National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ДИНАМІКА МОВНОЇ АДАПТАЦІЇ: ДОСВІД УКРАЇНСЬКИХ ДОШКІЛЬНИКІВ-БІЖЕНЦІВ У ПОЛЬСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Get PDFThis article delves into the intricate dynamics of language adaptation among Ukrainian preschoolers with refugee backgrounds navigating the educational landscape in Poland. Focusing on the acquisition of Polish language skills through structured learning and interactions with native speakers, the study underscores the pivotal role of family language policies and the linguistic milieu within migrant households. Central to the analysis is the linguistic background of Ukrainian preschoolers, predominantly characterized by Ukrainian-Russian bilingualism, thus fostering early childhood trilingualism amidst the accelerated pace of language adaptation in the host country. Emphasis is placed on the significance of balanced language input to mitigate potential challenges associated with trilingualism, ensuring the preservation of active speaking abilities. In this article examines how their existing bilingual proficiency in Ukrainian and Russian serves as a springboard for navigating the complexities of acquiring a third language, Polish, within the Polish educational environment. By exploring the cognitive and linguistic advantages that bilingualism confers, the study sheds light on how these preschoolers leverage their linguistic repertoire to facilitate the acquisition of Polish while simultaneously maintaining their proficiency in their first language(s). Furthermore, it addresses the importance of fostering a supportive linguistic environment that encourages the development and enrichment of multiple languages from an early age, thereby laying a solid foundation for lifelong language learning and intercultural communication skills.By shedding light on these nuanced processes, this research contributes valuable insights into the multifaceted nature of language adaptation among forced migrant communities, offering implications for educational policies and practices tailored to support the linguistic development of young refugees. У статті розглядається складна динаміка мовної адаптації українських дошкільнят із досвідом біженства, які перебувають в освітньому середовищі Польщі. Звертаючи увагу на опанування польської мови через системне навчання та взаємодію з носіями мови, дослідження підкреслює важливу роль збалансованої сімейної мовної політики та мовного середовища в родинах мігрантів. Важливим моментом аналізу є мовний досвід українських дошкільників, який часто є білінгвальним. У ситуації вимушеної міграції і вивчення польської мови українсько-російські білінгви стають трилінгвами, прискорено адаптуючись до мови країни перебування. У статті підкреслена важливість збалансованого мовного введення для уникнення потенційних проблем, пов’язаних із ранньою дитячої двомовністю та багатомовністю.У цій статті досліджується, як наявне двомовне володіння українською та російською мовами впливає на опанування третьої мови у польському освітньому середовищі. Досліджуючи когнітивні та лінгвістичні переваги, що дає двомовність, робота проливає світло на те, як українські діти дошкільного віку із досвідом біженства використовують свій мовний репертуар, щоб полегшити засвоєння польської, одночасно зберігаючи рівень володіння рідною мовою (мовами). Крім того, в статті розглядається важливість мовного середовища, що впливає на розвиток і збагачення мов у ранньому віці, тим самим закладаючи основу для подальшого опанування мов протягом життя та навичок міжкультурного спілкування.Це дослідження проливає світло на багатогранну природу мовної адаптації серед вимушених мігрантів у ранньому віці, пропонуючи наслідки для освітньої політики та практики, спрямованої на підтримку мовного розвитку біженців. 
АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ ЦІЛЕЙ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ЗА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЮ ПРОГРАМОЮ ФІЛОСОФІЯ: ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТНО-МОВНОГО ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ
Get PDFThe article critically outlines certain aspects of the Content and Language Integrated Learning (CLIL), practically implemented in the design of the author\u27s e learning educational and methodical complex of the discipline “Basics of Scientific Communication in a Foreign Language” for the preparation of the first- and second-year Masters under the Educational and Scientific Program 033.00.01 Philosophy implemented at Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University in 2022. The benefits of integrated pedagogical technologies for the effective mastering of the subject specific EAP comprise the trajectories of needs and expectations studying, Task-based Material Design for Academic Purposes, assessment variability and scaffolding, critical thinking enhancement and argumentative discourse strategies assimilating, teamwork and peer to peer cooperation, SWOT analysis of the recent research in the academic field of philosophy. At the same time, the objective challenges visualized by the Theory of Cognitive Load are indicated: CLIL within academic philosophy covers multi-level human-creative meaningful content, determined by the subject specifics of academic philosophizing, where English for Academic Purposes is the base ground constituent of the e-learning content design. Considering that the productivity of the educational process is directly dependent on the amount of cognitive effort spent on identifying, recognizing, comprehending and information processing, the actual academic content of professionally oriented discourse can potentially lead to a deterioration of the expected learning outcomes in the case of a low language proficiency in English Medium Instruction (EMI). Effective planning, balanced goal-setting, the optimal ratio of the facilitator role of the teacher, active involvement of students in the subject specific experience exchange under the conditions of qualitatively organized group and peer to peer interaction, systematic implementation of Task-based Material Design for Academic Purposes as well as variability of quantitatively measured assessment through qualitative scaffolding and self-reflection are singled out in the paper as efficient pedagogical strategies of the CLIL implementation.У статті критично окреслено окремі аспекти методики предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL), практично впроваджені в розробці авторського електронного навчально-методичного комплексу дисципліни “Основи наукової комунікації іноземною мовою” для підготовки магістрів першого та другого року навчання за освітньо-професійною програмою 033.00.01 Філософія, затвердженою в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка в 2022 році. Серед позитивних здобутків інтегрованих педагогічних технологій для ефективного опанування предметної специфіки англійської мови в академічних цілях окреслені траєкторії вивчення потреб та очікувань, проектування системи формувальних вправ, варіативність та ранжування оцінки, розвиток критичного мислення та опанування стратегій аргументованого мовлення, командна та групова робота, SWOT аналіз новітніх досліджень у предметній галузі філософії. Водночас зазначено об’єктивні виклики, унаочнені теорією когнітивного навантаження: методика предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) в аспекті вивчення академічної філософії охоплює багаторівневий людинотворчий значущий зміст, зумовлений предметною специфікою академічного філософування, де англійська мова для академічних цілей є первинним складником змістотворення. Враховуючи, що продуктивність навчального процесу прямо залежна від кількості когнітивних зусиль, затрачених на ідентифікацію, розпізнавання, осмислення та продукування інформації, фактичний академічний зміст професійно спрямованого дискурсу потенційно може призвести до погіршення очікуваних результатів навчання за умови неналежного рівня володіння англійською мовою, що є основною мовою викладання. Ефективне планування, виважене цілепокладання, оптимальне співвідношення фасилітаторської ролі викладача, активне залучення студентів до обміну досвідом за умов якісно організованої групової та парної взаємодії, систематичне впровадження комплексу формувальних вправ та ранжування кількісно вимірюваної оцінки через якісно та рефлексивно обґрунтовану виокремлено як педагогічні стратегії оптимального впровадження CLIL
БЛАКИТНІ ОРХІДЕЇ ТА ОРАНЖЕВІ ДЖУНГЛІ: ЕКЗОТИЧНИЙ ПРОСТІР МАРСУ І ВЕНЕРИ В УКРАЇНСЬКІЙ ФАНТАСТИЦІ ХХ СТОЛІТТЯ
