DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
Development of mathematics in distance education
No full textA matematika része a mindennapi életünknek, valamint a legtöbb tudományágnak is a matematika az alapja, legyen az algebra, mértan, fizika, biológia,
csillagászat stb. Ezért is fontos az, hogy már az elemi iskolákban elsajátítsák a
gyerekek a megfelelő matematikai tudást. Az utóbbi években a legtöbb ország
arra törekedett, hogy megfelelően tudják fejleszteni a matematikai
kulcskompetenciákat az oktatásban. Az elemi iskolákban már a tananyag is
úgy van összeállítva, hogy ez által fejleszthetőek legyenek a tanórákon a
kulcskompetenciák.
Az eddigi évekre visszatekintve közbejöttek olyan szituációk, melyek miatt
távoktatásra kellett áttérniük mind a pedagógusoknak, mind a tanulóknak,
mind a szülőknek. Közösen kellett megbirkózniuk a távoktatás előnyeivel és
hátrányaival. Felmerült az a kérdés, hogy hogyan tudják megoldani a
pedagógusok a különböző kompetencia területek fejlesztését az online térben.
Ezért úgy gondoltuk, hogy érdemes lenne foglalkozni ezzel a témával, azon
belül is a matematikai kompetencia fejlődésének a vizsgálatával.
Arra kerestük a választ, hogy a távoktatásban hogyan fejlődött a tanulók matematikai kompetenciája, mely feladatoknak a megértése jelentett számukra
nehézséget az online órákon keresztül, és hogyan lehet ezt kiküszöbölni.Abstract. Mathematics is part of our everyday life, and mathematics is the basis of most
disciplines, be it algebra, geometry, physics, biology, astronomy, etc. This is
why it is important for children to acquire the appropriate mathematical
knowledge already in elementary school. In recent years, most countries have
strived to adequately develop key mathematical competencies in education. In
elementary schools, the curriculum is compiled in such a way that the key
competencies can be developed in the lessons.
Looking back over the previous years, situations arose that forced teachers,
students and parents alike to switch to distance education, and at the same
time, they had to deal with both the advantages and disadvantages of distance
education. The question arose as to how teachers can solve the development of
different areas of competence in the online space. Therefore, we thought that
it would be worthwhile to deal with this topic, including the examination of
the development of mathematical competence.
As a result, we searched for the answer to how the students' mathematical
competence developed in distance learning, which tasks they had difficulty in
understanding through online classes, and how this could be eliminated
To the question of the development of war (military) tourism in Ukraine
No full textРезюме. Воєнний туризм є одним із перспективних напрямків розвитку туристичного бізнесу
в Україні. В статті представлені сутність та структура даного виду туризму; виокремлено потенційні обмеження та основні виклики даного сегменту туристичного ринку.
В результаті проведеного аналізу виявлено, що розвиток воєнного туризму гальмується
відсутністю єдності у визначенні його сутності, ресурсних джерел та цільової аудиторії, що
ускладнює нормативно-правове забезпечення даної діяльності, формування туристичного
продукту та підготовку фахівців, які будуть працювати в даному секторі. Встановлено, які
проблеми можуть бути вирішені на рівні держави, галузі, закладів вищої освіти, окремого
регіону чи локації, туристичної фірми або ж вимагають їхньої співпраці.Abstract. The relevance of the study is due to the prospects for the development of military tourism in Ukraine at
the present time and after the end of active hostilities. The aim and objectives of the study are to analyze
the essence and structure of this type of tourism, to identify the main challenges faced by this segment
of the tourism market and the possibilities of their solution. The article applies systemic-structural and
dialectical approaches to the consideration of the problems using the methods of analysis, synthesis,
systematization, and modeling. It has been established that military tourism is a multi-segment
phenomenon that unites all travels whose main motive is interest in military events and/or military
equipment. These trips can be real and virtual, and can be made both to safe areas and to the zone
of active hostilities. This type of tourism, like its subtypes, does not have a single name. The existing
terminological uncertainty prevents the formation of a clear proposal. The controversial nature of the
issue of whether travel to the area of active hostilities belongs to military tourism hinders the definition
of the essence of this phenomenon and the development of regulatory support. This, in turn, does
not allow to organize legal tourism activities in this segment and to guarantee travel safety; it affects
the identification of tourist resources and territories that can be considered as tourist destinations.
