eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Personal Movie Diary : Interface Development and Functionality Implementation
Рафеєв Д. І. Персональний щоденник фільмів : розробка інтерфейсу та реалізація функціоналу : кваліфікаційна робота магістра : спец. 122 Комп'ютерні науки, освітньо-професійна програма : Комп'ютерні науки, форма навчання : денна / Дмитро Ігорович Рафеєв // Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра інформаційних та цифрових технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Ольга Василівна Рєзіна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформаційних та цифрових технологій. – Кропивницький, 2025. – 138 с.(ua) У роботі розглянуто розробку кросплатформеного застосунку персонального щоденника фільмів із вбудованим голосовим асистентом. Метою роботи є підвищення зручності взаємодії користувача з персональною фільмотекою шляхом використання голосових технологій на основі штучного інтелекту. У результаті створено мобільний застосунок, який дозволяє зберігати інформацію про фільми, формувати записи перегляду, додавати оцінки та рецензії, здійснювати пошук і фільтрацію, а також отримувати рекомендації та довідкову інформацію за допомогою голосового асистента. Практичним результатом є готовий програмний продукт, придатний для щоденного
використання як персональний кінощоденник.
(en) This work presents the development of a cross-platform personal movie diary application with an integrated voice assistant. The goal of the project is to improve
user interaction with a personal movie collection through the use of AI-based voice technologies. As a result, a mobile application was developed that allows users to manage
movie data, store viewing logs, add ratings and reviews, perform search and filtering, and receive recommendations and informational responses via a voice assistant. The
practical outcome is a ready-to-use personal movie diary suitable for everyday use
The Influence of Anxiety on the Characteristics of Military Personnel’s Behavior in Conflict Situations
Лісова О. В. Вплив тривожності на особливості поведінки військовослужбовців у конфліктних ситуаціях : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія, Освітня програма : Психологія (практична психологія), формa нaвчaння : зaочнa/ Олена Василівна Лісова // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : О. М. Близнюкова, кандидат психологічних наук, доцент – Кропивницький, 2025. – 125 с.(ua) Магістерська робота присвячена дослідженню проблеми впливу тривожності на особливості поведінки військовослужбовців у конфліктних ситуаціях. Наведено результати теоретичного та емпіричного дослідження феномена тривожності та її впливу на поведінкові моделі військовослужбовців у конфліктних ситуаціях. Використані такі методи, як теоретичні: аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел з проблеми тривожності за конфліктної поведінки. Емпіричні: психологічне тестування (шкали тривожності Спілбергера-Ханіна); опитувальники стилів поведінки у конфлікті (наприклад, Томас-Кілман); анкетування; напівструктуроване інтерв’ю; спостереження. Методи обробки даних: математико-статистичні методи, кореляційний аналіз, порівняльний аналіз. Це дозволило зібрати психоемоційний анамнез та висунути гіпотези, щодо взаємозв’язку тривожності та стилів поведінки, військовослужбовці з високим рівнем тривожності частіше викорисовують неадаптивні стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях. Актуальність теми зумовлена високим рівнем психологічного напруження в умовах військової служби, що створює передумови для виникнення конфліктів та ускладнює ефективну взаємодію у військових підрозділах. Підвищена тривожність може змінювати характер поведінкових реакцій, знижувати здатність до конструктивного вирішення конфліктів, погіршувати прийняття рішень та впливати на психологічну стабільність військовослужбовців. Метою дослідження є визначити закономірності впливу тривожності на поведінку військовослужбовців у конфліктних ситувціях. Об’єктом дослідження є тривожність як психологічне явище та її вплив на поведінку у конфліктних ситуаціях . Предметом дослідження є особливості поведінкових реакцій військовослужбовців у конфліктних ситуаціях залежно від рівня тривожності. У процесі роботи застосовано комплекс теоретичних і емпіричних методів: аналіз і узагальнення наукових джерел, психодіагностичні методики (Спілберга-Ханіна, Томаса, Басса-Даркі), методи математичної статистики (кореляційний аналіз, описова статистика). Структура роботи охоплює вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та додатки. У результаті дослідження встановлено, що підвищений рівень як особистісної, так і ситуативної тривожності значущо пов’язаний із вибором неконструктивних стратегій поведінки в конфлікті, зокрема уникненням і суперництвом. Виявлено, що військовослужбовці з нижчим рівнем тривожності частіше застосовують співробітництво та компроміс. Доведено наявність зв’язку між рівнем агресивності та деструктивними типами реакцій у конфліктних ситуаціях. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі впливу різних аспектів тривожності на поведінкові стратегії військовослужбовців. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх для психологічного супроводу військовослужбовців, розробки тренінгових програм, програм профілактики деструктивних реакцій у конфлікті, а також у підвищенні ефективності роботи військових психологів у бойових та післябойових умовах.
