eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Типологія текстів для читання в курсі навчання іноземної мова
No full textДолгушева О. В. Типологія текстів для читання в курсі навчання іноземної мова / Ольга Валеріївна Долгушева // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2025. - Вип. 84, - Том 3. - С. 320-326.
DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/84-1-46(ua) Метою статті є узагальнення підходів до категоризації текстів, які використовуються у навчальному процесі з іноземних мов для формування читацької грамотності здобувачів. Стаття розглядає питання типології текстів, на матеріалі яких здійснюється формування комунікативних умінь читання здобувачів іншомовної освіти та поняття читацької грамотності в контексті Програми міжнародного оцінювання учнів PISA, зосереджуючись на когнітивних уміннях, необхідних для опрацювання текстів різного рівня складності. Автором аналізується типологія текстів за їхньою функціональною спрямованістю, структурними характеристиками, засобами подачі інформації,
форматом та рівнем автентичності. Визначаються особливості друкованих і цифрових текстів, цілісних та перерваних текстів, одиничних та множинних текстів та окреслюється їхня роль у процесі навчання іноземної мови. У статті акцентовано підходи до диференціювання понять художнього, нехудожнього, літературного, інформаційного текстів, описано зв’язок типів текстів із конкретними мовленнєвими вміннями читання відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, зазначено вплив CLILтехнологій на розширення змістового наповнення текстового матеріалу. У статті також висвітлюються питання, які стосуються зв’язку форматування, навігації тексту та його дискурсивних ознак із необхідністю формування спеціальних умінь для підвищення ефективності читання, аналізу й інтерпретації текстів різних типів, жанрів, форм. Автором статті робиться висновок, про те, що компетентний читач не є пасивним реципієнтом інформації, а взаємодіє із текстом в процесі читання, осмислюючи його зміст й конструюючи нові сенси. Формування в здобувачів іншомовної освіти вмінь застосовувати ефективні стратегії, способи та техніки читання текстів різних класифікаційних категорій для досягнення поставлений комунікативних і практичних цілей можливе за умови обізнаності учителя із усіма типами текстів та методичними принципами їх використання.
(en) The objective of the article is to generalize approaches to categorizing texts used in the foreign language teaching process to develop students’ reading comprehension skills. The paper explores the concept of reading literacy within the framework of the the OECD Programme for International Student Assessment (PISA), emphasizing the cognitive skills required for processing texts of varying complexity. The typology of texts used to develop foreign language learners’ communicative reading skills is viewed in terms of their functional and pragmatic orientation, structural characteristics, formats, means of presenting information, and level of authenticity. The features of printed and digital texts, continuous and non-continuous texts, single source and multiple source texts are identified and their role in the process of foreign language teaching is outlined. The article emphasizes the approaches to differentiating the notions of fiction, non fiction, literary, literary non-fiction and informational texts, describes the relationship of text types with specific reading skills in accordance with the CEFR and discusses the impact of CLIL technologies on the diversification of textual content. Special attention is given to defining key parameters of formatting, navigation and discursive features of texts and their alignment with students’ reading competencies. The author concludes that a competent reader is not a passive recipient of information, but it is the one who actively interacts with the text aiming to comprehend its content and construct new knowledge. The development of foreign language learners’ ability to apply effective strategies and techniques of reading texts of different classification categories in accordance with communicative and practical goals is possible in case the teacher is knowledgeable about all types of texts and methodological principles of their use in a foreign language classroom
Проблеми та інновації в математичній, цифровій, природничій і професійній освіті XIX
No full textПроблеми та інновації в математичній, цифровій, природничій і професійній освіті : збірник матеріалів ХІХ-ї Міжнародної науково-практичної онлайн-інтернет конференції, м. Кропивницький, 20 – 29 травня 2025 року / Відп.
