National University of Ostroh Academy: OJS
Not a member yet
3889 research outputs found
Sort by
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО АКТУ ВИБАЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Get PDFIn today\u27s globalized world, effective communication is crucial for avoiding misunderstandings and conflicts. This article examines the functional characteristics of the act of apology in Ukrainian discourse. It analyzes apologies as expressive speech acts aimed at restoring social harmony between communicators following the violation of certain norms or causing harm. The study explores the main components of an apology, including illocutionary force, perlocutionary effect, and the linguistic means used to express apologies. Special attention is given to the lexical and grammatical constructions employed to realize apologies in Ukrainian, analyzing their pragmatic functions in various communicative situations. The influence of social and cultural factors on the choice of apology strategies is also examined, considering the importance of context and interpersonal relationships between communication participants. In Ukrainian culture, apologies hold significant symbolic weight, reflecting not only ethical norms but also serving as an integral part of traditional familial and social rituals aimed at maintaining mutual respect and unity. The article is based on the analysis of authentic linguistic materials, allowing conclusions to be drawn about typical behavioral patterns of Ukrainian speakers in situations requiring apologies. The research findings contribute to a deeper understanding of the mechanisms of the apology speech act in the Ukrainian language, promoting the improvement of communicative skills, and may be useful for further studies in pragmatics, sociolinguistics, and intercultural communication.У глобалізованому світі ефективне спілкування є важливим для уникнення непорозумінь та конфліктів У статті досліджено функціональні особливості акту вибачення в українському мовленні. Проаналізовано висловлювання вибачення як експресивний мовленнєвий акт, що спрямований на відновлення соціальної гармонії між комунікантами після порушення певних норм чи заподіяння шкоди. У роботі розглядаються основні компоненти акту вибачення, зокрема ілокутивна сила, перлокутивний ефект та використання мовних засобів для вираження вибачення. Особливу увагу приділено лексико-граматичним конструкціям, які використовуються для реалізації вибачення в українській мові: пробачте, вибач, перепрошую, даруйте, а також їхні варіанти: хочу перепросити, прийміть вибачення, проаналізовано їхню прагматичну функцію в різних комунікативних ситуаціях. Досліджено вплив соціальних та культурних факторів на вибір стратегій вибачення з огляду на важливість контексту та міжособистісних відносин між учасниками комунікації. В українській культурі вибачення має значну символічну вагу, відображаючи не лише етичні норми, а й будучи невід’ємною частиною традиційних родинних та соціальних обрядів, спрямованих на підтримку взаємоповаги та єдності. Стаття базується на аналізі автентичних мовних матеріалів, що дозволяє зробити висновки про типові моделі поведінки українських мовців у ситуаціях, що вимагають вибачення. Результати дослідження сприятимуть глибшому розумінню механізмів функціонування мовленнєвого акту вибачення в українській мові, спонукаючи до покращення ефективності комунікативних навичок, та можуть бути корисними для подальших досліджень у галузі прагматики, соціолінгвістики та міжкультурної комунікації
ФОРМУВАННЯ АУДИТИВНИХ УМІНЬ У СИСТЕМІ НАВЧАННЯ УМІ
Get PDFThe article deals with the didactic possibilities of listening comprehension in the system of teaching Ukrainian as a foreign language. The contents of the terms «listening», «listening competence», «listening skills» are defined. The interconnectedness of listening with other types of speech activity, such as speaking, reading, writing, is emphasised. The factors of success in the formation of listening competence are highlighted. A number of linguistic difficulties related to the quality of foreign language acquisition are considered. The criteria for selecting audio texts are given. The author’s video course of Ukrainian as a foreign language, which aims to develop students’ auditive and general communication skills, is presented.Specific exercises and tasks for the development of listening skills at B1 level are offered on the basis of an authentic video about the Ukrainian national symbol of embroidery. It is noted that the linguistic and country studies component contained in the video contributes to the formation of the socio-cultural competence of foreign communicators. Three stages of working with video material are identified: pre-viewing, viewing and post-viewing. The system of exercises of the pre-viewing stage aims to prepare the student for the perception of information, develop a guess about