National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ПРОСТІР ВІЙНИ В РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «ЧОГО НЕ ГОЇТЬ ОГОНЬ»
Get PDFThe article deals with the space of war in Ulas Samchuk’s novel «What Fire Does Not Heal», explores the problem of personal formation in liminal situations. Russian full-scale invasion of Ukraine has intensified the need to reinterpret the tragic pages of history in contemporary literary studies. Particular attention is given to texts by authors who preserve the memory of the First and Second World Wars. Among those whose work centers on issues of identity, rootedness, national culture, and the struggle for a free future of the Ukrainian people is Ulas Samchuk.The aim of this study is to analyze the dimensions of war in Ulas Samchuk’s text «What Fire Does Not Heal», and to define the specific features of the poetics of Second World War space in the novel. The research applies the method of geopoetic analysis to investigate literary toposes and their impact on self-sameness (identity), along with the cultural-historical method to characterize key events and phenomena within the spatiotemporal discourse, taking into account the dynamics of sociocultural aspects.This scholarly study demonstrates that the war space in Ulas Samchuk’s novel is represented both in physical and identity-related dimensions. The physical aspect of military action spans locations such as Buscha, Hurby, Zdovbytsia, Zdolbuniv, Kostopil, Mizoch, Novomalyn, and Ostroh. The toposes of Derman and Rivne are the most extensively depicted in the text. The identity dimension is embodied in the novel’s protagonist, Yakiv Balaba (Troyan), whose trajectory evolves from hybrid selfsameness – split between the dominant ideologies of the time (Soviet and Nazi) – toward a clearly articulated Ukrainian identity.У статті досліджено простір війни в романі Уласа Самчука «Чого не гоїть огонь», порушено проблему становлення особистості в межових ситуаціях. Повномасштабне російське вторгнення в Україну зумовило запит на переосмислення трагічних сторінок історії в сучасному літературознавстві. У центрі уваги тексти авторів, які зберігають пам’ять про події Першої та Другої світових воєн. До письменників, основою творчості яких є питання ідентичності, укоріненості, національної культури й боротьби за вільне майбутнє українського народу, належить Улас Самчук. Мета статті – проаналізувати виміри війни в тексті Уласа Самчука «Чого не гоїть огонь», визначити особливості поетики простору Другої світової війни в романі автора. Під час дослідження використано метод геопоетичного аналізу задля аналізу топосів і їхнього впливу на тожсамість, культурно-історичний метод із метою характеристики важливих подій і явищ у часопросторовому дискурсі з врахуванням динаміки соціокультурних аспектів.У науковій студії доведено, що простір війни в романі Уласа Самчука «Чого не гоїть огонь» репрезентовано у фізичному й ідентичнісному аспектах. Фізичний вимір бойових дій охопив таку географію: Буща, Гурби, Здовбиця, Здолбунів, Костопіль, Мізоч, Новомалин, Острог. Наймасштабніше в тексті відтворено топоси Дерманя й Рівного. Представником виміру ідентичності в контексті війни в романі постає головний герой Яків Балаба (Троян), який пройшов шлях від гібридної тожсамості (роздвоєння між панівними на той час ідеологіями – радянською й німецькою) до чіткої української ідентичності
ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ ГОЛОДОМОР В ІДІОСТИЛІ УЛАСА САМЧУКА
Get PDFThe article analyzes the concept of HOLODOMOR in the work of Ulas Samchuk, a writer who truthfully depicted the pictures of a terrible tragedy, because he had no illusions about the Soviet government. The peculiarities of the lexical-semantic representation of the studied concept in the artist\u27s idiostyle are determined, which consist in reflecting the peculiarities of the author\u27s worldview and reflecting reality even without use of the eponymous lexeme «holodomor» by writer and implementing the content in emphasized lexical-semantic groups (horror and suffering, illness and pain, politics and genocide).The main lexeme-verbalizer of the studied concept in the work of Ulas Samchuk is the lexeme «hunger». However, the representation of the concept by verbs (will starve, will famish, tortured, will undernourish), nouns (atrocities, executioners, infection, cruelty); adjectives (artificial, terrible, cruel, needy, disenfranchised), metaphors and periphrases reveal the semantic potential and convey information about the content of the HOLODOMOR concept as an artificially created mass famine to destroy Ukrainians, genocide of the Ukrainian nation, state terror by means of hunger, but not the absence or shortage of food due to natural disasters.The relevance of the study lies in the fact that understanding the content of the concept HOLODOMOR contributes to a better understanding of past and modern conflicts, as well as their consequences for humanity. The truthfulness of Ulas Samchuk\u27s reflection of the tragedy of the Ukrainian people, the analysis of the lexical-semantic representation of the studied concept in the writer\u27s work make it possible to highlight various aspects of the Holodomor, including political issues, and contribute to the awareness of the reasons for Russia\u27s war against Ukraine at the present stage and the need for Ukrainians to win freedom, independence and preserve the Ukrainian nation, which the terrorist country has been trying to destroy forever.