eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Sensory development as the basis of logical and mathematical development of preschool children
No full textБолотова О. В. Сенсорний розвиток як основа логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку : кваліфікаційна робота магістра : спец. 012 Дошкільна освіта / Олена Василівна Болотова // Факультет педагогіки, психології та мистецтв, кафедра дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : канд. пед. наук, доц., доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти Нікітіна Олена Олександрівна. – Кропивницький, 2024. – 85 с.(ua) Дослідження присвячене вивченню сенсорного розвитку як основи логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. У роботі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов інтеграції сенсорного розвитку в процес формування логіко-математичних уявлень у дошкільників. Розкрито сутність понять «сенсорний розвиток», «логіко-математичний розвиток» та «сенсорно-математична компетентність». Проаналізовано взаємозв’язок між сенсорним та логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку. Розроблено та апробовано методику інтеграції сенсорного розвитку в процес формування логіко-математичних уявлень, яка включає полісенсорний підхід, сенсорно-математичні ігри та вправи, створення спеціального розвивального середовища. Експериментально доведено ефективність запропонованої методики. Надано методичні рекомендації для педагогів щодо оптимізації процесу сенсорного та логіко-математичного розвитку дошкільників.
(en) The research is devoted to the study of sensory development as a basis for logical and mathematical development of preschool children. The paper theoretically substantiates and experimentally verifies the effectiveness of pedagogical conditions for integrating sensory development into the process of forming logical and mathematical concepts in preschoolers. The essence of the concepts «sensory development», «logical and mathematical development» and «sensory-mathematical competence» is revealed. The interrelation between sensory and logical-mathematical development of preschool children is analyzed. A methodology for integrating sensory development into the process of forming logical and mathematical concepts has been developed and tested, which includes a multisensory approach, sensory-mathematical games and exercises, and the creation of a special developmental environment. The effectiveness of the proposed methodology has been experimentally proven. Methodical recommendations for teachers on optimizing the process of sensory and logical-mathematical development of preschoolers are provided
The role of the self-change processes and formation of legal awareness in personality formation of students of pre-higher education institutions
No full textШаумян О. Г. Роль процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти освіти / Олена Геворківна Шаумян // «Наукові інновації та передові технології». Серія: Психологія – 2024. – № 12(40) – С. 1740–1752.
DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-12(40)-(ua) У статті висвітлено ключові аспекти впливу процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти. Емпіричне дослідження в рамках окресленої проблематики було проведено у 2023/2024 навчальному році. У дослідженні були задіяні 240 респондентів віком від 14 до 19 років (138 жінок, 102 чоловіки). Ним були охоплені студенти закладів передвищої освіти, які мешкають на території міста Кропивницького та Кіровоградської області, міста Києва та Київської області, міста Одеси та Одеської області. За результатами Методики дослідження соціальної адаптованості серед респондентів зафіксовано студентів з високим рівнем соціальної адаптованості, студентів з низьким рівнем соціальної адаптованості, а також незначний відсоток студентів з дуже низьким рівнем соціальної адаптованості. У цілому, студенти намагаються розібратися в собі, вчаться долати власні негативні прояви; зрозуміти, у якому напрямі рухатися. Результати за методикою «Який я співрозмовник?» (автор Д. Райгородський) виявили незначну кількість студентів, яким важко слухати, – «незосереджений слухач». Переважна більшість у вибірці – це «посередні слухачі», достатня кількість опитаних – «активних слухачів». Наразі орієнтованість на інформацію не є свідченням того, що вона дійсно є почутою співрозмовником. Насправді багато чого важливого упускається з комунікації. Такі слухачі не є ефективними і погано чують те, що їм говорять: чи-то стосується поради, чито теми лекції або семінару, чи-то онструктивних зауважень. Результати за методикою «Конфліктна особистість (авторка Н. Літвінцева)» засвідчили наявність усіх категорій конфліктної особистості: позаконфліктна, конфліктна та провокатор. Водночас було з’ясовано такі її ключові складові: прагнення до переваги над іншими, прояви агресивності з боку групи чи конкретних осіб, невідповідність конкретної справи певній дії, прояви егоїзму, слабка (недостатня) згуртованість групи, порушення правил чи вимог, несприятливий збіг обставин тощо. З урахуванням результатів дослідження рекомендуємо надавати належну увагу формуванню позитивному нормативно-ціннісному ставленню, ставленню до свого ментального здоров’я, до майбутньої професії, а в підсумку процесам самозмінювання та формування власної правосвідомості у становленні особистості. Доцільно також було б розвивати особистісні і професійні складові, зокрема такі, як: гнучкість у спілкуванні; етичність; цілеспрямованість; доброта; потреба чогось досягати; прагнення – підтримувати одне одного у складних ситуаціях; вивчати інших людей, їхні потреби і мотиви і через це краще пізнати себе; розкрити спектр власних навичок та умінь тощо. Отже, дослідження проблематики щодо ролі процесів самозмінювання та формування правосвідомості у становленні особистості студентів закладів передвищої освіти потребує подальших наукових розвідок.
