eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
An analytical review of EU strategic documents in the context of media education development
No full textПрибора Т. О. Аналітичний огляд стратегічних документів ЄС у контексті розвитку медіаосвіти / Тетяна Олександрівна Прибора // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 72-77.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-72-77(ua) У статті представлено аналітичне дослідження стратегічних документів Європейського Союзу, що визначають основні напрями розвитку медіаосвіти. Їх концептуальна основа охоплює три взаємопов’язані напрями: формування критичного мислення і громадянських компетентностей, розвиток безпечного та етичного інформаційного простору та підтримку освітніх інституцій і професійного зростання педагогів.
Нормативно-правову основу становить «Договір про функціонування Європейського Союзу», який визначає правові засади реалізації освітньої політики ЄС. Рекомендації Ради ЄС спрямовують держави-члени на реалізацію політики розвитку основних компетентностей. Комунікації Європейської Комісії виступають стратегічними документами програмного типу, які формують політичні пріоритети ЄС у галузі освіти та медіа. Стратегічні плани та рамкові документи визначають методологічні орієнтири для формування цифрової та медіаграмотності в освітніх системах.
Серед експертних ініціатив важливе значення має позиційний документ Європейської ради з питань освіти Штайнера- Вальдорфа аналітично-рекомендаційного характеру, спрямований на оновлення європейської стратегії цифрової освіти. Особливу увагу заслуговують «Керівні принципи EDMO щодо ефективних ініціатив у сфері медіаграмотності», що поєднують нормативні орієнтири та практичні інструменти реалізації освітніх програм, акцентують увагу на розвитку критичного мислення, етичної взаємодії з медіа та активної громадянської участі.
Сильними сторонами європейських документів є їхня стратегічна узгодженість, міжсекторальний характер, довготривала перспектива та підтримка інституційної стійкості освітнього простору. Водночас визначаються й певні обмеження – недостатня деталізація механізмів імплементації у національних освітніх системах і відсутність єдиних критеріїв оцінювання рівня медіаграмотності. Для України ці документи мають концептуальне та практичне значення: вони можуть бути методологічною основою для формування державної політики медіаосвіти, удосконалення підготовки педагогічних кадрів і гармонізації національних освітніх стратегій із європейським простором освіти.
(en) The article presents a thorough analysis of key strategic documents of the European Union which define the directions for the development of media literacy including Digital Education Action Plan 2021–2027, European Democracy Action Plan, European Media and Audiovisual Action Plan and Treaty on the Functioning of the European Union. The results of the analysis show that European policy in the field of media education and digital literacy is comprehensive and based on three interrelated areas: the development of critical thinking and civic competences, the creation of a safe and democratic information space, and systematic support for educational institutions and teachers.
European Union documents form a multi-level regulatory and strategic framework for the development of media education. The Treaty on the Functioning of the European Union lays down the legal basis for the EU education policy. The Council Recommendations define the directions of reforms in the member states. The European Commission Communications are strategic documents that initiate policy and set priorities. The next level consists of strategic plans and frameworks that set methodological guidelines for citizens’ digital competence. Expert documents play an important role, in particular the ECSWE position paper, which is analytical and advisory by nature. The EDMO Guidelines for Effective Media Literacy Initiatives provide an example of a synthesis of normative and practical approaches aimed at the development critical thinking, ethical media consumption and civic participation.
The strengths of European strategies lie in their systematic nature, focus on long-term perspective, support for cross-sectoral cooperation, and inclusion of education as a key element of information security. Meanwhile, the lack of specificity in the tools for adapting these approaches to national contexts, as well as the absence of unified mechanisms for assessing the level of media literacy in teaching practices are defined among the problematic issues.
These documents are of strategic importance for Ukraine. They can serve as a methodological basis for developing national media education policy. Their practical value lies in the possibility of using the mechanisms developed by the EU as models for building Ukrainian media literacy programmes, taking into account the modern digital environment and the course of European integration
Formation of leadership competence of future teachers in distance learning conditions
No full textФілоненко О. В. Формування лідерської компетентності майбутніх педагогів в умовах дистанційного навчання / Оксана Володимирівна Філоненко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 231-235.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-231-235(ua) Сучасні освітні інституції потребують фахівців, здатних керувати змінами, розробляти освітні програми, впроваджувати інноваційні підходи в навчанні. Педагогічне лідерство виходить за межі класу, охоплюючи управлінські, комунікативні та стратегічні навички. В умовах дистанційного навчання проблема формування лідерської компетентності майбутніх педагогів потребує нових підходів і педагогічних рішень.
У статті розкрито особливості формування лідерської компетентності майбутніх педагогів в умовах дистанційного навчання.
Встановлено, що формування лідерської компетентності майбутніх педагогів в умовах дистанційного навчання є складним процесом, що потребує системного підходу, оновлення змісту та форм професійної підготовки, а також активного використання цифрових освітніх технологій.
