eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Зарубіжна література Античність – Просвітництво
No full textВечірко О. Л. Зарубіжна література Античність – Просвітництво : Навчально-методичний посібник / Оксана Леонідівна Вечірко. - Кропивницький, 2025. - 85 с
Інноваційні підходи до розвитку мовлення здобувачів дошкільної та початкової освіти в сучасному освітньому просторі
No full textГорська О. О. Інноваційні підходи до розвитку мовлення здобувачів дошкільної та початкової освіти в сучасному освітньому просторі / Олена Олександрівга Грська, Леся Григорівна Кіндей // Сучасна освіта в Україні : виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 312-357.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-1
Ismail Gasprinsky – spiritual father of the Crimean Tatar people: methodological approaches to studying historical figure
No full textГорохова Г. І. Ісмаїл Гаспринський – духовний батько кримськотатарського народу : методичні підходи до вивчення історичної постаті : кваліфікаційна робота магістра : спец. 14.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта), ОП Середня освіта (Історія та громадянська освіта), форма навчання : заочна / Галина Іванівна Гророхова // Факультет психології та історії, кафедра історії України та всесвітньої історії Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Інна Сергіївна Позднякова, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та всесвітньої історії. – Кропивницький. – 2025. – 103 с.(ua) У кваліфікаційній роботі застосовано комплексний підхід до вивчення внеску Ісмаїла Гаспринського у національне відродження кримськотатарського народу наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. та визначено методичні підходи до вивчення його історичної постаті в освітньому процесі. Розкрито основні аспекти його ідеологічної, громадської, просвітницької та публіцистичної діяльності, спрямованої на модернізацію тюркомовного суспільства. Особливу увагу зосереджено на його ролі як ініціатора джадидизму, засновника першого кримськотатарського періодичного видання «Терджиман» і захисника прав мусульманських жінок. Проаналізовано механізми культурного опору в умовах імперських обмежень, зокрема цензури, що ускладнювали поширення прогресивних ідей, проте не зупинили місію мислителя. З’ясовано, що І. Гаспринський відіграв ключову роль у формуванні національної самосвідомості кримських татар і сприяв розвитку тюркомовної культури загалом. Результати дослідження мають значення для подальших історико ульту
рних студій, популяризації спадщини І. Гаспринського, а також для освітньої практики, що сприяє збереженню історичної пам’яті та формуванню
міжкультурного діалогу.
(en) The qualification work applies a comprehensive approach to studying Ismail Gasprinsky’s contribution to the national revival of the Crimean Tatar people in the late 19th and early 20th centuries and defines methodological approaches to studying his historical figure in the educational process. The main aspects of his ideological, social, educational, and journalistic activities aimed at modernizing the Turkic speaking society are revealed. Particular attention is focused on his role as the initiator of Jadidism, the founder of the first Crimean Tatar periodical Terjiman, and the defender of the rights of Muslim women. The mechanisms of cultural resistance in the context of imperial restrictions, in particular censorship, which complicated the dissemination of progressive ideas but did not stop the thinker’s mission, are analyzed. It is established that I. Gasprinsky played a key role in the formation of the national identity of the Crimean Tatars and contributed to the development of Turkic speaking culture in general. The results of the study are important for further historical and cultural studies, the popularization of I. Gasprinsky’s legacy, as well as for educational practices that contribute to the preservation of historical memory and the formation of intercultural dialogue
Formation of Students’ Social and Domestic Self-Reliance through Educational Projects in Technology Lessons
No full textМаклаков К. О. Формування соціально-побутової самозарадності учнів засобами навчальних проєктів на уроках технологій : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 (Технології) Середня освіта, освітньо-професійна програма : Середня освіта (Технології), форма навчання : заочна / Костянтин Олександрович Маклаков / Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Чистякова Л.О., доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри технологічної та професійної освіти . – Кропивницький, 2025. – 82 с.(ua) У магістерській роботі досліджено теоретичні та методичні засади формування соціально-побутової самозарадності учнів основної школи в умовах реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів Нової української школи. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю підготовки молодого покоління до самостійного життя, раціональної організації побуту, відповідального використання ресурсів і свідомого прийняття життєвих рішень. У роботі уточнено сутність і компонентний склад поняття «соціально-побутова самозарадність», визначено її місце у структурі життєвої компетентності здобувачів освіти. Здійснено аналіз психолого-педагогічних і нормативно-методичних джерел, окреслено потенціал технологічної освітньої галузі у розвитку побутової самодостатності школярів. Особливу увагу приділено можливостям навчальних проєктів як ефективного засобу моделювання реальних життєвих ситуацій, що сприяють формуванню в учнів умінь планувати діяльність, приймати рішення, розподіляти ресурси та відповідати за результати власної праці. На основі аналізу проблеми визначено педагогічні умови, що забезпечують результативність формування соціально-побутової самозарадності: діяльнісний характер навчання, мотиваційне забезпечення, індивідуалізацію й диференціацію, інтеграцію міжпредметних зв’язків, педагогічну підтримку та організацію рефлексії. Розроблено комплекс навчально-методичних матеріалів, який включає проєктні завдання побутового спрямування, методичні
рекомендації та інструменти оцінювання. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої методики в освітній діяльності вчителів технологій, у підготовці майбутніх педагогів та в системі післядипломної освіти. Отримані результати сприяють удосконаленню технологічної підготовки учнів та забезпечують
формування в них життєвих умінь, необхідних для успішної соціальної адаптації та самостійного ведення побуту.
