eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Наукові записки ЦДУ. Серія Психологія. - Вип. 3(9)
No full textНаукові записки ЦДУ. Серія : Психологія / ЦДУ ім. В. Винниченка ; відпов. ред. Гура Т. Є. - Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика» , 2026. - Вип. 3(9). – 110 c.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-
Health-safe competence of the head of an education institution as a component of his professional competence
No full textБабенко Т. В. Здоров'язбережувальна компетентність керівника закладу освіти як складова його професійної компетентності / Тетяна Василівна Бабенко, Владислав Дорошенко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 219. – С. 406-410.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-219-406-410(ua) У статті актуалізовано питання збереження здоров'я школярів в освітньому процесі, оскільки кількість хворих дітей у нашій державі зростає через погіршення та нестабільність соціально-економічної, екологічної ситуації, незадовільні умови життя частини населення, що знижує адаптивні можливості дитячого організму та його опірності до дії різних шкідливих факторів.
Визначено, що здоров'язбережувальна компетентність керівника закладу загальної середньої освіти – це складова його професійної компетентності; це здатність та готовність керівника до планування, організації та реалізації заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я учнів, педагогів та інших членів шкільного колективу. До структури здоров’язбережувальної компетентності керівника закладу загальної середньої освіти слід віднести такі основні компоненти: мотиваційно-ціннісний (інтереси, мотиви, цілі, переконання, ставлення, ціннісні орієнтації на здійснення здоров’язберігальної діяльності); гносеологічний (сукупність психолого-педагогічних та управлінських знань, зокрема про: нормативно-правове забезпечення розвитку здоров’я через освіту; засади управління закладом із позиції здоров’язбереження; основи людського здоров’я, особливості формування фізичного, психічного, соціального, ментального здоров’я на різних етапах онтогенезу людини; складові здорового способу життя; особливості застосування здоров’язберігальних засобів, форм, методів, технологій тощо); процесуальний (сукупність професійних умінь, якість засвоєння й узагальнення яких необхідні для здійснення педагогом здоров’язберігальної діяльності) і рефлексивний (самоаналіз, самооцінка та корекція результатів власної діяльності, здатність до самоосвіти і саморозвитку для ефективного здійснення здоров’язберігальної діяльності).
У статті наведено результати дослідження ставлення керівників шкіл до проблеми збереження здоров'я учнів в освітньому процесі, які дозволили виявити ступінь системності роботи школи над проблемою збереження здоров'я учнів; розглянути специфіку взаємодії школи із зовнішнім середовищем, виявити труднощі у роботі з партнерами щодо збереження здоров'я дітей; з’ясувати особливості сприйняття проблем збереження здоров'я школярів керівниками шкіл, їх розуміння реальної та бажаної діяльності педагогічного колективу щодо збереження здоров'я школярів.
Результати дослідження дозволять розпочати обґрунтування умов розвитку здоров’язбережувальної компетентності та розробку програмно-методичного забезпечення підготовки та перепідготовки педагогів та керівників шкіл до здоров'язберігаючої діяльності.
(en) The article updates the issue of preserving the health of schoolchildren in the educational process, since the number of sick children in our country is growing due to the deterioration and instability of the socio-economic, ecological situation, unsatisfactory living conditions of part of the population, which reduces the adaptive capabilities of the child's body and its resistance to the action of various harmful factors of competence.
It is determined that the health-safe competence of the head of a general secondary education institution is a component of his professional competence; it is the ability and readiness of the head to plan, organize and implement measures aimed at preserving and strengthening the health of students, teachers and other members of the school staff. The structure of the health-preserving competence of the head of the educational institution should include the following main components: motivational and value (interests, motives, goals, beliefs, attitudes, value orientations for the implementation of health-preserving activities); epistemological (a set of psychological, pedagogical and managerial knowledge, in particular about: regulatory and legal support for the development of personal health through education; principles of institution management from the perspective of health preservation; foundations of human health, features of the formation of physical, mental, social, spiritual health at different stages of human ontogenesis; components of a healthy lifestyle; features of the use of health-preserving means, forms, methods, technologies, etc.); procedural (a set of professional skills, the quality of assimilation and generalization of which are necessary for the teacher to carry out health-preserving activities) and reflective (self-analysis, self-assessment and correction of the results of one's own activities, the ability to self-education and self-development for the effective implementation of health-preserving activities).