(en
The development on the problems of professional self-determination of personality in the 40s-80s of the 20th century
No full textДубінка М. М. Розвиток проблеми професійного самовизначення особистості в період 40-80-х роках ХХ століття / Микола Михайлович Дубінка // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 213. – С. 122-128.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-213-122-12(ua) У статті закцентовано увагу на проблемах професійного самовизначення, що були актуальними в період 40-80-х рр. ХХ ст. Автор виокремлює та характеризує основні етапи становлення проблеми професійного самовизначення особистості в різні історичні періоди розвитку, зазначаючи, що питання визначення особистості в плані вибору майбутньої професії завжди були об’єктом дослідження філософів, психологів, педагогів, соціологів.
Для оптимального розуміння сутності професійного самовизначення, науковець пропонує розглядати зазначену категорію через сукупність таких дефініцій як професійна орієнтація та власне самовизначення. Автор обґрунтовує, що за своїм призначенням система профорієнтації має істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху юною особистістю, адаптацію її до професії та прагненням до самовдосконалення в ній. Тому доцільним є характеризувати саме процес розвитку проблем професійної орієнтації на різних щаблях історичного розвитку.
При здійсненні аналізу щодо окреслення понятійного апарату, змістовної сторони, принципів, форм та методів профорієнтації, представленні етапів її організації для школярів різного віку в той чи інший окреслений період, автор робить узагальнення, що пошуки вчених та практиків щодо вдосконалення підготовки школярів до вибору професії не давали бажаних результатів. Науковець наголошує, що в ці роки не прослідковується чітка, систематична координація наукових досліджень у цьому напрямку, превалює прагнення «підігнати» особистість під вимоги професії, спостерігається неможливість вибору школярами напрямів професійного розвитку на етапі шкільного навчання, присутня стихійність у діяльності практичних працівників із реалізації завдань майбутнього професійного вибору.
Дослідник, на прикладі констатації основних труднощів та визначення провідних шляхів розв’язання проблем професійного самовизначення тогочасної учнівської молоді, робить спробу узагальнення наявного досвіду з метою використання цінних ідей в умовах реформування системи професійної освіти в Україні.
(en) The article focuses attention on the problems of professional self-determination, which were relevant in the period of the 40s-80s of the 20th century. The author singles out and characterizes the main stages of the formation of the problem of professional self-determination of an individual in different historical periods of development, noting that the issue of defining an individual in terms ofchoosing a future profession has always been the object of research by philosophers, psychologists, pedagogues, and sociologists.
For an optimal understanding of the essence of professional self-determination, the scientist suggests considering the specified category through a set of definitions such as professional orientation and self-determination. The author substantiates that, according to its purpose, the career guidance system has a significant impact on the rational distribution of labor resources, the choice of a young person's life path, his adaptation to the profession and the desire for self-improvement in it. Therefore, it is appropriate to characterize the process of development of professional orientation problems at various stages of historical development.
When carrying out an analysis regarding the outline of the conceptual apparatus, the content side, principles, forms and methods of career guidance, presenting the stages of its organization for schoolchildren of different ages in one or another outlined period, the author makes a generalization that the search of scientists and practitioners to improve the preparation of schoolchildren for choosing a profession is not gave the desired results. The scientist emphasizes that in these years there is no clear, systematic coordination of scientific research in this direction, the desire to "adapt" the personality to the requirements of the profession prevails, the inability of schoolchildren to choose directions of professional development at the stage of school education is observed, there is spontaneity in the activities of practical workers in the implementation of tasks future professional choice.
