eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
The emotional flexibility of the teacher in contradictory situations of pedagogical interaction
No full textСавченко Н. С. Емоційна гнучкість педагога у суперечливих ситуаціях педагогічної взаємодії / Наталія Сергіївна Савченко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 219. – С. 80-87.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-219-80-87(ua) У статті доведено, що у педагогічній діяльності важливою особистісною рисою є емоційна гнучкість, яка проявляється у витримці, вмінні виявляти позитивні емоції, саморегулювання, стримувати негативні емоції. Процес саморегуляції включає управління пізнавальними процесами: сприйняттям, увагою, уявою, мисленням, пам’яттю, мовою, а також поведінкою майбутніх педагогів. Необхідність саморегуляції виникає в наступних випадках: педагог стикається з важковирішуваною, новою і незвичайною для нього проблемою; проблема не має однозначного рішення на даний момент часу; педагог перебуває в стані підвищеної емоційної і фізичної напруги, яка спонукає його до імпульсивних дій; рішення про те, як діяти, педагогу доводиться приймати, не роздумуючи, в умовах жорсткого дефіциту часу; дії педагога оцінюються з боку, він постійно знаходиться під пильною увагою колег, дітей, інших людей. До основних ланок регулятивного процесу у конфліктних педагогічних ситуаціях відносять такі складові: планування (самостійність і ініціативність у плануванні та постановці цілей діяльності, гнучкість цілей відповідно до обставин, які змінюються, їх стійкість у конфліктних педагогічних ситуаціях педагогічної взаємодії); моделювання (здатність правильно конкретизувати мету діяльності згідно з конфліктних педагогічними ситуаціями, можливість швидкої
орієнтації в ситуації та вибір адекватної програми дій, тактики поведінки, стійкість цих процесів в умовах конфліктних педагогічних ситуацій); програмування (здатність визначення та побудови виконання дій та вміння виокремити серед них головне, стійкість функціонування програми дій у конфліктних педагогічних ситуаціях); оцінювання результатів (здатність визначати критерії успішності діяльності, гнучко їх змінювати в нових умовах, розвиненість процесів самоконтролю, стійкість цих процесів в умовах конфліктних ситуацій педагогічної діяльності). В системі – «учитель-учень» досягнення високої продуктивності педагогічної діяльності безпосередньо пов’язане з умінням використовувати в ході освітнього процесу адекватні прийоми і способи саморегуляції.
(en) Тhe article proves that in pedagogical activity an important personality feature is emotional flexibility, which is manifested in endurance, the ability to show positive emotions, self -regulation, to restrain negative emotions. The process of self -regulation includes the management of cognitive processes: perception, attention, imagination, thinking, memory, language, as well as the behavior of future teachers. The need for self -regulation arises in the following cases: the teacher faces a difficult, new and unusual problem for him; The problem has no unambiguous solution at the moment; The teacher is in a state of increased emotional and physical tension, which prompts him to impulsive actions; the decision on how to act, the teacher has to make without thinking, in the conditions of a strict shortage of time; The actions of the teacher are evaluated from the outside, he is constantly under the close attention of colleagues, children, other people. The main links of the regulatory process in conflict pedagogical situations include the following components: planning (independence and initiative in planning and setting goals of activity, flexibility of goals in accordance with the circumstances that are changing, their stability in conflict pedagogical situations of pedagogical interaction); modeling (the ability to correctly specify the purpose of activity in accordance with conflict pedagogical situations, the possibility of rapid orientation in the situation and the choice of an adequate program of action, tactics of behavior, stability of these processes in the conditions of conflict pedagogical situations); programming (the ability to determine and build actions and ability to distinguish among them the main, stability of the functioning of the program of actions in conflict pedagogical situations); evaluation of results (the ability to determine the criteria of success of activity, to change them flexibly in new conditions, the development of processes of self -control, the stability of these processes in the conditions of conflict situations of pedagogical activity). In the system-"teacher-student" the achievement of high productivity of pedagogical activity is directly related to the ability to use in the course of the educational process adequate techniques and methods of self-regulation
The Relationship Between Emotional Burnout and Depression in Healthcare Workers
No full textПавлишина І. Г. Зв'язок рівня емоційного вигорання з депресією у медичних працівників : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія; освітня програма : «Практична психологія»; форма навчання : заочна / Ірина Геннадіївна Павлишина //Факультет психології та історії, кафедра психологічного здоров’я то розвитку особистості Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Злата Олександрівна Ржевська-Штефан, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психологічного здоров’я та розвитку особистості. – Кропивницький, 2025. – 97 с.(ua) Магістерська робота присвячена дослідженню зв’язку між рівнем емоційного вигорання та депресією у медичних працівників. Актуальність обраної теми зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в медичній сфері, високим рівнем відповідальності та постійною взаємодією з пацієнтами, що підвищує ризик розвитку емоційного вигорання й депресивних проявів та негативно впливає на професійну ефективність і психічне здоров’я фахівців. Метою магістерської роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку між рівнем емоційного вигорання і депресією у медичних працівників. У теоретичному розділі проаналізовано основні наукові підходи до вивчення емоційного вигорання та депресії, їхні причини, симптоми й наслідки у професійній діяльності медичних працівників. Емпіричне дослідження проведено з використанням валідних психодіагностичних методик, спрямованих на визначення рівня емоційного вигорання та депресивних проявів. Отримані результати дозволили встановити наявність статистично значущого зв’язку між показниками емоційного вигорання та депресії, а також виявити особливості їх прояву залежно від професійних і індивідуально-психологічних чинників. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів дослідження для розробки та впровадження профілактичних і корекційних програм, спрямованих на зниження рівня емоційного вигорання і депресії серед медичних працівників, підвищення їхньої психологічної стійкості та збереження професійного здоров’я.
