eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Emotional intelligence development and its role in facilitating successful interactions among adolescents
No full textГвоздецька Л. Д. Розвиток емоційного інтелекту як чинник успішної взаємодії підлітків : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія, освітня програма : Психологія (практична психологія), форма навчання : заочна / Лариса Дмитрівна Гвоздецька // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Галушко Л. Я., кандидат психологічних наук, доцент, доцент практичної психології. – Кропивницький, 2025. – 143 с.(ua) У роботі представлено комплексне теоретико-емпіричне дослідження емоційного інтелекту підлітків у контексті його значення для ефективної міжособистісної взаємодії. Обґрунтовано актуальність проблеми розвитку емоційного інтелекту в умовах соціальних викликів, зростання психологічних навантажень і потреби підлітків у сформованих навичках емоційної регуляції, стресостійкості та конструктивного спілкування. Узагальнення наукових підходів дало змогу окреслити емоційний інтелект як складну інтегративну характеристику особистості, що охоплює емоційну обізнаність, здатність до саморегуляції, емпатійність і комунікативну компетентність. Особлива увага приділена значущості його розвитку у підлітковому віці, коли відбувається інтенсивне становлення самосвідомості, система ціннісних орієнтацій і формуються моделі соціальної поведінки. Емпірична частина роботи спрямована на дослідження рівня сформованості емоційного інтелекту та аналіз взаємозв’язків між його показниками та дезадаптивними психоемоційними станами підлітків. Отримані результати засвідчили, що недостатній розвиток емоційного інтелекту супроводжується підвищеною тривожністю, агресивністю, фрустрацією й ригідністю, що негативно позначається на якості взаємодії з однолітками. Підтверджено, що вищий рівень емоційного інтелекту сприяє конструктивним формам соціальної поведінки, підвищує толерантність, емоційну стійкість і здатність до ефективного спілкування. На основі емпіричних даних розроблено та апробовано психокорекційну програму розвитку емоційного інтелекту, що продемонструвала позитивний вплив на емоційну регуляцію, емпатійність та комунікативні навички учасників. Після впровадження програми виявлено покращення показників емоційної стабільності й соціальної взаємодії, що свідчить про її ефективність і практичну значущість для роботи психологів і педагогів. Результати дослідження поглиблюють наукове розуміння емоційного розвитку підлітків і можуть бути використані для вдосконалення освітніх та корекційних практик. Перспектива подальших наукових пошуків пов’язана з аналізом гендерних та соціокультурних особливостей емоційного інтелекту, вивченням впливу цифрового середовища й розвитком онлайн-програм емоційної компетентності.
(en) The thesis presents a comprehensive theoretical and empirical study of adolescents’ emotional intelligence in the context of its significance for effective interpersonal interaction. The relevance of the problem of emotional intelligence development is substantiated considering current social challenges, increasing psychological pressure, and the need for adolescents to acquire skills of emotional regulation, stress resistance, and constructive communication. The generalization of scientific approaches made it possible to define emotional intelligence as a complex integrative characteristic of personality that encompasses emotional awareness, the ability for self-regulation, empathy, and communicative competence. Special attention is paid to the importance of its development during adolescence, a period characterized by intensive formation of self-awareness, value orientations, and social behavior patterns. The empirical part of the study focuses on assessing the level of emotional intelligence and analyzing its relationship with adolescents’ maladaptive psychoemotional states. The findings indicate that insufficient development of emotional intelligence is associated with higher levels of anxiety, aggression, frustration, and rigidity, which negatively affects the quality of interaction with peers. It is confirmed that a higher level of emotional intelligence promotes constructive forms of social behavior, enhances tolerance, emotional stability, and the ability to communicate effectively. Based on empirical data, a psychological correction program for the development of emotional intelligence was designed and tested. The program demonstrated a positive impact on emotional regulation, empathy, and communicative skills. Improved indicators of emotional stability and social interaction after its implementation confirm its effectiveness and practical significance for psychologists and educators. The results of the study deepen scientific understanding of adolescents’ emotional development and may be applied to improve educational and corrective practices. Prospects for further research include the analysis of gender and sociocultural differences in emotional intelligence, examination of the influence of the digital environment, and the development of online emotional competence programs
Psychological determinants of increasing employees’ motivation in the field of vocational (professional and technical) education
