eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Теорія і методика організації виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах
No full textТеорія і методика організації виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах : робоча програма навчальної дисципліни для студентів спеціальності 013Початкова освіта за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти / розробник Наталя Миколаївна Андросова. – ЦДУ імені В. Винниченка, 2024. – 12 с
Characteristic of integraded training in table tennis
No full textБрояковський О. В. Характеристика ітегральної підготовки у настільному тенісі / Олександр Вікторович Брояковський // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 213. – С. 97-103.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-213-97-103(ua) Інтегральна підготовка направлена на координацію і реалізацію у змагальній діяльності різних складових спортивної майстерності – технічної, тактичної, фізичної та психологічної підготовленості.
У статті здійснено аналіз значення інтегральної підготовки у настільному тенісі виокремлені основні чинники і фактори її розвитку. Викладено результати дослідження. Проаналізовано вплив різних видів інтегральної підготовленості на успішність змагальної діяльності.
Ігрова й змагальна діяльність тенісистів – яскравий зразок системності, зв'язаного цілого. Взаємозалежні рухові здібності, прийоми техніки, тактичні дії; рухові здібності з технічними прийомами й тактичними діями; прийоми техніки з тактичними діями, тактичні дії з міжособистісними стосунками . Взаємозв'язок сторін підготовки вимагає спеціального, цілеспрямованого впливу.
Встановлено, що інтегральна підготовка впливає на впевнене застосування вивчених технічних прийомів і тактичних дій у складних умовах гри й змагань. У кваліфікованих спортсменів інтегральна підготовка займає основне місце в тренуванні, особливо в передзмагальних циклах і змагальному періоді підготовки. Про ефективність інтегральної підготовки судять за наступними показниками : за обсягом технічних прийомів і тактичних дій, що застосовують спортсмени в змаганнях; за якістю (за кількістю «своїх» помилок); за ефективністю ігрових дій на змаганнях. За допомогою інтегральної підготовки тенісисти навчаються максимально реалізувати в специфічній для настільного тенісу змагальній діяльності все те, що «напрацьовується» у процесі тренувальних занять (тренувальні ефекти). Трансформація тренувальних ефектів у результаті ігрових дій досягається за допомогою : по-перше, поєднання компонентів тренування – фізичної і технічної; по-друге, чергування й зміни технічних прийомів, тактичних дій і вправ для розвитку спеціальних рухових здібностей; по-третє, системи завдань у навчальних іграх й установок у контрольних іграх і, нарешті, у календарних іграх. Інтегральна підготовка ефективна у перед змагальний період.
(en) Integral training is aimed at coordination and implementation in competitive activities of various components of sportsmanship – technical, tactical, physical and psychological preparedness.
The article analyzes the importance of integral training in table tennis, highlights the main factors and factors of its development. The results of the research are outlined. The impact of various types of integral preparation on the success of competitive activities is analyzed.
The game and competitive activity of tennis players is a vivid example of systematicity, a connected whole. Interdependent motor abilities, techniques, tactical actions; motor skills with technical techniques and tactical actions; technique techniques with tactical actions, tactical actions with interpersonal relations. The interaction of the training parties requires special, targeted influence.
It has been established that integral training affects the confident application of learned technical techniques and tactical actions in difficult game and competition conditions. For qualified athletes, integral training takes the main place in training, especially in pre-competition cycles and the competitive period of preparation. The effectiveness of integral training is judged by the following indicators: by the volume of technical techniques and tactical actions used by athletes in competitions; by quality (by the number of "own" mistakes); by the effectiveness of game actions at competitions.
With the help of integral training, tennis players learn to maximally realize in competitive activities specific to table tennis all that is "developed" in the process of training sessions (training effects). The transformation of training effects as a result of game actions is achieved with the help of: first, a combination of training components – physical and technical; secondly, alternating and changing technical techniques, tactical actions and exercises for the development of special motor skills; thirdly, systems of tasks in educational games and settings in control games and, finally, in calendar games. Integral training is effective in the pre-competitive period
Мова ворожнечі в сучасній журналістиці : регіональний вимір
No full textГундерук О. О. Мова ворожнечі в сучасній журналістиці : регіональний вимір / Наталія Миколаївна Фенько, Олександра Олександрівна Гундерук, І. В. Бегер. - Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Сер. Філологія. Журналістика. - 2024. - Т. 36 (75). - №1. - Ч. 2. - С. 272–276.