The researcher, using the example of ascertaining the main difficulties and determining the leading ways to solve the problems of professional self-determination of the student youth of that time, makes an attempt to generalize the available experience with the aim of using valuable ideas in the conditions of reforming the vocational education system in Ukraine
Formation of the subject competencies of the students of the science, mathematics and digital fields by means of Digital Twins
No full textСадовий М. І. Формування предметних компетентностей у студентів природничо-математичної та цифрової галузей засобами Digital Twins / Микола Ілліч Садовий, Олена Михайлівна Трифонова, Дмитро Вікторович Соменко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 215. – С. 91-96.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-215-91-96(ua) У статті розглядається проблема формування предметних компетентностей у студентів природничо-математичної та цифрової галузей за допомогою засобів цифрових двійників (Digital Twins). Невпинний розвиток науково-технічного прогресу, обумовлений прискореним упровадженням досягнень наукових досліджень у всі сфери життя, скороченням часу між науковими відкриттями та їхнім упровадженням, характеризується сучасною промисловою революцією 4.0. Ця революція передбачає інтеграцію автоматизації в усі сфери виробництва, ефективний технологічний устрій, збір, обмін, збереження й передавання даних в єдину саморегульовану систему з мінімізацією ручної праці та втручанням людини у зазначені процеси.
Впровадження цифрових технологій вимагає скорочення витрат на збір даних, їх аналіз та моделювання реальних об’єктів для прийняття ефективних рішень у реальному часі. Таку роль значною мірою виконують цифрові двійники.
Цифрові двійники дозволяють створювати точні віртуальні копії реальних об’єктів, що сприяє оптимізації різних процесів у промисловості, аграрному секторі, транспорті, торгівлі, освіті та побуті. Вони забезпечують можливість постійного моніторингу, аналізу та вдосконалення реальних систем, знижуючи ризики та витрати на експерименти в реальних умовах. Використання цифрових двійників стає все більш актуальним у контексті розвитку технологій Інтернету речей (IoT), штучного інтелекту, хмарних обчислень та великих даних.
У статті аналізується значущість цифрових двійників для формування новітніх компетентностей у студентів природничоматематичної та цифрової галузей. Автори підкреслюють, що сучасна освітня система повинна адаптуватися до вимог ринку праці, забезпечуючи студентів навичками, необхідними для ефективного використання цифрових двійників у професійній діяльності Пропонується інтеграція технологій цифрових двійників у навчальні програми технічних спеціальностей, що включає як теоретичне вивчення концепцій і принципів роботи цифрових двійників, так і практичні заняття з використанням відповідного програмного забезпечення та обладнання.
Впровадження таких програм дозволить підготувати висококваліфікованих фахівців, здатних до інноваційної діяльності в умовах цифрової економіки. Навчання з використанням цифрових двійників сприятиме розвитку критичного мислення, навичок аналізу та прийняття рішень, а також підвищенню адаптивності до швидких змін технологічного середовища. Відповідно, у статті робиться висновок про необхідність реформування освітніх програм для забезпечення підготовки спеціалістів, які володіють компетентностями в галузі цифрових двійників, що є ключовим фактором успіху в сучасному світі цифрових технологій.
(en) The article addresses the issue of developing subject competencies in students of natural, mathematical and digital fields through the use of Digital Twins. The relentless advancement of scientific and technological progress, driven by the accelerated implementation of scientific research achievements in all areas of life and the reduction of the time between scientific discoveries and their implementation, is characterized by the current Industrial Revolution 4.0. This revolution involves the integration of automation in all spheres of production, an efficient technological setup, and the collection, exchange, storage, and transmission of data in a single self-regulating system with minimal manual labor and human intervention in the specified processes.
The implementation of digital technologies requires a reduction in costs for data collection, analysis, and modeling of real objects to make effective decisions in real-time. Digital Twins play a significant role in this.
Digital Twins allow for the creation of precise virtual copies of real objects, contributing to the optimization of various processes in industry, agriculture, transportation, trade, education, and everyday life. They provide the capability for continuous monitoring, analysis, and improvement of real systems, reducing risks and costs associated with experiments in real conditions. The use of Digital Twins is becoming increasingly relevant in the context of the development of the Internet of Things (IoT), artificial intelligence, cloud computing, and big data technologies.
The article analyzes the significance of Digital Twins for the development of new competencies in students of natural, mathematical and digital fields. The authors emphasize that the modern education system must adapt to the demands of the labor market, providing students with the skills necessary for the effective use of Digital Twins in professional activities. The integration of Digital Twin technologies into technical specialty curricula is proposed, including both theoretical study of the concepts and principles of Digital Twins and practical exercises using appropriate software and equipment.
