eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
Наукові записки ЦДУ. Серія Педагогічні науки. - Вип. 217
No full textНаукові записки ЦДУ. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. праць / МОН України, Центральноукр. держ. ун-т ім. В. Винниченка. - Кропивницький, 2025. - Вип. 217. - 374 с.«Наукові записки. Серія: Педагогічні науки» включено до Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» (галузь знань: 01 Освіта/Педагогіка), згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 886 від 02.07.2020.
Збірник зареєстровано в міжнародних наукометричних базах Index Copernicus, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat, публікаціям присвоюється ідентифікатор цифрового об’єкта
DOI
Степан Левинський про характерні особливості японської культури
No full textГрінченко В. Г. Степан Левинський про характерні особливості японської культури / Віктор Григорович Грінченко // Science and technology: challenges, prospects and innovations. Proceedings of the 9th Inter- national scientific and practical conference. (April 24-26, 2025). - CPN Publishing Group. Osaka, Japan. - 2025. - Pp. 432–441
Сrisis phenomena 2019–2024 in the socio-cultural sphere of Ukraine and strategies for their minimization
No full textКулікова С. В. Кризові явища 2019-2024 рр. у соціокультурній сфері України та стратегії їх мінімізації / Світлана Вікторівна Кулікова // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 218. – С. 143-148.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-218-143-148(ua) У статті автор розглядає кризові явища у соціокультурній галузі України періоду 2019–2024 рр.
Період 2019-2024 років став для України часом глибоких трансформацій, інтенсивних випробувань та незворотних змін, які відобразилися на соціокультурній сфері.
Безсумнівно, пандемія COVID-19 стала одним з найпотужніших каталізаторів кризових явищ у соціокультурній галузі, адже закриття театрів, музеїв, концертних залів, бібліотек та інших культурних інституцій призвело до фактичного паралічу культурного життя. Перехід в онлайн-формат став необхідністю, але він виявив значну цифрову нерівність в суспільстві, адже не всі верстви населення мають доступ до необхідного обладнання та швидкісного інтернету, що обмежує їхню можливість брати участь у культурному житті.
Тривала російсько-українська війна, яка значно загострилася після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, стала визначальним фактором кризових явищ у соціокультурній сфері, адже призвела до руйнування та пошкодження численних об’єктів культурної спадщини: музеїв, бібліотек, архітектурних пам’яток, історичних будівель. Це завдало непоправної шкоди українській культурі та ідентичності. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки, що призвело до значних змін у демографічній структурі країни, а збереження культурної ідентичності для вимушених переселенців стало серйозним викликом.
Автор зазначає, що кризові явища у соціокультурній галузі України періоду 2019-2024 рр. стали серйозним випробуванням для українського суспільства. Пандемія COVID-19, російсько-українська війна, недостатнє фінансування та інформаційна війна створили складний комплекс проблем, які потребують комплексного та системного вирішення. Водночас, ці кризові явища стали потужним каталізатором для трансформації української культури та суспільства. Вони сприяли активізації патріотичних настроїв, консолідації української нації, переосмисленню історичної спадщини та пошуку нової культурної ідентичності.
Подолання кризових явищ у соціокультурній сфері потребує консолідованих зусиль держави, громадянського суспільства, культурних інституцій та освітніх закладів. Необхідним є розробка та впровадження ефективних стратегії для збереження та відновлення культурної спадщини, забезпечення доступу до культури для всіх верств населення, підтримки культурного різноманіття та розвитку креативних індустрій тощо.
(en) In the article, the author examines crisis phenomena in the socio-cultural sector of Ukraine in the period 2019–2024.
The period 2019-2024 became for Ukraine a time of deep transformations, intense trials and irreversible changes that were reflected in the socio-cultural sphere.
Undoubtedly, the COVID-19 pandemic has become one of the most powerful catalysts of crisis phenomena in the socio-cultural sector, because the closure of theaters, museums, concert halls, libraries and other cultural institutions led to the actual paralysis of cultural life. The transition to an online format has become a necessity, but it has revealed significant digital inequality in society, as not all segments of the population have access to the necessary equipment and high-speed Internet, which limits their ability to participate in cultural life.