Дистанційне навчання створює як нові можливості, так і певні виклики для розвитку лідерської компетентності майбутніх педагогів. З одного боку, воно сприяє розвитку самостійності, відповідальності, навичок тайм-менеджменту, цифрової грамотності та вміння працювати в команді в онлайн-середовищі, а з іншого боку, обмеженість безпосереднього міжособистісного спілкування, зниження рівня емоційного контакту та складність оперативного зворотного зв’язку можуть ускладнювати формування лідерської компетентності майбутніх педагогів.
Встановлено, що ефективне формування лідерської компетентності майбутніх педагогів в умовах дистанційного навчання можливе за умови цілеспрямованого впровадження в освітній процес інтерактивних технологій навчання. Доцільним є використання проєктного навчання, кейс-методу, рольових ігор, онлайн-дискусій, вебінарів, тренінгів та спільної роботи в цифрових платформах. Такі інтерактивні методи й форми роботи сприяють розвитку ініціативності, критичного мислення, комунікативних умінь і здатності до прийняття управлінських рішень.
Перспективи подальших розвідок напряму вбачаємо у дослідженні технологій ефективного формування лідерської компетентності майбутніх педагогів в умовах дистанційного навчання.
(en) Modern educational institutions need professionals who can lead change, develop educational programs, and implement innovative approaches to teaching. Pedagogical leadership goes beyond the classroom, encompassing management, communication, and strategic skills. In the conditions of distance learning, the problem of forming leadership competence of future teachers requires new approaches and pedagogical solutions.
The article reveals the features of the formation of leadership competence of future teachers in the conditions of distance learning.
It has been established that the formation of leadership competence of future teachers in distance learning conditions is a complex process that requires a systematic approach, updating the content and forms of professional training, as well as the active use of digital educational technologies.
Distance learning creates both new opportunities and certain challenges for the development of leadership competence of future teachers. On the one hand, it promotes the development of independence, responsibility, time management skills, digital literacy, and the ability to work in a team in an online environment. On the other hand, limited direct interpersonal communication, reduced levels of emotional contact, and the difficulty of providing immediate feedback can complicate the development of leadership qualities.
Effective formation of leadership competence in distance learning is possible with the targeted implementation of interactive pedagogical technologies. It is advisable to use project-based learning, case studies, role-playing games, online discussions, webinars, trainings, and collaboration on digital platforms. Such forms of work contribute to the development of initiative, critical thinking, communication skills, and the ability to make managerial decisions.
We see prospects for further exploration in the study of technologies for the effective formation of leadership competence of future teachers in distance learning conditions
Overview of foreign practices in working with children with autism disorders
No full textСавченко Н. С. Огляд зарубіжних практик щодо роботи з дітьми з аутистичними розладами / Наталія Сергіївна Савченко, Наталія, Пахомова // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 135-140.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-135-140(ua) У статті здійснено системний огляд зарубіжних методик роботи з дітьми з аутистичним спектром розладів (ASD), зокрема ABA, ESDM, TEACCH, DIR/Floortime, PRT та програм підтримки батьків (WHOCST); здійснено розгорнутий системний огляд і науково-аналітичне узагальнення провідних зарубіжних практик та моделей роботи з дітьми з аутистичними розладами спектра (Autism Spectrum Disorder, ASD), які широко використовуються у спеціальній та інклюзивній освіті країн Європи, Північної Америки та Австралії. Основну увагу зосереджено на поведінкових, розвиткових і комбінованих підходах, зокрема Applied Behavior Analysis (ABA), Early Intensive Behavioral Intervention (EIBI), Early Start Denver Model (ESDM), TEACCH, DIR/Floortime, Pivotal Response Treatment (PRT), а також на програмах підтримки батьків, зокрема Caregiver Skills Training (CST), розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Проаналізовано переваги та недоліки кожного підходу, рівень доказовості ефективності та практичну значущість для розвитку мовлення, соціальної взаємодії та адаптивних навичок дитини. Особливу увагу приділено комбінованим програмам, що включають розвиток навичок взаємодії з батьками та інклюзію у соціальне середовище. Отримані висновки дозволяють окреслити перспективи оптимізації освітніх та корекційних стратегій для дітей з ASD. Проаналізовано концептуальні засади зазначених методик, їх корекційно-розвиткові можливості, переваги й обмеження, а
також рівень доказовості ефективності щодо розвитку мовлення, соціальної взаємодії, пізнавальної діяльності та адаптивних навичок дітей з ASD. Особливу увагу приділено проблемі раннього втручання, сімейно-орієнтованим програмам та інтеграції освітніх, психолого-педагогічних і медико-соціальних впливів. Обґрунтовано доцільність використання інтегрованих моделей допомоги та визначено можливості адаптації зарубіжного досвіду до умов функціонування національної системи спеціальної та інклюзивної освіти України.
