National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ПЛЮРИЦЕНТРИЧНА НІМЕЦЬКА МОВА І НЕДОМІНАНТНІ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНІ ВАРІАНТИ. КВАНТИТАТИВНО-ЕМПІРИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ФРАЗЕОЛОГІЇ
Get PDFDer Artikel ist der Analyse der phraseologischen Einheiten von den nicht dominanten nationalstaatlichen Varianten der plurizentrischen deutschen Standardsprache gewidmet. Die historischen Phasen der theoretischen Behandlung des Problems wurden untersucht und Mängel und Desiderata bei der Interpretation dieses Phänomens in der wissenschaftlichen Literatur identifiziert. Dabei werden Probleme bei der Auswahl und empirischen Analyse sprachlichen Materials sowie seiner lexikographischen Kodifizierung aufgezeigt. Zur Abgrenzung von eng regionalen, diatopisch-dialektalen und nicht-normativ-devianten Varianten der literarischen Standardsprache wird das Autorenkonzept von nicht-dominanten nationalstaatlichen Varianten der literarischen Standardsprache zugrunde gelegt. Es wurde eine Klassifizierung der phraseologischen Varianten in vollnationale Varianten (phraseologische Austriazismen und Helvetismen par excellence), vollregionale Varianten, regionale Halbvarianten von Luxemburg, Liechtenstein, Südtirol, Ostbelgien, Elsass und Lothringen sowie Clustervarianten vorgeschlagen. Aufgrund lexikographischer Stichprobe wurde versucht, durch die Befragung der Informanten und die quantitative Corpussuche die lexikographischen und textuellen Angaben zur genaueren Beschreibung des deutschen idiomatischen Thesaurus außerhalb der Bundesrepublik Deutschland zu verifizieren und zu präzisieren. Basierend auf den Ergebnissen des Experiments wurden „reine“ Austriazismen und Helvetismen, analog-synonyme und clusteridiomatische Einheiten identifiziert. Darunter wurden auf Grundlage der Ergebnisse der quantitativen Analyse systemisch-usualisierte, okkasionelle und archaische Phraseologismen differenziert und eine Hypothese über die möglichen Faktoren der Funktionsprozesse der untersuchten Spracheinheiten im modernen deutschsprachigen Kommunikationsraum formuliert. Die Hypothese einer grundsätzlichen Divergenz staatlicher Grenzen und Sprachräume sowie einer besonderen Art nationalstaatlicher sprachnormativer Variation, die einer ständig aktualisierten Kodifizierung bedarf, konnte empirisch bestätigt werden.The article deals with the analysis of the phraseological units belonging to the non-predominant national state variants of the standard literary pluricentric German language. The historical stages of theoretical understanding of the problem are studied and weak points and desiderata of the interpretation of this phenomenon in the scientific literature are identified. Problems in the selection and empirical analysis of linguistic material and its lexicographic codification are highlighted. The author\u27s concept of non-dominant types of national-state variation of the standard literary language is taken as a basis, to distinguish it from narrowly regional, diatopic-dialectal, non-normative-deviant ones. A classification of phraseological variants into full national variants (phraseological Austrianisms and Helvetisms par excellence), full regional variants, regional semi-variants of Luxembourg, Liechtenstein, South Tyrol, Eastern Belgium, Alsace and Lorraine, and cluster variants is proposed. Based on the lexicography excerption an attempt was made to verify and precisely qualify by means of informants` interviewing and quantitative corpus search the lexicographic and textual data in order to describe more adequately the German idiomatic thesaurus abroad Germany. Based on the results of the experiment, “pure” Austrianisms and Helvetisms, analogical-synonymous and cluster idiomatic units were identified. Among them, according to the results of quantitative analysis, systemically-usualized, occasional and archaic phraseologisms were differentiated and a hypothesis was formulated about the possible factors of the processes of functioning of the studied linguistic units in the modern German-speaking communicative space. The hypothesis about the fundamental divergence of state borders and language areas and a special type of national-state language standard-normative variation, which requires constantly updated codification, was empirically verified.