eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional Repository
Not a member yet
4297 research outputs found
Sort by
English Praсtice. Part II
No full textEnglish Praсtice. Part II : Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 035 Філологія Спеціалізації 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша — англійська / Укладач Тетяна Олександрівна Лелека. - 2-ге видання, переробл. і доповн. - Kropyvnytskyi, 2025. - 821 p.(ua) Мета навчально-методичного посібника − забезпечити практичне оволодіння студентами мовленнєвими моделями, необхідними для вільного спілкування англійською мовою за фахом. Матеріали посібника сприятимуть розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності, де особливу увагу приділено розвитку перекладацьких умінь. Методичний посібник призначений для студентів факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій освітньої-професійної програми Філологія Германські мови та літератури (переклад англійська та німецька мови включно)
Psychological features of experiencing resentment in early adulthood
No full textЗеленюк Г. П. Психологічні особливості переживання образи в ранньому дорослому віці : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія, освітня програма : Психологія (практична психологія), форма навчання : заочна / Галина Павлівна Зеленюк // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Близнюкова Олена Миколаївна, кандидат психол. наук, доцент. – Кропивницький, 2025. – 121 с.(ua) Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей переживання образи у ранньому дорослому віці. Актуальність теми обумовлена тим, що образа є складним емоційним станом, який впливає на міжособистісні стосунки, емоційне благополуччя та соціальну адаптацію молодих дорослих. У ранньому дорослому віці образа зумовлюється низкою психологічних чинників, серед яких провідними є підвищена чутливість до оцінок і критики, емоційна нестійкість, порушення очікувань у значущих взаєминах. Метою роботи є визначення психологічних особливостей переживання образи у осіб раннього дорослого віку створення корекційної програми для подолання надмірної образливості. Об’єктом дослідження є емоційна сфера особистості у ранньому дорослому віці, а предметом – психологічні особливості переживання образи у ранній дорослості. У роботі застосовано комплекс психологічних методик, зокрема: «Тестопитувальник схильності до переживання образи» (О. Саннікова, Н. Свертілова); «Тест на образливість» (С. Гаркавець, С. Яковенко); методика «Діагностика готовності до прощення» (С. Кравчук). Отримані результати засвідчили, що домінуючим показником є середній рівень загальної схильності до переживання образи, що свідчить про відносну емоційну стабільність досліджуваних та їхню здатність до саморегуляції. У цілому, результати дослідження продемонстрували різноманітність індивідуальних проявів образи та відобразили різні стратегії емоційного реагування. Серед показників образи характерною у досліджуваних є орієнтація на самоповагу, етичну взаємність і конструктивне вирішення міжособистісних конфліктів, що свідчить про прагнення до гармонізації емоційного досвіду. Недостатньо розвиненим у більшості респондентів виявився контрольнорегулятивний компонент, що свідчить про потребу у корекційно-розвивальній роботі, спрямованій на формування навичок емоційної саморегуляції. Для більшості респондентів характерний раціонально-соціальний тип прощення, заснований на прагненні до справедливості, емоційної врівноваженості та контролю над афективними реакціями. З метою зниження рівня образливості, розвитку емоційної саморегуляції була розроблена та апробована корекційно-розвивальна програма, яка довела свою ефективність у формуванні навичок емоційної саморегуляції, зменшенні рівня образливості та розвитку здатності до прощення. Отримані дані мають теоретичне значення для розуміння механізмів переживання негативних емоцій у ранньому дорослому віці та практичне значення для розробки психологічних тренінгів і програм корекційно розвивальної роботи з молодими дорослими, спрямованих на формування конструктивних стратегій реагування на образу.