(en) The article provides a systematic review of foreign methods of working with children with autism spectrum disorders (ASD), including ABA, ESDM, TEACCH, DIR/Floortime, PRT and parent support programs (WHO CST); a detailed systematic review and scientificanalytical generalization of leading foreign practices and models of working with children with autism spectrum disorders (Autism Spectrum Disorder, ASD), which are widely used in special and inclusive education in Europe, North America, and Australia, was carried out. The focus is on behavioral, developmental, and combined approaches, including Applied Behavior Analysis (ABA), Early Intensive Behavioral Intervention (EIBI), Early Start Denver Model (ESDM), TEACCH, DIR/Floortime, Pivotal Response Treatment (PRT), and parent support programs, including Caregiver Skills Training (CST), developed by the World Health Organization. The advantages and disadvantages of each approach, the level of evidence of effectiveness and practical significance for the development of speech, social interaction and adaptive skills of the child are analyzed. Special attention is paid to combined programs that include the development of skills of interaction with parents and inclusion in the social environment. The obtained conclusions make it possible to outline the prospects for optimizing educational and corrective strategies for children with ASD. The conceptual bases of the mentioned methods, their corrective and developmental possibilities, advantages and limitations, as well as the level of evidence of effectiveness in terms of the development of speech, social interaction, cognitive activity and adaptive skills of children with ASD are analyzed. Special attention is paid to the problem of early intervention, family-oriented programs and the integration of educational, psychological-pedagogical and medical-social influences. The expediency of using integrated models of assistance is substantiated and the possibilities of adapting foreign experience to the conditions of
functioning of the national system of special and inclusive education of Ukraine are determined
Методичні рекомендації регламентують вимоги до виконання курсових робіт здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка для студентів спеціальності 126 Інформаційні системи та технології/ F6 Інформаційні системи та технології.
No full textМетодичні рекомендації до виконання курсових робіт зі спеціальності для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Інформаційні системи та технології». - Кропивницький : ЦДУ імені
Володимира Винниченка, 2026. – 35 с.Методичні рекомендації регламентують вимоги до виконання курсових робіт здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира
Винниченка для студентів спеціальності 126 Інформаційні системи та технології/ F6 Інформаційні системи та технології
Preventing conflict in the process of physical culture
No full textСтасенко О. А. Попередження конфліктів у процесі занять фізичною культурою / Олексій Анатолійович Стасенко, Дмитро Балашов, Віта Хіміч // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 206-211.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-206-211(ua) У статті розглядаються поняття «конфлікт» з педагогічної та психологічної точок зору. Проаналізувавши різні підходи щодо трактування поняття «конфлікт» дало змогу визначити його як протистояння несумісних інтересів, поглядів або переконань двох чи більше осіб, що ґрунтується на суперництві та виникає внаслідок певних суперечностей та розбіжностей з окремих питань, посиленого значними емоційними переживаннями.
У ході дослідження було з’ясовано передумови виникнення конфліктів та окреслено їх ключові характеристики. Обґрунтовано види конфліктів в освітній діяльності, зокрема на заняттях фізичною культурою (конфлікт діяльності, конфлікти поведінки, конфлікти взаємин, мотиваційні конфлікти), визначено основні причини та етапи їх розвитку й виникнення. До найпоширеніших причин виникнення конфліктних ситуацій під час зайнять з фізичною культурою належать: неспроможність передбачити наслідки необ'єктивного оцінювання дій і вчинків учнів; застосування покарань без належного обґрунтування; приниження честі та гідності дитини, що зумовлює формування захисних реакцій; нетипові емоційні прояви й поведінка окремих учнів у процесі емоційно-особистісної взаємодії з учителем; негативні особистісні риси педагога, зокрема відсутність самоконтролю, дратівливість, грубість, знервованість, нетактовність, схильність до мстивості та самозадоволення; недостатній рівень педагогічних здібностей; необ’єктивне оцінювання контрольних нормативів, а також низька мотивація до педагогічної праці.
Встановлено, що для запобігання або попередження конфліктних ситуацій у процесі занять фізичною культурою слід дотримуватися наступних ключових правил, які сприятимуть їх подоланню, а саме: створення сприятливої атмосфери; встановлення чітких правил на занятті; формування соціально-психологічних навичок поведінки; діагностика та профілактика; моделювання належної поведінки.
Визначено, що основний акцент вчителя має бути спрямованим на контроль діяльності учнів на занятті, сприяти створенню позитивного клімату взаємної довіри і співробітництва, виховувати в них самоконтроль та емоційну саморегуляцію, справедливість, активне слухання, уникнення провокацій з боку товаришів та вмінню спілкуватися між собою.
(en) The article examines the concept of «conflict» from a pedagogical and psychological point of view. Analyzing different approaches to interpreting the concept of «conflict» made it possible to define it as a confrontation of incompatible interests, views or beliefs of two or more people, which is based on rivalry and arises as a result of certain contradictions and disagreements on certain issues, reinforced by significant emotional experiences.
The study clarified the prerequisites for the emergence of conflicts and outlined their key characteristics. The types of conflicts in educational activities, in particular in physical education classes (activity conflict, behavioral conflicts, relationship conflicts, motivational conflicts) were substantiated, the main stages of their development and causes of occurrence were determined. The most common factors for the emergence of conflict situations during physical education classes include: inability to predict the consequences of biased assessment of students' actions and deeds; application of punishments without proper justification; humiliation of the child's honor and dignity, which leads to the formation of defensive reactions; atypical emotional manifestations and behavior of individual students in the process of emotional and personal interaction with the teacher; negative personality traits of the teacher, in particular lack of self-control, irritability, rudeness, nervousness, tactlessness, a tendency to vindictiveness and complacency; insufficient level of pedagogical abilities; delayed assessment of control standards, as well as low motivation for pedagogical work.