URL: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.1.2/43У статті досліджується мова ворожнечі в сучасних журналістських матеріалах та зміни в її трактуванні під час війни. Акцент робиться саме на локальних медіа, які не підлягають регулярному моніторингу.
Аналіз останніх досліджень проявів мови ворожнечі в журналістиці демонструє ситуа- цію, коли стало неможливим уникнути мови ворожнечі в журналістських матеріалах. Наразі мова ворожнечі постає своєрідним маркером внутрішньої мобілізації суспільства, і медіа не можуть не реагувати на цей потужний суспільний запит. Об᾿єктом вивчення стали публі- кації кропивницьких онлайн-видань «Медіапортал DOZOR», «Центральноукраїнське бюро новин (CBN)», «Златопіль» за вересень-листопад 2024 року.
Пропонується моніторинг локальних медіа за такими критеріями: наявність редакційної політики з прописаними етичними стандартами та принципами; присутність мови ворож- нечі в заголовках публікацій; присутність мови ворожнечі в текстах новин. Актуалізується думка, що мова ворожнечі під час війни набуває іншого підходу в трактуванні. Мова ворож- нечі виконує роль соціального запобіжника негативним проявам високої потужності серед широких народних мас, знімає напруження, мобілізує громадян для протидії ворогу.
Доводиться, що в локальних медіа спостерігається певний відсоток журналістських матеріалів з мовою ворожнечі. Це передусім субʼєктивне висвітлення подій та їх учасників. Новотвори мови ворожнечі, повʼязані з війною, провокують негативне ставлення до окремих груп людей, що призводить до небажаної поляризації суспільства. Використання подібних висловлювань та оцінок вказує на недотримання стандартів журналістики.
Відсутність редакційної політики в локальних медіа сприяє появі мови ворожнечі в жур- налістських матеріалах. В цьому напрямку треба консолідовано працювати і медійникам, і медіаекспертам. Редакційна політика видання – це перший крок до усвідомленого підходу в публікації матеріалів за професійними стандартами журналістики
Preventive and educational potential integrated educational environment : aspects of practical implementation
No full textДовга Т. Я. Превентивно-виховний потенціал інтегрованого освітнього середовища : аспекти практичного втілення / Тетяна Яківна Довга // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 213. – С. 266-272.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-213-266-271(ua) У статті актуалізовано проблему превентивного виховання на сучасному етапі модернізації усіх ланок вітчизняної освіти. Теоретичну основу даної статті складають поняття : освітній процес, освітній простір, освітнє середовище; інтегроване освітнє середовище. Зміст статті розкривають базові терміни : превенція, превентивне виховання, завдання превентивного виховання, превентивна виховна діяльність, превентивне виховне середовище, превентивно-виховний потенціал.
Основну ідею статті виражено думкою, що інтегрований характер освітнього середовища підвищує ефективність реалізації завдань превентивного виховання. Інтегроване освітнє середовище в контексті дослідження представлене як об’єднання освітніх середовищ окремих закладів освіти з метою превентивного виховання дітей і підлітків. Наслідком такого об’єднання є створення превентивного виховного середовища, яке володіє превентивно-виховним потенціалом. Відзначено, що сучасні освітні середовища закладів дошкільної, початкової та позашкільної освіти виконують виховну, розвивальну та превентивну функції.
Запропоновано авторські тлумачення та опис окремих педагогічних явищ, що розширюють зміст досліджуваної проблеми. Освітнє середовище закладу дошкільної освіти є частиною освітньо-розвивального простору, в якому беруть активну участь педагоги, діти та їхні батьки, відбувається розвиток та виховання дітей дошкільного віку. В освітньому середовищі початкової школи відбувається навчання та розвиток, виховання та соціалізація молодших школярів. Заклади позашкільної освіти здійснюють виховання дітей та підлітків з урахуванням специфіки організації групових та індивідуальних занять та творчої спрямованості освітнього процесу.