(en) The qualification thesis is devoted to the study of the psychological features of experiencing resentment in early adulthood. The relevance of the topic is determined by the fact that resentment is a complex emotional state that affects interpersonal relationships, emotional well-being, and the social adaptation of young adults. In early adulthood, resentment is shaped by a number of psychological factors, among which the leading ones are heightened sensitivity to evaluation and criticism, emotional instability, and unmet expectations in significant relationships. The aim of the thesis is to determine the psychological features of experiencing resentment in individuals of early adulthood and to develop a corrective program aimed at overcoming excessive resentfulness. The object of the study is the emotional sphere of the personality in early adulthood, and the subject is the psychological features of experiencing resentment in early adulthood. A set of psychological methods was applied in the research, including: the “Resentment Proneness Questionnaire” (O. Sannikova, N. Svertílova); the “Resentfulness Test” (S. Harkavets, S. Yakovenko); and the “Readiness to Forgive Assessment” (S. Kravchuk). The obtained results indicated that the dominant indicator is the average level of general proneness to resentment, which reflects the relative emotional stability of the respondents and their ability for self-regulation. Overall, the research results demonstrated a diversity of individual manifestations of resentment and highlighted various strategies of emotional response. Among the indicators of resentment, the respondents most commonly demonstrated an orientation toward self-respect, ethical reciprocity, and constructive resolution of interpersonal conflicts, which suggests a tendency toward harmonizing emotional experience. The control-regulatory component was found to be insufficiently developed in most participants, indicating the need for corrective and developmental work focused on forming emotional self-regulation skills. For most respondents, a rational-social type of forgiveness was characteristic, based on striving for fairness, emotional balance, and control over affective reactions. To reduce the level of resentfulness and develop emotional self-regulation, a corrective and developmental program was designed and tested. The program proved effective in shaping emotional self-regulation skills, reducing resentfulness, and enhancing the capacity for forgiveness. The obtained data have theoretical significance for understanding the mechanisms of experiencing negative emotions in early adulthood and practical significance for developing psychological trainings and corrective-developmental programs for young adults, aimed at forming constructive strategies for responding to resentment
Socio-psychological aspects of students’ adaptation to distance learning in higher education institutions
No full textСтрілець-Бабенко О. В. Соціально-психологічні аспекти адаптації студентів до дистанційного навчання у закладах вищої освіти / Олена Володимирівна Стрілець-Бабенко, Наталія Сергіївна Кушнір // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 219. – С. 234-240.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-219-234-240(ua) У статті розглядаються соціально-психологічні аспекти адаптації студентів до дистанційного навчання у закладах вищої освіти (ЗВО). Актуальність проблеми зумовлена глобальними змінами в освітньому процесі, які стали наслідком епідеміологічної ситуації та воєнного стану в Україні. Перехід на дистанційне навчання створює нові виклики для студентів, особливо
першокурсників, які одночасно стикаються із труднощами академічної, соціальної та особистісної адаптації.
У ході дослідження з’ясовано, що адаптація студентів до дистанційного формату навчання визначається сукупністю психологічних, соціальних та організаційних чинників. До ключових проблем, які ускладнюють цей процес, належать: підвищений рівень стресу, когнітивне та емоційне навантаження, недостатня сформованість навичок самоорганізації та самостійного
навчання, обмежена соціальна взаємодія та зниження рівня мотивації. Зміна формату навчального середовища також супроводжується труднощами у встановленні комунікації з викладачами та одногрупниками, що впливає на якість освітнього процесу та психологічний комфорт студентів.
Проаналізовано вплив індивідуальних особливостей особистості на успішність адаптації, зокрема рівень емоційної стійкості, мотивації до навчання, розвиненість когнітивних навичок та здатність до саморегуляції. Визначено, що ключовими факторами підтримки адаптаційного процесу є ефективна комунікація з викладачами, залучення студентів до інтерактивних
освітніх форматів, а також наявність соціальної підтримки як з боку однолітків, так і з боку академічного середовища.
Автори дослідження також розглядають можливі стратегії оптимізації процесу адаптації студентів до дистанційного навчання. Серед ефективних підходів виокремлюються: використання комунікативних методик у навчальному процесі, створення інтерактивного навчального середовища з елементами ігрових та проєктних технологій, застосування цифрових освітніх ресурсів
для підвищення залученості студентів, формування навичок самоорганізації та критичного мислення. Окрему увагу приділено ролі викладачів у сприянні адаптації студентів, що передбачає не лише методичну підтримку, а й забезпечення сприятливого психологічного клімату у навчальній групі.