It has been established that to prevent or anticipate conflict situations during physical education classes, the following key rules should be followed, which will help overcome them, namely: creating a favorable atmosphere; establishing clear rules in the class; forming sociopsychological behavioral skills; diagnostics and prevention; modeling behavior.
It has been determined that the teacher's main emphasis should be on controlling students' activities in class, helping to create a positive climate of mutual trust and cooperation, and fostering in them self-control and emotional self-regulation, fairness, active listening, avoiding provocations from peers, and the ability to communicate with each other
Formation of professional and pedagogical culture by means of ethnopedagogy
No full textБабенко Т. В. Формування професійно-педагогічної культури засобами етнопедагогіки / Тетяна Василівна Бабенко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 202-206.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-202-206(ua) У статті висвітлено проблему формування професійно-педагогічної культури майбутніх педагогів засобами етнопедагогіки як важливого складника сучасної педагогічної освіти. Актуальність дослідження зумовлена суспільною потребою у вчителі нового покоління, який володіє не лише високим рівнем професійних знань і методичної майстерності, а й сформованою духовно-моральною культурою, національною свідомістю, здатністю до гуманістичної взаємодії з учасниками освітнього процесу. Професійно-педагогічна культура розглядається як багатовимірне інтегративне утворення, що охоплює професійні компетентності, педагогічне мислення, культуру спілкування, систему цінностей, етичні норми поведінки, здатність до рефлексії та безперервного саморозвитку.
У дослідженні обґрунтовано значний виховний і дидактичний потенціал етнопедагогіки у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Показано, що звернення до народної педагогічної спадщини – традицій, звичаїв, обрядів, фольклору, народної моралі, сімейного виховання – сприяє формуванню національної ідентичності, педагогічної етики, толерантності, поваги до культурних надбань народу та усвідомлення соціальної значущості педагогічної професії. Визначено основні напрями реалізації етнопедагогічного підходу в освітньому процесі закладів вищої освіти, зокрема інтеграцію етнокультурного змісту в навчальні дисципліни, організацію виховної та позааудиторної роботи, проходження педагогічної практики, залучення студентів до науково-дослідної діяльності.
Зроблено висновок, що системне й цілеспрямоване використання засобів етнопедагогіки забезпечує підвищення рівня професійно-педагогічної культури майбутніх педагогів, сприяє їх особистісному й професійному становленню та формує готовність до ефективної освітньо-виховної діяльності на засадах національних і загальнолюдських цінностей.
(en) The article addresses the issue of forming the professional and pedagogical culture of future teachers by means of ethnopedagogy as an important component of modern pedagogical education. The relevance of the study is determined by the social demand for a new-generation teacher who possesses not only a high level of professional knowledge and methodological mastery, but also a well-developed spiritual and
moral culture, national consciousness, and the ability to engage in humanistic interaction with participants in the educational process. Professional and pedagogical culture is interpreted as a multidimensional integrative formation that encompasses professional competencies, pedagogical thinking, communication culture, a system of values, ethical norms of behavior, as well as the capacity for reflection and continuous self-development.
The study substantiates the significant educational and didactic potential of ethnopedagogy in the process of professional training of future teachers. It is demonstrated that appealing to folk pedagogical heritage–traditions, customs, rituals, folklore, folk morality, and family upbringing–contributes to the formation of national identity, pedagogical ethics, tolerance, respect for the cultural heritage of the people, and awareness of the social significance of the teaching profession. The main directions for implementing the ethnopedagogical approach in the educational process of higher education institutions are identified, including the integration of ethnocultural content into academic disciplines, the organization of educational and extracurricular activities, teaching practice, and the involvement of students in research activities.
It is concluded that the systematic and purposeful use of ethnopedagogical means ensures an increase in the level of professional and pedagogical culture of future teachers, promotes their personal and professional development, and forms readiness for effective educational and upbringing activities based on national and universal human values
Innovative methods for developing the moral and ethical culture of a future teachers
No full textДубінка М. М. Інноваційні методи у розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя / Микола Михайлович Дубінка // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 106-110.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-106-110(ua) У статті здійснено комплексний аналіз сучасних інноваційних методів формування морально-етичної культури майбутніх учителів у процесі їх професійної підготовки в закладах вищої освіти. Актуальність порушеної проблеми зумовлена трансформаціями соціокультурного середовища, динамічним розвитком цифрових технологій, зміною ціннісних орієнтацій молоді та зростанням суспільних вимог до особистості педагога як носія моральних і етичних норм. Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого розвитку морально-етичної культури майбутнього вчителя як інтегративної характеристики його професійної компетентності, що поєднує систему цінностей, моральну свідомість, етичну поведінку та здатність до відповідального педагогічного вибору.