The long-running Russian-Ukrainian war, which significantly escalated after the full-scale invasion on February 24, 2022, has become a determining factor in the crisis phenomena in the socio-cultural sphere, as it has led to the destruction and damage of numerous cultural heritage sites: museums, libraries, architectural monuments, historical buildings. This has caused irreparable damage to Ukrainian culture and identity. Millions of Ukrainians have been forced to leave their homes, which has led to significant changes in the country’s demographic structure, and preserving cultural identity for internally displaced persons has become a serious challenge.
The author notes that the crisis phenomena in the socio-cultural sphere of Ukraine in the period 2019-2024 have become a serious test for Ukrainian society. The COVID-19 pandemic, the Russian-Ukrainian war, insufficient funding and information warfare have created a complex set of problems that require a comprehensive and systemic solution. At the same time, these crisis phenomena have become a powerful catalyst for the transformation of Ukrainian culture and society. They have contributed to the activation of patriotic sentiments, the consolidation of the Ukrainian nation, the rethinking of historical heritage and the search for a new cultural identity.
Overcoming crisis phenomena in the socio-cultural sphere requires consolidated efforts of the state, civil society, cultural institutions and educational institutions. It is necessary to develop and implement effective strategies for the preservation and restoration of cultural heritage, ensuring access to culture for all segments of the population, supporting cultural diversity and the development of creative industries, etc
Педагогіка Марії Монтессорі : минуле і сучасність
No full textНавчальний посібник присвячено життєдіяльності видатного італійського педагога Марії Монтессорі та поширенню її педагогіки в сучасному світі. Посібник складається із двох частин. У першій частині авторами посібника представлено життя М. Монтессорі, сутність її педагогічної концепції (авт. О. Радул), діяльність сучасних Монтессорі шкіл в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки (авт. Т. Прибора), впровадження ідей М. Монтессорі в українську систему освіти (авт. Н. Андросова), використання Монтессорі-терапії з метою реабілітації дітей з особливими освітніми потребами (авт. Д. Завітренко). У другій частині подано одну із найвідоміших праць М. Монтессорі «Метод наукової педагогіки, застосовуваний до дитячого виховання в будинках дитини» в українському перекладі.
Навчальний посібник буде корисним і цікавим студентам, вихователям, учителям, а також педагогічній громадськості, батькам
Аналіз рекомендацій Євгена Маланюка українському суспільству як подолати «хворобу» малоросійства
No full textМарченко О. М. Аналіз рекомендацій Євгена Маланюка українському суспільству як подолати «хворобу» малоросійства / Олег Миколайович Марченко, Інна Миолаївна Демешко // «Вісник науки та освіти» (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»): журнал. 2025. – № 1(31). – Київ, 2025. – С. 2227–2240.
URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/19698/19691
DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-1(31)-2227-2240Використовуючи есей Євгена Маланюка «Малоросійство», автори намагаються розкрити емоційне сприйняття та роздуми українського інтелектуала про невдачі в боротьбі за державність та складність українського самовизначення в умовах імперських впливів. Твір Є. Маланюка справді має характер глибокої культурологічної розвідки, що аналізує витоки і прояви національної слабкості та відсутності державної свідомості серед українців, а також пропонує шляхи подолання цього феномену. Є. Маланюк, як відомо, добре розумів складність і багатогранність цієї «хвороби», яку він вважав хронічною і пов’язаною з багатовіковим поневоленням та колоніальними умовами існування України під чужими імперіями. Твір Євгена Маланюка не просто визначає феномен малоросійства, але й висвітлює корені цієї «хвороби» українства, її глибокі культурно-історичні причини, які нівелюють національну свідомість, політичну волю та державницькі прагнення. Автор вправно поєднує історичний аналіз із культурологічним, показуючи, як малоросійство стало результатом зовнішнього і внутрішнього впливу на українське суспільство.
У статті зазначається, що Є. Маланюк напрочуд точно показує, як імперська Росія активно працювала над формуванням в українців почуття меншовартості та безсилля, використовуючи різноманітні інструменти – від культури та мистецтва до системи освіти. Через цей процес українці не лише втрачали свою національну ідентичність, а й ставали частиною великої імперії, поглиненими її культурою і цінностями.