No full textКоваленко А. М. Психологічні детермінанти підвищення мотивації працівників у сфері професійно-технічної освіти : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія, Освітня програма : Психологія бізнесу та управління, форма навчання : заочна / Артем Миколайович Коваленко // Факультет психології та історії, кафедра психологічного здоров’я та розвитку особистості Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Галушко Л. Я., кандидат психологічних наук, доцент, доцент практичної психології. – Кропивницький, 2025. – 117 с.(ua) У магістерській роботі досліджено соціально-психологічні чинники мотивації педагогічних працівників у системі професійно-технічної освіти та обґрунтовано шляхи її підвищення в умовах трансформації освітнього середовища. Охарактеризовано мотивацію як складне багаторівневе психологічне утворення, що визначає професійну активність, ефективність діяльності та психологічне благополуччя педагогів. Теоретичною основою дослідження слугували теорія самодетермінації Р. Десі та Е. Райана, модель збереження ресурсів С. Гобфолла, концепція самоефективності А. Бандури, теорія постановки цілей Е. Локка і Г. Латама, двофакторна теорія мотивації Ф. Герцберга, а також модель професійного вигорання К. Маслач і С. Джексон. Обґрунтовано роль автономії, компетентності, професійного сенсу та ресурсного потенціалу в розвитку внутрішньої мотивації педагогів ПТО. В емпіричному дослідженні досліджено рівні внутрішньої та зовнішньої мотивації, вигорання, психологічного клімату та задоволеності професійною діяльністю педагогічних працівників. Доведено, що внутрішня мотивація переважає у педагогів з високим рівнем самоефективності та підтримувальним психологічним кліматом. Встановлено, що майстри виробничого навчання характеризуються вищим рівнем емоційного виснаження та нижчими показниками внутрішньої мотивації. Доведено негативний вплив несприятливого соціально-психологічного клімату на розвиток вигорання. На підставі отриманих результатів обґрунтовано комплекс психологопедагогічних і організаційних рекомендацій щодо підвищення мотивації, профілактики професійного вигорання та оптимізації психологічного клімату в закладах ПТО. Доведено, що розвиток внутрішньої мотивації є ключовою умовою підвищення професійної ефективності та психологічної стійкості педагогів.
(en) The present master’s thesis investigates the socio-psychological factors of motivation among teaching staff within the system of vocational (professional technical) education and substantiates ways to enhance it under conditions of transformation of the educational environment. Motivation is characterized as a complex, multilevel psychological construct that determines professional activity, performance effectiveness, and the psychological well-being of educators. The theoretical framework of the study is grounded in Self-Determination Theory by R. Deci and E. Ryan, the Conservation of Resources model by S. Hobfoll, A. Bandura’s concept of self-efficacy, the Goal-Setting Theory by E. Locke and G. Latham, F. Herzberg’s Two-Factor Theory of motivation, as well as the model of professional burnout by C. Maslach and S. Jackson. The role of autonomy, competence, professional meaning, and resource potential in the development of internal motivation among VET educators is substantiated. The empirical study examines levels of intrinsic and extrinsic motivation, burnout, psychological climate, and job satisfaction among vocational education teaching staff. It is demonstrated that intrinsic motivation predominates in educators with a high level of self-efficacy and a supportive psychological climate. It is established that masters of industrial (practical) training are characterized by higher levels of emotional exhaustion and lower indicators of intrinsic motivation. The negative impact of an unfavorable socio-psychological climate on the development of burnout is confirmed. Based on the obtained results, a set of psychological-pedagogical and organizational recommendations aimed at increasing motivation, preventing professional burnout, and optimizing the psychological climate in VET institutions is substantiated. It is proved that the development of intrinsic motivation constitutes a key condition for enhancing professional effectiveness and psychological resilience of educators
Methodology of forming creative skills in students during the creation of advertisements and project presentations in technology lesson
No full textКузьменко Д. В. Методика формування креативних навичок у здобувачів під час створення реклами та презентацій проєктів на уроках технологій : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 Середня освіта (Технології); освітньо-професійна програма : Середня освіта (Технології); форма навчання : денна /Дмитро Вікторович Кузьменко // Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Мироненко Наталя Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри технологічної та професійної освіти . – Кропивницький, 2025. – 69 с.(ua) Магістерська робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці методики формування креативних навичок учнів засобами рекламно-презентаційної діяльності. У дослідженні систематизовано цифрові інструменти та доведено ефективність інтеграції завдань зі створення реклами у процес проєктно-технологічної діяльності.Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити методику формування креативних навичок у здобувачів освіти під час створення реклами та презентацій проєктів на уроках технологій.Об’єкт дослідження – освітній процес на уроках технологій у закладах загальної середньої освіти.Предмет дослідження – методика формування креативних навичок у здобувачів під час створення реклами та презентацій проєктів.Завдання дослідження: проаналізувати психолого-педагогічні основи формування креативності учнів у процесі навчання технологій; дослідити роль реклами та презентаційної діяльності як засобів розвитку креативних здібностей здобувачів; розробити методику формування креативних навичок під час створення реклами та презентацій проєктів та створити й апро,увати фрагменти уроків технологій із використанням елементів рекламно-презентаційної діяльності.Теоретична та практична значущість результатів дослідження:розроблено методичні рекомендації та систему творчих завдань для формування навичок створення реклами (логотипи, слогани, буклети) та ефективної презентації проєктів; матеріали дослідження можуть бути використані в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти, у гуртковій роботі, під час підвищення кваліфікації вчителів технологій та у розробці навчально-методичних посібників.Кваліфікаційна робота складається з вступу, 2 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (60 найменувань). Основна частина роботи викладена на 62 сторінках.
