DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
Prospective Directions of Ukrainian Business Participation in European Financial Assistance Programmes
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/9Резюме. Війна в Україні завдала величезних економічних втрат, які охоплюють як
прямі збитки від руйнувань інфраструктури, так і непрямі втрати, пов'язані з падінням
виробництва, зменшенням експорту та зростанням витрат на відновлення. Предметом
статті виступили перспективи залучення фінансування через європейські програми фінансової
допомоги для українського бізнесу в умовах післявоєнного відновлення. Метою дослідження є
узагальнення перспективних напрямів і передумов успішної участі українського бізнесу в
європейських програмах фінансової допомоги. Особлива увага приділяється аналізу фінансових
інструментів, доступних для підприємств, які за формою надання фінансової допомоги
поділяються на гранти, кредити, гарантії, інвестиції до акціонерного капіталу та технічну
допомогу. Окреслено пріоритетні напрями фінансової допомоги ЄС для України в умовах війни
та післявоєнного відновлення. У роботі детально розглядаються основні програми
фінансування ЄС, їх роль у відновленні інфраструктури, сприянні інноваціям та сталому
розвитку в Україні. Викладено передумови успішної участі бізнесу в міжнародних програмах
фінансування, серед яких: відповідність критеріям програми, фінансова та юридична
прозорість, якісний бізнес-план, докази потенціалу і стійкості бізнесу, наявність спеціальних
проєктів і міжнародних партнерів, виконання вимог звітності та моніторингу, співпраця з
міжнародними або місцевими організаціями, готовність конкурувати за гранти та
фінансування тощо. Пропонуються рекомендації щодо найбільш ефективного використання
сучасних можливостей фінансування українським бізнесом. Український бізнес, особливо
пов'язаний з інноваціями, сталим розвитком, проривними технологіями, енергетикою та
соціальними проєктами, має обнадійливі перспективи участі в міжнародних програмах
фінансової допомоги. Такі програми можуть суттєво пришвидшити зростання компаній,
забезпечуючи доступ до фінансування, міжнародних ринків, партнерських мереж і експертної
підтримки. Вони сприяють реалізації ініціатив у сферах енергоефективності, зменшення
екологічного впливу та розвитку «зеленої» економіки, а також надають навчальні та консультаційні ресурси. Завдяки цьому підприємства мають змогу вдосконалювати свою
продукцію чи послуги, знижувати витрати та підвищувати якість і
конкурентоспроможність.Az Ukrajnában zajló háború hatalmas gazdasági veszteségeket okozott, amelyek
magukban foglalják mind az infrastruktúra pusztulásából eredő közvetlen veszteségeket, mind a
termelés visszaesésével, a csökkent exporttal és a helyreállítási költségek növekedésével kapcsolatos
közvetett veszteségeket. A cikk témája az európai pénzügyi támogatási programokon keresztüli
finanszírozás vonzásának kilátásai voltak az ukrán vállalkozások számára a háború utáni újjáépítés
körülményei között. A tanulmány célja az ígéretes területek és az ukrán vállalkozások európai
pénzügyi támogatási programokban való sikeres részvételének általánosítása. A cikk különös figyelmet
fordít a vállalkozások számára rendelkezésre álló pénzügyi eszközök elemzésére: támogatások,
kölcsönök, garanciák, tőkebefektetések és technikai segítségnyújtás. A tanulmány felvázolja az EU
pénzügyi támogatásának prioritási területeit Ukrajna számára a háború és a háború utáni újjáépítés
körülményei között. A tanulmány részletesen vizsgálja a főbb EU finanszírozási programokat, azok
szerepét az infrastruktúra helyreállításában, az innováció előmozdításában és az ukrajnai fenntartható
fejlődésben. A tanulmány ismerteti a nemzetközi finanszírozási programokban való sikeres üzleti
részvétel előfeltételeit, beleértve a következőket: a program kritériumainak való megfelelést, a
pénzügyi és jogi átláthatóságot, a magas színvonalú üzleti tervezést, az üzleti potenciált és
fenntarthatóság bizonyítékát, speciális projektek és nemzetközi partnerek jelenléte, a jelentéstételi és
monitoring követelmények betartása, együttműködést nemzetközi vagy helyi szervezetekkel, a
pályázatokért és finanszírozásért való versenyt stb. A cikkben ajánlások lettek megfogalmazva a
modern finanszírozási lehetőségek iránt az ukrán vállalkozások általi leghatékonyabb felhasználásra.
Az ukrán vállalkozások, különösen az innovációval, a fenntartható fejlődéssel, az áttörést jelentő
technológiákkal, az energetikai és társadalmi projektekkel vannak szoros kapcsolatban, ígéretes
kilátásokkal rendelkeznek a nemzetközi pénzügyi támogatási programokban való részvételre. Az ilyen
programok jelentősen felgyorsíthatják a vállalatok növekedését azáltal, hogy hozzáférést biztosítanak
a finanszírozáshoz, a nemzetközi piacokhoz, a partnerhálózatokhoz és a szakértői támogatáshoz.
