National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ПРОБЛЕМА ФОТОГРАФІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ У РОЛАНА БАРТА: ВІД ДЕНОТАЦІЇ ДО ДИСКУРСУ
Get PDFOne of the most relevant topics in the theory of photography is the problem of photographic meaning. Within its framework, Peirce’s semiotics of the indexical and iconic sign, R. Barthes’ analysis of photographic messages, and the study of the photographic signified within social discursive practices are recognized as milestones and defining.This article is devoted to the analysis of the peculiarities of understanding photographic meaning in R. Barthes. The main object of the study is two works of the theorist: “Photographic Message” and “Rhetoric of the Image”. The main methodological tools of Barthes’s analysis of the problem of meaning in a photograph were structural linguistics (denotation, connotation) and the categorical apparatus of information theory (code, message, source, recipient).According to the theorist, two codes operate within the photographic message: denotative and connotative. The definition of the first of these is quite controversial, as it ranges from its complete denial to recognition as a kind of primary visual analogue of reality. The main purpose of the code is to be the basis of connotation. Connotative codes are not only much more numerous and contribute to the deepening of photographic meaning, but are also often used for certain ideological manipulative practices.Potential mechanisms for deepening or limiting meanings are the addition of visual codes to verbal ones. The first is practiced within artistic photography through a certain tension and divergence between the signified of the visual and verbal codes. The second is actively used in various mass communications in order to form a meaning ideologically necessary for the sender.An important influence on the formation of photographic meaning is also exerted by both the process of creating a photographic message and the act of perceiving it. How a photographic message is understood and read largely depends on its creators, who, through the choice of the subject of the photograph, the use of lighting, angle, and editing techniques, significantly push the recipient to form the desired meaning. However, given that each of us is a certain historically conditioned set of subjects, which manifests itself at the linguistic level through different idiolects, we are capable of significantly expanding the possible meaning of a photographic message.Однією з найбільш актуальних тем в теорії фотографії є проблема фотографічного значення. В її межах етапними та визначальними визнано семіотику індексального та іконічного знаку Пірса, аналіз фотографічних повідомлень Р. Барта та дослідження фотографічного означуваного в межах соціальних дискурсивних практик.Дану статтю присвячено аналізу особливостей розуміння фотографічного значення у Р. Барта. Основним об’єктом дослідження є дві роботи теоретика: «Фотографічне повідомлення» та «Риторика образу». Головними методологічними інструментами бартівського аналізу проблеми значення у фото були структурна лінгвістика (денотація, конотація) та категоріальний апарат теорії інформації (код, повідомлення, джерело, отримувач).На думку теоретика в межах фотографічного повідомлення функціонують два коди: денотативний та конотативний. Визначення першого з них є доволі суперечливим, оскільки коливається від його повного заперечення до визнання у якості своєрідного первинного візуального аналогу реальності. Головне ж призначення вказаного коду – бути основою конотації. Конотативні коди не лише є значно чисельнішими та сприяють поглибленню фотографічного значення, але й часто використовуються задля певних ідеологічних маніпулятивних практик. Потенційними механізмами поглиблення чи обмеження значень є доповнення візуальних кодів вербальними. Перше практикується в межах художньої фотографії за рахунок певного напруження та розходження між означуваним візуального та вербального коду. Друге активно застосовується у різноманітних масових комунікаціях в цілях формування ідеологічно потрібного для відправника значення. Важливий вплив на формування фотографічного значення здійснюють також як процес творення фотографічного повідомлення так і акт його сприйняття. Те як буде зрозумілим та прочитаним фотографічне повідомлення значною мірою залежить від його творців, які шляхом вибору самого об’єкту знімку, використання освітлення, ракурсу, монтажних технік суттєво підштовхують реципієнта до формування потрібного значення. Проте зважаючи, що кожен з нас є певним історично обумовленим набором суб’єктів, що на мовному рівні проявляється через різні ідіолекти, ми здатні до значного розширення можливого значення фотографічного повідомлення. 
