ChNU Repository (Cherkasy National University)
Not a member yet
6656 research outputs found
Sort by
Поняття, становлення та розвиток міжнародної миротворчої діяльності ООН
Майбутнє миротворчої діяльності ООН залежатиме від кількох
ключових аспектів. Перш за все, важливим є подальше розширення партнерства між ООН та регіональними організаціями. Це співробітництво може значно підсилити здатність міжнародної спільноти ефективно реагувати на кризи, особливо в таких точках планети, де регіональні конфлікти вимагають швидких та спеціалізованих втручань. Іншим важливим аспектом є інтеграція новітніх
технологій у процеси моніторингу та втручань. Використання передових технологій, таких зокрема як безпілотні літальні апарати для нагляду та розвідки, може значно підвищити ефективність миротворчих місій та зменшити ризики для особового складу миротворців
Універсальний міжнародний механізм захисту прав людини та проблеми його функціонування
В наші часи, особливо помітна криза та необхідність реорганізації всієї системи діяльності міжнародних механізмів захисту прав людини. Найбільш вдалим варіантом є розробка відповідного документу, який би надавав можливість обов’язкового характеру виконання рішень, які приймаються
відповідними міжнародними організаціями, адже, це являє собою єдину реальну можливість забезпечення справедливості, захисту прав, свобод та інтересів людей по всьому світу
Питання забезпечення реалізації права на свободу совісті та віросповідання представниками «сектантських» громад півдня України у другій половині ХІХ ст
У даній статті ставиться мета відтворити та проаналізувати зміст, основні етапи державної політики та її нормативне забезпечення щодо сектантських громад Півдня України у другій половині ХІХ ст
Туризм і гостинність: стан, проблеми, перспективи До 20-річчя кафедри туризму і готельно-ресторанної справи : Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції
У збірнику представлені статті вчених, молодих дослідників,
представників туристського бізнесу, присвячені теоретичним і
прикладним питанням туризму і гостинності, маркетингу та менеджменту у сфері туризму і гостинності, економічним проблемам у розвитку туризму і готельно-ресторанного бізнесу, професійному розвитку персоналу і корпоративній культурі, формуванню соціального капіталу у сфері туризму та готельно-ресторанного бізнесу, інфраструктурі туризму, аспектам конкурентоспроможності підприємств туристичної галузі, розвитку окремих видів туризму, організації дозвілля та відпочинку туристів, міжнародному співробітництву в галузі туризму
Медійна практика популяризації української мови у форматі лайфхаків
У статті вивчено сучасний медійний досвід популяризації української мови у форматі лайфхаків, описано авторську практику промоціювання мовних знань через корисні поради в межах крос-платформеного ресурсу «Мова в тренді». Мета студії – дослідити медійну практику популяризації
української мови у форматі лайфхаків і довести ефективність таких ресурсів для реалізації державної стратегії популяризації мови. Дослідження і систематизований виклад стали можливими завдяки застосуванню низки наукових методів: теоретичний метод і метод аналізу, метод типології, описовий, емпіричний та метод узагальнення. Витлумачено сутність понять «популяризація мови», «лайфхак» та
ін. Запропоновано авторське бачення щодо типології лайфхаків на мовну тематику й виокремлено текстово-зображальні лайфхаки; відеоуроки; короткі відео (YouTube-Shorts); подкасти; гейміфікований контент (опитування, тести). Для унаочнення теоретичного викладу продемонстровано приклади мовних лайфхаків, що опубліковані в медіа, а також проілюстровано авторський практичний доробок. Підсумовано, що стратегія популяризації української мови передбачає
вільне володіння українцями рідною мовою, використання української мови в усіх сферах суспільного життя, формування цілісного українськомовного інформаційно-культурного простору. Нині зафіксовано високий попит на освітні проєкти, мета яких – популяризувати українську мову. Проєкт
«Мова в тренді» може стати інноваційним ресурсом для тих, хто бажає опанувати українську мову в зручному та інтерактивному форматі
Етико-дидактичні засади проведення медіаівентів для формування інфомедійної грамотності школярів
Статтю присвячено етико-дидактичним засадам, згідно з якими варто проводити медіаівенти для формування інфомедійної грамотності школярів. Наголошено на значущості медіаграмотності як магістральної навички людини ХХІ століття. Представлено дефініції базисних понять, що стосуються інфомедійної грамотності та її формування в старшокласників (медіаінформаційна грамотність, медіаграмотність, факт, судження, фейк, дипфейк, типи маніпуляцій та ін.). У межах дослідження проведено освітній медіаівент – урок медіаграмотності в п’яти школах міста Черкаси, де був організований спецпроєкт для всіх загальноосвітніх закладів як ініціатива департаменту освіти та гуманітарної політики. Загалом до освітнього медіаівенту авторами розвідки залучені 157 учнів 10 класів. Запропоновано авторське структурно-змістове наповнення уроку медіаграмотності для школярів та виокремлено такі змістові модулі: поняття медіаграмотності; розрізнення фактів і суджень; типи фейків (фотофейки, дипфейки та ін.) і маніпуляцій у медіа; фактчекінг та верифікація.