Hozzájárulnak az energiahatékonyság, a környezeti hatások csökkentése és a „zöld” gazdaság
fejlesztése területén indított kezdeményezések megvalósításához, valamint képzési és tanácsadási
források biztosításához. Ennek köszönhetően a vállalkozásoknak lehetőségük van termékeik vagy
szolgáltatásaik fejlesztésére, költségeik csökkentésére, valamint a minőség és a versenyképesség
növelésére.Abstract. The war in Ukraine has inflicted immense economic losses, encompassing both direct
damages resulting from infrastructure destruction and indirect losses associated with decreased
production, reduced exports, and increased recovery costs. This article explores the prospects for
attracting funding through European financial assistance programmes for Ukrainian businesses in the
context of post-war recovery. The aim of the study is to summarise the most promising directions and
prerequisites for the successful participation of Ukrainian enterprises in European financial
assistance programmes. Special attention is given to the analysis of financial instruments available to
businesses, which are categorised by the form of support into grants, loans, guarantees, equity
investments, and technical assistance. The paper outlines the EU’s priority areas for financial aid to
Ukraine during wartime and in the post-conflict recovery phase. It provides a detailed examination of
the main EU funding programmes and their role in rebuilding infrastructure, fostering innovation, and
promoting sustainable development in Ukraine. The study identifies key prerequisites for successful business participation in international funding programmes, including: alignment with programme
criteria, financial and legal transparency, a high-quality business plan, evidence of potential and
resilience, the presence of specialised projects and international partners, adherence to reporting and
monitoring requirements, collaboration with international or local organisations, and readiness to
compete for grants and funding. Recommendations are proposed to maximise the effective use of
current funding opportunities by Ukrainian businesses. Companies, particularly those operating in
innovation, sustainable development, breakthrough technologies, energy, and social initiatives, hold
promising prospects for participation in international financial assistance programmes. Such
programmes can significantly accelerate business growth by providing access to funding, international
markets, partner networks, and expert support. They facilitate the implementation of initiatives
focused on energy efficiency, reducing environmental impact, and developing a green economy, as well
as offering training and consulting resources. As a result, enterprises can enhance their products or
services, reduce costs, and improve quality and competitiveness
Проблеми та перспективи розвитку безбар'єрного туризму м. Ужгород
No full textUngvár, Kárpátalja legnagyobb, s egyben legjelentősebb városa. Számos kulturális és
történelmi attrakcióval rendelkezik, melyek éves szinten több ezer turistát, látogatót vonzanak.
Azonban a város turisztikai infrastruktúrája jelenleg nem mindenki számára egyformán
hozzáférhető. Az akadálymentesített turizmus kihívásai közé tartozik a vendéglátó-egységek, a
szálláshelyek, illetve a turisztikai látnivalók akadálymentesítése.
A turizmus, valamint a vendéglátás folyamatosan változó szektor, amely számos igényt
kielégítve nyújt élményeket a vendégek számára. Fontosnak tartjuk, hogy hangsúlyt kapjon ez
a különleges szegmense a turizmusnak, az akadálymentesített turizmus, hiszen a
fogyatékosságbarát megközelítés a szolgáltatói szférában nem csupán etikai kötelességet jelent,
hanem az üzleti siker szempontjából is elengedhetetlen.
A téma aktualitása abban rejlik, hogy sajnos egyre több a fogyatékkal élők száma a
világon, így nő az igény az akadálymentesített turizmus iránt
The Cost of Goods Sold: Controversial Aspects of Definition and Accounting
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Резюме. Поняття «собівартість реалізованих товарів» поповнило бухгалтерську
термінологію внаслідок уведення в дію НП(С)БО 9 «Запаси». Суб’єкти господарювання, котрі
провадять оптову і роздрібну торгівлю, щомісячно визначають і списують собівартість
реалізованих товарів. Типові кореспонденції рахунків операцій списання товарів, що вибули
унаслідок реалізації, затверджені Міністерством фінансів України. Представлений у НП(С)БО
9 «Запаси» приклад обчислення й запису в рахунках бухгалтерського обліку собівартості
реалізованих товарів – спірний. Поняття «собівартість» не властиве сфері купівлі-продажу, у
якій відсутній процес виготовлення предмету торгівлі. У статті з’ясовано економічну
сутність поняття «собівартість реалізованих товарів»; розглянуто встановлений Міністерством
фінансів України порядок узагальнення облікової інформації на субрахунку 902 «Собівартість
реалізованих товарів»; обґрунтовано спосіб формування на цьому субрахунку первісної вартості
реалізованих товарів. Під час дослідження порушеного у статті питання застосовано контентаналіз, такі методи, як порівняльно-правовий, аргументація, дедукція та індукція. Відзначено,
що з огляду на торговельно-технологічний процес суб’єктів оптової й роздрібної торгівлі
некоректно вживати поняття «собівартість реалізованих товарів». Доведено, що у
торговельних підприємствах мова може йти лише про первісну вартість таких товарів, у
закладах ресторанного господарства – про первісну вартість реалізованих покупних товарів і
первісну вартість сировини та купівельних напівфабрикатів, використаних для приготування
реалізованої власної продукції. В алгоритмі обчислення собівартості реалізованих товарів,
встановленому п. 22 НП(С)БО 9 «Запаси», і прикладі його застосування, наведеному в додатку
до цього стандарту бухгалтерського обліку, констатовано помилки методологічного
характеру. Запропоновано порядок запису в рахунках бухгалтерського обліку операцій списання
продажної вартості реалізованих матеріально відповідальними особами товарів, формування
у дебеті субрахунка 902 первісної вартості таких товарів. Зауваження і пропозиції до
НП(С)БО 9 спрямовані на усунення наявних у ньому суперечностей, уточнення економічних понять. Рекомендований спосіб узагальнення облікової інформації на субрахунку 902
«Собівартість реалізованих товарів» характерний для цього субрахунку бухгалтерського
обліку, документально обґрунтований.A számviteli terminológia gazdagodott az " Értékesített árúk önköltségi értéke"