Головним осередком превентивної виховної діяльності з молодшими школярами та підлітками є заклад загальної середньої освіти. Заклади дошкільної та позашкільної освіти також володіють превентивно-виховним потенціалом та успішно виконують превентивну функцію – своєчасне попередження та усунення відхилень у поведінці дітей і підлітків.
(en) The article updates the problem of preventive education at the current stage of modernization of all branches of national education. The theoretical basis of this article consists of the following concepts: educational process, educational space, educational environment; integrated educational environment. The basic terms reveal the content of the article: prevention, preventive education, tasks of preventive education, preventive educational activity, preventive educational environment, preventive educational potential.
The main idea of the article is expressed by the opinion that the integrated nature of the educational environment increases the effectiveness of the implementation of the tasks of preventive education. The integrated educational environment in the context of the study is presented as a combination of educational environments of individual educational institutions for the purpose of preventive education of children and adolescents. The result of such an association is the creation of a preventive educational environment that has preventive and educational potential. It was noted that modern educational environments of preschool, primary and extra-curricular education institutions perform educational, developmental and preventive functions.
The author's interpretation and description of certain pedagogical phenomena that expand the content of the researched problem are offered. The educational environment of a preschool education institution is part of the educational and developmental space in which teachers, children and their parents actively participate, the development and upbringing of preschool children takes place. In the educational environment of the elementary school, learning and development, upbringing and socialization of younger students take place. Out-of-school education institutions educate children and adolescents taking into account the specifics of the organization of group and individual classes and the creative direction of the educational process.
The main focus of preventive educational activities with younger schoolchildren and teenagers is the institution of general secondary education. Preschool and out-of-school education institutions also have preventive and educational potential and successfully perform a preventive function – timely prevention and elimination of deviations in the behavior of children and adolescents
Features of the formation of research competence of future teachers of history and social science in the process of professional training
No full textГалета Я. В. Особливості формування дослідницької компетентності майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін у процесі фахової підготовки / Ярослав Володимирович Галета // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 212. – С. 205-209.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-212-205-209(ua) Швидкий розвиток високих технологій та поширений доступ до різноманітної інформації ставлять перед людиною вимогу до постійного росту її професійних навичок і мобільності. Протягом свого життя людина змушена постійно підвищувати свою кваліфікацію, оволодівати новими технологіями та навичками, а часом навіть змінювати свою професійну сферу. За думкою експертів, найбільш успішними на ринку праці стануть ті, хто вміє постійно навчатися, критично мислити, ефективно аналізувати ситуації, приймати самостійні та відповідальні рішення, передбачати їх наслідки, а також працювати в команді, спілкуватися в мультикультурному оточенні та мати розуміння сучасних вимог та вмінь.
Дослідницька компетентність майбутніх вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін є ключовим елементом їхньої професійної підготовки у сучасних умовах освітньої системи. Ця стаття ставить за мету розглянути особливості формування дослідницької компетентності у майбутніх вчителів, зокрема у процесі фахової підготовки.
Першочерговою задачею є аналіз визначень дослідницької компетентності та її ролі в професійній діяльності вчителя історії та суспільствознавства. Далі розглядаються методи та стратегії формування цієї компетентності під час фахової підготовки, зокрема вивчення теоретичних засад наукових досліджень, практичне застосування здобутих знань у дослідницьких проектах, розвиток аналітичних навичок та критичного мислення. Не менш важливою є участь майбутніх вчителів у наукових заходах, співпраця з досвідченими науковцями та викладачами, а також власний науковий розвиток через публікації та доповіді.
Дослідницька компетентність представляє собою сукупність особистісних та професійних якостей фахівця, яка відображає його зацікавленість у наукових дослідженнях, рівень володіння методологією педагогічного аналізу, а також особистісні характеристики дослідника, серед яких інноваційне мислення та здатність до творчої та інноваційної роботи.