The article presents the results of a study of the attitude of school leaders to the problem of preserving students' health in the educational process, which allowed us to identify the degree of systematic work of the school on the problem of preserving students' health; to consider the specifics of the school's interaction with the external environment, to identify difficulties in working with partners to preserve children's health; to find out the peculiarities of the perception of the problems of preserving schoolchildren's health by school leaders, their understanding of the real and desired activities of the teaching staff to preserve schoolchildren's health.
The results will allow us to begin substantiating the conditions for the development of health-preserving competence and developing programmatic and methodological support for the training and retraining of teachers and school leaders for health-preserving activities
Методичні вказівки щодо написання кваліфікаційних робіт здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Інформаційні системи та технології»
No full textМетодичні вказівки щодо написання кваліфікаційних робіт здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Інформаційні системи та технології». - Кропивницький: ЦДУ імені Володимира Винниченка,
2026. – 47 с
Organizational and didactic factors of forming the ethno-pedagogical culture of future teachers
No full textЛяшенко Р. О. Oрганізаційно-дидактичні чинники формування етнопедагогічної культури майбутніх учителів / Ростислав Олександрович Ляшенко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 187-190.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-187-190(ua) Стаття присвячена дослідженню структурних і методичних засад формування етнопедагогічної культури майбутніх учителів у процесі їхньої професійної підготовки. Визначено, що ефективне формування етнопедагогічної культури можливе за умови комплексного врахування організаційно-дидактичних чинників, до яких віднесено: цільову спрямованість освітнього процесу на інтеграцію національних і загальнолюдських цінностей; змістове наповнення навчальних дисциплін етнокультурним компонентом; упровадження активних і інтерактивних методів навчання, спрямованих на засвоєння здобувачами традицій, звичаїв, обрядів, фольклорної спадщини; організацію практичної підготовки у співпраці з культурно-освітніми та громадськими установами. Розкрито роль міждисциплінарної інтеграції у забезпеченні цілісного підходу до опанування етнопедагогічних знань, зокрема через поєднання курсів педагогіки, психології, історії педагогіки, етнології, культурології та методики викладання. У дослідженні, підкреслено значення створення мотиваційного середовища, що стимулює інтерес здобувачів до етнокультурної тематики та розвиває потребу у збереженні й популяризації національної спадщини у власній професійній діяльності. Висвітлено методичні підходи до реалізації етнопедагогічного компонента, зокрема через проєктну діяльність, етнографічні дослідження, підготовку навчально-методичних матеріалів, організацію тематичних заходів (фольклорних свят, майстер-класів, конкурсів). Окрему увагу приділено питанням оцінювання рівня сформованості етнопедагогічної культури, де запропоновано поєднання критеріїв знаннєвого, діяльнісного та ціннісного характеру. Зокрема, зроблено висновок, що цілеспрямоване й системне впровадження організаційно-дидактичних умов у підготовку майбутніх учителів сприяє формуванню їхньої готовності до
творчого використання етнопедагогічної спадщини у сучасному освітньому процесі та забезпечує підготовку педагогів нового покоління, здатних поєднувати інноваційні методи з національними традиціями у вихованні молоді.