the contents of the video, remove semantic and linguistic difficulties, and update previously learnt vocabulary. The exercises used during the viewing stage are aimed at developing listening skills. It is assumed that after the first viewing, the student should understand the general contents. Subsequent viewings are accompanied by tasks to check the detailed understanding of the contents of the video. At this stage, it is proposed to perform tasks to activate language and speech material. The post-viewing tasks are aimed at monitoring comprehension of the video material. The exercises develop the skills of oral communication and reflection of foreign communicators. It is emphasised that the proposed exercises, which are designed to develop foreign students’ listening skills, also contribute to the formation of sociocultural and linguistic competence in speaking.У статті розглянуто дидактичні можливості аудіювання в системі навчання української мови як іноземної. Визначено зміст термінів «аудіювання», «аудитивна компетентність», «аудитивні вміння». Наголошено на взаємопов’язаності аудіювання з іншими видами мовленнєвої діяльності: говорінням, читанням, письмом. Виділено чинники, від яких залежить успішність формування аудитивної компетенції. Розглянуто ряд лінгвістичних труднощів, які пов’язані з якістю засвоєння іноземної мови. Наведено критерії відбору аудіотекстів. Представлено авторський відеокурс з української мови як іноземної, покликаний розвивати аудитивні і загалом комунікативні навички студентів. На матеріалі автентичного відео про український національний символ вишиванку запропоновано конкретні вправи та завдання для розвитку вмінь аудіювання для рівня В1. Зазначено, що лінгвокраїнознавчий компонент, який міститься у відеосюжеті, сприяє формуванню соціокультурної компетенції інокомунікантів. У роботі над відеоматеріалом виділено три етапи: допереглядовий, переглядовий і післяпереглядовий. Система вправ допереглядового етапу покликана підготувати студента до сприйняття інформації, розвивати здогад про зміст відео, зняти смислові та мовні труднощі, актуалізувати раніше засвоєну лексику. Вправи, які застосовують під час переглядового етапу, спрямовані на розвиток навичок і вмінь аудіювання. Передбачено, що після першого перегляду студент має зрозуміти загальний зміст, наступні перегляди супроводжуються завданнями на перевірку детального розуміння змісту відеосюжету. На цьому етапі запропоновано виконання завдань, покликаних активізувати мовний і мовленнєвий матеріал на основі побаченого. Завдання, запропоновані для післяпереглядового етапу, спрямовані на контроль розуміння відеоматеріалу. Вправи розвивають уміння усного мовлення та рефлексії інокомунікантів. Наголошено, що запропоновані вправи, покликані розвивати навички аудіювання іноземних студентів, також сприяють формуванню соціокультурної та мовленнєвої компетенції в говорінні
ВИКОРИСТАННЯ АВТЕНТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФАХОВОЇ ЛЕКСИКИ В СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Get PDFThe study investigates the role of authentic materials in the English professional vocabulary acquisition by Master’s students in the field of education. It considers the problem of the correspondence of authentic specialized texts to modern international educational achievements in order to prepare future specialists for communication and cooperation with the professionals in the global educational community. The essence and prospects of authentic materials in terms of learning professional terminology are analyzed. Special attention is given to selection criteria of authentic educational texts, relevant to the learners’ specific context, in order to cover both their terminological competence and pedagogical awareness. The types of authentic specialized texts as well as their sources have been analyzed in detail. The texts in focus include official documents in the domain, academic journals, publications on educational web-sites and blogs. They all show sufficient terminological saturation and noticeable communicative value. By means of Text Inspector the outlined texts have been inspected to identify their Reading level. Most of the texts turned out to be C1 due to CEFR Level. On account of three popular methods used by Text Inspector to calculate the readability of the text, Flesch Reading Ease, Flesch-Kincaid Grade, Gunning Fog Index, they have been found to suit the level of Master’s students. The study showcases the diverse techniques for solidifying specialized vocabulary acquisition. The integration of interactive tools like Quizlet and the implementation of mind mapping are highlighted as particularly beneficial.