Get PDFThe article examines the genre of distant planets travel in Ukrainian science fiction of the 20th century based on the material of Volodymyr Vladko’s novel “Argonauts of the Universe” and Myroslav Kapii’s tale “The Land of Blue Orchids”. Both authors depict adventurous space journeys to the planets of the solar system on modern starships built thanks to scientific and technical progress, present heroic types of astronauts obsessed with conquering the Universe, draw plastic and colorful imaginary worlds of Mars and Venus, with specific landscapes, unusual flora and fauna, and ancient myths are also woven into the story: about the Argonauts in the novel by Vladko and about the Atlanteans in the tale by Kapii. An important role in each of the works is played by the image of alien space, which should be explored by an earthly expedition. Depicting the planets of the solar system, Ukrainian writers rely on the scientific knowledge of the time before the era of space exploration by automatic interplanetary stations, they use the works of Giovanni Schiaparelli, Percival Lowell, and Nikolai Rynin. Scientific hypotheses are supplemented in the works with adventurous motifs and images of exotic, wild flora and fauna, monsters that embody the phobias of earthlings. The novel by Vladko unfolds the plot of the colonization of Venus by Soviet astronauts, and the conquest of the planet in order to use its resources. In Kapii’s story, the international expedition to Mars is the result of the flourishing of science in the peaceful 21st century, and independent Ukraine finds itself at the center of space events. In both works, the distant planet is depicted as a projection of the Earth’s past: the Mesozoic era in “Argonauts of the Universe” and the civilization of Atlantis in “Land of Blue Orchids”.У статті розглядається жанр подорожей до далеких планет в українській науковій фантастиці ХХ століття на матеріалі роману Володимира Владка “Аргонавти Всесвіту” та повісті Мирослава Капія “Країна блакитних орхідей”. Обидва автори зображують авантюрні космічні подорожі до планет Сонячної системи на модерних зорельотах, збудованих завдяки науково-технічному прогресу, презентують героїчні типи астронавтів, одержимих підкоренням Всесвіту, малюють пластичні й барвисті фантастичні світи Марсу і Венери, зі специфічними ландшафтами, незвичайною флорою і фауною, а також вплітають у розповіді античні міфи: про аргонавтів у романі Владка і про атлантів у повісті Капія. Важливу роль у кожному з творів відіграє образ чужопланетного простору, що його має дослідити земна експедиція. Змальовуючи планети Сонячної системи, українські письменники спираються на тодішні наукові знання до епохи дослідження космосу автоматичними міжпланетними станціями, використовують праці Джованні Ск’япареллі, Персіваля Лоувелла, Миколи Риніна. Наукові гіпотези доповнені у творах авантюрними мотивами та образами екзотичних, диких флори і фауни, монстрів, які втілюють фобії землян. У романі Владка розгортається сюжет колонізації Венери радянськими астронавтами, підкорення планети заради використання її ресурсів. У повісті Капія міжнародна експедиція до Марсу є результатом розквіту науки в мирному ХХІ столітті, самостійна Україна опиняється в центрі космічних подій. В обох творах далека планета зображується як проєкція минулого Землі: мезозойської ери в “Аргонавтах Всесвіту” та цивілізації Атлантиди в “Країні блакитних орхідей”
МОВНОКУЛЬТУРНИЙ КОД УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ВОЛОНТЕРСТВА (НА МАТЕРІАЛІ НАЗВ ВОЛОНТЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ)
Get PDFThe article substantiates the expediency of applying an interdisciplinary approach to the analysis of proper names as verbalized cultural signs, in particular, to the analysis of the names of public associations as signs of socio-political discourse. The object of the study is a group of names for volunteer associations (VA) formed on the territory of Ukraine in 2014–2022 to ensure the combat capability and humanitarian needs of the Ukrainian army. The author determines how the communicative and representative functions influence the choice of the motivational basis for the names in this sphere; the dependence of the choice of names of VA on the ideological orientations of citizens is also traced. The symbolic nature of the motivation of the analyzed names and the productive models of their creation are characterized. The derivational bases of onyms are ranked by frequency and grouped by the core structural components into proper names represented by a) astionyms ‒ names of settlements, regions where the VA were created and function; b) the choronym “Ukraine” and its derivative adjective; and appeals, in the semantic structure of which the semantics of a) ‘one who loves his homeland, is devoted to his people, is ready for sacrifices and feats for them’; b) ‘together’, ‘unity’; c) names of historical events and phenomena, realities