(en) This master's thesis is dedicated to exploring the relationship between emotional burnout and depression in healthcare workers. The relevance of the chosen topic is determined by the increasing psychoemotional load in the medical field, the high level of responsibility, and constant interaction with patients, which raises the risk of developing emotional burnout and depressive symptoms, negatively affecting professional effectiveness and mental health of specialists. The aim of this master's thesis is to theoretically substantiate and empirically investigate the connection between emotional burnout and depression in healthcare workers. In the theoretical section, the main scientific approaches to the study of emotional burnout and depression, their causes, symptoms, and consequences in the professional activities of healthcare workers are analyzed. The empirical research was conducted using valid psychodiagnostic methods aimed at determining the level of emotional burnout and depressive symptoms. The results obtained revealed a statistically significant connection between emotional burnout and depression indicators, as well as identifying the features of their manifestation depending on professional and individual-psychological factors. The practical significance of the work lies in the possibility of using the research results to develop and implement preventive and corrective programs aimed at reducing the levels of emotional burnout and depression among healthcare workers, enhancing their psychological resilience, and preserving their professional health
Formation of Linguistic and Communicative Competence in a Dialect Environment during Ukrainian Language Lessons
No full textГоловко Т. В. Формування мовно-комунікативної компетентності в умовах діалектного оточення на уроках української мови : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014.01 Середня освіта (Українська мова і література); освітньо-професійна програма : Середня освіта (Українська мова і література); Форма навчання : заочна / Тетяна Вадимівна Головко // Факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій, кафедра української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Ольга Леонідівна Кирилюк, доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української філології та журналістики. – Кропивницький, 2025. – 78 с.(ua) Магістерську роботу присвячено дослідженню мовних особливостей учнів середньої та старшої школи в умовах активного функціонування регіональних говірок та визначенню ефективних методичних підходів до формування навичок українського літературного мовлення. У межах дослідження були поставлені та розв’язані такі завдання: проаналізувати теоретичні засади вивчення діалектного мовлення в школі; окреслити специфіку діалектних рис Кіровоградщини; виявити типові лексичні, фонетичні та граматичні діалектні особливості мовлення учнів; визначити вплив діалектного середовища на формування мовленнєвої компетентності; розробити методичні рекомендації, спрямовані на подолання діалектних впливів і формування культури літературної мови. У першому розділі роботи проаналізовано теоретичні підходи до вивчення діалектного мовлення в освітньому процесі та cхарактеризовано мовні особливості регіону, зокрема специфіку середньонаддніпрянських і степових говірок, що впливають на мовлення школярів. У другому розділі здійснено докладний аналіз усного та писемного мовлення учнів Олександрійського району, визначено найбільш поширені діалектні риси, простежено їх прояви у мовленні різних вікових груп і з’ясовано роль сімейного та соціального середовища в закріпленні діалектних форм. Третій розділ присвячено розробці методики навчання української мови в умовах діалектного оточення: запропоновано систему вправ, прийоми подолання діалектних відхилень, методичні рішення із залученням місцевого мовного матеріалу, а також форми роботи, спрямовані на формування стійких норм української літературної мови. Отримані результати підтверджують, що ефективне навчання української мови має здійснюватися з урахуванням мовної специфіки середовища. Поєднання традиційних і інноваційних методів, використання регіонального мовного матеріалу, системна робота з діалектизмами та підвищення мовної свідомості учнів забезпечують формування культури мовлення, необхідної для успішної комунікації в сучасному українському суспільстві та збереження національної мовної ідентичності.
