National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ФУНКЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНІ Й КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО ГАЗЕТНОГО ТЕКСТУ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ
Get PDFThe article is devoted to the study of functional and stylistic features of the Ukrainian newspaper text of the war period. It is emphasized that the newspaper text in the media discourse is characterized by a number of lingual and extralingual factors, a clearly expressed pragmatic orientation and a focus on the communicator and the recipient. It is analysed and demonstrated that a modern newspaper text is functionally heterogeneous, combining elements of fiction, popular science, journalistic, official and colloquial styles, with the dominance of the journalistic style. Newspaper communication during the period of full-scale Russian invasion of the territory of independent Ukraine is an important element of the media landscape, not only providing information, but also shaping public opinion and creating an effective platform for dialogue and exchange of ideas. Therefore, the synergy of expression and standard becomes the dominant stylistic technique for organizing journalists\u27 statements, as the desire to persuade readers requires more and more linguistic creativity to achieve a persuasive effect. The language of the mass media during the war is characterized by polyphony, imagery, expressiveness, and aphorism; the vocabulary of war has a strong emotional and expressive colouring, including both relevant professional terminology and colloquial and vernacular words. The syntax of newspaper texts also has its own peculiarities, associated with the active use of emotional and expressive constructions: exclamatory and interrogative sentences, rhetorical questions, exclamations, appeals, and repetitions. After all, the unexpected and brutal invasion of the Russian Federation has outraged the Ukrainian people and the entire world community. Newspaper discourse plays an important role in the perception and understanding of military events and in the formation of a certain linguopolitical culture of society.Статтю присвячено дослідженню функційно-стилістичних особливостей українськомовного газетного тексту воєнного періоду. Наголошено, що газетному тексту в медіадискурсі властива сукупність лінгвальних і екстралінгвальних чинників, чітко виражена прагматична спрямованість і зорієнтованість за своїм задумом від комуніканта на реципієнта. Проаналізовано та доведено, що сучасний газетний текст є функційно неоднорідним, він поєднує елементи художнього, наукового, публіцистичного, офіційно-ділового та розмовного стилів із домінуванням публіцистичної лексики. Газетна комунікація періоду повномасштабного російського вторгнення на територію незалежної України є вагомим елементом медіаландшафту та не лише забезпечує передавання інформації, а й формує громадську думку та створює ефективну платформу для діалогу й обміну ідеями. Синергія експресії і стандарту стає домінантним стилістичним прийомом журналістських висловлювань, адже прагнення до переконання читачів вимагає все нових і нових лінгвістичних засобів креативу, щоб досягнути персуазивного ефекту. Мова засобів масової комунікації воєнного періоду багатоголоса, образна, експресивна й афористична. Лексика війни має яскраво виражене емоційно-експресивне забарвлення, містить і відповідну професійну термінологію, і розмовні, просторічні та навіть жаргонні елементи. Синтаксис газетних текстів теж має свої характеристики, пов’язані з активним уживанням емоційних й експресивно забарвлених конструкцій: окличних і питальних речень, риторичних питань, вигуків, звертань і повторів. Адже неочікуване й жорстоке вторгнення російської федерації збурило народ України й усю світову спільноту. Газетний дискурс відіграє суттєву роль у сприйнятті й розумінні воєнних подій і формуванні певної лінгвополітичної культури суспільства
ТЕМАТИЧНІ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В МАЛІЙ ПРОЗІ КОСТЯ ГОРДІЄНКА 1920-Х РОКІВ
Get PDFThe article explores the creative searches and artistic innovations of the Ukrainian prose writer Kost Gordienko against the backdrop of the socio-political upheavals of the early 20th century. The author analyzes how national liberation aspirations and revolutionary fervor influenced the literary process, particularly in short prose, which became a field for experimenting with genre and stylistic forms. Gordienko made his debut in 1923, and throughout the 1920s, he actively turned to the short story, essay, and sketch, depicting the reality of his time, the lives of workers and peasants. His works, such as «Barzhan» and «Red Dews», are examined to illustrate how traditional realist approaches merge with modernist explorations, including elements of Impressionism and Expressionism, along with influences from Symbolism and Futurism.The article reveals the impact of revolutionary