Obviously, this complicates the training of personnel for this segment of the tourism market and does not allow for the quality organization of work with local communities. A separate issue is the problem of interpreting the military heritage of the Soviet and imperial periods, since the entire territory of Ukraine was a zone of active hostilities of the First and Second World Wars, and this cannot be ignored when
organizing military tours. It is found out that the existing problems should be solved at several levels:
state (regulatory and legal support), sphere of tourism (development of standards, protocols, research on the needs of the target audience, ways to involve representatives of territorial communities and military retirees, etc.), higher education institutions (updating educational and professional programs), travel agencies (forming offers), by combining the efforts of state authorities, representatives of local self-government bodies, research and teaching staff, and business
Use of modern digital educational resources in institutions of higher education
No full textРезюме. Сучасне суспільство потребує від вищої школи інформаційно компетентних спеціалістів, які володіють комплексом знань, умінь і навичок,
необхідних для роботи з інформацією (виявлення, збирання, опрацювання та збереження) у всіх її формах: уміють ефективно користуватись інформаційними технологіями різних видів, як традиційними, так
і комп’ютерними й телекомунікаційними, у повсякденному житті та у
професійній діяльності.
Процеси інформатизації суспільства висувають підвищені вимоги
до випускників ЗВО, які повинні вільно орієнтуватися в інформаційному
середовищі, здійснювати пошук професійно-значущої інформації, уміти розв’язувати професійні завдання з використанням сучасних цифрових освітніх ресурсів (Кравчук, 2006)
Basic principles of optional subjects teaching organization
No full textРезюме. Реалізація особистісно-орієнтованого навчання гарантує студентам право
самостійно будувати свою освітню траєкторію, обираючи 25 % обсягу
освітньої програми. Ряд нормативно-правових актів регулюють організацію
даного процесу, але проблемні питання залишаються, що негативно
позначається як на якості освітнього процесу, так і на результатах акредитації
Освітньо-професійної програми. Для того, щоб цей процес був успішним,
необхідно дотримуватися ряду принципів, серед яких: вибіркова дисципліна
повинна відповідати потребам здобувача та / або ринку праці; формувати
прикладні навики чи загальні компетентності, мати відповідне кадрове,
навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення та ін. Спеціалізація забезпечується вивченням кількох дисциплін, які доцільно поєднувати в
блоки з чотирьох компонентів (по принципу системи «major»). Таких блоків
має бути кілька і вивчаються вони протягом 2 років. Вибіркові дисципліни, які
не забезпечують отримання спеціалізації, можуть вивчатися поодинці (по
принципу системи «manor») і не мати професійної спрямованості та належати
до інших галузей. Змінюється також і роль викладача: від перетворюється на
фасилітатора, консультанта, який забезпечує супровід здобувача.Abstract. The implementation of personal-oriented training guarantees students the right to
build their educational trajectory independently, choosing 25% of the educational
program volume. A number of normative legal acts regulate the organization of this
process, but problematic issues remain, that negatively affects both the quality of
the educational process and the results of the accreditation of the Educational and
Professional Program. It was established, that in order to make this process
successful, a number of principles are to be followed, among which are the
following: the optional discipline must meet the needs of the applicant and/or the
labour market; form applied skills or general competences, have appropriate
personnel, educational and methodological, material and technical support, etc. It
was determined that specialization is provided by the study of several disciplines,
which should be combined into blocks of four components (according to the
principle of the "major" system). There should be several such blocks and they
should be studied for 2 years. The optional disciplines, that do not provide
specialization, may be studied alone (according to the "minor" system) and may not
have a professional orientation and belong to other branches. It is noted that during
the teaching of optional subjects, the role of the teacher also changes: he/she turns
into a facilitator, a consultant who provides support to the student
International response mechanisms to cross-border cyber incidents
No full textAbstract. International mechanisms for responding to cross-border cyber incidents are becoming
increasingly important as cybercrime grows in both scale and complexity, as well as in its impact.