(en) The master’s thesis is devoted to the study of linguistic features of middle and high school students who learn Ukrainian in the context of an actively functioning regional dialect environment, as well as to the identification of effective methodological approaches aimed at forming the norms of Ukrainian literary language. The study sets and solves the following tasks: to analyse the theoretical foundations of studying dialectal speech at school; to outline the specific features of dialectal traits typical of Kirovohrad region; to identify the most frequent lexical, phonetic and grammatical dialectal features in students’ speech; to determine the influence of the dialect environment on the formation of students’ communicative competence; and to develop methodological recommendations aimed at overcoming dialectal interference and forming a stable command of the literary language. The first chapter examines theoretical approaches to the study of dialectal speech in the educational process and characterizes the linguistic features of the region, particularly the specifics of the Middle Dnieper and Steppe dialects that influence students’ speech. The second chapter provides a detailed analysis of oral and written speech of students in Oleksandriia district, identifies the most widespread dialectal features, traces their manifestations across different age groups, and clarifies the role of family and social environment in reinforcing dialectal forms. The third chapter focuses on the methodology of teaching Ukrainian in a dialectal environment: it proposes a system of exercises, techniques for minimizing dialectal deviations, methodological solutions involving local linguistic material, and various forms of work aimed at forming stable norms of the Ukrainian literary language. The results obtained confirm that effective teaching of Ukrainian in dialectal regions is impossible without considering the linguistic specificity of the environment. The combination of traditional and innovative approaches, the use of regional linguistic material, systematic work with dialectisms, and the development of students’ linguistic awareness ensure the formation of proper speech culture, necessary for successful communication in modern Ukrainian society and for the preservation of national linguistic identity
Formation of vocal and choral abilities and skills in non-professional singers
No full textДемян О. О. Розвиток вокально-хорових навичок у непрофесійних співаків : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво); форма навчання : денна / Олена Олександрівна Демян // Факультет освітніх наук та мистецтв, кафедра мистецтв Центральноукраїнського державного університету іменні Володимира Винниченка; наук. кер. Леонід Вікторович Бабенко, кандидат педагогічних наук, професор кафедри мистецтв. – Кропивницький, 2025. – 80 с.(ua) Магістерське дослідження присвячено актуальній проблемі організації ефективної вокально-хорової роботи з аматорами, що зумовлено зростанням інтересу суспільства до непрофесійного співу як засобу самовираження, комунікації та психологічної релаксації. У першому розділі проаналізовано стан дослідженості проблеми в сучасному науковому дискурсі. Розкрито сутність та зміст поняття «вокально-хорові вміння та навички» в контексті роботи з непрофесійними співаками. Визначено структурні компоненти досліджуваного феномену та У другому розділі обґрунтовано організаційно-методичні засади досліджуваного процесу. Визначено методологічні підходи та принципи ефективного формування вокально-хорових умінь і навичок. Розглянуто та систематизовано методи вокально-хорової роботи, адаптовані до потреб та можливостей непрофесійних співаків, що сприяють розвитку їхнього вокального потенціалу та підвищенню виконавської майстерності.
(en) The master's research is devoted to the current problem of organizing effective vocal and choral work with amateurs, which is due to the growth of public interest in non-professional singing as a means of self-expression, communication and psychological relaxation. The first section analyzes the state of research on the problem in modern scientific discourse. The essence and content of the concept of «vocal and choral abilities and skills» in the context of work with non-professional singers are revealed. The structural components of the studied phenomenon are determined and The second section substantiates the organizational and methodological principles of the studied process. Methodological approaches and principles of effective formation of vocal and choral skills are determined. Methods of vocal and choral work, adapted to the needs and capabilities of non-professional singers, which contribute to the development of their vocal potential and increase in performing skills, are considered and systematized
Methodology for developing students' creative abilities in technology lessons when studying the section "Artistic woodworking"
No full textТарасенко Р. М. Методика розвитку творчих здібностей учнів на уроках технологій при вивченні розділу “Художня обробка деревини” : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 (Технології) Середня освіта, освітньо-професійна програма : Середня освіта (Технології), форма навчання : заочна / Роман Миколайович Тарасенко / Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Щирбул Олександр Миколайович, кандидат педагогічних наук, старший викладач, старший викладач кафедри технологічної та професійної освіти. – Кропивницький, 2025. – 90 с.(ua) Сучасна система освіти спрямована на формування компетентної, ініціативної, творчої особистості, здатної до самостійного мислення та практичного застосування знань у різних життєвих ситуаціях. Формування й розвиток творчої особистості учня відбувається за рахунок опанування багатьох шкільних предметів одним з яких є трудове навчання, яке вивчається, починаючи з початкових класів і закінчуючи вивченням предмету «Технології» в старшій школі. Навчальний предмет «Технології» покликаний розв’язати значний спектр освітніх завдань серед яких важливе місце займає формування творчих здібностей учнів. Аналіз наукових джерел показує що питання методики формування й розвитку творчого потенціалу учнів, зокрема при вивченні художньої обробки деревини вивчено недостатньо, тому проблема методики творчості в контексті трудової підготовки є актуальною в сучасній системі освіти. Об’єкт дослідження є процес формування та розвиток творчих здібностей школярів. Предмет – методика розвитку творчих здібностей учнів на уроках технологій при вивченні розділу «Художня обробка деревини». Мета роботи – дослідити проблему формування й розвитку творчих здібностей учнів при вивченні ними технік художньої обробки деревини. Наукова новизна результатів дослідження: -реалізовано елементи методики формування в учнів творчих здібностей при вивченні ними технік художньої обробки деревини; 4 -запропоновано інструкції, котрі містять практичні завдання для розвитку творчих здібностей учнів, методичні рекомендації для засвоєння технік художньої обробки деревини. - подальшого розвитку набула методика розвитку творчості учнів на уроках трудового навчання й технологій. Основні висновки: На основі вивчення наукових джерел, методичної, науково-популярної літератури розглянуто різні методи розвитку творчих здібностей учнів засобами художньої обробки деревини. Запропоновано конкретні методичні рекомендації, інструкції для учнів з практичними завданнями, котрі сприяють розвитку їх творчих здібностей.