Перспективи подальших досліджень передбачають аналіз ефективності конкретних педагогічних стратегій, спрямованих на підтримку адаптації студентів, розробку інтегрованих методик змішаного навчання, а також вивчення впливу довготривалого дистанційного навчання на особистісний та професійний розвиток студентів.
(en) The article examines the socio-psychological aspects of students’ adaptation to distance learning in higher education institutions (HEIs). The relevance of the issue driven by global changes in the educational process resulting from the epidemiological situation and martial law in Ukraine. The transition to distance learning has created new challenges for students, especially first-year students, who
simultaneously face difficulties in academic, social, and personal adaptation.
The study found that students’ adaptation to the distance-learning format determined by a combination of psychological, social, and organizational factors. The key problems complicating this process include increased stress levels, cognitive and emotional overload, insufficiently developed self-organization and independent learning skills, limited social interaction, and decreased motivation. The shift in
the learning environment also brings communication challenges with teachers and peers, affecting the quality of the educational process and students’ psychological well-being.
The impact of individual personality traits on the success of adaptation was analyzed, particularly emotional resilience, motivation for learning, cognitive skills, and self-regulation ability. It was determined that key factors supporting the adaptation process include effective communication with teachers, student engagement in interactive educational formats, and social support from both peers and the academic community.
The article also explores possible strategies for optimizing students’ adaptation to distance learning. Among the effective approaches identified are the use of communicative methodologies in the educational process, the creation of an interactive learning environment with elements of game-based and project-based technologies, the implementation of digital educational resources to enhance student engagement,
and the development of self-organization and critical thinking skills. Special attention given to the role of teachers in facilitating students’ adaptation, which involves not only methodological support but also ensuring a favorable psychological climate within the learning group.
Future research prospects include analyzing the effectiveness of specific pedagogical strategies aimed at supporting student adaptation, developing integrated blended learning methodologies, and studying the impact of long-term distance learning on students’ personal and professional development
Formation of Facilitation Skills of Pupils in Project Activities at Technology Lessons
No full textКуценко О. О. Формування фасилітаційних навичок учнів у проєктній діяльності на уроках технологій : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 (Технології) Середня освіта, освітньо-професійна програма : Середня освіта (Технології), форма навчання : денна/ Олена Олександрівна Куценко / Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Пуляк О. В., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри технологічної та професійної освіти. – Кропивницький, 2025. – 81 с.(ua) Кваліфікаційну роботу присвячено актуальній проблемі формування фасилітаційних навичок учнів у процесі проєктної діяльності на уроках технологій. Здійснено аналіз науково-методичної літератури з теми дослідження та з’ясовано, що фасилітація як педагогічний феномен є важливим інструментом організації ефективної групової взаємодії, розвитку комунікативних умінь та формування культури співпраці. Виокремлено основні аспекти фасилітаційної взаємодії: гуманістичний, комунікативний, організаційно-методичний та практичний. Означено організаційно-педагогічні інновації, за яких формування фасилітаційних навичок учнів у проєктній діяльності стає найбільш результативним: створення сприятливого навчального середовища, використання інтерактивних методів групової роботи, залучення учнів до колективного прийняття рішень та організація навчальних проєктів із чіткою структурою й розподілом ролей. Узагальнено результати дослідження та запропоновано дидактичні матеріали для системного впровадження фасилітаційного підходу на уроках технологій, що сприятиме розвитку в учнів навичок співпраці, відповідальності та самостійності.
