National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ СВІДОМОСТІ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНОГО ЧИННИКА ОБРАЗУ СВІТУ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕКЛАДАЧА
Get PDFFrom the philosophical point of view, we characterize the translator’s consciousness as the most important component of the personality’s psyche. Its functional characteristics provides the specialist with the opportunity to amplify some generalized knowledge about the connections, relationships, and laws of the objective world. The formation of the translator’s consciousness involves setting goals and developing plans that largely justify his professional activities in the social environment, regulating and controlling the emotional, rational, and subject-practical relationships of the future translator with the surrounding reality, as well as determining the value, axiological conditions for the formation of the translator’s consciousness. The professional consciousness of a translator encompasses the inner world of feelings, thoughts, ideas and other spiritual phenomena that are directly perceived by the senses of each individual specialist and are fundamentally capable of becoming objects of subject-specific and practical activity for both the translation specialist himself/herself and other specialists who cooperate with translators both in terms of performing professional activities and in terms of understanding the structure of the translator’s worldview as a whole. From the position of Philosophy, we consider any consciousness as a certain social product that exists as long as a person exists. Moreover, from the very birth of a child, we are talking about “pure” consciousness, which is formed gradually, under the influence of certain factors, including psychological ones. Consciousness is influenced by lexical units, statements that affect a certain person both in their content and in their form (the statement is formulated in the form of orders, instructions, praise, encouragement, etc.). That is, consciousness reflects a person’s awareness of the closest, sensory-perceived environment, awareness of the limited connection of himself with other people and things that are seemingly outside the individual, but to a large extent determine the person’s awareness of himself/herself in the society.З точки зору філософського знання перекладацька свідомість характеризується нами як найважливіший компонент психіки особистості. Його функціональна властивість забезпечує фахівцеві можливість ампліфікувати деякі узагальнені знання про зв’язки, взаємостосунки, закономірності об’єктивного світу. Сформованість перекладацької свідомості передбачає постановку цілей і розробку планів, що великою мірою обґрунтовують його професійну діяльність у соціальному середовищі, регулювати і контролювати емоційні, раціональні та предметно-практичні взаємостосунки майбутнього перекладача з оточуючою дійсністю, а також визначати ціннісні, аксіологічні умови формування перекладацької свідомості. Професійна свідомість перекладача охоплює внутрішній світ почуттів, думок, ідей та інших духовних феноменів, які безпосередньо сприймаються органами почуттів кожного окремого фахівця і принципово спроможні стати об’єктами предметно-практичної діяльності як для самого фахівця з перекладу, так і для інших спеціалістів, які співпрацюють із перекладачами і в плані виконання професійної діяльності, так і в плані розуміння структури образу світу перекладача в цілому. Ми розглядаємо будь-яку свідомість як деякий суспільний продукт, який існує доти, доки існує людина. Причому, із самого народження дитини йдеться щодо «чистої» свідомості, яка формується поступово, під впливом певних чинників, у тому числі – психологічних. Свідомість знаходиться під впливом лексичних одиниць, висловлювань, які впливають на певну особистість як за своїм змістом, так і за формою (висловлювання формулюється у формі наказів, настановлень, похвали, заохочення тощо). Тобто, свідомість відображує усвідомлення людиною найближчого, чуттєво сприйнятого середовища, усвідомлення обмеженого зв’язку самого себе з іншими особами та речами, що знаходяться ніби поза індивідом, але великою мірою визначають усвідомлення особистістю себе в суспільстві
ІДЕНТИЧНОСТІ: ТРАНСФОРМАЦІЇ В ГІБРИДНИХ КОНФЛІКТАХ
