eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Практикум з курсу «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.»
No full textПрактикум з курсу «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.». Частина 2. Історія Московії в XIII–XVII ст. та Російської імперії в XVIIІ ст. Навчально-методичні матеріали для студентів закладів вищої освіти / автор-упорядник О. М. Марченко. - Кропивницький : ПОЛІМЕД-Сервіс, 2025. - 185 с.(ua) Практикум з історії Московії в XIII–XVII ст. та Російської імперії в XVIIІ ст. рекомендований студентам гуманітарних спеціальностей, які в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Історія країн Центрально-Східної та Східної Європи в V–XVIII ст.».
Навчально-методичні матеріали містять основні проблемні питання з історії московитів, які постали на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст. у формі Московського князівства (ХІІІ–XVI), Московського царства (з 1547 року), Російської імперії (з 1721 року), та методичні рекомендації до них.
У практикумі запропоновано питання для обговорення та дискусій, зазначено основні терміни й поняття з курсу, ключові дати, події, подано коротку характеристику персоналій, які необхідні для розуміння історичного розвитку росіян. Для поглибленого вивчення політичних, соціальних, економічних, культурних проблем з історії Московії та Російської імперії до кінця XVIII ст. студентам підібрано документальні джерела з тем, що вивчаються. Тестові завдання допоможуть виробити навички узагальнення та порівняльно-аналітичної діяльності.
Видання сприятиме розширенню знань студентів, поглибленню розуміння ключових особливостей історичного розвитку державних утворень на теренах Східної Європи в XIII–XVIIІ ст., формуванню в них практик самостійної роботи з матеріалами джерел із російської історії
The symbolic integration of children into rural communities of Ukrainians in the nineteenth and the first quarter of the twentieth century
No full textОкольнича Т. В. Символічна інтеграція дітей в сільську громаду українців ХІХ – першої чверті ХХ століття / Тетяна Володимирівна Окольнича, Віталій Анатолійович Пилипчук // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 218. – С. 47-50.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-218-47-50(ua) У публікації, при висвітленні питання інтеграції дітей в сільський соціум з використанням звичаєво-обрядової практики автори виходять із наступних засад: світоглядні засади традиційної культури українців ХІХ – першої чверті ХХ ст. базувалися на комплексі вірувань та уявлень християнської релігії і принципах магічної свідомості язичництва; функціональним чинником залишалися елементи архаїчної свідомості як іманентні компоненти світоглядної системи часів індоєвропейської спільноти. У традиційній культурі, яка базувалася на уявленні про циклічність часу, регуляторною парадигмою виступав ритуал.
Комплекс народної звичаєво-обрядової культури чітко фіксував та символізував межі дитячого життя, відзначаючи проходження дитиною певного етапу на шляху її дорослішання.
Важливим моментом в житті дитини було досягнення нею річного віку. Значення цієї вікової межі в народній педагогіці українців виявлялося в знятті цілого ряду старих і появи нових заборон та приписів.
Від 1 до 3-4 років дитина переживала новий етап свого життя, під час якого відбувалося її входження у «світ культури», і з яким також пов’язувалися деякі зміни в побутовому та ритуальному ставленні до неї.
Наступним важливим перехідним етапом в житті дітей був 7-річний вік, що пов’язувався в народній педагогіці українців із новою зміною їх статусних позицій. Це відбувалося шляхом їх включення в активну трудову діяльність сім’ї.
У статті приділяється увага суб’єктам соціалізації, котрі безпосередньо впливали на інкорпорацію дитини в сільську громаду. Основну роль у цьому процесі відігравали батьки. Крім них, активну учать у процесі соціалізації та енкультурації дитини відігравали бабусі та дідусі. Найстарше покоління виступало передусім в якості агентів непрямої трансмісії етнокультурних цінностей.
Починаючи з шести-семи років, дитина все більше починала спілкуватися в колі старших дітей. Ця категорія соціалізаторів забезпечувала освоєння дитиною соціального досвіду та традицій культури у спілкуванні зі своїми однолітками.