(en) Contents of the abstract. The modern education system is aimed at forming a competent, initiative, creative personality, capable of independent thinking and practical application of knowledge in various life situations. The formation and development of a student's creative personality occurs through mastering many school subjects, one of which is labor training, which is studied starting from elementary grades and ending with the study of the subject "Technology" in high school. The educational subject "Technology" is designed to solve a significant range of eucational tasks, among which the formation of students' creative abilities occupies an important place. Analysis of scientific sources shows that the issue of the methodology for the formation and development of students' creative potential, in particular when studying artistic woodworking, has not been studied enough, therefore the problem of the methodology of creativity in the context of labor training is relevant in the modern education system. The object of the study is the process of formation and development of creative abilities of schoolchildren. The subject is the methodology for developing students' creative abilities in technology lessons when studying the section "Artistic woodworking". The purpose of the work is to investigate the problem of formation and development of students' creative abilities when studying techniques of artistic woodworking. Scientific novelty of the research results: -elements of the methodology for forming students' creative abilities when studying techniques of artistic woodworking were implemented; -instructions were proposed that contain practical tasks for developing students' creative abilities, methodological recommendations for mastering techniques of artistic woodworking. - the methodology for developing students' creativity in labor training and technology lessons was further developed. Main conclusions: Based on the study of scientific sources, methodological, popular science literature, various methods of developing students' creative abilities by means of artistic woodworking were considered. Specific methodological recommendations, instructions for students with practical tasks that contribute to the development of their creative abilities are proposed
Аспекти застосування штучного інтелекту студентами закладів вищої освіти
No full textШаумян О. Г. Аспекти застосування штучного інтелекту студентами закладів вищої освіти / Олена Геворківна Шаумян // «Інтеграція та можливості : штучного інтелекту в освіту – виклики» : збірник тез науково-методичних доповідей Всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації (Київ, 10 грудня 2024 р. – 20 січня 2025 р.) / Частина 2. – Київ – Львів – Торунь : Національний університет фізичного виховання і спорту України, Liha-Pres, 2025. – С. 893–896.
DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-477-4-23
Complex gender indices: historical and methodological aspect
No full textRizhniak R. Complex gender indices: historical and methodological aspect / K. Akbash, N. Pasichnyk, R. Rizhniak // Sciences of Europe. - 2025. - 162. - P. 39–42.(en) The problem of gender inequality remains relevant worldwide, evolving alongside social and cultural changes. Overcoming gender disparities fosters social justice, drives economic growth, and enhances opportunities for individuals and society. This article examines the history and methodology of constructing three key gender indices: the Gender Development Index, the Gender Inequality Index, and the Global Gender Gap Index. Special attention is given to adapting these indices to the subnational level in Ukraine, considering regional socio-eco-nomic disparities, cultural factors, and the European integration context. The study highlights the importance of measuring gender inequality dynamics and proposes methodological approaches for regional adaptation, contrib-uting to more effective resource allocation and policy development
Training of a future musical art specialist for sociocultural activity in the professional training process
No full textДолгіх Я. В. Підготовка майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності в процесі фахової підготовки : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спец. 011 – Освітні, педагогічні науки / Ярослав Вікторович Долгіх. - Кропивницький, 2025. - 317 с.(ua) Дисертацію присвячено теоретичному осмисленню та практичному провадженню нових орієнтирів підготовки фахівців-музикантів у закладах фахової академічної музичної освіти (ФАМО) України. Подібні вказівники вбачаються в обов’язковій синхронізації освітнього процесу з мистецькими та суспільними процесами в сучасному соціумі. Це обумовлює розгляд музичної освіти крізь призму соціокультурної діяльності.
Актуальність обраної теми зумовлюється тим, що у XXI столітті соціальні перетворення змінили суспільний контекст функціонування академічної музики та практики фахівців-музикантів. Нові музично-культурні стандарти, принципи творчості, канали комунікації породили ситуацію, за якої в освітній концепції ФАМО розкрилися умовності та віртуальності. Однак, попри вагомість проблеми співвідношення академічної музичної освіти та соціуму, в українському музично-педагогічному дискурсі прецеденти її вирішення не є систематичними.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше запропоновано теоретико-методологічні основи підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності; здійснено розгляд сфери фахової академічної музичної освіти крізь призму інституційного підходу соціології; теоретично обґрунтовано плюралістичний погляд на сучасне соціокультурне середовище та місце музичного мистецтва в ньому; запропоновано визначення поняття «соціокультурна діяльність фахівців музичного мистецтва», номіновано компоненти, рівні та виміри цього явища; доведено зв’язок між сучасною соціокультурною ситуацією та психологічними, когнітивними, практичними вимірами навчання студентів, а також принципами організації освітнього процесу ФАМО; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено структурно-функціональну модель підготовки фахівця-музиканта до соціокультурної діяльності; визначено організаційно-педагогічні умови підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності, запропоновано критерії, показники та рівні готовності до цієї практики. Набули подальшого розвитку дослідження соціологічної природи музичної освіти; застосування теорії соціокультурної діяльності у міждисциплінарному полі; вивчення музичної освіти та практики крізь призму теорії музичної самоідентифікації, концепції плюралізму еліт, праксиальної концепції музичної творчості на навчання, концепції інтонаційного образу світу; вивчення принципів професійної підготовки фахівців-музикантів; розробка методологічних основ формування соціокультурної компетентності майбутніх фахівців музичного мистецтва.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків.