Get PDFThe article aims to provide a comprehensive analysis of identity transformations in hybrid conflicts as one of the systemic challenges of the modern socio-cultural and security environment. It is argued that under the conditions of simultaneous influence of military, informational, psychological, economic and symbolic factors, identity loses its status as a stable characteristic and functions as a dynamic, reflexive and conflict-laden social construct. In the era of hybrid wars, where combat operations are combined with the manipulation of consciousness and massive information influence, identity becomes a strategic field of struggle for meaning and self-preservation, necessitating its systematic scientific understanding, particularly in the context of the Russian-Ukrainian war. The aim of the study is to identify the interrelationships between the processes of identity formation and the dynamics of hybrid conflicts, determining the mechanisms of their influence on individual and collective forms of self-identification. The methodological framework of the study employs an interdisciplinary approach, drawing on the tools of European philosophy, sociology, political theory, and conflict studies. It has been proven that the transformation of identity is the result of the collision of the inner ‘I’ with a fragmented, unstable reality in which established meaning and value orientations are destroyed. An analysis of British, French, German and Italian theoretical models has made it possible to interpret identity as a reflexively constructed, historically and politically conditioned process. It is emphasised that the hybrid crisis, along with its destructive consequences, performs a mobilising and consolidating function, initiating a rethinking of collective and individual identifications, which is particularly evident in the transformation of Ukrainian national identity.Стаття спрямована на комплексний аналіз трансформацій ідентичності в умовах гібридних конфліктів як одного з системоутворюючих викликів сучасного соціокультурного та безпекового середовища. Обґрунтовується, що за умов синхронного впливу військових, інформаційних, психологічних, економічних і символічних факторів ідентичність втрачає статус стабільної характеристики та функціонує як динамічний, рефлексивний і конфліктно навантажений соціальний конструкт. У добу гібридних війн, де бойові дії поєднуються з маніпуляціями свідомістю та масованими інформаційними впливами, ідентичність перетворюється на стратегічне поле боротьби за смисли й самозбереження, що зумовлює необхідність її системного наукового осмислення, зокрема в контексті російсько-української війни. Метою дослідження є виявлення взаємозв’язків між процесами формування ідентичності та динамікою гібридних конфліктів із визначенням механізмів їхнього впливу на індивідуальні й колективні форми самоідентифікації. Методологічну матрицю дослідження становить міждисциплінарний підхід із залученням інструментарію європейської філософії, соціології, політичної теорії та конфліктології. Доведено, що трансформація ідентичності є результатом зіткнення внутрішнього «Я» з фрагментованою, нестабільною реальністю, у якій руйнуються усталені смислові й ціннісні орієнтири. Аналіз британських, французьких, німецьких та італійських теоретичних моделей дозволив інтерпретувати ідентичність як рефлексивно сконструйований, історично та політично зумовлений процес. Підкреслено, що гібридна криза, поряд із деструктивними наслідками, виконує мобілізаційну та консолідаційну функцію, ініціюючи переосмислення колективних і індивідуальних ідентифікацій, що особливо виразно проявляється у трансформації української національної ідентичності
ХУДОЖНЯ ПАЛІТРА ГАЛИНИ ТАРАСЮК: СТИЛІСТИЧНІ ТА ІДЕЙНО-ТЕМАТИЧНІ ДОМІНАНТИ
Get PDFThis article is dedicated to the study of the work of Ukrainian writer Halyna Tarasiuk, specifically her literary style and thematic aspects. Gender-marked writing is a powerful tool for expressing and decoding social norms and cultural concepts of gender in general. It not only reflects existing stereotypes about men and women, shaped by various social, historical, cultural, and psychological factors, but also offers the opportunity to reconsider or even deconstruct them. Such works can not only change the perception of gender roles in society among recipients but also contribute to the creation of a more egalitarian understanding of gender identity.The scholarly investigation analyzes Halyna Tarasiuk’s creative methods, particularly her use of metaphors, dialect, and historical contexts to create multilayered narratives. The artist’s work is characterized by individuality and experimentation, making a significant contribution to the treasury of contemporary Ukrainian literature. Tarasiuk\u27s creative heritage encompasses a wide range of themes, genres (novels, short stories, essays), stylistic directions (expressionism, neoromanticism, postrealism, surrealism). Special attention is paid to feminist themes, which, in our view, are central to the author’s creative output. Tarasiuk stands out for her exquisite ability to delve into the social-psychological aspects of human nature, especially in the context of changing social and political realities. The author emphasizes the importance of searching for identity, particularly in reflecting the female experience and the quest for inner harmony.Tarasiuk’s works are a unique meta-construct, a continuum formed by profound philosophical reflections, social motifs, and elements of national culture. The author retains and reinterprets traditional literary forms, addressing current issues of the present day. Her works make a significant contribution to contemporary Ukrainian literature, which is why they have drawn our scholarly interest, outlining the following tasks: to identify the characteristic features of the stylistic techniques and peculiarities of the writer’s work, which determine her unique contribution to modern Ukrainian literature; to analyze the ideological-theoretical distinctiveness of Halyna Tarasiuk’s creativity, with a focus on feminist themes, psychological depth, and the intellectual richness of her works.