Дослідження присвячене вивченню ролі автентичних матеріалів у засвоєнні англійської професійної лексики магістрантами освітньої галузі. Розглянуто проблему відповідності автентичних фахових текстів сучасним міжнародним освітнім досягненням з метою підготовки майбутніх фахівців до комунікації та співпраці з професіоналами світової освітньої спільноти. Проаналізовано сутність та перспективи автентичних матеріалів з точки зору вивчення фахової термінології. Особливу увагу приділено критеріям відбору автентичних навчальних текстів, релевантних контексту навчання, з метою формування термінологічної компетентності та педагогічної свідомості студентів. Детально проаналізовано типи та джерела відбору автентичних спеціалізованих текстів. Серед розглянутих текстів – офіційні галузеві документи, статті в фахових збірниках, публікації на освітніх сайтах та блогах. Усі вони демонструють достатню термінологічну насиченість і важливу комунікативну цінність. За допомогою програми Text Inspector зазначені тексти було перевірено для визначення рівня читабельності. Більшість текстів виявилися на рівні C1 за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Завдяки трьом популярним методам, які використовує Text Inspector для розрахунку читабельності тексту, Flesch Reading Ease, Flesch-Kincaid Grade, Gunning Fog Index, було встановлено, що окреслені тексти відповідають рівню студентів магістратури. Дослідження демонструє різноманітні методики для закріплення засвоєння спеціалізованої лексики. Особливо корисною є інтеграція інтерактивних інструментів, таких як Quizlet, та використання ментальних карт
ТИПОЛОГІЯ СУБСТАНТИВНОЇ ЕВРИСЕМІЇ
Get PDFThe article is aimed to consider the classifications of lexemes with wide meaning (eurysemes) based on substantive units of different languages. Linguists note the heterogeneous character of the respective lingual signs and appropriately they represent the types of substantive eurysemy. The article also reveals that most eurysemantic lexemes can denominate either generic meaning (having a low level of lexical abstraction) or categorical meaning (having the highest level of abstraction). Foreign scholars associate the words of concrete semantics with hypero-hyponymy rather than with eurysemy. Eurysemic substantives of generalized generic type are traditionally considered as hyperonyms or umbrellaterms relative to hyponyms.Preference for lexemes of generalized categorical type in studying nouns of wide meaning caused the existing classifications of eurysemic substantives to cover either abstract or concrete ones, and rarely both.Thereafter we offer our own classification of English nouns of wide semantics based on singling out the types of referents that eurysemic unit can signify. Under the referent we mean a concrete subject, to be corresponded with the linguistic unit in the process of its contextual use. On this basis the eurysemes have different degrees of referential correlation (high, average, low) which are distinguished on the basis of referential types. Notably words of wide meaning can acquire the traits of multi-, poly- and monoreference.Метою статті є розглянути класифікації лексем із широким значенням (еврисем) на основі субстантивних одиниць різних мов. Лінгвісти відзначають неоднорідний характер відповідних мовних знаків і, згідно якого, пропонують класифікації субстантивної еврисемії. Відмічено також, що більшість широкозначних одиниць можуть виражати, певним чином, узагальнено-родове (з низьким ступенем лексичної абстракції) або узагальнено-категоріальне значення (з максимальним ступенем абстракції). Зарубіжні лінгвісти дослідження слів конкретної семантики традиційно пов’язують не з еврисемією, а з гіперо-гіпонімією. Широкозначні іменники узагальнено-родового типу традиційно розглядають як гіпероніми відносно гіпонімів.Віддання переваги лексемам узагальнено-категоріального типу в дослідженні широкозначних іменників призвело до того, що існуючі класифікації еврисемічних імен об’єднують або тільки абстрактні іменники, або, поряд з абстрактними, містять деякі конкретні назви.Відповідно цього, запропоновано власну класифікацію широкозначних іменників англійської мови, що базується на виокремленні типів референтів, які може позначати еврисемічна лексема. Під референтом нами розуміється конкретний об’єкт реальної дійсності, названий певним словом у конкретному висловлюванні. На цій підставі ми виокремлюємо три ступені референтної віднесеності еврисемічних одиниць – високий, середній, низький. Виходячи з цього, досліджувані одиниці можуть мати ознаки мульти-, полі- та монореферентності
РЕГІОНАЛЬНІ МОВНІ ОЗНАКИ ЯК ДІАЛЕКТНИЙ ДОКАЗ У ВСТАНОВЛЕННІ АВТОРСТВА ПИСЬМОВИХ ТЕКСТІВ