Усі ці аспекти формування дослідницької компетентності враховують специфіку професійної діяльності вчителів історії та суспільствознавства, а також вимоги сучасного освітнього середовища. Розгляд цих питань допомагає виявити та обґрунтувати оптимальні методи і підходи до підготовки майбутніх вчителів історії та суспільствознавства, що сприяє підвищенню якості їх професійної діяльності та відповідності сучасним вимогам освітньої системи.
(en) The rapid development of high technologies and widespread access to a variety of information place a demand on a person for the constant growth of his professional skills and mobility. During his life, a person is forced to constantly improve his qualifications, master new technologies and skills, and sometimes even change his professional field. According to experts, the most successful in the labor market will be those who are able to constantly learn, think critically, effectively analyze situations, make independent and responsible decisions, foresee their consequences, as well as work in a team, communicate in a multicultural environment and have an understanding of modern requirements and skill.
The research competence of future teachers of history and social science disciplines is a key element of their professional training in the modern conditions of the educational system. This article aims to consider the peculiarities of the formation of research competence in future teachers, in particular in the process of professional training.
The primary task is to analyze the definitions of research competence and its role in the professional activity of a history and social science teacher. Next, the methods and strategies of the formation of this competence during professional training are considered, in particular, the study of the theoretical foundations of scientific research, the practical application of the acquired knowledge in research projects, the development of analytical skills and critical thinking. Equally important is the participation of future teachers in scientific events, cooperation with experienced scientists and teachers, as well as their own scientific development through publications and reports.
Research competence is a set of personal and professional qualities of a specialist, which reflects his interest in scientific research, the level of mastery of the methodology of pedagogical analysis, as well as personal characteristics of the researcher, including innovative thinking and the ability to do creative and innovative work.
All these aspects of the formation of research competence take into account the specifics of the professional activity of teachers of history and social studies, as well as the requirements of the modern educational environment. Consideration of these issues helps to identify and substantiate the optimal methods and approaches to the training of future teachers of history and social studies, which contributes to the improvement of the quality of their professional activity and compliance with the modern requirements of the educational system
Implementation of satellite monitoring technologies in the process of training geography teachers
No full textОнойко Ю. Ю. Впровадження технологій супутникового моніторингу в процесі підготовки вчителів географії / Юрій Юрійович Онойко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти : зб. наук. праць / ред. кол. : Сальник І. В. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 1(3). – С. 53-59.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2024-1-7(ua) У статті проаналізовано особливості впровадження технологій супутникового моніторингу в процесі підготовки вчителів географії. Розкрито досвід автора з розробки спеціалізованих навчальних курсів «Основи дистанційного зондування Землі», «Практикум з основ дистанційного зондування Землі», використання технологій супутникового моніторингу під час викладання курсів «Загальне землезнавство», «Метеорологія і кліматологія», «Гідрологія» в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка.
Головну увагу приділено найбільш ефективним репозитаріям супутникових знімків EO Browser, «Google Планета Земля» й онлайн-платформі візуалізації географічних даних Giovanni.
Сформовані найважливіші освітні й наукові завдання з географії, які можна вирішувати за допомогою технологій супутникового моніторингу у вищій та середній школі. Розкрито основний технологічний інструментарій досліджуваних ресурсів перегляду й аналізу супутникових знімків. Наведено приклади застосування технологій супутникового моніторингу під час вивчення окремих географічних дисциплін і проведення досліджень.
Доведено, що, використовуючи технології супутникового моніторингу, здобувачі вищої освіти вчаться знаходити, діагностувати та класифікувати різноманітні географічні об’єкти, явища та процеси, визначати їх кількісні параметри, встановлювати закономірності формування й поширення, виявляти взаємозв’язки, прогнозувати зміни. Застосування технологій супутникового моніторингу в освітньому процесі дає змогу економити час, кошти, інші матеріальні засоби навчання, закріплювати теоретичні знання та виробляти практичні вміння й навички. Технології супутникового моніторингу в процесі підготовки вчителів географії забезпечують формування інформаційно-цифрової, екологічної компетентностей і компентностей у галузі природничих наук, техніки і технологій.