У статті проаналізовано фразеологічні одиниці недомінантних національно-державних варіантів стандартної літературної плюрицентричної німецької мови. Досліджено історичні етапи теоретичного осмислення проблеми та виявлено вузькі місця та недоліки трактування даного явища у науковій літературі. Виділено проблеми у доборі та емпіричному аналізі мовного матеріалу і його лексикографічній кодифікації. За основу взято авторську концепцію недомінантних типів національно-державного варіювання стандартної літературної мови, для його відмежування від вузькорегіонального, діатопічно-діалектного, ненормативно-девіантного. Запропоновано класифікацію фразеологічних варіантів на повні національні варіанти (фразеологічні австріацизми і гельветизми par excellence), повні регіональні варіанти, регіональні напівваріанти Люксембургу, Ліхтенштейну, Південного Тіролю, Східної Бельгії, Ельзасу та Лотарингії, кластерні варіанти. На основі лексикографічної вибірки здійснено спробу верифікувати і уточнити за допомогою опитування інформантів та кількісного корпусного пошуку лексикографічні та текстуальні відомості з метою більш адекватного опису німецького ідіоматичного тезаурусу поза межами ФРН. На основі результатів експерименту виділено «чисті» австріацизми та гельветизми, аналогово-синонімічні та кластерні ідіоматичні одиниці. У їх складі за результатми кількісного аналізу диференційовано системно-узуалізовані, оказіональні та архаїзовані фразеологізми та сформульовано гіпотезу про можливі чинники процесів функціонування досліджуваних мовних одиниць у сучасному німецькомовному комунікативному просторі. Емпірично верифіковано гіпотезу про принципову дивергентність державних кордонів та мовних ареалів і особливий тип національно-державного мовного стандартно-нормативного варіювання, яке потребує постійно оновлюваної кодифікації
СУЧАСНА ВІЙСЬКОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПЕРЕКЛАДУ
Get PDFModern military conflicts, global threats and dangers, challenges to the established world order, improvement of methods of warfare encourage the intensification of international communication and information exchange at the level of military departments and personnel. The result of such communication is the creation and development of the latest military terminology, algorithms for its improvement, clarity and correctness in translation. Terminology is not a static system, it is constantly evolving along with the development of technology and scientific knowledge. This is especially important to consider when translating the latest terms in the military branch, where each new invention or technology requires the introduction of new terms or revision of old ones. Changes in the military sphere and technological progress lead to an increase in the number of new terms and, accordingly, difficulties in translating them, but at the same time there are semantic changes such as expanding or changing the meaning of existing terms. At the present stage of nativization of the Ukrainian military terminology, it is important to unify terms and search for an exact match in the target language. A structural analysis of the military terminology indicates its division into one-word and multicomponent. Analytical terms make up the majority and show a steady tendency to increase their number. The most productive are two-, three- and four-word units, as well as a various types of shortenings, including abbreviations and acronyms. The choice of a translation method depends on several factors, such as the context, the target audience, the specifics of the term, its consistency in the language, and external aspects of the culture. A word-for-word translation is the best option for displaying technical terms when accuracy and clarity must be maintained. Adaptation is more relevant for new terms or those that have cultural specificity and contextual dependence. Transcription is usually resorted to when a term is a proper name or when its sound matters. Translation of abbreviations and acronyms, the meaning of which are determined by the context and organizational affiliation, cause particular difficulties.Сучасні воєнні конфлікти, загальносвітові загрози і небезпеки, виклики усталеному світовому устрою, удосконалення способів ведення війни спонукають до інтенсифікації міжнародної комунікації та обміну інформацією на рівні військових відомств й особового складу. Результатом такої комунікації є створення і розвиток новітньої військової термінології, алгоритми її удосконалення, зрозумілості та коректності при перекладі. Термінологія – не статична система, вона постійно розвивається разом із розвитком технологій та наукових знань. Це особливо важливо враховувати під час перекладу новітніх термінів у військовій галузі, де кожен новий винахід або технологія потребують введення нових термінів або перегляду старих. Зміни у військовій сфері і технічний прогрес призводять до зростання кількості нових термінів та, відповідно, труднощів у їх перекладі, але разом із тим спостерігаються семантичні