enthusiasm on the stylistics and themes of his works, where he employs Symbolism, Futurism, Impressionism, and Expressionism to portray psychological and social changes. Special attention is paid to the realistic depiction of working and living conditions, reflecting public life and cultural shifts associated with the activities of the working classes.The study emphasizes that by focusing on «mobile» genres, Kost Gordienko avoided extended epic forms, which reflected the dynamic events of that turbulent era. Special attention is also given to the critical reviews of Soviet literary critics, who often limited the writer’s creativity to ideological standards, focusing on the «shortcomings» of his ideological stance. Simultaneously, the article notes that the early short prose of Kost Gordienko is characterized by thematic diversity, genre-style flexibility, and a striving for an individual manner, marking his contribution as an essential part of the «Red Renaissance» literary period.У статті розглядаються творчі пошуки й художні новації українського прозаїка Костя Гордієнка на тлі суспільно-політичних зрушень початку ХХ століття. Автор аналізує, як національно-визвольні прагнення та революційний пафос вплинули на літературний процес, зокрема на малу прозу, що стала полем для експериментів з жанровими й стильовими формами. Гордієнко дебютував у 1923 році і впродовж 1920-х років активно звертався до оповідання, нарису та шкіцу, зображаючи сучасну йому дійсність, життя робітництва й селянства. На прикладі творів «Баржан», «Червоні роси» та інших досліджується, як традиційні реалістичні підходи поєднуються з модерністськими пошуками: імпресіоністичними й експресіоністичними елементами, впливами символізму та футуризму.Стаття розкриває вплив революційного піднесення на стилістику та тематику творів Костя Гордієнка, де він використовує символізм, футуризм, імпресіонізм, експресіонізм для відтворення психологічних та соціальних змін. Особлива увага приділена реалістичному зображенню умов праці та побуту, що відображає громадське життя та культурні зрушення, пов’язані з діяльністю робітничих класів.У дослідженні наголошено, що К. Гордієнко, зосереджуючись на «мобільних» жанрах, уникав розлогих епічних форм, що відображало динаміку буремних подій того часу. Окрему увагу приділено критичним відгукам радянських літературознавців, які часто обмежували творчість письменника ідеологічними стандартами, акцентуючи на «недоліках» його ідейної позиції. Водночас у статті наголошено, що рання мала проза Костя Гордієнка відзначається тематичним різноманіттям, жанрово-стильовою гнучкістю й прагненням до індивідуальної манери, що робить його доробок важливим внеском у літературний процес доби «червоного ренесансу»
ФОРМУВАННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗАСОБАМИ НАВЧАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ NETZWERK NEU
Get PDFAus der Sicht der Methodik des Fremdsprachenunterrichtes wird in dem vorliegenden Artikel das Einsatz des Lehrwerks Netzwerk neu für die Ausbildung der deutschsprachigen Kompetenz von Studierenden, die eine Berufsausbildung an der Abteilung für die Angewandte Linguistik der Nationalen Polytechnischen Universität Lwiw erwerben, analysiert. Es werden methodischer Aufbau des Lehrbuchs, Arbeitsbuchs, Lehrerhandbuchs und digitale Materialien beschrieben. Es wird darauf hingewiesen, dass die Unterrichtsmaterialien des Komplexes Netzwerk neu auf einen erfolgreichen Spracherwerb ausgerichtet sind, die Besonderheiten der mentalen Verfassung der Studierenden berücksichtigen und einen individuellen Lernverlauf ermöglichen. Das Erlernen der deutschen Sprache anhand dieses Lehrwerks entspricht dem didaktischen Prinzip „Learning by doing“, wonach das Lernen unter maximaler Einbeziehung der Sinne erfolgt, was wiederum Emotionen und Interesse steigert, induktives Denken aktiviert und so zu einer Steigerung des Interesses, der Motivation und der Produktivität führt. In den Schlussfolgerungen wird betont, dass das Erlernen der deutschen Sprache anhang von Netzwerk neu zur Entwicklung deutscher Sprachkompetenz, Sensibilität und einer toleranten Haltung gegenüber fremder Kultur beiträgt.From the point of view of the methodology of teaching foreign languages, this article analyzes the use of the Network new textbook for the development of German language skills of students who are studying for a vocational education at the Department of Applied Linguistics of the Lviv National Polytechnic University. The methodological structure of the textbook, workbook, teacher\u27s manual and digital materials are described. It is noted that the teaching materials of the Network new complex are aimed at successful language acquisition, take into account the peculiarities of the mental state of the students and enable an individual learning process. Learning the German language using this textbook corresponds to the didactic principle of "learning by doing", according to which learning takes place with the maximum involvement of the senses, which in turn increases emotions and interest, activates inductive thinking and thus leads to an increase in interest, motivation and productivity. The conclusions emphasize that learning the German language using Network new contributes to the development of German language skills, sensitivity and a tolerant attitude towards foreign culture.