DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
Anatomical and physiological knowledge as a factor in optimizing inclusive educational environments
Get PDFВесь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-16?authuser=0Резюме. У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти впровадження
анатомічних та валеологічних знань у практику інклюзивного освітнього середовища.
Проаналізовано сутність анатомічних та валеологічних знань як важливого чинника
формування здоров’язбережувальних компетентностей учнів з особливими освітніми
потребами. Обґрунтовано значення анатомічного та валеологічного підходу для
гармонійного поєднання освітніх і корекційно-розвивальних завдань у школі, що сприяє
збереженню та зміцненню фізичного і психічного здоров’я, розвитку соціальної активності
та підвищенню рівня адаптації дітей до навчального середовища.Abstract. The article discusses the theoretical and practical aspects of implementing anatomical and
valeological knowledge into the practice of an inclusive educational environment. The essence of
anatomical and valeological knowledge as an important factor in the formation of health-saving
competencies of students with special educational needs is analyzed. The importance of the
anatomical and valeological approach for the harmonious combination of educational and
corrective-developmental tasks at school is substantiated, which contributes to the preservation
and strengthening of physical and mental health, the development of social activity, and an
increase in the level of adaptation of children to the educational environment.
Particular attention is focused on the need to integrate anatomical and valeological
components into the educational process through the use of modern health-saving technologies,
innovative methods, and individually-oriented approaches. The main directions of methodological
support for teachers have been identified, in particular, improving their valeological competence,
improving the forms and methods of educational work, and cooperating with parents and
specialists from inclusive resource centers.
It is concluded that the implementation of anatomical and valeological knowledge into the
practice of inclusive education requires comprehensive interaction between all participants in the educational process and the creation of a favorable inclusive environment that will ensure effective
learning, upbringing, and development of children with special educational needs
Тема кохання, смерті та часу в найкращих англійських сонетах, віршах та пасторалі епохи відродження
Get PDF
Using digital tools in project management
Get PDFРезюме. Актуальність. У сучасному бізнес-середовищі, що зазнає постійних
змін під впливом глобальних криз, цифровізація управлінських процесів стала
не лише технологічною необхідністю, а й стратегічним інструментом
забезпечення стійкості та конкурентоспроможності організацій.
Управління проєктами трансформується з технічної функції у багатовимірну
дисципліну, що поєднує цифрові рішення, гнучкі методології та соціальні
аспекти командної взаємодії. Метою статті є комплексне аналіз
можливостей використання цифрових інструментів в управлінні проєктами,
з акцентом на комбіновані моделі управління, які поєднують елементи
традиційних та гнучких підходів, а також їх застосування в умовах
гібридного та дистанційного режиму роботи. Методи. У дослідженні використано аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз традиційних і
цифрових підходів, системний підхід до оцінки ефективності управлінських
моделей, а також метод узагальнення для формулювання практичних
рекомендацій. Результати. Встановлено, що цифрові платформи (Microsoft
Teams, Jira, Trello, Asana, Slack), інструменти аналітики (Hubstaff, Time
Doctor) та алгоритми штучного інтелекту сприяють підвищенню
ефективності управління проєктами. Комбіновані моделі забезпечують
гнучкість, покращене управління ризиками та ефективну командну
взаємодію. Наведено приклади застосування цифрових рішень у
туристичному, готельному та ресторанному бізнесі, де вони дозволяють
адаптуватися до змін ринку та покращити якість обслуговування.
Висновки. Цифровізація управління проєктами є ключовим чинником
адаптації організацій до викликів посткризового світу. Подальші
дослідження мають бути спрямовані на вирішення невивчених аспектів,
зокрема інтеграцію цифрових інструментів у малих підприємствах,
психологічні виклики дистанційної роботи та етичні питання
використання ШІ.Abstract. In today’s business environment, which is constantly evolving under
the influence of global crises, the digitalization of management processes has
become not only a technological necessity but also a strategic tool for ensuring
organizational resilience and competitiveness. Project management is transforming
from a purely technical function into a multidimensional discipline that integrates
digital solutions, agile methodologies, and the social dynamics of team
collaboration. Methodology. This article aims to provide a comprehensive analysis
of the potential utilization of digital tools in project management, with a specific
emphasis on hybrid models that integrate elements of both traditional and agile
methodologies, and on their implementation within hybrid and remote work
environments. Methods. The study employs a literature review, comparative
analysis of traditional and digital approaches, a systems approach to evaluating the
effectiveness of management models, and generalization methods to formulate
practical recommendations. Results. The findings demonstrate that digital platforms
(Microsoft Teams, Jira, Trello, Asana, Slack), analytics tools (Hubstaff, Time
Doctor), and artificial intelligence algorithms significantly enhance project
management efficiency. Hybrid models provide flexibility, improved risk
management, and more effective team collaboration. The article presents examples
of digital tool implementation in the tourism, hospitality, and restaurant industries,
where such tools enable organizations to adapt to market changes and improve
service quality. Conclusions. The digitalization of project management is a key
factor in helping organizations adapt to the challenges of the post-crisis world.