САМОПІЗНАННЯ В ОСВІТІ: ЕТИЧНИЙ ВИМІР
Get PDFThe article reveals the ethical dimension of self-knowledge in the educational process, while the concept of «self-knowledge» is taken as an important category of philosophical and educational discourse. The means of achieving the set goal is theoretical dialectics in its classical version, expressed through the necessary categorical connections. Thus, it is understood as logic and theory of knowledge, brought to ethics, aesthetics, and thereby to thinking pedagogy. The article substantiates the idea that within the framework of new pedagogical thinking, all education can be revealed as a process of self-knowledge of both participants in pedagogical interaction. Self-knowledge is then interpreted not as some kind of introspection, not as poking around in oneself. Self-knowledge then appears as recognition of oneself in the world, which, in turn, is revealed as culture, as something that is addressed to us. The world of man, of human relations becomes a mirror of myself, and such a mirror is not clouded by my desire for self-affirmation, nor by my arrogance, conceit. The main thing in self-knowledge is not to “know oneself”, but to recognize oneself. In the article, education is understood as the real nourishment of the soul with the spirit, while contrasting the usual concept of “socialization”, which, in our opinion, misleads both theoretical and practical pedagogy, with the successful and profound concept of “co-existential educational community”, within which education as such takes place, since it is here that communication as co-existence simultaneously acts as an event in itself, and not something abstract, indifferent, functional. At the same time, the ethical dimension is interpreted not simply as a «component part» or «direction of education», as it is usually interpreted within the framework of old, traditional pedagogical thinking, but as the very essence of education of the spirit, education in truth, which is especially clearly revealed when considering the philosophical and educational content of the phenomenon of conscience. In order to develop the educational process precisely as self-knowledge, it is necessary to reorganize it on the principles of new pedagogical thinking, accordingly, a completely different pedagogy. And then the moral tasks of education can be adequately fulfilled.У статті розкривається етичний вимір самопізнання в освітньому процесі, при цьому концепт «самопізнання» береться як важлива категорія філософсько-освітнього дискурсу. Засобами досягнення поставленої мети постає теоретична діалектика у її класичному варіанті, виражена через необхідні категоріальні зв’язки. Тим самим вона розуміється як логіка і теорія пізнання, доведені до етики, естетики і тим самим до мислячої педагогіки. У статті обґрунтовується думка, що у межах нового педагогічного мислення вся освіта може бути розкрита як процес самопізнання обох учасників педагогічної взаємодії. Самопізнання тоді тлумачиться не як деяка інтроспекція, не як копирсання в самому собі. Воно за своєю істиною постає як впізнавання себе у світі, який, своєю чергою розкривається як культура, як таке, що звернене до нас. Світ людини, людських стосунків стає дзеркалом мене самого, і таке дзеркало не замулене ані моїм прагненням до самоствердження, ані моєю зарозумілістю, пихатістю. Головне у самопізнанні – не «пізнати самого себе», а впізнати себе. У статті виховання розуміється як реальне живлення душі духом, при цьому протиставляється звичний концепт «соціалізація», який, на нашу думку, вводить як теоретичну, так і практичну педагогіку в оману, вдалому і глибокому концепту «спів-буттєва освітня спільність», всередині якої і відбувається виховання як таке, оскільки саме тут спілкування як спів-буття водночас виступає як власне подія, а не щось знечулене, байдуже, функціональне. При цьому етичний вимір тлумачиться не просто як «складова частина» або «напрямок виховання», як це звично тлумачиться в межах старого, традиційного педагогічного мислення, а як сама істотність виховання духу, виховання правдою, що особливо яскраво виявляється при розгляді філософсько-освітнього змісту феномену совісті. Для розгортання освітнього процесу саме як самопізнання необхідно переорганізувати його на засадах нового педагогічного мислення, відповідно – зовсім іншої педагогіки. І тоді власне моральні завдання виховання можуть бути адекватно виконані