(en) The master’s thesis examines the theoretical and methodological foundations of forming social and domestic self-reliance of lower secondary school students within the implementation of the competency-based and activity-oriented approaches of the New Ukrainian School. The relevance of the study is determined by the need to prepare the younger generation for independent living, rational organization of everyday life, responsible use of resources, and conscious decision-making. The essence and component structure of the concept of “social and domestic self-reliance” are clarified, and its place within the structure of students’ life competence is defined. An analysis of psychological-pedagogical and regulatory-methodological sources is conducted, and the potential of the technological educational field in developing students’ domestic self-sufficiency is outlined. Particular attention is paid to the possibilities of educational projects as an effective means of modeling real-life situations that contribute to the development of students’ skills in planning activities, making decisions, allocating resources, and taking responsibility for the results of their own work. Based on the analysis of the problem, pedagogical conditions ensuring the effectiveness of forming social and domestic self-reliance are identified, including the activity-based nature of learning, motivational support, individualization and differentiation, integration of interdisciplinary links, pedagogical support, and the organization of reflection. A set of educational and methodological materials has been developed, comprising household-oriented project tasks, methodological recommendations, and assessment tools. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the proposed methodology in the professional practice of technology teachers, in the training of future educators, and in the system of postgraduate teacher education. The obtained results contribute to improving students’ technological training and ensuring the formation of life skills necessary for successful social adaptation and independent management of everyday life
Курсові роботи з інформатики та методики навчання інформатики і робототехніки
No full textКурсові роботи з інформатики та методики навчання інформатики і робототехніки (методичні рекомендації для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А4 «Середня освіта (Інформатика)») : методичний посібник [Електронне видання] / уклад. І. В. Лупан, О. В. Рєзіна. - Кропивницький: ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. - 52 с.Навчально-методичний посібник укладений відповідно до навчального плану підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. У посібнику висвітлено основні вимоги до курсових робіт з інформатики і робототехніки та методики навчання інформатики і робототехніки, розкрито орієнтовну структуру та етапи виконання курсової роботи, надано рекомендації стосовно добору й опрацювання літературних джерел, збору й опрацювання фактичного матеріалу, вимоги до змісту й оформлення роботи, визначено порядок захисту роботи студентом та оцінювання рецензентом. Посібник рекомендований для підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А4 «Середня освіта (Інформатика)» денної та заочної форм навчання
Ai tools implementation in contemporary interpretation
No full textСтасюк Б. В. Інструменти з елементами штучного інтелекту в сучасному усному перекладі / Богдан Вікторович Стасюк // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Філологічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Михида С. П. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 2(213). – С. 371-377.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-54(ua) Статтю присвячено новітньому, гібридному виду усного перекладу з використанням технічних засобів, а саме – машинного дублювання, яскравий випадок застосування якого був реалізований в резонансному інтерв’ю Президента України В. Зеленського, яке він дав відомому американському подкастеру Л. Фрідману в грудні 2024 р. У процесі створення інтерв’ю було залучено складний алгоритм забезпечення усного перекладу з низкою проміжних стадій, що стали неочевидними для глядачів і слухачів, зокрема – синтезом генерованих
голосів на основі реальних із допомогою штучного інтелекту. Подальше поширення матеріалів цього інтерв’ю (різномовних, дубльованих штучним інтелектом відеозаписів із відповідним субтитруванням) справило неоднозначне враження навіть на професійну аудиторію, яка не змогла визначити механізму появи публічних матеріалів, навіть маючи професійну підготовку. Це відкриває небезпечні можливості для інформаційної, суспільно-політичної маніпуляції аудіовізуальною продукцією, що в повній мірі санкціоновано учасниками відповідних проєктів з обох сторін і, цілком очевидно, є наслідком недостатнього розуміння потенційних наслідків, що такі документальні інтерв’ю можуть нести для їх реципієнтів. Помилки машинного перекладу, обтяжені процесом створення різномовних стенограм та їх подальшого озвучення (дублювання) штучно згенерованими голосами, які не можливо відрізнити від реальних без спеціальної підготовки та устаткування, можуть бути зведеними в повсякденну практику створення інформаційних матеріалів новинного чи публіцистичного харак-
теру. На відміну від протизаконного використання аналогічних за своєю ІТ-природою дипфейків, переклад і дублювання документальних інтерв’ю дозволено до публікації самими їх учасниками, що відкриває значні можливості для прихованого маніпулювання громадською думкою та публічною оцінкою таких матеріалів задля поширення шкідливих наративів в рамках дифамаційних та пропагандистських кампаній.