Проаналізовано наукові підходи українських і зарубіжних учених до проблеми морального виховання педагогів, професійної етики вчителя та формування моральних цінностей у процесі педагогічної освіти. Акцентовано увагу на обмеженості традиційних методів навчання у забезпеченні належного рівня сформованості морально-етичної культури майбутніх учителів, що зумовлює потребу впровадження інноваційних педагогічних технологій.
У статті охарактеризовано потенціал тренінгових технологій, ігрових та інтерактивних методів, арттерапевтичних практик, цифрових інструментів етичного виховання та рефлексивних методик. Розкрито їх зміст, педагогічні можливості й приклади використання в освітньому процесі закладів вищої освіти. Обґрунтовано їх роль у формуванні у майбутніх педагогів моральних цінностей, професійної етики, відповідальності, емпатії та здатності до моральної рефлексії.
Зроблено висновок про доцільність комплексного впровадження інноваційних методик у систему професійної підготовки педагогів як ефективної умови формування високого рівня морально-етичної культури майбутніх учителів. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень, пов’язаних з удосконаленням методичного забезпечення та розробленням діагностичних інструментів оцінювання рівня сформованості морально-етичної культури здобувачів педагогічної освіти.
(en) The article provides a comprehensive analysis of modern innovative methods for the development of moral and ethical culture of future teachers in the process of their professional training in higher education institutions. The relevance of the problem is determined by transformations of the contemporary sociocultural environment, the rapid development of digital technologies, changes in young people’s value orientations, and the increasing social demands on teachers as carriers of moral and ethical norms. The necessity of purposeful development of moral and ethical culture of future teachers as an integrative component of their professional competence is substantiated. This culture combines a system of values, moral consciousness, ethical behavior, and the ability to make responsible pedagogical decisions.
The article analyzes scientific approaches of Ukrainian and foreign scholars to the issues of moral education of teachers, professional ethics, and the formation of moral values in the system of pedagogical education. Attention is focused on the limitations of traditional teaching methods in ensuring an adequate level of moral and ethical culture formation among future teachers, which necessitates the implementation of innovative pedagogical technologies.
The potential of training technologies, game-based and interactive methods, art-therapeutic practices, digital tools for ethical education, and reflective practices is characterized. Their content, pedagogical possibilities, and examples of application in the educational process of higher education institutions are revealed. The role of these methods in the formation of moral values, professional ethics, responsibility, empathy, and the ability for moral reflection among future teachers is substantiated.
It is concluded that the comprehensive implementation of innovative methods in the system of professional teacher training is an effective condition for the development of a high level of moral and ethical culture of future teachers. Prospects for further research are outlined, particularly in the areas of improving methodological support and developing diagnostic tools for assessing the level of moral and ethical culture formation among students of pedagogical specialties
Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод особи у діяльності Служби безпеки України
No full textКондратенко В. М., Швайка М. М. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод особи у діяльності Служби безпеки України: сучасні тенденції та перспективи розвитку : монографія / Віталій Миколайович Кондратенко, Микола Миколайович Швайка. - Дніпро : ФОП Середняк Т. К., 2026. -
207 с.У монографії досліджуються теоретичні, правові та організаційні засади адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина у діяльності Служби безпеки України. Особливу увагу приділено аналізу сучасних тенденцій розвитку державної політики у сфері захисту прав особи, впливу процесів євроінтеграції, а також викликів цифрової трансформації публічного управління. У роботі висвітлено еволюцію адміністративно-правового статусу СБУ, окреслено основні функції державного органу та специфіку його взаємодії з громадянським суспільством. Розглянуто нормативно-правову базу діяльності, ключові напрями реформування та впровадження міжнародних стандартів у сфері прав людини. Проаналізовано проблеми та перспективи удосконалення адміністративно-правових механізмів гарантування прав людини в умовах національної безпеки, воєнного стану, розвитку кібербезпеки й інформаційного простору.Автори пропонують системний підхід до оцінки ефективності діяльності СБУ у контексті людиноцентричних цінностей, розробляють рекомендації щодо оптимізації процедур, підвищення прозорості та підзвітності інституції, удосконалення механізмів контролю й оскарження. Матеріали монографії базуються на аналізі законодавства, судової практики, доктринальних джерел і сучасного міжнародного досвіду. Видання адресовано науковцям, правникам, державним службовцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться проблемами прав людини, адміністративного права й сучасної державної безпекової політики
Формування готовності педагогів закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підвищення кваліфікації
No full textНаровлянська М. Д. Формування готовності педагогів закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підвищення кваліфікації : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки / Марина Данилівна Наровлянська. – Кропивницький, 2026. – 263 с.