(en) The master’s thesis is devoted to the study of the problem of the influence of anxiety on the characteristics of military personnel’s behavior in conflict situations. The results of a theoretical and empirical study of the phenomenon of anxiety and its influence on behavioral models of military personnel in conflict situations are presented. The following methods were used: theoretical methods- analysis, synthesis, and generalization of scientific sources on the problem of anxiety in conflict behavior; empirical methods- psychological testing (Spielberger-Khanin Anxiety Scales); questionnaires of behavior styles in conflict (for example, Thomas Kilmann); questionnaires; semi-structured interviews; observation. Data processing methods included mathematical and statistical methods, correlation analysis, and comparative analysis. This made it possible to collect psycho-emotional anamnesis and to put forward hypotheses regarding the relationship between anxiety and behavior styles; military personnel with a high level of anxiety more often use maladaptive behavior strategies in conflict situations. The relevance of the topic is determined by the high level of psychological tension under conditions of military service, which creates prerequisites for the emergence of conflicts and complicates effective interaction in military units. Increased anxiety can change the nature of behavioral reactions, reduce the ability to resolve conflicts constructively, worsen decision-making, and affect the psychological stability of military personnel. The aim of the study is to determine the regularities of the influence of anxiety on the behavior of military personnel in conflict situations. The object of the study is anxiety as a psychological phenomenon and its influence on behavior in conflict situations. The subject of the study is the peculiarities of behavioral reactions of military personnel in conflict situations depending on the level of anxiety. In the course of the work, a complex of theoretical and empirical methods was applied: analysis and generalization of scientific sources, psycho-diagnostic methods (Spielberger-Khanin, Thomas, Buss-Durkee), methods of mathematical statistics (correlation analysis, descriptive statistics). The structure of the work includes an introduction, three chapters, conclusions, a list of used sources, and appendices. As a result of the study, it was established that an increased level of both trait and state anxiety is significantly associated with the choice of non-constructive behavior strategies in conflict, in particular avoidance and competition. It was found that military personnel with a lower level of anxiety more often apply cooperation and compromise. The presence of a relationship between the level of aggressiveness and destructive types of reactions in conflict situations was proven. Scientific novelty consists in a comprehensive analysis of the influence of various aspects of anxiety on the behavioral strategies of military personnel. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of using them for the psychological support of military personnel, the development of training programs and programs for the prevention of destructive reactions in conflict, as well as in increasing the effectiveness of the work of military psychologists in combat and post-combat conditions
Psychological characteristics of future psychology students in self-presentation on social networks
Балинець Г. І. Пcихологічні особливості майбутніх студентів – психологів у самопрезентації в соцмережах : кваліфікаційна робота магістра : спец. : 053 Психологія. Магістр, формa нaвчaння : зaочнa / Ганна Ігорівна Балинець // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Ірина Геннадіївна Радул, кaндидaт психологічних нaук, доцент. – Кропивницький, 2025. – 84 с.(ua) У праці дослідженно які тактики самопрезентації обірають майбутні студенти – психологі . Загалом ми можемо зробити висновок, що у студентів, виходячи з отриманих даних дуже обмежений репертуар тактик. Також виявилось ,що у студентів зніжень рівень комунікативних здібностей. Для формування ефективності самопрезентації ми виявили ,що майбутнім студентам-психологам треба підняти рівень самооцінки та підвищить рівень комунікативних схильностей .Для цього ми розробили корекційно-розвивальну програму. Перед і по проведенню програми провели тестування для оцінкі ефективності програми. Експериментально підтверджено, що реалізація цієї програми сприяє розвитку самопрезентації: розширенню асертивного репертуару тактик самопрезентації, зростання рівня комунікативних нахилів: оволодіння комунікативними навичками та вмінням здійснювати адекватний вибір комунікативних засобів, що відповідають вирішенню проблеми взаємодії, і поєднується з подоланням стереотипів у спілкуванні з оточуючими людьми у різних соціальних ситуаціях. Результати та висновки цієї роботи можуть бути використані в контексті практичної діяльності психологічних служб освіти, у реальній практичній роботі педагогів та психологів з метою розкриття особистісного потенціалу.