(en) The qualification work is devoted to the topical issue of developing pupils’ facilitation skills in the process of project activities at technology lessons. The analysis of scientific and methodological literature has shown that facilitation is an important pedagogical phenomenon, which serves as a tool for organizing effective group interaction, developing communication abilities, and fostering a culture of cooperation. The main aspects of facilitation interaction are identified: humanistic, communicative, organizational-methodical, and practical. Pedagogical conditions are characterized under which the formation of facilitation skills becomes most effective: creating a supportive learning environment, applying interactive methods of group work, involving pupils in collective decision-making, and organizing structured project activities with clear role distribution. The research results are generalized and methodological recommendations are proposed for the systematic implementation of the facilitation approach at technology lessons, which will contribute to the development of pupils’ collaboration, responsibility, and independence
Specifics of anxiety correction in adolescents by means of art therapy
No full textБабенко Р. Е. Особливості корекції тривожності підлітків засобами арт терапії : кваліфікаційна робота магістра : спец. : 053 Психологія, Освітня програма : Психологія (практична психологія), форма навчання : заочна / Руслана Ельшадівна Бабенко // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Олена Миколаївна Близнюкова, кандидат психологічних наук, доцент. – Кропивницький, 2025. – 150 с.(ua) Магістерська робота присвячена теоретичному обґрунтуванню застосування засобів арт-терапії для корекції тривожності у підлітків та емпіричному дослідженню результативності укладеної корекційно-розвивальної програми «Відбій тривожності». У теоретичній частині здійснено аналіз наукових напрацювань зарубіжних і українських дослідників щодо проблеми тривожності та специфіки її проявів у підлітковому віці. Розкрито зміст основних понять у лінгвістичному та історичному контекстах, визначено різновиди й типи тривожності, окреслено особливості та рівні її проявів, передумови й причини виникнення, а також аспекти впливу дезадаптивного впливу на психологічний стан людини. Надано характеристику арт-терапевтичним методам, висвітлено ефективність їх застосування для корекції підліткової тривожності в практичній психології та психотерапії, визначено найбільш результативні з них і специфіку їх упровадження. У практичній частині реалізовано емпіричне дослідження з використанням діагностичного комплексу з п’яти відібраних методик із метою виявлення рівня тривожності у підлітків. У частини респондентів був виявлений підвищений рівень тривожності. Для його корекції проведено формувальний експеримент у формі тренінгу за попередньо укладеною корекційно-розвивальною програмою, ключовим компонентом якої виступають методи арт-терапії. Після завершення формуючого експерименту здійснено повторне діагностування, результати якого підтвердили його ефективність. На підставі отриманих даних сформульовано висновки до магістерського дослідження та подано рекомендації щодо подальшого застосування його результатів.
(en) The master's thesis is dedicated to the theoretical justification of the use of art therapy for the correction of anxiety in adolescents and empirical research on the effectiveness of the corrective and developmental program “Anxiety all clear”. The theoretical part analyzes the scientific findings of foreign and Ukrainian researchers on the problem of anxiety and the specifics of its manifestations in adolescence. The content of the main definitions in linguistic and historical contexts is revealed, the varieties and types of anxiety are determined, the features and levels of its manifestations, prerequisites and causes of occurrence, as well as aspects of maladaptive influence on the psychological state of a person are outlined. Art therapy methods are characterized, their effectiveness in correcting adolescent anxiety in practical psychology and psychotherapy is highlighted, the most effective ones are identified, and the specifics of their implementation are determined. In the practical part, an empirical study was conducted using a diagnostic complex of five selected methods to identify the level of anxiety in teenagers. Som of the respondents were found to have elevated anxiety levels. To remedy this, a formative experiment was conducted in the form of training based on a pre-designed correctional and developmental program, the key component of which was art therapy methods. After the formative experiment was completed, a re-diagnosis was carried out, the results of which confirmed its effectiveness. Based on the data obtained, conclusions were formulated for the master's research and recommendations were made for the further application of its results