У статті з точки зору методики викладання/навчання іноземних мов проаналізовано використання навчального комплексу Netzwerk neu для формування німецькомовної лінгвістичної компетенції студентів, які здобувають фахову освіту на кафедрі прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка». Охарактеризовано методичну організацію підручника, робочого зошита, книги для вчителя, цифрових матеріалів. Зазначено, що навчальні матеріали комплексу Netzwerk neu націлені на успішне вивчення мови, враховують особливості психічного складу здобувачів освіти, уможливлюють індивідуальну траєкторію навчання. Вивчення німецької мови з опорою на цей начальний пакет відповідає дидактичному принципу «Learning by Doing» (навчання через практичну діяльність), при якому навчання відбувається із максимальним залученням органів чуття, що своєю чергою посилює емоції та інтерес, активізує індуктивне мислення, результатом чого є підвищення зацікавленості, вмотивованості та результативності. У висновках наголошено, що вивчення німецької мови на основі Netzwerk neu сприяє формуванню лінгвістичної німецькомовної компетентності, сенсибільності та толерантного ставлення до чужої культури
ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ СПІЛЬНОТИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ НА ЗАКАРПАТТІ В РАДЯНСЬКУ ДОБУ (НА МАТЕРІАЛАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Get PDFIn recent decades, scholarly interest in the study of religious issues in the country has revived. The work with archival documents on this topic has revealed new and unresolved issues. The need to cover the history of individual denominations in a narrowly regional dimension was revealed. An objective and comprehensive study of the history of the Seventh-day Adventist religious community in Transcarpathia during the Soviet era (1944-1991) requires the use of all available historical sources. The article analyzes the source base on this issue. The purpose of the article is to determine the informative potential, reliability and representativeness of the source base for studying the functioning of the religious community in the above period. The research is based on materials from the state archives of the Zakarpattia region. The article presents and analyzes the available archival data of various state institutions, which differ in content and informational potential. Together, they can provide a sufficient basis for researching this issue. In terms of their status and information potential, state archives occupy a leading position for studying the history of the Seventh-day Adventist religious community in Transcarpathia during the Soviet era.In this study, we have tried to outline the potential of historical sources that can be used to reconstruct the functioning of the Seventh-day Adventist religious community in Transcarpathia during the Soviet era (1944-1991). We have identified, analyzed, and systematized sources and archival information into thematic blocks.The archival heuristics on this issue made it possible to comprehend a significant layer of the untouched source base, some of which was first introduced into scientific circulation. The analyzed sources make it possible to study the history of this religious community in the Soviet period in Transcarpathia. The identified archival potential provides a wide field for historical reconstruction of the life of the Adventist community in Transcarpathia. At the same time, it provides additional valuable information for the ethnography of the region, the study of the genealogy of some families, historical processes in the region, and the study of the functioning of various denominations in the region.В останні десятиліття пожвавився науковий інтерес до вивчення релігійної проблематики в країні. Робота з архівними документами на запропоновану тему відкрила нові та невирішені дотепер проблемні питання. Виявилась необхідність у висвітленні історії окремо взятих деномінацій у вузько регіональному вимірі. В статті проаналізована джерельна база з історії релігійної спільноти Адвентистів Сьомого Дня на Закарпатті в радянську добу (1944-1991 рр.). Увагу зосереджено на джерелах, що зберігаються в межах Закарпатської області. Представлено та проаналізовано наявні архівні відомості різних державних установ. Архівна евристика з даної проблеми дала можливість осягнути значний пласт не актуалізованої джерельної бази, частину з якої уперше введено до наукового обігу. Проаналізовані джерела дають можливість дослідити історію названої релігійної спільноти в радянський період на Закарпатті. 
