National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ЕТИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ДИСКУСІЇ
Get PDFThe article examines conceptual debates in the field of ethics of sustainable development, which are becoming increasingly relevant in connection with the deepening of global environmental, political, social, and moral challenges. The author analyzes key ethical approaches to justifying moral responsibility to future generations, in particular the problem of non-identity, formulated by Derek Parfit, which questions the possibility of causing harm to non-existent individuals. Particular attention is also paid to the criticism of the principle of human impact and the concept of impersonal goods in the works of Robin Attfield, according to which moral obligations can concern not only specific individuals, but also the conditions necessary for the existence of humanity in the future – such as ecological integrity or climate stability. It is shown that the rejection of a purely relational model of morality opens up space for ethical argumentation focused on the preservation of long-term collective goods that have intrinsic value regardless of the needs of current individuals. The article also examines John Rawls\u27s principle of savings as the basis of intergenerational justice, the opportunities approach of M. Nussbaum and A. Sen, as well as the arguments of critics of classical utilitarianism, in particular S. Gardiner, regarding the risk of "tyranny of the future". Considerable attention is paid to the analysis of the conceptual opposition of anthropocentric and non-anthropocentric models in the field of environmental ethics, as well as the concepts of weak and strong sustainability, which differently determine the admissibility of replacing natural capital with its other forms. The question of the limits of economic growth and the need to revise the dominant expansive paradigm of development is raised. In conclusion, the author justifies the need to form a new normativity capable of shaping a responsible way of thinking and acting and ensuring a balanced coexistence of man, society, and nature in the long term.У статті розглянуто концептуальні дискусії в галузі етики сталого розвитку, що набувають дедалі більшої актуальності у зв’язку з поглибленням глобальних екологічних, політичних, соціальних та моральних викликів. Автор аналізує ключові етичні підходи до обґрунтування моральної відповідальності перед майбутніми поколіннями, зокрема проблему неідентичності, сформульовану Дереком Парфітом, яка ставить під сумнів можливість нанесення шкоди ще неіснуючим особам. Особлива увага також приділена критиці принципу впливу на людину та концепції безособових благ у працях Робіна Еттфілда, згідно з якими моральні обов’язки можуть стосуватися не лише конкретних осіб, а й умов, необхідних для існування людства в майбутньому – таких як екологічна цілісність чи стабільність клімату. Показано, що відмова від суто реляційної моделі моралі відкриває простір для етичної аргументації, орієнтованої на збереження довготривалих колективних благ, які мають внутрішню цінність незалежно від потреб нинішніх індивідів. У статті також розглянуто принцип заощаджень Джона Роулза як підґрунтя міжпоколіннєвої справедливості, підхід можливостей М. Нусбаум та А. Сена, а також аргументи критиків класичного утилітаризму, зокрема С. Гардінера, щодо ризику «тиранії майбутнього». Значну увагу приділено аналізу концептуального протиставлення антропоцентричних і неантропоцентричних моделей у сфері етики довкілля, а також концепціям слабкої та сильної сталості, які по-різному визначають допустимість заміщення природного капіталу іншими його формами. Порушено питання про межі економічного зростання та необхідність перегляду домінуючої експансивної парадигми розвитку. У підсумку автор обґрунтовує необхідність формування нової нормативності, здатної формувати відповідальний спосіб мислення й дії та забезпечити збалансоване співіснування людини, суспільства і природи у довгостроковій перспективі
ОСОБЛИВОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ, ЕСТЕТИКА ФЕНОМЕНАЛЬНОЇ ПРИСУТНОСТІ ТА ЯВИЩЕ ПЕРФОРМАНСУ
Get PDFOne of the most relevant aspects of the study of aesthetic experience is the phenomenon of presence, which, as the basis of aesthetic perception, is gaining new significance today in connection with the growing interest in performance. Today, performance encompasses various spheres of human life and activity, permeates all levels and layers of culture, and, as a result, influences (directly or indirectly) the formation of the contemporary sociocultural landscape. A comprehensive understanding of the phenomenon of performance is therefore an important task today. At the same time, it is crucial to examine the aesthetic dimension of performance, as it is through the prism of aesthetic experience that the whole nature of this phenomenon, connected at the existential-ontological level with the aesthetics of phenomenal presence, can be revealed. After all, regardless of the type of performance (political, academic, philosophical, artistic, religious, etc.), there is always a presentation – as the main moment of performance embodiment, the sensory reaction of the recipient (active participant or passive