ред. М. І. Садовий. Укладачі: М.І. Садовий, Д.В. Решетнікова, О.М. Трифонова. - Кропивницький: Інформаційний відділ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. - 243 с.Збірник матеріалів конференції містить основні результати наукових пошуків дослідників теоретичних і методичних проблем математичної, цифрової, природничої і професійної освіти у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. В окремі секції виділені матеріали присвячені інформаційно-комунікаційним технологіям навчання студентів та учнів, формування професійної компетентності майбутніх фахівців
Socio-Psychological Factors of Managerial Decision-Making by Military Personnel in Extreme Situations
No full textЛистюк О. Ю. Соціально-психологічні чинники прийняття військовослужбовцями управлінських рішень в екстремальних ситуаціях : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія, Освітня програма: Психологія бізнесу та управління, форма навчання : заочна / Олександр Юрійович Листюк // Факультет психології та історії, кафедра психологічного здоровя та розвитку особистості Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Л. Я. Галушко, кандидат психологічних наук, доцент, доцент практичної психології. – Кропивницький, 2025. – 189 с.(ua) У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідженню соціально психологічних чинників, що визначають особливості прийняття військовослужбовцями управлінських рішень в умовах екстремальних ситуацій. Актуальність дослідження зумовлена сучасними умовами бойових дій та високим рівнем невизначеності, які суттєво впливають на ефективність управлінської діяльності у військових підрозділах. У роботі здійснено теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних підходів до проблеми ухвалення рішень у стресових умовах, а також проведено емпіричне дослідження взаємозв’язку рівня тривожності, психологічного клімату, особливостей командної взаємодії та стилів управлінської поведінки військовослужбовців. Емпіричну частину роботи виконано на вибірці військовослужбовців із використанням анкетування та психодіагностичних методик. За результатами дослідження розроблено та апробовано комплексну психо-профілактично-корекційну програму, спрямовану на зниження рівня тривожності, підвищення емоційної саморегуляції, оптимізацію психологічного клімату та покращення ефективності управлінських рішень військовослужбовців.
(en) The qualification thesis presents a comprehensive study of socio-psychological factors that determine the characteristics of managerial decision-making by military personnel in extreme situations. The relevance of the study is due to the modern conditions of combat operations and a high level of uncertainty, which significantly affect the effectiveness of management activities in military units. The thesis provides a theoretical analysis of domestic and foreign approaches to decision-making under stress, as well as an empirical study of the relationships between anxiety levels, psychological climate, features of team interaction, and managerial behavior styles of military personnel. The empirical part of the study was conducted on a sample of military personnel using questionnaires and psychodiagnostic methods. Based on the research results, a comprehensive psychoprophylactic and corrective program was developed and tested, aimed at reducing anxiety levels, enhancing emotional self-regulation, optimizing the psychological climate, and improving the effectiveness of managerial decision making among military personnel
Особливості розвитку мовлення дошкільників у сучасних освітніх умовах
No full textЖигора І. В. Особливості розвитку мовлення дошкільників у сучасних освітніх умовах / Ірина Валеріївна Жигора // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 357-379.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-17
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-5796-206
Інформаційно-освітнє середовище як ресурс самостійної навчальної діяльності студентів
No full textГалета Я. В. Інформаційно-освітнє середовище як ресурс самостійної навчальної діяльності студентів / Ярослав Володимирович Галета // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - C. 10-22.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-1
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-0484-529
Формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва
No full textЦаренко В. А. Формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спец. 011 Освітні, педагогічні науки / Царенко Владислав Андрійович. - Кропивницький – 2025. - 280 с.(ua) Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки, актуальність якої зумовлена посиленням уваги до світоглядної проблематики в галузі мистецької освіти, пошуку та розробки інноваційно-інтеграційних технологій, спрямованих на розвиток духовно-творчих якостей особистості, набуття комплексу знань, фахових компетентностей, оволодіння індивідуально-особистісним досвідом пізнання й осягнення художньо-образного змісту творів, світоглядними знаннями, вміннями, навичками, що мають сформуватись у процесі навчання і оптимально реалізуватись у майбутній діяльності майбутнього фахівця. Відтак, проблема формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва є актуальною і значущою, оскільки уможливлює вирішення важливих питань духовного розвитку учнівської і студентської молоді, формуванню вмінь адекватно сприймати й інтерпретувати художньо-образний зміст мистецьких творів, усвідомлювати зміст різноманітних художніх явищ, пізнавати й осмислювати