significant for Ukrainian culture; d) ‘a participant in the volunteer movement’ are actualized. It has been established that Ukrainians use mainly ethno-cultural signs related to the conceptual spheres of national history and culture to create the names of the VA. The system of emotional and evaluative components of the meaning of the names of the military organizations is analyzed in detail, and their role in shaping public narratives about the causes and nature of the Russian-Ukrainian war is highlighted. It is proved that the analyzed onyms can be interpreted as one of the keys to studying the peculiarities of national self-identification of Ukrainians. У статті обґрунтовано доцільність застосування міждисциплінарного підходу до аналізу власних назв як вербалізованих знаків культури, зокрема до аналізу назв суспільних об’єднань як знаків суспільно-політичного дискурсу. Об’єктом дослідження стала група онімів на позначення волонтерських об’єднань (ВО), сформованих на території України протягом 2014–2022 р. із метою забезпечити боєздатність та гуманітарні потреби української армії. Визначено, як комунікативна та репрезентативна функції впливають на вибір мотиваційної основи для онімів цієї сфери; простежено також залежність вибору назв ВО від ідеологічних орієнтацій громадян. Схарактеризовано символічний характер мотивованості аналізованих назв та продуктивні моделі їх творення. Ранжовано твірні основи онімів за частотністю і згруповано за стрижневими структурними компонентами на власні назви, репрезентовані а) астіонімами ‒ назви населених пунктів, регіонів, де створені й функціюють ВО; б) хоронімом “Україна” та похідним від нього прикметником; та апелятиви, у семантичній структурі яких актуалізовано семантику а) ‘той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги’; б) ‘разом’, ‘спільно; в) назви історичних подій та явищ, знакових для української культури реалій; г) ‘учасник волонтерського руху’. Установлено, що для творення назв ВО українці використовують переважно етнокультурні знаки, пов’язані з концептосферами національної історії та культури. Докладно проаналізовано систему емоційно-оцінних компонентів значення назв ВО, а також висвітлено їхню роль у формуванні суспільних наративів про причини та природу російсько-української війни. Доведено, що аналізовані оніми можна трактувати як один із ключів до вивчення особливостей національної самоідентифікації українців. 
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР КОМЕРЦІЙНИХ ОЙКОДОМОНІМІВ З ПОГЛЯДУ ПСИХОЛОГІЇ ПОТРЕБ (НА ПРИКЛАДІ НАЗВ НОВОБУДОВ КИЄВА)
Get PDFAs a consequence of the new social and cultural reality of the consumer society, marketing phenomena become actively present in the nomination of urban facilities. The drift of toponymic practices towards advertising makes tangible adjustments to the urbanonymic space causing its qualitative (marked by the emergence of interdisciplinary concepts and terms) and quantitative (rapid growth of the groups of onyms that used to be peripheral due to their small number) changes. In the context of paradigm changes, the proper name of a building – oikodomonym – steadily acquires the features of an advertising name – commercial oikodomonym. The subordination of commercial oikodomonym to the laws of advertising communication leads to the loss of topographical feature and to the acquisition of the influential potential, which is most vividly manifested in names focused on form, i.e. with an expressive figurative and symbolic component.In this article, figurative and symbolic commercial oikodomonyms are considered from the viewpoint of the strategy of persuasion implemented in them, aimed at shifting the buyer’s value system by modeling the buyer’s attitude to the future housing. As a rule, the lexical marker concept informs that the buyer is offered not just a residential property item, but a house «with a meaning», which allows such names to be called conceptual as well. In commercial oikodomonyms of this type, there is always an idea about the value (meaning) of the residential property item for the buyer, not necessarily related to the characteristics of the building itself, but necessarily correlated with the buyer’s psychological needs. The article describes commercial oikodomonyms, which actualize, by means of a symbol, the «intangible asset» of the residential property item offered to the buyer in the form of a feeling of security and comfort, status myth, a feeling of satisfaction with oneself and one’s achievements, power, the opportunity to express oneself in creativity, to love and be loved, a sense of roots, a feeling of invulnerability in the face of time, and symbolic immortality. The statistical density of the names addressing these or those psychological phenomena demonstrates the consumer priorities of modern metropolitan society in the conceptual space of residential property.