observer), and the realization of value – as a semantic superstructure that gives meaning to the action itself. That is why the aesthetics of phenomenal presence allows for a better understanding of the essence of the phenomenon of performance. In order to understand the phenomenon of performance and identify the peculiarities of its aesthetic perception, it is important to pay attention to the analysis of the specifics and criteria for the realization of aesthetic experience as such. Research by such well-known theorists as I. Kant, D. Hume, G. W. F. Hegel, M. Heidegger, R. Ingarden, T. W. Adorno, D. Vattimo, J. McKenzie, and others will help to clarify these and other aspects of aesthetic experience. An analysis of these thinkers’ concepts of aesthetic cognition will contribute to a comprehensive study of the aesthetic nature of performance. The research conducted by the article’s author will help to understand the role of contemporary artistic performances in shaping the current philosophical, aesthetic, and sociocultural discourse.Одним з доволі актуальних аспектів дослідження естетичного досвіду є феномен присутності, який, будучи основою естетичного сприйняття як такого, набуває сьогодні нового значення у зв’язку зі зростанням зацікавлення таким явищем як перформанс. Сьогодні перформанс охоплює низку сфер життя і діяльності людей, пронизує усі рівні і шари культури, і, як наслідок, впливає (безпосередньо чи опосередковано) на формування сучасної соціокультурної ситуації. Всебічне осмислення явища перформансу, відтак, є важливим завданням сьогодення. При цьому доволі значущим є дослідження естетичного виміру буття та функціонування перформансу, оскільки саме через призму естетичного досвіду можна розкрити повноту природи цього явища, пов’язаного на екзистенційно-онтологічному рівні з естетикою феноменальної присутності. Адже, про який би різновид перформансу не йшлося (політичний, академічний, філософський, мистецький, релігійний тощо), завжди має місце презентація – як основний момент втілення перформансу, чуттєва реакція реципієнта (активного учасника чи пасивного спостерігача) і реалізація цінності – як смислова надбудова, яка надає значення самому дійству. Саме тому естетика феноменальної присутності дозволяє кращому осягненню сутності феномена перформансу. З метою осмислення явища перформансу та виявлення особливості його естетичного сприйняття важливо звернути увагу на аналіз специфіки і критеріїв реалізації естетичного досвіду як такого. З’ясувати ці та інші аспекти естетичного досвіду допоможуть дослідження таких відомих теоретиків, як: І. Кант, Д. Г’юм, Г.Ф.В. Геґель, М. Гайдеґер, Р. Інґарден, Т. В. Адорно, Д. Ваттімо, Дж. МакКензі тощо. Аналіз концепцій естетичного пізнання цих мислителів сприятиме цілісному вивченню естетичної природи перформансу. Здійснене автором статті дослідження допоможе осмисленню ролі сучасних мистецьких перформансів у становленні актуального філософського, естетичного і соціокультурного дискурсу
МЕНЕДЖЕР У ПРОЦЕСІ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ В МІНЛИВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Get PDFIn the life of every organization from the point of view of the management process, the most important role is played by the manager. Thanks to him, the organization obtains the effect of decision-making, which is the basis for functioning on the market. The manager as himself could not exist in the organization without subordinates. Therefore, the manager and subordinate are the most important links in the development of the organization. The aim of the study is to present the manager in the process of effective management of the organization in a changing environment. The study was created based on a study of the literature on the subject as a result of theoretical research.W życiu każdej organizacji z punktu widzenia procesu zarządzania najważniejszą rolę odgrywa menedżer. Dzięki niemu organizacja uzyskuje efekt decyzyjności stanowiącego podstawę funkcjonowania na rynku. Menedżer jako sam nie mógłby istnieć w organizacji bez podwładnych. Dlatego menedżer i podwładny stanowią najważniejsze ogniwa rozwoju organizacji. Celem opracowania jest przedstawienie menedżera w procesie skutecznego zarządzania organizacją w zmiennym otoczeniu. Opracowanie powstało w oparciu o studium literatury przedmiotu jako wynik badań teoretycznych.У житті кожної організації з точки зору процесу управління найважливішу роль відіграє менеджер. Завдяки йому організація отримує ефект прийняття рішень, що є основою для функціонування на ринку. Менеджер як сам не міг існувати в організації без підлеглих. Тому керівник і підлеглий є найважливішими ланками розвитку організації. Метою дослідження є представити менеджера в процесі ефективного управління організацією в мінливому середовищі. Дослідження створено на основі вивчення літератури з теми в результаті теоретичних досліджень
ЛОГІСТИЧНІ ТА КОМПЛАЄНС-ІНСТРУМЕНТИ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕПОЗИТНИМИ ПРОДУКТАМИ БАНКУ