Awareness of the Value–Meaning Aspects of Personal Experience by Married Couples as a Condition for Maintaining Marriage
No full textДробіна Т. М. Усвідомлення ціннісно-смислових аспектів особистого досвіду подружніми парами як умова збереження шлюбу : кваліфікаційна робота магістра : спец. 053 Психологія, освітня програма : Психологія (практична психологія), форма навчання : заочна / Тетяна Михайлівна Дробіна // Факультет психології та історії, кафедра практичної психології Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Галушко Л. Я., кандидат психологічних наук, доцент, доцент практичної психології. – Кропивницький, 2025. – 236 с.(ua) У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження усвідомлення ціннісно-смислових аспектів особистого досвіду подружніми парами як умови збереження та стабілізації шлюбу. Актуальність теми зумовлена сучасними соціальними викликами, підвищенням рівня розлучень та зростанням емоційної дистанції між подружжям, що актуалізує необхідність глибшого розуміння ролі цінностей, життєвих смислів та спільного досвіду у подружніх стосунках. У теоретичній частині систематизовано підходи до тлумачення понять «особистий» і «особистісний досвід», «цінність», «смисл», «ціннісно-смислова сфера», проаналізовано їх взаємозв’язок із розвитком особистості та динамікою подружніх стосунків. Окреслено основні наукові напрями дослідження гуманістично-екзистенційний, прив’язаності). подружніх відносин когнітивно-поведінковий, (системний, теорія Визначено чинники, що сприяють усвідомленню ціннісно-смислових аспектів досвіду, та описано їхню роль у стабільності шлюбу. Емпіричне дослідження, проведене із застосуванням комплексу психодіагностичних методик, виявило, що високий рівень усвідомлення власних і партнерських цінностей пов’язаний зі зниженням конфліктності, емоційного виснаження та деструктивних комунікативних патернів. Показано, що розбіжності у шлюбних очікуваннях, неусвідомлені ціннісні установки та нерефлексований особистий досвід є чинниками емоційного напруження й руйнування стосунків. Результати кореляційного аналізу підтвердили наявність тісних зв’язків між ціннісно-смисловою невпорядкованістю, тривожно-депресивними станами та неконструктивними стратегіями взаємодії. На основі отриманих даних розроблено систему профілактично-психокорекційних заходів, спрямованих на розвиток умінь рефлексії, усвідомлення спільних цінностей і побудову конструктивної комунікації в подружжі. Практичні рекомендації можуть бути використані фахівцями сімейного консультування для гармонізації стосунків і запобігання розлученням.
(en) The qualification thesis presents a comprehensive theoretical and empirical study of the awareness of value–meaning aspects of personal experience among married couples as a key condition for maintaining and stabilizing marital relationships. The relevance of the research is determined by contemporary social challenges, the increasing rates of divorce, and the growing emotional distancing between partners, which highlight the need to deepen the understanding of how personal values, life meanings, and shared experiences influence marital stability. The theoretical part systematizes the concepts of «personal experience», «personality-based experience», «value», «meaning», and «value–meaning sphere», and examines their relationship with personality development and the dynamics of marital interaction. Major scientific approaches to the study of marital relations (systemic, humanistic–existential, cognitive-behavioral, attachment theory, Gottman Method) are analyzed. The study identifies individual, dyadic, and external factors that promote awareness of value–meaning aspects of shared experience and influence the long-term stability of marriage. The empirical study, conducted using a set of psychodiagnostic methods, revealed that a high level of awareness of one’s own and one’s partner’s values is associated with lower marital conflict, reduced emotional exhaustion, and more constructive communication patterns. The findings demonstrate that discrepancies in marital expectations, unreflected value orientations, and unresolved personal experiences are significant predictors of emotional strain and marital dissatisfaction. Correlation analysis confirmed strong links between value–meaning inconsistency, anxiety–depressive manifestations, and maladaptive interaction strategies. Based on the empirical results, a system of preventive and psychocorrectional interventions was developed to enhance couples’ ability to reflect on, articulate, and integrate value–meaning aspects of their shared experience. The proposed recommendations can be applied in family counseling practice to improve relationship quality, strengthen emotional bonds, and prevent marital breakdown
Opium Wars in the History of China: Military-Political, Civilizational, and Methodological aspects