(en) The master's thesis is devoted to the theoretical substantiation and development of a methodology for forming students' creative skills by means of advertising and presentation activity. The study systematizes digital tools and proves
the effectiveness of integrating advertisement creation tasks into the process of project-technological activity.The purpose of the research is to theoretically substantiate and develop a methodology for forming creative skills in students during the creation of advertisements and project presentations in technology lessons.The object of the research is the educational process in technology lessons in general secondary education institutions.The subject of the research is the methodology of forming creative skills in students during the creation of advertisements and project presentations.Research tasks: to analyze the psychological and pedagogical foundations of forming students' creativity in the process of technology education; to investigate the role of advertising and presentation activity as means of developing students' creative abilities; to develop a methodology for forming creative skills during the creation of advertisements and project presentations, and to create and test fragments of technology lessons using elements of advertising and presentation activity.Theoretical and practical significance of the research results: methodological recommendations and a system of creative tasks for forming advertisement creation skills (logos, slogans, booklets) and effective project presentation have been developed; the research materials can be used in the educational process of general secondary education institutions, in extracurricular work, during professional development of technology teachers, and in the development of educational and methodological manuals.Structure of the work: The qualification work consists of an introduction, 2 chapters, conclusions to each chapter, general conclusions, appendices, and a list of references (60 items). The main part of the work is presented on 62 pages
Methodology for forming students' cognitive interest in the process of studying biology in secondary education institutions
No full textТвердоступ В. П. Методика формування пізнавального інтересу учнів в процесі вивчення біології в закладах загальної середньої освіти : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 Середня освіта (Хімія); Освітньо-професійна програма : Середня освіта (Хімія, Біологія та здоров’я людини); форма навчання : денна / Вікторія Павлівна Твердоступ // Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра природничих наук та методик викладання Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Ганна Володимирівна Дефорж, доктор історичних наук, професор, професор кафедри природничих наук та методик їхнього викладання. – Кропивницький, 2025. – 90 с.(ua) В умовах інформаційного суспільства та стрімкого технологічного прогресу, коли обсяги знань постійно оновлюються, ключовою вимогою до особистості стає здатність до навчання протягом усього життя. У зв'язку з цим, розвиток пізнавального інтересу учнів старшої школи набуває стратегічного значення, оскільки саме інтерес є внутрішнім чинником, що спонукає до активного, глибокого та самостійного засвоєння навчального матеріалу. Питання формування пізнавального інтересу було предметом розгляду у багатьох теоретичних і методологічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема у працях В. О. Сухомлинського, Г. І. Щукіної, І. Я. Лернера, О. М. Савченко, І. Ф. Харламова, які заклали фундамент розуміння сутності, структури та ролі інтересу в освітньому процесі. Водночас, аналіз сучасної освітньої практики, особливо в процесі вивчення біології у старшій школі, показує, що класичні, традиційні методи викладання (пояснення, розповідь) часто виявляються неефективними для формування стійкого пізнавального інтересу. Недоліком чинних підходів є їхня переважна орієнтація на пасивне засвоєння інформації, що не стимулює учнів до пошукової діяльності та глибокого осмислення біологічних процесів. Це призводить до формального засвоєння знань та відсутності помітного прагнення до їхнього поглиблення. 4 Потреба в усуненні цього недоліку, а саме розробці та впровадженні інтерактивних методів, які б використовували потенціал сучасних цифрових інструментів, ігрових та проблемних прийомів для підвищення мотивації та пізнавального інтересу старшокласників до біології, зумовлює актуальність обраної теми магістерського дослідження. Метою наукового дослідження є розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність комплексу дидактичних матеріалів, вправ та прийомів для формування пізнавального інтересу учнів у процесі вивчення біології в старшій школі. 1. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання: Проаналізувати стан розробленості проблеми формування пізнавального інтересу в психолого-педагогічній та методичній літературі. 2. Визначити сутність, структуру, показники та критерії сформованості пізнавального інтересу учнів старшої школи до вивчення біології. 3. Розробити комплекс дидактичних матеріалів, вправ та інтерактивних прийомів (ігрові, пошукові, цифрові) для реалізації цієї методики. 