Важливою є концепція малоросійства як «національної хвороби», що проявляється в політичній слабкості, духовному каліцтві, нездатності до самостійного мислення та самовизначення. Це, за словами Є. Маланюка, не лише невміння чи небажання бути державним народом, а й внутрішнє підкорення своїм колонізаторським силам, які активно працюють над тим, щоб позбавити українців національної гідності та історичної пам’яті.
Твір Є. Маланюка не тільки ставить діагноз українській нації, але й пропонує вихід – через формування міцної національної свідомості, відновлення історичної пам’яті, розвиток культури і, зрештою, через утвердження власної, незалежної держави.
Ідеї Євгена Маланюка, хоча й написані в середині ХХ століття, вражають своєю актуальністю і в сучасному контексті. В умовах російської агресії, спроби імперської держави знову підкорити Україну, питання національної самоідентифікації, збереження української державності стали центральними. Твір Є. Маланюка надає важливі інструменти для розуміння того, як необхідно відновлювати національну ідентичність і як боротися з внутрішніми проявами слабкості та підкореності
Formation of engineering and technological competencies of students in the design of robotic systems in technology lessons
No full textКудряченко О. М. Формування інженерно-технологічних компетентностей учнів при проєктуванні робототехнічних систeм на уроках технологій : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 (Технології) Середня освіта, освітньо-професійна програма : Середня освіта (Технології), форма навчання : заочна / Олександр Миколайович Кудряченко / Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Кононенко Сергій Олексійович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри технологічної та професійної освіти. – Кропивницький, 2025. – 77 с.(ua) Актуальність дослідження полягає в тому, що реформування змісту технологічної освіти в Україні відповідно до концепції «нова українська школа» та стандарту базової середньої освіти посилює значущість формування інженерно-технологічних компетентностей як ключових для майбутньої професійної самореалізації учнів у stem- та інженерних галузях. робототехніка, яка інтегрує знання з фізики, інформатики, електроніки, механіки й технологій, виступає одним із найбільш ефективних засобів
розвитку цих компетентностей. Елементи наукової новизни результатів дослідження: - проведено аналіз сучасного стану впровадження stem-освіти в освітній процес при
формуванні інженерно-технологічних компетенцій учнів засобами освітньої робототехніки. На основі проведеного дослідження автором представлено рекомендації формування інженерно-технологічних компетентностей учнів. Практичне значення роботи: полягає в тому, що в роботі було спроєктовано та створено такі проєкти: пристрій для ефективного використання освітлення, вентилятора з дистанційним керуванням, вимірювача температури та вологості, розроблені матеріали доцільно використовувати в навчальних закладах України. Вони сприяють підвищенню ефективності й якості навчальної та технологічної підготовки шкільної молоді. Основні висновки: У дослідженні розроблено дидактичні рекомендації для науково-технічної освіти, орієнтовану на інженерний процес і наукові дослідження, представлено рекомендації формування
інженерно-технологічних компетентностей учнів , завдяки яким учні можуть проєктувати й виготовити простий технічний виріб. Застосовують програмування для створення прототипів, аналізують й оптимізують конструкції, розуміють взаємозв’язок науки, техніки й технологій у реальному світі.