АКТУАЛЬНІСТЬ ПІДХОДУ АКСІОНОМІЇ: ЕВРИСТИЧНІ ВИМІРИ
Get PDFThe article is devoted to the analysis of axionomy as a comprehensive metaphysical approach to understanding existence itself and human beings in it, as well as their relationship with value. The paper proposes a new understanding of the concept of value in the context of axionomy, – an axiom, – that integrates the moral, ethical and ontological aspects of existence. The author describes and substantiates the methodological foundations of the axiom and its potential in solving philosophical problems related to the crisis of modern thinking and worldview paradigms. A comparison is made with the main analogous trends in modern philosophy, such as neo-kantianism, pragmatism, neotomism, neo-marxism, existentialism, and phenomenology. The author proves that the value (axiom) within the axionomy is a key factor in the process of comprehending life in general, as well as in the strategic development of the worldview paradigm of an individual in the present-day conditions.Стаття присвячена аналізу аксіономії як комплексного метафізичного підходу до розуміння буття та людини в ньому, а також їхнього взаємозв’язку із цінністю. У роботі пропонується нове розуміння поняття цінності в контексті аксіономії, – аксіоми, – що інтегрує морально-етичні та онтологічні аспекти сущого. Автор описує та обґрунтовує методологічні основи аксіономії і її потенціал у розв’язанні філософських проблем, пов’язаних із кризою сучасного мислення та світоглядних парадигм. Здійснено порівняння з основними напрямками-аналогами у сучасній філософії, такими як неокантіанство, прагматизм, неотомізм, неомарксизм, екзистенціалізм та феноменологія. Автор доводить, що цінність (аксіома) у рамках аксіономії виступає ключовим фактором в процесі осмислення буття загалом, а також у стратегічній розбудові світоглядної парадигми окремої особистості в умовах сьогодення
ФЕНОМЕН КУЛЬТУРНОГО ПЕРФОРМАНСУ І СТАНОВЛЕННЯ ПЕРФОРМАТИВНИХ СТУДІЙ
Get PDFPerformance is one of the most inspiring phenomena of contemporary culture. However, there is still no comprehensive and thorough research that focuses on identifying the essential characteristics and nature of this phenomenon, which demonstrates the relevance of the study. A separate group of issues that will be covered in this study is the terminological aspects of the functioning of the concepts of “performance” and “performative”. In addition, one of the important aspects that the author of the article focuses on is the formation of such a field as “cultural performance” and the launch of such a new area of academic research as “performative studies”.As is well known, the term “performance” was first used by sociologists and humanities scholars in its theatrical sense to understand social rituals and everyday interpersonal communication. This understanding of performance was later used in relation to political demonstrations and artistic experiments, such as “happenings.” A separate group of performance phenomena is represented by the “products” of cultural performance. The very concept of cultural performance today is most often encountered in connection with such audiovisual art forms as theater and cinema, and is also quite actively used in relation to television products. However, cultural performance still goes beyond these phenomena. Over time, the concept of performance as an embodied actualization of cultural forces has not only inspired many different areas of research, but has actually launched its own paradigm of knowledge – performance studies.The formation of cultural performance and the emergence of performance studies lay an important foundation for the development of performance and research in the field of performing arts, contribute to a better understanding of the manifestations of contemporary culture, in particular, the interdisciplinary relationship between the aesthetic, socio-political, linguistic spheres, etc., which is successfully expressed in modern times through the prism of performance).У цьому дослідженні висвітлені основні аспекти такого інспіруючого й характерного сучасній культурі явища, як перформанс, охарактеризовано сутність перформансу, осмислено його природу та функції, а також проаналізовано соціокультурне значення перформансу, звернено увагу на багатоаспектність і багатовимірність явища перформансу, його проявленість у різних сферах культури і суспільства. Авторка статті зосереджується на визначенні сутності поняття «культурний перформанс», прагне окреслити основні риси цього явища та осмислити його значення у сучасній культурі. У статті також звернено увагу на функціонування поняття «перформатив», висвітлено найважливіші віхи у становленні теорії перформативів та зауважено роль перформативістики у низці галузей культури і науки. Крім того, авторка статті зосереджується на питанні формування такого новітнього напряму академічних досліджень як «перформативні студії», аналізує ключові етапи формування перформативних студій та осмислює роль цього напряму досліджень у конституюванні перформансу як важливої складової сучасної культури