зміни як от розширення чи зміна значення існуючих термінів. На сучасному етапі натовізації української військової термінології важливе значення має уніфікація термінів та пошук точного відповідника у мові перекладу. Структурний аналіз військової терміносистеми свідчить про її поділ на однослівну й багатокомпонентну. Аналітичні терміни становлять більшість і виявляють стійку тенденцію до зростання їхньої кількості. Найпродуктивнішими є дво-, три- й чотирислівні одиниці, а також різноманітні типи усічень, зокрема абревіатур та акронімів. Вибір методу перекладу залежить від кількох чинників, таких, як контекст, цільова аудиторія, специфіка терміну, його усталеність у мові та зовнішні аспекти культури. Дослівний переклад є найкращим варіантом для відображення технічних термінів, коли необхідно дотримуватися точності та чіткості. Адаптація релевантніша для нових термінів або тих, що мають культурну специфіку та контекстуальну залежність. До транскрипції, зазвичай, вдаються, коли термін є власною назвою або коли його звучання має значення. Особливі труднощі становить переклад абревіатур та акроніми, значення і переклад яких визначається контекстом та організаційною приналежністю
ЛЮДИНА В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ВИМІРИ В П’ЄСАХ УЛАСА САМЧУКА ТА ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО
Get PDFThe article analyzes the dramaturgical strategies of comprehending the experience of occupation in the plays written by Ukrainian émigré writers of the mid-20th century – Ulas Samchuk («One Can Hear the Noise of the Millstones») and Igor Kostetsky (The Twins Will Meet Again). The analysis is conducted in the context of contemporary critical thinking about the space of occupation as a multifaceted phenomenon that encompasses physical destruction, psychological trauma, identity transformation, and moral choices in extreme circumstances. The study focuses on a comparative characterization of artistic solutions, features of spatial organization, ethical models of character behavior, and gender perspectives in conditions of total violence. It has been proven that Ulas Samchuk adheres to a realistic paradigm with an emphasis on a specific historical time and space, while Ihor Kostetsky offers a modernist aesthetic of the theater of the absurd and metadramatic techniques. Both texts demonstrate a high expressive tension between silence and action, between personal ideas and collective responsibility, questioning the possibility of an unambiguous moral choice in conditions of occupation.Particular attention is paid to the analysis of female characters as bearers of an alternative form of resistance, capable of ambivalence, compromise, and preserving humanity in a dehumanized space. It is shown that both plays create an artistic space in which death, love, memory, and politics interact in the tension of an existential test.У статті проаналізовано драматургічні стратегії осмислення досвіду окупації в п’єсах українських письменників-емігрантів середини ХХ століття – Уласа Самчука («Шумлять жорна») та Ігоря Костецького («Близнята ще зустрінуться»). Аналіз здійснено у контексті сучасної критичної думки про простір окупації як багатоаспектний феномен, що охоплює фізичну руйнацію, психологічну травму, трансформацію ідентичності та моральний вибір у граничних обставинах. У фокусі дослідження – порівняльна характеристика художніх рішень, особливостей просторової організації, етичних моделей поведінки персонажів, а також гендерної перспективи в умовах тотального насильства. Доведено, що Улас Самчук дотримується реалістичної парадигми з акцентом на конкретний історичний час і простір, тоді як Ігор Костецький пропонує модерністську естетику театру абсурду та метадраматичних прийомів. Обидва тексти демонструють високу експресивну напругу між мовчанням і дією, між особистою ідеєю та колективною відповідальністю, ставлячи під сумнів можливість однозначного морального вибору в умовах окупації.Особливу увагу приділено аналізу жіночих персонажів як носіїв альтернативного способу опору, здатного до амбівалентності, компромісу й збереження людського обличчя в дегуманізованому просторі. Показано, що обидві п’єси створюють художній простір, у якому смерть, любов, пам’ять і політика взаємодіють у напрузі екзистенційного випробування
ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ
Get PDFThe article explores the linguistic means used to construct the image of higher education institutions in the digital space, focusing on the functioning of the lexeme university in the About sections of official websites of leading British and American universities. The relevance of the study lies in the growing role of internet discourse in shaping institutional image, the intensification of online communication between universities and their target audiences, and the need to examine linguistic means of self-presentation in the public sphere. The aim of the research is to identify the semantic transformations of the lexeme university in English-language internet discourse and to determine its role as a tool for image positioning. The study draws on lexicographic sources, examples from the British National Corpus, and data from institutional websites. The analysis reveals that the modern lexeme university not only retains its core meaning as an institution of higher education, but also acquires additional connotations related to social responsibility, global challenges, innovation, and international partnerships. The semantic expansion of university in website texts serves as a key tool for institutional self-representation, branding, and positioning in the global educational arena. The research considers both the macro- and microstructure of university websites and employs an interpretive method of lexical analysis.Стаття присвячена лінгвістичному аналізу способів репрезентації ЗВО у цифровому середовищі на прикладі функціонування лексеми university у текстах розділу About офіційних вебсайтів провідних британських і американських закладів вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі інтернет-дискурсу у формуванні інституційного іміджу, активізацією онлайн-комунікації між університетами та їхньою цільовою аудиторією, а також необхідністю вивчення мовних засобів самопрезентації у публічному просторі. Мета дослідження полягає у виявленні значеннєвих трансформацій лексеми university в англомовному інтернет-дискурсі та встановленні її ролі як інструмента іміджевого позиціонування університету. Для досягнення мети було проаналізовано словникові дефініції досліджуваної лексеми, контексти її функціонування у Британському національному корпусі та текстах вкладки About на вебресурсах Оксфорду, Кембриджу, Імперського коледжу Лондона, Гарварду, Єлю, Принстону та Массачусетського технологічного інституту. У результаті встановлено, що в сучасному цифровому середовищі лексема university не обмежується традиційним значенням закладу, що здійснює викладацьку й наукову діяльність, а розширює своє значення, охоплюючи такі концепти, як глобальна місія, інноваційність, інклюзивність, соціальна відповідальність, лідерство, міжкультурна співпраця, сталість, розвиток економіки. Аналіз показує, що університети активно використовують сторінку About як засіб комунікації зі стейкхолдерами, демонструючи цінності, академічні досягнення, стратегічні цілі та конкурентні переваги. Розвідка здійснена з опорою на поняття макро- і мікроструктури вебсайту, а також із використанням інтерпретаційного методу аналізу. Отримані результати свідчать про формування нового іміджевого дискурсу, у якому університет постає не лише як освітня установа, а як активний суб’єкт трансформації сучасного світу
ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ КОМАНДАМИ ПРОЄКТІВ НА ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ТА САМОМЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Get PDFThis article explores innovative approaches to project team management within a dynamic economy. It begins by analyzing scientific perspectives on the “project team” concept to formulate a generalized definition. The research substantiates the need to transition from traditional management models toward innovative, flexible methodologies like Agile, Scrum, and Kanban, which enhance team adaptability and productivity. Modern approaches to team formation are also considered, emphasizing team self-organization, with the project manager acting as a coordinator rather than a traditional controller.Particular attention is given to the role of self-management as a key factor in effective team interaction, encompassing skills such as time management, goal setting, self-organization, and accountability. The article proposes parameters for assessing the levels of innovation and self-management among team members. These metrics can be used by project managers during team selection, performance monitoring, and the development of the team’s motivational profile. Accordingly, project managers should prioritize team members who demonstrate creativity, cognitive flexibility, initiative, openness to innovation, determination, and a capacity for self-learning.Furthermore, a comparative analysis of innovative and traditional approaches is conducted across several criteria: team organization, management style, leadership role, communication, flexibility, motivation, performance assessment, and responsiveness to change. This comparison leads to conclusions about the optimal contexts and project types for each approach.Finally, the article proposes a comprehensive algorithm for effective project team management. This framework involves several stages: strategic planning; team formation based on member potential; selection of an adaptive management model that integrates innovative and traditional elements; cultivation of self-management skills; digitalization of work processes with modern digital tools; and regular evaluation of results to develop future action plans.