(en) The relevance of the study lies in the fact that reforming the content of technological education in Ukraine in accordance with the concept of "new Ukrainian school" and the standard of basic secondary education enhances the importance of the formation of engineering and technological competencies as key for the future professional self-realization of students in STEM and engineering fields. Robotics, which integrates knowledge of physics, computer science, electronics, mechanics and technology, is one of the most effective means of developing these competencies. Elements of scientific novelty of the research results: - an analysis of the current state of implementation of STEM education in the educational process in the formation of engineering and technological competencies of students by means of educational robotics was carried out. On the basis of the study, the author presents recommendations for the formation of engineering and technological competencies of students. Practical significance of the work: lies in the fact that the following projects were designed and created in the work: a device for the effective use of lighting, a fan with remote control, a temperature and humidity meter, it is advisable to use the developed materials in educational institutions of Ukraine. They contribute to increasing the efficiency and quality of educational and technological training of school youth. Main conclusions: The study develops didactic recommendations for scientific and technical education, focused on the engineering process and scientific research, presents recommendations for the formation of engineering and technological competencies of students, thanks to which students can design and manufacture a simple technical product. Use programming to create prototypes, analyze and optimize designs, understand the relationship between science, engineering and technology in the real world
Effectiveness of using rhythmic gymnastics elements for developing the aesthetic culture of 14–15-year-old girls
No full textРоссомаха Д. О. Ефективність застосування елементів художньої гімнастики для формування естетичної культури дівчат 14-15 років : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 Середня освіта (Фiзична культура); освітня програма : Середня освіта (Фізична культура) та методика спортивно-масової роботи; форма навчання : заочна / Дарина Олегівна Россомаха // Факультет спорту та фізичної культури, кафедра фізичної культури та медико-біологічних дисциплін Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Андрiй Леонiдович Бабенко, кандидат педагогiчних наук, доцент кафедри спортивних iгор та масових видiв спорту. - Кропивницький, 2025. – 87 с.(ua) Обґрунтовано потенціал елементів художньої гімнастики як засобу формування естетичної чуттєвості, естетичного інтелекту, культури рухів, музично-рухової координації та артистизму. Розроблено методику їх застосування у варіативному модулі «Гімнастика» для дівчат 8–9 класів з урахуванням принципів вікової адекватності, систематичності та поступовості. Експериментальна перевірка методики передбачала порівняння показників естетичної культури й фізичної підготовленості дівчат експериментальної та контрольної груп до і після педагогічного впливу. Результати засвідчили статистично значуще зростання рівня естетичної культури, гнучкості, координаційних здібностей та виразності рухів в експериментальній групі порівняно з традиційними заняттями.
(en) The potential of rhythmic gymnastics elements as a means of forming aesthetic sensitivity, aesthetic intelligence, movement culture, musical-motor coordination and artistry has been substantiated. A methodology for their application in the variational module "Gymnastics" for girls in grades 8–9 has been developed, taking into account the principles of age adequacy, systematicity and gradualness. The experimental verification of the methodology involved comparing the indicators of aesthetic culture and physical fitness of girls in the experimental and control groups before and after pedagogical influence. The results showed a statistically significant increase in the level of aesthetic culture, flexibility, coordination abilities and expressiveness of movements in the experimental group compared to traditional classes
Specifics of understanding the psyche in its depth
No full textЯценко Т. С. Особливості пізнання психіки у її глибинній сутності / Тамара Семенівна Яценко, Любов Ярославівна Галушко // Наукові записки ЦДУ ім. В. Винниченка. Серія : Психологія : зб. наук. праць / ред. кол. : Гура Т. Є. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 2(8) – C. 183 - 190.
DOI https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-2-26(ua) Стаття презентує метод АСПП в його можливостях об’єктивування впливу архаїчного спадку людства на психіку сучасної людини. Дослідження, відповідно до теми статті, спирається на функціональну оптимальність групового методу «Активне соціально-психологічне пізнання психіки», започаткованого Т. С. Яценко ще у вісімдесятих роках і який успішно розвивається в Україні вже півстоліття. Зміст статті розкриває провідні положення психодинамічної парадигми Т. С. Яценко, ґрунтується на науково-дослідних працях, зокрема захищених дисертаціях сорока дев’яти її учнів. Психоаналітичний підхід до розуміння феномену психіки, якого ми дотримуємось, як і незмінно вивчаємо та вдосконалюємо, засвідчує результативність саме групової форми глибинного пізнання психіки, включно з архаїчним спадком. Метод АСПП відзначається спроможністю каталізації проявів архаїчного спадку людства у сферу спостереження. За вказаних умов, посилюється значущість тематичних малюнків завдяки створеній нами емпіричній платформі завдяки тематичній візуалізації. Наголошується, що опредметнення психіки таким чином сприяє її адекватному пізнанню. Вказане пробуджує увагу до нової, візуалізованої форми інформування змісту психіки за умови уникнення обмеженості словом. Доведено ефективність застосування тематичних психомалюнків у груповій практиці активного-соціально-психологічного пізнання (АСПП) для пізнання психіки суб’єкта. Аргументовано, що через психомалюнки проявляється довербальний період становлення психіки людства. Обґрунтовано спроможність методу АСПП сутнісно підвищувати кваліфікацію психологів, через власне проходження психокорекційної практики у групах АСПП.