(en) The article analyzes the peculiarities of implementing satellite monitoring technologies in the process of training geography teachers. The author's experience in the development of specialized training courses “Fundamentals of remote sensing of the Earth”, “Practicum on the basics of remote sensing of the Earth”, the use of satellite monitoring technologies during the teaching of the courses “General Earth Science”, “Meteorology and Climatology”, “Hydrology” at the Central Ukrainian State University is disclosed named after Volodymyr Vinnichenko.
The main focus is on the most effective repositories of satellite images EO Browser, Google Earth and the online platform for visualization of geographic data Giovanni.
The most important educational and scientific tasks in geography, which can be solved with the help of satellite monitoring technologies in higher and secondary schools, have been formed. The main technological toolkit of researched resources for viewing and analyzing satellite images is disclosed. Examples of the use of satellite monitoring technologies during the study of certain geographic disciplines and conducting research are given.
It has been proven that, using satellite monitoring technologies, students of higher education learn to find, diagnose, and classify various geographic objects, phenomena, and processes, determine their quantitative parameters, establish patterns of formation and distribution, identify relationships, and predict changes. The involvement of satellite monitoring technologies in the educational process allows you to save time, money, other material means of education, consolidate theoretical knowledge and develop practical skills. Satellite monitoring technologies in the process of training geography teachers ensure the formation of information and digital, environmental competences and competences in the field of natural sciences, engineering and technology
Theoretical and methodological foundations of development and correction of resilience
No full textМельничук І. Я. Теоретико-методологічні основи розвитку та корекції резильєнтності / Ірина Ярославівна Мельничук // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Психологія : зб. наук. праць / ред. кол. : Гура Т. Є. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 2(4) – С. 82-88.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-12(ua) У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до поняття резильєнтності. Резильєнтність розглядається як здатність особистості протистояти складним життєвим обставинам та знаходити ресурси для відновлення після стресової події. Головними ознаками резильєнтності є менталітет уцілілого, ефективна емоційна регуляція, відчуття контролю, навички вирішення проблем, співчуття до себе, соціальна підтримка.
Здійснено аналіз трьох основних етапів становлення і застосування у наукових дослідженнях терміну «резильєнтність» з 1970-х років по теперішній час. Резильєнтність розглядається як багатогранна система, що включає когнітивні, афективні та поведінкові складники. Проаналізовано основні фактори, які впливають на резильєнтність: біологічні, психологічні, соціальні та культурні аспекти, які взаємодіють між собою та визначають, як людина реагує на стресові ситуації. Становлення резильєнтності залежить від досвіду успішного подолання труднощів, моральної стійкості, гнучкості, уміння регулювати емоційні стани та культивувати позитивні емоції, наявності гідної та важливої цілі, вміння турбуватися про свій фізичний стан, здатності проявляти і приймати соціальну підтримку.
Проаналізовано теоретичні підходи до розвитку резильєнтності, такі як: модель Его-психології, модель характерних особистісних рис і контекстуальна модель. Аналіз зарубіжних і вітчизняних програм для формування, розвитку та корекції резильєнтності служить основою для визначення пріоритетних цілей та завдань психологічної допомоги, які включають: осмислення цінностей та сенсу життя; сприяння здатності використовувати внутрішні та зовнішні ресурси і спиратися на набуті навички; удосконалення вмінь контролювати власні емоції та думки; навчання оптимістичному мисленню; планування різних видів діяльності; розвиток соціальних зв'язків та стосунків, а також прояв співчуття і допомоги тим, хто її потребує.
Програма корекції та розвитку резильєнтності повинна бути спрямована на формування стійких адаптаційних ресурсів особистості та підвищення її психологічного здоров’я, а також розвиток навичок самодопомоги.