(ua) У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано науковометодичні засади формування готовності педагогів закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму до використання інформаційно комунікаційних технологій у професійній діяльності у процесі підвищення кваліфікації. Дослідження спрямоване на розв’язання актуального науково педагогічного завдання, пов’язаного з підвищенням ефективності використання ІКТ у позашкільній освіті з урахуванням специфіки туристсько-краєзнавчого напряму. У роботі проаналізовано сучасний стан дослідженості проблеми формування готовності педагогів до використання ІКТ, з’ясовано особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму. Встановлено, що, попри активне впровадження цифрових технологій у практику позашкільної освіти, використання ІКТ супроводжується низкою об’єктивних і суб’єктивних труднощів, серед яких технічні обмеження, недостатній рівень мотивації інформаційної компетентності та методичної підготовки педагогів, брак часу та ресурсів. На основі аналізу досвіду використання ІКТ у позашкільній освіті розроблено концептуальну модель поняття «готовність педагогів до використання ІКТ», яка базується на системному, компетентнісному та діяльнісному підходах. Готовність педагогів до застосування ІКТ розглядається як цілісна структура, що включає психологічну, інформаційно-операційну та методичну готовність, які є взаємопов’язаними компонентами. У процесі дослідження визначено зміст кожної з компонент готовності педагогів до використання ІКТ. Психологічна готовність охоплює мотивацію до застосування цифрових технологій у професійній діяльності, відкритість до інновацій, адекватну самооцінку та готовність до рефлексії й саморозвитку. Методична готовність передбачає володіння методиками застосування ІКТ та вміння адаптувати традиційні педагогічні методики до умов цифрового освітнього середовища. Інформаційно-операційна готовність базується на інформаційній компетентності педагогів і виявляється у здатності використовувати цифрові ресурси, сервіси та інструменти для розв’язання професійних завдань. У рамках моделі розроблено критерії готовності (мотиваційний, рефлексивний, креативний та когнітивно-операційний), для кожного з яких визначено відповідні показники. Відповідно до концепції «Освіта впродовж життя» схарактеризовано етапи формування готовності (пропедевтичний, базової підготовки, професійного становлення, професійного удосконалення). Розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування готовності педагогів до використання інформаційнокомунікаційних технологій у процесі підвищення кваліфікації та педагогічні умови її реалізації. Формування готовності до застосування ІКТ у межах моделі відбувається на принципах гнучкості, адаптивності, практичної спрямованості та застосуванні індивідуальних освітніх траєкторій. Модель передбачає інформаційно-операційниу, методичниу та психологічну компоненти та базується на блочно-модульній структурі. Широкі педагогічні умови передбачають комплекс методичних та дидактичних, організаційних, психологічних, технологічних та інституційних умов. Розроблено авторську самооціночну методику оцінювання готовності педагогів до використання ІКТ, проведено її валідацію та нормування. У процесі дослідження проведено три етапи експерименту. Перший (констатувальний) етап мав на меті встановлення стану та особливостей використання ІКТ у позашкільній освіті туристсько-краєзнавчого напряму на сучасному етапі. На другому (констатувальному) етапі із застосуванням розробленої методики було визначено сучасний рівень готовності педагогічних кадрів закладів позашкільної освіти до використання ІКТ. На третьому (формувальному) етапі було експериментально перевірено ефективність розробленої структурно-функціональної моделі формування готовності педагогів до застосування ІКТ та педагогічних умов її реалізації. Експериментальна перевірка запропонованої моделі та педагогічних умов підтвердила їх ефективність, що виявилося у позитивній динаміці показників готовності педагогів закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: – вперше обґрунтовано та експериментально перевірено структурнофункціональну модель та педагогічні умови формування готовності педагогічних працівників закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підвищення кваліфікації; – розроблено методику оцінювання рівня готовності педагогів ЗПО до застосування інформаційно-комунікаційних технологій та здійснено її валідацію й нормування; – запропоновано класифікацію напрямів застосування ІКТ в освітньому процесі закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму та сформульовано умови їх ефективного впровадження; – уточнено сутність і структуру ключових понять дослідження, зокрема «інформаційно-комунікаційні технології»; «готовність педагогів закладів позашкільної освіти до застосування інформаційно-комунікаційних технологій»; – подальшого розвитку набули зміст і науково-методичне забезпечення процесу підвищення кваліфікації педагогів закладів позашкільної освіти напряму щодо застосування туристсько-краєзнавчого комунікаційних технологій. інформаційно. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні в освітній процес закладів позашкільної освіти туристсько краєзнавчого напряму й закладів післядипломної педагогічної освіти методики діагностування рівнів готовності педагогів до застосування інформаційно комунікаційних технологій у професійній діяльності. Методика може використовуватися для моніторингу професійної діяльності педагогів, планування індивідуальних освітніх траєкторій та оцінювання ефективності програм підвищення кваліфікації. На основі результатів дослідження розроблено орієнтовну програму та зміст заходів підвищення кваліфікації педагогів закладів позашкільної освіти з формування готовності до застосування ІКТ, розроблено навчально-методичний комплекс для їх реалізації; підготовлено методичні рекомендації щодо використання ІКТ педагогами закладів позашкільної освіти туристсько краєзнавчого напряму. Отримані результати засвідчили досягнення мети дослідження та підтвердили доцільність упровадження структурно-функціональної моделі та педагогічних умов формування готовності педагогів до використання ІКТ у процесі підвищення кваліфікації. Таким чином, розв’язання поставлених завдань дозволило створити цілісну систему формування й підвищення готовності педагогів ЗПО туристськокраєзнавчого напряму до застосування ІКТ: від аналізу стану проблеми та розробки понятійного апарату до створення й валідації методики діагностики, визначення рівнів готовності та апробації моделі підвищення кваліфікації педагогів. Результати дослідження мають як теоретичне значення (уточнення поняття, структури й критеріїв готовності; побудова концептуальної та структурно-функціональної моделей), так і практичне значення (розроблено валідована методика оцінювання, програма підвищення кваліфікації, рекомендації для закладів післядипломної освіти). Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні суміжних аспектів досліджуваної проблеми, які не були безпосередньо охоплені у межах цієї роботи. Зокрема, це питання формування готовності до застосування ІКТ у професійній діяльності у процесі підготовки майбутніх педагогів на етапі базової підготовки (навчання у закладах вищої освіти педагогічного спрямування), а також адаптації розроблених у межах дисертаційного дослідження теоретичних положень і діагностичної методики до умов інших напрямів позашкільної освіти та інших складників системи освіти з метою їх загальнопедагогічного застосування.