навколишню реальність і себе в ній. Окреслену проблему розв’язано завдяки визначенню, обґрунтуванню та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов та методики, що покликані вдосконалити процес професійної підготовки майбутніх фахівців і сприяти ефективному формуванню художнього світогляду майбутніх викладачів музичного мистецтва. Робота містить анотацію, зміст, вступ, три розділи, висновки, списки використаних літературних джерел у кінці кожного розділу, загальні висновки, додатки. У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність і доцільність розв’язання обраної теми дослідження, представлено зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, окреслено завдання, об’єкт, предмет дослідження; схарактеризовано методи дослідження; визначено гіпотезу дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію й можливості упровадження результатів дослідження, його структуру та обсяг; подано загальну кількість публікацій. У першому розділі наукової роботи – «Теоретичні основи дослідження проблеми формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва» – теоретично обґрунтовано досліджувану проблему, визначено сутність категоріально-поняттєвого апарату, розкрито поняття «світогляд», «художній світогляд», здійснено огляд наукових праць з проблеми дослідження, виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми в сучасній теорії та практиці професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва, означено наукові підходи щодо змісту і структури художнього світогляду, виявлено його характерні особливості у професійній підготовці майбутніх викладачів музичного мистецтва, на основі чого уточнено визначення і розуміння поняття «художній світогляд майбутнього викладача музичного мистецтва» як складного, інтегрованого, індивідуально-особистісного утворення, що передбачає ціннісне ставлення майбутнього викладача до своєї професії, усвідомлення значущості мистецтва у формуванні світоглядних позицій, розвитку духовно-творчих якостей учнів; здатність до художнього пізнання, емоційно-чуттєвого проникнення в глибинну сутність художнього образу у процесі художньо-педагогічної інтерпретації музичного твору; потреба і здатність до самореалізації у художньо-творчому спілкуванні з учнівською молоддю. З’ясовано зміст і структуру художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва. Відповідно визначеної компонентної структури досліджуваного нами феномена визначено критерії, показники, рівні сформованості художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, схарактеризовано їх якісний зміст, зокрема: мотиваційно-рефлексивний критерій, який характеризується мірою усвідомлення майбутніми фахівцями системи цінностей, передбачає розуміння мети навчання, значення мистецтва у розвитку особистості, ціннісне ставлення до професії і професійної діяльності (потреба, інтерес), визначає соціокультурну активність майбутнього фахівця, його бажання і прагнення до творчого самовираження і самореалізації у різних видах музично-педагогічної і соціокультурної діяльності; засвідчує сформованість здатності майбутнього викладача до об’єктивної оцінки художнього твору, самооцінки власної готовності сприймати і розуміти мистецькі явища, аналізу, самоаналізу, рефлексії, саморефлексії; когнітивно-інтерпретаційний критерій, котрий характеризує знаннієво-пізнавальну та емоційно-почуттєву сферу студента: здатність розуміти художньо-образний зміст твору в контексті художньої картини світу; здатність здійснювати аналіз-інтерпретацію музичного твору в єдності змісту і форми; ступінь емоційно-почуттєвого проникнення в художній образ; творчо-перетворювальний критерій, який засвідчує готовність майбутніх викладачів до самостійної творчо-проєктувальної діяльності; здатність до сценічно-образного музичного виконання, здатність до художньо-творчого спілкування з учнями. Визначено й схарактеризовано рівні сформованості художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва: високий, середній, низький. У другому розділі дослідження «Організаційно-педагогічні умови та методика формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва» – обґрунтовано організаційно-педагогічні умови на засадах аксіологічного, культурологічного, поліхудожнього, інтерпретаційного, компетентнісного, особистісно орієнтованого (суб’єктного), творчо-діяльнісного (праксеологічного) підходів, які сприяють ефективному формуванню художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки, а саме: стимулювання майбутніх викладачів музичного мистецтва до художньо-педагогічного діалогу; створення художньо-творчого середовища, що передбачає використання взаємодії різних видів мистецтва у процесі інтерпретації музичного твору та залучення студентів у самостійно-пошукову, творчо-проєктувальну діяльність; спрямування майбутніх фахівців на самореалізацію у різних видах музично-педагогічної діяльності, виробничої та концертно-виконавської практики. Розроблено авторську методику формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, що охоплює три взаємопов’язаних етапи: організаційно-інформаційний; творчо-проєктувальний; результативно-презентаційний, кожен з яких мав на меті виконання відповідної педагогічної умови, використання відповідних форм та методів, що спрямовувались на формування внутрішніх компонентів, якісних характеристик художнього світогляду студентів (у процесі художнього сприйняття, інтерпретації музичного твору, творчо-проєктувальної та музично-педагогічної діяльності, виробничої та концертно-виконавської практик. Обґрунтовано структурно-функціональну модель формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, котра містить мету, завдання, наукові підходи і принципи, організаційно-педагогічні умови, форми та методи навчання, критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномену, очікуваний результат формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва. У третьому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва» представлено організацію, етапи проведення експериментальної роботи, викладено результати реалізації організаційно-педагогічних умов формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва, інтерпретовано результати статистичного аналізу одержаних даних, визначено ефективність організаційно-педагогічних умов та методики формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва. Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки (стимулювання майбутніх викладачів музичного мистецтва до художньо-педагогічного діалогу; створення художньо-творчого середовища, що передбачає використання взаємодії різних видів мистецтва у процесі інтерпретації музичного твору та залучення студентів у самостійно-пошукову, творчо-проєктувальну діяльність; спрямування майбутніх фахівців на самореалізацію у різних видах музично-педагогічної діяльності, виробничої та концертно-виконавської практики); - розроблено та впроваджено авторську методику реалізації організаційно-педагогічних умов формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки; - виокремлено компоненти художнього світогляду (мотиваційно-рефлексивний, когнітивно-інтерпретаційний, творчо-перетворювальний), відповідно яким визначено критерії, показники та рівні сформованості художнього світогляду майбутніх фахівців (високий, середній, низький); - визначено поняття «художній світогляд майбутнього викладача музичного мистецтва»; - розроблено структурно-функціональну модель формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва; - подальшого розвитку набули підходи, інтерактивні форми та методи навчання, спрямовані на формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва у процесі професійної підготовки. Практичне значення дослідження полягає у систематизації та практичній апробації педагогічного інструментарію формування художнього світогляду майбутнього викладача музичних дисциплін; розробці методики діагностики сформованості художнього світогляду майбутніх фахівців; у розробці методичних рекомендацій з питань формування художнього світогляду майбутнього викладача музичного мистецтва; оновленні змісту фахових дисциплін: «Методика викладання художньо-педагогічної інтерпретації музичних творів», «Історія музичного виконавства», «Сучасне музичне мистецтво», «Теорія та методика викладання музичних дисциплін у ЗВО», «Теорія і методика інструментально-виконавської підготовки з практикумом», виробничої практики; використанні матеріалів дослідження у системі післядипломної педагогічної освіти для підвищення рівнів науково-теоретичної та методичної підготовки викладачів музичного мистецтва
Психодинамічний та синергетичний підходи до розвитку рефлексивного мислення в системі професійної підготовки психологів
No full textДметерко Н. В. Психодинамічний та синергетичний підходи до розвитку рефлексивного мислення в системі професійної підготовки психологів / Наталія Володимирівна Дметерко // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 528-547.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-25
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-6333-869
The role of historical knowledge about technique and technology in the formation of a student’s creative personality
No full textРябець С. І. Роль історичних знань про техніку і технології у формуванні творчої особистості учня / Сергій Іванович Рябець, Карина Андріївна Андріященко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти : зб. наук. праць / ред. кол. : Сальник І. В. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 2(6). – С. 92-99.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2025-2-10(ua) У статті визначено роль історичних знань про техніку і технологію для творчого розвитку учнів у ЗЗСО в процесі трудової підготовки. На уроках технологій історичний досвід існування людства допомагає учням зрозуміти еволюцію технічних знань, способи виробництва та особливості застосування матеріалів у різні періоди часу. Конкретизовано, що, аналізуючи розвиток ремесел, механізмів, інженерних рішень та виробничих процесів, учні краще усвідомлюють, як саме прогрес у науці та техніці впливає на повсякденне життя. Це не лише збагачує знання, а й сприяє формуванню критичного мислення та здатності адаптуватися до технологічних змін: учні аналізуючи причини й наслідки наукових відкриттів, оцінюють їх вплив на суспільство та довкілля, порівнюють минулі технології із сучасними. Наголошено, що такий підхід формує в них цілісне бачення науково-технічного прогресу та розуміння його перспектив. Практичним досвідом підтверджено, що подання матеріалу через історичний контекст робить його більш наочним і доступним та дає змогу учням усвідомити не лише технічні аспекти, а й соціально-економічні зміни, які спричинило впровадження нових технологій. Визначено, що освітній процес, що містить вивчення історії розвитку техніки, допомагає учням усвідомити поступовий характер науково-технічного прогресу та роль людства
в його формуванні. Останнє, своєю чергою, впливає на розуміння того, що кожне відкриття або винахід є результатом багатьох попередніх спроб, досліджень та експериментів.