Future research should address unresolved issues such as the integration of digital tools in small enterprises, the psychological challenges of remote work, and the
ethical implications of AI use
An additive approach to dialectal phenomena in teaching hungarian as a mother tongue (вased on the studies conducted in the research centres of the Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education)
Get PDFhttps://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF00015727 Весь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-13Резюме. У статті вказано, що методи, які використовують у закладах загальної середньої
освіти для розвитку мовної та мовленнєвої компетенції учнів, є важливими. Саме від
мовних та мовленнєвих компетенцій учнів значною мірою залежить практичне
застосування мови, її престиж та цінність у суспільстві. Наголошено на тому, що на
Закарпатті в середині 2000-х років розпочалася реформа навчання угорської мови як рідної,
метою якої було оновлення змісту та методики навчання на основі адитивного підходу.
Зазначено, що адитивність, яка має бути одночасно методом і підходом у процесі
навчання угорської мови як рідної, полягає в тому, що почуття мовленнєвої впевненості
учнів можна сформувати лише тоді, якщо визнати, що мовленнєвий варіант, який вони
принесли з домашнього середовища, є говірковим і зазнав впливу міжмовних контактів.Abstract. The content and methods used in schools to teach and develop first language competencies are
of crucial importance. This has a significant influence on the usability, prestige, and value of the
given language within the community.
In Transcarpathia, a mother tongue education reform began in the mid-2000s, aiming to renew
the content and methodology of language education by introducing an additive (inclusive)
approach. Additivity – which must be both a method and a perspective in native language
education – is based on the idea that learners’ sense of linguistic security and confidence can only
be developed if we acknowledge that the language variety they bring from home is a dialectal and
contact-influenced variety. Instead of eliminating this diversity, teachers should build upon it,
teaching both the standard language and the appropriate use of different varieties and registers in
schools. By using the additive method, a certain type of linguistic awareness can be developed that
enables learners to adapt their oral and written language use to different communicative situations.
For over two decades, the Department of Philology at the Ferenc Rákóczi II Transcarpathian
Hungarian College of Higher Education and the Antal Hodinka Linguistic Research Centre have been
studying Transcarpathian Hungarian language use, bilingualism, and linguistic or dialectal attitudes. These research findings have been incorporated into Hungarian teacher training and
philology programs at the Rákóczi College and have also influenced school education.
Speakers’ linguistic consciousness and attitudes towards languages and dialects are largely
shaped by what they learn or hear at school and the attitudes they encounter from teachers. The
additive approach has proven to be an effective way of fostering linguistic confidence and
tolerance. In this study, we present the pedagogical research and theoretical foundations developed
over the past twenty years in the context of mother tongue education in Transcarpathia, supported
by empirical research findings. We also introduce tasks and methods that have been proven to
contribute to effective mother tongue education.A kárpátaljai magyar nyelvi tervezés
céljai. A kárpátaljai magyar közösség nyelvi
tervezési és oktatástervezési céljai még a 2000-es
évek elején rögzítve lettek [1] egy olyan nyelvi
és oktatástervezési koncepcióban, mely a
nyelvek, a nyelvtudás viszonylatában az
anyanyelv-domináns kétnyelvűség kialakítását,
valamint az államnyelv és (legalább) egy idegen
nyelv ismeretét irányozza elő. A koncepció céljai
között kiemelten szerepel az anyanyelv hosszú
távú megőrzése, amelynek egyik legfontosabb
színtere az iskola. Nagyon fontos, hogy az
iskolákban milyen tartalmakat milyen
módszerekkel tanítanak, milyen anyanyelvi
kompetenciákat fejlesztenek [7; 8; 9]. Ettől
nagyban függ a nyelv hasznosíthatósága,
presztízse, értéke a közösség körében [15; 18].