РОЗВИТОК І ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОСТДЕМОКРАТІЇ В ЕПОХУ ЗАГАЛЬНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Get PDFThe article offers a critical perspective on the alleged novelty of the constituent elements of post-democracy within political practice, highlighting them through a series of concrete historical examples and by emphasising their psychosocial foundations. At the same time, drawing on the most recent achievements in the field of artificial intelligence research and development, the paper arrives at the conclusion that post-democracy will inevitably evolve towards a condition of perfected societal manipulation. This new stage, marked by subtle yet all-encompassing forms of control, is portrayed as a process against which meaningful resistance will become practically impossible. In such a scenario, the emergence of new political systems will be foreclosed, echoing what may be described as a distorted reinterpretation of Francis Fukuyama’s famous thesis concerning the ‘end of history’. The analysis sets out in detail a consistent programme of the accelerated displacement of the real human subject from active participation in the automated processes of production, from involvement in the economic sphere, from the independent taking of political decisions, and from both the creation of information and the possibility of verifying its authenticity. The article further presents a conceptual outline of a likely form of subjugated society, one that operates under an illusion of prosperity and stability while in fact being subjected to the governance of artificial intelligence. Such control is imagined to be carried out through the large-scale fabrication and distortion of information, the hyper-realisation and theatricalisation of political processes, and the immediate elimination of all potential threats to the ruling regime at their earliest stage, with full consideration of both the general features of human behaviour and its individual specificities. The research leads towards the formulation of a broader theoretical concept concerning the inevitability of the described socio-informational transformations. This inevitability is grounded in the logic of the evolutionist approach to world history, which provides a framework for interpreting such changes not as isolated anomalies but as part of a continuous and foreseeable trajectory. Consequently, the study is organically connected to both the author’s earlier explorations and anticipated further investigations within this domain. The work concludes with the hypothesis that post-democratic human society, rather than being a permanent condition, will prove to be temporary. It is argued that such a system will ultimately be dissolved or transcended in one way or another by a subjectivised artificial intelligence – a subsequent link in the chain of life’s development, which has arisen as a result of human activity yet is liberated from the deficiencies and limitations of its creator. The article also points out that such reflections are not confined to contemporary Western scientific discourse but resonate strongly with themes present in classical literature and philosophy. This intertextual echo is taken as evidence of the existential significance and profound predictability of the threat posed to humanity itself.У статті подано критичний погляд на новизну елементів постдемократії в політичній практиці із зазначенням конкретних історичних прикладів і їхньої психосоціального підґрунтя. Водночас, на основі сучасних наукових досягнень у сфері розробки штучного інтелекту, робиться висновок про майбутній розвиток постдемократії до рівня довершеної маніпуляції суспільством, якій неможливо протистояти, через що нових політичних систем більше не буде – ідея спотвореного «кінця історії» Ф. Фокуями. Послідовно прописана програма стрімкого відлучення реальної людини від автоматизованого процесу виробництва, економіки, самостійного прийняття політичних рішень, створення та можливості перевірки інформації. Наводиться опис імовірного варіанту поневоленого суспільства з ілюзією достатку та стабільності, де контроль здійснюється ШІ, шляхом фейкізації інформації, гіперреалізації політичного процесу та усунення всіх можливих загроз режиму ще у зародку, з урахуванням особливостей людської поведінки загалом та індивідуально. Дослідження підводить до концепції про неминучість описаних суспільно-інформаційних змін через відповідність еволюціоністському підходу до розуміння світової історії і є органічно пов’язаним з попередніми та подальшими напрацюваннями автора в цій царині. Завершується дослідження припущенням, що постдемократичне людське суспільство необхідно буде тимчасовим, а не постійним, і згодом ліквідоване тим або іншим чином суб’єктивізованим штучним інтелектом – наступною ланкою в розвитку життя, яка виникла в результаті діяльності людини та позбавленої вад свого творця. Зазначено, що подібні думки зустрічаються не лише у сучасній західній науці, а й перегукуються з класичною літературою та філософією, що свідчить про екзистенційну важливість і передбачуваність самої загрози для людини
ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ
Get PDFThe article examines the key aspects of e-commerce management in Ukraine, focusing on legal frameworks, payment systems, logistics, and marketing strategies. E-commerce has grown exponentially in recent years, accelerated by the COVID-19 pandemic and the ongoing full-scale war in Ukraine, which have compelled businesses to shift to online platforms. This paper highlights the dynamic nature of this sector and the challenges that Ukrainian entrepreneurs face in adapting to a digital economy.A comprehensive analysis is provided of the legal regulations governing e-commerce in Ukraine, such as the Law on E-commerce, the Law on Consumer Rights Protection, and provisions concerning electronic signatures. These laws are pivotal in ensuring secure transactions, safeguarding consumer rights, and fostering trust in online services. The article also delves into the advancement of payment systems like LiqPay, WayForPay, and Fondy, which enhance transaction efficiency and user experience.The logistics sector’s role in the success of e-commerce is discussed, emphasizing the contributions of companies such as Nova Poshta, Ukrposhta, and Meest Express in providing reliable and swift delivery services. Furthermore, marketing approaches tailored for the Ukrainian market, including search engine optimization (SEO), social media advertising, and email campaigns, are analyzed.Emerging trends, such as mobile commerce and omnichannel strategies, are also explored alongside persistent challenges like logistical barriers and limited consumer purchasing power. The study concludes by offering recommendations to address these issues and support sustainable growth in Ukrainian e-commerce. This research aims to provide actionable insights for policymakers and industry stakeholders to strengthen Ukraine’s digital economy in challenging times.Стаття присвячена особливостям менеджменту електронної комерції в Україні. Розглядаються її правові аспекти, платіжні системи, логістика та маркетинг. Висвітлюються ключові фактори успіху в цій галузі та аналізуються поточні тенденції і виклики, які постають перед українськими підприємцями
ФОНДОВИЙ РИНОК УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Get PDFThe article is devoted to the study of the problems of the stock market in Ukraine. It is noted that economic, political, and financial shocks, protracted crisis phenomena, and the ongoing war have led the domestic stock market into a depressed state, with the exception of one segment — trading in government securities (domestic government loan bonds, or OVDP).An analysis of the functioning of the exchange and over-the-counter segments of the stock market, along with a comparison of trading volumes, revealed a preference for transactions on the over-the-counter market. The share of the over-the-counter market in total trading volumes exceeds that of the exchange market by almost two times, indicating a lack of transparency in Ukraine’s stock market.The low capitalization of the domestic stock market during the war, particularly in 2022–2023, is attributed to the decline in the issuance of securities, especially shares, and a significant reduction in trading across all types of financial instruments on the exchange segment. According to international classifications, experts note that the domestic stock market is underdeveloped, as it fails to meet the minimum criteria for size and liquidity and is associated with significant risks for foreign investors. The primary issue is the extremely low level of liquidity in Ukraine’s capital market compared to other countries.Among the key problems of the domestic stock market is the declining number of all types of professional market participants, which stems from imperfect regulatory oversight and a limited demand for securities from the general population. However, individuals have begun actively investing in state war bonds during the conflict.For the development of Ukraine’s stock market, it is essential to strengthen the economy as a whole, create favorable conditions for attracting foreign investors, and expand the range of financial instruments.У статті досліджено проблеми вітчизняного фондового ринку. Проаналізовано тенденції, які спостерігаються на фондовому ринку протягом наявного воєнного стану в Україні. Визначено внесок облігацій внутрішньої державної позики у роботу вітчизняного фондового ринку. Проведено оцінку функціонування біржового та позабіржового сегментів фондового ринку. Встановлено, що фондовий ринок України за міжнародними класифікаціями є нерозвиненим і низько ліквідним. На основі проведеного дослідження визначено перспективи розвитку вітчизняного фондового ринку
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ РОЗРОБКИ ІТ-ПРОЄКТІВ
Get PDFThis research explores the primary risks associated with the IT project lifecycle, covering stages such as requirement analysis, system design, software development, testing, deployment, and maintenance. The study emphasizes the varied nature of risks at each phase, including unclear requirements, technical weaknesses, cybersecurity threats, scalability issues, and organizational or financial limitations. It stresses the importance of embedding risk management into the software development process to proactively identify and address uncertainties, thereby minimizing disruptions. Effective identification, assessment, and mitigation of risks at various stages of the software development lifecycle are essential for ensuring system stability, security, and successful project execution. Risk management serves as a critical component in minimizing potential failures, optimizing resource utilization, and enhancing overall