Однією з форм соціалізації підростаючого покоління через посередництво громади, односельчан був інститут приймацтва. У ролі посередників, медіаторів громади в процесі соціалізації дитини виступали хрещені батьки. Саме на інститут кумівства була покладена громадою відповідальність за подальшу соціалізацію дитини.
(en) In the publication, when covering the issue of integration of children into rural society using customary ritual practice, the authors proceed from the following principles: the ideological foundations of the traditional culture of Ukrainians of the 19th – the first quarter of the 20th centuries were based on a complex of beliefs and ideas of the Christian religion and the principles of the magical consciousness of paganism; the functional factor remained elements of archaic consciousness as immanent components of the worldview system of the times of the Indo-European community. The ritual was used as a regulatory paradigm in traditional culture that was based on the idea of the cyclical nature of time.
The complex of folk custom-ritual culture clearly defined and symbolized the boundaries of children’s lives, noting the passage of a child at a certain stage on the path of their growing up.
Reaching the age of one was a significant moment in a child’s life. The significance of this age limit in the folk pedagogy of Ukrainians was manifested in the removal of certain old rules and the emergence of new prohibitions and regulations.
From 1 to 3–4 years old, the child experienced a new stage in his life, during which he entered the «world of culture», and with it, some changes in everyday and ritual attitudes towards him were also associated.
The next important transitional stage in the life of children was the age of 7, which was associated in folk pedagogy of Ukrainians with a new change in their status positions. The inclusion of them in the family’s active work resulted in this happening.
The article centers on the subject of socialization, which has a direct impact on the child’s incorporation into rural society. Parents played a key role in this process. Furthermore, grandparents played a significant role in the process of socialization and enculturation of the child. The oldest generation primarily acted as agents of indirect transmission of ethnocultural values.
From the age of six to seven, the child increasingly began to communicate with older children. This category of socializers ensured that the child mastered social experience and cultural traditions when communicating with their peers.
One of the forms of socialization for the younger generation through the community, the fellow villagers was the institute of admission.
Godparents acted as intermediaries and mediators of the community in the process of socializing the child. It was the institution of nepotism that the community was responsible for further socializing the child
The motif of self-destruction in Edgar Poe’s short stories
No full textВечірко О. Л. Мотив самодеструкції у новелістиці Едгара По / Оксана Леонідівна Вечірко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Філологічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : С. П. Михида [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1(212). – С. 84-89.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-12(ua) Ментальне здоров’я людини – це важливий аспект її життєдіяльності, який визначає особливості світосприйняття і взаємодії особистості із навколишнім світом. Проблеми ментального здоров’я були актуальними у всі часи, але особливої гостроти вони набувають у кризові періоди або у ситуаціях невизначеності. Життя українців в умовах війни, важкопрогнозованість сьогодення сприяють зростанню депресивних, амбівалентних станів та травматичних синдромів, які людині стає все важче пережити і, знаходячись у ситуації безнадії і безвиході, немаючі шансів на оптимістичне майбутнє, вона інколи сама запускає програму власної саморуйнації, зважаючи на такий психоемоційний стан сучасного українця дослідження мотиву самодеструкції в американській новелістиці 19 століття є особливо актуальним сьогодні. Новелістичний жанр активно розвивається у літературі США у цей час, його популярність обумовлена стрімким і динамічним розвитком життя американців. Предметом дослідження стала творчість Едгара По, зокрема його новела «Падіння будинку Ашерів». Аналіз самодеструктивної поведінки головного героя Родеріка визначена декількома факторами, зокрема, особливістю генеалогії його родини, зв’язком із родовим маєтком, забобоністю. Знається письменник і на сутності фобій, природа людських страхів різна, вона може відчувати страх самотності, страх старості, страх перед майбутнім або, як герой новели, страх смерті, важливим аспектом дослідження американського митця стає природа страхів людини, яка пов’язана із автобіографічними алюзіями, спираючись на власний духовний і емоційний досвід, письменник мусив вести складну боротьбу за існування у ненависній йому атмосфері комерційної цивілізації, переживаючи так само складні психоемоційні стани. Спосіб життя Едгара По багато у чому сприяв створенню власної програми самодеструкції, яка стала життєвим кредом митця.