У першому розділі обґрунтовуються теоретичні основи підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності. Він складається з трьох підрозділів, кожен з яких висвітлює певну сторону явища, що досліджується.
ФАМО розглядається крізь призму інституційного підходу соціології. Це дозволяє визначити три виміри її суспільного буття. Так, її функціональне призначення пов’язується з трансляцією нормативних установок, породжених академічним музичним мистецтвом (письмова природа музичної творчості, домінування комунікативної моделі концертного виступу, акцент на автономному характері музикування, орієнтація на створення унікального артефакту творчості, переконання щодо елітарності музичного мистецтва). Констатується, що трансляція цих норм забезпечується статусно-рольовою системою соціального інституту ФАМО, що включає ієрархічно диференційованих акторів, об'єднаних колективною інтенціональністю та розділених за статусними функціями. Визначається, що ФАМО як соціальна практика орієнтується на задоволення потреб індивідів та суспільства (сприяння музичній та професійній соціалізації, музично-естетичне виховання, забезпечення соціальної мобільності).
Досліджується сучасна соціокультурна ситуація як контекст ФАМО та професійної діяльності музикантів. Здійснюється порівняння академічного музичного мистецтва та неакадемічних інтонаційних практик (фольклор та музика менестрельного типу) у площині ціннісно-світоглядних орієнтирів з метою визначення актуальних викликів музичної освіти. Аналіз та порівняння різних музичних практик за параметрами фіксації музичного твору, комунікативних основ музикування, автономності творчості, субкультурного домінування, мистецького ґатунку дозволяє дійти двох висновків. З одного боку, наголошується на ціннісній унікальності неакадемічних музичних практик, які домінують у соціокультурному середовищі сучасності. З іншого ж, констатовано потребу в переосмисленні освітньої концепції ФАМО, нормативні установки якої формують штучне середовище діяльності фахівців-музикантів. На підставі означеного визначається мета освітнього процесу, яка полягає у підготовці музикантів до соціокультурної діяльності.
Музична практика фахівців музичного мистецтва досліджується крізь призму теорії соціокультурної діяльності. Констатується, що соціокультурна діяльність фахівців-музикантів спрямовується на забезпечення культурної динаміки та відбувається за принципами соціокультурної комунікації. Визначається, що її підґрунтям слугує музично-культурний досвід, втілений у комплексі музично-матеріальних, духовних, загальних та нормативних музичних цінностей. Наголошується, що соціокультурна комунікація є перемінною і має чотири комунікативно-функціональні проєкції – соціалізаційну, ресоціалізаційну, рецептивно-асиміляційну та рецептивно-акультураційну. Означені проєкції соціокультурної комунікації пов’язуються з кількома функціональними вимірами творчості: креативно-продуктивним, аналітично-критичним, педагогічним, виміром забезпечення. Означені координати соціокультурної діяльності професіоналів-музикантів запропоновано взяти за основу фахової підготовки музикантів.
У другому розділі пропонується стратегія підготовки академічних музикантів до соціокультурної діяльності, втілена у певних організаційно-педагогічних умовах.
Пропонується структурно-функціональна модель підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності. За її основу взято категорію соціокультурної компетентності, що свідчить про готовність здобувача до соціокультурної діяльності. Процес її формування визначається як динамічна організація, що містить мотиваційний, когнітивний та операційний складники. У моделі виокремлюється цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-змістовний та діагностико-результативного блоки. У межах організаційно-змістовного сегмента моделі підготовки здобувачів акцентується на трьох організаційно-педагогічних умовах.
Обґрунтовується педагогічна умова, пов’язана з мотивацією здобувачів освіти шляхом сприяння формуванню музичної ідентичності. Вказується, що вона синхронізується з мотиваційним компонентом готовності та втілюється у ряді освітніх установок: позиціювання здобувачів як особистостей, музичні інтереси яких є унікальними та неповторними; визнання значущості процесу музичної самосоціалізації студентів; організація освітнього процесу в орієнтації на задоволення базових психологічних потреб здобувачів у компетентності, спорідненості та автономності; оновлення освітнього середовища шляхом його структурування, створення атмосфери теплого та чуйного ставлення, підтримки автономії; організація спонукання студентів шляхом формування внутрішньої мотивації шляхом контекстуалізації та персоналізації навчання, а також забезпечення свободи вибору.