4. Експериментально перевірити ефективність розробленого комплексу та проаналізувати динаміку рівня навчальних досягнень і пізнавального інтересу учнів. Об’єкт дослідження – процес навчання біології учнів старшої школи в закладах загальної середньої освіти. Предмет дослідження – методика формування пізнавального інтересу учнів старшої школи в процесі вивчення біології. Методи дослідження. У роботі застосовано комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів дослідження. Теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) забезпечили обґрунтування теоретичних положень та аналіз наукових джерел. Емпіричні методи (спостереження, анкетування, бесіди, педагогічний експеримент) надали можливість вивчити реальний стан проблеми та перевірити ефективність методики. Статистичні методи забезпечили кількісну й якісну обробку результатів експерименту. Наукова новизна дослідження: • уперше теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено ефективність застосування комплексу дидактичних матеріалів, вправ і прийомів, інтегрованих на основі сучасних цифрових та інтерактивних технологій, для цілеспрямованого підвищення рівня пізнавального інтересу учнів старших класів у процесі вивчення біології. • удосконалено методику формування пізнавального інтересу старшокласників до біології шляхом розробки авторського дидактичного забезпечення, інтегрованого у комплекс відомих інтерактивних та цифрових прийомів, що забезпечує підвищення мотиваційно-когнітивного компонента навчальної діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: • розроблений комплекс дидактичних матеріалів для формування пізнавального інтересу може бути безпосередньо використаний вчителями біології закладів загальної середньої освіти для підвищення ефективності уроків; • отримані результати та висновки дослідження можуть бути використані в процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та при викладанні фахових (методичних) дисциплін у закладах вищої освіти.
(en) In the conditions of the information society and rapid technological progress, when the volume of knowledge is constantly updated, the key requirement for the individual is the ability to learn throughout life. In this regard, the development of cognitive interest of high school students acquires strategic importance, since it is interest that is an internal factor that encourages active, deep and independent assimilation of educational material. The issue of the formation of cognitive interest has been the subject of consideration in many theoretical and methodological studies of domestic and foreign scientists, in particular in the works of V. O. Sukhomlynsky, G. I. Shchukina, I. Ya. Lerner, O. M. Savchenko, I. F. Kharlamov, who laid the foundation for understanding the essence, structure and role of interest in the educational process. the same time, the analysis of modern educational practice, especially in the process of studying biology in high school, shows that classical, traditional teaching methods (explanation, narration) often turn out to be ineffective for the formation of a stable cognitive interest. The disadvantage of current approaches is their predominant orientation towards passive assimilation of information, which does not stimulate students to search activities and deep understanding of biological processes. This leads to formal assimilation of knowledge and the absence of a noticeable desire to deepen it. The need to eliminate this drawback, namely the development and implementation of interactive methods that would use the potential of modern 7 digital tools, game and problem-based techniques to increase motivation and cognitive interest of high school students in biology, determines the relevance of the chosen topic of the master's research. The purpose of the scientific research is to develop, theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of a set of didactic materials, exercises and techniques for the formation of cognitive interest of students in the process of studying biology in high school. To achieve the set goal, the following tasks were defined: 1. To analyze the state of development of the problem of the formation of cognitive interest in the psychological, pedagogical and methodological literature. 2. To determine the essence, structure, indicators and criteria for the formation of cognitive interest of high school students in the study of biology. 3. To develop a set of didactic materials, exercises and interactive techniques (game, search, digital) for the implementation of this methodology. 4. To experimentally verify the effectiveness of the developed set and analyze the dynamics of the level of educational achievements and cognitive interest of students. The object of the study is the process of teaching biology to senior high school students in secondary education institutions. The subject of the study is the methodology for forming cognitive interest in senior high school students in the process of studying biology. Research methods. The work uses a complex of theoretical, empirical and statistical research methods. Theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, systematization) provided substantiation of theoretical provisions and analysis of scientific sources. Empirical methods (observation, questionnaires, interviews, pedagogical experiment) provided an opportunity to study the real state of the problem and verify the effectiveness of the methodology. Statistical methods provided quantitative and qualitative processing of the results of the experiment. Scientific novelty of the research: 8 • for the first time, the effectiveness of using a set of didactic materials, exercises and techniques integrated on the basis of modern digital and interactive technologies for a targeted increase in the level of cognitive interest of senior students in the process of studying biology has been theoretically substantiated and empirically confirmed. • the methodology for forming the cognitive interest of senior students in biology has been improved by developing original didactic support integrated into a set of well-known interactive and digital techniques, which ensures an increase in the motivational and cognitive component of educational activity. The practical significance of the results obtained is that: • the developed set of didactic materials for the formation of cognitive interest can be directly used by biology teachers of secondary education institutions to increase the effectiveness of lessons; • the obtained results and conclusions of the study can be used in the process of improving the qualifications of pedagogical personnel and in teaching professional (methodological) disciplines in higher education institutions