(en) The paper has been devoted to the study of the newest, hybrid type of interpretation with the use of technical means, namely, machine dubbing, a striking case of which public could see in the resonant interview of the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy given to the well-known American podcaster Lex Fridman in December 2024. A complex algorithm for providing interpretation was used in the process of the interviewing. It involved a number of intermediate stages that were not totally clear to its viewers and listeners, in particular, the production of generated voices which were trained and made on the basis of real ones. The subsequent dissemination of the interview materials (multilingual AI-dubbed videos
with proper subtitling) made a mixed impression even on the professionally trained audience who was unable to establish the mechanism of how public materials were created. Such cases could potentially open some dangerous opportunities for the informational, social and political manipulation by means of audiovisual products. Moreover, such practice is fully authorised by the respective projects participants on both sides. It seems to be obviously a consequence of their lack of understanding how dangerous these documentary AI-enhanced interviews could be for the society. Machine translation errors, compounded by the process of creating multilingual transcripts and their subsequent dubbing (voiceover) with the help of artificially generated voices, cannot be distinguished from real ones without special training and equipment. It can be possibly reduced to the everyday practice of creating news or journalistic materials. Unlike illegal deepfakes, whose IT nature is the same, machine translations and AI dubbing of documentary interviews are allowed to be published by their participants, which opens significant opportunities for covert manipulation of public opinion and public assessment of such materials capable of spreading harmful narratives as part of defamation and propaganda campaigns
Наукові записки ЦДУ. Серія Педагогічні науки. - Вип. 220
No full textНаукові записки ЦДУ. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / МОН України, Центральноукраїнський державний університет ім. В. Винниченка. - Кропивницький, 2025. - Вип. 220. - 521 с.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-220«Наукові записки. Серія : Педагогічні науки» включено до Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» (галузь знань: А Освіта), згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 886 від 02.07.2020.
Збірник зареєстровано в міжнародних наукометричних базах Index Copernicus, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat, публікаціям присвоюється ідентифікатор цифрового об’єкта DOI.
Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №599 від 27.07.2023 р. Ідентифікатор медіа R30-01123
Project-based activities of subjects of the educational process as a prerequisite for enhancing the quality of contemporary education
No full textБабенко Т. В. Проєктна діяльність суб’єктів освітнього процесу як умова підвищення якості сучасної освіти / Тетяна Василівна Бабенко, Ростислав Олександрович Ляшенко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 218. – С. 351-356.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-218-351-356(ua) В статті на основі аналізу наукових теоретико-практичних джерел та власного практичного досвіду проаналізовано особливості здійснення проєктної діяльності суб’єктів освітнього процесу як умови підвищення якості сучасної освіти. Досліджено актуальні міжнародні та вітчизняні документи релевантні проблемі якості освіти і аргументовано кореляційну залежність проєктної діяльності з реалізацією основних визначених принципів студентоцентризму, де студент визнається ключовим стейкголдером, а освітній процес гнучкий і спрямований на здобуття навичок поза формально визначеними видами діяльності начальним планом. Виокремлено ключові філософсько-педагогічні ідеї про проєктну діяльність, як умови підвищення якості сучасної освіти.
Проєктна діяльність по свої сутності пов’язана не стільки з застосуванням знань на практиці, скільки з можливістю суб’єктам освітнього процесу побачити, почути, відчути реальні дієві результати своїх зусиль на противагу схоластизації освітнього процесу. Освіта сьогодення є репрезентацію набутих академічних знань і готовності особистості виконувати широкий спектр соціально-професійних функцій.