project efficiency.A systematic approach to risk assessment enables the development of effective mitigation strategies before potential issues escalate. Key methods include thorough documentation, automated testing, continuous integration and deployment, agile practices, and compliance with standardized frameworks. Special focus is placed on cybersecurity measures due to the increasing prevalence of data breaches, unauthorized access, and compliance challenges in IT projects.The study also highlights the critical role of communication and collaboration among stakeholders to ensure transparency in risk management. Regular risk evaluations, active stakeholder involvement, and adaptive decision-making processes enhance project resilience and adaptability. Additionally, the use of predictive analytics and AI-driven risk assessment tools is identified as a way to improve risk detection and mitigation.By adopting a comprehensive risk management framework, IT project teams can enhance project stability, operational efficiency, and security. The findings of this study offer valuable insights for developing best practices to reduce uncertainties, optimize project outcomes, and ensure long-term sustainability in a rapidly evolving technological environment.У цьому дослідженні розглядаються основні ризики, які виникають протягом життєвого циклу ІТ-проекту, включаючи аналіз вимог, проектування системи, розробку програмного забезпечення, тестування, розгортання та обслуговування. Дослідження підкреслює різноманіття ризиків на кожному етапі, включаючи неоднозначність вимог, технічні вразливості, загрози кібербезпеці, обмеження масштабованості, організаційні та фінансові обмеження. Підкреслюється необхідність інтеграції управління ризиками в процес розробки програмного забезпечення, що дозволяє проактивно ідентифікувати та зменшувати невизначеності для запобігання збоям. Структурований підхід до оцінки ризиків полегшує формулювання ефективних стратегій пом’якшення до того, як потенційні загрози посиляться. Основні методи включають повну документацію, автоматизоване тестування, безперервну інтеграцію та розгортання, гнучкі методології розробки та дотримання стандартизованих структур. Особлива увага приділяється заходам кібербезпеки, враховуючи зростаючу кількість витоків даних, несанкціонованого доступу та проблем, пов’язаних із відповідністю в ІТ-проектах. Крім того, дослідження підкреслює важливість ефективного спілкування та співпраці між зацікавленими сторонами проекту для забезпечення прозорості управління ризиками. Регулярна оцінка ризиків, активне залучення зацікавлених сторін і адаптивні процеси прийняття рішень сприяють підвищенню стійкості та гнучкості проекту. Крім того, інтеграція прогнозної аналітики та інструментів оцінки ризиків на основі штучного інтелекту визначено як засіб покращення стратегій виявлення ризиків і пом’якшення. Впроваджуючи цілісну структуру управління ризиками, ІТ-проектні групи можуть значно підвищити стабільність проекту, операційну ефективність і безпеку. Результати цього дослідження сприяють розвитку найкращих практик для пом’якшення невизначеності, оптимізації результатів проекту та забезпечення довгострокової стійкості в технологічному ландшафті, що розвивається
ПОТРЕБИ НА ВІДНОВЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ОЦІНКА ЗБИТКІВ ТА ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ РЕСУРСІВ
Get PDFThis paper investigates the extensive damage inflicted upon Ukraine’s territories by Russia during the ongoing conflict. A primary focus is placed on assessing the severe economic impact experienced by the Luhansk, Donetsk, and Kherson regions, areas that have borne a significant brunt of the hostilities. The analysis delves into the various sectors of the economy that have been severely affected. It provides an assessment of the substantial financial requirements necessary for the comprehensive restoration of critical areas, specifically highlighting infrastructure networks, energy systems, ecological remediation, and industrial capacity. Furthermore, the study includes an analysis of the significant losses sustained by key ports and evaluates the future development opportunities for maritime transport in strategically important cities such as Odesa, Chornomorsk, Mykolaiv, and Pivdennyi. Special attention is also devoted to examining the impact of major environmental disasters resulting from the conflict, including the catastrophic destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant and the security and ecological challenges posed by the attack on the Chernobyl Nuclear Power Plant. In addition to damage assessment, the study explores potential sources and viable mechanisms for mobilizing the significant financial resources required to facilitate a robust and effective economic recovery process. Various forms of international support dedicated to reconstruction efforts are considered in detail, encompassing diverse assistance programs provided by international partners and organizations. Finally, the contributions made by foreign states towards Ukraine’s post-war recovery are thoroughly examined, and their pivotal roles in supporting and implementing reconstruction initiatives are summarized.У статті досліджено рівень збитків, які росія завдала під час повномасштабного вторгнення на території України. Розглянуто постраждалі галузі економіки, регіони та їх роль в економіці країни, оцінено вплив війни на стан Луганської, Донецької областей, узагальнено потребу фінансування відновлення критичних сфер: інфраструктура, енергетика, екологія та промисловість. Проаналізовано потенційні джерела та шляхи мобілізації коштів для забезпечення ефективної відбудови економіки