(en) The article presents the method of Active Socio-Psychological Cognition (ASPC) in its capacity to objectify the impact of humanity’s archaic heritage on the psyche of modern individuals. The study relies on the functional optimality of the group method “Active Socio-Psychological Cognition of the Psyche,” initiated by T. S. Yatsenko in the 1980s and successfully developed in Ukraine for over half a century. The content highlights the key principles of Yatsenko’s psychodynamic paradigm, grounded in numerous research works, including 49 defended dissertations of her students. The psychoanalytic approach to understanding the psyche, continuously studied and refined, confirms the effectiveness of group forms of deep cognition, including the dimension of the archaic legacy. ASPC is distinguished by its ability to catalyze manifestations of this legacy into the field of observation. Under such conditions, thematic drawings gain greater significance, supported by an empirical platform of thematic visualization. This objectification of the psyche promotes its adequate comprehension and introduces a novel, visualized mode of conveying its content beyond the limits of verbal expression. The study proves the effectiveness of thematic psychodrawings in ASPC group practice for the exploration of the subject’s psyche. It is argued that psychodrawings reveal the preverbal stage of human psychic development. Furthermore, ASPC demonstrates the potential to substantially enhance psychologists’ professional qualifications through direct involvement in group psychocorrectional practice
Formation of a Favorable Socio-Psychological Climate in Organizations under Conditions of Martial and Post-War Situations
No full textШевченко Х. Е. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації в умовах воєнного та повоєнного стану : кваліфікаційна робота магістра : спец. : 053 Психологія, Освітня програма : Психологія бізнесу та управління, форма навчання : денна / Христина Емілівна Шевченко // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Ірина Вікторівна Мамчур, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології. – Кропивницький, 2025. – 111 с.(ua) Магістерська робота присвячена дослідженню особливостей формування соціально-психологічного клімату в колективі в умовах воєнного та повоєнного періоду. У роботі розкрито теоретичні засади поняття соціально-психологічного клімату, фактори його впливу та специфіку змін у кризових суспільних умовах. Проаналізовано трансформації міжособистісних взаємин, рівня згуртованості, комунікативної взаємодії та психологічної безпеки членів колективу внаслідок стресорів, пов’язаних із воєнними діями. У межах емпіричної частини досліджено актуальні тенденції функціонування трудових колективів у період воєнного стану виявлено ключові проблеми та ресурси групової динаміки, завдяки апробації бізнес-тренінгу. Окрему увагу приділено ролі керівництва, системі внутрішньої комунікації, механізмам підтримки психологічної стійкості персоналу та стратегіям відновлення колективу після кризи. На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації, які полягають в тому, що результати роботи мають безпосереднє прикладне використання в діяльності організацій, які функціонують у воєнних і повоєнних умовах. Запропоновано систему діагностики соціально-психологічного клімату, яка дає змогу організаціям комплексно оцінити емоційний стан персоналу, виявити конфліктні зони, рівень згуртованості, лідерські позиції та психологічні потреби працівників. Створені практичні рекомендації для керівників і корпоративних психологів, які можна використовувати для формування сприятливого мікроклімату, оптимізації управлінської комунікації, зменшення впливу стресу та підвищення психологічної безпеки працівників.
(en) The master’s thesis is devoted to the study of the features of forming a socio-psychological climate within work collectives under conditions of martial and post-war periods. The work reveals the theoretical foundations of the concept of socio-psychological climate, the factors influencing it, and the specifics of its transformation in crisis social conditions. It analyzes changes in interpersonal relatinships, cohesion, communicative interaction, and psychological safety of collective members as a result of stressors associated with military actions. In the empirical part, current trends in the functioning of work collectives during martial law are examined, and key issues and resources of group dynamics are identified through the implementation of a business training program. Particular attention is paid to the role of leadership, internal communication systems, mechanisms for supporting employees’ psychological resilience, and strategies for restoring the collective after a crisis. Based on the results obtained, practical recommendations have been developed, which can be directly applied in the activities of organizations operating under martial and post-war conditions. A system for diagnosing the socio-psychological climate is proposed, enabling organizations to comprehensively assess the emotional state of staff, identify conflict zones, measure cohesion, detect leadership positions, and understand employees’ psychological needs. Practical recommendations have been designed for managers and corporate psychologists to foster a favorable microclimate, optimize managerial communication, reduce the impact of stress, and enhance employees’ psychological safety
Managing the quality of machine translation post-editing in the localization workflow
No full textБондаренко O. C. Управління якістю постредагування машинного перекладу у виробничому процесі локалізації /Олексадндр Сергійович Бондаренко, М. С. Негрієнко // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки: зб. наук. праць / ред. кол.: Михида С. П. [та ін.]. – Кропивницький : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 2(213). – С. 200-205.