Get PDFThe article analyzes regional linguistic features as an important dialectal evidence in the process of establishing the authorship of written texts. It is noted that this approach is used for linguistic examination of texts in judicial practice, in particular during the investigation of crimes, in copyright cases, establishing the authenticity of texts or their connection with certain individuals. It is found that determining the authorship of written texts using regional linguistic features is an important component of linguistic examination, which allows to determine with high accuracy the origin of the author and his connection with a certain region. The methods of lexical, grammatical, stylistic and statistical analysis are highlighted, which allow to study the text in detail, revealing linguistic elements that are characteristic of a certain geographical region. Lexical analysis allows to identify dialectisms and borrowings that indicate the regional affiliation of the author. Grammatical analysis focuses on sentence structure, the use of specific grammatical forms, and stylistic analysis focuses on the functional style and emotional coloring of language. Of particular importance is the use of statistical methods to quantify the frequency of use of certain linguistic elements, which can also confirm the regional affiliation of the text. It is concluded that this allows creating a linguistic profile of the author and is key to confirming or denying authorship based on dialect characteristics.У статті проаналізовано регіональні мовні ознаки як важливий діалектний доказ у процесі встановлення авторства письмових текстів. Зазначено, що такий підхід використовується для лінгвістичної експертизи текстів у судовій практиці, зокрема під час розслідування злочинів, у справах про авторське право, встановлення справжності текстів або їх зв’язку з певними особами. З’ясовано, що визначення авторства письмових текстів за допомогою регіональних мовних ознак є важливою складовою лінгвістичної експертизи, яка дозволяє з високою точністю визначити походження автора та його зв’язок із певним регіоном.Виокремлено методи лексичного, граматичного, стилістичного та статистичного аналізу, які дають змогу детально досліджувати текст, виявляючи мовні елементи, які є характерними для певного географічного регіону. Лексичний аналіз дозволяє виявити діалектизми та запозичення, які вказують на регіональну приналежність автора. Граматичний аналіз фокусується на структурі речень, вживанні специфічних граматичних форм, а стилістичний – на функціональному стилі та емоційному забарвленні мови. Особливо важливим є використання статистичних методів для кількісної оцінки частоти вживання певних мовних елементів, що також може підтвердити регіональну належність тексту. Зроблено висновок, що це дозволяє створити мовний профіль автора та є ключовим для підтвердження або спростування авторства на основі діалектних характеристик
ЯК ЧИТАТИ РОМАН “УЛІСС” ДЖЕЙМСА ДЖОЙСА: МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ СТУДЕНТАМ АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
Get PDFObjective. This article reveals the key approaches to reading and understanding the postmodern novel Ulysses by J. Joyce, and show in a fragment of the work how they help the reader discover the subtext, to combine content, to receive aesthetic pleasure from the independently constructed integrity of the text.Materials and Methods. The article uses fragments from chapters 2 and 11 of the novel “Ulysses” by J. Joyce. Selected fragments of the text show the importance of remembering artistic details, recognizing them through large gaps in text, to combine “stream of consciousness” associations into a single meaning. The scientific methods of research are receptive aesthetics and phenomenological criticism. Receptive aesthetics asserts the reader\u27s rights to create "their own text". Phenomenological criticism studies the phenomenon of the reader in general, comprehending the problems of reading that are not realized by the recipient.Results. Scientific methods helped analyze the main errors in reading a postmodern text. They could completely damage the reading of the iconic novel of the 20th century. The novel could have fallen out – partially or completely – of the education of an English philology student. To ensure that reading the work brings maximum benefit to students and individuals who are independently mastering J. Joyce\u27s "Ulysses", specific recommendations are provided: set a reading tempo appropriate to the imagination and understanding of the text, not to “condense meaning”, to process hypertext, remember artistic details, be flexible to associatively change topics in the “stream of consciousness”, to take into account the unformed “forethought” in the “stream of consciousness”, integrate content and combine it with artistic form, compare the text in the original language with the Ukrainian translation, to develop cognitive abilities in general.Conclusions. The stylistic structure of the work encompasses the entire literary heritage of humanity: epic, lyrical and dramatic genres, stylistic diversity, art techniques and media, unconventional syntax. Future research on this topic should detail the proposed approaches and develop new ones.Мета. Виявити ключові підходи до читання та розуміння постмодерного роману “Улісс” Дж.