(en) The article is devoted to the study of the structural and methodological principles of the formation of ethnopedagogical culture of future teachers in the process of their professional training. It is determined that the effective formation of ethnopedagogical culture is possible provided that organizational and didactic factors are taken into account in a comprehensive manner, which include: the target orientation of the educational process towards the integration of national and universal values; the content of academic disciplines with an ethnocultural component; the introduction of active and interactive teaching methods aimed at the assimilation of traditions, customs, rituals, folklore heritage by students; the organization of practical training in cooperation with cultural and educational and public institutions. The role of interdisciplinary integration in ensuring a holistic approach to mastering ethnopedagogical knowledge is revealed, in particular through a combination of courses in pedagogy, psychology, history of pedagogy, ethnology, cultural studies and teaching methods. The importance of creating a motivational environment that stimulates applicants' interest in ethnocultural topics and develops the need to preserve and popularize national heritage in their own professional activities is emphasized. Methodological approaches to the implementation of the ethnopedagogical component are highlighted, in particular through project activities, ethnographic research, preparation of educational and methodological materials, organization of thematic events (folklore festivals, master classes, competitions). Special attention is paid to the issues of assessing the level of formation of ethnopedagogical culture, where a combination of criteria of a knowledge, activity and value nature is proposed. It is concluded that the purposeful and systematic implementation of organizational and didactic conditions in the training of future teachers contributes to the formation of their readiness for the creative use of ethno-pedagogical heritage in the modern educational process and ensures the training of a new generation of teachers capable of combining innovative methods with national traditions in educating young people
Наукові записки ЦДУ. Серія Педагогічні науки. - Вип. 222
No full textНаукові записки ЦДУ. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / МОН України, Центральноукраїнський державний університет ім. В. Винниченка. - Кропивницький, 2026. - Вип. 222. - 384 с.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222«Наукові записки. Серія: Педагогічні науки» включено до Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» (галузь знань: А Освіта), згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України
№ 886 від 02.07.2020.
Збірник зареєстровано в міжнародних наукометричних базах Index Copernicus, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat, публікаціям присвоюється ідентифікатор цифрового
об’єкта DOI.
Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №599 від 27.07.2023 р. Ідентифікатор медіа R30-01123
Педагогіка дітей раннього та дошкільного віку
No full textПрибора Т. О. Педагогіка дітей раннього та дошкільного віку : навчальний посібник / Тетяна Олександрівна Прибора. - Дніпро : Середняк Т. К., 2026. - Ч. 1. - 290 с.
DOI: 10.36550/978-617-8807-34-4(ua) Навчальний посібник укладено відповідно до Стандарту вищої освіти України за спеціальністю А2 Дошкільна освіта галузі знань А Освіта для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня. Видання орієнтоване на формування у студентів системного бачення основ педагогіки раннього та дошкільного віку, розуміння її змісту, завдань і практичного значення для професійної діяльності вихователя.
У структурі підручника поєднано наукову обґрунтованість викладу теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю. Теоретичні положення доповнено методичними рекомендаціями, прикладами з педагогічної практики. Важливою складовою підручника є запитання для перевірки засвоєння матеріалу, укладені відповідно до таксономії Блума. Їх використання сприяє розвитку аналітичного мислення, критичного оцінювання педагогічних ситуацій та формуванню у студентів умінь самостійно робити професійні висновки.
Навчальний посібник призначений для викладачів закладів вищої освіти, педагогічних коледжів, студентів закладів вищої освіти та педагогів-практиків
Друга світова війна на великому екрані: художні фільми відзначені Премією «Оскар»
No full textГрінченко В. Друга світова війна на великому екрані: художні фільми відзначені Премією «Оскар» / Вікторт Григорович Грінченко // Друга світова війна в історії країн та народів Східної Європи : збірник тез Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 80-річчя завершення Другої світової війни. Кропивницький: РВВ ЦДУ імені В. Винниченка, 2025. - С. 12–18
Methodological basis of studying special education problem
No full textОкольнича Т. В. Методологічні основи вивчення проблем спеціальної освіти / Тетяна Володимирівна Окольнича, Долорес Жораївна Завітренко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. – Вип. 222. – С. 33-37.
DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-222-33-37(ua) У статті структурно охарактеризована методологія дослідження проблем спеціальної освіти, яка побудована на таких рівнях: 1) загально-філософському, який забезпечує вивчення проблем спеціальної освіти у просторі діалектичних законів та закономірностей; 2) загально-науковому – аналіз досліджуваної проблеми забезпечують системний, хронологічний, антропологічний, аксіологічний підходи; 3) конкретно-науковому, який передбачає вивчення проблем спеціальної освіти з урахуванням порівняльного, історико-генетичного та персоніфікованого підходів, які сприяють відтворенню об’єктивної картини науково-педагогічного знання, дають можливість проникнення в сутність педагогічних феноменів, різноманітних їх аспектів.