У статті проаналізовано концепт голодомору у творчості Уласа Самчука – письменника, який правдиво відобразив картини страшної трагедії, бо не мав ілюзій щодо радянської влади. Визначено особливості лексико-семантичної репрезентації досліджуваного концепту в ідіостилі митця, що полягають у віддзеркаленні особливостей авторського світосприйняття й відображення дійсности навіть без уживання письменником однойменної лексеми «голодомор» та реалізації змістового наповнення у виокремлених лексико-семантичних групах (жахіття й страждання, хвороби й біль, політика й геноцид). Головною лексемою-вербалізатором досліджуваного концепту у творчості Уласа Самчука є лексема «голод». Однак репрезентація концепту дієсловами (заморити, виморити, катувати, голодувати), іменниками (звірства, кати, зараза, жорстокість); прикметниками (штучний, жахливий, жорстокий, нужденний, безправний), метафорами й перифразами розкриває смисловий потенціал і передає інформацію про зміст концепту голодомор як штучно створений масовий голод з метою знищення українців, геноцид української нації, державний терор голодом, але не відсутність чи нестача їжі через природні катаклізми.Актуальність дослідження полягає в тому, що розуміння змістового наповнення концепту голодомор сприяє кращому розумінню минулих та сучасних конфліктів, а також їхніх наслідків для людства. Правдивість відображення Уласом Самчуком трагедії українського народу, аналіз лексико-семантичної репрезентації досліджуваного концепту у творчості письменника дають змогу висвітлити різні аспекти Голодомору, охоплюючи й політичні питання, та сприяють усвідомленню причин війни росії проти України на сучасному етапі й необхідности українцям вибороти свободу, незалежність та зберегти українську націю, яку країна-терорист одвічно намагається знищити
МОТИВИ ПРИХОДУ ДО ВЛАДИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ ВИПАДКУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Get PDFThe paper examines the issue of motivation to come to power at the local level on the example of communities in the Volyn region. The aim of the study is to analyze the influence of personal values of local authorities’ representatives on their motivation to work in local authorities. The paper considers the main theoretical approaches to defining the concept of power, its connection with the motivational aspects of a person, as well as the role of values in shaping the motivational structure. The study is based on the methodology for studying motivational and value types developed by S. Schwartz and a quantitative questionnaire survey of representatives of local self-government in the Volyn region. The author emphasizes the importance of understanding personal values for effective management and political activity at the local level. The results of the study show that personal values have a significant impact on the motivation to work in local authorities, which in turn affects the quality and efficiency of performance of official duties. The conclusions of the study can be useful for developing recommendations for improving the governance system at the local level.У роботі досліджено питання мотивації приходу до влади на місцевому рівні на прикладі громад Волинської області. Мета дослідження – проаналізувати вплив особистих цінностей представників органів місцевого самоврядування на їхню мотивацію працювати в місцевих органах влади. Робота розглядає основні теоретичні підходи до визначення поняття влади, її зв’язок із мотиваційними аспектами особистості, а також роль цінностей у формуванні мотиваційної структури. Дослідження ґрунтується на методиці вивчення мотиваційно-ціннісних типів, яку розробив Ш. Шварц, та проведеному кількісному анкетному опитуванні представників місцевого самоврядування Волинської області. Авторка акцентує увагу на важливості розуміння особистих цінностей для ефективного управління та політичної діяльності на місцевому рівні. Результати роботи засвідчують, що особисті цінності мають значний вплив на мотивацію працювати в органах місцевої влади, що впливає на якість та ефективність виконання службових обов’язків. Висновки дослідження можуть бути корисними для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення системи управління на місцевому рівні