Наслідком нової соціокультурної реальності суспільства споживання стає присутність маркетингових феноменів у процесах номінації міських об’єктів. Дрейф топонімічних практик у бік реклами вносить відчутні корективи в урбанонімний простір, зумовлюючи його якісні (позначені появою міждисциплінарних понять і термінів) та кількісні (стрімке зростання раніше периферійних з огляду на свою нечисленність груп онімів) зміни. У контексті парадигмальних перетворень власне ім’я будівлі – ойкодомонім – упевнено набуває рис рекламного імені – комерційного ойкодомоніма. Підпорядкування комерційного ойкодомоніма законам рекламної комунікації призводить до втрати ним ознаки топографічності та набуття потенціалу імпліцитного психологічного впливу, що найяскравіше проявляється в найменуваннях, орієнтованих на форму, тобто з виразним образно-символічним компонентом.У статті образно-символічні комерційні ойкодомоніми розглянуто з погляду реалізованої в них стратегії переконання, спрямованої на зрушення в системі цінностей покупця шляхом моделювання його ставлення до майбутнього житла. Про те, що покупцеві пропонують не просто житловий об’єкт, а дім «зі смислом», зазвичай інформує лексичний маркер «концепт», що дає змогу такі назви іменувати також концептуальними. У комерційних ойкодомонімах цього типу завжди є ідея про цінність (смисл) житлового об’єкта для покупця, не обов’язково пов’язана з характеристиками самої будівлі, але обов’язково корельована з його психологічними потребами. Описано комерційні ойкодомоніми, які за допомогою символу актуалізують «нематеріальний актив» пропонованого покупцеві житлового об’єкта у вигляді відчуття безпеки та комфорту, статусного міфу, почуття задоволення собою і своїми досягненнями, владних повноважень, можливості виразити себе у творчості, любити й бути коханим, відчуття власного «коріння», відчуття невразливості до впливу часу і символічного безсмертя. Номінативна щільність найменувань, звернених до тих чи тих психологічних феноменів, демонструє споживчі пріоритети сучасного столичного соціуму в концептуальному просторі житлової нерухомості
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОНЦЕПТОМ “КІНЬ” ЯК ЗАСІБ ОСЛОВЛЕННЯ ПЕРЕСУВАННЯ У ПРОСТОРІ
Get PDFIn the phraseological systems of almost all Indo-European languages, the associations related to the image and symbol of the horse are quite stable and do not vary significantly in different languages. This follows from the similar conditions of development of the respective countries and, therefore, a similar perception of the horse in the minds of native speakers. The majority of such expressions have vivid imagery, and therefore play an important role in creating phraseological units (idioms). It should be born in mind that the word «horse» has acquired a symbolic meaning since ancient times, because then it had an exceptional importance in people’s lives as an irreplaceable multifunctional assistant, unlike other animals that could replace it only in certain situations. In addition, due to its external (beauty, grace) and internal (endurance, speed, strength) characteristics, the horse was used by representatives of various social strata, which contributed to its symbolization. Since symbolic meaning can be acquired only in a stable context, the word “horse” becomes a constituent concept of a large number of phrases in different languages, and as a result, they evolved into phrases or expressions that later acquired an idiomatic nature. In phraseology, where the lexical meaning of each word does not matter, we perceive the entire expression as an indivisible whole where one or another component word motivates the meaning of the unit in general. Taking this into account, in the current study we have singled out from the corpus of the Ukrainian phraseology all units with the word «horse» and made an attempt to typologise them (by thematic groups, linguistic affiliation of the word root, and semantics). Special attention was paid to the understanding of a horse as an almost irreplaceable means of movement in space, due to which phraseological units with the corresponding concept can be considered a verbal means of expressing movement in space in the linguistic picture of the world of a Ukrainian person.