(en) The work investtigate what self-presentation tactics psychology student choose.In general, we can conclude that students,based on the data obtained, have a very limited repertoire of tactics.It also turned out that students have a reduced level of communicative abilities. In order to form the effectiveness of self-presentation,we found that future students of psychology need to raise their level of self-esteem and increase the level of their aomy wathbh inclinations.For this purpose,we developed a correctional and developmental program:before the program,tests were conducted to assess the effectiveness of the program.It has beet experimentally confirmed to that the implementation of this program contributes to the development of self- presentation,the expansion of the assertive repertoire of self-presentation tactics,and the growth of the level of communicative inclinations:masterimg aomushkative skills and the ability to make an adeguate choice of communicative means that correspond to the solution of the interaction problem is associated with overcoming stereotypes in communicating with people aroundthem in various social situations. The results and conclusions of this work can be used in the context of practical activities of educational psychological services,in the real practical work of teachers and psychologists with the aim revealing personal potentian
Formation of improvisational skills in younger schoolchildren in the process of vocal and choral activities
Богуненко Д. О. Формування імпровізаційних умінь молодших школярів у процесі вокально-хорової діяльності : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво); форма навчання : денна / Денис Олександрович Богуненко // Факультет освітніх наук та мистецтв, кафедра мистецтв Центральноукраїнського державного університету іменні Володимира Винниченка; наук. кер. Леонід Вікторович Бабенко, кандидат педагогічних наук, професор кафедри мистецтв. – Кропивницький, 2025. – 84 с.(ua) У роботі визначено теоретичні основи проблеми формування імпровізаційних умінь. Здійснено аналіз наукової літератури та уточнено сутність поняття «імпровізаційні вміння», яке охоплює мотиваційний, логічний та евристичний компоненти. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномену. Обґрунтовано та експериментально перевірено систему педагогічних умов формування імпровізаційних умінь у вокально-хоровій діяльності, що включає інтеграцію знань, художньо-творчу спрямованість уроку та поетапне введення творчих завдань. Описано організацію та хід дослідно-експериментальної роботи. Доведено, що застосована технологія забезпечує значне зростання рівня сформованості імпровізаційних умінь молодших школярів, особливо у контингенту з початково низькими та середніми показниками. Cформульовані практичні рекомендації щодо впровадження методики.
(en) The work defines the theoretical foundations of the problem of developing improvisational skills. An analysis of scientific literature has been carried out and the essence of the concept of “improvisational skills” has been clarified, which covers motivational, logical, and heuristic components. Criteria, indicators, and levels of development of the phenomenon under study have been established. A system of pedagogical conditions for the formation of improvisational skills in vocal and choral activities has been substantiated and experimentally tested, which includes the integration of knowledge, the artistic and creative orientation of the lesson, and the phased introduction of creative tasks. The organization and course of experimental work are described. It has been proven that the applied technology provides a significant increase in the level of development of improvisational skills in younger schoolchildren, especially in the contingent with initially low and average indicators. Practical recommendations for the implementation of the methodology are formulated
Socialization of personality as a scientific problem in the 60-80-s of the XX century
Савченко Н. С. Соціалізації особистості як наукова проблема у 60-80-ті рр. ХХ століття / Наталія Сергіївна Савченко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 217. – С. 60-65.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-217-60-65(ua) Стаття сконцентрована на аналізі підходів до соціалізації особистості у зазначений період історії, враховуючи вплив соціокультурних та історичних факторів на процес формування індивідуальності. В статті досліджуються основні концепції та погляди вчених того часу на механізми взаємодії особистості з суспільством. Зокрема, розглядаються питання становлення особистого "я" під впливом виховання, освіти та соціального середовища. Узагальнено основні підходи до визначення поняття соціалізації у період 60–80-х рр. ХХ століття, а також показано особливості соціалізації студентської молоді в окресленийй період. Виокремлено проблеми соціалізації в сучасному українському суспільстві, що пов’язані із трьома обставинами: 1) зміною (руйнуванням) системи цінностей, у результаті чого старше покоління не завжди може підготувати молодь до життя в нових умовах; 2) корінною й дуже швидкою зміною соціальної структури суспільства; 3) ослабленням системи формального й неформального соціального контролю як фактора соціалізації. Доведено, що вирішення цієї проблеми потребує вивчення і використання історико-педагогічного досвіду соціалізації юнаків і дівчат в освітньому процесі закладів вищої освіти. Особливо цікавим і повчальним є досвід використання соціалізаційних можливостей студентських громадських організацій та об’єднань у другій половині ХХ століття. Критичне осмислення нашого минулого має для України дуже важливе соціально-політичне, культурне, наукове значення. Процес пізнання інтелектуальної спадщини дозволяє критично та об’єктивно оцінити самого себе, явища та події, що відбулися в історії, відокремити все те, що є джерелом життєвих сил нації, внеском в загальнолюдську скарбницю. Ця стаття розширює наше розуміння розвитку соціальних теорій у період пізнього ХХ століття та сприяє подальшим дослідженням у цій галузі.