Implementing such programs will prepare highly qualified specialists capable of innovative activities in the conditions of the digital economy. Education using Digital Twins will foster the development of critical thinking, analytical skills, and decision-making abilities, as well as increase adaptability to the rapid changes in the technological environment. Consequently, the article concludes that there is a need to reform educational programs to ensure the training of specialists with competencies in the field of Digital Twins, which is a key factor for success in the modern world of digital technologies
The problem of forming pupils' motivation for physical education in general secondary education institutions in Ukrainian
No full textЯзловецька О. В. Проблема формування мотивації учнів до занять фізичною культурою у закладах загальної середньої освіти в Україні / Оксана Валентинівна Язловецька // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 215. – С. 313-318.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-215-313-318(ua) У статті розглядається проблема формування мотивів і мотивації старшокласників до занять фізичною культурою, що є одним із шляхів удосконалення фізичного виховання у закладі загальної середньої освіти для вирішення нагальних проблем зі здоров’ям учнівської молоді України, підвищення їх рухової активності, фізичної підготовленості.
Акцентовано увагу на те, що процес формування мотивації до занять фізичними вправами передбачає створення умов появи пізнавального інтересу, формування позитивного ставлення до предмету та до діяльності, організацію діяльності, в умовах якої формується пізнавальний інтерес.
У статті схарактеризовано базові поняття дослідження – «потреба», «мотив», «мотивація», «мотивація до занять фізичною культурою»; визначено чинники, які впливають на формування мотивів, групи мотивів до занять фізичною культурою, представлено рекомендації щодо підвищення внутрішньої мотивації учнів.
Зазначено, що мотивація до занять фізичною культурою – це комплекс мотивів особистості, що орієнтовані на набуття і збереження оптимального рівня фізичної підготовленості та працездатності особи
Наголошено, що активний інтерес до занять фізичними вправами виникає в результаті внутрішньої мотивації, яка проявляється тоді, коли зовнішні цілі та мотиви відповідають рівню підготовленості (можливостям) учня, коли він розуміє суб’єктивну відповідальність за їх реалізацію.
У статті визначено засоби і умови, що сприяють формуванню позитивної мотивації старшокласників до сфери фізичної культури, а саме використання в освітньому процесі інтерактивних, інформаційно-комунікаційних технологій і проєктного навчання, технологій здоров’язбереження на уроках фізичної культури; створення позитивної психологічної атмосфери під час уроків, орієнтація на мотивацію успіху на заняттях; оволодіння учнями способами і прийомами організації та проведення самостійних занять фізичними вправами; методами самоконтролю фізичного і психологічного стану, використання новітніх підходів у фізкультурно-оздоровчій діяльності тощо.
(en) The article deals with the problem of forming motives and motivation of high school pupils to engage in physical education, which is one of the ways to improve physical education in general secondary education institutions to address the urgent health problems of Ukrainian pupils, increase their physical activity and physical fitness.
It is emphasized that the process of forming motivation for physical exercises involves creating conditions for the emergence of cognitive interest, forming a positive attitude to the subject and to the activity, and organizing activities in which cognitive interest is formed.
The article describes the basic concepts of the study – «need», «motive», «motivation», «motivation to engage in physical education»; identifies the factors that influence the formation of motives, groups of motives for physical education, and presents recommendations for increasing students’ intrinsic motivation.
It is noted that motivation to engage in physical education is a complex of personal motives aimed at acquiring and maintaining the optimal level of physical fitness and performance.
It is emphasized that the external factors of motivation formation include: the activity of the physical education teacher, the level of his/her pedagogical skills; content of classes (teaching methods); material and technical support of the place of classes; psychological climate in the team, etc.
It is emphasized that active interest in physical exercises arises as a result of internal motivation, which manifests itself when external goals and motives correspond to the level of preparation (capabilities) of the pupil, when he understands the subjective responsibility for their implementation.
The article identifies the means and conditions that contribute to the formation of positive motivation of high school pupils in the field of physical culture. It is emphasized that in order to improve physical education of senior pupils in general secondary education, to increase their motivation to engage in physical education, it is important to use interactive, information and communication technologies and project-based learning, health technologies in physical education lessons; creating a positive psychological atmosphere during lessons, focusing on motivation for success in the classroom; mastering the methods and techniques of organizing and conducting independent physical education classes
Formation of linguistic and cultural competence of future specialists using information and communication technologies
No full textФілоненко О. В. Формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців засобами інформаційно-комунікаційних технологій / Оксана Володимирівна Філоненко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 215. – С. 96-99.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-215-96-99(ua) Сучасні інформаційно-комунікаційні технології, попри їх поширеність та незаперечну цінність в освітньому середовищі ЗВО, не повною мірою використовуються з метою формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців.