fogalmában a 9. Nemzeti számviteli szabvány (standard) "Készletek" bevezetésének eredményeként. A
nagy- és kiskereskedelmet folytató jogi személyek havonta meghatározzák és leírják az eladott áruk
bekerülési értékét. Az Ukrajna Pénzügyminisztériuma által jóvá vannak hagyva az értékesítés
eredményeként elidegenített áruk leírási műveleteire vonatkozó számviteli kontírozások. Az eladott áruk
"költségének" kiszámítására és könyvelésére vonatkozó példa a 9. Nemzeti számviteli szabvány
(standard) "Készletek" című dokumentumban bemutatott számlákon ellentmondásos. A "költség"
fogalma nem sajátos a vásárlás és az értékesítés szférájában, ahol nincs a kereskedelmi tétel gyártási
folyamata. A cikkben fel van tárva az "Értékesített árúk önköltségi értéke" fogalmának gazdasági
lényege; meg van vizsgálva az Ukrajna Pénzügyminisztériuma által létrehozott 902 "Értékesített árúk
önköltségi értéke" alszámlán szereplő számviteli információk összegzésének jogi eljárása; meg van
alapozva az eladott áruk bekerülési értékének ezen az alszámlán történő kezdeti kialakításának
módszere. A cikkben felvetett kérdés tanulmányozására a tartalomelemzést és olyan módszereket vannak
alkalmazva, mint az összehasonlító jogi, érvelési, dedukciós és indukciós módszer. Meg van állapítva,
hogy a nagy- és kiskereskedelmi egységek kereskedelmi és technológiai folyamatát tekintve helytelen az
"Értékesített árúk önköltségi értéke" fogalmát használni. Bebizonyosodott, hogy a kereskedelmi
vállalkozásoknál csak az ilyen áruk bekerülési értékéröl beszélhetünk, az éttermi létesítményeknél - a
vásárolt és eladott áruk bekerülési értékéröl és a saját eladott termékek előállításához felhasznált
nyersanyagok és vásárolt félkész termékek bekerülési értékéröl. Meg van állapítva, hogy módszertani
hibák vannak az eladott áruk bekerülési értékének kiszámítására szolgáló algoritmusban, amelyet a 9.
Nemzeti számviteli szabvány (standard) "Készletek" 22. pontja, valamint az e számviteli standard
mellékletében bemutatott alkalmazási példa tartalmaz. Ki dolgozásra került egy javasolt eladott áruk
eladási értékének a pénzügyi felelősök által történő leírására vonatkozó műveletek eljárása, és az ilyen
áruk kezdeti bekerülési értékének a 902. alszámla terhére történő leírása. 9. Nemzeti számviteli
szabványhoz (standardhoz) fűzött megjegyzések és javaslatok a benne lévő ellentmondások
kiküszöbölésére és a gazdasági fogalmak tisztázására irányulnak. A 902. alszámlára vonatkozó
számviteli információk összegzésének ajánlott módszere "Az eladott áruk bekerülési értéke " jellemző
erre az alszámlára és dokumentálisan megalapozott.Abstract. The accounting terminology was enriched in the concept of "cost of goods sold " as a
result of the introduction of The National accounting regulations (standards) 9 "Inventories". The legal
entities that conduct the wholesale and retail trade monthly determine and write off the cost of goods
sold. The standard correspondence of accounts for the write-off operations of goods that were disposed
of as a result of sale approved by the Ministry of Finance of Ukraine. The example of calculating and
recording the "cost" of goods sold in the accounts presented in The National accounting regulations
(standards) 9 "Inventories" is controversial. The concept of "cost" is not peculiar to the sphere of
purchase and sale, in which there is no process of manufacturing of the trade item. In the article the
economic essence of the concept of "cost of goods sold" was found out; the legal procedure for
summarizing accounting information on subaccount 902 "Cost of Goods Sold" established by the
Ministry of Finance of Ukraine was considered; the method of the initial cost of goods sold formation
on this subaccount was substantiated. The content analysis and such methods as comparative legal,
argumentation, deduction and induction were used to study the issue raised in the article. It was noted that given the trade and technological process of wholesale and retail trade entities, it is incorrect to
use the concept of "cost of goods sold". It was proved that in trade enterprises we could only talk about
the initial cost of such goods, in restaurant establishments - about the initial cost of purchased sold
goods and the initial cost of raw materials and purchased semi-finished products used for the
preparation of their own sold products. It was stated and argued that there are methodological errors
in the algorithm for calculation of the cost of goods sold, enshrined in clause 22 of The National
accounting regulations (standards) 9 "Inventories", and in the example of its application presented in
the appendix to this accounting standard. It was proposed the procedure for operations of writing off
the sales value of sold goods by financially responsible persons, and the formation of the initial cost of
such goods in the debit of subaccount 902. The comments and suggestions to The National accounting
regulations (standards) 9 are aimed at the elimination of contradictions in it and clarification of
economic concepts. The recommended method of summarizing of accounting information on subaccount
902 "Cost of Goods Sold " specific to this subaccount was documented
Соціальні відносини в Угочанському і Берегівському комітаті у першій половині ХІХ ст. у світлі судових справ
No full textA bírósági peres eljárások a 19. század első felében nem csupán a jogviták rendezésének eszközei voltak, hanem fontos szerepet játszottak a társadalmi rend és a jogbiztonság fenntartásában is. Jelen szakdolgozat célja, hogy az Ugocsa és Bereg vármegyében keletkezett bírósági iratok elemzésén keresztül bemutassa a korszak társadalmi viszonyait, a jogi eljárások menetét, valamint a társadalmi csoportok – különösen a nemesek, jobbágyok és zsidók – közötti konfliktusok kezelésének módjait. A kutatás elsődleges forrásait a Kárpátaljai Területi Állami Levéltárban őrzött peres iratok képezik, amelyek részletes betekintést nyújtanak a korabeli törvényszéki gyakorlatba. A dolgozat foglalkozik a vármegyei bíróságok működésével, a peres eljárások struktúrájával, az ítélethozatal mechanizmusával, és elemzi az olyan jellemző ügytípusokat, mint a becsületsértés, földvita, állatlopás vagy hitelezés. Külön figyelmet kap a nemesi kiváltságokhoz való ragaszkodás, valamint a zsidó lakosság gazdasági szerepvállalása. A kutatás során feltárt esettanulmányok – például az 1809-es ugocsai nemesi felkelés, Pap Ágnes és Nagy György pere vagy Bölcsey Buday Franciska jogvitája – jól tükrözik a társadalmi értékrendet és a jogérvényesítés lehetőségeit.