Досліджується організаційно-педагогічна умова, що пов’язується з когнітивним компонентом готовності до соціокультурної діяльності та орієнтується на розвиток критичного мислення. Значущість критичного мислення для соціокультурної діяльності музикантів обґрунтовано через апеляцію до концепції сучасної мистецької еліти. Визначається, що виховання критичного мислення потребує конструювання особливого освітнього середовища, якому притаманні атмосфера когнітивного виклику, моделювання поліконтекстуальних координат навчання та оцінювання процесуальності мислення. Формування навичок критичної розумової активності синхронізується з композиторською, виконавською, слухацькою та музично-теоретичною проєкціями, що об'єднуються приматом слухацького сприйняття.
Розглядається організаційно-педагогічна умова, пов’язана з організацією навчального процесу за принципами праксиальної концепції музичної освіти, що пов’язується з операційним компонентом підготовки фахівців-музикантів. З’ясовано, що ключовими установками цієї освітньої моделі є визнання мультикультурної природи музичного середовища, розуміння музичної творчості як цілеспрямованої музичної діяльності, акцент на її прагматичній орієнтації. Констатується, що реалізація подібної моделі музичної освіти пов'язується з трьома вимірами навчальної роботи, до яких відносяться формування професійної музично-культурної всеїдності, забезпечення досвіду оперування різними методами музичної творчості, формування ринкової компетентності здобувачів.
Третій розділ присвячується експериментальній перевірці педагогічних умов формування підготовки майбутнього фахівця музичного мистецтва до соціокультурної діяльності. Подаються результати дослідно-експериментальної роботи, що проходила впродовж 2021–2023 років за участю студентів та викладачів Кропивницького музичного фахового коледжу, Хмельницького музичного фахового коледжу ім. В. Заремби, Ужгородського музичного фахового коледжу імені Дезидерія Задора. Її результати демонструють дієвість запропонованих організаційно-педагогічних умов та методів yавчання.
Подаються результати констатувального етапу експерименту, що вказують на середній рівень готовності студентів обох груп до соціокультурної діяльності.
Розглядаються методичні засади формувального етапу експерименту, що відбувався у межах предметів «Сольфеджіо», «Теорія музики» та «Гармонія». Визначається, що втілення організаційно-педагогічних умов, доцільно здійснювати через: оновлення навчального матеріалу дисциплін із впровадженням в освітній процес зразків з неакадемічних музичних практик; модернізацію методики викладання музично-теоретичних дисциплін, у якій використовуються традиційні форми роботи рівнозначно з методами, що відповідають специфіці неакадемічних музичних практик; впровадження методів проблемного навчання, які мають меті сформувати навички критичного мислення; використання проєктної технології навчання, спрямованої на розвиток навичок практичної діяльності фахівців-музикантів Здійснюється інтерпретація результатів узагальнювального етапу дослідження, що вказує на якісну та кількісну відмінність між експериментальною так контрольною групами за параметрами сформованості компонентів готовності до соціокультурної діяльності.
Матеріали роботи можуть використовуватися для подальшого наукового осмислення шляхів актуалізації освітнього процесу ФАМО та трансформації процесу підготовки музикантів сфери академічної музики. На отримані результати дослідження можна спиратися при розробці освітніх програм, робочих навчальних планів, робочих навчальних програм, а також при укладанні спецкурсів для закладів передвищої та вищої музичної освіти. Теоретичні та практичні здобутки дисертації можна застосовувати в навчальних курсах з педагогіки та методики в музичних коледжах, мистецьких факультетах університетів, музичних академіях.
(en) The dissertation is dedicated to the theoretical understanding and practical implementation of new guidelines for the professional musicians training in Ukrainian professional academic musical education (PAME) institutions. Such guidelines are associated with the mandatory synchronization between the educational process and artistic and social processes in modern society. This determines the consideration of music education through the prism of socio-cultural activity.
The relevance of the dissertation subject is determined by the social transformations of the 21st century, which changed the social context of the functioning of academic music and the practice of professional musicians. New musical and cultural standards, principles of creativity, and communication channels created a situation in which the conventionalities and virtualities of the PAME educational concept were revealed. However, despite the seriousness of the problem of the relationship between academic music education and society, there are no systematic cases of its solution in Ukrainian music and pedagogical discourse.
The scientific novelty of the dissertation consists in highlighting the theoretical and methodological foundations of preparing a future specialist in musical art for socio-cultural activities for the very first time; the field of professional academic music education was considered through the prism of the institutional approach of sociology; a pluralistic view of the modern socio-cultural environment and the place of musical art in it was theoretically substantiated; a definition of the concept of “socio-cultural activity of musical art specialists” was proposed, the components, levels and dimensions of this phenomenon were named; the connection between the modern socio-cultural situation and the psychological, cognitive, practical dimensions of student learning, and the educational process of PAME is proven; the structural-functional model of training a musical art specialists for socio-cultural activity is theoretically grounded and experimentally verified; the organizational and pedagogical conditions of training of future specialist in musical art for socio-cultural activity are defined, the criteria, indicators and levels of readiness for this practice are proposed. These topics gained further development: research of the sociological nature of music education; application of the theory of sociocultural activity in the interdisciplinary field; music education and musical practice research through the theory of musical self-identification, the concept of pluralism of elites, and the praxial concept of musical creativity for learning, the intonation image of the world concept; studying the principles of professional training of musicians; developing the methodological bases for the formation of future musical art professionals sociocultural competence.