(en) Mental health of a person is an important aspect of his/her life that determines the peculiarities of the person’s worldview and interaction with the world around him/her. Mental health problems have always been relevant, but they become particularly acute in times of crisis or in situations of uncertainty. The life of Ukrainians during the war and the unpredictability of the present contribute to the growth of depressive, ambivalent states and traumatic syndromes, which are becoming increasingly difficult for a person to survive, and, being in a situation of hopelessness and despair, with no chance of the optimistic future, he/she sometimes launches a programme of his/her own selfdestruction. Given this psycho-emotional state of the modern Ukrainian, the study of the motif of self-destruction in the 19th-century American short stories is especially relevant today. The novelistic genre is actively developing in the literature of the United States at the present time, its popularity is due to the rapid and dynamic development of American life. The subject of the study is the work of Edgar Poe, in particular his short story “The Fall of the House of Usher”. The analysis of the self-destructive behaviour of the protagonist Roderick is determined by several factors, especially the peculiarity of his family genealogy, connection with the family estate, and superstition. The writer is also aware of the nature of phobias, the nature of human fears is different, a person can experience fear of loneliness, fear of old age, fear of the future or, like the main character of the short story, fear of death. An important aspect of the American artist’s research is the nature of human fears, which is connected with autobiographical allusions, based on his own spiritual and emotional experience, the writer had to wage a difficult struggle for existence in the atmosphere of commercial civilisation he hated, experiencing similarly complex psycho-emotional states. Edgar Poe’s lifestyle contributed to the creation of his own programme of self-destruction that became the artist’s life credo
Formation of management competence of a future teachers
No full textФілоненко О. В. Формування управлінської компетентності майбутнього педагога / Оксана Володимирівна Філоненко, Андрій Стукан // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 218. – С. 324-329.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-218-324-329(ua) У статті обґрунтовано необхідність формування управлінської компетентності майбутніх педагогів у процесі їх професійної підготовки у ЗВО.
Розглянуто управлінську компетентність як складову професійної компетентності педагога. Професійна компетентність майбутніх педагогів є результатом їх професійної підготовки та провідною умовою щодо її ефективності. Визначаючи поняття професійної компетентності як єдність її теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності, ми дотримуємося думки про те, що управлінську компетентність можна охарактеризувати як готовність до реалізації різних алгоритмів педагогічної діяльності, а формування управлінської компетентності слід розглядати як одне з основних завдань вищої педагогічної освіти.
Виокремлено основні складові професійної компетентності майбутніх педагогів: операційно-технологічний компонент описує рівень володіння алгоритмами управлінської діяльності її суб’єктом; науково-теоретичний компонент характеризує коло знань, необхідних для реалізації алгоритмів управлінської діяльності; психологічний компонент відображає інтелектуальні, мотиваційні та емоційно-вольові структури психіки суб’єкта управлінської діяльності, які виступають передумовами індивідуальної успішної діяльності та розвиваються під час її здійснення.
Такий підхід до визначення структури управлінської компетентності дає змогу не тільки здійснити системний і міждисциплінарний підхід до розв’язання складного і багатоаспектного питання про можливий зміст управлінської компетентності педагога, а й визначити рівні освоєння алгоритмів управлінської діяльності її суб’єктом.
До основних рівнів освоєння алгоритмів управлінської діяльності педагога віднесено: професійно-діяльнісний, імітаційно-діяльнісний, змістовно-особистісний, науково-теоретичний.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в обґрунтуванні педагогічних умов ефективного формування управлінської компетенції майбутніх педагогів у процесі їх професійної підготовки у ЗВО.
(en) The article substantiates the need to form management competence of future teachers in the process of their professional training in higher education institutions.
Management competence is considered as a component of the professional competence of a teacher. Defining the concept of professional competence as the unity of its theoretical and practical readiness to carry out pedagogical activity, we adhere to the opinion that managerial competence can be characterized as readiness to implement various algorithms of pedagogical activity, and the formation of managerial competence should be considered as one of the main tasks of higher pedagogical education.