Get PDFIn the context of growing competition within the financial sector and increasing regulatory pressure, modern banks face the urgent need to ensure both the operational efficiency and legal compliance of their activities. Deposit products, as one of the key instruments for attracting financial resources, require a comprehensive approach that considers not only their financial attractiveness but also the security, transparency, and efficiency of the processes governing their delivery. This study focuses on the integration of compliance mechanisms into the process-functional model of operational management for bank deposit products at the key stages of the related logistical processes.The article analyzes the theoretical foundations of banking logistics and compliance policy, explores current trends in the regulation and digital transformation of the banking sector, and substantiates the necessity of a systemic approach to deposit management. Special attention is paid to the coordination among compliance units, IT departments, and operational divisions, which is essential for timely monitoring, risk management, and ensuring customer trust. The research proposes a structured model of operational management for bank deposit products, identifying core stages and integration points for compliance mechanisms within related logistical processes.As a result of this study, the author develops an integrated model that reflects the practical combination of logistical efficiency and compliance requirements in deposit operations. This model is aimed at assisting banks in reducing the likelihood of regulatory breaches, automating routine procedures, and enhancing the customer experience while maintaining strategic flexibility. The findings of this study can be utilized by financial institutions to optimize internal processes, strengthen their compliance culture, and increase the effectiveness of deposit policy implementation.У дослідженні розглянуто теоретичні засади банківської логістики депозитних продуктів, а також політики комплаєнсу, виклики цифровізації та регулювання в умовах зростаючої конкуренції у фінансовому секторі та посилення регуляторного тиску. Сучасні банки стикаються з нагальною потребою забезпечення операційної ефективності та дотримання правових вимог у своїй діяльності, тому було запропоновано процесно-функціональну модель, що поєднує логістичну ефективність із вимогами нормативної відповідності, сприяє зниженню ризиків, автоматизації процедур і підвищенню довіри клієнтів. Результати можуть бути використані для оптимізації депозитної політики банків
ВНУТРІШНІ КОМУНІКАЦІЇ У ФОРМУВАННІ АВТЕНТИЧНОГО БРЕНДУ РОБОТОДАВЦЯ
Get PDFThe article focuses on modern challenges related to the effectiveness of teamwork through internal communications amidst uncertainty and risk, which can affect a company’s employer brand authenticity in the labor market. It reveals the essence of the concept of employer brand authenticity and provides a brief description of the main internal communication tools that influence its formation in the labor market. In particular, it is determined that the internal communications system can positively affect the formation of a company’s authenticity in the labor market due to the presence of transparency and trust within the company, the ability of employees to express their ideas and opinions, and receiving feedback from the company’s management.In addition, the dissemination of authentic employee experiences can strengthen the role of the employer brand in its external environment, and employees, acting as internal brand ambassadors, can contribute to fostering a more realistic perception of the company among target audiences. The role of corporate culture of learning and the involvement of digital collaboration platforms is also highlighted. A structural-logical diagram is presented, illustrating the interrelationships of internal communication tools and their influence on employer brand authenticity.Significant aspects concerning the work of dispersed teams and the associated internal communication barriers that negatively affect the development of an authentic employer brand are outlined. A structural-logical diagram is also proposed to illustrate the connections between the challenges arising in the communications of dispersed work groups and employer brand authenticity. This comprehensive approach aims to provide valuable insights for organizations seeking to enhance their internal communication strategies and build a more resilient and attractive employer brand, especially in dynamic and unpredictable environments.У статті акцентовано увагу на сучасних викликах, що пов’язані з ефективністю командної роботи за посередництва внутрішніх комунікацій в умовах невизначеності та ризиків та що здатні впливати на автентичність компанії на ринку праці. Розкрито суть поняття автентичності бренду роботодавця, наведено коротку характеристику основних інструментів внутрішньої комунікації, що впливають на формування автентичності компанії на ринку праці. Наведено структурно-логічну схему, що відображає взаємозв’язки інструментів внутрішніх комунікацій та їх вплив на формування автентичності бренду роботодавця. Окреслено вагомі аспекти роботи розпорошених команд та пов’язані з ними бар’єри у внутрішніх комунікаціях, що негативно позначаються на розвитку автентичного бренду роботодавця. Запропоновано структурно-логічну схему для відображення зв’язків між викликами, що виникають в комунікаціях розпорошених робочих груп, та автентичністю бренду роботодавця. 
РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ МИТНИХ БРОКЕРІВ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ПРОЦЕСІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Get PDFThe article comprehensively analyzes the institution of customs brokers as a key element of the institutional infrastructure for foreign economic activity, playing a crucial role in the adaptation processes of the Ukrainian customs system to European standards. Particular attention is paid to the functional essence of customs brokerage structures, which act as intermediaries between foreign economic operators and customs authorities. These structures help to reduce the administrative burden on businesses, increase the transparency of customs procedures, and simplify them in accordance with the requirements of the EU-Ukraine Association Agreement. The author reveals the importance of customs brokers in the context of harmonization of national legislation with EU customs law, including creating conditions for the introduction of a «single window,» Authorized Economic Operators (AEOs), and the digitalization of customs administration. The legal framework regulating customs brokers’ activities is also studied. The expediency of creating self-regulatory organizations of customs brokers as an instrument for fostering internal discipline, professional self-control, and improved service quality is substantiated.The article also proposes a number of practical measures to modernize the brokerage infrastructure, including digital transformation, expanding the functionality of electronic declaration, improving the professional qualifications of staff, and institutionalizing the participation of brokers in customs policymaking. It is emphasized that the effective operation of customs brokers is an important condition for the continuous and legal movement of goods across the customs border, as well as for minimizing corruption risks and increasing trust among international partners. In the context of Ukraine’s further European integration, the need to improve the quality control mechanisms for brokerage services, taking into account the best EU practices, is emphasized. Special attention is paid to the importance of training and certification of customs brokers as a prerequisite for their professional responsibility and competence. In addition, the author highlights the potential of brokerage structures in promoting international trade and strengthening the institutional capacity of the State Customs Service of Ukraine.У статті розглянуто розвиток інституту митних брокерів як важливу складову зовнішньоекономічної діяльності України в умовах реалізації євроінтеграційного курсу. Авторами зроблено акцент на стратегічній ролі брокерських структур у забезпеченні ефективної взаємодії між бізнесом і митними органами, спрощенні процедур торгівлі, а також імплементації європейських стандартів митного адміністрування. Досліджено нормативно-правові основи діяльності митних брокерів, наведена кількість митних брокерів, приділена увага перспективам створення саморегулівних організацій, необхідності поглиблення професійної підготовки фахівців і формуванню партнерських форматів співпраці з Державною митною службою України та міжнародними структурами. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на модернізацію брокерської інфраструктури відповідно до стандартів ЄС, що є необхідною умовою поглиблення інтеграції України до єдиного європейського митного простору
ЗНАЧЕННЯ АУДИТУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Get PDFThe article examines the significance of accounts receivable auditing as a crucial tool for assessing an enterprise’s financial condition and ensuring its stability. It notes that the audit of receivables holds particular importance within the enterprise’s financial control and management system, given that their excessive accumulation or untimely repayment can lead to serious financial problems. The primary objective of a receivables audit is to verify the reliability of their formation and repayment processes, covering several critical aspects.The study substantiates that the management of accounts receivable is associated with various risks that can significantly affect the financial stability of the enterprise, manifesting themselves at different stages of its activity. Furthermore, assessing the solvency of debtors enables minimizing the risks of untimely or incomplete payments, and optimizing the terms of lending to customers. The importance of external confirmation procedures for receivables is highlighted, emphasizing the auditor’s need to pay attention to signs of document falsification, recurring counterparties with dubious reputations, and transactions with abnormal conditions.It is emphasized that accounts receivable auditing is a core component of effective financial control at an enterprise, enabling the identification of risks associated with debtor non-fulfillment, assessment of debt reality and liquidity, and improvement of the internal control and management system for receivables.It is concluded that the audit results contribute to increasing financial transparency, the validity of management decisions, and improved financial performance of the enterprise. It is also asserted that current audit approaches to verifying accounts receivable need to be adapted to modern economic conditions. Increased attention to analytical procedures is necessary, along with a broader application of scenario analysis, hypothesis testing, and risk situation modeling methods, which would enable auditors to act proactively. Effective accounts receivable management ultimately requires a systematic approach that includes analysis, planning, control, and active interaction with debtors.