DOI https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-27(ua) Статтю присвячено аналізу перекладацьких помилок у професійному середовищі та трансформації методів їхнього оцінювання під впливом новітніх лінгвістичних сервісів, зокрема постредагування машинного перекладу (ПРМП). Предметом дослідження є метрики якості перекладу, що застосовуються в індустрії лінгвістичних послуг, зокрема LISA QA Model, яку розглянуто як одну з найуживаніших моделей на ринку лінгвістичних послуг. Автори детально аналізують структуру метрики LISA, що включає категорії, підкатегорії та рівні критичності помилок. На прикладі реального проєкту – локалізованого продукту Google Search Ads 360 – продемонстровано практичне застосування метрики та наведено приклади типових помилок у таких категоріях, як Точність, Мовна відповідність, Термінологія, Cтиль, Технічна помилка, Відповідність стандартам локалі, Відповідність вимогам до проєкту.
У статті обґрунтовано необхідність системного впровадження метрик помилок для управління якістю на всіх етапах перекладацького процесу. Традиційні моделі, створені для оцінювання антропогенного перекладу, для ПРМП мають бути адаптовані. На основі проведеного аналізу встановлено, що більшість категорій метрики LISA залишаються релевантними для оцінювання якості ПРМП, однак ступінь їх застосовності істотно варіюється. Найвищу вірогідність виявлення помилок мають підкатегорії відповідності термінології, стилю, вимогам до проєкту та стандартам локалі. Це пов’язано з непередбачуваністю результатів роботи рушіїв машинного перекладу навіть за умов використання однакових промптів чи довідкових ресурсів. Також варто зауважити, що помилки типу Додавання/Випущення чи Неправильне значення залишаються актуальними через тенденцію рушіїв МП до генералізації або неповного передавання змісту. Водночас, деякі підкатегорії (наприклад, Орфографія, Форматування, Відтворення посилок/тегів) мають низьку вірогідність застосування, сучасні МП-системи досить добре справляються з такими технічними аспектами.
(en) The article is dedicated to the analysis of translation errors in a professional environment and the transformation of evaluation methods under the influence of modern linguistic services, particularly post-editing machine translation (PEMT). The focus of the study is on translation quality metrics used in the language services industry, particularly LISA QA Model, which is examined as one of the most widely used models on the market. The authors provide a detailed analysis of the structure of the LISA metric, which includes categories, subcategories, and levels of error severity. Using the real-world project of the localized product Google Search Ads 360 as an example, the article demonstrates the practical application of the metric and presents examples of typical errors in categories such as Accuracy, Language, Terminology, Style, Functional, Regional Standards Compliance, and Project Requirements Compliance. The article substantiates the need for a systematic implementation of error metrics to manage quality at all stages of the translation process. Traditional models developed for the evaluation of human translation must be adapted for PEMT. Based on the analysis, it is established that most LISA metric categories remain relevant for evaluating PEMT quality, although their applicability varies significantly. The highest likelihood of error detection occurs in subcategories related to terminology, style, compliance with project requirements, and locale standards. This is due to the unpredictability of machine translation engine outputs, even when identical prompts or reference materials are used. It is also noted that error types such as Addition/Omission and Incorrect Meaning remain relevant due to the tendency of MT engines to generalize or incompletely render content. Meanwhile, some subcategories (e.g., Spelling, Formatting, Tags/Links) have a low likelihood of errors, as modern MT systems handle such technical aspects fairly well