ПРОБЛЕМА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ЯК ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ
Get PDFThe article is devoted to an attempt to show that the semantic origin of values is the Socratic question: what is the good? In early Greek philosophy, the concept of “good” was understood as the cause and goal of human aspirations as a regulative horizon within which a person should realize his or her being. The author notes that the direct attention of European philosophical thought to the problem of values began with Nietzsche\u27s problem of reassessing all values.This leads to the conclusion that values are formed in the coordinates of certain cultures, the semantic content of which is determined by their peculiarities. This nature of values determines the fact that it is possible to speak of their universalist character only relatively. To be more specific, or to classify the entire array of values, we should talk about the individual (individual), special (region, ethnicity, nation) and general (cultural and civilizational centers) levels of values.There is no universally recognized list of “European values,” nor is there a theoretical justification for their socio-cultural significance. As such, they are more descriptive than a theoretical construct. Therefore, it may seem that they are declared rather than substantiated. For example, Article 2 of the Treaty on European Union (1992) states that the Union is based on the values of respect for human dignity, freedom, democracy, equality, the rule of law and respect for human rights, including the rights of persons belonging to minorities. Of course, this is not a complete list. Nevertheless, they are not the result of intellectual research, but are the product of the historical progress of European nations.The author notes that at the turn of the millennium, Europe began to lose its socio-cultural authority, and its priority character can only be discussed by tradition at the level of everyday consciousness. Accordingly, the universality of the values that matured in its semantic field also began to erode.The article also attempts to identify the reasons for the devaluation of the universalist character of European socio-cultural values. In particular, the article focuses on two reasons: migration of carriers of other cultures and globalization processes.У статті зроблена спроба показати, що смисловим витоком цінностей є сократівське питання, що є благо? В ранньогрецькій філософії поняття «благо» усвідомлювалось, як причина і мета людських прагнень як регулятив в горизонті якого людина має здійснюватись буттям. Що стосується безпосередньої уваги європейської філософської думки до проблеми цінностей почалася з поставленої Ніцше проблеми переоцінки усіх цінностей. Акцентується увага на тому, що цінності формуються в координатах певних культур. Така природа цінностей зумовлює той факт, що говорити про їх універсалістський характер можливо лише відносно. Загальновизнаного переліку «європейських цінностей» немає, як і немає теоретичного обґрунтування їх соціокультурної значущості. Як такі, вони носять швидше описовий характер ніж постають в якості теоретичного конструкту. Так в другій статті Договору про Європейський Союз (1992 р.) зазначається, що основою Союзу є цінності поваги людської гідності, свободи, демократії, рівності, правової держави і дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин. Зазначається, що на межі тисячоліть Європа відчутно почала втрачати свій соціокультурний авторитет, а його пріоритетний характер можна говорити лише за традицією на рівні буденної свідомості. Робиться спроба з’ясувати причини девальвації універсалістського характеру європейських соціокультурних цінностей. Зокрема зосереджується увага на двох причинах – міграції носіїв інших культур та глобалізаційних процесах. 