(en) The article focuses on the analysis of approaches to the socialization of the individual in the specified period of history, taking into account the influence of socio-cultural and historical factors on the process of forming individuality. The article examines the main concepts and views of scientists of that time on the mechanisms of interaction of the individual with society. In particular, the issues of the formation of the personal "I" under the influence of upbringing, education and the social environment are considered. The main approaches to defining the concept of socialization in the period of the 60s–80s of the 20th century are summarized, and the features of the socialization of student youth in the specified period are also shown. The problems of socialization in modern Ukrainian society are identified, which are associated with three circumstances: 1) a change (destruction) of the value system, as a result of which the older generation cannot always prepare young people for life in new conditions; 2) a fundamental and very rapid change in the social structure of society; 3) a weakening of the system of formal and informal social control as a factor of socialization. It is proven that solving this problem requires studying and using the historical and pedagogical experience of socialization of young men and women in the educational process of higher education institutions. The experience of using the socialization opportunities of student public organizations and associations in the second half of the twentieth century is especially interesting and instructive. Critical understanding of our past is of very important socio-political, cultural, and scientific importance for Ukraine. The process of knowing the intellectual heritage allows us to critically and objectively evaluate ourselves, phenomena and events that have occurred in history, to separate everything that is the source of the nation’s vital forces, a contribution to the common human treasury. This article expands our understanding of the development of social theories in the late twentieth century and contributes to further research in this area
The problem of youth socialization as a component of pedagogical knowledge an practical activity from the positionof domestic scientists in the 2nd half of the 20th – beginning of the 21st century
Дубінка М. М. Проблема соціалізації молоді як складова педагогічного пізнання та практичної діяльності з позицій вітчизняних учених 2-ї пол. ХХ – початку ХХІ століття / Микола Михайлович Дубінка // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 218. – С. 115-121.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-218-115-121(ua) У статті закцентовано увагу на питаннях соціалізації молоді, що розглядалися провідними вітчизняними науковцями у 2-й пол. ХХ – початку ХХІ століття. Її зміст розкриває позиції вчених щодо окреслення сутнісних характеристик соціалізації у зазначених історичних межах, враховуючи вплив соціокультурних та історичних факторів на процес формування молоді. У загальному розумінні цей процес представлено як засвоєння індивідом певної системи, знань, норм і цінностей, що допомагають йому функціонувати як повноправному члену суспільства; це становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, набуття соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.
У статті досліджуються основні напрями соціалізації особистості (соціально-філософський, соціально-психологічний, соціально-педагогічний) та погляди вчених того часу на механізми взаємодії особистості з суспільством, поєднання індивідуального та соціального. Автор зазначає, що сутнісно-змістовна сторона соціалізації спрямована на представлення специфіки соціального розвитку індивіда співвідносно до його ролі в соціумі, рівня активності (широти взаємодії) та в залежності від умов суспільного життя. Розглядаються питання становлення особистого «Я» під впливом виховання, освіти та соціального середовища.
На основі аналізу доробку науковців в досліджуваний період, автор робить узагальнення, що становлення особистості у процесі соціалізації – складний процес, що охоплює такі взаємозалежні рівні: світоглядний, біологічний, психологічний, педагогічний, соціальний. Їх трактування з позиції домінантності слугує основою для обґрунтування різних соціальних теорій, підходів, напрямів. Між тим, у реальних умовах життя постійно відбувається розвиток як самої соціальної ситуації, так і шляхів входження в неї особистості, що завжди розширює уявлення про можливе.