Джойса і показати на фрагментах твору, як вони допомагають читачеві відкривати підтекст, інтегрувати зміст, отримувати естетичну насолоду від самостійного структурування тексту. Матеріали і методи. У статті використано фрагменти з 2-го та 11-го розділів роману “Улісс” Дж.Джойса. На прикладі фрагментів показано важливість пам’ятати художні деталі, розпізнавати їх через великі проміжки тексту, об’єднувати асоціації “потоку свідомості” в єдиний зміст. Науковими методами дослідження є рецептивна естетика і феноменологічна критика. Рецептивна естетика утверджує права читача на створення “власного тексту”. Феноменологічна критика вивчає феномен читача загалом, осмислює проблеми читання, неусвідомлені реципієнтом. Результати. Завдяки обраним науковим методам було проаналізувано основні помилки читання постмодерного тексту, внаслідок котрих знаковий роман XX сторіччя міг опинитися під загрозою непрочитання, випасти з освіти студента англійської філології. Щоб читання твору принесло максимум користі студентам та особам, котрі самотужки опановують “Улісс” Дж.Джойса, подані конкретні рекомендації: встановлювати темпоритм читання відповідний уяві та розумінню тексту, не “конденсувати значення”, опрацьовувати гіпертекст, пам\u27ятати деталі, бути гнучким до асоціативної зміни тем у “потоці свідомості”, зважати на неоформлену “переддумку” в “потоці свідомості”, інтегрувати зміст і поєднувати його з художньою формою, порівнювати текст мовою оригіналу з україномовним перекладом, загалом розвивати когнітивні здібності. Висновки. У статті подано ключові підходи до вироблення навичок продуктивного читання роману “Улісс” Дж. Джойса. Враховуючи, що його стильова структура відображає чи не всю літературну спадщину людства (епічні, ліричні і драматичні жанри, стильову палітру, техніки мистецтв та засобів масової інформації, неконвенційний синтаксис), в майбутньому потрібно як деталізувати запропоновані підходи, так і розробляти нові. 
АВТЕНТИЧНИЙ ПОЕТИЧНИЙ ТЕКСТ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ В АНГЛІЙСЬКОМУ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ
Get PDFThe fact that at the beginning of the third millennium, the concept of creation of a single European educational, scientific and communication environment, which gave the beginning to the Bolognese process, also matured on the basis of fundamental cultural ideas, which determined cultural advance of European civilization in the previous millennium and, in its turn, found its political reflection in All-European recommendations of the European Council on language education, was marked in the investigation. A concept of foreign education with methodological basis of language learning through the culture and culture learning through the language was suggested. The fact that English authentic text helps to form English monologic speech formation and also serves as an object of culture was investigated. The statement that communicative approach in learning foreign languages was enriched by competitiveness approach, in which language/linguistic, speech/discussion/text cognitive, all-cultural, sociocultural, lingual-cultural and pragmatic components are constituents, was marked. The concept that informativeness and semantics as well as conceptuality, emotiveness, imagery, rhythm, melodiousness and euphony cause unlimited esthetic, cognitive, communicative, personally valuable and educational possibilities of authentic poetic text, is stressed.Three aspects of poetic discourse as combination of process and result, that is: linguistic, lingual-cognitive and lingual-pragmatic aspects, were outlined. Linguistic aspect of poetic discourse is presented by linguistic means, which are realized by the author of a poem in a poetic text. Lingual-cognitive aspect is presented by the linguistic consciousness of the author and recipient, which in their turn, influence both creation and perception of the poem. Lingual-pragmatic aspect is presented by conscious and subconscious choice of language means by the author, which characterizes the very action of poetic text creation – action of influence on recipient as intention of the author. Three levels of poetic text: semantic, syntactic and pragmatic, are suggested on this basis. Semantic level is connected with the information that is presented in the poetic text about reality, as well as about the author and recipient. Syntactic level presents connections between language forms. Pragmatic level reflects characteristics of the language situation: individual-personal, social, situational, as well as presupposition of the author and recipient of the poetic text.Efficiency of authentic poetic text application while forming competence in English monologic speech is proved.