У статті розкрито особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій формування лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців.
З’ясовано, що освоюючи та вдосконалюючи комунікативну компетенцію в процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій, відбувається лінгвокультурна інтеграція особистості в структуру тих взаємовідносин та взаємодії, в контексті яких особистість набуває функціонально-комунікативних зв’язків, що регулюються на основі сучасних форм, способів, інформаційнотехнологічних можливостей, відповідають вимогам сучасної культурної та мовної реальності. Комунікативна компетенція, будучи складним інтегративним цілим, передбачає формування певних якостей особистості: товариськість, розкутість, бажання вступати в комунікативний контакт, вміння взаємодіяти в колективі тощо.
Під час освоєння та вдосконалення комунікативної компетенції в процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій, відбувається лінгвокультурна інтеграція особистості в структуру тих взаємовідносин та взаємодії, в контексті яких особистість набуває функціонально-комунікативних зв’язків, що регулюються на основі сучасних форм, способів, інформаційнотехнологічних можливостей, відповідають вимогам сучасної культурної та мовної реальності. Комунікативна компетенція, будучи складним інтегративним цілим, передбачає формування певних якостей особистості: товариськості, розкутості, бажання вступати в комунікативний контакт, вміння взаємодіяти в колективі тощо.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначенні конкретних можливостей впровадження в освітній процес організаційних форм, методів, що сприяють формуванню лінгвокультурної компетентності майбутніх фахівців.
(en) Modern information and communication technologies, despite their prevalence and undeniable value in the educational environment of higher education institutions, are not fully used for the purpose of forming the linguistic and cultural competence of future specialists.
The article reveals the features of using information and communication technologies to form the linguistic and cultural competence of future specialists.
It was found that mastering and improving communicative competence in the process of using information and communication technologies, the linguistic and cultural integration of the individual into the structure of those relationships and interactions takes place, in the context of which the individual acquires functional and communicative connections regulated on the basis of modern forms, methods, information and technological capabilities that meet the requirements of modern cultural and linguistic reality. Communicative competence, being a complex integrative whole, involves the formation of certain personality qualities: sociability, openness, the desire to enter into communicative contact, the ability to interact in a team, etc.
During the development and improvement of communicative competence in the process of using information and communication technologies, there is a linguistic and cultural integration of the individual into the structure of those relationships and interactions, in the context of which the individual acquires functional and communicative connections regulated on the basis of modern forms, methods, information and technological opportunities that meet the requirements of modern cultural and linguistic reality.Communicative competence, being a complex integrative whole, involves the formation of certain personality qualities: sociability, openness, the desire to enter into communicative contact, the ability to interact in a team, etc.
We see the prospects for further research in the determination of specific opportunities for the introduction of organizational forms and methods into the educational process, which contribute to the formation of linguistic and cultural competence of future specialists
Pedagogical conditions for managing educational projects of future mathematics teachers
No full textЧерненко О. В. Педагогічні умови управління освітніми проєктами майбутніх викладачів математичного профілю / Олександр Володимирович Черненко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 214. – С. 397-405.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-214-397-405(ua) Стаття присвячена актуальній проблемі педагогіки вищої школи – управління освітніми проєктами в процесі професійної підготовки майбутніх викладачів математичного профілю. Автор обґрунтовує важливість цієї теми в контексті сучасних вимог до якості педагогічної освіти та необхідності формування конкурентоспроможних фахівців, здатних організовувати групове навчання школярів.
У роботі здійснено ґрунтовний аналіз наукової літератури з питань педагогіки вищої школи, професійної підготовки вчителів та управління освітніми проєктами. На основі проведеного аналізу автор формулює авторське визначення поняття «педагогічні умови управління якістю освітніх проєктів майбутніх викладачів математичного профілю». Ключовим результатом дослідження є виділення та наукове обґрунтування п'яти педагогічних умов ефективного управління освітніми проєктами: формування мотивації та професійної зацікавленості студентів; забезпечення міждисциплінарної інтеграції педагогічних та математичних знань; впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; забезпечення творчого підходу та можливостей для професійного саморозвитку; налагодження ефективної ділової комунікації та зворотного зв'язку. Автор детально розкриває зміст кожної педагогічної умови, наводячи конкретні приклади їх реалізації в освітньому процесі. Особлива увага приділяється використанню спеціалізованого програмного забезпечення та цифрових платформ для навчання математичних дисциплін.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до розгляду проблеми управління освітніми проєктами в контексті підготовки викладачів математики, а також у розробці конкретних рекомендацій щодо впровадження педагогічних умов. У статті автором запропоновано систему кількісних та якісних показників для оцінки ефективності впровадження визначених педагогічних умов. Підкреслюється важливість педагогічного аналізу як інструменту управління якістю освітніх проєктів.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів для вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх викладачів математичного профілю у закладах вищої освіти України. Стаття може бути корисною для науковців, що досліджують проблеми педагогіки вищої школи та перспектив впровадження проєктного навчання, а також керівників освітніх закладів, викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних спеціальностей, шкільних вчителів.
