ChNU Repository (Cherkasy National University)
Not a member yet
6656 research outputs found
Sort by
Методичні рекомендації з курсу «Авторське право та суміжні права» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 081 «Право», ОПП «Приватне право та інтелектуальна власність»
Методичні рекомендації спрямовані на полегшення підготовки
студентів до семінарських занять, розширення їхніх знань про інститут авторського права та суміжних прав в системі права інтелектуальної власності, набуття навичок застосування цих знань на практиці у різних ситуаціях, швидкого орієнтування у складних ситуаціях та знаходження шляхів вирішення проблемних питань. У тексті методичних рекомендацій
за qr кодом наведено матеріали презентацій які відображають основний зміст тем, що пропонується до вивчення. Укладачем додається перелік завдань для самостійного вивчення та обговорення на практичних заняттях. Також подано низку практичних завдань спрямованих на формування компетентностей передбачених освітнім стандартом та ОПП. Методичні рекомендації сприяють організації дослідницької роботи
студентів. Одночасно із посиленням вимог щодо дотримання норм наукової етики створюють умови щодо організованого вибору тематики індивідуальних робіт, їх оформлення та презентації. Такий підхід дозволяє мінімізували плагіат, спонукати до творчого підходу та дотримання
принципів академічної доброчесності
До питання психологічних механізмів розвитку мотивації особистості
Стаття присвячена вивченню проблеми мотивації як одному із чинників ефективної діяльності особистості. Мотивація є однією з провідних функцій управління, оскільки досягнення основної мети залежить від злагодженості роботи людей. Мотивація ‒ це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини. Мотиви є відносно стійкими рисами (проявами, атрибутами) особистості. Однак мотивація ‒ це не лише мотиви, а й ситуативні фактори (вплив різних людей, специфіка діяльності й ситуації тощо). Ситуативні фактори є досить динамічними, мінливими, що створює значні можливості впливу на них і на активність у цілому. Інтенсивність
актуальної (що діє "тут і тепер") мотивації залежить від сили мотиву й інтенсивності ситуативних детермінант мотивації (вимог та впливу інших людей, складності завдань
тощо)
Міжособистісна комунікація та перекладознавство: сучасні перспективи розвитку : збірник матеріалів IІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (16 квітня 2024 р.) / редкол. : Д. О. Овсієнко (гол. ред.) [та ін.]
До збірника увійшли матеріали конференції, які стали предметом обговорення учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Міжособистісна комунікація та перекладознавство: сучасні перспективи розвитку" у м. Черкаси 16 квітня 2024 року. Матеріали конференції надруковані українською, англійською, німецькою мовами відповідно до програми конференції. Розраховано на наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів філологічних спеціальностей
Аспекти невербальної взаємодії у діловій англійській мові
В статті говориться, що у діловій англійській мові, можна виділити наступні типи невербальної комунікації: кінесика, окулесика, проксеміка, паралінгвістика та метакомунікація
Власні назви в українському перекладі польського фільму Алека Петжака « Ja i mój tata»
Під час праці над перекладом польського короткометражного фільму Алека Петжака «Ja i mój tata», використовувався один із найпоширеніших перекладацьких прийомів в сучасні практиці перекладу імен – перекладацьку транскрипцію
Дискусійні проблеми сучасної фразеології
Фразеологія як розділ науки про мову, що вивчає фразеологізми, має на сьогодні широке коло нерозв’язаних та суперечливих питань. Вивчення фразеологізмів є одним із важливих методів формування соціокультурної компетенції
Англо-американізіми у сучасній німецькій мові
Дослідники зазначають, що запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового складу. Оскільки жива мова – явище, що постійно розвивається, приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, тому для вчених, що працюють у галузі лексикології, залишається багато питань, які вимагають вирішення [там само]
Multi-paradigm cognition: philosophical foundations
У статті розглядаються особливості інтелектуального розвитку індивіда та розробляється структура мультипарадигмального пізнання, спрямованого на отримання, накопичення та зростання знань. Зокрема, зосереджується увага на рівнях і шляхах пізнання та роз’яснюються розумові операції, за допомогою яких може здійснюватися складна пізнавальна діяльність. Крім того, у статті досліджуються умови когнітивного зростання суб’єктів пізнання, що потрактовуються в аспекті їхніх індивідуальних профілів, концептуальних систем, світогляду, епістемічних стилів, типів мислення тощо. У статті також визначається пріоритетність епістемологічного / гносеологічного плюралізму та поєднання раціональних, чуттєвих та експериментальних складників у пізнавальному процесі та
просувається ідея взаємодії між різноманітними парадигмами пізнання, що може привести до появи мультипарадигмальних епістемологічних систем і каскадних моделей, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості
Міжнародні стандарти права на мирні збори
В статті говориться, що основними міжнародними документами, які закріплюють право на мирні збори, є: Загальна декларація прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., (Європейська) Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р
The right to peaceful assembly in the legal positions of the constitutional court of Ukraine
The article analyzes the legal positions of the Constitutional Court of Ukraine on the right to peaceful assembly. Despite their small number (two decisions of the Court are devoted to the right to peaceful assembly), they are considered to be landmark and have been serving as a reference for the national legal system for many years.
The authors point out that the concept of the right to peaceful assembly in the legal positions of the Constitutional Court of Ukraine is revealed from different sides. First of all, the Court’s decisions define the general (inalienability, inviolability, and guarantee by the Basic Law of Ukraine) and special (conscious nature; participation of a group of persons; special purpose
(expression of common views and interests); peaceful (non-violent) nature; public place, etc. The Court also substantiated the existence of a link between the right to peaceful assembly and other rights and freedoms, e. g. freedom of thought, conscience and religion, the right to
free expression of one’s views and beliefs, the right of access to information, etc. The author points out that such a position of the Court is in line with international and European practice, where the right to freedom of assembly is traditionally associated with the rights aimed at expressing communication between a person and society or the state. The authors have shown that the Court is most interested in the issue of the timeframe for notifying the authorities of a peaceful assembly. The Constitutional Court of Ukraine consciously avoids setting specific deadlines (one day, 10 days, one hour), instead clearly defining the criteria that must be met by the advance notification. In general, the Court’s decisions have confirmed the notification rather than permissive nature of peaceful assemblies. This provision remains relevant even during martial law