The main components of the professional competence of future teachers are identified: the operational and technological component describes the level of mastery of management activity algorithms by its subject; the scientific and theoretical component characterizes the range of knowledge necessary for the implementation of management activity algorithms; the psychological component reflects intellectual, motivational and emotional-volitional structures of the psyche of the subject of managerial activity, which are prerequisites for individual successful activity and develop during its implementation.
This approach to determining the structure of managerial competence makes it possible not only to implement a systemic and interdisciplinary approach to solving a complex and multifaceted issue about the possible content of a teacher’s managerial competence, but also to determine the levels of mastery of the algorithms of managerial activity by its subject.
The main levels of mastering the algorithms of a teacher’s managerial activity include: professional-activity, imitation-activity, contentpersonal, scientific-theoretical. We see prospects for further research in substantiating the pedagogical conditions for the effective formation of managerial competence of future teachers in the process of their professional training in higher education institutions
Соціалізація особистості в інклюзивному цифровому освітньому середовищі університету в умовах інтеграції в європейський простір вищої освіти
No full textЛяшенко Р. О. Соціалізація особистості в інклюзивному цифровому освітньому середовищі університету в умовах інтеграції в європейський простір вищої освіти / Ростислав Олександрович Ляшенко // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 65-76.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-4
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-3554-886
Стратегії та адаптивні механізми забезпечення стійкості соціально- економічної системи України
No full textСтратегії та адаптивні механізми забезпечення стійкості соціально-економічної системи України : колективна монографія. / за заг. ред.: О. М. Левченко, Ю. А. Бондар. - Дніпро : Середняк Т.К., 2025. - 223 с.
DOI: 10.36550/978-617-8807-09-2Монографія є комплексним науковим дослідженням, присвяченим питанню формування стратегій та адаптивних механізмів забезпечення стійкості соціально-економічної системи України в умовах сучасних викликів, трансформацій та глобальної невизначеності.
Наукова новизна монографії полягає у комплексному розгляді економічних, фінансових, інституційних і соціальних складових стійкості соціально-економічної системи країни, що дозволяє запропонувати цілісну модель адаптивного розвитку, орієнтовану на довгострокову стабільність.
Монографія адресована науковцям, викладачам, аспірантам, державним управлінцям і всім, хто цікавиться питаннями стратегічного розвитку, економічної політики та підвищення стійкості соціально-економічних систем у сучасних умовах
Культ книги та рідної мови в трактуванні василя сухомлинського у світлі вимог нової української школи
No full textБаранюк І. Г. Культ книги та рідної мови в трактуванні василя сухомлинського у світлі вимог нової української школи / Ірина Григорівна Баранюк // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 292-311.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-1
Арт-комунікаційна діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі музично-теоретичної підготовки
No full textЛокарева Ю. В. Арт-комунікаційна діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі музично-теоретичної підготовки / Юлія Валеріанівна Локарева // Сучасна освіта в Україні: виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С.422-440.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-20
ORCID iD: https://orcid.org/ 0000-0001-8043-813
Шляхи впровадження навчання через дослідження (inquiry-based learning) в умовах інтеграції змісту початкової освіти
No full textМартін А. М. Шляхи впровадження навчання через дослідження (inquiry-based learning) в умовах інтеграції змісту початкової освіти / Аліна Миколаївна Мартін // Сучасна освіта в Україні : виклики та інновації в ХХІ столітті : колективна монографія [електронне видання] / за заг. редакцією проф. Я. В. Галети; наук. ред. проф. Т. Я. Довга. - Дніпро : Середняк Т. К., 2025. - С. 379-399.