Стаття присвячена дослідженню інноваційних підходів до управління командами проєктів в умовах динамічної економіки. Проаналізовано наукові точки зору щодо поняття «команда проєкту», на основі яких сформоване узагальнене поняття. Розглянуто сучасні підходи до формування команди проєкту, які базуються на самоорганізації колективу, а менеджер проєкту виступає контролюючою ланкою. Обґрунтовано необхідність відходу від традиційних моделей управління на користь інноваційних гнучких методологій, таких як Agile, Scrum і Kanban, що сприяють більшій адаптивності команд до змін і підвищенню їх продуктивності.Особливу увагу приділено ролі самоменеджменту як ключовому чиннику ефективної командної взаємодії, що включає вміння планувати час, ставити цілі, самоорганізовуватись і нести відповідальність за результат. Запропоновано параметри оцінки рівня інноваційності та самоменеджменту учасників команди, які можуть бути використані менеджером проєкту під час відбору, моніторингу діяльності та формування мотиваційного профілю команди. Зроблено порівняння інноваційних підходів з традиційними за критеріями: організація команди, підходи до управління, роль керівника, комунікація, гнучкість, мотивація команди, оцінка ефективності, реакція на зміни. На основі порівняння зроблено висновки, де і які проєкти краще використовувати. Запропоновано алгоритм ефективного управління командою проєкту, що передбачає стратегічне планування, формування команди з урахуванням її потенціалу, вибір адаптивної моделі управління з врахуванням інноваційних і традиційних підходів до управління командами, розвиток самоменеджменту, цифровізацію робочих процесів за рахунок впровадження сучасних цифрових інструментів та регулярне оцінювання результатів з розробкою подальших алгоритмів дій
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ У ФІНАНСОВОМУ ОБЛІКУ: ВИКЛИКИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Get PDFThis article examines the digital transformation of financial accounting, focusing on its shift from a historical recording function to a predictive and strategic tool for modern business management. Driven by technological change and economic volatility, this transition requires integrating analytical and forecasting tools. The study explores the challenges and opportunities of adopting artificial intelligence, machine learning, and big data.Using analytical and comparative methods, the research reveals a fundamental shift from traditional spreadsheet models to integrated cloud platforms and AI-driven solutions. Machine learning algorithms enhance the accuracy of cash flow, profitability, and liquidity forecasts, while advanced visualization tools improve the communication of financial insights. The study also highlights the role of integrated ERP and business intelligence systems in creating a unified digital ecosystem for real-time control and planning, thereby enhancing strategic resilience.The article emphasizes that the human factor is critical; the success of this transformation hinges on the digital literacy and analytical skills of accounting professionals, necessitating continuous training. Ethical considerations, including algorithmic transparency and the prevention of bias, are also addressed. The authors conclude that this transformation is a profound cultural and organizational shift, identifying future research directions in adaptive analytical models and hybrid decision-support systems.У статті досліджено глибинні зміни, що відбуваються у фінансовому обліку під впливом цифровізації, зокрема трансформацію методів аналізу та прогнозування. Проаналізовано сучасні виклики, пов’язані з впровадженням новітніх технологій, а також можливості, які відкриває цей процес для підвищення якості управлінських рішень. Увага акцентована не лише на технологічному аспекті, а й на людському – як змінюється роль фахівця в новій цифровій реальності. Метою дослідження є виявлення ключових трендів цифрової трансформації у сфері фінансового обліку та формування бачення їх перспективного розвитку. У результаті обґрунтовано необхідність інтеграції інструментів штучного інтелекту, хмарних рішень та інтелектуального аналізу даних як складових ефективної системи фінансового прогнозування