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО ІМПЕРАТИВУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Get PDFThe article describes the characteristics of the new global economic system. It is substantiated that the creative economy and creative industries are a global imperative of world economic development, that is, a mandatory element of the modern world economic system. It was determined that creative industries are a special socio-economic activity that affects socio-economic transformations, focused on the construction of a knowledge economy system, which, in turn, is based on the results of profound technological changes.In the course of studying the works of foreign scientists, we identified three important vectors of the latest research on the creative vector of economic development: 1. the role of human capital and education in the formation and development of the creative economy; 2. the impact of digitalization and artificial intelligence on creative industries; 3. the importance of creative industries in the innovative development of the economy and the achievement of sustainable development goals.It is substantiated that the person, their creative potential, and intellectual capital are the main forming factors of the creative imperative of economic development. The importance of the human factor in the development of the creative economy has been studied. It was established that in the conditions of socio-economic transformations, qualitatively new aspects of the formation of the potential for the development of creative industries arise. A dialectical process is observed: on the one hand, the above-mentioned transformations are impossible without updating approaches to the formation of the potential for the development of creative industries, and on the other hand, they cause qualitative shifts in the economic system, which are necessary for the emergence of new approaches to its formation. The potential for the development of creative industries is influenced by the following factors: the distribution of the effects of the process of interaction between the potential for the development of creative industries and the economic system in the global economic space is uneven; accordingly, the unevenness of modern economic transformations is observed; information technologies are becoming one of the dominant factors of the production process, the center of the global economy, and the economies of the least developed countries are deprived of the opportunity to own advanced information technologies, because their population does not have the appropriate knowledge and means to acquire such knowledge; modern transformations have changed the functional content and structure of the global economic system, and the weight of the social economy in the aggregate GDP of the most developed countries of the world has increased.It was determined that the sixth technological system depends on the development of creative industries, which are integrated into the economic system and can become a generator of transformations.У статті наведено характеристики нової глобальної економічної системи. Обґрунтовано, що креативна економіка та креативні індустрії є глобальним імперативом світового економічного розвитку, тобто обов’язковим елементом сучасної світової економічної системи. Встановлено, що саме людина, її креативний потенціал, інтелектуальний капітал є основним формуючим фактором креативного імперативу економічного розвитку. Досліджено значення людського фактору у розвитку креативної економіки. Визначено, що шостий технологічний устрій залежить від розвитку креативних індустрій, які інтегровані в систему економіки, і можуть стати генератором перетворень
ПЕРЕНЕСЕННЯ ОФЛАЙН-БІЗНЕСУ В ОНЛАЙН
Get PDFThis article explores the process of transitioning an offline business to an online format, focusing on the new opportunities and challenges arising in the digital marketplace. The study highlights the main reasons businesses opt for an online presence, emphasizing the importance of adapting to changing consumer behaviours, expanding market reach, and increasing operational efficiency. It delves into the technical aspects of online trading platforms, comparing different solutions and their suitability for various business models.The article examines the concept of e-commerce – alongside synonyms such as electronic commerce and electronic business – defining it as the purchase and sale of goods and services via electronic communication means. It discusses the influence of the Internet’s development on the expansion of e-commerce and outlines the advantages of conducting business online, including wider customer reach and lower operational costs.Moreover, the article addresses the legislative framework regulating online business activities, highlighting potential obstacles and legal restrictions. It analyses leading Ukrainian and foreign e-commerce platforms, assessing their