Розроблено, створено та опубліковано в ютубі низку навчальних відео у форматі скрайбінгу. Описано інтерактивні вправи, доцільні для використання під час тренінгу. Виклад теоретичного матеріалу базований на використанні методів аналізу, синтезу й узагальнення. Під час уроку медіаграмотності застосовано метод кейс-стаді. Окреслено основні засади етики в контексті інфомедійної грамотності: розуміння конфіденційності інформації; уміння
захистити персональні дані; демонстрування поваги до приватного життя; здатність адекватно реагувати на інформацію, розрізняти маніпуляції, виявляти порушення в цифровому світі; усвідомлення значущості перевірки правдивості відомостей; етичне й фільтроване споживання та поширення відомостей; уміння вибудовувати коректну онлайнову взаємодію з людьми, вести діалоги, коментувати дописи в соціальних мережах та на сайтах; усвідомлення наслідків власної цифрової поведінки. Вивчення ефективності проведеного медіаівенту стало можливим завдяки залученню методу опитування учнів із використанням гугл-форм
Особливості використання цифрових інструментів у сучасному копірайтингу
Стаття присвячена актуальним цифровим інструментам створення копірайтерських публікацій. Вона містить детальний зіставний аналіз та опис застосунків, що полегшують і покращують роботу копірайтера над статтею на різних етапах її продукування, зокрема, під час розроблення обраної теми й вибору та опрацювання джерел інформації, сортування
та упорядкування відомостей, у процесі написання тексту, його структурування та редагування. У роботі констатовано, що нині джерельна база з копірайтингу містить здебільшого
теоретичні напрацювання щодо його змістового наповнення, функціонування певних різновидів та напрямів. Щодо технічних можливостей здійснення цього процесу, наявні переважно
публікації практиків у форматі порад стосовно вибору тих чи тих цифрових інструментів. Натомість відсутній комплексний аналіз таких застосунків на кожному етапі роботи копірайтера з текстом, що й зумовило актуальність нашого дослідження
Pros and cons of using chatgpt in academic writing instruction
his paper contributes to on-going research concerning the validity of using Chat Generative PreTrained Transformer (ChatGPT) by University students. ChatGPT is a relatively new tool being developed alongside numerous advancements in the realm of Artificial Intelligence (AI). A number of
studies exploring possibilities of employing ChatGPT in tertiary education single out its multiple benefits stipulating though that it is still not quite
lucid how far it can be used, and particularly, how
it might enhance academic writing (AW) expertise
among graduates without eroding their learning
skills and evolving their mental inertia. Thereupon,
concerns are raised in academic circles that
ChatGPT may turn out to be a “double-edged sword” – while holding significant potentials for enriching student learning experiences and saving their time and effort, it also poses risks of retarding human intelligence, though being unable to entirely supplant it. Besides, AI leaves educators feeling ambivalent that over-reliance on ChatGPT can engender academic parasitism among cognizing subjects. Therefore, the primary aim of this study is to envisage prospective benefits of ChatGPT in teaching University students how to accomplish a research proposal and acquire valuable AW skills, therewith figuring out possible challenges it can engender. Employing theoretical positioning, comparative-critical analysis, and procedural research methods, this article spotlights the concept of
ChatGPT with a special emphasis on its advantages and limitations in the process of conducting a research project. In addition, the study offers several insights into how AI can be incorporated in tertiary education, and it also reasons further research in this area with regard to judicious exploitation of ChatGPT in University AW instruction
Методологічні аспекти дослідження едьютейнменту в контексті історії хімічної освіти
У статті досліджуються методологічні аспекти впровадження едьютейнменту в систему хімічної освіти, що стає все більш
актуальним у сучасних педагогічних практиках. Едьютейнмент як навчальний підхід, який поєднує елементи освіти та розваг, з’явився відносно недавно, однак його історичні корені сягають більш ранніх періодів розвитку методики викладання хімії. У роботі розглядаються основні етапи еволюції цього феномену у контексті хімічної освіти та аналізуються передумови його інтеграції у навчальний процес. Стаття акцентує увагу на важливості методологічного
підходу до дослідження едьютейнменту у хімічній освіті, пропонує можливі шляхи його вдосконалення та демонструє перспективи для подальших досліджень у цій галузі
Вісник Черкаського університету
Збірник наукових праць містить статті, в яких висвітлено актуальні проблеми історії України, історіографії та методології історичних досліджень, всесвітньої історії. У збірнику також уміщено огляди та рецензії українських і зарубіжних наукових і навчально-методичних видань, наукова хроніка тощо. Для широкого кола науковців, викладачів, аспірантів, студентів й усіх, хто цікавиться історичною наукою