Автором закцентовано, що вирішення цієї проблеми потребує вивчення і використання історико-педагогічного досвіду соціалізації молоді як у вітчизняній науці та практиці, так і її представлення у закордонних дослідженнях.
(en) The article focuses on the issues of youth socialization, which were considered by leading domestic scientists in the 2nd half of the 20th – early 21st centuries. Its content reveals the positions of scientists on the delineation of the essential characteristics of socialization within the specified historical framework, taking into account the influence of socio-cultural and historical factors on the process of youth formation. In a general sense, this process is presented as the assimilation by an individual of a certain system, knowledge, norms and values that help him function as a full member of society; this is the formation of a personality, its gradual assimilation of the requirements of society, the acquisition of socially significant characteristics of consciousness and behavior that regulate its relations with society.
The article examines the main directions of personality socialization (socio-philosophical, socio-psychological, socio-pedagogical) and the views of scientists of that time on the mechanisms of interaction of the individual with society, the combination of the individual and the social. The author notes that the essential and substantive side of socialization is aimed at presenting the specifics of the social development of an individual in relation to his role in society, the level of activity (breadth of interaction) and depending on the conditions of social life. The issues of the formation of the personal «I» under the influence of upbringing, education and the social environment are considered.
Based on the analysis of the work of scientists in the period under study, the author generalizes that the formation of a personality in the process of socialization is a complex process that encompasses the following interdependent levels: ideological, biological, psychological, pedagogical, social. Their interpretation from the position of dominance serves as the basis for substantiating various social theories, approaches, and directions. Meanwhile, in real life conditions, both the social situation itself and the ways in which the personality enters it are constantly developing, which always expands the idea of what is possible.
The author emphasizes that solving this problem requires studying and using the historical and pedagogical experience of youth socialization both in domestic science and practice, and its presentation in foreign studies
Позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні
Гундерук О. О. Позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні / Олександра Олександрівна Гуманенко, Н. Шульська, О. Сушкова, Н. Римар, Є. Бойко. - Образ. - 2025. - Вип. 1 (47). - С. 19–25.
URL: https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.1(47)-19-26Вступ. В умовах російсько-української війни увага медійників привернена до соціально чутливого контенту. Редакції щодня зіштовхуються з трагедіями й людськими стражданнями, піднімають суспільно важливі теми, борються з російськими дезінформаційними вкидами. Мобілізація і діяльність ТЦК та СП – надзвичайно гостра тема в очах українського суспільства. Це пов’язано з відсутністю ефективної мобілізаційної комунікації. Актуальність і мета. У статті проаналізовано позитивні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні. Подано рекомендації щодо професійного медіависвітлення через підтеми, які найбільше хвилюють суспільство. Мета – на матеріалі публікацій українських інтернет-видань проаналізувати позитивні медіапідходи до
створення ефективної мобілізаційної комунікації в Україні в умовах війни. Методологія. Матеріалом дослядження слугували журналістські публікації, зокрема заголовки з українських онлайнових медіа, що демонструють позитивну практику представлення теми мобілізації в інфопросторі, а також визначають настрій українців в умовах війни. Об’єктивність і всеохопність дослідження забезпечило використання низки методів: описового, контекстуального та комунікативно-прагматичного аналізу, моніторингу. Результати. Із урахуванням досліджень Інституту масової інформації, рекомендацій
Комісії з журналістської етики, а також власних спостережень визначено основні медіапідходи до створення ефективної мобілізаційної комунікації в умовах російсько-української війни: мотивація до виконання громадянського обов’язку й добровільний вступ до лав ЗСУ, дотримання законодавчих норм, прав мобілізованих, справедливість ухвалення рішень, ефективна взаємодія ТЦК та СП із підрозділами ЗСУ. Прикладами позитивної практики є людиноцентричність і висвітлення історій, що мають мотиваційний характер, показують приклади успішної мобілізації. Висновки. Мобілізаційна комунікація мала б давати відповіді на суспільні запити. Журналісти мають робити фокус на правовій і моральній відповідальності, наголошуючи на тому, що це не примус, а обов’язок кожного громадянина у воєнний час, це справа колективної безпеки України й потреба для оборони та майбутньої перемоги
Methodological and methodological aspects of teaching digitalization
Садовий М. І. Методологічних та методичні аспекти навчання діджиталізації / Микола Ілліч Садовий, Олена Михайлівна Трифонова // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 217. – С. 190-195.(ua) Стаття присвячена проблемі формування методологічних і методичних аспектів навчання діджиталізації. В Україні цифрова трансформація у сфері освіти і науки – це комплексна робота над побудовою екосистеми цифрових рішень у сфері освіти та науки, включно зі створенням безпечного електронного освітнього середовища, забезпеченням необхідної цифрової інфраструктури закладів та установ освіти і науки, підвищення рівня цифрової компетентності. З методологічної точки зору під діджиталізацією освіти розуміється формування у здобувачів освіти сучасного уявлення про принципи, інструменти і методи цифрової трансформації освітнього процесу, розвиток навичок використання цифрових технологій для організації, управління та оцінювання навчання, а також підготовка до навчання впродовж усього життя.