These mechanisms largely depend on cooperation between governments, private companies, and
international law enforcement agencies. Given the global nature of cyber threats, effective responses
require international coordination, public-private partnerships, and well-established informationsharing frameworks.
One of the leading efforts in this field is the World Economic Forum’s Partnership Against
Cybercrime. This partnership emphasizes the necessity of close collaboration between the public and
private sectors, law enforcement agencies, and cybersecurity experts. The goal of this initiative is to
create information-sharing networks that allow for the rapid identification and response to new
threats, such as malware and supply chain attacks. By combining the resources of various sectors,
this partnership aims to increase the costs for cybercriminals and limit their ability to operate
effectively. Additionally, the initiative promotes the development of standardized protocols to ensure
the integrity and resilience of interconnected supply chains in the face of complex attacks like
ransomware
Право на освіту рідною мовою для українських біженців у Румунії відповідно до міжнародного та національного законодавства
No full textAbstract. Since the outbreak of the Russian invasion in February 2022, millions of Ukrainian citizens
have sought refuge in Romania, with a significant number of people still remaining in the
country as of the latest reports. Romanian government data indicate that by April 2024,
approximately 154,617 Ukrainian refugees, including 50,000 school-aged children, were
residing in the country. Before this crisis, Romania had established robust educational
language rights for its Ukrainian minority of around 40,000 citizens. This study rigorously
examines these pre-existing language rights within Romania’s legal framework, focusing
on public education provisions. Central to the inquiry is whether the comprehensive
language rights afforded to Romania’s Ukrainian minority could be extended to the
Ukrainian-speaking refugees.
The study begins with an introduction contextualizing the refugee crisis and outlining the
existing legal framework for minority language rights in Romania. The legal analysis covers
constitutional and sub-constitutional provisions, alongside with an examination of
international agreements such as the bilateral treaty between Romania and Ukraine, the
Framework Convention for the Protection of National Minorities, and the European Charter
for Regional or Minority Languages. Special emphasis is placed on education provisions,
including curriculum design, textbooks, language of instruction, and decision-making.
By addressing these pivotal questions, this study contributes to the theoretical
discourse around the personal scope of minority language rights in Europe and offers a
nuanced insight into Romania’s legal framework on minority language education. It also
seeks to elucidate how Romania’s legal commitments accommodate both established
minority communities and newly arrived refugees with similar linguistic and cultural
backgrounds. Further sociological research is needed to explore the implementation of
Ukrainian-language education to the benefit of the Ukrainian refugees, which was beyond
the scope of this study. Nevertheless, Romania possesses all the necessary legal elements
to serve as a truly best practice model in Europe for organizing and ensuring good quality
education in the mother tongue for Ukrainian refugees.Резюме. Від початку російського вторгнення мільйони громадян України знайшли притулок
у Румунії, і, згідно з останніми відомостями, значна частина з них залишається там
донині. За даними румунського уряду, станом на квітень 2024 року в країні
перебувало близько 154 617 українських біженців, зокрема 50 000 дітей шкільного
віку. До війни Румунія гарантувала стабільні мовні права у сфері освіти близько 40
000 громадянам української меншини.
У статті розглянуто чинні права щодо використання мови в румунській
нормативно-правовій системі, при цьому основну увагу приділено положенням, які
стосуються системи освіти. Ключовим питанням дослідження є те, чи можна було б
поширити всебічні мовні права, надані українській меншині в Румунії, на біженців,
які є українцями за походженням. У вступі контекстуалізовано кризу біженців і
окреслено чинну законодавчу базу для мовних прав меншин у Румунії. Правовий
аналіз охоплює конституційні та неконституційні положення, а також міжнародні
конвенції, такі як: двосторонній договір між Румунією та Україною, Рамкова
конвенція про захист національних меншин та Європейська хартія регіональних
мов або мов меншин. Особливу увагу приділено освітнім положенням, включаючи
навчальні програми, підручники, мову навчання та ухвалення рішень.