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ БАНКУ ЛЬВІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Get PDFThis article provides an in-depth analysis of the financial stability of Bank Lviv under martial law, a critical issue facing Ukraine’s banking sector in the context of the full-scale Russian invasion. The study explores how regional banks, such as Bank Lviv, play a vital role in maintaining economic functionality by supporting local businesses, especially small and medium-sized enterprises (SMEs), and ensuring the continuity of essential financial services during times of national crisis.The research examines key indicators of financial resilience, including asset quality, liability structure, liquidity ratios, and capital adequacy in conditions of heightened uncertainty. Particular attention is paid to how the bank has adapted its operational and risk management strategies to withstand the challenges posed by the war. This includes adopting a conservative credit policy, enhancing internal controls, and maintaining close compliance with regulatory requirements imposed by the National Bank of Ukraine.One of the notable findings of the study is the significant role played by international financial institutions and investments in strengthening the bank’s capital position and overall sustainability. Additionally, the paper evaluates the bank’s accelerated digital transformation, which has allowed it to continue delivering services remotely and securely, thereby increasing customer trust and operational efficiency.The study concludes that the experience of Bank Lviv offers valuable insights into the broader mechanisms of preserving financial stability within the Ukrainian banking sector under wartime conditions. These insights can be instrumental in shaping future policies and crisis management strategies, both in Ukraine and in other countries facing similar challenges due to armed conflicts or large-scale emergencies.У статті досліджено особливості забезпечення фінансової стійкості Банку Львів в умовах воєнного стану. Проаналізовано ключові показники діяльності банку, включаючи динаміку активів, зобов’язань та власного капіталу протягом 2022–2024 рр. Розглянуто вплив географічного розташування банку на збереження операційної діяльності після початку повномасштабного вторгнення. Досліджено роль міжнародних інвесторів у зміцненні фінансової бази банку. Визначено особливості кредитної політики та специфіку роботи з малим і середнім бізнесом як ключові фактори стабільності. Оцінено ефективність адаптації банку до роботи в умовах війни через розвиток цифрових сервісів. Обґрунтовано значення дотримання нормативних вимог НБУ для забезпечення надійності банківської установи в кризових умовах
ОПАНУВАННЯ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ УСНОГО МОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІНОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ
Get PDFThe article deals with the linguistic and didactic bases of mastering non-verbal communication in Ukrainian by foreign students. The following concepts are distinguished: verbal communication, non-verbal communication, verbal and non-verbal communication, etc. In this paper, the authors characterize the main properties of non-verbal communication in the process of learning it by foreign students. This is extremely important today, as the Ukrainian language is gaining popularity every day. We transmit only 20-40% of information through verbal communication, and the rest through non-verbal means. The authors analyze the latest publications on this topic, in particular the works of A. Bushynska, A. Metelska, and Z. Kunch. They also share their experience of teaching the discipline “Nonverbal Communication: National and Cultural Specificity” to foreign students of the educational program “Ukrainian Language and Translation (for Foreigners)” at the Educational and Research Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. The purpose of the discipline is to master theoretical knowledge, basic concepts of non-verbal communication in the process of intercultural communication and communication between people in the same cultural group, as well as to study the relationship of expressive human behavior with its individual and characteristic features, to consider different types of non-verbal communication, to understand their meaning and reasons for their manifestation. The discipline is aimed at developing knowledge about non-verbal interaction between people; familiarizing with the extra-linguistic factors that determine the communicative behavior of Ukrainians and affect communication with representatives of other nationalities; teaching foreigners to establish visual contact, taking into account facial expressions (facial expressions), posture, body gestures, distance between interlocutors, pace and time, touch, etc. In addition, the authors provide examples of tasks for mastering non-verbal communication by foreign students.