Крім того, констатовано, що ознайомлення з історичним розвитком техніки і технологій виховує в учнів почуття відповідальності за майбутнє науки і техніки. Вони починають розуміти, що сьогоднішні рішення у сфері виробництва, екології та технологічних інновацій впливають на наступні покоління. Застосування так знань з історії та технологій, безумовно, дають змогу зробити навчання інтерактивним, спрямованим на дослідницьку діяльність та формування технічної грамотності учнів.
(en) The article defines the role of historical knowledge about technics and technology for the creative development of students in general education institutions in the process of labor training. In technology lessons, the historical experience of human existence helps students understand the evolution of technical knowledge, methods of production and features of the use of materials in different periods of time. It is specified that by analyzing the development of crafts, mechanisms, engineering solutions and production processes, students are more aware of exactly how
progress in science and technology affects everyday life. This not only enriches knowledge, but also contributes to the formation of critical thinking and the ability to adapt to technological changes: students analyze the causes and consequences of scientific discoveries, evaluate their impact on society and the environment, compare past technologies with modern ones. It is emphasized that this approach forms in them a holistic vision of scientific and technical progress and an understanding of its prospects. Practical experience has confirmed that presenting the material through a historical context makes it more visual and accessible and allows students to understand not only technical aspects, but also socio-economic changes caused by the introduction of new technologies. It was determined that the educational process, which includes the study of the history of the development of technology, helps students to understand the gradual nature of scientific and technical progress and the role of humanity in
its formation. The latter, in turn, affects the understanding that each discovery or invention is the result of many previous attempts, studies and experiments.
In addition, it was stated that familiarization with the historical development of technology and technology instills in students a sense of responsibility for the future of science and technology. They are beginning to understand that today’s decisions in the field of production, ecology and technological innovation affect future generations. The application, thus, of knowledge of history and technology definitely makes it possible to make learning interactive, aimed at research activities and the formation of technical literacy of students
Компендіум
No full textКомпендіум : комплекс науково-методичних матеріалів за проєктом «Субнаціональна гендерна рівність: баланс цінностей ЄС та українських реалій» №101047451. // Укладачі: Акбаш К.С., Пасічник Н.О., Ріжняк Р.Я. ЦДУ ім. В. Винниченка. – Кропивницький, 2025. – 396 с.(ua) Даний збірник інформації, що відноситься до сукупності матеріалів щодо характеристик гендерної рівності в українських реаліях, містить упорядковану наукову, навчальну, методичну та експериментальну документацію за проектом ERASMUS-JMO-2021-MODULE №101047451 «Subnational gender equality: balance of EU values and Ukrainian realities» («Гендерні виміри України: адаптація гендерних індексів на субнаціональний рівень»). Цей проєкт виконувався укладачами матеріалів протягом 3-х років – з 01 червня 2022 року до 31 травня 2025 року.