strengths and weaknesses. Various online advertising methods and the use of online platforms as marketing tools are discussed. The article also considers important aspects such as domain name selection, the integration of electronic payment systems, and the choice of logistics for online businesses.Furthermore, the article studies current technological trends shaping the future of e-commerce, including the role of artificial intelligence, hyper-personalization, voice commerce, and the adoption of augmented and virtual reality. Emphasis is placed on the significance of building a comprehensive digital strategy to achieve a seamless customer experience and long-term business success. This study is relevant for business owners, entrepreneurs, marketers, and scholars interested in understanding how to successfully migrate traditional businesses into the digital space and thrive amidst dynamic technological transformations.Стаття присвячена дослідженню процесу перенесення офлайн-бізнесу в онлайн-формат та вивченню нових можливостей і викликів, що виникають у цифровому середовищі. У роботі розглядаються основні причини переходу бізнесу в онлайн, акцентується увага на адаптації до змін у поведінці споживачів, розширенні ринків збуту та підвищенні операційної ефективності. Описуються ключові етапи переходу, зокрема планування, вибір платформи, інтеграцію електронних платежів та управління логістикою. Окрема увага приділяється технічним аспектам роботи з онлайн-платформами, порівнюються різні рішення та їх придатність для різних бізнес-моделей. Також досліджуються правові аспекти, як-от: захист даних, права споживачів та електронні контракти. Авторами проведено аналіз популярних платформ та інструментів електронної комерції, визначено їхні переваги та недоліки
BLOCKCHAIN-ТЕХНОЛОГІЇ У БАНКІВСЬКОМУ СЕКТОРІ: ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ВИКЛИКИ РЕГУЛЮВАННЯ
Get PDFThe purpose of the study is to determine the prospects for implementation and the challenges of regulating blockchain technologies in banking. The author used the method of scientific literature analysis to study authors’ positions on the use of blockchain in banking, the statistical method to study the main indicators of blockchain development, graphical and tabular methods to visualize the results obtained, and methods of generalization and systematization of the material to formulate proposals and conclusions. First, the author studied the development of blockchain technologies and determined their share in the banking sector. It was found that the banking sector accounts for the largest share in the use of blockchain technologies. Next, the author analyzed the peculiarities of blockchain implementation by global banks. Using examples from international banks, the author demonstrates the prospects and feasibility of implementation with a view to optimizing payments and increasing the level of security and protection of both financial and information transactions for their clients. The author also identified promising areas for the use of blockchain technologies in the banking sector. It is noted that the prospect of this technology lies in introducing an updated system with a reliable technology that can withstand fraud, scalability, and security issues during online payments, and blockchain technology, with its decentralized nature, can achieve this. The author analyzed the key regulatory challenges to the integration of blockchain into the banking system and determined the feasibility of creating a comprehensive regulatory system. The author also conducted a study of the development of blockchain technologies using the example of Ukrainian banks and provided prospects for its implementation. As a result, it is determined that the key advantage of blockchain technology is that it can be used to track any movement of assets, which highlights its relevance for use in the banking sector of both global economies and Ukraine. Мета дослідження полягає у визначенні перспектив впровадження та особливості регулювання blockchain-технології в банківській діяльності. Для початку автором було досліджено розвиток blockchain-технології та визначено їхню частку в банківському секторі. Наступним розглянуто особливості впровадження blockchain світовими банками. Також визначено перспективні напрямки щодо використання blockchain-технології в банківському секторі. Проаналізовано ключові регуляторні виклики щодо інтеграції blockchain в банківську систему та визначено доцільність створення комплексної регуляторної системи. Проведено дослідження розвитку blockchain-технології на прикладі українських банків та наведено перспективи щодо її впровадження. В підсумку визначено, що ключовою перевагою blockchain-технології є те, що з їх допомогою можна відслідкувати будь-яке переміщення активів, що власне і актуалізує її застосування у банківському секторі як світових країн, так і України
