National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ФЕНОМЕН КІБЕРХЕЙТУ: АНАЛІЗ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПІДХОДІВ ТА ЕМПІРИЧНИХ РОЗВІДОК КІБЕРХЕЙТУ В МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ФРАНЦІЇ
Get PDFThe article presents an analysis of the content and essence of the phenomenon of cyberhate as well as the synthesis of the conceptual approaches and empirical findings of youth’s cyberhate experiences in France. Specifically, we explore recent developments and conclusions of research on cyberhate and the involvement of young people as exposed, victims, or perpetrators in France to determine the current state of knowledge. We focus on the prevalence of online hate experiences among adolescents, including cyberhate exposure, victimization, and perpetration. Moreover, we analyze whether the youth’s socio-demographic characteristics and individual-level variables appear to be influential in the context of the youth’s cyberhate experiences. We present recent studies in France showing that young people of ethnic minority backgrounds as well as those who display low life satisfaction are at higher risk of becoming victims of cyberhate. In addition, our overview suggests that cyberhate perpetrators frequently report being insulted and bullied at school and suffer from online victimization. At the same time, cyberhate perpetration is also shown to be strongly linked with time spent online, belonging to deviant youth groups, and adopting positive attitudes towards violence and racism. Furthermore, we analyze recent empirical findings concerning a wide range of online contextual and environmental factors in youth’s involvement in cyberhate utilizing two theoretical perspectives of routine activity and problem behavior theories. We conclude by discussing the implications of empirical research for practitioners and intervention strategies aimed to prevent and address cyberhate and create a safer and more inclusive online environment.У статті проаналізовано зміст та сутність феномену кіберхейту, а також подано синтез концептуальних підходів та емпіричних досліджень кіберхейту у молодіжному середовищі Франції. Розглянуто поширеність кіберхейту серед підлітків Франції та різновиди участі молоді у ситуаціях кіберхейту, зокрема піддавання впливу кіберхейту, віктимізація внаслідок кіберхейту та агресія кіберхейту. Основна увага зосереджена на аналізі та характеристиці факторів, що детермінують роль молоді у ситуаціях кіберхейту. Проаналізовані емпіричні дані міжнародного дослідження кіберхейту серед сучасної молоді, зокрема в контексті Франції
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБРАЗНИХ ПОРІВНЯНЬ В СУЧАСНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
Get PDFThe article is devoted to the topical issue of the functioning of the stylistic device “simile” in the political discourses of the USA and Great Britain. Following the analysis of foreign studies, the authors of this article have clarified the concept of “simile”, outlining the fundamental difference between it and logical comparison. It is shown that there is no common approach to the definition of this stylistic device among scholars. It has been found that figurative comparisons differ in their structure. It is generalised that they should be differentiated into comparative clauses; comparative subordinate clauses; comparisons formed with the help of adjectives; comparisons formed with the help of proverbs and sayings; and extended comparisons. The article also outlines the main features of the political discourse of the USA and the UK, which are ideological, aggressive, theatrical, and antagonistic. According to the observation, similes in this type of discourse should be differentiated by thematic groups. It is noted that at present similes of military content have become more frequent. It is noted that the intentional aspects of using such comparisons are almost identical in both discourses. It has been proved that comparisons present in the political discourse of both countries are less frequent than other stylistic devices, such as: metaphor, epithet and others. According to the quantitative analysis, it has been found that the most commonly used comparisons in the political discourse of the USA and the UK are those, constructed with the help of conjunctions and connecting words, comparisons in the negative type of sentence and extended similes. The paper points out the debatable nature of the problem and the need for its further development.