У статті автори розглядають лінгводидактичні основи опанування невербальної комунікації усного мовлення української мови іноземними студентами. Розмежовують такі поняття: вербальне спілкування, невербальне спілкування, вербальна і невербальна комунікація та ін. У даній праці автори характеризують основні властивості невербальної комунікації при вивченні її іноземними студентами. Це надзвичайно актуально нині, оскільки українська мова набуває популярності з кожним днем. Вербальним спілкуванням ми передаємо лише 20-40% інформації, а решту невербальними засобами. Автори аналізують останні публікації з цієї теми, зокрема праці А. Бушинської, А. Метельської, З. Куньч та ін. Також діляться досвідом викладання дисципліни «Невербальна комунікація: національно-культурна специфіка» іноземним студентам освітньої програми «Українська мова та переклад (для іноземців)» Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мета дисципліни – оволодіння теоретичними знаннями, базовими поняттями невербального спілкування в процесі міжкультурної комунікації і комунікації між людьми в одній культурній групі, а також вивчення зв’язків експресивної поведінки людини з її індивідуальними особливостями, ознайомлення з різними видами невербального спілкування, розуміння їхнього значення та причин прояву. Дисципліна спрямована на формування знань про невербальну взаємодію між людьми; на ознайомлення з позамовними чинниками, що визначають комунікативну поведінку українця та впливають на спілкування з представниками інших національностей; на навчання іноземців встановлювати візуальний контакт, враховуючи вираз обличчя (міміку), поставу, жести тіла, дистанцію між співрозмовниками, темп та час, дотики тощо. Крім того, автори наводять приклади завдань для опанування невербальної комунікації іноземними студентами
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНТЕКСТУАЛЬНОЇ ТА ЛЕКСИЧНОЇ СИНОНІМІЇ
Get PDFThis study delves into the intricate relationship between contextual and lexical synonymy, exploring their role in shaping meaning and communication. Contextual synonymy, a dynamic linguistic phenomenon, arises from the interplay of words within specific contexts. As words are embedded in particular linguistic environments, their meanings can shift and evolve, leading to the emergence of contextual synonyms. This flexibility allows for nuanced expression and enables speakers and writers to adapt their language to specific communicative goals.Lexical synonymy refers to the semantic similarity of words within a language system. Lexical synonyms often form sets of words that share a core meaning but differ in terms of stylistic value, emotional connotation, or frequency of use. These variations contribute to the richness and diversity of language, enabling speakers and writers to express subtle shades of meaning and create stylistic effects.Understanding the interplay between contextual and lexical synonymy is crucial for various fields, including linguistics and translation studies. By examining the factors that influence the choice of synonyms and the impact of context on meaning, researchers can gain insights into the cognitive processes underlying language use. Thus, this study aims to contribute to a more comprehensive understanding of language’s complex nature and synonymy\u27s role in shaping human thought and expression.Дослідження заглиблюється в складні взаємозв’язки між контекстуальною та лексичною синонімією, досліджуючи їхню роль у формуванні значення та комунікації. Контекстуальна синонімія, як динамічне мовне явище, виникає внаслідок взаємодії слів у конкретних контекстах. Коли слова функціонують в певному мовному середовищі, їхні значення можуть змінюватися й розвиватися, що призводить до появи контекстуальних синонімів. Ця гнучкість дозволяє досягти більшої виразності та надає можливість мовцям і авторам адаптувати свою мову відповідно до конкретних комунікативних цілей.Лексична синонімія стосується семантичної подібності слів у мовній системі. Лексичні синоніми часто утворюють набори слів, що поділяють ядро значення, але відрізняються за стилістичною цінністю, емоційною конотацією або частотою вживання. Ці відмінності збагачують і урізноманітнюють мову, дозволяючи мовцям і авторам висловлювати тонкі відтінки значення та створювати стилістичні ефекти.Розуміння взаємодії між контекстуальною та лексичною синонімією є надзвичайно важливим для різних галузей, зокрема лінгвістики та перекладознавства. Дослідження факторів, які впливають на вибір синонімів, та вплив контексту на значення, дозволяє отримати уявлення про когнітивні процеси, що лежать в основі мовного вживання