МЕТОДИЧНІ АЛГОРИТМИ НАВЧАННЯ ПЕРЕКЛАДУ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ
Get PDFThe article deals with the peculiarities of teaching translation to Chinese students studying at Ukrainian universities. The relevance of the study is stipulated by the need to adapt teaching methods to the peculiarities of monocultural study groups, to take into account the specifics of the Chinese language, psychological and cultural factors that influence the translation process. The research is based on the analysis of scientific works of Ukrainian and foreign linguists, as well as on the author\u27s own experience in teaching translation to Chinese students. The main difficulties faced by students when translating from their native language into Ukrainian and vice versa, including differences in grammatical structures, lexical system and stylistics of the two languages, are analyzed. An ethnically oriented approach to teaching translation is described. A methodological translation algorithm consisting of three stages is proposed: pre-translation analysis, translation itself, and post-translation editing. At each stage, specific methodological techniques and exercises aimed at developing the necessary translation competences are demonstrated. Special attention is paid to the role of pre-translation analysis, the choice of translation strategy, the development of intercultural competence and the formation of text editing skills. The importance of educational tasks focused on the development of analytical thinking and translation competences of students is highlighted. The importance of having and improving the teacher\u27s linguistic and cultural competence is emphasised. It is proved that effective teaching of translation to Chinese students is possible only if their national peculiarities and differences between Chinese and Ukrainian are taken into account. The results of the study can be used to improve the methodology of teaching translation to Chinese students in Ukrainian universities.У статті розглянуто особливості навчання перекладу китайських студентів, що здобувають освіту в українських ЗВО. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації методик навчання до особливостей монокультурних навчальних груп, врахування специфіки китайської мови, психологічних і культурних чинників, що впливають на перекладацький процес. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових праць українських і зарубіжних лінгвістів, а також на практичному досвіді викладання перекладу китайським студентам. Проаналізовано основні труднощі, з якими стикаються здобувачі під час перекладу з рідної мови на українську та навпаки, зокрема відмінності у граматичних структурах, лексичній системі та стилістиці двох мов. Описано етноорієнтований підхід до навчання перекладу. Запропоновано методичний алгоритм перекладу, що складається з трьох етапів: доперекладацького аналізу, власне перекладу та післяперекладацького редагування. На кожному з етапів продемонстровано конкретні методичні прийоми та вправи, спрямовані на формування необхідних перекладацьких компетенцій. Особливу увагу приділено ролі доперекладацького аналізу, вибору стратегії перекладу, розвитку міжкультурної компетенції та формуванню навичок редагування текстів. Висвітлено значення навчальних завдань, спрямованих на розвиток аналітичного мислення та перекладацьких компетенцій студентів. Підкреслено важливість наявності та удосконалення лінгвокультурологічної компетенції викладача. Доведено, що ефективне навчання перекладу китайських студентів можливе лише за умови врахування їхніх національних особливостей, а також відмінностей між китайською та українською мовами. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методики викладання перекладу китайським студентам в українських закладах вищої освіти
РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТВОРЕННІ ІНТЕРАКТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Get PDFIn today\u27s world, the introduction of artificial intelligence (AI) technologies into the educational process is becoming more and more necessary, especially in the context of learning foreign languages. Interactive educational materials created using AI not only improve the learning process, but also make it more flexible and accessible to a wide range of students. This is especially important in the conditions of digital transformation of educational systems, which makes this research topic very relevant for scientific and practical discussions.The main goal of this study is the analysis of modern approaches to the use of AI for the creation of interactive educational materials in the field of foreign language learning. In addition, the