У розвідці зазначено, що на початку третього тисячоліття, концепція створення єдиного європейського освітнього, наукового та комунікативного простору, що дала початок Болонському процесу, теж визріла на грунті фундаментальних культурологічних ідей, що визначили культурний поступ європейської цивілізації в минулому тисячолітті i, своєю чергою, знайшли своє політичне вираження в Загальноєвропейських рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти. Була запропонована Концепція іншомовної освіти, методологічною основою якої є пізнання мови через культуру і пізнання культури через мову. Досліджено, що англійськомовний автентичний поетичний текст слугує формуванню компетенції в англійському монологічному мовленні, а також виступає як об’єкт культури. Відзначено, що комунікативний підхід у навчанні іноземних мов збагатився компетентнісним підходом, в якому складовими компонентами комунікативної компетенції визнано мовну/лігвістичну, мовленнєву/дискурсивну/текстову, когнітивну, загальнокультурну, соціокультурну, лінгвосоціокультурну та прагматичну. Акцентовано увагу на тому, що інформативність та семантичність, а також концептуальність, емоційність, образність, ритмічність, мелодійність та милозвучність зумовлюють невичерпні естетичні, пізнавальні, комунікативні, особистісно-ціннісні, виховні та навчальні можливості автентичного поетичного тексту. Виділено три плани поетичного дискурсу як сукупності процесу і результату, а саме: лінгвістичний, лінгвокогнітивний і лінгвопрагматичний. Лінгвістичний план поетичного дискурсу представлений мовними засобами, які реалізуються автором вірша у поетичному тексті. Лінгвокогнітивний план представлений мовною свідомістю автора та адресата, які, своєю чергою, впливають, як на створення, так і на сприймання вірша. Лінгвопрагматичний план представлений свідомим і підсвідомим вибором мовних засобів автором, який характеризує саму дію створення віршованого поетичного тексту – дію впливу на адресата як наміру автора. На цій основі запропоновано три рівні віршованого поетичного тексту: семантичний, синтаксичний і прагматичний. Семантичний рівень пов\u27язаний з інформацією про реальну дійсність а також автора та адресата, що містяться у поетичному творі. Синтаксичний рівень представляє зв\u27язки між мовними формами. Прагматичний рівень відображає характеристики мовної ситуації: індивідуально–особистісні, соціальні, ситуативні, а також пресупозиції автора та адресата віршованого поетичного тексту.Доведено ефективність використання автентичного поетичного тексту під час формування компетенції в англійському монологічному мовленні
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СЛОВНИКІВ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
Get PDFIn dem vorliegenden Artikel werden die methodischen Grundsätze der E- Wörterbücher als einer der Formen der informations- und kommunikationstechnologischen Modellen bei dem Studium von Deutsch als Fremdsprache analysiert. Der Gegenstand der Analyse sind Online-Wörterbücher wie ABBYY Lingvo, Multitran, Babylon NG, Duden online und Langenscheidt online. Diese elektronischen Ressourcen werden erfolgreich am Lehrstuhl für angewandte Linguistik der Nationalen Polytechnischen Universität Lviv beim Studium von Deutsch als zweiter Fremdsprache sowie bei den Übersetzungsdisziplinen für Bachelorstudierende im Bereich 035 "Philologie" im Rahmen des Wissensbereichs 03 "Humanitäre Wissenschaften" in Präsenz-, online- und gemischten Lernformen eingesetzt. Es wird darauf hingewiesen, dass elektronische Lernmittel, insbesondere lexikografische Quellen in der Zeit der Digitalisierung einen bedeutenden Platz im Bildungsprozess einnehmen und zu einem integralen Bestandteil des Unterrichts werden, was durch den erfolgreichen Wettbewerb elektronischer Quellen mit ihren gedruckten Varianten erklärt wird. Elektronische Wörterbücher ermöglichen es, Umfang und Zusammensetzung von Artikeln zu optimieren, verschiedene Formen der Informationsdarstellung (Text, Ton, Grafik, Animation) zu kombinieren, den Inhalt von Datenbanken zu ergänzen und zu korrigieren sowie Informationen mithilfe der Hypertext-Technologien rational zu strukturieren. Die Forschung basiert auf wissenschaftlichen und methodischen Grundsätzen bezüglich Verwendung elektronischer Wörterbücher beim Erlernen von Fremdsprachen, die in den Werken der in- und ausländischen Autoren entwickelt wurden. Durch Anwendung von theoretischen und empirischen Methoden wird die Effektivität des Einsatzes elektronischer lexikografischer Quellen im Deutschstudium nachgewiesen, was anhang der visualisierten Mittel illustriert wird.Es wird der Schluss gezogen, dass der methodisch richtige Einsatz elektronischer Wörterbücher beim Studium Deutsch als Fremdsprache zur Bildung von vier Sprechaktivitätsarten (Sprechen, Lesen, Schreiben, Hören) und Übersetzungsfähigkeiten sowie zur allgemeinen Sprachkompetenz und Innovationskultur der Studierenden und Lehrer beiträgt.This article analyzes the methodological principles of e-dictionaries as one of the forms of information and communication technology tools in the study of German as a foreign language. Attention is focused on online dictionaries