В студентоцентрованому підході здобувач освіти є основним суб’єктом освітнього процесу, на забезпечення якості освіти якого спрямовується діяльність усіх інших суб’єктів. Проєктна діяльність має потенціал об’єднувати останніх для продуктивної взаємодії, підвищувати мотивацію досягнення успіху, розвивати критичне мислення, відкриває нові можливості особистісного і професійного зростання. Окрім формальних і очевидних характеристик проєктна діяльність вдало вбудовується в рамки розуміння якості сучасної освіти, постаючи її умовою та суттєвою важливо основою, а відтак потребує теоретико-практичного обґрунтування.
Зроблено висновок, що в проєктній діяльності студенти оволодівають широким спектром компетентностей, навичками планування, критичного мислення, прийняття рішень, аналізу результатів, і активної рефлексії. Оскільки проєктна діяльність по своїй природі є командною, активізуються лідерські якості, соціальні навички ефективної взаємодії для реалізації завдань і цілей проєкта. При цьому, міждисциплінарний характер проєктної діяльності сприяє інтеграції адаптації і застосування знань і досвіду різних сфер в одному спеціально організованому середовищі співпраці. За умови належної організації, у відповідності до визначених міжнародними і вітчизняними нормативно-правовими документами критеріями і індикаторами якості, проєктна діяльність суб’єктів освітнього процесу стає міцною основою підвищення якості сучасної освіти.
(en) In the article, the features of project-based activity implementation by the subjects of the educational process have been analyzed as a condition for improving the quality of modern education. The analysis has been based on theoretical and practical scientific sources as well as the authors` own professional experience. Current international and national documents relevant to the issue of education quality have been examined, and a correlation between project-based activity and the implementation of the key principles of student-centeredness has been substantiated. In this approach, the student is recognized as a key stakeholder, and the educational process is viewed as flexible and oriented toward the development of competencies beyond formally defined curricular activities.
Key philosophical and pedagogical ideas regarding project-based learning have been identified as fundamental to improving education quality. By its nature, project-based activity is not merely about the application of knowledge in practice, but rather about enabling educational actors to see, hear, and feel the tangible results of their efforts-in contrast to the scholastization of the educational process. Contemporary education represents not only the acquisition of academic knowledge but also the readiness of the individual to fulfill a wide range of socio-professional functions.
In the student-centered approach, the learner is the primary subject of the educational process, and the efforts of all other actors are directed toward ensuring the quality of their education. Project-based activity has the potential to unite all participants in productive collaboration, enhance motivation for achievement, foster critical thinking, and create new opportunities for personal and professional development. Beyond its formal and apparent characteristics, project-based learning is effectively integrated into the framework of understanding quality in modern education, serving both as a condition and a foundational element thereof. Therefore, it requires thorough theoretical and practical substantiation.
It has been concluded that, through project-based learning, students acquire a vast range of competences and essential skills such as planning, critical thinking, decision-making, outcome analysis, and active reflection. Given its inherently collaborative nature, project activity fosters the development of leadership qualities and social skills necessary for effective interaction aimed at achieving project goals and objectives. Furthermore, the interdisciplinary character of project-based learning promotes the integration, adaptation, and application of knowledge and experience from various fields within a specifically organized environment of cooperation. When properly organized in accordance with internationally and nationally defined quality standards, criteria, and indicators, project-based activity undertaken by educational stakeholders becomes a solid foundation for enhancing the quality of modern education
Gender projects as a factor in promoting gender equality in Ukraine
No full textRizhniak R. Gender projects as a factor in promoting gender equality in Ukraine / K. Akbash, N. Pasichnyk, R. Rizhniak // Znanstvena misel journal. - 2025. - 101. - P. 70–73. URL:https://doi.org/10.5281/zenodo.15294181(en) The article examines the key areas and results of national and international projects in Ukraine aimed at achieving gender equality. Particular attention is paid to the initiatives of Ukrainian organizations working to form a gender-sensitive society through educational activities and overcoming stereotypes. Effective practices imple-mented within the framework of such projects as the platform “Women are 50% of Ukraine’s success”, the activ-ities of the Institute of Mass Information, public organizations “Business Development Center” and “Youth for Human Rights” are analyzed. It is determined that the integration of international experience, active public partic-ipation and the development of institutional mechanisms contribute to the strengthening of gender policy. The need for further improvement of mechanisms for implementing gender projects is emphasized, in particular in terms of monitoring, financing and adaptation to the Ukrainian context. The results of the study can become the basis for the formation of an effective toolkit for implementing gender equality at the regional and institutional levels
The content of the category «socialization of youth in a traditional society»
No full textОкольнича Т. В. Зміст категорії «соціалізація молоді у традиційному суспільстві» / Тетяна Володимирівна Окольнича, Олександр Михайлович Босий // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 217. – С. 39-43.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-217-39-42(ua) У статті розкрито зміст, визначальні характеристики та традиційні механізми категорії «соціалізація молоді у традиційному суспільстві».