The work consists of an introduction, three chapters and conclusions.
In the first chapter, the theoretical foundations for preparing a future specialist in musical art for socio-cultural activity are substantiated. The first section consists of three subsections that consider aspects of the phenomenon.
PAME is considered through the prism of the institutional approach of sociology. This made it possible to define three dimensions of her social existence. Its functional purpose is connected with the transmission of normative attitudes generated by academic musical art (the written nature of musical creativity, the dominance of the communicative model of concert performance, emphasis on the autonomous nature of music-making, orientation towards the creation of a unique artifact, beliefs about the elitism of musical art). It was established that the translation of normative attitudes is ensured by the status and role system of the PAME as a social institution. It includes hierarchically differentiated actors united by collective intentionality and divided by status functions. Furthermore, it was determined that FAMO as a social practice is oriented towards meeting the needs of individuals and society (promoting musical and professional socialization, musical and aesthetic education, and ensuring social mobility).
The modern socio-cultural situation as a context of PAME and the professional activity of musicians is studied. In order to determine the actual challenges of music education, a comparison of academic musical art and non-academic intonation practices (folklore and minstrel music) is made from the point of view of worldview and value orientations. The analysis and comparison of different musical practices according to the parameters of fixation of a musical work, communicative foundations of music making, autonomy of creativity, subcultural dominance, and artistic quality allows us to reach two conclusions. First, non-academic musical practices that dominate the socio-cultural environment of today have valuable uniqueness. Secondly, there is a need to rethink the educational concept of PAME, the normative settings of which form an artificial environment for the activity of professional musicians. On this basis, the goal of the educational process is determined: it consists of preparing musicians for socio-cultural activity.
The musical practice of musical art specialists was studied from the standpoint of socio-cultural activity. It is stated that the socio-cultural activity of professional musicians is aimed at ensuring cultural dynamics and takes place according to the principles of socio-cultural communication. Musical and cultural experience embodied in a complex of material, spiritual, general and normative musical values is defined as the foundation of socio-cultural communication. It was determined that sociocultural communication is variable and has four functional projections: socialization, resocialization, receptive-assimilation and receptive-acculturation. These projections are associated with several functional dimensions of creativity: creative-productive, analytical-critical, pedagogical, and supportive. The specified coordinates of the socio-cultural activit y of professional musicians were chosen as the basis for the professional training of musicians.
The second chapter offers a strategy of academic musicians training for socio-cultural activity. It is embodied in certain organizational and pedagogical conditions.
A structural-functional model of training a future specialist in musical art for socio-cultural activities is proposed. It is based on the concept of socio-cultural competence, which indicates the applicant's readiness for socio-cultural activity. The process of its formation is defined as a dynamic model containing motivational, cognitive and operational components. Target, methodological, organizational, and resultative blocks are singled out in the model. Within the organizational and content segments of this model, three organizational and pedagogical conditions are defined.
The first pedagogical condition related to the students' motivation through the formation of musical identity is substantiated. It is consistent with the motivational component of readiness and is embodied in a number of educational settings: positioning students as individuals with unique musical interests; recognition of the importance of the process of musical self-socialization of students; organization of the educational process aimed at meeting the basic psychological needs of students (competence, relatedness and autonomy); updating the educational environment by structuring it, creating an atmosphere of warm and sensitive attitude, supporting autonomy; organization of motivating students by forming internal motivation through contextualization, personalization of learning, and ensuring freedom of choice.
The second pedagogical condition, focused on the development of critical thinking and related to the cognitive component of readiness for socio-cultural activity, was studied. The significance of musicians' critical thinking is substantiated by the concept of the modern artistic elite. It was determined that the development of critical thinking requires the construction of a special educational environment characterized by an atmosphere of cognitive challenge, simulation of polycontextual learning conditions, and assessment of procedural thinking. The formation of critical mental activity skills is synchronized with compositional, performing, listening and music-theoretical dimensions, united by the primacy of listening perception.
The third pedagogical condition, which consists of the organization of the educational process according to the principles of the praxial concept of music education, is considered. It is related to the operational component of professional musician training. It was found that the key principles of such an educational model are the recognition of the multicultural nature of the musical environment, the understanding of musical creativity as a purposeful musical activity, and an emphasis on the pragmatic orientation of music making.
Furthermore, it is noted that the implementation of such a model of musical education is possible by combining three dimensions of education: the formation of professional musical omnivorousness, the providing experience of various methods of musical creativity, and the formation of market competence of students.
The third chapter is devoted to the experimental verification of the pedagogical conditions for training of a future musical art specialist for sociocultural activity. The experiment was conducted during the 2021–2023 years among students of the Kropyvnytskyi Music Applied College, Vladyslav Zaremba Khmelnytskyi Professional Music College, Uzhhorod D. Zador Musical Professional College. Its results allow us to state the effectiveness of the implemented pedagogical conditions and methods.
The results of the ascertainment stage of the experiment are presented; they indicate the average level of readiness of students in both groups for socio-cultural activities.