The Project Method as a Means of Implementing STEM Approaches in Physics Education
No full textЦигульський В. С. Метод проєктів як засіб реалізації підходів STEM-освіти у навчанні фізики : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 Середня освіта (Фізика та астрономія); освітня програма : Середня освіта (Фізика та астрономія, Математика), STEM; форма навчання : денна / Владислав Сергійович Цигульський // Факультет інформаційних технологій, математики та природничх наук, кафедра математики, фізики та методик викладання Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Сальник Ірина Володимирівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри математики, фізики та методик викладання . – Кропивницький, 2025. – 76 с.(ua) Робота присвячена дослідженню можливостей застосування методу проєктів як ефективного інструмента впровадження STEM-освіти в навчанні фізики. Проаналізовано теоретичні основи проєктної діяльності та окреслено її значення для сучасної школи. Розглянуто можливості інтеграції проєктного підходу зі STEM-технологіями. Об’єкт дослідження — процес навчання фізики в закладах загальної середньої освіти. Предмет — методика застосування методу проєктів у STEM-орієнтованому навчанні фізики. Мета роботи — обґрунтувати особливості використання проєктної діяльності в умовах STEM-освіти та розробити рекомендації щодо впровадження навчальних проєктів. У першому розділі подано характеристику методу проєктів, розкрито його педагогічний зміст і можливості для формування компетентностей учнів. Другий розділ присвячено організації роботи над проєктами в межах STEM-освіти, наведено приклади інтегрованих завдань і результати апробації запропонованих розробок. Робота містить 76 сторінку, 2 розділи, 8 ілюстрацій, 3 таблиці та 49 джерел.
(en) The qualification work is devoted to studying the potential of the project method as an effective tool for implementing STEM-education in teaching physics. The object of the study is the process of teaching physics in general secondary education. The subject of the study is the methodology of applying the project method within STEM oriented physics education. The main objective of the work is to determine the methodological principles of using the project method in STEM-based physics teaching in order to enhance students’ learning outcomes and cognitive engagement, as well as to develop recommendations and examples of physics projects suitable for practical implementation. The first chapter contains an overview of the development of the project method, its pedagogical foundations, and its significance in contemporary education. It also outlines the methodological potential of project-based learning in forming students’ competencies. The second chapter examines the organization of project work within STEM-education, the specifics of integrating project tasks into physics lessons, and presents examples of integrated assignments and project models tested in school practice.The qualification work consists of 76 pages, includes 2 chapters, 8 illustrations, 3 tables, and 49 sources in the list of references
Formation of ecological competence of preschool children
No full textМаслянчук А. В. Формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку : кваліфікаційна робота магістра : спец. 012 Дошкільна освіта, освітня програма Дошкільна освіта, форма навчання : заочна / Анна Вікторівна Маслянчук // Факультет освітніх наук та мистецтв, кафедра дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Наталка Валеріївна Котелянець доктор педагогічних наук, професор дошкільної та початкової освіти. – Кропивницький, 2025. – 95 с.(ua) Робота викладена на 90 сторінках, містить 2 розділи, 51 джерело в переліку посилань та 3 додатків. Об’єктом дослідження є процес життєдіяльності дітей дошкільного віку. Предмет дослідження – формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку. Метою роботи є виокремити та теоретично обґрунтувати методику формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку. У першому розділі розглянуті теоретичні основи проблеми формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку: формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку як педагогічна проблема, структура і зміст екологічної компетентності дітей дошкільного віку, принципи та
педагогічні умови формування екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. У другому розділі описана методика формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку: вивчення стану досліджуваної проблеми у практиці роботи сучасних закладів дошкільної освіти, форми та методи формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку, екологічне розвивальне середовища – неодмінна умова екологічного виховання дошкільників. За результатами роботи зроблено висновки щодо проблеми формування екологічної компетентності дітей дошкільного віку.