У висновках подано відповіді на ключові питання щодо досліджуваної проблеми,
здійснено таким чином внесок у теоретичний дискурс про особисту сферу мовних
прав меншин у Європі та чітко окреслено правові рамки освіти мовами меншин у
Румунії. З’ясовано, як правові механізми Румунії адаптуються до громад меншин і
новоприбулих біженців з аналогічним мовним і культурним корінням.
Вважаємо, що необхідні подальші соціологічні дослідження для детального
ознайомлення з впровадженням освіти українською мовою в інтересах біженців з
України, що виходило за рамки цього дослідження. Румунія володіє усіма
необхідними правовими елементами для того, щоб стати зразком передової
європейської практики організації та забезпечення якісної освіти рідною мовою для
біженців з України.Az orosz invázió kitörése óta ukrán állampolgárok milliói kerestek menedéket
Romániában, a legfrissebb jelentések szerint az emberek jelentős száma máig az országban
maradt. A román kormány adatai szerint 2024 áprilisáig körülbelül 154 617 ukrán
menekült, köztük 50 000 iskoláskorú gyermek tartózkodott az országban. A válság előtt
Románia szilárd oktatási nyelvi jogokat biztosított mintegy 40 000 ukrán kisebbségi
állampolgárnak. Jelen tanulmány ezeket a már meglévő nyelvi jogokat vizsgálja Románia
jogrendszerén belül, a közoktatási rendelkezésekre összpontosítva. A vizsgálat központi
kérdése az, hogy a romániai ukrán kisebbségnek biztosított átfogó nyelvi jogokat ki
lehetne-e terjeszteni az ukrán ajkú menekültekre is.
A tanulmány bevezetője kontextusba helyezi a menekültválságot, és felvázolja a
romániai kisebbségi nyelvi jogok törvényi kereteit. A jogi elemzés kiterjed az alkotmányos
és az alkotmányon kívüli rendelkezésekre, valamint olyan nemzetközi egyezmények
vizsgálatára, mint a Románia és Ukrajna közötti kétoldalú szerződés, a Nemzeti
Kisebbségek Védelméről szóló Keretegyezmény, valamint a Regionális vagy Kisebbségi
Nyelvek Európai Chartája. Különös hangsúlyt kapnak az oktatási rendelkezések, beleértve
a tantervek tervezését, a tankönyveket, az oktatás nyelvét és a döntéshozatalt.
E sarkalatos kérdések megválaszolásával a tanulmány hozzájárul az európai kisebbségi
nyelvi jogok személyi hatókörével kapcsolatos elméleti diskurzushoz, és árnyalt betekintést
nyújt Románia kisebbségi nyelvi oktatásának jogi keretébe. A kutatás azt is igyekszik
megvilágítani, hogy Románia jogi kötelezettségvállalásai miként alkalmazkodnak a már
kialakult kisebbségi közösségekhez és az újonnan érkezett, hasonló nyelvi és kulturális
hátterű menekültekhez. További szociológiai kutatások szükségesek az ukrán nyelvű
oktatás megvalósításának feltárásához az ukrán menekültek számára, amely túlmutat jelen
tanulmány keretein. Ennek ellenére Románia rendelkezik a szükséges jogi kerettel ahhoz,
hogy egy bevált gyakorlati modellként szolgálhasson Európában az ukrán menekültek
minőségi anyanyelvi oktatásának megszervezése és biztosítása terén
Одержання наночастинок на основі міді із розчинів
No full textA szakdolgozatunk során célunk réz alapú nanorészecskék előállítása volt
oldatokból, amelyhez első lépésként alaposan áttanulmányoztuk a témában elérhető
szakirodalmat. Az irodalmi áttekintés alapján kiválasztottuk az előállítás és a vizsgálatok
módját, majd a kísérleteket két különböző közegben végeztük el: savas és lúgos közegben.