(en) The article analyzes domestic and foreign scientific approaches to the concept of resilience. Resilience is considered as an individual's ability to face difficult life circumstances and find resources to recover from a stressful event. The main signs of resilience are a survivor mentality, effective emotional regulation, a sense of control, problem-solving skills, self-compassion, and social support.
An analysis of the three main stages of the formation and application of the term "resilience" in scientific research from the 1970s to the present is carried out. Resilience is viewed as a multifaceted system that includes cognitive, affective, and behavioral components. The main factors that affect resilience are analyzed: biological, psychological, social and cultural aspects that interact with each other and determine how a person reacts to stressful situations.
The development of resilience depends on the experience of successfully overcoming difficulties, moral stability, flexibility, the ability to regulate emotional states and cultivate positive emotions, the presence of a worthy and important goal, the ability to worry about one's physical condition, the ability to show and accept social support.
Theoretical approaches to the development of resilience are analyzed, such as: the Ego-psychology model, the model of characteristic personal traits, and the contextual model. The analysis of foreign and domestic programs for the formation, development and correction of resilience serves as the basis for determining the priority goals and tasks of psychological assistance, which include: understanding the values and meaning of life; promoting the ability to use internal and external resources and build on acquired skills; improving the ability to control one's own emotions and thoughts; learning optimistic thinking; planning of various activities; the development of social ties and relationships, as well as the manifestation of compassion and help to those who need it.
The program of correction and development of resilience should be aimed at the formation of sustainable adaptive resources of the individual and improvement of his psychological health, as well as the development of self-help skills
Update of communicative competences in future specialists in the art field
No full textКириченко О. І. Актуалізація комунікативних компетентностей у майбутніх фахівців мистецької галузі / Олена Іванівна Кириченко, Лариса Володимирівна Гарбузенко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 214. – С. 176-181.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-214-176-180(ua) Розглядається проблема актуалізації комунікативних компетентностей у навчальній підготовці майбутніх фахівців мистецької галузі. Виявлені підходи до означеної теми з боку дослідників, показані багатозначні аспекти у визначенні самого поняття «комунікативні компетентності», їхня важливість у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Метою статті є виявлення аспектів актуалізації комунікативних компетентностей під час професійної підготовки спеціалістів мистецької галузі, які сприяють ефективності у формуванні професійних навиків та вмінь, допомагають орієнтуватися студентам мистецьких спеціальностей у сучасному соціокультурному просторі, активізують творчу діяльність. У ході дослідження проблеми розглянуто специфіку художньої комунікації, сутність якої полягає у взаємодії автора і реципієнта, що відбувається в інтелектуально-творчому контакті і базується на ґрунті ціннісно-смислових відносин. Підкреслено, що в даному комунікаційному діалозі існує третій компонент, яким є сам художній твір, що стає своєрідним каналом інформаційного повідомлення. У розумінні змісту, що несе в себе художній твір, важливе значення набувають розуміння художньої мови та інтерпретація змісту твору. Не менше значення має сприйняття реципієнтом інформації, що закладена у художніх об’єктах, яка відрізняється умовністю висловлювання, тому реципієнт має бути налаштований на сприймання в будь-якому творі не самої реальності, а її художнього відображення в образах. У процесі формування комунікативних компетентностей у студентів мистецького напряму необхідно виробити комунікативні стратегії, які забезпечує міждисциплінарний дискурс, поєднання різних методологічних підходів багатьох навчальних дисциплін та інтегративний підхід до навчання. У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що формування і розвиток комунікативних компетентностей відбуваються протягом усього періоду навчання. Для отримання очікуваних результатів необхідно розробити ефективні комунікативні стратегії, які покращують набуття знань, умінь і навиків. Важливо створити спеціальні педагогічні умови для активізації творчої діяльності студентів, яка є вищим рівнем сформованих компетентностей. У подальшому важливо дослідити специфіку та типи комунікативних стратегій та визначити, яким чином вони здатні посилити роль комунікативних комптентностей у навчанні студентів мистецьких спеціальностей.