Соціалізацію молоді в українському традиційному суспільстві ХІХ – першої чверті ХХ ст. розглянуто як процес засвоєння індивідом основних навичок життєзабезпечення та норм поведінки, певної системи знань, норм та цінностей, що дозволяло йому функціонувати повноправним членом суспільства та важливий механізм збереження етнічної традиції, підтримання стабільності усієї соціальної структури селянської спільноти. Соціалізація включала як соціально-контрольовані процеси цілеспрямованого впливу на особистість, так і стихійні, спонтанні процеси, що впливали на її формування.
Визначено, що однією з визначальних характеристик соціалізації є система статево-вікової стратифікації, що властиво всім традиційним суспільствам.
Статево-вікова стратифікація включає такі елементи: нормативні критерії віку, тобто вікову термінологію; аскриптивні вікові якості, або вікові стереотипи, – риси і властивості, приписувані і програмовані особам певного віку як уявної норми; символізацію вікових процесів – уявлення про те, як повинен відбуватися розвиток і перехід індивіда з однієї вікової стадії в іншу; вікові ритуали, за допомогою яких структурується життєвий цикл; 5) вікову субкультуру – специфічний набір ознак і цінностей.
Статево-вікову структуру українського традиційного суспільства у XIX – першій чверті XX ст. авторами розглянуто як неформалізований інститут, що зумовлював відповідні розрізнювальні ознаки в культурі, поведінці та функціях і призводить до виокремлення відповідних статево-вікових груп: дітей, молоді, одружених чоловіків та жінок, літніх людей.
В українському традиційному суспільстві до статево-вікової категорії сільської молоді належали дівчата та хлопці з 14–15 років до моменту їх одруження. У цьому віці молодь вступала в громадське життя.
Авторами визначено основну прикмету молодіжного середовища у традиційному суспільстві – ідея групоутворення, що базувалася на певній системі групових цінностей, в основі яких лежав поділ на «своїх» і «чужих».
Виокремлено традиційний механізм соціалізації молоді – засвоєння норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів, які характерні для її сім’ї та найближчого оточення.
Наголошено, що за народними віруваннями соціалізація індивіда в кожному новому статусі передбачала чергове втручання в його «природні» характеристики. Таким чином здійснювався наступний крок до його окультурення, а переведення біологічних процесів у сферу умовного і символічного дозволяло керувати ним за допомогою ритуалу.
(en) The article reveals the content, defining characteristics and traditional mechanisms of the category «socialization of youth in a traditional society».
The socialization of youth in Ukrainian traditional society of the nineteenth – the first quarter of the twentieth century is interpreted as the process of mastering by an individual the basic skills of life support and norms of behavior, a certain system of knowledge, norms and values, which allowed him to function as a full member of society and an important mechanism for preserving ethnic tradition, maintaining the stability of the entire social structure of the peasant community. Socialization included both socially controlled processes of purposeful influence on the personality, and elemental, spontaneous processes that influenced its formation.
It has been determined that one of the defining characteristics of socialization is the system of gender-age stratification, which is characteristic of all traditional societies.
Gender-age stratification includes the following elements: normative criteria of age, that is, age terminology; ascriptive age qualities, or age stereotypes, are features and properties attributed and programmed to persons of a certain age as an imaginary norm; symbolization of age processes – an idea of how the development and transition of an individual from one age stage to another should occur; age rituals, through which the life cycle is structured; age subculture – a specific set of characteristics and values.
The gender-age structure of Ukrainian traditional society in the nineteenth – the first quarter of the twentieth centuries was considered by the authors as a non-formalized institution that determined the relevant discriminative features in culture, behavior and functions and led to the separation of the relevant sex-age groups, that is children, youths, married men and women, seniors.
The sex-age category of rural youth in traditional Ukrainian society encompassed girls and boys aged 14–15 until they were married. Young people entered public life at this age.
According to the authors, the youth environment in traditional society is characterized by group formation that is based on a system of group values and the division into «own» and «strangers».
The traditional mechanism of socialization for youth is to assimilate norms, standards of behavior, views, and stereotypes that are characteristic of their family and the immediate environment.
It is emphasized that according to popular beliefs, the socialization of individuals in each new status provides for another intervention in their «natural» characteristics. Thus, the next step was taken towards cultivating it, and the transfer of biological processes into the sphere of the conditional and symbolic made it possible to control it through ritual