У фразеологічних системах майже всіх індоєвропейських мов асоціації, пов’язані з образом і символом коня, досить стійкі і не відрізняються суттєво в різних мовах. Це випливає зі схожих умов розвитку відповідних країн і, отже, подібного сприйняття коня у свідомості носіїв мови. Більшість таких слів мають яскраву образність, а тому відіграють важливу роль у створенні фразеологічних одиниць. Варто мати на увазі, що слово «кінь» з давніх-давен набуло символічного значення, оскільки тоді воно мало виняткове значення в побуті людей (стає незамінним багатофункціональним помічником, на відміну від інших тварин, які могли замінити його лише в певній ситуації). Крім того, завдяки зовнішнім (краса, грація) і внутрішнім (витривалість, швидкість, сила) характеристикам кінь використовувався представниками різних верств населення, що сприяло поширенню його символізації. Але, як відомо, символічне значення можна набути лише в стабільному контексті, тому «кінь» стає словом-компонентом великої кількості словосполучень у різних мовах, і в результаті вони еволюціонували до словосполучень або множинних виразів, які згодом набули ідіоматичної природи. У фразеологізмі, де лексичне значення кожного слова не має значення, ми сприймаємо весь вислів як неподільну цілісність, де те чи інше слово-складник мотивує значення одиниці в цілому. Зважаючи на це, в нашому дослідженні ми виокремили з корпусу фразеології української мови всі фразеологізми зі словом “кінь” і зробили спробу їх типологізації (за тематичними групами, мовною належністю кореня слова та семантикою). Особлива увага приділялася осмисленню коня як майже безальтернативного засобу та способу пересування у просторі, через що фразеологічні одиниці із відповідним концептом цілком можна вважати способом і засобом ословлення пересування у просторі в українській мовній картині світу
ПРОСТОРОВІ ПАРАМЕТРИ ІДЕАЛЬНОГО СВІТУ: УТОПІЧНІ ПРОЄКТИ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО ТА С. ПОДОЛИНСЬКОГО
Get PDFThe article deals with mapping of fictional world in two utopian short stories of Ukrainian writers of the second part of XIX century in parametres of perfect space (including mystical-and-mythological aspect) and critisizing social ones. It turned out that authors are oriented on different traditions of utopia writing and thinking. I. Nechui-Levitskyi proposes to reader (and his hero) to recognize a paradise in views of riches and magnificence of nature at the afterlife country. S. Podolynskyi draws a space of rationalistic state have embodied a definite program. So they construct and base on different models of universe: in one case -- mythological one in which this world is connected with afterlife; and scientifical one in which only earthly world do exists but man has a fantastic ability to move in time. Anybody could see the authors to concentrate only on Ukrainian territory. Views of nature (a river, a steppe, a grove, river rapids and so on), mythologized landscapes (a garden, a sacred island, a cross-church, rocks, waterfall), cultured loci (a city, a village, railways, prisons, fields, melons, cherry orchads, house and so on) are descripted extensive or only named. I. Nechui-Levitskyi’s manner is characterized as rich detailed description and panoramic writing, S. Podolynskyi prefer to give a name of topoi. The writers single out in the narrative a time of transition (moment of trial of personage on the edge of death and return from afterlife when universe spherees are unfold in Nechui-Levitskyi’s story; and a revolution events in text of Podolynskyi) and to modell space in proper means. Panoramic style is used to presentation of transitive space and time of rebellion (Podolynskyi) and to criticize occupation of Ukraine and its social demand (Nechui-Levitskyi). У статті аналізується картографування художнього світу двох утопічних оповідань українських авторів другої половини ХІХ ст. у вимірі ідеального (включно із містично-міфологічним) та критикованого соціального простору. Різними виявилися традиції утопічного письма і мислення, на які орієнтуються автори. І. Нечуй-Левицький пропонує читачеві (і головному героєві) розпізнати у потойбічних картинах достаток та пишноту природи близьких до раю країв. С. Подолинський створює простір раціоналістичної програми-мрії. Відповідно опираються письменники на різні моделі універсуму: міфологічну, що поєднує цей світ із потойбіччям; наукову – земного світу із фантастичною можливістю рухатися у часі. Обидва автори вимірюють зміни часу життям поколінь. Бачимо чітку зосередженість на українських територіях. Розлого описані чи просто номіновані природні краєвиди (ріка, пороги, степ, гай та ін.), міфологізовані ландшафти (сад, сакральний острів, хрест-церква, скелі, водоспад), окультурені локуси (місто, село, залізниці, тюрми, поля, баштани, садки, хата та ін.). Стилеві І. Нечуя-Левицького притаманні і детальні описи, і панорамне письмо, С. Подолинський здебільшого лише називає топоси. Автори, по-різному компонуючи, виокремлюють перехідний час (момент смертельного випробування героя і повернення із потойбіччя при розвертанні сфер у Нечуя-Левицького; повстання-революції у Подолинського) і відповідно моделюють місце події. Домінує панорамний стиль презентації перехідного часу-простору (С. Подолинський) та критики колонізації та соціального визиску України (І. Нечуя-Левицький)
ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА СІЛЬСЬКИХ «ПРОСВІТ» ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (1917–1918 РР.)