(en) The work is presented on 90 pages, contains 2 sections, 51 sources in the list of references and 3 appendices. The object of the study is preschool children’s process of life. The subject of the study is the formation of ecological competence of preschool children. The purpose of the work is to identify and theoretically substantiate the methodology for the formation of ecological competence of preschool children. The first chapter considers the theoretical foundations of the problem of formation of the ecological competence of preschool children: the formation of the ecological competence of preschool children as a pedagogical problem, the structure and content of the ecological competence of preschool children, the principles and pedagogical conditions for the formation of the ecological competence of older preschool children. The second chapter describes the methodology for the formation of the ecological competence of preschool children: studying the state of the problem under study in the practice of modern preschool educational institutions, forms and methods of formation of preschool children’s ecological competence of preschool, an ecological developmental environment is an indispensable condition for the ecological education of preschool children. Based on the results of the work, conclusions are drawn regarding the problem of formation of the ecological competence of preschool children
Ethnic-family traditions as a resource for future teacher music-musician in trauma-informed care through art
No full textРастригіна А. М. Етнічно-родинні традиції як фаховий ресурс майбутнього вчителя–музиканта у травмоінформованій допомозі через мистецтво / Алла Миколаївна Растригіна, Марія Клепар // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 219. – С. 302-308.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-219-302-308(ua) У статті розглянуто особливості використання етнічно-культурних традицій як фахового ресурсу майбутнього вчителя музичного мистецтва у подолання травм війни в унівської молоді. Проведено критичний аналіз сучасного наукового дискурсу з означеної проблематики, котрий дозволив засвідчити, що у наукових працях сучасних вітчизняних науковців хоча й піднімаються питання щодо значущості родинної обрядовості та пісенних родинних традицій у підготовці майбутніх вчителів, однак ці праці
мають загальнокультурний характер і не містять конкретних педагогічних механізмів для травомінформованої допомоги через мистецтво як ресурсу для подолання травм війни у школярів. У процесі ретельного ознайомлення з публікаціями зарубіжних й вітчизняних учених, котрі стосуються безпосередньо травмоінформованої педагогіки, підтвердилося, що травмоінформована допомога через мистецтво є найбільш актуальною проблематикою сьогодення. Доведено, що проаналізовані джерела хоча й
наближені до досліджуваної нами проблеми, все ж мають дещо інший ракурс її висвітлення й не передбають акцентуації на українських етнічно-родинних традиціях як фахового ресурсу сучасного педагога-музиканта. Представлено авторське бачення ролі етнічно-родинних традицій у підготовці майбутніх учителів-музикантів як фаховий ресурсу, що являє собою низку педагогічних можливостей (наявних засобів, знань, розумінь й способів дій), котрі використовуються для досягнення мети щодо набуття студентами здатності до травмоінформованої допомоги через мистецтво задля подолання травм війни в учнівської молоді. Доведено, що такий ресурс працює за наскрізним принципом й інтегрується в освітній процес на змістовому, методичному та практичному рівнях.
(en) The article examines the features of using ethnic and cultural traditions as a professional resource for a future teacher of music in overcoming war traumas in children. A critical analysis of the modern scientific discourse on the specified issue was conducted, which allowed us to verify that although the scientific works of modern domestic scientists raise questions about the significance of family rituals and song family traditions in the training of future teachers, these works are of a general cultural nature and do not contain specific
pedagogical mechanisms for trauma-informed assistance through art as a resource for overcoming war traumas in schoolchildren. In the process of careful familiarization with the publications of foreign and domestic scientists that directly relate to trauma-informed pedagogy, it was confirmed that trauma-informed assistance through art is the most relevant issue of today. It is proved that the analyzed sources, although close to the problem we are studying, still have a slightly different perspective of its coverage and do not provide for an
accentuation on Ukrainian ethnic-family traditions as a professional resource of a modern teacher-musician. The author’s vision of the role of ethnic-family traditions in the training of future teacher-musicians is presented as a professional resource, which represents a number of pedagogical opportunities (available means, knowledge, understandings and methods of action), which are used to achieve the goal of acquiring the ability of students to provide trauma-informed assistance through art in order to overcome war traumas in schoolchildren. It is proved that such a resource works on a cross-cutting principle and is integrated into the educational process at the content, methodological and practical levels
Сomponents of the educational activity of a coach–lecturer
No full textБрояковський О. В. Компоненти освітньої діяльності тренера–викладача / Олександр Вікторович Брояковський // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 221. – С. 394-399.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-221-394-399(ua) Роль тренера–викладача у сучасній системі освіти суттєво зростає в умовах переходу до компетентнісного підходу, активного впровадження інноваційних педагогічних технологій та посилення значення практико-орієнтованого навчання. Саме цей фахівець забезпечує інтеграцію навчальної, виховної, мотиваційної та комунікативної складових, що визначають якість професійної підготовки здобувачів освіти. В умовах воєнних викликів, цифровізації освітнього середовища та зростання потреби в адаптивних педагогічних стратегіях актуальним стає наукове обґрунтування структури й компонентів освітньої діяльності тренера–викладача, що дозволяє підвищити ефективність освітнього процесу та забезпечити стійкий розвиток здобувачів.