A vizsgálat másodlagos forrásai közé tartoznak a korabeli jogszabályokat bemutató
adatbázisok és szakirodalmak, amelyek segítettek a jogi környezet értelmezésében. A dolgozat interdiszciplináris megközelítése – ötvözve a jogtörténetet és a társadalomtörténetet – hozzájárul a 19. századi magyar vidéki társadalom és igazságszolgáltatás működésének mélyebb megértéséhez.Резюме. Судові процеси в першій половині XIX століття були не лише засобом вирішення
юридичних спорів, але й важливим інструментом підтримання громадського порядку та правової безпеки. Метою цієї дипломної роботи є аналіз судових документів, що виникли в Угочанському та Березькому комітатах, з метою дослідження суспільнихвідносин того періоду, процедури судочинства та способів вирішення конфліктів між соціальними групами — зокрема шляхтою, селянами та єврейським населенням. Основним джерелом дослідження стали судові матеріали, що зберігаються в Закарпатському обласному державному архіві, які дають глибоке уявлення про тодішню судову практику. Робота розглядає функціонування повітових судів, структуру судового процесу, механізми винесення рішень, а також аналізує типові справи, такі як образа честі, земельні суперечки, крадіжки худоби чи позики. Особливу увагу приділено прагненню шляхти зберегти свої привілеї, а також економічній ролі єврейського населення. Представлені тематичні справи — зокрема угочанське шляхетське повстання 1809 року, процес між Агнес Пап і Дьордьом Надь, або судова справа Франциски Будай з роду Болчей — яскраво ілюструють тогочасну систему цінностей і можливості юридичного захисту. Серед вторинних джерел дослідження — бази даних і література, що описують правові норми того часу та допомагають краще зрозуміти юридичне середовище. Міждисциплінарний підхід роботи — поєднання історії права та соціальної історії — сприяє глибшому усвідомленню функціонування угорського сільського суспільства та системи правосуддя XIX століття
В'язні радянських таборів для військовополонених та примусових робіт з села Теково у світлі баз даних та спогадів
No full textA jelen dolgozat célja a második világháború utáni szovjet megszállás egyik legsúlyosabb következményének, a „málenkij robotra” való elhurcolásoknak a bemutatása, különös tekintettel a kárpátaljai Tekeháza (ukr. Tekovo) település lakóira. A kutatás alapját a Magyar Nemzeti Levéltár, a Szolyvai Emlékparkbizottság, valamint a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola adatbázisai, továbbá helyi lakosok visszaemlékezései képezik. A dolgozat feltárja a szovjet rendszer kiépítésének folyamatát, az oktatás és az egyházak helyzetét, valamint az etnikai tisztogatások jogi és történelmi aspektusait Kárpátalja kontextusában. Kiemelt figyelmet kap a település földrajzi, történelmi és társadalmi jellemzőinek elemzése, amely hozzájárul az elhurcolások hátterének megértéséhez. A dolgozat 62 elhurcolt személy adatainak részletes feldolgozásával, valamint diagramok és esettanulmányok segítségével mutatja be az áldozatok életútját, fogságba esésük körülményeit és későbbi sorsukat. A kutatás célja, hogy dokumentálja és megőrizze Tekeháza helyi közösségének e tragikus történelmi tapasztalatát, valamint hogy hozzájáruljon a kollektív emlékezet fenntartásához egy ma is kevéssé ismert, de meghatározó történelmi traumával kapcsolatban.Резюме. Метою даної роботи є дослідження однієї з найболючіших подій повоєнної радянської окупації – депортації місцевого населення на так звану «маленьку роботу» (рос. «маленькая работа») до таборів примусової праці в Радянському Союзі. Центральним об’єктом дослідження виступає село Теково (угор. Текехаза) в Закарпатській області. У роботі на основі архівних джерел (зокрема онлайн-баз даних Угорського національного архіву, Комітету пам’яті Сваляви та II. Ференц Ракоці Закарпатського угорського інституту), а також усних свідчень місцевих жителів здійснено ідентифікацію 62 депортованих осіб, з яких 21 не повернувся додому. Робота містить аналіз історичного, соціального та релігійного контексту села у 1930–1950-х роках, зокрема особливостей функціонування радянської адміністрації, школи та церков. Окрема увага приділена юридичній кваліфікації етнічних чисток як порушення міжнародного права. У дослідженні подано діаграми, що ілюструють розподіл за роком народження, статусом на момент ув’язнення, місцем та датою потрапляння в полон. Метою дипломної роботи є не лише документування та збереження пам’яті про жертв, але й привернення уваги до маловивченої сторінки трагічної історії Закарпаття, яка досі є частиною колективної пам’яті місцевої угорської громади
Аналіз давньогрецької математики
No full textAz ókori görög matematika kiemelkedő szerepet játszik a matematikatörténetben. Az ókori görögök munkássága olyan alapelveket teremtett meg, amelyek nélkülözhetetlenek és alapjaiban hozzájárultak a modern tudományok fejlődéséhez. A görög matematika nemcsak új matematikai ismereteket hozott, hanem megalapozta a tudományos gondolkodás módszertanát is, amely a deduktív logikára és a bizonyításokra épít.