Збірник містить опис концепції та методології проєкту, тематичні програми викладацького курсу «Методологічні основи гендерного мейнстримінгу», методичні рекомендації до проведення літньої школи «Тренінг з гендерної рівності», матеріали для проведення круглих столів з учасниками громадської організації «Натхнення», вчителями, старшокласниками й науково-педагогічними працівниками регіону. Важливими елементами збірника є детальний опис методології регіональної адаптації складних гендерних індексів для України й гендерні портрети регіонів України за показниками регіонального індексу гендерного розриву. Завершують збірник тексти всіх наукових напрацювань за тематикою гендерних досліджень виконавців проєкту
Reproduction of realia in Ukrainian translations of English animation
No full textГоловенко К. В. Відтворення реалій в українських перекладу англомовної анімації / Крістіна Вікторівна Головенко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Філологічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : С. П. Михида [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1(212). – С. 110-116.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-16(ua) Стаття присвячена анімаційному фільму – особливому типу креолізованого тексту, що утворюється комбінацією вербальних та невербальних семіотичних знаків. Визначено роль сучасної анімації як засобу пізнання дійсності, її сутність та функції. Особлива увага приділена аудіовізуальному перекладу, основна мета якого – досягнення адекватності. Еквівалентність перекладу аудіовізуального продукту – це відповідність між вербальними і невербальними структурами у творах оригіналу та перекладу. Основним завданням медіаперекладача для досягнення адекватності є не лише вміле використання чотирьох основних каналів надходження інформації, а й врахування жанрової специфіки анімації, методу її створення та цільової вікової категорії.
З лінгвістичної точки зору анімаційний фільм є різновидом медіадискурсу. Мова мультиплікаційного фільму – різноманітна й різнорідна. Діалогічне мовлення персонажів насичене емоційно-експресивною лексикою, багатозначними образними елементами, фразеологізмами, прислів’ями, жартами, каламбурами, алюзіями та реаліями. В анімаційному фільмі реаліями називають слова та словосполучення, які відображають об’єкти та явища, пов’язані з побутом, культурою, мистецтвом, географією, історією, державним ладом, суспільним життям тощо. Об’єктом даної розвідки постають особливості функціонування реалій англомовних анімаційних фільмів. Предметом є способи перекладу англомовних реалій українською мовою. Матеріал дослідження представлений серією американських анімаційних фільмів франшизи «Мадагаскар», а також їхніми перекладами українською мовою.
У ході аналізу кінотекстів американських анімаційних фільмів франшизи «Мадагаскар» було виокремлено тематичні групи реалій. Серед них – етнографічні, географічні, суспільно-політичні реалії, реалії-імена персонажів, суто мовні реалії. Досліджено основні способи перекладу реалій на матеріалі анімаційних фільмів: транскодування, калькування, наближений переклад, описовий та контекстуальний переклад. Адекватний переклад реалій включає у себе багато аспектів: стилістичну та жанрову приналежність тексту, лінгвістичні особливості реалій, їх значущість та функцію у тексті. Вивчення особливостей функціонування реалій та способів їх перекладу є перспективним напрямом лінгвістичних досліджень, спрямованих на збагачення українського перекладознавства та популяризацію англомовної культури.
(en) The article is devoted to the animated film – a special type of creolized text, formed by a combination of verbal and non-verbal semiotic signs. The role of modern animation as a means of understanding reality, its essence and functions are determined. Special attention is paid to audiovisual translation, the main goal of which is to achieve adequacy. Equivalence of translation of an audiovisual product is the correspondence between verbal and nonverbal structures in the original and translated texts. The main task of a media translator to achieve adequacy is not only the skillful use of the four main channels of information, but also taking into account the genre specificity of animation, the method of its creation and the target age category.
From a linguistic point of view, an animated film is a type of media discourse. The language of an animated film is diverse and heterogeneous. The dialogical speech of the characters is rich in emotionally expressive vocabulary, figurative elements, phraseological units, proverbs, jokes, puns, allusions and realia. In animated film, realia are words and phrases that reflect objects and phenomena related to everyday life, culture, art, geography, history, government, social life, etc. The object of this investigation is the peculiarities of the realia functioning in the English-language animated films. The subject is the methods of English-language realia translation into Ukrainian. The material of the study is represented by a series of American animated films of the “Madagascar” franchise, as well as their translations into Ukrainian.
During the analysis of the film texts of American animated films of the “Madagascar” franchise, thematic groups of realia were identified. Among them are ethnographic, geographical, socio-political realia, character names realia, purely linguistic realia. The main methods of realia translation based on the material of the animated films are studied: transcoding, loan translation, approximate translation, descriptive and contextual translation. Adequate translation of realia includes many aspects: stylistic and genre affiliation of the text, linguistic features of realia, their significance and function in the text. Studying the features of realia functioning and methods of their translation is a promising direction of linguistic research aimed at enriching Ukrainian translation studies and popularizing English-speaking culture