Стаття присвячена дослідженню творчості української письменниці Галини Тарасюк, зокрема її літературного стилю та тематичних аспектів. Ґендерно марковане письмо є потужним інструментом для вираження й декодування соціальних норм і культурних уявлень про ґендер загалом. Воно не лише відрефлексовує наявні стереотипи про чоловіків і жінок, які зумовлені різними соціальними, історичними, культурними, психологічними факторами, а й дає можливість їх переосмислити або й деконструювати. Такі твори здатні не тільки змінювати сприйняття реципієнтами ролей статей у суспільстві, а й сприяти створенню більш рівноправного розуміння ґендерної ідентичності. У науковій розвідці проаналізовані зазвичай творчі методи Галини Тарасюк, зокрема використання нею метафор, діалекту та історичних контекстів для створення багатошарових наративів. Творчість мисткині відзначається індивідуальністю та експериментальністю і є вагомим внеском у скарбницю сучасної української літератури. Творча спадщина Г. Тарасюк репрезентована широким спектром тем, жанрів (романи, новели, есе), стилістичних напрямків (експресіонізм, неоромантизм, постреалізм, сюрреалізм). Особливу увагу приділено феміністичній тематиці, що є, на нашу думку, центральною в творчому доробку авторки. Г. Тарасюк вирізняється філігранним вмінням пірнати за грані соціально-психологічного аспекту людської сутності, особливо в умовах змін соціальних і політичних реалій. Авторка акцентує на важливості пошуку ідентичності, зокрема у відображенні жіночої долі та пошуків внутрішньої гармонії. Твори Г. Тарасюк – своєрідний метаконструкт, континуум якого утворюють глибокі філософські роздуми, соціальні мотиви й елементи національної культури. Авторка зберігає і переосмислює традиційні літературні форми, звертаючись до актуальних тем сьогодення
ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНІВ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У СФЕРІ НАФТОГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: МЕТОДИ АДАПТАЦІЇ, МОВНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ, МІЖГАЛУЗЕВА ТА ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВА ОМОНІМІЯ
Get PDFThe article focuses on the translation of terms and terminology phrases in the oil and gas industry, specifically examining methods of adaptation, linguistic transformations, and homonymy issues that arise during translation. The oil and gas industry’s terminology is characterized by high specialization, complex structure, and numerous borrowings from other languages. Translation challenges include selecting appropriate adaptation methods, transforming meanings, and dealing with homonymy, both inter-industry and within-industry. The paper highlights lexical-semantic transformations such as calque, concretization, generalization, and explicitation, used to accurately convey technical terms in translation. The analysis emphasizes the importance of careful term selection and proper contextual consideration to avoid semantic errors. The authors also stress the need for using specialized resources, glossaries, and modern digital tools to ensure accurate translation of oil and gas terminology. Further research in this area aims to improve translation strategies for emerging oil and gas terminology.Стаття присвячена дослідженню перекладу термінів та термінологічних словосполучень у нафтогазовій промисловості, зокрема методам адаптації, мовним трансформаціям і проблемам омонімії, що виникають при перекладі. Визначено, що термінологія нафтогазової галузі характеризується високою спеціалізацією, складною структурою та великою кількістю запозичень. У процесі перекладу виникають проблеми з вибором методів адаптації термінів, трансформацією значень та омонімією, яка може бути міжгалузевою і внутрішньогалузевою. Особливу увагу приділено лексико-семантичним трансформаціям, таким як калькування, конкретизація, генералізація та експлікація, що використовуються для точного відтворення технічних понять у перекладі. Аналіз показав важливість ретельного підбору термінів, а також правильного врахування контексту для уникнення семантичних похибок. Акцентовано на необхідності використання спеціалізованих джерел, глосаріїв та сучасних цифрових ресурсів для забезпечення точності перекладу термінів нафтогазової галузі. Подальші дослідження в цій сфері мають на меті вдосконалення перекладацьких стратегій для новітньої нафтогазової термінології
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