Munkám alapját a legfontosabb történeti források és elemzések képezik, amelyek
a görög matematika módszertani és történeti feldolgozására összpontosítanak. A kutatás nehézségei között szerepel, hogy az ókori görög matematika forrásai széttagoltan és különböző formátumokban érhetők el. A legtöbb forrás papíralapú, ami nem teszi lehetővé a gyors és hatékony keresést, míg a digitálisan elérhető anyagok gyakran nem interaktívak, korlátozott kereshetőséggel rendelkeznek. Mindez megnehezíti a kutatók, diákok és érdeklődők számára az információk gyors elérését, ami akadályozza az ismeretek hatékony feldolgozását és felhasználását.
A diplomamunka célja a görög matematika fejlődésének és legfontosabb eredményeinek átfogó bemutatása, valamint a digitális ismeretterjesztés elősegítése a téma szélesebb körű hozzáférhetősége érdekében. Kutatásom eredménye online formában válik elérhetővé a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola belső honlapján, ezzel segítve a téma iránt érdeklődőket és a jövőbeli kutatásokat
Development of the Transcarpathian insurance market during the war
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8A cikk a kárpátaljai biztosítási piac jelenlegi helyzetét elemzi, különös tekintettel az
orosz-ukrán háborúra. A tanulmány a biztosítási üzletágban a népességvándorlás, a vállalkozások
áthelyezése és a biztosítási termékek iránti kereslet változása által vezérelt fő trendekre összpontosít.
Kiemeli a régió biztosítóinak beszámolási gyakorlatával, a biztosítási díjak és kifizetések szerkezetével,
valamint a piaci verseny mértékével kapcsolatos kihívásokat. Kárpátalja stabil hátsó régióként
azonosítható, ahol a biztosítási díjak növekedése tapasztalható, különösen az olyan kötelező biztosítási
típusok esetében, mint a KFT (Gépjármű-felelősség) és a Zöldkártya. Az önkéntes szegmensben,
beleértve az utazási és életbiztosítást is, a díjak csökkenését figyelték meg a háborús körülmények miatt.
A kárpátaljai régió biztosítási üzletágának fejlődésének elemzése azt mutatta, hogy egyrészt kialakult és
működik a biztosítási piac a régióban. Ezzel szemben a biztosítási üzletág fejlettsége nem kielégítőnek
értékelhető. Ez a helyzet azért alakult ki, mert a régióban meglévő biztosítási üzletág spontán módon
fejlődött, annak ellenére, hogy történelmi háttere volt, speciális fejlesztési programok, illetve állami és
regionális hatóságok támogatása nélkül. A népességvándorlás, a vállalkozások áttelepülése, valamint a
régió humanitárius és logisztikai csomópontként betöltött szerepének növekedése lehetőséget teremt a
fejlődésre, ugyanakkor megköveteli a biztosítási termékek és szolgáltatások új feltételekhez való
igazítását. A pozitív trendek mellett, mint például egyes vállalatok piaci részesedésének növekedése,
kihívások is megjelennek, különösen a növekvő kárhányaddal kapcsolatban, különösen a nemzetközi
politikák tekintetében. A cikk javaslatokat tesz a biztosítótársaságok hatékonyságának növelésére a
régióban, ideértve a biztosítási termékek új feltételekhez való igazítását és az európai partnerekkel való
együttműködés bővítését. A következtetés hangsúlyozza, hogy a kárpátaljai biztosítási üzletág
fenntartható fejlődése érdekében átfogó állami és regionális támogatásra van szükség.Резюме. У статті проаналізовано сучасний стан страхового ринку Закарпатської
області, зокрема в контексті російсько-української війни. Дослідження зосереджено на
ключових тенденціях у страховому бізнесі, спричинених міграцією населення, переміщенням
бізнесу та змінами попиту на страхові продукти. У ньому висвітлено проблеми, пов’язані зі
звітністю страхових компаній у регіоні, структурою страхових премій та виплат, а також
рівнем ринкової конкуренції. Закарпаття визначено як стабільний тиловий регіон, де
спостерігається зростання страхових премій, особливо за обов’язковими видами страхування,
такими як обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних
засобів (внутрішні договори) та Зелена карта. Однак через реалії воєнного часу спостерігається
зниження премій у добровільному сегменті, включаючи туристичне страхування та
страхування життя. Аналіз розвитку страхової справи в Закарпатській області показав, що, з
одного боку, в регіоні сформувався і функціонує страховий ринок. З іншого боку, стан розвитку
страхової справи можна оцінити як незадовільний. Така ситуація склалася через те, що
існуючий страховий бізнес в регіоні розвивався стихійно, незважаючи на певну історичну основу,
без спеціально розроблених програм розвитку та підтримки з боку держави та регіональної
влади. Міграція населення, переміщення бізнесу та зростання ролі регіону як гуманітарного та
логістичного центру створюють можливості для розвитку, але водночас вимагають адаптації
страхових продуктів та послуг до нових умов. Поряд із позитивними тенденціями, такими як
збільшення частки ринку певних компаній, також виникають проблеми, зокрема пов’язані зі
зростанням частки збитків, особливо щодо міжнародних політик. У статті запропоновано
шляхи підвищення ефективності страхових компаній регіону, зокрема адаптацію страхових
продуктів до нових умов та розширення співпраці з європейськими партнерами. У висновку наголошується на необхідності всебічної підтримки з боку держави та обласної влади для
забезпечення сталого розвитку страхового бізнесу Закарпаття.Abstract. The article analyzes the current state of the insurance market in the Transcarpathian
region, particularly in the context of the Russia-Ukraine war. The study focuses on key trends in the
insurance business driven by population migration, business relocation, and changes in demand for
insurance products. It highlights challenges related to the reporting practices of insurance companies
in the region, the structure of insurance premiums and payouts, as well as the level of market
competition. Transcarpathia is identified as a stable rear region experiencing growth in insurance