Дослідження ґрунтується на загальних філософських знаннях про діалектичність процесу пізнання, про буття, природу, людину, світ повсякденності; взаємозумовленість педагогічних, соціально-економічних, культурних явищ і процесів та необхідність їхнього вивчення у зв’язку з конкретно-історичними умовами суспільного життя; про єдність історичного і логічного, про об’єктивний підхід до аналізу процесів ґенези проблем спеціальної освіти.
Значне місце займають ідеї об’єктивного позитивізму, основна мета якого полягає в осмисленні фактів як сукупності теоретичного і практичного досвіду.
Усі зазначені підходи використовуються комплексно, оскільки жоден з них не є універсальним для успішної реалізації поставленої мети. Вони ґрунтуються на загальнонаукових принципах: єдності історичного і логічного, об’єктивності, усебічності й цілісності вивчення процесів і явищ. Характерним для спеціальної освіти є реалізація в дослідженнях принципу сутнісного аналізу та принципу синергетичності феноменів.
Означені принципи є основою для визначення комплексу взаємодоповнювальних методів дослідження проблеми: загальнонаукові: методи теоретичного аналізу і синтезу – для упорядкування сукупності термінів і понять, для формування висновків та узагальнень; індукція, дедукція, узагальнення, ретроспекція, порівняння – з метою вивчення і аналізу нормативно-правових документів.
(en) The article structurally describes the methodology for studying the problem of the special education, which is built on the following levels: 1) general philosophical, ensuring the study of the special education in the space of dialectical laws and regularities; 2) generalscientific– analysis of the researched problem is provided by systemic, chronological, anthropological, axiological approaches upon which our research is based; 3) specifically scientific, which involves the study of the special education taking into account comparative, historicalgenetic and personified approaches, which contribute to the reproduction of an objective picture of scientific and pedagogical knowledge about the past, provide an opportunity to penetrate into the essence of pedagogical phenomena and their various aspects.
The research is based on general philosophical knowledge about the dialectic of the process of cognition, about being, nature, mankind, the world of everyday life; interdependence of pedagogical, socio-economic, cultural phenomena and processes and the necessity to study them in connection with specific historical conditions of social life; about the unity of the historical and logical, about the objective and historical approach to the analysis of the processes of the genesis of the special education.
The main place is occupied by the ideas of objective positivism, the main purpose of which is to understand the facts of the historicalpedagogical process as a set of theoretical and practical experience.
All of these approaches are used comprehensively, since none of them is universal for the successful implementation of this goal. They are based on such general scientific principles as historicism, unity of the historical and logical, objectivity, comprehensiveness and integrity of the study of processes and phenomena. Characteristic of special education is the implementation in research of the principle of essential analysis and the principle of synergy of phenomena.
The principles used became the basis for defining a complex of complementary methods of researching the problem: general scientific: methods of theoretical analysis and synthesis – to organize the set of terms and concepts of musical culture, to form conclusions and generalizations; induction, deduction, generalization, retrospection, comparison – for the purpose of studying and analyzing normative-legal documents, archival and little-known sources.
According to the methodology, such methods as narrative, the method of scientific classification, historical and structural (systemstructural) method, historical and comparative (historical-comparative) method were used during the research
Організація і проведення спортивно-мистецьких заходів: методичні рекомендації
No full textШевченко О. В. Організація і проведення спортивно-мистецьких заходів: методичні рекомендації / Ольга Володимирівна Шевченко. - Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2026. - 131 с.У методичних рекомендаціях розглянуті особливості організації і проведення спортивно-мистецьких заодів в закладах загальної середньої освіти. Представлений матеріал сприяє професійній підготовці студентів за спеціальністю А4 Середня освіта, предметної спеціальності А4.11 Середня освіта (Фізична культура), галузі знань А Освіта
Англо-український тлумачний словник ІТ-сфери
No full textЛелека Т. О. Англо-український тлумачний словник ІТ-сфери / Тетяна Олександрівна Лелека, Інна Миколаївна Демешко. - Кропивницький, 2026. - 136 с