Досить поширеним в освітньому обігу є поняття «цифрові технології» та «цифрова економіка», що виникли одночасно після технологічних змін XXI століття, як результат запровадження інновацій внаслідок об’єднання телекомунікацій з інформаційними та комунікаційними технологіями.
Узагальнюючи надбання дослідників найбільш загальним визначенням діджиталізації з позиції освітнього виміру доцільно розуміти сукупність процесів інноваційного розвитку, які знаходять своє вираження у відповідних техніко-технологічних новаціях, націлених на здійснення цифровізації множини ключових процесів та явищ: забезпечення їх максимальної автоматизації та винесення людського фактору поза межі управлінського фокусу з метою зменшення, потреб у відслідковуванні керованості таких процесів та уникненні, породжених цим фактором помилок. Тоді за своїм змістовим наповненням, зазвичай, представляють певний набір повторюваних ітерацій, у межах якого людська праця набуває механічного, позбавленого інтелектуальної складової процесу, слугуючи тим самим додатковим резервом зростання продуктивності праці.
Визначено, що не всі інновації є раціональними, а тому діджилітація, як і цифровізація мають для здобувачів освіти і певні небезпеки.
Створена структура цифрової компетентності, де окремо виокремлено поняття цифровізації та діджиталізації та відмінність між ними, що трактується як формування психолого-педагогічної готовності й здатності вільно поводитися у цифровому середовищі, окреслена роль діджиталізаційних технологій для пошуку, обробки та ін.
(en) The article is devoted to the problem of forming methodological and methodological aspects of digitalization training. In Ukraine, digital transformation in the field of education and science is a comprehensive work on building an ecosystem of digital solutions in the field of education and science, including the creation of a safe electronic educational environment, ensuring the necessary digital infrastructure of educational and scientific institutions, and increasing the level of digital competence. From a methodological point of view, digitalization of education is understood as the formation of a modern understanding of the principles, tools and methods of digital transformation of the educational process among subjects of education, the development of skills in using digital technologies for organizing, managing and assessing learning, as well as preparation for lifelong learning.
Quite common in educational circulation are the concepts of «digital technologies» and «digital economy», which arose simultaneously after the technological changes of the 21st century, as a result of the introduction of innovations resulting from the combination of telecommunications with information and communication technologies.
Summarizing the achievements of researchers with the most general definition of digitalization from the perspective of the educational dimension, it is advisable to understand the set of processes of innovative development, which find their expression in the relevant technical and technological innovations aimed at implementing the digitalization of a set of key processes and phenomena: ensuring their maximum automation and removing the human factor beyond the scope of the management focus in order to reduce the need to track the controllability of such processes and avoid errors generated by this factor. Then, in terms of their content, they usually represent a certain set of repeated iterations, within which human labor acquires a mechanical, devoid of the intellectual component of the process, thereby serving as an additional reserve for increasing labor productivity.
It is determined that not all innovations are rational, and therefore digitization, like digitalization, also have certain dangers for subjects of learning.