No full textДобровольський Я. О. Опійні війни в історії Китаю: військово-політичний, цивілізаційний та методичний аспекти : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014.03 Середня освіта (Історія), освітня програма : Середня освіта (Історія та громадянська освіта), форма навчання : денна / Ярослав Олександрович Добровольський // Факультет психології та історії, кафедра історії України та всесвітньої історії Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. Олександр Леонідович Ковальков, доктор історичних наук, доцент кафедри історії України та всесвітньої історії. – Кропивницький, 2025. – 85 с.(ua) Дослідження присвячене комплексному аналізу Першої та Другої опійних війн як ключових подій у формуванні модерного Китаю та трансформації глобальної системи міжнародних відносин у ХІХ столітті. У роботі розглядаються економічні, політичні та військові чинники конфлікту, зокрема роль опіумної торгівлі у британській колоніальній експансії, внутрішні проблеми імперії Цін та геополітичні інтереси держав Заходу. Проаналізовано систему нерівноправних договорів — Нанкінського, Тяньцзінських та Пекінських угод — що обмежили суверенітет Китаю та започаткували тривалий період зовнішньополітичної залежності. Окремий розділ приділено методиці викладання теми в умовах Нової української школи. Здійснено огляд навчальних програм та підручників, запропоновано інтерактивні методи навчання — роботу з історичними
джерелами, картами, дебатами та симуляціями дипломатичних переговорів. Актуальність дослідження підкреслюється історичними паралелями між опійними війнами та сучасними конф
ліктами, зокрема механізмами тиску та порушення суверенітету, що зберігаються й нині. Досвід Китаю дозволяє глибше осмислити сучасні виклики, які постають перед Україною у протистоянні агресії та захисті державності.
(en) This study examines the First and Second Opium Wars as pivotal events that shaped modern China and transformed the global system of international relations in the 19th century. It focuses on the economic, political, and military causes of the conflicts, particularly the role of the opium trade in Britain’s colonial strategy, internal challenges within the Qing Empire, and the geopolitical interests of Western maritime powers. Special attention is given to unequal treaties — the Treaty of Nanking, the Tianjin Treaties, and the Beijing Conventions — which restricted China’s sovereignty and initiated a prolonged period of foreign dependence. A separate section addresses methodological approaches for teaching the topic in the New Ukrainian School, including the use of historical maps, primary sources, debates, and simulations of diplomatic negotiations. The study’s relevance is highlighted through historical parallels between the Opium Wars and contemporary international conflicts, illustrating persistent mechanisms of pressure and sovereignty violations. Lessons from China’s experience
provide a framework for understanding modern challenges faced by Ukraine in defending its statehood and sovereignty
Artistic and creative communication in the system of professional training of future music teachers
No full textСтратан-Артишкова Т. Б. Художньо-творча комунікація в системі професійної підготовки майбутнього викладача мистецтва / Тетяна Борисівна Стратан-Артишкова, Олена Бузова // Наукові записки ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / ред. кол. : Філоненко О. В. [та ін.]. – Кропивницький : ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025. – Вип. 219. – С. 92-96.
DOI: 10.36550/2415-7988-2025-1-219-92-96(ua) У статті здійснено аналіз наукової літератури, з’ясовано зміст і сутність художньо-творчої комунікації майбутнього викладача музичного мистецтва, визначено її значущість у професійній підготовці майбутнього викладача мистецтва.
Зазначено, що вища мистецько-педагогічна освіта передбачає становлення духовних та інтелектуальних рис особистості, оволодіння майбутнім фахівцем найновішими досягненнями наук і практики, ґрунтовне і фундаментальне засвоєння систематизованих знань, спроможність самостійно, відповідально, творчо виконувати професійні функції, завдання й обов’язки,
розвивати досягнення науки, техніки і культури, формувати духовну особистість учня, його інтелектуальні, моральні якості, творчу індивідуальність, потребу і здатність до саморозвитку та самореалізації у професії.
Підкреслено, що у змісті професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва особливе значення має фахова підготовка майбутнього викладача. Як система психолого-педагогічних, культурологічних, музично-теоретичних, музично-історичних, музично-інструментальних, вокально-хорових, практично-методичних, науково-дослідних дисциплін, фахова
підготовка спрямована на оволодіння здобувачами вищої освіти ґрунтовними знаннями, художньо-інтерпретаційним досвідом, сценічно-виконавськими вміннями, їх трансформацією в освітню та соціокультурну практику.