«РОЗУМНІ» РАЦІОНАЛЬНОСТІ Ю. ГАБЕРМАСА ТА «НЕРОЗУМНИЙ» КОРДОЦЕНТРИЗМ: ДО ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
Get PDFThe article is devoted to the study of the potential of Ukrainian society in building a democratic model of development through the lens of discourse ethics, conceptually grounded in the works of K.-O. Apel and J. Habermas. The starting point of the analysis is the assertion that Ukraine’s aspiration for European integration has deep historical roots and remains relevant today, as the country simultaneously defends its independence in the Russo-Ukrainian war and seeks its place within the community of Western democracies. Ukraine is part of contemporary globalization processes, yet it remains a relatively young state, where democratic institutions and practices are still in the early stages of development and require thorough theoretical reflection. The methodological foundation of the study is discourse ethics, which allows for an assessment of the prospects of communicative rationalization as an important tool for consolidating civil society. Particular attention is paid to the interaction between “rational” factors – such as mechanisms of public dialogue, horizontal cooperation, and consensus-building – and “non-rational” components, including the Ukrainian cordocentrism. This phenomenon is understood as an emotionally and value-driven impulse expressing an intuitive striving for good, justice, and solidarity, while at the same time potentially leading to impulsive decisions and reducing critical reflection. The study takes into account previous research analyzing the development of Ukrainian society and emphasizes the importance of considering the emotional and cultural dimensions. The author highlights that the combination of rational communicative practices with the profound “choice of the heart” creates both unique advantages for democratic progress and certain risks: impatience with higher authorities, a tendency toward excessive individualism, and the dominance of strategic rationality over the ethics of mutual understanding. It is concluded that harmonizing rational and emotional dimensions, as well as addressing potential risks of societal fragmentation, constitutes a key avenue for further research. Such an approach allows for a deeper understanding of the specificity of the Ukrainian ethos, identification of its strengths and weaknesses, and the development of pathways to strengthen democratic practices necessary for Ukraine’s full integration into the European democratic space.Стаття присвячена аналізу потенціалу України в розбудові демократичної моделі суспільства крізь призму етики дискурсу, концептуально обґрунтованої К.-О. Апелем та Ю. Габермасом. Прагнення українського народу до європейської інтеграції розглядається як історично зумовлений і водночас актуальний процес, що набуває особливого значення під час російсько-української війни та боротьби за проєвропейський цивілізаційний вибір. Україна, будучи частиною глобалізаційних процесів, водночас лишається доволі молодою державою з демократичними інститутами, які перебувають на етапі становлення та потребують глибокого теоретичного осмислення. Методологічною основою дослідження виступає дискурсивна етика, яка дає змогу оцінити можливості комунікативної раціоналізації як засобу консолідації громадянського суспільства. Особлива увага приділяється взаємодії «розумних» чинників – механізмів раціонального діалогу, горизонтальної взаємодії та пошуку консенсусу – та «нерозумних» елементів, серед яких виокремлено український кордоцентризм. Цей феномен тлумачиться як емоційно-ціннісний імпульс до добра й справедливості, що здатний підсилювати моральну складову суспільства. Зроблено висновок, що поєднання раціональної комунікативності та кордоцентричної чуттєвості може стати як підґрунтям демократичного поступу, так і джерелом ризиків, подолання яких потребує подальших наукових розвідок
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ЯК НОВА ФОРМА РЕАЛЬНОСТІ: ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ
Get PDFThe article presents a philosophical reflection on the phenomenon of the information space as a new form of reality that defines civilizational development in the digital era. It is shown that the information space transforms from a technical phenomenon into an ontological environment of human existence, where technological, social, cultural, and political dimensions interact. The evolution of the concept is analyzed – from the cybernetic ideas of N. Wiener and the information theory of C. Shannon to the concepts of the information society developed by M. Castells, D. Bell, and Y. Masuda. The paper reveals the impact of the information space on communication, education, economy, politics, culture, and ethics. It emphasizes that the digital environment generates new models of labor, education, and civic participation while simultaneously producing risks of manipulation, loss of privacy, and crises of identity. The study highlights that the information space functions as a field of interaction between freedom and control, openness and danger, and becomes the space for the formation of a new type of human being – homo informaticus.