Get PDFAn analysis of the published works of Ukrainian scientists was carried out, in which the issues of the activity of «Prosvit» and the development of extracurricular education in Ukraine in 1917-1918 were outlined. The role of rural societies in the issue of population education is defined, in particular, the organization of libraries, lectures, concerts, courses for adults, etc.The role of educational congresses in the formation of extracurricular education is clarified. Forum delegates urged everyone to fight illiteracy by organizing relevant courses at each «Prosvit».The development of out-of-school education as an organic part of the educational system of Ukraine was impossible without the participation of educational societies – the main implementers of various cultural and mass events in the countryside. The holding of the latter contributed to the growth of national awareness of Ukrainians, the formation of patriotism, the preservation of the native language, original culture, etc.From the operational plan of the Department of Extracurricular Education, it can be seen that «Prosvits» played a key role in the development of extracurricular education, especially in the spread of such forms as lectures, concerts, etc. The lectures deepened the national consciousness of Ukrainians and contributed to the processes of self-determination of the rural population. The musical art of rural «Prosvits» became an effective means of aesthetic education, contributed to the further development of national traditions, and the consolidation of Ukrainians around the extracurricular sphere.The contribution of the meeting of zemstvo and city leaders of extracurricular education (December 12-15, 1917) to the coordination of extracurricular work is clarified.Due to the lack of resources, the village «Prosvit» began its activity by arranging small reading rooms and book collections. The centers paid special attention to the formation of educational institutions for adults.У статті розкрито діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України у сфері позашкільної освіти, їх досягнення та прорахунки протягом 1917–1918 рр. Відображена роль просвітницьких з’їздів для розвитку позашкілля. Акцентовано увагу на взаємодію відділу позашкільної освіти з просвітницькими організаціями. Простежена участь сільських осередків у поширені різноманітних форм позашкільної роботи
ДЕМОГРАФІЧНА СТРУКТУРА СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ПРИКОРДОННИХ ПОВІТІВ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ НА ПОЧАТКУ 1920-Х РОКІВ
Get PDFThe border counties of Western Volyn at the time of incorporation into the revived Polish state had a low level of urbanization, as a result of which the majority of the population lived in rural areas. The predominant forms of settlements in the studied region were villages, hamlets, colonies, settlements, etc. At the same time, each of the counties had its own special settlement structure. Thus, the largest number of rural settlements was recorded in the Rivne district, which was the most ethnically diverse. Czechs and Germans lived here, along with Ukrainians, Poles and Jews. Most of the territory of the Sarny district was swampy forests and lowlands, so small villages and hamlets with a fairly homogeneous population prevailed here. Ostrog district, the smallest of the border counties, was the most urbanized, every fourth resident of the county lived in a city or town. The rural settlements of Kremenets district were the most mono-ethnic, the non-Ukrainian population here made up a little more than 13%. The border character of these counties led to the special attention of the Polish authorities to this region, which, on the one hand, tried to weaken the influences coming from the Soviet side of the border, and on the other hand, to attract the support of the local population. On the other hand, traditionalism, regionalism, local isolation, attachment to local customs contributed to the preservation of the local population\u27s identity. Insufficient state funding of the border counties caused them to remain agrarian and economically backward throughout the interwar period.У статті розглянуто найпоширеніші типи сільських поселень у прикордонних повітах Волинського воєводства. На підставі результатів перепису 1921 р. проведено аналіз демографічного стану та етноконфесійної структури сільських поселень. Встановлено, що в досліджуваний період прикордонним повітам була притаманна поліетнічність. У релігійній структурі досліджуваного регіону простежується явне домінування православного населення