(en) The article examines the problem of actualizing communicative competences in the educational training of future specialists in the art field. The researchers' approaches to the given topic are revealed, the multifaceted aspects in the definition of the very concept of «communicative competences» are shown, and their actualization in the educational process of higher educational institutions. The purpose of the article is to identify aspects of the actualization of communicative competences during the professional training of specialists in the art field, which contribute to the efficiency in the formation of professional skills and abilities, help students of art specialties to navigate in the modern socio-cultural space, and activate creative activity. During the study of the problem, the specifics of artistic communication were considered, the essence of which is the interaction between the author and the recipient, which takes place in intellectual-creative contact and is based on value-meaning relations. The authors emphasize that in this communication dialogue there is a third component, which is the work of art itself, which becomes a kind of channel of informational message. Understanding the artistic language and interpreting the content of the work are important in understanding the content of a work of art. No less important is the recipient’s perception of the information embedded in artistic objects, which is distinguished by the convention of expression, therefore the recipient must be tuned to perceive in any work not reality itself, but its artistic reflection in images. In the process of forming communicative competences in art students, it is necessary to develop communicative strategies that provide interdisciplinary discourse, a combination of different methodological approaches of many educational disciplines, and an integrative approach to learning. As a result of the research, it was found that the formation and development of communicative competences take place during the entire period of education. To obtain the expected results, it is necessary to develop effective communication strategies that improve the acquisition of knowledge, skills and abilities. It is important to create special pedagogical conditions for the activation of creative activity of students, which is the highest level of formed competences. In the future, it is important to investigate the specifics and types of communicative strategies and determine how they can strengthen the role of communicative competences in the education of students of art specialties
Development of an educational platform based on React and NestJS
No full textШилов М. М. Розробка освітньої платформи на основі React та NestJS : кваліфікаційна робота магістра : спец. 122 Комп’ютерні науки освітня програма Комп’ютерні науки / Микита Миколайович Шилов // Факультет математики, природничих наук та технологій, кафедра інформатики, програмування, штучного інтелекту та технологічної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; Наук. кер. Олександр Филимонович Баранюк, кандидат технічних наук; доцент, доцент кафедри інформатики, програмування, штучного інтелекту та технологічної освіти . – Кропивницький, 2024. – 76 с.(ua) У роботі проведено аналіз і розробку освітньої платформи з інтеграцією штучного інтелекту. Досліджено процес проєктування системи та її структурний поділ на рівні. Розглянуто технології, які використовуються для реалізації платформи, включаючи генерацію навчального контенту, створення та перевірку тестів. Реалізована система забезпечує користувачам доступ до персоналізованого навчального контенту, автоматизованого тестування й оцінювання, а також зручного інтерфейсу для роботи з платформою.
(en) The work focuses on analyzing and developing an educational platform with artificial intelligence integration. It explores the system’s design, structural decomposition into functional modules, and the technologies used, such as content generation, test creation, and automated assessment. The platform provides users with personalized learning, automated evaluations, and an intuitive interface for seamless interaction
Development of a computer game in the "Sea Fight" genre using JavaScript
No full textПроцик С. В. Розробка комп'ютерної гри жанру "Морський бій" засобами JavaScript : кваліфікаційна робота бакалавра : спец. 122 Комп’ютерні науки / Сергій Васильович Процик // Факультет математики, природничих наук та технологій, кафедра інформатики, програмування, штучного інтелекту та технологічної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка; наук. кер.: Ольга Василівна Рєзіна, канд. пед. наук, доц., доцент кафедри інформатики, програмування, штучного інтелекту та технологічної освіти. – Кропивницький, 2024. – 59 с.(ua) Кваліфікаційна робота присвячена актуальній тематиці розробки комп’ютерних ігор. Розроблено комп’ютерну гру, що симулює морський бій з можливістю вибору храктеристик об’єкта-корабля.
(en) Qualification work is devoted to topical issues of development of computer models of biological processes. A graphical application for modeling the phenomenon of species migration based on the multilocal Turing model has been developed.
Qualification work is devoted to the current topic of developing computer games. A computer program has been developed that simulates a naval battle with the ability to select the characteristics of the object-ship