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНЕ ЗРОСТАННЯ У СТУДЕНТІВ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Get PDFThis article examines the psychological consequences of war-related trauma among Ukrainian students, focusing on both post-traumatic stress disorder (PTSD) and post-traumatic growth (PTG). Drawing upon three waves of empirical research conducted over the course of the first three years of the full-scale war in Ukraine, the study explores dynamic changes in students\u27 trauma responses and adaptive capacities over time.The research involved quantitative methods and the application of validated diagnostic tools, including a primary PTSD screening, a self-assessment PTSD scale (PCL-C), and the Posttraumatic Growth Inventory. The total sample included 395 participants across three stages: 206 in the first, 121 in the second, and 68 in the third. Statistical analysis revealed a significant decrease in PTSD symptoms between the first and second stages, indicating a possible desensitization or adaptation process.In terms of PTG, the findings demonstrate a non-linear trajectory. While the initial response showed an increase in growth indicators, a notable decline was observed at the second stage, followed by renewed growth in specific dimensions–particularly in personal strength–by the third year. At the same time, certain domains, such as spiritual changes and value reorientation, exhibited a decline, possibly reflecting emotional fatigue or shifts in meaning-making mechanisms.These results highlight the complexity of trauma adaptation in youth and suggest that PTG is a multi-phase, dynamic process influenced by personal and contextual factors. The study emphasizes the importance of longitudinal approaches in trauma research and the need for tailored psychological support strategies aimed at fostering resilience and personal growth in young populations affected by war.У статті проаналізовано особливості переживання травматичних подій і посттравматичного зростання (ПТЗ) у студентської молоді в умовах війни. Здійснено загальний огляд поняття ПТЗ, відповідно до концепції Р. Тадескі та Л. Калхнуа та обґрунтовано важливість вивчення цього особистісного аспекту на вибірці студентської молоді. Представлено результати трьох етапів емпіричного дослідження з використанням релевантних методик. Виявлено динамічні зміни у рівнях ПТСР і ПТЗ, що свідчать про нелінійний характер інтеграції травматичного досвіду та важливість підтримки молоді
МЕТАКОГНІТИВНІ КОМПОНЕНТИ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ
Get PDFThe metacognitive components of communication culture include an individual\u27s awareness of their communication processes, knowledge of communication peculiarities, and the ability to manage their own communication skills. This makes it possible to interact with others with considerable efficiency, to adjust one\u27s communication style to different situations and to achieve goals.In today\u27s context of communication processes, globalization, the use of interactive technologies in learning and teaching, and the use of AI, it is extremely important to fully use knowledge of communication culture, which in turn is a meta-process that helps to realize one\u27s own knowledge of communication culture.Numerous researchers from various fields, such as cultural studies, philosophy, psychology, philology, and many others, have been and continue to study communication culture.Метакогнітивні компоненти комунікативної культури містять у собі усвідомлення особистістю своїх комунікативних процесів, знання про особливості спілкування та вміння керувати власними комунікативними навичками. Це дає можливість із значною ефективністю взаємодіяти з іншими, підлаштовувати стиль власного спілкування до різноманітних ситуацій та досягати поставлених цілей.У сучасних умовах розвитку комунікаційних процесів, глобалізації, застосування інтерактивних технологій у навчанні та викладанні, використання ШІ, надзвичайно важливим є повноцінно, використовувати знання про комунікаційну культуру, що, своєю чергою, є метапроцесами, що допомагають усвідомлювати власні знання саме про комунікаційну культуру.Дослідженнями комунікаційної культури займалися та продовжують займатися численні дослідники різних галузь, як-от культурологія, філософія, психологія, філологія та багато інших
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ІТ-ФАХІВЦІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ У ВІЙСЬКОВІЙ СФЕРІ