Get PDFThe article deals with the issue of developing students communicative competence. The concept of communicative competence as one of the significant features of quality education is considered. Its formation in university students takes place through and thanks to their foreign language speech activity, and the learning process is considered a communicative process of including students in interaction with the world. The development of speaking, listening, reading and writing skills is carried out through the implementation of these types of speech activities in the learning process in conditions that simulate real-life communication situations. In contrast to the traditional approach – learning from textbooks – the Dogme method is considered and its advantages in foreign language teaching are described. According to this approach, the language learning material is based on students\u27 language needs and interests, not on information prepared by the teacher. Grammar and vocabulary exercises arise naturally during the lesson and are not the main object of learning. That is, the focus of the lesson is not on the English textbook, but on the student. So, students can remember and learn a language if it is related to them personally. The impact of using modern technologies in the classroom on improving learning outcomes is also analyzed. Стаття присвячена проблемі формування комунікативної компетентності студентів. Розглянуто поняття комунікативної компетентності як однієї з суттєвих ознак якісної освіти. Її формування у студентів ВНЗ відбувається через і завдяки їх іншомовній мовленнєвій діяльності, а процес навчання розглядається як комунікативний процес включення студентів у взаємодію зі світом. Розвиток навичок говоріння, аудіювання, читання та письма здійснюється через реалізацію цих видів мовленнєвої діяльності в процесі навчання в умовах, що моделюють реальні ситуації спілкування. На противагу традиційному підходу – навчанню за підручниками – розглядається метод «Dogme» та описуються його переваги у викладанні іноземної мови. В опануванні мовою за цим підходом навчальним матеріалом виступають мовленнєві потреби та інтереси студентів, а не інформація, наперед заготована викладачем. Граматичні та лексичні вправи виникають природно впродовж заняття, а не є головним об”єктом навчання. Тобто акцентом на занятті є не підручник з вивчення англійської, а студент.Передумовами такого бачення є те, що студент легше може запам’ятати і засвоїти мову, якщо вона безпосередньо стосується його особисто. Хоча тепер на заняттях з вивчення іноземних мов спостерігається засилля друкованих та інших матеріалів, найпривабливішими і найцікавішими для студентів є персоналізовані кейси, тому для читання та аудіювання варто знаходити тексти, що є цікавими для них особисто. Адже ефективне вивчення мови є явищем, що керується внутрішніми мотивами студента і не може бути насадженим ззовні. 
ЛІНГВІСТИЧНА СИТУАЦІЯ У СУЧАСНІЙ ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
Get PDFThis paper provides a comprehensive overview of linguistic variation within the United Kingdom, with a particular focus on the distinctions between Standard British English (SE) and Non-Standard English (NSE) varieties, including regional accents and dialects. It examines the sociolinguistic factors that shape language use and perception, exploring the historical and social prestige associated with SE, particularly Received Pronunciation (RP). The paper synthesizes existing research on public attitudes towards diverse accents and dialects, discussing the significant repercussions of these attitudes, especially linguistic prejudice and discrimination. Key areas of impact include adolescent identity formation, educational experiences, and employability prospects. Furthermore, the paper considers the implications of prescriptive attitudes towards NSE and the challenges faced by both native speakers of Vernacular varieties and learners of English as a Foreign Language (EFL). Ultimately, it argues for a greater appreciation of linguistic diversity and a critical examination of the societal biases that devalue non-standard forms of English, advocating for a more inclusive approach to language in all societal domains.Стаття надає комплексний аналіз лінгвістичної ситуації у сучасній Великобританіі, приділяючи особливу увагу відмінностям між британським мовним стандартом та нестандартними варіантами англійської мови, включаючи регіональні діалекти. У статті розглядаються соціолінгвістичні фактори, що формують використання та сприйняття мови, досліджується історичний та соціальний престиж, пов\u27язаний із мовним стандартом, зокрема з нормативною вимовою (RP). Стаття узагальнює наявні дослідження щодо суспільного ставлення до різноманітних діалектів та варіантів мови, аналізує наслідки такого ставлення, особливо лінгвістичні упередження та дискримінацію. Ключові сфери впливу включають формування ідентичності підлітків, освітній досвід та перспективи працевлаштування. Крім того, у статті розглядаються наслідки прескриптивного ставлення до нестандартних різновидів англійської мови у Великій Британіі та виклики, з якими стикаються як носії розмовних варіантів, так і ті, хто вивчає англійську як іноземну мову. Зрештою, стверджується необхідність більшого визнання лінгвістичного розмаїття та критичного аналізу суспільних упереджень, що знецінюють нестандартні варіанти англійської мови, та обгрунтовується більш інклюзивний підхід до мови в усіх суспільних сферах її застосування