DOI: https://doi.org/10.36550/978-617-8540-83-8-18
ORCID iD: https://orcid.org/ 0000-0001-8886-258
Methodological component of art and graphic training of higher education students
No full textЧистякова Л. О. Методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти / Людмила Олександрівна, Лариса Олександрівна Гриценко, Тетяна Валентинівна Cаєнко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти : зб. наук. праць / ред. кол. : Сальник І. В. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1(5). – С. 140-148.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2025-1-17(ua) У статті розглянуто методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти в контексті сучасних освітніх стандартів. Актуальність теми зумовлена дедалі вищими вимогами суспільства до рівня художньо-графічної компетентності майбутніх учителів технологій та мистецьких дисциплін, що передбачає формування в них креативних навичок, естетичного смаку та здатності застосовувати художні техніки в професійній діяльності. Міжнародні освітні документи наголошують на важливості розвитку культурної та художньої компетентності як однієї з ключових у навчанні впродовж життя. Водночас є низка проблем, пов’язаних із невідповідністю між запитами суспільства щодо художньо-графічної підготовки педагогів та фактичним рівнем сформованих компетентностей у випускників закладів вищої освіти.
Метою статті є аналіз методичних аспектів художньо-графічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей, характеристика сучасних підходів і технологій навчання та визначення шляхів удосконалення змісту художньо-графічної підготовки в закладах вищої освіти. Установлено роль графічної підготовки в професійній діяльності майбутніх педагогів та обґрунтовано необхідність інтеграції традиційних і цифрових графічних технік у навчальний процес.
Здійснено аналіз освітніх програм і навчальних планів педагогічних спеціальностей, що містять дисципліни художньо-графічного спрямування. Виокремлено ключові методи навчання, зокрема поетапне опанування художньо-графічних технік, проєктне навчання, використання інтерактивних методів і цифрових технологій у художній освіті. Розглянуто питання формування в студентів творчого мислення та практичних навичок графічного зображення, які необхідні для їхньої професійної діяльності.
Проведений аналіз наукової літератури та методичних підходів дає змогу зробити висновок про необхідність модернізації навчальних програм, розширення обсягу практичних занять та впровадження міждисциплінарних зв’язків у процес художньо-графічної підготовки. Запропоновано вдосконалити методичний складник шляхом інтеграції сучасних педагогічних технологій, зокрема цифрових інструментів графічного дизайну та мультимедійних засобів.
Так, методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти є комплексною системою, що потребує оновлення з урахуванням сучасних тенденцій розвитку мистецької освіти. Зміни в освітньому процесі мають бути спрямовані на підготовку педагогів нового покоління, які здатні ефективно поєднувати традиційні художні техніки із цифровими технологіями та розвивати креативні компетентності учнів.
(en) The article examines the methodological component of artistic and graphic training of higher education students in the context of modern educational standards. The relevance of the topic is due to the growing demands of society for the level of artistic and graphic competence of future teachers of technologies and art disciplines, which involves the formation of creative skills, aesthetic taste and the ability to apply artistic techniques in their professional activities. International educational documents emphasise the importance of developing cultural and artistic competence as one of the key ones in lifelong learning. At the same time, there are several problems associated with the discrepancy between the demands of society regarding the artistic and graphic training of teachers and the actual level of formed competencies in graduates of higher education institutions. The purpose of the article is to analyze the methodological aspects of artistic and graphic training of students of pedagogical specialties, characterize modern approaches and technologies of teaching and determine ways to improve the content of artistic and graphic training in higher education institutions. The role of graphic training in the professional activities of future teachers is established and the need to integrate traditional and digital graphic techniques into the educational process is substantiated.
An analysis of educational programs and curricula of pedagogical specialties containing disciplines of the artistic and graphic direction is carried out. Key teaching methods are identified, in particular, the gradual mastery of artistic and graphic techniques, project-based learning, the use of interactive methods and digital technologies in art education. The issue of forming students’ creative thinking and practical skills of graphic image, which are necessary for their professional activities, is considered.
The analysis of scientific literature and methodological approaches allows us to conclude that it is necessary to modernize curricula, expand the scope of practical classes and introduce interdisciplinary connections into the process of artistic and graphic training. It is proposed to improve the methodological component by integrating modern pedagogical technologies, in particular, digital tools of graphic design and multimedia tools.
Thus, the methodological component of artistic and graphic training of higher education students is a complex system that requires updating taking into account modern trends in the development of art education. Changes in the educational process should be aimed at training a new generation of teachers who are able to effectively combine traditional artistic techniques with digital technologies and develop students’ creative competencies