premiums, especially for compulsory types of insurance such as MTPL (Motor Third-Party Liability)
and the Green Card. However, a decline in premiums in the voluntary segment, including travel and life
insurance, has been noted due to wartime realities. The analysis of the development of the insurance
business in the Zakarpattia region has shown that, on the one hand, an insurance market has been
formed and is functioning in the region. On the other hand, the state of development of the insurance
business can be assessed as unsatisfactory. This situation has arisen because the existing insurance
business in the region developed spontaneously, despite having some historical background, without
specially designed development programs or support from the state and regional authorities. Population
migration, business relocation, and the region's growing role as a humanitarian and logistical hub
create opportunities for development but simultaneously require the adaptation of insurance products
and services to new conditions. Alongside positive trends, such as the increased market share of certain
companies, challenges are also emerging, particularly related to the rising claims ratio, especially for
international policies. The article proposes ways to enhance the efficiency of insurance companies in
the region, including adapting insurance products to new conditions and expanding cooperation with
European partners. The conclusion emphasizes the need for comprehensive support from the state and
regional authorities to ensure the sustainable development of the insurance business in Transcarpathia
Порівняльний аналіз досвіду подорожування поколінь «Y» та «Z» мешканців Великоберезького мікрорегіону (Берегівський район) на основі анкетного опитування
No full textSzakdolgozatom témája az „y” és „z” generációk utazási szokásainak összehasonlító
elemzése kérdőíves felmérés alapján a nagyberegi mikrorégió példáján. Célom, hogy
összehasonlítsam és bemutassam, hogy a nagyberegi mikrorégióban élő Y és Z generációs
lakosoknak miben különbözik és hasonlít az utazási szokásuk. Aktuálisnak tartom ezt a témát,
mivel a két generáció két különböző korban nevelkedett és nőtt fel, eltérő életstílussal és
értékrenddel rendelkeznek
A halászat és az akvakultúra fejlesztése Ukrajna európai integrációs folyamatának összefüggésében
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Abstract. Aquatic bioresources are a valuable component of the population's nutrition and they
play a significant role in ensuring global food security. Unlike global tendencies, Ukraine has
experienced a persistent decline in fisheries and aquaculture production over the past decades (2000-
2022).
The purpose of this study is to determine the impact of European integration on the Ukrainian
fisheries and aquaculture sector and to summarise the key measures for effective fishing management
in Ukraine. The methodological basis of this study included such methods of scientific cognition:
monographic, dialectical, tabular, graphical, abstract and logical. Legislative and regulatory acts of
Ukraine and the EU, scientific works of domestic and foreign scientists, as well as statistical indicators
served as the primary sources of information during the research. The author used the data of the State
Statistics Service of Ukraine, Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, EUROSTAT.
The main factors that slow down the development of the Ukrainian fishing industry have been
summarised: high level of moral and physical depreciation of fixed assets; sectoral shadowing due to
the lack of proper control and accountability for not submitting reports; problems with the supply of fish
planting materials; negative anthropogenic and climatic impacts on aquatic ecosystems etc. Including
Ukraine's aspirations for European integration, it is essential to consider the potential consequences of
EU accession for the Ukrainian fisheries and aquaculture. The primary expected advantages include:
de-shadowing, improving the quality of fish products, increasing funding, expanding export potential,
modernising of outdated equipment, and gaining access to innovative technologies and practices in fish
extraction and processing. The dynamic of foreign trade of fish and crustaceans of Ukraine with EU
countries shows that, despite the small share of fish and crustaceans in the overall commodity structure
with EU countries, exports of these items had a positive growth trend before the full-scale war. However,
in 2022 fish and crustaceans exports to EU countries have decreased by more than one and a half times,.
To ensure effective management of the domestic fishing industry in the context of European integration,
it is crucial to: bring the national legislation in line with the European one, including the implementation
of more than 30 EU acts; digitalise and deregulate the industry, ensuring traceability of aquatic
bioresources; implement sustainable fishing practices, including the development of organic
aquaculture, etc.A vízi biológiai erőforrások a lakosság táplálkozásának értékes összetevői, és jelentős
szerepet játszanak a globális élelmezésbiztonság biztosításában. A globális tendenciákkal ellentétben
Ukrajnában az elmúlt évtizedekben (2000-2022) a halászati és akvakultúra-termelés tartósan csökkent.
E tanulmány célja, hogy meghatározza az európai integráció hatását az ukrán halászati és
akvakultúra-ágazatra, és összefoglalja a hatékony halászati gazdálkodás kulcsfontosságú intézkedéseit
Ukrajnában. A tanulmány módszertani alapját következő módszerek képezték: monografikus,
dialektikus, táblázatos, grafikus, absztrakt és logikai. A kutatás során elsődleges információforrásként
Ukrajna és az EU törvényi és rendeleti aktusai, hazai és külföldi tudósok tudományos munkái, valamint
statisztikai mutatók szolgáltak. A szerző felhasználta az Ukrán Állami Statisztikai Szolgálat, Ukrajna
Agrárpolitikai és Élelmezésügyi Minisztériuma, az EUROSTAT adatait.