(en) The dissertation provides a theoretical generalization and substantiates the scientific and methodological foundations for the formation of educators’ readiness in after-school education institutions of the tourism and local history field to apply information and communication technologies (ICT) in their professional activities during the process of professional development. The research addresses an urgent scientific and pedagogical problem related to enhancing the effectiveness of ICT applications in after-school education, taking into account the specifics of the tourism and local history field. The paper analyzes the current state of research on the formation of educators’ readiness to apply ICT in scientific sources and identifies the peculiarities of applying information and communication technologies in the activities of after-school education institutions in the tourism and local history field. It is established that, despite the active introduction of digital technologies into the practice of after-school education, the application of ICT is accompanied by some objective and subjective difficulties, including technical limitations, insufficient motivation, inadequate information competence and methodological training of educators, as well as a lack of time and resources. Based on the analysis of practical experience of ICT application in after-school education, a conceptual model of educators’ readiness for ICT integration has been developed. It is grounded in systemic, competency-based, and activity-oriented approaches. Educators’ readiness for ICT is considered as an integral structure that includes psychological, informational-operational, and methodological readiness, which are interrelated components. The content of each component of educators’ readiness to apply ICT is defined. Psychological readiness includes motivation for using digital technologies in professional activities, openness to innovation, adequate self-assessment, and readiness for reflection and self-development. Methodological readiness presupposes mastery of methods for ICT application and the ability to adapt traditional pedagogical methods to the conditions of a digital educational environment. Informational-operational readiness is based on educators’ information competence and is manifested in the ability to apply digital resources, services, and tools to solve professional tasks. Within the framework of the conceptual model, readiness criteria (motivational, reflexive, creative, and cognitive-operational) were developed, and corresponding indicators were determined for each. The stages of formation of readiness (propaedeutic, basic training, professional formation, and professional improvement) were characterized in accordance with the concept of “lifelong learning.” A structural-functional model for the formation of educators’ readiness to apply ICT in the process of professional development and the pedagogical conditions for its implementation were developed and experimentally tested. The formation of readiness to apply ICT within the model is based on the principles of flexibility, adaptability, practical orientation, and the application of individual educational trajectories. The model includes informational-operational, methodological, and psychological components, and has a block-modular structure. The pedagogical conditions encompass a complex of methodological, didactic, organizational, psychological, technological, and institutional factors. An authorial self-assessment methodology for evaluating educators’ readiness to apply ICT was developed, validated, and standardized. The study consisted of three stages of experimentation. The first (ascertaining) stage aimed to identify the current state and characteristics of ICT applied after-school education in the tourism and local history field. The second (diagnostic) stage involved determining the current level of readiness of the staff of after-school education institutions to apply ICT, based on the developed methodology. The third (formative) stage experimentally verified the effectiveness of the proposed structural-functional model and pedagogical conditions for fostering educators’ readiness to apply ICT. Experimental verification of the proposed model and pedagogical conditions confirmed their effectiveness, as evidenced by the positive dynamics of indicators of educators’ readiness in after-school education institutions of the tourism and local history field to apply ICT in professional activities. The scientific novelty of the study lies in the fact that: – for the first time, a structural-functional model and pedagogical conditions for forming educators’ readiness in after-school education institutions of the tourism and local history field to apply ICT have been substantiated; – the essence and structure of key research concepts have been clarified, including “information and communication technologies” and “educators’ readiness in after-school education institutions to apply ICT”; – a methodology for assessing the level of educators’ readiness to apply ICT has been developed, validated, and standardized; – a classification of directions for ICT application in the educational process of after-school institutions of the tourism and local history field has been proposed, as well as the conditions for their effective implementation; – the content and scientific-methodological support of the process of professional development of educators in after-school education institutions of the tourism and local history field in relation to ICT applications have been further developed. The practical significance of the obtained results lies in the development and implementation of a methodology for diagnosing educators’ readiness to apply ICT in professional practice. This methodology can be applied in after-school education institutions of the tourism and local history field and in postgraduate pedagogical education institutions for professional monitoring, planning of individual educational trajectories, and assessing the effectiveness of professional development programs. Based on the results, a model program and the content of professional development activities were designed to form educators’ readiness to apply ICT, as well as an educational-methodical complex for their implementation. Methodological recommendations for educators of after-school education institutions of the tourism and local history field regarding