ЕВОЛЮЦІЯ ТАБУЙОВАНОЇ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВАЛЬНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ
Get PDFnsformations in the 21st century. It explores two opposing yet interconnected processes: the tabooisation of previously neutral terms due to rising cultural sensitivity, and the gradual legitimisation of formerly forbidden expressions in public discourse. Traditional taboo themes – such as sexuality, bodily functions, death, and religion – are discussed alongside newer taboo areas, including food, smells, and phonetic associations. Special attention is given to the communicative functions of taboo language, which can express emotion, reinforce group identity, serve as protest or irony, and operate as intensifiers in speech.The study highlights the continuum between orthophemisms, euphemisms, and dysphemisms, and investigates how grammaticalisation allows some taboo words to integrate into colloquial and digital communication. Examples from everyday speech, media, and pop culture are used to illustrate these dynamics.The article also analyses the socio-pragmatic factors influencing the social acceptability of taboo words and how some lexemes shift categories based on context and audience. It examines how euphemisms are used to navigate sensitive topics like meat production or hygiene, and how certain terms lose their shock value over time.The study argues that taboo language mirrors evolving societal norms and values. It calls for an interdisciplinary approach to understanding the social role of linguistic taboos, particularly in relation to inclusivity, social sensitivity, and changing ethical standards.У статті досліджується еволюція табуйованої лексики в сучасній англійській мові в контексті лінгвістичних, соціальних та ідеологічних трансформацій XXI століття. Аналізується два протилежні, але взаємопов’язані процеси: табуїзація раніше нейтральних слів унаслідок посилення культурної чутливості та поступова легітимація колись заборонених мовних одиниць у публічному дискурсі. Описано традиційні сфери мовного табу – сексуальність, фізіологічні процеси, смерть, релігія – а також нові сфери, що набувають табуйованого характеру: їжа, запахи та фонетичні асоціації. Особливий акцент зроблено на комунікативних функціях табуйованої лексики, значущість яких неухильно зростає на сучасному етапі розвитку мовознавства. У сучасній англійській мові табуїзми здатні виражати емоції, підкреслювати групову ідентичність, слугувати засобом протесту чи іронічного висловлення, а також виконувати функцію мовних інтенсифікаторів.Розглянуто континуум між ортофемізмами, евфемізмами та дисфемізмами, а також механізми граматикалізації, що дозволяють окремим табуїзмам інтегруватися в повсякденне й цифрове мовлення. Ілюстративним матеріалом слугують приклади з медіа, попкультури та живої мови. Досліджуються соціально-прагматичні чинники, що визначають ступінь прийнятності табуйованої лексики в різних комунікативних контекстах. Проаналізовано роль евфемізмів як засобу уникнення чутливих тем – як традиційних (тілесність, сексуальність), так і відносно нових, зокрема пов’язаних із харчуванням або неприємними запахами. Окрему увагу приділено процесам, унаслідок яких окремі слова поступово втрачають шокову силу та набувають нейтральнішого забарвлення. Аналізується, як табу-лексика віддзеркалює зміну соціальних норм і цінностей. Наголошується на потребі міждисциплінарного підходу до розуміння мовних табу в умовах інклюзивності, соціальної чутливості та зміни етичних стандартів
ФРОНТИР І ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕРОЯ В РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «КУДИ ТЕЧЕ ТА РІЧКА»
Get PDFThis article explores Ulas Samchuk’s novel «Where the River Flows» as an example of frontier prose, in which space, identity, and moral consciousness of the protagonist are shaped under conditions of transition. The Volyn region in the novel is depicted not only as a geographical location but also as a symbolic boundary between traditional and modern worlds. The analysis traces how the frontier influences the transformation of the protagonist – through linguistic, moral, and spatial conflicts, through relocation, as well as through domestic objects such as the stove, chest, and house, which serve as markers of primary identity. The theme of war is examined as a future frontier that exists in the characters’ consciousness even before it begins. The protagonist, Volodka, is portrayed as a liminal figure – between village and city, childhood and adulthood, languages, values, and social systems. Particular attention is given to his inner frontier: moral choices, identity crisis, and the dissolution of ancestral connection. The study concludes that Samchuk’s novel presents not a static image of a hero but a dynamic process of subject formation within a frontier environment, making the text highly relevant in the context of contemporary literary studies.