A structure of digital competence has been created, where the concepts of digitalization and digitization and the difference between them are separately distinguished, which is interpreted as the formation of psychological and pedagogical readiness and the ability to behave freely in a digital environment, the role of digitalization technologies for search, processing, etc. is outlined
Studying features of transformation of extracurricular work into extracurricular education in Ukraine and abroad (on the example of Poland)
Савченко Н. С. Вивчення особливостей трансформації позашкільної роботи в позашкільну освіту в Україні та за кордоном (на практиці Польщі) / Наталія Сергіївна Савченко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 218. – С. 55-61.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-218-55-61(ua) Стаття присвячена здійсненню порівняльного аналізу сучасного стану державної політики щодо позашкільної освіти в Україні та Польщі. Розкриваються питання нормативного забезпечення, організаційної структури та управлінської діяльності позашкільної освіти в цих державах. Закцентовано увагу на тому, що на практиці позашкільна освіта в Україні та Польщі забезпечується закладами освіти, культури, мистецтва, фізкультури і спорту тощо. Особливе місце серед них належить позашкільним освітнім закладам, які можуть швидко, мобільно реагувати на зміни, надавати дітям широкі можливості для покращення якості їх життя та інтенсивного формування позитивного ставлення до нього і передбачають активну взаємодію та співпрацю дорослих і дітей. У позашкільних навчальних закладах залучення учнів до освітньої діяльності відбувається в невимушеному навчально-виховному процесі за вільного вибору особистістю не лише закладу, а й педагогів, відповідно до своїх уподобань, нахилів та інтересів. Установлено, що державна політика Польщі у сфері позашкільної освіти, організації вільного часу дітей і молоді представлена в багатьох правових документах. Як в Україні, так і в Польщі поставлено завдання децентралізації та регіоналізації управління системою освіти, посилення впливу громадськості на прийняття рішень у сфері освітньої політики з поступовим формуванням державно-громадської системи управління освітою, інтеграції у світові освітні структури, забезпечення варіативності освіти, що має особливе значення для здійснення позашкільної освіти. Доведено, що науковий інтерес до зазначеної проблеми викликаний необхідністю звернення до найкращих здобутків як вітчизняного досвіду, так і зарубіжного, що дає можливість узагальнити і систематизувати попередній досвід, визначити традиційні пріоритети, значущі для сучасності, цікаві знахідки творчо трансформувати відповідно до умов сьогодення.
(en) Тhe article is devoted to the implementation of a comparative analysis of the current state of state policy on extracurricular education in Ukraine and Poland. The issues of regulatory support, organizational structure and management activities of extracurricular education in these states are revealed. It is paid to the fact that in practice extracurricular education in Ukraine and Poland is provided by educational, culture, art, physical education and sports, etc. A special place among them belongs to extracurricular educational institutions, which can quickly, mobile to respond to changes, provide children with ample opportunity to improve the quality of their life and intensive formation of positive attitude to it and involve active interaction and cooperation of adults and children. In extracurricular educational institutions, involvement of students in educational activity occurs in a casual educational process with the free choice of personality not only of the institution, but also teachers, in accordance with their preferences, inclinations and interests. It is established that the state policy of Poland in the field of extracurricular education, the organization of free time of children and young people is presented in many legal documents. Both in Ukraine and in Poland the task of decentralization and regionalization of management of the education system, increased the impact of the public on decision-making in the field of educational policy with the gradual formation of the state-public system of education management, integration into the world educational structures, ensuring the variability of education, which is of particular importance for the implementation of extra-curricular education. It is proved that the scientific interest in this problem is caused by the need to turn to the best achievements of both domestic experience and foreign experience, which makes it possible to summarize and systematize previous experience, to identify traditional priorities, significant for the present, interesting findings to be creatively transformed according to the conditions of today
Наукові записки ЦДУ. Серія Філологічні науки. - Вип. 1(212)
Наукові записки ЦДУ імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки : зб. наук. праць / відп. ред. С. П. Михида [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – Вип. 1(212). – 268 c.
DOI: 10.32782/2522-4077-2025-212До Наукових записок увійшли статті, присвячені дослідженню актуальних питань історії української та світової літератури, теорії літератури, компаративістики, проблемам українського та зарубіжного мовознавства в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики, етнолінгвістики, дискурсології й психолінгвістики, теорії та практики перекладу й прикладної лінгвістики, розвитку та функціонування мов у поліетнічному та полікультурному просторі, значущих аспектів фахової підготовки сучасного вчителя-філолога, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики. Збірник розрахований на наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів факультетів української філології, іноземних мов, учителів-словесників, перекладачів. Збірник зареєстровано в міжнародних науковометричних базах Index COPERNICUS, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat та Index NSD (the Norwegian Register for Scientific Journals, Series and Publichers)