Стаття присвячена актуальній проблемі функціонування стилістичного засобу «образне порівняння» в політичних дискурсах США та Великої Британії. На основі аналізу зарубіжних праць автори дослідження уточнили поняття «образне порівняння», окресливши принципову різницю між ним та логічним порівнянням. Простежено, що серед науковців не існує спільного підходу до визначення цього стилістичного прийому. З’ясовано, що образні порівняння різняться за своєю структурою. Узагальнено, що їх слід диференціювати на порівняльні речення; порівняльні підрядні речення; порівняння, утворені за допомогою прикметників; порівняння, утворені за допомогою прислів’їв та приказок; розгорнуті порівняння. У статті також окреслені основні ознаки політичного дискурсу США та Великої Британії, яким притаманні ідеологічний характер, агресивність, театральність, антагонізм. За спостереженням образні порівняння в даному типі дискурсу слід диференціювати за тематичними групами. Зазначено, що на сучасному етапі образні порівняння воєнного змісту стали більш частотними. Зазначено, що інтенціональні аспекти використання таких порівнянь майже ідентичні в обох дискурсах. Доведено, що образні порівняння, які присутні в політичному дискурсі обох країн є менш частотними ніж інші стилістичні засоби, такі як: метафора, епітет та інші. За допомогою кількісного аналізу з’ясовано, що за структурою в політичному дискурсі США та Великої Британії найбільш вживаними є порівняння, які побудовані за допомогою сполучників та сполучних слів, порівняння в заперечувальному типі речення та розширені образні порівняння. У роботі зазначений дискусійний характер проблеми та необхідність її подальшої розробки
ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМНОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ЗМІ)
Get PDFAdvertising text is one of the most popular texts among researchers, due to the wide range of features of advertising text, a high level of expressiveness and manipulative influence. Nowadays, there are new advertising messages that represent the realities and require detailed study. Numerous studies in the field of advertising are interdisciplinary. Considerable attention is paid to the problems and aspects of creating advertising texts. The purpose of the article is to analyze the linguistic and stylistic features of advertising texts (based on the material of media discourse). The purpose of the article determines the following tasks: to determine the essence of the concept of advertising and advertising text, to define the concept of media discourse, to characterize the features of advertising, to study the linguistic and stylistic features of advertising texts (based on the material of media discourse). The term “advertising” comes from the Latin word “adverter”, which means “to attract” attention. From the point of view of linguistics, advertising is a form of communication. As a form of communication, it is implemented using language. Modern media discourse includes the language of websites, information blogs, magazines, newspapers, radio and television programs, public speaking and film journalism. Media discourse contains a wide range of advertising images and text, however, a significant number of such images and texts are social advertising since the purpose of media discourse is to form social thoughts, and moods, and motivate society to take certain actions. In our research, we considered the examples of social advertising used in the texts of media discourse. The linguistic features of the advertising text include the use of a wide range of means of expressiveness and influence on the audience, such as verbs in the form of an imperative mode, metaphors, comparison, opposition, repetition, gradation, epithets, etc. Рекламний текст є одним з найпопулярніших видів тексту серед дослідників, зважаючи на широке коло особливостей рекламного тексту, високий рівень експресивності та маніпулятивного впливу. Наразі, кожного дня з’являються нові рекламні повідомлення, що репрезентують реалії дійсності та потребують детального опрацювання. Численні дослідження в області реклами носять міждисциплінарний характер. Значна увага приділяється проблемам та аспектам створення рекламних текстів. Мета статті – проаналізувати лінгвостилістичні особливості рекламних текстів (на матеріалі медіа дискурсу). Мета статті обумовлює такі завдання: визначити сутність поняття реклама та рекламний текст, визначити поняття медіа дискурсу, схарактеризувати особливості реклами, дослідити лінгвостилістичні особливості рекламних текстів (на матеріалі медіа дискурсу). Термін «реклама» походить від латинського слова «adverter», що означає «привертати» увагу. З точки зору лінгвістики, реклама – це форма комунікації. Як форма спілкування, вона реалізується засобами мови. Сучасний медіа дискурс включає мову сайтів, інформаційних блогів, журналів, газет, радіо-, телепередач, ораторське мовлення та кінопубліцистику. Медіа дискурс містить широке коло рекламних зображень та тексті, проте, значну кількість таких зображень та текстів становить соціальна реклама, оскільки метою медіа дискурсу є формування соціальних думок, настроїв, мотивація суспільства до тих чи інших дій. У нашому дослідженні було розглянуто приклади саме соціальної реклами, що застосовується у текстах медіа дискурсу. До лінгвостилістичних особливостей рекламного тексту можна віднести використання широкого кола засобів експресивності та впливу на аудиторію, таких як: дієслова формі наказового способу дії, метафори, порівняння, протиставлення, повторення, градація, епітети тощо
ЗАОХОЧЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ІНТЕРАКЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ЦИФРОВИХ МЕДІА-ЗАСОБІВ НА ВІРТУАЛЬНОМУ ЗАНЯТТІ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТІ
Get PDFDieser Artikel untersucht die Effektivität der Anwendung digitaler Medien im Lernprozess der deutschen Sprache. Die Autorin betrachtet den Einsatz virtueller Plattformen, multimedialer Ressourcen, interaktiver Übungen, Online-Spiele und anderer innovativer Methoden zur Verbesserung des Unterrichts und der Entwicklung der Sprachkenntnisse der Studierenden. Der Artikel analysiert positive Aspekte des digitalen Ansatzes, wie die Bereicherung des Lernmaterials, die Stimulierung der Interaktivität und die Steigerung des Interesses der Studierenden am Deutschlernen. Digitale Formate und Informations- und Kommunikationstechnologien sind längst zu einem integralen Bestandteil unseres Lebens geworden. Sie verändern unsere Kommunikationsweisen in beruflichen und privaten Bereichen, die Suche und Verarbeitung von Informationen sowie das Lernen und den Einsatz von Fremdsprachen. Die Nutzung digitaler Medien ist ein wichtiger Bestandteil erfolgreichen Fremdsprachenunterrichts geworden: Dies ist in letzter Zeit zum Leitmotiv moderner Lehrmethoden geworden. Auf diese Veränderungen zu reagieren und nicht zurückzubleiben, ist eine Herausforderung, der sich Schulen und Hochschuleinrichtungen weltweit gegenübersehen. Was müssen wir tun, damit unsere Kinder kompetente Nutzer sozialer Netzwerke sind? Wie lernen wir, den Strom digitaler Informationen kritisch zu betrachten und das Notwendige für Bildungszwecke zu nutzen? Welche Kompetenzen sind im Zeitalter der Digitalisierung erforderlich? Diese Fragen versucht die Autorin in ihrem Artikel zu beantworten. This article explores the effectiveness of integrating digital media tools into the German language learning process. The author examines the use of virtual platforms, multimedia resources, interactive exercises, online games, and other innovative methods to enhance the learning and development of language skills among university students. The article analyzes the positive aspects of the digital approach, such as enriching educational materials, stimulating interactivity, and increasing students’ interest in learning the German language. Digital formats and information and communication technologies have long become an integral part of our lives, influencing how we communicate in both professional and private spheres, search and process information, and learn and use foreign languages. The use of digital media is a crucial component of successful foreign language classes, making it a recent focal point in modern teaching methodologies. Addressing these changes and not falling behind is a challenge faced by schools and higher education institutions worldwide. What needs to be done to ensure that our children become knowledgeable users of social networks? How can we learn to critically assess the flow of digital information and utilize it for educational purposes? What competencies are necessary in the era of digitization? The author attempts to answer these questions in her article.Стаття досліджує ефективність застосування цифрових медіа-засобів у навчальному процесі з німецької мови. Автор розглядає використання віртуальних платформ, мультимедійних ресурсів, інтерактивних вправ, онлайн-ігор та інших інноваційних методів для покращення навчання та розвитку мовних навичок студентів. Стаття аналізує позитивні аспекти цифрового підходу, такі як збагачення навчального матеріалу, стимулювання інтерактивності та підвищення зацікавленості студентів у вивченні німецької мови. Цифрові формати та інформаційно- комунікаційні технології вже давно ввійшли в наше життя і стали його невіддільною частиною. Вони змінюють способи нашого спілкування у професійній та приватній сфері, пошуку та опрацювання інформації, вивчення та використання іноземних мов. Використання цифрових медіа – важливий компонент успішного проведення уроку іноземної мови: останнім часом це стало лейтмотивом сучасної методики навчання. Реагувати на ці зміни та не відставати від них – це виклик, який стоїть перед школами та закладами вищої освіти в цілому світі. Що потрібно зробити, щоб наші діти були обізнаними користувачами соціальних мереж? Як навчитися критично сприймати потік цифрової інформації та використовувати потрібне в навчальних цілях? Які компетенції необхідні в епоху дигіталізації? На ці запитання спробувала дати відповіді авторка в своїй статті
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ В МЕЖАХ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ
Get PDFThe article examines the functioning of phraseological units within legal discourse. It is emphasized that legal phraseology accumulates social experience that reflects national and cultural specificity, is a verbal expression of thoughts, emotional assessments and is able to carry multifaceted pragmatic information related to communication. Characteristic features of phraseological units are determined: unity of content and form, reproducibility, stable lexical composition, grammatical constancy, invariance of the order of constituent elements, prevalence among speakers. The genetic classification of legal phraseological units is analyzed. It was established that the professional activity of a lawyer involves the use of phraseological units of various types, which is due to the oral and written spheres of communication. Within the framework of legal discourse, the professional communication of a lawyer identifies the main phraseological units that have communicative and pragmatic potential: language stamps, legal aphorisms, phraseology from Greek and Roman mythology, and colloquial everyday phraseology. It is noted that language stamps prevail in the written speech of a lawyer and ensure the normativeness and uniformity of legal texts. Legal aphorisms and phraseology from Greek and Roman mythology occupy a significant and special place in oral legal communication, which help to solve basic moral problems, to find justifications for actions and motives. It is emphasized that the use of phraseological units in court proceedings helps to strengthen the positions of the parties to the court process, interest and convince of the correctness of judgments, because legal phraseology accumulates the legal experience and moral wisdom of many generations of different peoples. It was concluded that legal phraseology in jurisprudence performs the function of interpreting legal norms, has communicative and pragmatic potential, is inseparable from morality and contributes to the disclosure of the principles of legality, humanism and legal freedoms.У статті досліджено функціонування фразеологічних одиниць в межах юридичного дискурсу. Підкреслено, що юридична фразеологія акумулює соціальний досвід, який відображає національну специфіку, є словесним вираженням думок, емоційних оцінок, здатна нести прагматичну інформацію, пов’язану зі спілкуванням.Визначено характерні особливості фразеологічних одиниць: єдність змісту і форми, відтворюваність, стабільний лексичний склад, граматична сталість, незмінність порядку складових елементів, поширеність серед мовців. Проаналізовано генетичну класифікацію юридичних фразеологічних одиниць.Установлено, що професійна діяльність юриста передбачає використання фразеологічних одиниць різних типів, що обумовлено усною та писемною сферами комунікації. У межах юридичного дискурсу в професійній комунікації правника виокремлено основні фразеологічні одиниці, які мають комунікативно-прагматичний потенціал: мовні штампи, правові афоризми, фразеологія з грецької та римської міфології та розмовно-побутові фразеологізми. Відзначено, що мовні штампи переважають в писемному мовленні юриста й забезпечують нормативність та уніфікованість юридичних текстів. В усній юридичній комунікації значне й особливе місце посідають правові афоризми та фразеологізми з грецької та римської міфології, які допомагають вирішувати основні моральні проблеми, знайти обґрунтування вчинків і мотивів. Підкреслено, що використання фразеологічних одиниць в судочинстві допомагає посилити позиції сторін судового процесу, зацікавити й переконати в правильності суджень, адже юридична фразеологія акумулює в собі правовий досвід і моральну мудрість багатьох поколінь різних народів.Зроблено висновок, що юридичні фразеологізми в юриспруденції виконують функцію тлумачення норм права, мають комунікативно-прагматичний потенціал, невіддільні від моралі і сприяють розкриттю принципів законності, гуманізму та правових свобод
КАТЕГОРІАЛЬНІ ВИМІРИ ОНІМНОГО ПРОСТОРУ
Get PDFThe article explores key aspects of understanding the categorical dimensions of the onymic space through establishing correspondence between the expression of the singular and existing categories. It is noted that since humans are the starting point of an anthropocentric view of the characteristics of the linguistic worldview, the onymic shace is a component of this linguistic realization, in which the experience of cognition and self-awareness in the surrounding environment is expressed through proper names. The author examines the three-dimensional structure of categorical dimensions of the onymic space, including fundamental categories of being, social, and mental categories. The process of verbalized knowledge organization, occurring through cognitive models, is identified by the author as universal for all levels of onymic encoding. Two approaches to categorization are considered – traditional and cognitive, taking into account both objective and subjective aspects of thinking in the analysis of the onymic field. Among the primary values, the motivational feature is highlighted, serving as semantic motivation in the early stages of object designation. It is emphasized that onymic nomination is secondary, and all classes of onyms have significant potential for encoding and recoding. The article demonstrates how socio-economic conditions, tragedies, and moments of greatest social tension influence the change in the onymic space. It is emphasized that observations of substantive and formal onymic categories and parameters indicate the presence of a certain categorical framework in the onymic worldview, which serves as the focal point for organized, ordered, and programmed communication in its pragmatic orientation.