Az ukrán halászati ágazat fejlődését lassító fő tényezők a következők: az tárgyi eszközök magas
szintű erkölcsi és fizikai értékcsökkenése; a megfelelő ellenőrzés hiánya miatti ágazati árnyékolás és a
jelentések benyújtásának elmulasztása miatti elszámoltathatóság; a haltelepítési anyagok ellátásával
kapcsolatos problémák; a vízi ökoszisztémákra gyakorolt negatív antropogén és éghajlati hatások stb.
Ukrajna európai integrációs törekvéseit is figyelembe véve alapvető fontosságú, hogy megvizsgáljuk az
EU-csatlakozás lehetséges következményeit az ukrán halászatra és akvakultúrára nézve. Az elsődleges
várható előnyök a következők: árnyékmentesítés, a haltermékek minőségének javítása, a finanszírozás
növelése, az exportlehetőségek bővítése, az elavult berendezések korszerűsítése, valamint a halak
kitermelésével és feldolgozásával kapcsolatos innovatív technológiákhoz és gyakorlatokhoz való
hozzáférés. Ukrajna és az EU országai közötti hal- és rákfélék külkereskedelmének dinamikája azt
mutatja, hogy annak ellenére, hogy a halak és rákfélék részesedése az EU országaival folytatott teljes
áruszerkezetben csekély, e termékek kivitele a teljes körű háború előtt pozitív növekedési tendenciát
mutatott. Azonban 2022-ben az uniós országokba irányuló hal- és rákfélék kivitele több mint
másfélszeresére csökkent,. A hazai halászati ágazat hatékony irányításának biztosítása érdekében az
európai integráció összefüggésében elengedhetetlenül fontos: a nemzeti jogszabályok összhangba
hozása az európai jogszabályokkal, beleértve a több mint 30 uniós jogszabály végrehajtását; az ágazat
digitalizálása és deregulációja, a vízi biológiai erőforrások nyomon követhetőségének biztosítása;
fenntartható halászati gyakorlatok bevezetése, beleértve az ökológiai akvakultúra fejlesztését stb.Резюме. Водні біоресурси є цінним компонентом харчування населення та відіграють
значну роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. На відміну від світових тенденцій, в
Україні протягом останніх десятиліть (2000-2022 рр.) спостерігалося стійке зниження обсягів
добування (вилову) у рибогосподарському секторі.
Метою дослідження є визначення впливу європейської інтеграції на український сектор
рибальства та аквакультури, а також узагальнення ключових заходів для ефективного
управління рибним господарством України. Методологічною основою дослідження стали такі
методи наукового пізнання: монографічний, діалектичний, табличний, графічний та
абстрактно-логічний. Основними джерелами інформації під час дослідження були законодавчі
та нормативні акти України та ЄС, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, а також
статистичні показники. Зокрема, використано дані Державної служби статистики України,
Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також EUROSTAT.
У роботі узагальнено основні фактори, які гальмують розвиток української рибної галузі:
високий рівень морального та фізичного зносу основних засобів; тінізація галузі через брак
належного контролю та відповідальності за неподання звітності; проблеми з постачанням
рибопосадкового матеріалу; негативний антропогенний та кліматичний вплив на водні
екосистеми тощо. З огляду на прагнення України до європейської інтеграції, важливо
враховувати потенційні наслідки вступу до ЄС для українського сектору рибальства та
аквакультури. Зокрема, до основних очікуваних переваг слід віднести: детінізацію галузі,
покращення якості рибної продукції, збільшення фінансування, розширення експортного
потенціалу, модернізацію застарілого обладнання та доступ до інноваційних технологій і практик у сфері вилову та переробки риби. Динаміка зовнішньої торгівлі рибою та
ракоподібними України з країнами ЄС свідчить, що, незважаючи на невелику частку цієї
продукції в загальній товарній структурі з ЄС, експорт риби та ракоподібних демонстрував
позитивну динаміку до початку повномасштабної війни. Однак у 2022 році експорт риби та
ракоподібних до країн ЄС знизився більш ніж у півтора раза. Для забезпечення ефективного
управління вітчизняною рибною галуззю в умовах європейської інтеграції необхідно:
гармонізувати національне законодавство з європейським, включаючи впровадження понад 30
актів ЄС; цифровізувати та дерегулювати галузь, забезпечивши простежуваність водних
біоресурсів; впровадити сталі практики рибальства, включаючи розвиток органічної
аквакультури, тощо
Digitalization in quality management of tourism services
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Резюме. Конкуренція на ринку вимагає використання новітніх цифрових технологій,
які забезпечують, у тому числі, якість туристичних послуг. Специфіка туристичної галузі
полягає у злагодженій роботі різних суб’єктів господарювання задіяних у формуванні,
просуванні та реалізації туристичного продукту. Якість туристичних послуг залежить від
ступеня процесу діджиталізації підприємств-виробників основних послуг (засоби розміщення,
підприємства харчування, транспортні та страхові підприємства), підприємств, які надають
додаткові послуги (лікувальні, побутові, оздоровчі, торгівельні та інші заклади), підприємствпосередників, що надають спеціалізовані послуги (туристичні оператори, туристичні
агентства та ін.). Метою дослідження стало розкриття сутності якості туристичних послуг,
дотримання основних принципів TQM (тотального управління якістю) під час їх надання,
обґрунтування на концептуальному рівні застосування інструментарію діджиталізації у
забезпеченні якості послуг суб’єктів туристичної діяльності, як одного з напрямів підвищення
ефективності роботи підприємства та забезпечення його конкурентних переваг на
внутрішньому і міжнародному ринках. Застосування методів аналізу і синтезу дало
можливість оцінити витрати на реалізацію діджиталізації, у тому числі електронного
туризму, виявити основні принципи TQM у наданні туристичних послуг. Підтверджено