ABBYY Lingvo, Multitran, Babylon NG, Duden online, Langenscheidt online. These lexicographic sources are effectively used at the Department of Applied Linguistics of the Lviv Polytechnic National University in the process of teaching German as a second foreign language for the training of specialists of the first (bachelor\u27s) level of higher education in the direction 035 "Philology" (disciplines: "Modern German", "Translation Practice", "Translation Practicum"), field of knowledge 03 "Humanities" in offline and online (distance and blended) learning. It is emphasized that in the era of informatization and digitalization, electronic learning tools, in particular electronic dictionaries, play an important role in the educational process and become its integral part, which is explained by the successful competition of electronic tools with printed versions. Electronic dictionaries make it possible to optimize the volume and composition of articles, combine forms of information presentation (text, sound, graphic, animation), supplement and correct the content of databases, and rationally structure information using hypertext technologies. The work uses the work of domestic and foreign scientists who, from a theoretical and methodological point of view, substantiate the feasibility of introducing electronic tools, in particular dictionaries, into the educational process. Іt is concluded that the methodically correct use of electronic dictionaries in the process of learning foreign languages (German) contributes to the formation of four types of speech activity (speaking, reading, writing, listening) and translation skills, as well as general language competence and innovative culture of the student and teacher.З точки зору дидактики у статті проаналізовано методичні засади використання електронних словників у вивченні німецької мови як другої іноземної. Об’єктом аналізу стали онлайн словники: ABBYY Lingvo, Мультитран, Babylon NG, Duden online, Langenscheidt online. Ці електронні засоби ефективно використовуються на кафедрі прикладної лінгвістики НУЛП в процесі викладання німецької мови як другої іноземної та циклу перекладацьких дисциплін для підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти напряму 035 «Філологія» (дисципліни: «Сучасна німецька мова», «Практика мовлення», «Практика перекладу», «Перекладацький практикум»), галузі знань 03 «Гуманітарні науки» в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зазначено, що в епоху цифровізації електронні засоби навчання, зокрема лексикографічні джерела, посідають значне місце у навчальному процесі, стають його невід’ємною частиною, що пояснюємо успішною конкуренцією електронних джерел зі своїми паперовими аналогами. Електронні словники уможливлюють оптимізувати обсяг і склад статей, комбінувати різні форми представлення інформації (текстові, звукові, графічні, анімаційні), доповнювати і коригувати контент баз даних, раціонально структурувати інформацію за допомогою гіпертекстових технологій.Дослідження ґрунтується на наукових методах щодо використання електронних словників в процесі вивчення іноземних мов. Ці методи детально проаналізовані у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Зроблено висновок, що дидактично правильне використання електронних словників в процесі вивчення іноземних мов слугує формуванню чотирьох видів мовленнєвої діяльності та навиків перекладу, сприяє формуванню загальномовної компетенції та інноваційної культури учня/студента та вчителя/викладача
ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО В ІНТЕРВ’Ю ВІЙСЬКОВИХ 2024–2025 РОКІВ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Get PDFThe article examines the linguistic and cognitive features of representing the future in interviews with Ukrainian military personnel in 2024–2025. The study is based on a conceptual analysis of the verbal strategies used by military personnel to describe the future. The discourse of military interviews has become a mechanism for recording social expectations and values, as well as an important resource for studying the mental structures that are formed in crisis situations. Analysis of the interviews allowed us to identify five different concepts: “defeat,” “victory as preservation of the state,” “uncertainty,” “struggle,” and “victory as a complex goal.” The polyvectorality of visions was revealed, in particular the dominance of the concepts of struggle, victory, freedom, and uncertainty. Each of them is traced as a result of the conceptualization process, reflecting the individual and collective worldview of the military. It has been determined that these concepts shape perceptions of the future not only at the level of personal experience, but also through the prism of national discourse, influencing social narratives, moral resilience, and strategic thinking. A typology of concepts of the future in military discourse and their connection with cognitive models of perception of time and space in wartime is proposed.