У статті висвітлено ключові аспекти розуміння категоріальних вимірів онімного простору через установлення відповідності між омовленням одиничного і наявними категоріями. Зазначено, що оскільки людина є вихідною точкою антропоцентричного погляду на характеристики мовної картини світу, онімна картина є складником цієї мовної реалізації, у якій досвід пізнання та усвідомлення себе і довкілля виражається через власні назви. Автор розглядає тривимірну структуру категоріальних вимірів онімного простору, яка включає фундаментальні категорії буття, суспільні та ментальні категорії. Процес вербалізованого упорядкування знань, що відбувається через когнітивні моделі, визначено як універсальний для всіх рівнів онімного кодування. Узято до уваги два підходи до категоризації – традиційний і когнітивний, що в аналізі онімного поля враховує як об’єктивні, так і суб’єктивні аспекти мислення. З численних первинних значень наголошено на мотиваційній характеристиці, яка відіграє ключову роль у процесі набування предметами їхнього значення. Підкреслено, що онімна номінація є вторинною і величезний потенціал для кодування і перекодування мають усі класи онімів. Показано, як на зміну онімної картини впливають соціально-економічні умови, трагедії, моменти найбільшої соціальної напруженості. Відзначено, що аналіз змістових і формальних категорій та параметрів онімії свідчить про наявність певної категоріальної структури в мовній картині світу, що є основою упорядкованого й організованого акту комунікації, мета якого – прагматична установка
ЛАНДШАФТ У СУЧАСНІЙ ВОЄННІЙ ПРОЗІ: ТОПОГРАФІЧНА ТА ХУДОЖНЯ СПЕЦИФІКА
Get PDFThe article analyses the topographical and artistic specificity of the landscape in contemporary military prose. The interdisciplinarity of landscape research is defined: as philosophy, geography, representatives of natural and exact sciences, anthropologists, historians, cultural studies, and literary critics. The main trends in the development of landscape theoretical concepts, and their varieties are outlined: archaeological, aesthetic, historical, industrial/post-industrial, cultural, urban, folk, natural, memory, primitive, agricultural, sacred, sensory, poisoned, tourist, virtual, threatened, palimpsest landscape; the term “military landscape” is proposed in the article. We identified the most significant stages in the formation of landscape theoretical discourse. The most famous researchers are D. Angutek, O. Braichenko, M. Hrymych, D. Jens, D. Cosgrove, D. Lowenthal), D. Mining, C. Ryden, F. Sviripa, J.-F. Tuan and others. They noted that the Russian-Ukrainian war began ten years ago against the backdrop of the Crimean famous landscapes, and then in the Donbas agglomerations and the Azov Steppes; the full-scale invasion affected almost the entire territory of Ukraine. Today, the landscapes of Donbas and the Azov region are by the most violent battles. In this case, landscapes are a form of marking space, not the general space, but its particular specific segment. The landscapes of war in the first months of the ATO in 2014 and during the full-scale invasion are described in works of various genres: volunteers’ diaries (Roman Zinenko’s “Ilovaysk Diary” and Ihor Mykhailyshyn’s “Dance of Death. Diary of a Volunteer of the Donbas Battalion”), in the prose of Yevhen Polozii’s “Ilovaysk. Stories about Real People”, Saigon’s “Mud (Khaki)”, Yevhen Steblivskyi’s “Rage”, Valeria (Nava) Subbotina’s “Captivity” and many others.У статті проаналізовано топографічна та художня специфіка ландшафту в сучасній воєнній прозі. Визначено міждисциплінарність дослідження ландшафтів: філософія, географія, представники природничих і точних наук, антропологи, історики, культурологи, літературознавці. Окреслено основні тенденції розвитку теоретичних уявлень про ландшафт, його різновиди: археологічний, естетичний, історичний, індустріальний / постіндустріальний, культурний, міський, народний, натуральний (природний), пам’яті, первісний, сільськогосподарський, сакральний, сенсорний, отруєний, туристичний, віртуальний, загрожений, ландшафт-палімпсест; у статті запропоновано термін “воєнний ландшафт”. З’ясовано найбільш важливі етапи становлення ландшафтного теоретичного дискурсу: серед найбільш відомих дослідників є Д. Ангутек, О. Брайченко, М. Гримич, Д. Дженс, Д. Косгроув, Д. Ловенталь, Д. Майнінг, К. Райден, Ф. Свиріпа, Ї.