(en) This article addresses a pertinent issue in higher education pedagogy – the management of educational projects in the professional training of future mathematics teachers. The author substantiates the importance of this topic in the context of modern requirements for the quality of pedagogical education and the need to develop competitive specialists capable of organizing group learning for schoolchildren.
The paper provides a thorough analysis of scientific literature on higher education pedagogy, teacher training, and educational project management. Based on this analysis, the author formulates an original definition of "pedagogical conditions for managing the quality of educational projects for future mathematics teachers". The key result of the study is the identification and scientific justification of five pedagogical conditions for effective management of educational projects: fostering motivation and professional interest among students; ensuring interdisciplinary integration of pedagogical and mathematical knowledge; implementing modern information and communication technologies; providing creative approaches and opportunities for professional self-development; and establishing effective business communication and feedback. The author elaborates on each pedagogical condition, providing concrete examples of their implementation in the educational process. Special attention is given to the use of specialized software and digital platforms for teaching mathematical disciplines.
The scientific novelty of the research lies in its comprehensive approach to addressing the issue of educational project management in the context of mathematics teacher training, as well as in developing specific recommendations for implementing pedagogical conditions. The article proposes a system of quantitative and qualitative indicators to assess the effectiveness of the identified pedagogical conditions. The importance of pedagogical analysis as a tool for managing the quality of educational projects is emphasized.
The practical significance of the work is determined by the possibility of using its results to improve the system of professional training for future mathematics teachers in higher education institutions in Ukraine. The article may be useful for researchers studying higher education pedagogy and the prospects of implementing project-based learning, as well as for educational institution leaders, mathematics teachers, pedagogy students, and school teachers
Factors of psychological resilience: procedural psychodiagnostics and depth psychocorrection
No full textДметерко Н. В. Чинники психологічної резильєнтності: процесуальна психодіагностика та глибинна психокорекція / Наталія Володимирівна Дметерко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Психологія : зб. наук. праць / ред. кол. : Гура Т. Є. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 4(6). – С. 44-50.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-6(ua) У статті порушено проблему чинників психологічної резильєнтності особи, їх психодіагностики та глибинної психокорекції. Показано, що чинниками, які блокують розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості й процесу подолання та відновлення після стресових ситуацій, є особистісна проблема (внутрішня суперечливість психіки) і психологічні захисти, що мають глибинно-психологічні витоки. Свідченням особистісної проблеми є амбівалентність почуттів, підвищена тривожність, агресія, почуття провини, почуття меншовартості тощо. Ці негативні переживання будуть лише посилювати вплив стресових ситуації або життєвих негараздів, у яких може опинитися людина, ослаблювати її адаптивні можливості, блокувати здатність до відновлення. У зв’язку із цим розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості, характеристики людини розглянуто в контексті глибинно-психологічного пізнання внутрішньої суперечливості психіки (особистісної проблеми). Глибинно-психологічне пізнання ґрунтується на методології психодинамічного підходу, який розвивається в дослідженнях академіка НАПН України Т.С. Яценко. Психодинамічний підхід презентує закономірності функціонування цілісної психіки у взаємозв’язку сфер свідомого й несвідомого. Психодинамічна методологія визначає принципи організації та методи глибинно-психологічного пізнання. Показано, що глибинно-психологічне пізнання характеризується єдністю психодіагностики і психокорекції, які мають процесуальний характер і реалізуються в ході діалогічної взаємодії психолога з респондентом на основі аналізу й інтерпретації висловлювань останнього з використанням візуалізованих репрезентантів, зокрема комплексу тематичних психомалюнків, неавторських малюнків, опредметнених репрезентантів.