the application of ICT were also developed. The obtained results confirm the achievement of the research aim and the appropriateness of implementing the proposed structural-functional model and pedagogical conditions for the formation of educators’ readiness to apply information and communication technologies during professional development. Thus, the tasks set in the research made it possible to develop an integrated system for forming and enhancing ICT readiness among educators of after-school education institutions of the tourism and local history field – from the analysis of the problem and conceptual framework development to diagnostic methodology validation, readiness level assessment, and model testing. The results have both theoretical significance (conceptual clarification, structural and criterion framework development) and practical significance (validated diagnostic tools, training programs, and recommendations for continuing education institutions). Prospects for further research involve studying related aspects not fully covered within the present research, particularly the formation of ICT readiness during the basic training of future educators (in pedagogical higher education institutions) as well as adapting the theoretical principles and diagnostic methodology developed in this dissertation to other fields of after-school education and components of the educational system for their broader pedagogical application
Technological education in primary school : challenges and ways of teacher’s training
No full textКотелянець Н. В. Технологічна освіта у початкової школі : шляхи підготовки вчителів / Наталка Валеріївна Котелянець // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 29-33.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-29-33(ua) У статті досліджуються теоретичні та практичні аспекти підготовки майбутніх учителів початкових класів до технологічної освіти. Зазначено, що технологічна освіта посідає важливе місце у формуванні ключових компетентностей молодших школярів, зокрема конструктивних, креативних, логічних, дослідницьких та просторових умінь. Наголошується, що сучасна школа потребує педагога, здатного організовувати навчальний процес із використанням різноманітних матеріалів, інструментів та інноваційних методик, інтегруючи технологічну діяльність у зміст освітніх дисциплін. У цьому контексті підготовка майбутніх учителів має передбачати цілеспрямоване формування професійних компетентностей, розвиток технологічної, комунікативної, проєктно-дослідницької та організаційно-педагогічної готовності.
Проаналізовано ключові виклики, які ускладнюють якісне опанування технологічної освітньої галузі студентами педагогічних спеціальностей. До них належать: обмеженість матеріально-технічної бази в університетах, недостатня кількість практико-зорієнтованих занять, фрагментарність проєктно-дослідницької підготовки, потреба в інтеграції технологічної освіти з іншими навчальними дисциплінами, а також недостатній рівень засвоєння цифрових інструментів і STEM/STEAM-підходів. Підкреслено, що вирішення цих проблем є необхідною умовою формування педагога, здатного забезпечити творчу діяльність молодших школярів, організувати продуктивне середовище практичної взаємодії та реалізувати особистісно орієнтований підхід.
Проведений аналіз сучасних наукових праць дозволив окреслити основні тенденції розвитку технологічної освіти та напрями вдосконалення професійної підготовки вчителя. Відзначено зростання ролі інтегрованих і проєктних форм навчання, підсилення практичного компонента, застосування цифрових платформ і конструкторських програм, використання дизайн-мислення, а також впровадження міждисциплінарних завдань, що поєднують технології з природничою, математичною та мистецькою освітою. Особливу увагу приділено ролі креативного, логічного, просторового та алгоритмічного мислення у професійній підготовці майбутнього педагога, оскільки саме ці складники визначають здатність учителя проєктувати ефективні технологічні завдання, керувати творчим процесом учнів і сприяти розвитку їхньої практичної компетентності.
(en) The article examines the theoretical and practical aspects of preparation of future primary school teachers for technological education. It is noted that technological education plays an important role in formation of the key competencies of young learners, particularly constructive, creative, logical, research, and spatial skills. It is emphasized that the modern school requires a teacher capable for organizing the educational process using a variety of materials, tools, and innovative methods, integrating technological activities into the content of academic subjects. In this context, the training of future teachers should include the purposeful development of professional competencies, as well as technological, communicative, research-project, and organizational-pedagogical readiness.
The key challenges that complicate the effective acquisition of technological education by students of pedagogical specialties are analyzed. These include limited material and technical resources in universities, insufficient practice-oriented training sessions, fragmented research and project preparation, the need for integration of technological education with other academic disciplines, and the insufficient mastery of digital tools and STEM/STEAM approaches. It is emphasized that overcoming these challenges is essential for preparation of a teacher capable of ensuring the creative activity of young learners, organizing a productive environment for practical interaction, and implementing a learner-centered approach.
The analysis of contemporary scientific works allowed identifying the main trends in the development of technological education and the directions for improving teachers’ professional training. The increasing role of integrated and project-based learning, the strengthening of the practical component, the usage of digital platforms and design software, the application of design thinking, and the implementation of interdisciplinary tasks combining technologies with science, mathematics, and arts are highlighted. Particular attention is paid to the role of creative, logical, spatial, and algorithmic thinking in the professional training of future teachers, as these components determine the teacher’s ability to design effective technological tasks, manage students’ creative processes, and support the development of their practical competence