-Ф. Туан та інші. Зазначено, що російсько-українська війна десять років тому почалася на тлі кримських відомих пейзажів, а потім у донбаських агломераціях та приазовських степах; повномасштабне вторгнення торкнулося майже всієї території України. Сьогодні найбільш жорсткі бої визначають ландшафти Донбасу та Приазов’я. У цьому випадку ландшафти постають однією із форм маркування простору, однак не загального, а конкретного його сегмента. Про ландшафти війни в перші місяці АТО 2014 р. та в часи повномасштабного вторгнення йдеться у творах різних жанрів: щоденниках добровольців (Роман Зіненко “Іловайський щоденник”, Ігор Михайлишин “Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону «Донбас»”), прозі Євгена Положія “Іловайськ. Розповді про справжніх людей”, Сайгон “Грязь (хакі)”, Євген Стеблівський “Лють”, Валерія (Нави) Суботіна “Полон”, багатьох інши
ТОПОС ГІР В БІОГРАФІЧНИХ ПОВІСТЯХ ПРО МИТЦЯ ОЛЕКСУ НОВАКІВСЬКОГО
Get PDFThe paper looks into the topos of mountains in fiction written about Oleksa Novakivskyi – a short story essay “By the Stroke of Powerful Wings” (“Rozmakhom Mohutnikh Kryl”) by Ivan Holubovskyi and Larysa Kolesnyk’s biographical short novel “Open Gates” (“Vidkyta Voritnia”). Research has been conducted into how the artist’s work was influenced by his first encounters with the Tatra Mountains and the plein airs in the Carpathians and ways in which it was reflected in fictionalized biographies. The study relies on intermedial studies methodology and a biographical method. Attention is focused on typical mountainous motifs and images painted under the influence of the Hutsul culture; the sacred meaning of mountains and the initiation rituals is explored along with the opposition of mountains and plains in artists’ perception. Intermedial links between fictionalized biographies and Novakivksyi’s paintings have been analyzed. Specific consideration is given to the mythopoetics of mountains in the artist’s works and the short novels analyzed. Mircea Eliade’s theory has been used to study Novakivskyi’s mountains as a symbol of cosmic world-building. The sacred image of mountains in the series of paintings depicting St. George’s Cathedral is highlighted, and parallels are drawn between the depiction of the motif of mountains in the creativity of Paul Sesan and Katsushika Hokusai.Досліджено топос гір в художній белетристиці про Олексу Новаківського – повісті-есе Івана Голубовського “Розмахом могутніх крил”, що написана 1940-ві роки, опублікована та біографічній повісті Лариси Колесник “Відкрита ворітня” (2020). Проаналізовано, який вплив мали перші знайомства з польськими Татрами та гірські пленери на Гуцульщині в Карпатах на малярство митця і як це відображено в художніх біографіях про Новаківського. В основі дослідження покладено методологію інтермедіальних студій та біографічний метод. У статті зосереджено увагу на характерних гірських сюжетах та образах, намальованих під впливом гуцульської культури, розглянуто сакральне значення гір та обряд ініціації, а також протиставлення гір та рівнинних земель у сприйнятті митців. Проаналізовано інтермедіальні зв’язки художніх біографій з живописом Новаківського, окрему увагу дослідження приділено міфопоетиці гір у живопису та белетризованих біографіях. Базуючись на вченні Мірчі Еліаде, розглянуто гору в малярських роботах О. Новаківського як символ космічної світобудови. Акцентовано на сакральності образу гори в серії полотен із зображенням Собору святого Юра у Львові, проведено паралелі із зображенням мотиву гори у творчості Поля Сезанна та Кацусіки Хокусая
СКЛАДОВІ КОМУНІКАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ КДБ УРСР НАПЕРЕДОДНІ СЕРПНЕВОГО ПУТЧУ ДКНС 1991 РОКУ
Get PDFThe publication is dedicated to one of the final stages of the existence of the Soviet special services and, accordingly, their development of their communication strategy. We are talking about the period before the August putsch of 1991. In response to the further democratization of public life and increased criticism of the department by the public, the KGB of the USSR at this time actively tried to improve the coordination of its «PR units» and develop something like the concept of a «single voice».Therefore, noticeable changes took place in the structure of Chekist propaganda. In 1990, the Press Bureau of the KGB of the USSR was reorganized and replaced by the Public Relations Center. Among the tasks of this department, monitoring of the press stood out, which also indicated a more systematic approach to propaganda.Following the center, this area was also modernized by the KGB of the Ukrainian SSR. By the end of 1990, the formation of a network of regional press groups was practically completed in the republican special service, and the KGB Department in the Vinnytsia region even had its own printed organ – the monthly Incognito, which became the first newspaper of its kind in the Soviet Union.Participation in rehabilitation processes, popularization of state security in society, public discrediting of the national liberation movement, work with citizens\u27 letters and appeals, deputy communication remained key among the directions of the department\u27s communication strategy.Therefore, the article, using the example of individual information campaigns, shows how state security agencies tried to improve their image and what measures they took to avoid reputational losses.