У статті розглядається значення аудиту дебіторської заборгованості як важливого інструменту для оцінки фінансового стану підприємства та забезпечення його стабільності. Зазначається, що аудит дебіторської заборгованості набуває особливого значення в системі фінансового контролю та управління підприємством, а її надмірне накопичення або несвоєчасне погашення може призвести до серйозних фінансових проблем.Підкреслюється, що аудит дебіторської заборгованості є однією з основних складових ефективного фінансового контролю на підприємстві, дозволяє виявити ризики невиконання зобов’язань дебіторами, оцінити реальність та ліквідність заборгованості, а також вдосконалити систему внутрішнього контролю та управління дебіторською заборгованістю. Результати аудиту сприяють підвищенню фінансової прозорості, обґрунтованості управлінських рішень та покращенню фінансових показників підприємства
МОДЕЛЮВАННЯ ДЕЯКИМИ СИСТЕМАМИ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
Get PDFThis article examines macro models that evolve over time, along with the mathematical models that describe them. These are dynamic models, wherein all variables generally depend on time, which acts as an independent variable.Dynamic models can be categorized into continuous and discrete time models, reflecting the nature of the system’s dynamics. In discrete dynamic models, systems of difference equations or individual difference equations are employed. Conversely, continuous dynamic models utilize differential equations, particularly systems of differential equations. In certain scenarios, systems with mixed dynamics exist, for which differential equations are also used.Difference equations and systems thereof are effectively applied in modeling dynamic processes in fields such as economics and banking.In this study, we focus on systems of differential equations and investigate their reduction to a single second-order differential equation. Specifically, we demonstrate their application to solving financial forecasting problems. Furthermore, we analyze a discrete second-order model, namely the business cycle model proposed by A. Hansen and P. Samuelson and later refined by J. Hicks.This model subsequently became known as the Samuelson-Hicks model, and it is inherently discrete. Another notable model of the economic cycle is the Kaldor model, which has been the subject of extensive research in economic dynamics. The Kaldor model posits that investment in a single-sector economy is contingent upon national income, with the propensity to invest decreasing when income deviates from its equilibrium value. Additionally, it assumes that for a given level of income, investment diminishes with the growth of capital. This model is also represented by a system of first-order differential equations. Notably, we delve into the economic cycle model of A. Phillips, devoting considerable attention to its analysis. The Phillips model serves as a continuous analog of the Samuelson-Hicks model.У роботі розглядаються макромоделі, які розвиваються з часом, а також математичні моделі, що їх описують. Такими є динамічні моделі. В динамічних моделях усі змінні (в загальному випадку) залежать від часу. Час виступає в ролі незалежної змінної. Розрізняють динамічні моделі із неперервним і дискретним часом, тобто неперервні і дискретні моделі. Залежно від типу динаміки системи, що досліджується, динамічні моделі можуть підрозділятися на дискретні і неперервні. У дискретних динамічних моделях застосовують системи різницевих рівнянь або самі різницеві рівняння; а у неперервних динамічних моделях використовують як диференційні рівняння, так і, зокрема, системи диференційних рівнянь. В деяких окремих випадках зустрічаються системи зі змішаною динамікою. В цьому випадку для опису таких систем використовують диференційно-різницеві рівняння.Різницеві рівняння і системи рівнянь використовуються успішно у моделюванні динамічних процесів (в економіці, банківській справі та ін.). У наведеній роботі вивчаємо саме системи диференціальних рівнянь, а також досліджуємо зведення таких систем до одного диференціального рівняння другого порядку, зокрема показуємо їх застосування до розв’язання задач фінансового прогнозування. Дослідимо дискретну модель другого порядку, а саме модель ділового циклу, яку запропонували А. Хансен та П. Самуельсон, і вона була доповнена Дж. Хіксом.Пізніше ця модель дістала назву моделі Самуельсона-Хікса. Це дискретна модель. Також відома модель економічного циклу Кальдора, яка є об’єктом численних досліджень в сфері економічної динаміки. В основі моделі Кальдора міститься припущення, що інвестиції в односекторній економіці залежать від національного доходу, але схильність до інвестицій зменшується, якщо дохід відхиляється від свого «рівноважного» значення. Окрім того, вважається, що для наведеного рівня доходу інвестиції зменшуються зі зростанням капіталу. Ця модель також описується системою диференціальних рівнянь першого порядку. Ми, зокрема, детально досліджуємо модель економічного циклу А. Філіпса, тобто, значну увагу в роботі приділяємо аналізу конкретно цієї моделі, яка є неперервним аналогом моделі Самуельсона-Хікса
ЕКСПЛІКАЦІЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ В ГАЗЕТНОМУ УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ
Get PDFThe article is focused on the analysis of military terminology in the newspaper discourse of Ukraine during the wartime period. The author examines how the military context influences the choice and use of specialized vocabulary in newspaper texts, analyzes its functions, stylistics and evolution during the war.The analysis is based on a sample of articles from printed media, which made it possible to identify the main trends in the use and development of military terminology. Particular attention is paid to how changes in terminology explicate social transformations and attitudes towards war, as military terminology is rapidly updating the modern language fund of Ukraine. The results of the study indicate the strategic importance of military terminology in shaping public opinion and mobilizing support for civic position in times of crisis. The article also emphasizes the ethical aspects of using military terminology in the media. It is about how language affects the perception of war, as military discourse has been enriched with innovative technological means of armed confrontation, which contributes to new nominations of these concepts and objects, further unification and systematization of lexemes. In general, it is possible not only to better inform the public but also to influence the development of social narratives in times of crisis through in-depth research and understanding of language processes in the media. The military terminology constitutes a significant part of the lexical innovations that have already been documented in the Ukrainian-language newspaper discourse. The explication of language units expressing the basic concepts of military affairs in the press and their widespread use in newspapers has become a characteristic feature of the language of wartime journalism.Статтю присвячено аналізу військової термінолексики в газетному дискурсі України воєнного періоду. Досліджено, як воєнний контекст впливає на вибір та використання спеціалізованої лексики в газетних текстах, проаналізовано її функції, стилістику й еволюцію впродовж воєнних дій. Аналіз здійснено на основі вибірки статей із друкованих видань, що дало змогу виявити основні тенденції в уживанні та розвитку військової термінології. Особливу увагу приділено тому, як зміни в термінолексиці експлікують суспільні трансформації та ставлення до війни, адже військова термінна лексика надзвичайно швидко оновлює сучасний мовний фонд України. Результати дослідження вказують на стратегічне значення військової термінології у формуванні суспільної думки та мобілізації підтримки громадянської позиції в умовах кризи. У статті також наголошено на етичних аспектах використання військової термінолексики в медіа. Ідеться про те, як мова впливає на перцепцію війни, адже військовий дискурс збагатився інноваційними технологічними засобами ведення збройних протистоянь, що сприяє новим номінаціям цих понять і предметів, подальшій уніфікації і систематизації лексем. Узагальнено, що завдяки глибокому дослідженню та розумінню мовних процесів у медіа, можливо не тільки краще інформувати громадськість, але й впливати на розвиток соціальних наративів в умовах кризи. Військова терміносистема становить значну частину лексичних інновацій, які вже задокументовані в газетному українськомовному дискурсі. Експлікація в пресі мовних одиниць, що виражають основні поняття військової справи, їхнє широке вживання на шпальтах газетних видань стало характерною рисою мови публіцистики воєнного періоду
ПРОСТЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ: ТЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ У ПОТСКОЛОНІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Get PDFThis article focuses on the role and meaning of simple negation in postcolonial novels, examining how it functions within the broader context of postcolonial theory and literature. The aim of the article is also to analyse the theoretical-methodological and practical-teleological component of the pragma-discourse dimension of negation in the English-language post-colonial literary prose text through the disclosure of the formal, stylistic, discourse and functional specificity of negation as a pragmatic universal expressed by lexical-semantic (lexical structure of the text), structural-syntactic (syntactic structure of the text), contextual (discourse) means of language actualised in the text of the artistic narrative, according to the hierarchy of language levels of the post-colonial type of text in the mode of its lexicocentricity, syntacticocentricity, textocentricity and its interpretation as a holistic whole.Статтю зосереджено на ролі і значенні простого заперечення в постколоніальних романах, досліджуючи, як воно функціонує в ширшому контексті постколоніальної теорії та літератури. Метою статті є також теоретико-методологічна й практично-телеологічна складова прагмадискурсного виміру заперечення в англомовному постколоніальному художньому прозовому тексті через розкриття формальної, стилістичної, дискурсної й функційної специфіки заперечення, як прагматичної універсалії, увиразненої лексико-семантичними (лексична структура тексту), структурносинтаксичними (синтаксична структура тексту), контекстуальними (дискурсними) засобами мови, актуалізованими в тексті художнього наративу відповідно до ієрархії мовних рівнів постколоніального типу тексту у модусі його лексикоцентричності, синтактикоцентричності, текстоцентричності і тлумаченні його як холістичного цілого.