A savas közegben végzett vizsgálatok során különböző koncentrációjú oldatokat
használtunk, amelyekhez különböző arányokban adtunk 5%-os aszkorbinsav oldatot. Az
eredmények alapján arra a következtetésre jutottunk, hogy az aszkorbinsavval való
redukció nem ad egyöntetű eredményt a réz alapú nanorészecskék előállítása során.
Lúgos közegben két különböző módszerrel próbálkoztunk. Az első módszernél
különböző koncentrációjú oldatokat készítettünk, amelyekhez glükózt adtunk. Ennél a
módszernél a fő befolyásoló tényező az idő volt, valamint a rezet tartalmazó oldat
koncentrációja. A nanorészecskék a minta elkészítése után körülbelül 30 perccel
keletkeztek észlelhető mennyiségben 10-2 és 10-3 mol/dm3 Cu+2 koncentrációjú oldatokból.
A második módszernél különböző prekurzor és koncentrációjú oldatokat alkalmaztunk, a
pH beállítását NaOH és NH4OH segítségével végeztük, a változatlan tényező a stabilizátor
(nátrium-dodecil-szulfát) és redukálószer (hidrazin-hidrát) volt. A kísérletet két
hőmérsékleten (szoba és 50
0С) és több idótartományban végeztük. Megalapítottuk, hogy a
hőmérséklet a részecske méretre van kihatással, alacsony hőmérsékleten kisseb méretűek
keletkeznek. A koncentrációtól való függés vizsgálatánál, a grafikonok elemzése után, arra
a következtetésre jutottunk, hogy ennál a módszernél a 0,01 M koncentrációjú oldatok a
legoptimálisabbak. A pH-beállítására a NaOH alkalmazása jobb eredményt ad. Az XRD-
vizsgálatok során a csúcsok intenzitásának összehasonlítása alapján megállapítottuk, hogy
a rézen kívül az előállított minták réz(I)-oxidot is tartalmaznak.
Összefoglalva, kísérleteink során sikeresen állítottunk elő réz alapú
nanorészecskéket lúgos közegben. Eredményeink alapján tovább finomíthatjuk az
eljárásokat, hogy még precízebben irányíthassuk a nanorészecskék méretét és
tulajdonságait a jövőbeli alkalmazásokhoz
The educational process in the lens of war: modern trends in the work of a teacher
No full textРезюме. Освітянська галузь, як і всі інші галузі, зазнала великих змін в умовах
воєнного стану. 2022 рік показав, що для наших освітян немає нічого
неможливого. Вони можуть навчати навіть в умовах війни, навіть під час
блекаутів, навіть коли вже немає сил. Протягом усього року педагоги
шукали нові підходи та рішення, застосовували нестандартні методи та
цікаві прийоми. Освіта потребує чітких, швидких та вчасних рішень.
Функціонування системи освіти в умовах воєнного стану
характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання,
інноваційних форм організації освітнього процесу. Тому, для того, щоб
правильно та ефективно організувати освітній процес педагоги повинні
чітко відслідковувати сучасні тендеції в освіті, а саме: мікронавчання, soft
skills, нейроосвіта, синтез реальності, AR, AI та VR, цілісне навчання.