У статті досліджується роман Уласа Самчука «Куди тече та річка» як зразок фронтирної прози, в якій простір, ідентичність та моральна свідомість героя формуються в умовах перехідного стану. Простір Волині в романі виступає не лише географічною, а й символічною межею між традиційним і модерним світами. Простежено, як фронтир впливає на трансформацію героя: через мовні, моральні та просторові конфлікти, через переїзд, а також через предмети дому – піч, скриню, хату – як маркери первинної ідентичності. Розглянуто тему війни як майбутнього фронтиру, який присутній у свідомості персонажів ще до її початку. Володька змальовується як герой на межі – між селом і містом, між дитинством і дорослістю, між мовами, цінностями, системами. Особлива увага приділена внутрішньому фронтиру героя – його моральним виборам, кризі ідентичності, розчиненні зв’язку з родом. Доведено, що роман Самчука моделює не статичний образ героя, а процес становлення суб’єкта у фронтирному середовищі, що робить твір релевантним у сучасному літературознавчому дискурсі
Агора. Журнал соціальних наук
Get PDF«Агора. Журнал соціальних наук» – це періодичне рецензоване наукове видання Національного університету «Острозька академія».
Метою журналу є популяризація та публікація результатів наукових досліджень у галузі соціальних та поведінкових наук (насамперед у політології) на основі відкритого доступу до публікацій авторів.Agora. Social Sciences Journal is a periodical peer-reviewed scholarly publication of the National University of Ostroh Academy.
The aim of the journal is to promote and publish the results of scientific research in the field of social and behavioural sciences (primarily in political science) on the basis of open access to the authors\u27 publications. 
РОЛЬ ТЕОРІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВИХ МЕХАНІЗМІВ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
Get PDFAccelerating post-war economic recovery processes in Ukraine requires a profound rethinking of the theoretical foundations of economic growth and the development of financial mechanisms capable of ensuring sustainable, inclusive, and technology-oriented development. This study presents a systematic analysis of classical and contemporary theories that underpin key principles of economic growth–including Keynesianism, neoliberalism, institutionalism, endogenous and exogenous growth models, sustainable development, and digital transformation–with the aim of identifying their practical relevance and potential applicability in shaping a strategic model and financial mechanisms for post-war recovery and reconstruction of the national economy. Through a creative reinterpretation of core theoretical concepts and the comprehensive application of comparative analysis, systematization, logical generalization, and expert evaluation methods, the research identifies the main factors influencing the effectiveness of economic policy in the context of post-conflict transformation. Special attention is given to the role of state institutions, investment in human capital, innovation, digitalization, and ecological modernization. The study substantiates the need to combine market incentives with institutional reforms to ensure a balance between economic efficiency, social equity, and environmental sustainability. It outlines pathways for integrating theoretical insights into national financial policy, particularly through fiscal stimulus mechanisms, support for innovative enterprises, development of digital infrastructure, and the implementation of green projects. The research demonstrates that a modern model of economic growth must be interdisciplinary, adaptive to global challenges, and capable of delivering long-term stability. The proposed approaches can be utilized by public authorities to inform strategic decisions in economic planning, financial regulation, and institutional modernization throughout Ukraine’s post-war recovery process.У статті розкрито сутність класичних і сучасних теорій економічного зростання та визначено їх роль у формуванні фінансових механізмів повоєнного відновлення України. На основі творчого переосмислення положень кейнсіанства, неолібералізму, інституціоналізму, теорій ендогенного та екзогенного зростання, сталого розвитку і цифрової трансформації здійснено комплексний аналіз потенційної можливості їх використання в умовах структурної перебудови економіки. Визначено ключові чинники, що забезпечують ефективну організацію процесів реконструкції, модернізації та довгострокового розвитку. Обґрунтовано необхідність поєднання ринкових механізмів з інституційними реформами, інвестиціями в людський капітал, інновації та цифровізацію. Охарактеризовано ризики та виклики реалізації окремих концепцій, а також запропоновано стратегічні підходи до інтеграції їхніх теоретичних положень у державні документи з метою розробки фінансових механізмів. Визначено напрями формування стійкої, інклюзивної та технологічно орієнтованої моделі економічного зростання України