Get PDFThe article provides a theoretical analysis of the problem of psychological readiness of IT specialists for professional implementation in the military sphere, and outlines possible ways of its formation. Improvements in technology have led to significant changes in the modern military sphere, in particular, the use of unmanned aerial vehicles (UAVs) has expanded. It is noted that today our state has the latest developments thanks to mobilised IT specialists. However, on the one hand, IT specialists have the technical knowledge and skills required for military operations, and on the other hand, most of them are not ready to realise themselves in the military environment due to fear and inability to cope with a lot of stressful situations. IT staff working in the military are tasked with performing complex cognitive operations. However, under conditions of intense stress, their cognitive performance deteriorates, which can have serious consequences for the success of military operations and the well-being of military personnel. It is substantiated that an important condition for the formation of psychological readiness of IT specialists for professional implementation in the military sphere is cognitive resilience as the ability to maintain cognitive functions under the influence of stress.У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми психологічної готовності ІТ-фахівців до професійної реалізації у військовій сфері, а також окреслено можливі шляхи її формування. Удосконалення технологій призвело до значних змін у сучасній військовій сфері – зокрема, розширило використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Зазначено, що сьогодні наша держава володіє новітніми розробками саме завдяки мобілізованим ІТ-фахівцям. Однак, з одного боку, ІТ-фахівці мають технічні знання та навички, які потрібні для військових операцій, а з іншого – більшість із них не готові реалізовувати себе у військовому середовищі через страх і нездатність справлятися із масивом стресових ситуацій. На ІТ-персонал, що працює у військовій сфері, покладено виконання складних когнітивних операцій. Проте в умовах інтенсивного стресу їхня когнітивна діяльність погіршується, що може мати серйозні наслідки для успіху військових операцій і добробуту військовослужбовців. Обґрунтовано, що важливою умовою для формування психологічної готовності ІТ-фахівців до професійної реалізації у військовій сфері є когнітивна стійкість, як здатність зберігати когнітивні функції під впливом стресу. 
КЛЮЧОВІ ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Get PDFThis article examines the need for the timely diagnosis of potential insolvency threats facing business entities. It proposes a system of key indicators to signal the need for financial debt restructuring, indicating a critical financial condition associated with the inability to fulfill monetary obligations. This system includes absolute and relative indicators, along with algorithms for their calculation, interpretation, and recommended values.The study notes that recommended values must be differentiated by industry, an issue not yet addressed in national methodologies approved by Ukrainian executive authorities. Furthermore, there is a long-standing need to unify analytical indicators (e.g., terminology, formulas) for corporate and statistical reporting. Addressing this is particularly important for Ukraine’s post-war restoration to activate investment activities.The research investigates the functional relationship between the ratios of short-term debt burden to sales, total assets, and the ability of assets to generate economic benefits. An imbalance in these ratios threatens business continuity, leading to the potential need for debt restructuring. The proposed system of indicators is tested across various economic activities, making it possible to identify their functional dependencies, critical points, and impact on the potential need for financial debt restructuring.У статті досліджено необхідність своєчасного діагностування загрози виникнення потенційної неплатоспроможності суб’єктів господарювання та їх функціонування. Запропоновано систему ключових індикаторів потенційної необхідності фінансової реструктуризації заборгованості, які сигналізують про можливий критичний фінансовий стан, пов’язаний з неспроможністю своєчасного виконання грошових зобов’язань перед кредиторами. Система ключових індикаторів включає абсолютні та відносні показники, алгоритм їх розрахунку, інтерпретацію та рекомендовані значення. Проведено тестування запропонованої системи ключових індикаторів в розрізі видів економічної діяльності, що дало можливість виявити функціональну залежність між ними, критичні місця та вплив на можливу потенційну фінансову реструктуризацію заборгованості