У статті здійснено філософське осмислення феномена інформаційного простору як нової форми реальності, що визначає цивілізаційний розвиток у цифрову епоху. Показано, що інформаційний простір перетворюється з технічного феномена на онтологічне середовище буття людини, у якому взаємодіють технологічні, соціальні, культурні та політичні виміри. Проаналізовано еволюцію поняття від кібернетичних ідей Н. Вінера та теорії інформації К. Шеннона до концепцій інформаційного суспільства М. Кастельса, Д. Белла та Й. Масуди. Розкрито особливості впливу інформаційного простору на комунікацію, освіту, економіку, політику, культуру й етику. Наголошено, що цифрове середовище формує нові моделі праці, освіти та громадської участі, водночас породжуючи ризики маніпуляцій, втрати приватності та кризи ідентичності. Підкреслено, що інформаційний простір виступає полем взаємодії свободи й контролю, відкритості й небезпеки, є простором формування нової людини – homo informaticus
HOMO VIRTUALIS ЯК BIOS POLITIKOS: НОВІ ВИМІРИ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Get PDFThe rapid evolution of communication technologies and information production profoundly affects personal identity, reshaping traditional forms of political identification and fostering new modes of engagement in the public sphere. This study explores how political identity is being transformed in the digital era, shifting from stable, collective affiliations toward more fluid, network-based configurations. Drawing on the works of contemporary philosophers, sociologists, media theorists who examine the information and network society, the study examines the impact of digital platforms, social media, and algorithmic governance on both individual and collective political identities. The emergence of decentralized and issue-driven political affiliations challenges traditional party-based and nation-state identity models.Social media fosters new forms of activism, enabling rapid mobilization and contributing to polarization and the fragmentation of public discourse. At the same time, digital communication empowers marginalized groups, providing them with platforms for political expression and collective action beyond traditional institutional frameworks.This research argues that political identity in the information society is increasingly dynamic, adaptive, and shaped by both technological affordances and socio-cultural transformations. Digital technologies thus embody a dual potential: while they expand opportunities for participation and pluralism, they also create new challenges for democratic deliberation and the stability of political commitments. Understanding these shifts is crucial for analyzing contemporary political behavior and the evolving landscape of democratic governance. Focusing on the figure of homo virtualis, the study analyzes how political identity is reconfigured through digital mediation. By tracing the shift from embodied to digital presence, the research contributes to a deeper understanding of political subjectivity in the age of informationalism.Дослідження спрямоване на вивчення аспектів трансформації політичної ідентичності у цифрову добу, зосереджуючись на особливостях переходу від стабільних, колективних зв’язків до більш мінливих, мережевих ідентифікацій. Спираючись на праці сучасних філософів, соціологів, теоретиків медіа, які аналізують інформаційне мережеве суспільство, досліджується вплив цифрових платформ, соціальних медіа та алгоритмічного управління на індивідуальні та колективні політичні ідентичності. Виникнення децентралізованої та проблемно-орієнтованої політичної приналежності кидає виклик традиційним формам партійної та національно-державної ідентичності. Соціальні медіа сприяють новим формам активізму, спонукаючи стрімку мобілізацію, поляризацію та фрагментацію публічного дискурсу. Водночас цифрова комунікація розширює можливості маргіналізованих груп, надаючи їм платформи для політичного самовираження та колективних дій поза традиційними інституційними рамками. Однак аспекти політичної ідентичності в умовах мережевого суспільства, рідко стають предметом дослідження українських вчених. У цьому дослідженні стверджується, що політична ідентичність в інформаційному суспільстві стає динамічною, адаптивною та формується як технологічними можливостями, так і соціокультурними трансформаціями, відображаючи подвійну природу змін – цифрові технології створюють нові форми політичної участі та плюралізму, вони також створюють проблеми для демократичних дискусій і стійких політичних зв’язків. Розуміння цих змін має вирішальне значення для аналізу сучасної політичної поведінки та простору демократичного управління, що розвивається
АКСІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В КУЛЬТУРІ ЯК ПЕРЕДУМОВА І НАСЛІДОК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ВИБОРУ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Get PDFThe article reveals and substantiates axiological changes in various spheres of culture, which are a prerequisite and, at the same time, a consequence of the civilizational choice of modern Ukrainian society. The scientific novelty of the obtained results lies in the identification and confirmation of value changes that clearly outline the purpose and content of the existence of Ukrainian society in the present and in the future – in the post-war period. The methodological principles of the study are determined by the change in the axiological paradigm, the essence of which is the transition from traditional, post-colonial values to human-centric, humanistic, pro-European values. The objectivity of the formation of axiological changes under the influence of a number of factors in the social existence of the community and the subjectivity of their reflection in the forms of the human life world (natural, social, spiritual, material, etc.) are determined. An algorithm for the development of the process of value changes in culture as a system of values has been modeled, which provides for the following cyclically repeated stages in the dialectical cause-and-effect relationship of the civilizational choice of modern Ukrainian society: the emergence of prerequisites (events, phenomena, worldview-mental shifts in the existence of Ukrainian society and the world) ↔ changes in the value paradigm (as a feeling in the subject of a lack of something desired, awareness and justification of the need to achieve it, choice of actions and activities for its implementation) ↔ consequence as a result of these changes and, at the same time, a prerequisite for their correction and consolidation in the worldview, forms of culture, the legislative and legal sphere and for the emergence of new developments in changes. In the variety of forms, ways and means of creating artifacts, culture as a “second nature” plays a key role in the formation of a new axiological paradigm. However, it is the human-centric reorientation of all spheres of Ukrainian culture that proves the obviousness of the fact that the primordial values of Truth, Goodness, Beauty, Freedom are the human dimension of consciousness, they permeate the inner world of the individual, exist in the structure of human existence, are connected with objective reality, are concentrated in intellectual-cognitive, emotional-sensual, spiritual-volitional manifestations, and are our personal attitude to the surrounding world.У статті виявлено та обґрунтовано аксіологічні зміни у різних сферах культури, що є передумовою і, водночас, наслідком цивілізаційного вибору сучасного українського суспільства. Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні та утвердженні ціннісних змін, які чітко окреслюють мету і зміст буття українського суспільства у сьогоденні і в перспективі – у повоєнний час. Методологічні засади дослідження визначені зміною аксіологічної парадигми, суть якої полягає у переході від традиційних, постколоніальних цінностей до людиноцентричних, гуманістичних, проєвропейських. Визначено об’єктивність формування аксіологічних змін під впливом низки чинників у суспільному бутті спільноти та суб’єктивність їх відображення у формах життєвого світу людини (природних, соціальних, духовних, матеріальних тощо). Змодельовано алгоритм розгортання процесу ціннісних змін у культурі як системі цінностей, що передбачає такі циклічно повторювані етапи у діалектичному причинно-наслідкового взаємозв’язку цивілізаційного вибору сучасного українського суспільства: виникнення передумов (події, явища, світоглядно-ментальні зрушення у бутті українського суспільства і світу) ↔ зміни ціннісної парадигми (як відчуття у суб’єкта нестачі чогось бажаного, усвідомлення та обґрунтування потреби у його досягненні, вибір дій і діяльності для її реалізації) ↔ наслідок як результат цих змін і, водночас, передумова для їх корекції та утвердження у світогляді, формах культури, законодавчо-правовій сфері і для виникнення нових витків змін. У розмаїтті форм, шляхів і засобів творення артефактів культура як «друга природа» відіграє ключову роль у формуванні нової аксіологічної парадигми. Однак саме людиноцентрична переорієнтація усіх сфер української культури доводить очевидність того, що споконвічні цінності Істини, Добра, Краси, Свободи є людським виміром свідомості, вони пронизують внутрішній світ особистості, існують у структурі людського буття, пов’язані із предметною реальністю, зосереджені в інтелектуально-пізнавальних, емоційно-чуттєвих, духовно-вольових проявах, є нашим особистісним ставленням до оточуючого світу