objective includes an assessment of the benefits and challenges faced by educators and educational institutions in integrating these technologies into educational programs. It is also important to develop practical recommendations for improving existing tools to make the learning process more efficient and accessible.To conduct this research, the methods of theoretical analysis of the literature on AI and its application in education were used, as well as an empirical approach based on the analysis of real examples of the introduction of artificial intelligence technologies into educational programs. In particular, attention was paid to chatbots, adaptive learning platforms and systems of lexical and grammatical exercises.The study showed that the use of AI in the process of learning foreign languages has a number of significant advantages, in particular, the possibility of personalizing the educational process, automating routine tasks and increasing the motivation of students due to interactivity. At the same time, the integration of AI faces certain challenges, such as technical barriers, lack of adequate training of teachers, as well as insufficient funding for the implementation of such technologies at the institutional level.The use of artificial intelligence technologies in the teaching of foreign languages has great potential for the transformation of educational processes. However, in order to realize this potential, it is necessary to overcome the existing technical and institutional barriers. Educational institutions must provide comprehensive support for teachers and students, as well as adapt existing programs for more effective implementation of AI technologies.У сучасному світі впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес стає дедалі більш необхідним, особливо в контексті вивчення іноземних мов. Інтерактивні навчальні матеріали, створені з використанням ШІ, не лише дозволяють покращити процес навчання, а й роблять його гнучкішим і доступнішим для широкого кола студентів. Це особливо важливо в умовах цифрової трансформації освітніх систем, що робить цю тему дослідження дуже актуальною для наукових і практичних дискусій.Головною метою цього дослідження є аналіз сучасних підходів до використання ШІ для створення інтерактивних навчальних матеріалів у сфері вивчення іноземних мов. Крім того, мета включає оцінку переваг і викликів, з якими стикаються викладачі та навчальні заклади при інтеграції цих технологій у освітні програми. Важливо також розробити практичні рекомендації для вдосконалення існуючих інструментів, щоб зробити процес навчання більш ефективним і доступним.Для проведення цього дослідження використовувалися методи теоретичного аналізу літератури з тематики ШІ та його застосування в освіті, а також емпіричний підхід, що базувався на аналізі реальних прикладів впровадження технологій штучного інтелекту в навчальні програми. Зокрема, увага приділялася чат-ботам, адаптивним навчальним платформам і системам лексико-граматичних вправ.Дослідження показало, що використання ШІ у процесі вивчення іноземних мов має низку значних переваг, зокрема можливість персоналізації навчального процесу, автоматизації рутинних завдань і підвищення мотивації студентів завдяки інтерактивності. Водночас, інтеграція ШІ стикається з певними викликами, такими як технічні бар\u27єри, брак належної підготовки викладачів, а також недостатність фінансування для реалізації таких технологій на інституційному рівні.Використання технологій штучного інтелекту в навчанні іноземних мов має великий потенціал для трансформації освітніх процесів. Проте, щоб реалізувати цей потенціал, необхідно подолати наявні технічні та інституційні бар’єри. Навчальні заклади повинні забезпечити комплексну підтримку викладачів і студентів, а також адаптувати існуючі програми для більш ефективного впровадження технологій ШІ
ПРЕДМЕТНО-МОВНЕ ІНТЕГРУВАННЯ ТА STEM/STEAM-ОСВІТА ЯК ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Get PDFThe article is devoted to the study of content and language integrated learning (CLIL) and STEM/STEAM education as innovative English teaching methods. The paper identifies the features, advantages and ways of implementing these approaches in the educational process, as well as conducts a comparative analysis of them. The essence of the CLIL methodology is outlined, which consists in combining language learning with subject content. It is proved that subject and language integration is based on four main components: content, communication, thinking and culture. The importance of this methodology for ensuring the development of cognitive thinking and communicative competence through the use of