гіпотезу, що одним із драйверів забезпечення якісного надання туристичних послуг є
використання сучасних цифрових технологій та спільна робота суб’єктів господарювання
задіяних у даному процесі. Розкрито процес реалізації принципів управління якістю
туристичних послуг із застосуванням новітніх інструментів діджиталізації та основні їх
переваги. Описано практичне застосування суб’єктами туристичної діяльності новітніх
інструментів діджиталізації з метою дотримання ними системи взаємодіючих і
взаємодоповнюючих вимог, що формують якість туристичних послуг, а саме: політики та цілей
у сфері якості; організації роботи з якості; аналізу керівництвом функціонування системи
якості; документального оформлення системи якості; взаємодії зі споживачем туристичних
послуг; розробки і ведення документації; управління процесами; контролю та оцінювання якості
туристичної послуги; аналізу відповідності якості туристичних послуг вимогам споживачів;
здійснення коригувальних дій; підготовки кадрів.A piaci verseny megköveteli a legújabb digitális technológiák alkalmazását, amelyek
többek között a turisztikai szolgáltatások minőségét is biztosítják. A turizmus sajátossága az, hogy
különböző gazdasági szereplők összehangolt munkáján alapul, akik részt vesznek a turisztikai termék
kialakításában, promóciójában és értékesítésében. A kutatás célja a turisztikai szolgáltatások
minőségének lényegének feltárása, a TQM (Total Quality Management - Teljes Körű
Minőségmenedzsment) alapelveinek betartása a szolgáltatásnyújtás során, valamint a digitalizációs
eszköztár alkalmazásának koncepcionális szintű megalapozása a turisztikai vállalkozások
szolgáltatásainak minőségbiztosítása érdekében. Ez egyike azon irányoknak, amelyek hozzájárulnak a
vállalat hatékonyságának növeléséhez és versenyelőnyének biztosításához mind a hazai, mind a
nemzetközi piacokon. Az elemzési és szintézismódszerek alkalmazása lehetővé tette a digitalizáció,
beleértve az e-turizmus megvalósításának költségeinek értékelését, valamint a TQM alapelveinek
feltárását a turisztikai szolgáltatások terén. A kutatás megerősítette azt a hipotézist, hogy a turisztikai
szolgáltatások minőségének biztosításának egyik fő mozgatórugója a modern digitális technológiák
alkalmazása és az ebben a folyamatban részt vevő gazdasági szereplők együttműködése. A tanulmány
feltárja a turisztikai szolgáltatások minőségirányítási elveinek megvalósítási folyamatát a digitalizáció
legújabb eszközeinek alkalmazásával, valamint ezek fő előnyeit. Ismerteti a turisztikai vállalkozások
gyakorlati alkalmazását a digitalizáció modern eszközeinek használatára annak érdekében, hogy
megfeleljenek az egymással kölcsönösen összefüggő és kiegészítő követelmények rendszerének, amely
meghatározza a turisztikai szolgáltatások minőségét. Ide tartoznak a következők: minőségpolitika és
célkitűzések; a minőségmenedzsment szervezése; a vezetőség által végzett minőségirányítási rendszer
elemzése; a minőségirányítási rendszer dokumentációja; a turisztikai szolgáltatások fogyasztóival való
interakció; a dokumentáció kidolgozása és kezelése; folyamatmenedzsment; a turisztikai szolgáltatások
minőségének ellenőrzése és értékelése; a szolgáltatások fogyasztói követelményeknek való
megfelelőségének elemzése; korrekciós intézkedések végrehajtása; valamint a személyzet képzése.Abstract. Сompetition in the market requires the use of the latest digital technologies, which
ensure, among other things, the quality of tourist services. The specificity of the tourism industry lies in
the coordinated work of various business entities involved in the formation, promotion and sale of a
tourist product. The quality of tourist services depends on the degree of digitalization of enterprises
producing basic services (accommodation facilities, catering enterprises, transport and insurance
enterprises), enterprises providing additional services (medical, household, health, trade and other
establishments), intermediary enterprises providing specialized services (tour operators, travel
agencies, etc.). The aim of the study was to reveal the essence of the quality of tourist services, to observe
the basic principles of TQM (total quality management) when providing them, to substantiate at the
conceptual level the use of digitalization tools in ensuring the quality of services of tourism entities, as
one of the directions of increasing the efficiency of the enterprise and ensuring its competitive
advantages in the domestic and international markets. The use of analysis and synthesis methods made
it possible to estimate the costs of implementing digitalization, including e-tourism, to identify the basic
principles of TQM in the provision of tourist services. The hypothesis was confirmed that one of the
drivers of ensuring the quality of tourist services is the use of modern digital technologies and the joint
work of business entities involved in this process. The process of implementing the principles of quality
management of tourist services using the latest digitalization tools and their main advantages is
disclosed. The practical application of the latest digitalization tools by tourism entities is described in
order to comply with the system of interacting and complementary requirements that form the quality of
tourist services, namely: policies and goals in the field of quality; organization of quality work; analysis
by management of the functioning of the quality system; documentation of the quality system; interaction with the consumer of tourist services; development and maintenance of documentation; process
management; control and assessment of the quality of tourist services; analysis of the compliance of the
quality of tourist services with consumer requirements; implementation of corrective actions; training
of personnel