The methodical principles of the formative experiment that took place within the solfeggio, music theory, and harmony disciplines are considered. It is determined that the implementation of pedagogical conditions should be carried out through: updating the educational material of the dis
Interlevel nature of grammatical person in Ukrainian language
No full textНестеренко Т. А. Міжрівневий характер категорії особи в українській мові / Тетяна Анатоліївна Нестеренко, Людмила Петрівна Кричун // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Філологічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : С. П. Михида [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1(212). – С. 192-197.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-28(ua) У статті зроблено спробу на засадах функційно-категорійної граматики визначити міжрівневий характер категорії особи в українській мові. Доведено, що категорія особи становить центр семантики особовості, відображена в морфологічній структурі дієслова за допомогою спеціальних морфологічних і синтаксичних показників; притаманна не лише дієслову, а й іменнику; відіграє вагому роль у структурно-семантичній та комунікативній організації речення. Проаналізовано значення особи, відображені в морфологічній структурі дієслова за допомоги власних граматичних показників у їхньому зв’язку з семантикою займенникових іменників, та здійснено їхню проєкцію у сферу комунікативного синтаксису.
Аналіз формально-граматичних та семантичних аспектів категорії особи засвідчує їхні зв’язки з іншими мовними рівнями. У формальному плані обсяг категорії особи дієслова в сучасній українській мові обмежується лише особовими формами, які мають у своєму складі маркери особи – особові закінчення, водночас дієвідмінювані дієслова перебувають у тісному зв’язку із займенниковими іменниками. Центр морфологічного втілення особовості як міжрівневого категорійного утворення становить невласне-дієслівна категорія особи дієслова, а семантично центральною є особа іменника.
Категорія особи знаходить свій вияв і на синтаксичному рівні. Грамеми мовця та адресата безпосередньо підпорядковані підкатегорії особи, а грамеми неучасника виділяють людей, інших істот або предмети, які не беруть участі в комунікативних актах.
Категорію особи можна кваліфікувати як міжрівневу, що знаходить вияв на рівні морфології, семантико-синтаксичної структури речення та комунікативного синтаксису. На формальному рівні ядро міжрівневої категорії особи становить відповідна невласне-дієслівна морфологічна особа, а на рівні семантики центральною є особа іменника.
(en) The article attempts to determine the interlevel nature of grammatical person category in Ukrainian language on the basis of functional-categorical grammar. Grammatical person constitutes the center of semantics of personhood, it is reflected in morphological structure of the verb with the help of special morphological and syntactic indicators; it is inherent not only to the verb, but also to the noun; plays a significant role in the structural-semantic and communicative organization of the sentence. The article analyses the meanings of grammatical person reflected in the morphological structure of the verb with the help of its own grammatical indicators in their connection with the semantics of pronominal nouns, and projects them into the sphere of communicative syntax.
The analysis of the formal-grammatical and semantic aspects of grammatical person attests to their connection with other linguistic levels. In formal terms, the scope of grammatical person of the verb in modern Ukrainian language is limited only to personal forms that have in their composition markers of person: personal inflectional suffixes. At the same time, inflected verbs are in close connection with pronominal nouns. The center of the morphological embodiment of personhood as an interlevel categorical formation is the grammatical person category that has been adopted by the verb, and semantically grammatical person of the noun is central.
The category of person also finds its expression at the syntactic level. The tagmemes of the speaker and the addressee are directly subordinate to the subcategory of person, while the tagmemes of the non-participant distinguish people, other beings, or objects that do not participate in communicative acts.
Grammatical person can be qualified as interlevel, as it is manifested at the levels of morphology, semanticsyntactic structure of the sentence and communicative syntax. At the formal level, the core of the interlevel category of grammatical person corresponds to morphological person, and at the level of semantics, the person of the noun is central
Економічні студії історії Наддніпрянщини в ХІХ – на початку ХХ століття
No full textРіжняк Р. Я. Економічні студії історії Наддніпрянщини в ХІХ – на початку ХХ століття : Навчальний посібник для здобувачів вищої освіти освітньо-наукового рівня освіти галузі знань 03 Гуманітарні науки / Наталя Олексіївна Пасічник, Ренат Ярославович Ріжняк. – Кропивницький : ЦДУ імені В. Винниченка, 2025. – 170 с.Посібник присвячений дослідженню соціально-економічних процесів, що відбувалися на теренах Наддніпрянщини протягом ХІХ – початку ХХ століття та історико-економічному трактуванню цих процесів науковцями – викладачами університетських центрів Наддніпрянської України. Еволюція господарських відносин Наддніпрянщини та розвиток вітчизняної економічної думки відображені в світлі європейської наукової традиції в контексті розвитку тогочасних світогосподарських процесів.
Матеріал посібника містить статистичну інформацію, що дозволяє проаналізувати господарську життєдіяльність українського суспільства у взаємозв’язку з соціальними зрушеннями.
Навчальний посібник буде корисним для істориків та здобувачів вищої освіти галузі знань 03 Гуманітарні науки, а також для студентів, викладачів та дослідників, які цікавляться економічною історією та історією фінансово-економічної думки України