Узагальнено, що проблема художньо-творчої комунікації складає сенс мистецької освіти, передбачає вияв творчого потенціалу кожного студента, залучення до самостійно-пошукової діяльності, власної творчості, співтворчості, сприяє якісному перетворенню майбутнім учителем свого внутрішнього світу, формуванню його ціннісного світогляду, авторської спроможності,
що приводить до принципово нового внутрішнього стану майбутнього фахівця, його способу життєдіяльності та життєтворчості, здатності до самотворення, саморозвитку, самореалізації у професії.
(en) The article analyzes scientific literature, clarifies the content and essence of artistic and creative communication of a future music teacher, and determines its significance in the professional training of a future art teacher.
It is noted that higher artistic and pedagogical education involves the formation of spiritual and intellectual personality traits, mastery by the future specialist of the latest achievements of science and practice, thorough and fundamental assimilation of systematized knowledge, the ability to independently, responsibly, and creatively perform professional functions, tasks and responsibilities, develop the achievements
of science, technology and culture, form the spiritual personality of the student, his intellectual, moral qualities, creative individuality, need and ability for self-development and self-realization in the profession.
It is emphasized that in the content of professional training of a future teacher of musical art, the professional training of the future teacher is of particular importance. As a system of psychological and pedagogical, cultural, music-theoretical, music-historical, music-instrumental, vocal-choral, practical and methodological, scientific and research disciplines, professional training is aimed at acquiring by
higher education applicants thorough knowledge, artistic and interpretative experience, stage and performing skills, and their transformation into educational and socio-cultural practice.
It is generalized that the problem of artistic and creative communication constitutes the meaning of art education, involves the manifestation of the creative potential of each student, involvement in self-search activities, own creativity, co-creation, contributes to the qualitative transformation of the future teacher’s inner world, the formation of his value outlook, authorial ability, which leads to a
fundamentally new internal state of the future specialist, his way of life and life creativity, the ability to self-creation, self-development, self-realization in the profession
Formation of art-communication competence of future performers on percussion instruments in the process of professional training
No full textВасютинський М. О. Формування арт-комунікаційної компетентності майбутніх виконавців на ударних інструментах у процесі фахової підготовки : кваліфікаційна робота магістра : спец. 014 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво); форма навчання : денна / Максим Олексійович Васютинський// Факультет освітніх наук та мистецтв, кафедра мистецтв Центральноукраїнського державного університету іменні Володимира Винниченка; наук. кер. Растригіна Алла Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор кафедри мистецтв. – Кропивницький, 2025. – 81 с.(ua) Магістерське дослідження присвячено актуальній проблемі вдосконалення фахової підготовки музикантів-виконавців, зокрема необхідності опанування ними універсальної мови мистецької комунікації та навичок ефективної взаємодії в соціокультурному просторі. У першому розділі проаналізовано стан дослідженості проблеми в науковому дискурсі. Уточнено сутність поняття «арт-комунікаційна компетентність» як інтегративної здатності особистості, що забезпечує ефективну комунікативну взаємодію під час виконання музичних творів. Визначено структуру цієї компетентності, до якої увійшли когнітивно-інформаційний, емоційно-мотиваційний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінний компоненти. У другому розділі обґрунтовано організаційно-методичні засади досліджуваного процесу. Визначено педагогічні умови формування компетентності (стимулювання творчої активності, різнобічна виконавська практика, інноваційні технології). Розроблено та охарактеризовано методику розвитку арт-комунікаційної компетентності, що включає застосування таких методів, як імпровізація на основі заданої структури, тембральне експериментування, сценічне альтер-его, «ансамблеве занурення», створення «цифрової партитури», «аудіо-візуальний перформанс» та кейс-стаді. Доведено доцільність комплексного впровадження запропонованих методів у виконавську практику студентів.