ВІЙНА ЯК ПЕРЕЖИВАННЯ: УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ТА ЕСТЕТИЧНИЙ ДОСВІД В ЧАСИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Get PDFThe creativity of Ukrainian artists since the beginning of the full-scale Russian-Ukrainian war is primarily directed towards the artistic representation of the initial reaction to events that have become a tremendous challenge and shock to society. Their works serve an important purpose in comprehending the experienced and familiar experience for all Ukrainians. Additionally, they contribute to the documentation of this experience in an artistic form. This article will focus on the analysis of the aesthetic subject and the role of aesthetic values in the creativity of Ukrainian artists during the times of the Russian-Ukrainian war. It will also contemplate the role of Ukrainian art in shaping contemporary Ukrainian identity.The Russian-Ukrainian war continues to the present day. Ukrainian art is currently going through challenging times. However, many Ukrainian artists continue to pursue their craft, creating paintings, poems, music, scripts for theatrical performances, or films. Their works serve as artistic representations of the initial reaction to the war events, which have posed a tremendous challenge and shock to society. Consequently, they play a crucial role in reflecting on the experienced and shared Ukrainian experience, thus primarily serving a therapeutic purpose. Additionally, they contribute to the documentation and preservation of the war experience.This article focuses on the analysis of the aesthetic subject and the role of aesthetic values in the creativity of Ukrainian artists during the Russian-Ukrainian war. It will also highlight the relationship between aesthetic (artistic) perspectives and the socio-political discourse, which, in the conditions of war, exhibit an even closer connection than usual. Specifically, the role of Ukrainian art in shaping contemporary Ukrainian identity will be contemplated.Творчість українських митців з початку повномасштабної російсько-української війни спрямована, передусім, на художньо-образне втілення першої реакції на події, які стали величезним викликом і шоком для суспільства. Їхні праці виконують важливу місію з осмислення пережитого й близького усім українцям досвіду, і, крім того, допомагають документуванню цього досвіду в художньо-образній формі. У статті буде зосереджено увагу на аналізі естетичного предмета та ролі естетичних цінностей у творчості українських митців в часи російсько-української війни, а також осмислено роль українського мистецтва у формуванні сучасної української ідентичності.Російсько-українська війна досі триває. Українське мистецтво переживає сьогодні не найкращі часи. Однак, багато українських митців продовжують займатися своєю справою, – пишуть картини, вірші, музику, сценарії для театральних вистав або ж кінофільмів. Їхні праці є художньо-образним втіленням першої реакції на події війни, які стали величезним викликом і шоком для суспільства. Відтак, вони виконують важливу місію з осмислення пережитого й близького усім українцям досвіду, і, таким чином, виконують передусім терапевтичну роль, однак, крім того, допомагають документуванню і збереженню пережитого досвіду війни. У статті буде зосереджено увагу на аналізі естетичного предмета та ролі естетичних цінностей у творчості українських митців в часи російсько-української війни. Буде також висвітлено питання співвідношення естетичної (мистецької) перспективи та соціально-політичного дискурсу, які в умовах війни виявляють ще більш тісний зв’язок, ніж зазвичай. І зокрема, осмислено роль українського мистецтва у формуванні сучасної української ідентичності