Метою дослідження є визначення, теоретичне обґрунтування та характеристика основних компонентів освітньої діяльності тренера–викладача, а також з’ясування їхньої ролі та взаємозв’язків у забезпеченні якості навчально-пізнавальної діяльності здобувачів.
У ході дослідження встановлено, що освітня діяльність тренера-викладача складається з шести основних компонентів: планувально–організаційного, методичного, комунікативного, мотиваційного, контрольно-діагностичного та рефлексивного. Розкрито зміст кожного компонента та виявлено їхню взаємозалежність, що формує цілісну модель професійної діяльності тренера–викладача. Показано, що ефективність педагогічної взаємодії значною мірою залежить від здатності тренера інтегрувати всі зазначені складові, адаптувати навчальний процес до умов цифровізації та потреб різних категорій здобувачів. Визначено, що комплексність цих компонентів забезпечує результативність освітнього процесу, формування мотивації до навчання, розвиток автономності та професійної компетентності здобувачів.
Важливим напрямом подальших досліджень є розроблення програм розвитку професійної компетентності тренерів–викладачів, які передбачають інтеграцію методичної, рефлексивної та цифрової складових професійного зростання.
(en) The role of a coach–lecturer in modern education is becoming increasingly important due to the shift toward competence–based learning, the expansion of innovative teaching technologies, and the growing demand for flexible, practice–oriented learning environments.
The coach–lecturer integrates instructional, motivational, communicative, and developmental functions, shaping learners’ professional growth and autonomy. Under the conditions of wartime challenges, rapid digital transformation, and heightened educational expectations, there is a clear need to conceptualize and systematize the components of a coach–lecturer’s educational activity to ensure the quality, adaptability, and humanistic orientation of the teaching process.
The aim of the study is to substantiate and structure the essential components of the educational activity of a coach–lecturer, define their functional roles within the learning process, and determine how these components interact to influence learners’ academic and professional development.
The study identifies six key components of the coach–lecturer’s educational activity: planning and organizational, methodological, communicative, motivational, evaluative–diagnostic, and reflective. Their characteristics and interconnections are described, demonstrating that the effectiveness of the educational process depends on the coherent integration of all components. The analysis highlights that each component performs a specific function, yet their synergy ensures high–quality training, sustainable motivation, balanced assessment, and continuous professional growth of both learners and the coach–lecturer. The findings also emphasize the growing impact of digitalization and the necessity for adaptive, innovative, and learner–centered teaching practices.
An important direction for further research is the development of programs for the development of professional competence of teacher trainers, which involve the integration of methodological, reflective, and digital components of professional growth
The Role of Psychological Support in the Rehabilitation of Patients after Mastectomy
No full textКириліна Н. В. Роль психологічного супроводу в процесі реабілітації пацієнтів після мастектомії : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія, освітня програма : практична психологія, форма навчання : заочна / Ніна Вікторівна Кириліна // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Галушко Л. Я., кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології. – Кропивницький, 2025. – 138 с.(ua) Дослідження ґрунтується на сучасних теоретико-методологічних засадах медичної та реабілітаційної психології й спрямоване на комплексне вивчення психологічного стану жінок після мастектомії та обґрунтування ролі психологічного супроводу у їхній реабілітації. Інтегративний підхід дозволив поєднати знання з галузей онкопсихології, психотерапії та соціальної роботи з метою подолання обмежень окремих теорій і формування цілісного бачення процесу відновлення жінки після хірургічного втручання. Кваліфікаційна робота присвячена визначенню психологічних наслідків мастектомії, специфічних реакцій пацієнток на втрату, порушення цілісності тіла та зміни соціальної ролі, а також виявленню ефективних психологічних стратегій підтримки в цей період. У роботі наведено результати теоретичного та емпіричного вивчення емоційних і особистісних змін, характерних для жінок після мастектомії. Використання спостереження, бесіди, психодіагностичних методик та аналізу соціальної підтримки дозволило отримати первинні дані щодо проявів тривоги, депресії, посттравматичного стресу, особливостей самооцінки та ставлення до власного тіла. Дослідження засвідчило наявність взаємозв’язку між інтенсивністю емоційного дистресу, рівнем самооцінки та якістю соціальної підтримки. Було визначено ключові чинники, що сприяють або ускладнюють процес адаптації жінки після операції, серед яких ресурсність особистості, підтримувальне середовище, інформованість, прийняття змін та актуальні життєві цінності. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз поняття психологічного супроводу та його місця в реабілітації жінок після мастектомії. Проаналізовано медико-психологічні аспекти операції, типові психоемоційні реакції, значення підтримки сім’ї та фахівців, а також актуальні підходи до психологічної допомоги онкопацієнткам. У роботі психологічний супровід розглянуто як системний процес, спрямований на стабілізацію емоційного стану, формування адаптаційних стратегій, відновлення ідентичності, корекцію сприйняття образу тіла та зміцнення соціальних ресурсів. Другий розділ роботи присвячений емпіричному дослідженню психологічного стану жінок після мастектомії, проведеному на базі реабілітаційного відділення обласного онкологічного центру. Метою дослідження було виявлення особливостей емоційної та соціальної дезадаптації та визначення ефективності психологічної корекційної програми.. Результати констатувального етапу засвідчили наявність виражених ознак емоційної дезадаптації значної частини вибірки: підвищені рівні тривожності, депресивних симптомів, труднощі у прийнятті змін зовнішності, зниження самооцінки. Виявлено значущі кореляції між тривожністю, депресією, позитивним сприйняттям соціальної підтримки та самооцінкою: пацієнтки з нижчою самооцінкою та недостатнім соціальним оточенням демонструють вищий рівень емоційного дистресу. У третьому розділі сформовано та апробовано психокорекційну програму, спрямовану на зниження емоційного напруження, опрацювання переживання втрати, прийняття нового образу тіла, розвиток ресурсних стратегій та відновлення соціальної активності. За результатами формувального етапу доведено ефективність програми та її позитивний вплив на психологічний стан учасниць. На основі отриманих даних розроблено практичні рекомендації щодо організації психологічного супроводу жінок після мастектомії у медичних закладах.
(en) The research is based on modern theoretical and methodological principles of medical and rehabilitation psychology and is aimed at a comprehensive study of the psychological state of women after mastectomy, as well as substantiating the role of psychological support in their rehabilitation. An integrative approach made it possible to combine knowledge from oncopsychology, psychotherapy and social work in order to overcome the limitations of separate theoretical concepts and to form a holistic understanding of the recovery process following surgical intervention. The thesis focuses on identifying psychological consequences of mastectomy, specific reactions of patients to loss, disruption of bodily integrity, and changes in social roles, as well as determining effective psychological support strategies during this period. The work presents the results of theoretical and empirical study of emotional and personality changes typical for women after mastectomy. The use of observation, interviews, psychodiagnostic methods and assessment of social support made it possible to obtain primary data on anxiety, depression, post-traumatic stress, self-esteem levels, and attitudes toward one's body. The study revealed a relationship between the intensity of emotional distress, self-esteem level and perceived social support. Key factors that facilitate or complicate adaptation after surgery were identified, including personal resilience, supportive environment, awareness, acceptance of bodily changes and relevant life values. The first section provides a theoretical analysis of the concept of psychological support and its role in the rehabilitation of women after mastectomy. Medical and psychological aspects of the operation, typical psycho-emotional reactions, the importance of family and professional support, and current approaches to psychological assistance for cancer patients are presented. Psychological support is considered as a systemic process aimed at stabilizing emotional state, forming adaptive strategies, restoring identity, correcting body image perception, and strengthening social resources. The second section is devoted to the empirical study conducted in the rehabilitation department of the regional oncology center. The purpose of the research was to identify features of emotional and social maladaptation and to assess the effectiveness of the psychological correction program. The results of the diagnostic stage showed pronounced signs of emotional maladaptation in a significant part of the sample: elevated levels of anxiety, depressive symptoms, difficulties in accepting bodily changes and reduced self-esteem. Significant correlations were found between anxiety, depression, perceived social support and self esteem: patients with lower self-esteem and insufficient supportive environment demonstrated higher levels of emotional distress. The third section presents the development and implementation of a psychological correction program aimed at reducing emotional tension, processing loss, accepting a new body image, developing resource-based strategies, and restoring social activity. The results of the formative stage confirmed the program’s effectiveness and its positive impact on the psychological well-being of the participants. Based on the findings, practical recommendations for organizing psychological support for women after mastectomy in medical institutions were developed
Контрастивна стилістика
No full textКонтрастивна стилістика : Навчально-методичний посібник / Укладач Тетяна Олександрівна Лелека. - Кропивницький, 2025. - 126 с.Курс "Контрастивна стилістика" має на меті ознайомлення студентів з постановкою проблем і колом завдань сучасної стилістики англійської та української мов у порівняльному аспекті; висвітленні етапів розвитку
порівняльної стилістики; понятійним апаратом стилістичної теорії, теорії перекладу, проблемами та концепціями, що панують на сучасному етапі в стилістиці, перекладознавстві та порівняльному мовознавстві, сприяючи
підвищенню культурної компетенції (cross-culturalawareness) студентів, які повинні бути спеціалістами не тільки з міжмовної, але й міжкультурної комунікації