У статті розглянуто лінгвокогнітивні особливості репрезентації майбутнього в інтерв’ю українських військових 2024–2025 років. Дослідження базовано на концептуальному аналізі вербальних стратегій, що використовуються військовими для опису майбутнього. Дискурс інтерв’ю військових став механізмом фіксації суспільних очікувань і цінностей, а також важливим ресурсом для вивчення ментальних структур, які формуються у кризовій ситуації. Аналіз інтерв’ю дозволив виокремити п’ять різних концептів: «поразка», «перемога як збереження держави», «невизначеність», «боротьба» та «перемога як комплексна мета». Виявлено полівекторність бачень, зокрема домінування концептів боротьби, перемоги, свободи, а також невизначеності. Кожен із них простежено як результат процесу концептуалізації, що відображає індивідуальну та колективну картину світу військових. Визначено, що ці концепти формують уявлення про майбутнє не лише на рівні особистого досвіду, а й крізь призму національного дискурсу, впливаючи на суспільні наративи, моральну стійкість та стратегічне мислення. Запропоновано типологію концептів майбутнього у воєнному дискурсі та їхній зв’язок із когнітивними моделями сприйняття часу і простору в умовах війни
ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ІРОНІЇ В СКЕТЧАХ КОЛЮША ПРО ВАДИ СУСПІЛЬСТВА (НА ОСНОВІ СКЕТЧУ «LES FLICS»)
Get PDFThe article explores irony as a complex linguistic and pragmatic phenomenon that plays a significant role in creating satirical effect within the sketch genre.The object of analysis is the sketch «Les Flics» by French comedian Coluche, in which irony functions as a tool of social critique, particularly through the ridicule of flaws within the institution of police.The study identifies the main linguistic, stylistic, and pragmatic means used to construct irony. It demonstrates that the central communicative strategy shaping the critical attitude toward the police system is the deliberate provocation of the audience and the emphasis on the absurdity of the depicted social conditions. The comic effect arises from the contrast between socially expected norms of behavior (including verbal conduct) and the reality represented by the narrator-character.Stylistic devices such as antiphrasis, metaphor, metonymy, grotesque, and sarcasm, along with linguistic features such as colloquial register, slang, and violations of linguistic norms, are shown to contribute to the portrayal of deep linguistic and social deviation in the police character.The article draws on contemporary linguistic theories, including pragmatics, speech act theory, polyphony theory, and relevance theory. It concludes that irony in the sketch is both staged and situational, with the comic effect emerging from the conflict between expectation and reality. Special attention is given to implicature, polyphonic structure of the utterance, and the satirical function of the narrator. The study shows that irony not only enhances the aesthetic dimension of the text but also performs a socially critical function by shaping a discourse of resistance.Future research directions include the analysis of other Coluche sketches in the context of linguistic critique of society.У статті досліджено іронію як складний лінгвістичний та прагматичний феномен, що виконує важливу роль у створенні сатиричного ефекту в жанрі скетчу. Об’єктом аналізу є скетч французького коміка Колюша «Les Flics», у якому іронія використовується як інструмент соціальної критики, зокрема висміювання недоліків поліцейської інституції. Виявлено основні лінгвістичні, стилістичні та прагматичні засоби створення іронії. Доведено, що центральною мовленнєвою стратегією, що формує критичне ставлення до поліцейської системи, є навмисне провокування аудиторії та акцентування на абсурдності зображуваних реалій. Комічний ефект виникає з контрасту між соціально очікуваними нормами поведінки (зокрема мовленнєвої) та реальністю, яку репрезентує персонаж-оповідач. Проаналізовано як стилістичні прийоми, такі як антифразис, метафора, метонімія, гротеск, сарказм, а також лінгвістичні засоби – використання розмовного регістру, жаргону та порушення мовних норм – створюють відчуття глибокої мовної і соціальної девіації поліцейського.Стаття опирається на сучасні лінгвістичні теорії, зокрема прагматику, теорію мовленнєвих актів, теорію поліфонії та теорію релевантності. В ході дослідження з’ясовано, що іронія у скетчі є інсценізованою і ситуаційною, а її комічний ефект досягається через конфлікт між очікуваним і фактичним. Особливу увагу приділено імпліцитності, поліфонії висловлювання та сатиричній стратегії персонажа-оповідача. Дослідження демонструє, що іронія не лише підсилює естетичний ефект тексту, а й виконує критичну соціальну функцію, формуючи дискурс спротиву.У роботі окреслено перспективи подальшого аналізу інших скетчів Колюша в контексті мовленнєвої критики суспільства