(en) The problem of factors of person’s psychological resilience, their psychodiagnostics and depth psychocorrection is posed in the article. It’s shown that factors, which blocked the development of psychological resilience as personal characteristic and a process of overcome and recover after stressful situation, are personal problem (internalpsychic contradiction) and psychological defenses. It’s depth psychological origin. Indicators of personal problem are ambivalence of feelings, increased anxiety, aggression, feeling of guilt, inferiority, etc. This negative experience will boost influence of stressful situations or life troubles that a person may fall into. It can weaken their adaptive capacity and block ability to recover.
In connection with these developments of psychological resilience as a personal feature, characteristic of person is considered in the context of depth-psychological cognition of internal-psychic contradiction (personal problem).
Depth-psychological cognition is based on the methodology of psychodynamic approach, which is developed by the researches of academician of the NAPS of Ukraine T.S. Yatsenko. The psychodynamic approach reveals the patterns of functioning of the integral psyche in the interconnection of the spheres of the conscious and unconscious. Psychodynamic methodology determines of organization’s principles and methods of depth-correction cognition.
It’s shown that depth-psychological cognition is characterized by the unity of psychodiagnostics and psychocorrection, which are realized during the dialogical interaction of the psychologist with the respondent on the basis of analyses and interpretation his statement with using of visualized representatives, such as complex of thematic psychodrawings, non-author's drawings, objectified representatives
Interactive teaching methods as a didactic approach to developing project culture in future teachers
No full textЧерненко О. В. Інтерактивні методи навчання як дидактичний підхід до розвитку проєктної культури у майбутніх викладачів / Олександр Володимирович Черненко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 215. – С. 277-285.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-215-277-285(ua) У статті розглядається проблема використання інтерактивних методів навчання як дидактичного підходу до розвитку проєктної культури у майбутніх викладачів. Автор аналізує сучасні тенденції в освіті, які зумовлюють необхідність формування проєктної культури у педагогів, та обґрунтовує ефективність інтерактивних методів для досягнення цієї мети. Розкрито сутність та класифікацію інтерактивних методів навчання.
Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу ефективності інтерактивних методів навчання як дидактичного підходу в процесі розвитку проєктної культури майбутніх викладачів.
Дослідження базується на теоретичному аналізі наукової літератури та результатах педагогічного експерименту, проведеного на базі трьох українських університетів. Розкрито погляди вчених на такі наукові категорії як: «проєктна культура», «інтерактивні методи навчання», «дидактичний підхід». У роботі представлено порівняльний аналіз різних інтерактивних методів навчання, їх переваг та недоліків у контексті формування проєктної культури.
Експериментальні дані демонструють значно вищу ефективність інтерактивних методів порівняно з традиційними у розвитку проєктної культури майбутніх викладачів. Зокрема, в експериментальній групі, де застосовувались інтерактивні методи, студенти досягли високого та достатнього рівня проєктної культури, тоді як у контрольній групі цей показник залишився низьким. На основі проведеного дослідження автор розробив навчально-методичні рекомендації щодо впровадження інтерактивних методів навчання у процес професійної підготовки майбутніх викладачів з метою розвитку їхньої проєктної культури, що включають: «проєктний інкубатор», «педагогічний хакатон», «віртуальну учительську», «проєктне портфоліо» та рольові ігри, створюючи інтерактивне середовище для розвитку практичних навичок, критичного мислення та інноваційного підходу до освіти.
Стаття має практичне значення для викладачів педагогічних закладів вищої освіти та може бути використана для вдосконалення навчальних програм підготовки майбутніх педагогів.
(en) The article examines the problem of using interactive teaching methods as a didactic approach to developing project culture in future teachers. The author analyzes current trends in education that necessitate the formation of project culture in educators and substantiates the effectiveness of interactive methods for achieving this goal. The essence and classification of interactive teaching methods are revealed.
The aim of the study is to conduct a comparative analysis of the effectiveness of interactive teaching methods as a didactic approach in the process of developing project culture in future teachers.
The research is based on a theoretical analysis of scientific literature and the results of a pedagogical experiment conducted at three Ukrainian universities. The views of scientists on such scientific categories as «project culture», «interactive teaching methods», and «didactic approach» are explored. The paper presents a comparative analysis of various interactive teaching methods, their advantages and disadvantages in the context of project culture formation.
Experimental data demonstrate significantly higher effectiveness of interactive methods compared to traditional ones in developing project culture of future teachers. In particular, in the experimental group where interactive methods were applied, students achieved high and sufficient levels of project culture, while in the control group this indicator remained low. Based on the conducted research, the author developed educational and methodological recommendations for implementing interactive teaching methods in the process of professional training of future teachers to develop their project culture, including: «Project Incubator», «Pedagogical Hackathon», «Virtual Teachers’ Room», «Project Portfolio», and role-playing games, creating an interactive environment for developing practical skills, critical thinking, and innovative approach to education.