У публікації окреслено основні напрямки та форми інформаційно-пропагандистської діяльності радянських спецслужб в останні роки існування СРСР. Виділено такі складові комунікаційної стратегії КДБ УРСР, як участь в реабілітаційних процесах, популяризація держбезпеки в суспільстві, публічна дискредитація представників національно-визвольного руху, робота з листами та зверненнями громадян, комунікація з депутатським корпусом. На прикладі окремих інформаційних акцій показано, яким чином органи держбезпеки намагалися покращити свій імідж та які заходи вживали задля подолання репутаційних втрат
ХРИСТИЯНСЬКА ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ
Get PDFThis article examines the theoretical and practical aspects of the Christian philosophy of education in the context of shaping ecological awareness among youth. Christian philosophy of education is based on spiritual and ethical principles that emphasize the importance of human responsibility for natural diversity. One of the key aspects of this philosophy is understanding nature as a gift from God, which requires careful and responsible treatment. This attitude is formed early through the Christian education system, which includes theoretical knowledge and practical skills. Examples of the successful implementation of ecological ideas in Christian education are discussed. Projects implemented in schools and youth centers at churches, where students study the theoretical foundations of ecology and Christian ethics and participate in practical environmental protection activities, are described. Examples of eco-classes in Sunday schools, ecological camps for youth, and social-ecological projects are provided. Research results demonstrate that youth involved in such programs exhibit a high ecological awareness and readiness to participate actively in environmental protection activities. They show greater responsibility in daily life, choose environmentally safe products, and support sustainable community development. The importance of integrating ecological principles into Christian education as a tool for shaping an ecologically conscious generation is emphasized. Developing and implementing innovative teaching methods that consider the Christian philosophy of education can become an effective means to achieve this goal. Consequently, due to its deep spiritual and ethical foundations, the Christian philosophy of education effectively contributes to the formation of ecological awareness among youth, fostering a responsible attitude towards nature. This allows the integration of ecological knowledge and practical skills into the educational process, promoting sustainable society development.У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти християнської філософії освіти в контексті формування екологічної свідомості молоді. Християнська філософія освіти базується на духовних та етичних принципах, що підкреслюють важливість відповідальності людини за природне різноманіття. Одним із ключових аспектів цієї філософії є розуміння природи як дару Божого, що потребує дбайливого та відповідального ставлення. Це ставлення формується з раннього віку через систему християнської освіти, яка включає як теоретичні знання, так і практичні навички. Розглянуто приклади успішного впровадження екологічних ідей у християнську освіту. Описано проєкти, що реалізується у школах та молодіжних центрах при церквах, де учні не лише вивчають теоретичні основи екології та християнської етики, але й приймають участь у практичних заходах з охорони довкілля. Наведено приклади еко-класів у недільних школах, екологічних таборів для молоді та соціальних екологічних проєктів. Результати дослідження демонструють, що молодь, залучена до таких програм, демонструє високий рівень екологічної свідомості та готовність до активної участі у заходах з охорони навколишнього середовища. Вони проявляють більшу відповідальність у повсякденному житті, обирають екологічно безпечні продукти та підтримують сталий розвиток у своїх громадах. Підкреслюється важливість інтеграції екологічних принципів у християнську освіту як інструменту формування екологічно свідомого покоління. Розробка та впровадження інноваційних методик викладання, що враховують християнську філософію освіти, може стати ефективним засобом для досягнення цієї мети. Відповідно християнська філософія освіти, завдяки глибоким духовним та етичним основам, ефективно сприяє формуванню екологічної свідомості у молоді, виховуючи відповідальне ставлення до природи, що дозволяє інтегрувати екологічні знання та практичні навички у освітній процес, сприяючи розвитку сталого суспільства