(en) The master's research is devoted to the current problem of improving the professional training of musicians-performers, in particular the need for them to master the universal language of artistic communication and the skills of effective interaction in the socio-cultural space. The first section analyzes the state of research on the problem in scientific discourse. The essence of the concept of "art-communication competence" as an integrative ability of a person, which ensures effective communicative interaction during the performance of musical works, is specified. The structure of this competence is determined, which includes cognitive-informational, emotional-motivational, operational-activity and reflective-evaluative components. The second section substantiates the organizational and methodological principles of the studied process. The pedagogical conditions for the formation of competence are determined (stimulation of creative activity, versatile performing practice, innovative technologies). The methodology for the development of art-communication competence is developed and characterized, which includes the use of such methods as improvisation based on a given structure, timbral experimentation, stage alter ego, «ensemble immersion», creation of a «digital score», «audio-visual performance» and case studies. The feasibility of the comprehensive implementation of the proposed methods in the performing practice of students is proven
Електронний лабораторний практикум з тестування web-додатків
No full textСидоренко К. О. Електронний лабораторний практикум з тестування web-додатків : кваліфікаційна робота магістра : спец. спец. 122 Комп'ютерні науки, освітньо-професійна програма : Комп'ютерні науки, форма навчання : денна / Карина Олександрівна Сидоренко // Факультет інформаційних технологій, математики та природничих наук, кафедра інформаційних та цифрових технологій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка ; наук. кер. : Вікторія Вікторівна Жебка, доктор технічних наук, професор, професор кафедри інформаційних та цифрових технологій. – Кропивницький, 2025. – 99 с.(ua) У магістерській роботі досліджено проблему недостатньої практичної підготовки студентів у сфері тестування веб-додатків у сучасній ІТ-освіті. На основі аналізу наукових джерел, професійних вимог індустрії та емпіричного опитування студентів і фахівців виявлено розрив між теоретичним навчанням у вищих навчальних закладах та реальними потребами ринку праці щодо компетентностей QA-фахівців. У роботі обґрунтовано необхідність розробки спеціалізованого електронного лабораторного практикуму, який би інтегрував методичні принципи активного навчання з реалістичними сценаріями функціонального, інтерфейсного та безпекового тестування (зокрема виявлення XSS, CSRF, SQL-ін’єкцій). Запропоновано архітектуру системи, її функціональні можливості та методичне наповнення, що передбачає дві ролі – викладача та студента, модульні лабораторні роботи, інтерактивне тестування, обмеження часу та спроб, аналітику результатів і управління даними. Розроблений практикум було протестовано в умовах пілотного впровадження, що підтвердило його ефективність у формуванні практичних навичок, підвищенні мотивації студентів та полегшенні роботи викладача. Результати дослідження мають практичну цінність і можуть бути використані у навчальному процесі вищих навчальних закладів, курсах професійної перепідготовки або корпоративного навчання в IT-компаніях. Робота містить 86 сторінок, 3 таблиць, 21 рисунок, 1 додаток та список з 53 використаних джерел.
(en) This master's thesis examines the problem of insufficient practical training of students in the field of web application testing in modern IT education. Based on an analysis of scientific sources, professional industry requirements, and an empirical survey of students and specialists, a gap has been identified between theoretical training in higher education institutions and the real needs of the labor market for QA specialists' competencies. The thesis substantiates the need to develop a specialized electronic laboratory workshop that would integrate the methodological principles of active learning with realistic scenarios of functional, interface, and security testing (in particular, detection of XSS, CSRF, and SQL injections). The architecture of the system, its functional capabilities, and methodological content are proposed, which provides for two roles—teacher and student—modular laboratory work, interactive testing, time and attempt limits, results analysis, and data management. The developed workshop was tested in a pilot implementation, which confirmed its effectiveness in forming practical skills, increasing student motivation, and facilitating the work of the teacher. The results of the study are of practical value and can be used in the educational process of higher education institutions, professional retraining courses, or corporate training in IT companies. The work contains 86 pages, 3 tables, 21 figures, 1 appendix, and a list of 53 sources used