authentic foreign language materials and information visualisation is determined. When planning a lesson using the methodology of CLIL, it is recommended to choose the learning material in accordance with the expected learning outcomes, clearly state language and subject objectives, use authentic materials and use group work to encourage cooperative learning.The article compares the features of the CLIL methodology with STEM/STEAM education, a comprehensive system that integrates natural sciences, technology, engineering, (art) and mathematics to develop technical skills, critical thinking and creativity. The focus on hands-on projects and experiential learning is most significant, encouraging independent knowledge seeking and research. An integral part of STEM is the development of communication competence, which opens up opportunities for effective communication in English in various communication situations. It is proved that the integration of STEAM education elements into the process of learning a foreign language stimulates the comprehensive development of language skills: reading, speaking, writing and listening.The article analyses the Wider World and 4MINDS textbooks in a comparative perspective and demonstrates different approaches to using these methods: the former focuses on language learning through authentic texts and cultural contexts, and the latter on experiential learning through practical projects and research. The CLIL approach is distinguished by the organisation of the material, where knowledge from specific subject areas is the basis for language development, while the STEAM approach uses an interdisciplinary structure where projects integrate several subject areas at the same time. Thus, both methods, despite their differences, effectively develop the communication competence, critical thinking and practical skills necessary for successful functioning in the globalised world, help to increase students\u27 motivation and form an interdisciplinary worldview, which is the basis of the modern educational paradigm.Статтю присвячено дослідженню предметно-мовного інтегрування (CLIL) та STEM/STEAM-освіти як інноваційних методик викладання англійської мови. У роботі визначено особливості, переваги та способи впровадження цих підходів у навчальний процес, а також здійснено їх порівняльний аналіз. Окреслено суть CLIL-методики, що полягає в поєднанні вивчення мови з предметним змістом. Встановлено, що предметно-мовне інтегрування базується на чотирьох основних компонентах: змісті, спілкуванні, мисленні та культурі. Визначено важливість цієї методики для забезпечення розвитку когнітивного мислення та комунікативної компетенції завдяки використанню автентичних іншомовних матеріалів та візуалізації інформації. При плануванні уроку за методикою предметно-мовного інтегрування рекомендовано обирати навчальний матеріал відповідно до очікуваних результатів навчання, чітко формулювати мовні та предметні цілі, використовувати автентичні матеріали та застосовувати групові форми роботи для заохочення кооперативного навчання.Зіставлено особливості методики CLIL зі STEM/STEAM-освітою, комплексною системою, що інтегрує природничі науки, технології, інженерію, (мистецтво) та математику для розвитку технічних навичок, критичного мислення та креативності. Найбільш вагомим є фокус на практичних проєктах та експериментальному навчанні, що стимулює самостійний пошук знань та дослідницької діяльності. Невід’ємною складовою STEM є розвиток комунікативної компетенції, яка відкриває можливості для ефективного спілкування англійською мовою в різних комунікативних ситуаціях. Доведено, що інтеграція елементів STEAM-освіти в процес вивчення іноземної мови стимулює всебічний розвиток мовних навичок: читання, усного мовлення, писемного мовлення та аудіювання. Проаналізовано підручники Wider World та 4MINDS у порівняльному аспекті та продемонстровано різні підходи до використання цих методик: перший зосереджується на вивченні мови через автентичні тексти та культурні контексти, а другий – на експериментальному навчанні через практичні проєкти й наукові дослідження. Підхід CLIL вирізняється організацією матеріалу, де знання з конкретних предметних галузей є основою для мовного розвитку, тоді як STEAM-підхід використовує міждисциплінарну структуру, де проєкти інтегрують кілька предметних областей одночасно. Таким чином, обидві методики, попри свої відмінності, ефективно розвивають комунікативну компетенцію, критичне мислення та практичні навички, необхідні для успішного функціонування в глобалізованому світі, сприяють підвищенню мотивації учнів та формуванню міждисциплінарного світогляду, що становить основу сучасної освітньої парадигми