Зважаючи на результати дослідження, варто зауважити, що в теперішніх
умовах зміст освітнього процесу має відповідати сучасним освітнім
трендам та включати не стільки готові знання і досвід виконання
діяльності за усталеними стандартами, а й досвід саморозвитку,
самовиховання самовдосконалення педагога.Abstract. The field of education, like all other fields, underwent great changes under the
conditions of martial law. The year 2022 showed that nothing is impossible for
our educators. They can teach even in conditions of war, even during blackouts,
even when there are no more forces. Throughout the year, teachers were
looking for new approaches and solutions, used non-standard methods and
interesting techniques. Education needs clear, quick and timely decisions. The
functioning of the education system in the conditions of martial law is
characterized by an intensive search for new approaches to learning, innovative
forms of organization of the educational process. Therefore, in order to
correctly and effectively organize the educational process, teachers must
clearly monitor modern trends in education, namely: micro-learning, soft skills,
neuro-education, synthesis of reality, AR, AI and VR, holistic learning. Taking
into account the results of the research, it is worth noting that in the current
conditions the content of the educational process should correspond to modern
educational trends and include not so much ready-made knowledge and
experience of performing activities according to established standards, but also
the experience of self-development, self-education and self-improvement of
the teacher
Features of the organization of scientific and research activities of students of speciality 013 "Primary Education"
No full textРезюме. У статті висвітлено напрями організації науково-дослідницької
діяльності здобувачів вищої освіти: навчально-науковий та науководослідницький. На прикладі студентів майбутніх учителів початкової
школи та освітніх галузях «Природнича» і «Громадянська та історична»
Державного стандарту початкової освіти проілюстровано організацію їх
навчально-наукової діяльності (курсові, проєктні роботи з освітніх
компонентів, реферати тощо), яка здійснюється як обов’язкова, з
навчальною метою та орієнтацією на виконання конкретних виробничих
завдань у контексті реалізації ідей НУШ та Стандарту вищої освіти зі
спеціальності 013 «Початкова освіта». Науково-дослідницька діяльність
пов’язана з індивідуальною науковою траєкторією студентів, які
відбувається за їхньою ініціативою, виходить за межі дисциплін освітньопрофесійної програми їх підготовки, але стосується розширення та
поглиблення знань під час роботи в проблемних групах, наукових
гуртках, наукових дослідженнях кафедри тощо. Зауважено на
ефективності проєктних досліджень, організації навчальнодослідницької діяльності в індивідуальній, парній та груповій формах.Abstract. The article states the directions for organizing higher education applicants'
scientific activities: educational, scientific, and research. The organization of
their academic and scientific activities (coursework, project work on
educational components, reports, etc.), which is carried out as mandatory, is
illustrated in the example of future primary school teachers (students) in the
"Natural" and "Civic and Historical" educational areas of the State Standard of
Primary Education with an educational purpose and orientation towards the
implementation of specific production tasks in the context of the
implementation of the ideas of the External Independent Evaluation and the
Standard of Higher Education in the speciality 013 "Primary Education".
Scientific and research activity is related to the individual scientific trajectory
of students, which takes place on their initiative, goes beyond the disciplines
of the educational-professional program of their training, and refers to the
expansion and deepening of knowledge during work in problem groups,
scientific circles, scientific research of the department, etc. The effectiveness
of project research and the organization of educational and research activities
in individual, pair and group forms were noted
The features of teaching methods in online hungarian language and literature lessons during pandemic
No full texthttps://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF00014390Abstract. The first digital shift in public education in spring 2020 fundamentally
changed the learning environment for students and teachers (Czirfusz et al.
2020). The face-to-face learning-teaching process shifted to digital, online
platforms, and this changed the factors and strategies of classroom teaching
(Orhan-Beyhan 2020; Rehn et al. 2018). The online learning environment
has also influenced a number of factors in the first language classroom: the
teacher-student relationship, the features of classroom discourse, the balance
between grammar and literature lessons, the process of assessment and
evaluation (Gonda 2021, Hollóy 2022, Jánk-Lőrincz 2021). This paper investigates,
based on an interview study and a lesson-analysis study, how the
digital curriculum has changed Hungarian teachers' perceptions of first language
education and how it has influenced the activity forms and methods of
teaching in synchronous online first language lessons. The main questions of
this paper are the following:
−−What communicational and methodological features define the online
classroom?
−−How has the Hungarian teachers' view of first language education
changed during the digital curriculum period?
−−How can the ratio between teacher and student talk be characterised
in the online Hungarian (first language) classroom?
−−Typically, what types of work arrangements and methods were used
by Hungarian teachers in online first language lessons