The article has practical significance for teachers of pedagogical institutions of higher education and can be used to improve curricula for training future educators
Formation of professional mobility of future teachers in institutions of higher education
No full textФілоненко О. В. Формування професійної мобільності майбутніх учителів у закладах вищої освіти / Оксана Володимирівна Філоненко // Наукові записки ЦДУ ім. В. Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024. – Вип. 212. – С. 174-179.
DOI: 10.36550/2415-7988-2024-1-212-174-17(ua) У статті розкрито особливості формування професійної мобільності майбутніх учителів в умовах закладу вищої освіти.
Професійну мобільність майбутнього педагога визначаємо як властивість особистості, що сприяє швидкому реагуванню на складну ситуацію та актуалізує всі потенційні можливості суб'єктної активності студента при виборі варіантів та способів вирішення професійно-педагогічних завдань та прогнозування професійної самореалізації.
Професійна мобільність є фундаментом ефективності реагування особистості різні проблемні ситуації, що склалися у суспільстві. Вона виступає в якості особистісного ресурсу, що лежить в основі дієвого перетворення навколишнього світу і себе в цьому світі та забезпечує фахівцеві готовність до змін не тільки професійного, а й особистого життя; сприяє розвитку творчого ставлення до професійної діяльності, до саморозвитку, ефективного вирішення професійних і життєвих проблем з багатоаспектними факторами вибору.
Встановлено, що у соціокультурному освітньому просторі закладу вищої освіти «перехід» з одного рівня на інший має забезпечуватись реалізацією комплексу стратегічних умов, а також педагогічних тактик, що сприяють розвитку сприйнятливості майбутнім учителям змін, новацій у процесі професійної діяльності. Педагогічна підтримка становлення та розвитку професійної мобільності майбутнього вчителя в соціокультурному освітньому просторі вишу є сукупністю послідовних дій: залучення студентів до цінностей професії, організації власне творчої діяльності. Але до того ж майбутній учитель повинен бути готовий вміти організувати власну професійну діяльність орієнтуючись на кращі зразки майстрів своєї справи, а також бути готовим і здатним приймати нововведення. Педагогічний супровід включення майбутнього вчителя до проєктної діяльності полягає у відборі науково обґрунтованих стратегічних умов, а також здійснюється за допомогою активної участі в ній. Примноження соціально-професійних цінностей майбутнього вчителя як стратегія передбачає активні дії самого студента в процесі інноваційної діяльності (включення в наукові дослідження, оволодіння новими видами професійної діяльності, проєктування кар'єри, розробка та захист авторських проєктів), що здійснюється за підтримки викладача.
(en) The article reveals the peculiarities of the formation of professional mobility of future teachers in the conditions of a higher education institution.
We define the professional mobility of the future teacher as a personality trait that contributes to a quick response to a difficult situation and actualizes all the potential possibilities of the student's subjective activity when choosing options and ways of solving professional and pedagogical tasks and predicting professional self-realization. Professional mobility is the foundation of the effectiveness of an individual's response to various problematic situations that have developed in society. It acts as a personal resource that underlies the effective transformation of the surrounding world and oneself in this world and ensures the specialist's readiness for changes not only in his professional life, but also in his personal life; contributes to the development of a creative attitude to professional activity, to self-development, effective resolution of professional and life problems with multifaceted factors of choice.
It was established that in the socio-cultural educational space of a higher education institution, the "transition" from one level to another should be ensured by the implementation of a complex of strategic conditions, as well as pedagogical tactics, whichcontribute to the development of future teachers' receptivity to changes and innovations in the process of professional activity.
Pedagogical support for the formation and development of the professional mobility of the future teacher in the socio-cultural educational space of the higher education institution is a set of consecutive actions: the involvement of students in the values of the profession, the organization of actual creative activity. But in addition, the future teacher must be ready to be able to organize his own professional activity based on the best examples of the masters of his field, as well as be ready and able to accept innovations. Pedagogical support for the inclusion of the future teacher in the project activity consists in the selection of scientifically based strategic conditions, and is also carried out with the help of active participation in it. Multiplying the socio-professional values of the future teacher as a strategy involves the active actions of the student himself in the process of innovative activity (inclusion in scientific research, mastering new types of professional activity, career planning, development and protection of author's projects), which is carried out with the support of the teacher