Kárpátalján a 2000-es évek közepén egy
anyanyelvi tantárgypedagógiai reform vette
kezdetét [9] a magyar mint anyanyelv tanításában, melynek célja az anyanyelvi nevelés
tartalmi és módszertani megújítása volt az additív
(hozzáadó) szemléletű anyanyelvi oktatási
modell bevezetésével. Az additivitás – ami az
anyanyelvi oktatásban egyszerre módszer és
szemlélet kell legyen – lényege, hogy a tanulók
anyanyelvi otthonosságérzete, nyelvhasználói
magabiztossága csak úgy alakítható ki, ha
tudomásul vesszük, hogy az otthonról hozott
anyanyelvváltozatuk egy nyelvjárási és
kontaktushatásokat mutató nyelvváltozat, és ezt a
változatot nem megsemmisíteni akarjuk, hanem
emellé, erre alapozva az iskolában megtanítjuk a
nyelv standard változatát és az egyes változatok,
regiszterek használati körét. A hozzáadó módszer
segítségével kialakítható az a fajta
nyelvhasználói tudatosság, amelynek lényege a
kommunikációs szituációhoz igazodó (szóbeli és
írásbeli) nyelvhasználat képessége
Education of foreign language communicative culture of students in higher education institutions
Get PDFВесь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-15Резюме. Соціокультурні трансформації, характерні для глобалізованого інформаційного
простору, вимагають внесення змін у процес іншомовної освіти студентів як майбутніх
фахівців. Передусім це стосується використання сучасних інформаційних технологій, які
дозволяють створювати на заняттях інтерактивне мовне середовище та розширювати
візуальний контент освітнього простору, ефективність яких у вивченні іноземної мови
доказана світовим педагогічним досвідом. Розкрито чотири рівні сформованості
іншомовної культури. Зміст іншомовної комунікативної культури включає соціальний,
лінгвокраїнознавчий, психологічний і педагогічний аспекти. Саме тому для виховання
іншомовної комунікативної культури особистості треба поетапно формувати глибокі,
систематичні іншомовні знання, загальнолюдські цінності і поведінкові алгоритми.Abstract. Modern global socio-political and economic changes arouse significant interest in the culture of
other peoples as a determining condition for the realization of the creative potential of an individual
and society as a whole. Recently, it is the foreign language that is considered a tool for the
multicultural development of students’ personalities or a means of ensuring the integration of a
person into a new society, into a new social situation.
The carrier of the culture of the people and its most important national identifier is the
language, which has a traditional character. Sociocultural transformations characteristic of the
globalized information space require changes in the process of foreign language education of
students as future specialists. First of all, this concerns the use of modern information technologies,
which allow creating an interactive language environment in classes and expanding the visual
content of the educational space, the effectiveness of which in learning a foreign language has been
proven by world pedagogical experience.
Foreign language communicative culture regulates communication between people in different
cultural contexts. It is characterized by the presence of a communicative ideal, a tolerant attitude towards the interlocutor as a value, awareness of his individual characteristics, his own
communicative abilities and the ability to master a communicative situation. This is a system of
internal human resources necessary for existence in a range of situations of interpersonal
interaction at different levels.
Four levels of formation of foreign language culture are revealed. The content of foreign
language communicative culture includes social, linguistic, regional, psychological and pedagogical
aspects. That is why, in order to educate a foreign language communicative culture of an individual,
it is necessary to gradually form deep, systematic foreign language knowledge, universal human
values and behavioral algorithms
Interaktív és gamifikált taneszközök, tanulásszervező szolgáltatások a nemzeti köznevelési portálon
No full textA Nemzeti Köznevelési Portál –NPK– (https://www.nkp.hu) egy ingyenesen használható oktatási platform, mely célja modernizálni, élményszerűbbé tenni a tanítás-tanulás folyamatát. Ebben az ellenőrzött oktatási
térben közel 260 db akkreditált digitális taneszköz (okostankönyv, okosgyűjtemény, tanári kézikönyv), 45 000 zárt végű, differenciált feladatbank
(okosfeladat, okosfeladatsor), 10 000 multimédiás tartalom (videó, animáció, hangzó anyag) és számos webes alkalmazás található, használható
szabadon.
Ingyenes regisztráció után elérhetővé válnak a tartalomfejlesztési és tanulásszervezői szolgáltatások.
Az előadásban bemutatásra kerülnek a hagyományos taneszközök digitálisan transzformált tartalmai, valamint a kizárólag NKP-felületre fejlesztett, akkreditált tananyagtartalmak.
A digitális tananyagok evolúcióján keresztül betekintést nyerhetnek a
résztvevők a digitális pedagógia magasabb szintjeibe. Válaszokat kaphatunk nem mindennapi tantárgyi kapcsolódásokra, mint az irodalom és a
matematika vagy a nyelvtan és a földrajz.
Az előadás végére a digitális felületektől idegenkedő és a profi tananyagfejlesztő is kap inspirációt, a tanórára már holnap bevihető megoldásokat.
Az NKP-n egyre bővülő, nemzetiségi nyelveken is megjelenő a tartalmakra is találnak példákat
Development of adult education in the international space
Get PDFhttps://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF00015978 Весь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-12Резюме. У зв’язку із глобалізацією і демографічними змінами освіта дорослого населення стає
все більш важливою в сучасному суспільстві, що в різних країнах діють схожі соціальні
механізми, які визначають участь освіти дорослих і зв’язок цієї участі з результатами на
ринку праці. Але переважно підвищують освіту ті, хто вже і так достатньо високо
освічений та займає досить вигідну позицію на ринку праці, що виступає як механізм
збільшення соціальної нерівності. Це особливо помітно стосовно поширеної в усіх країнах
неформальної освіти, яка організовується за рахунок роботодавців. Проблемі освіти
дорослих приділяється суттєва увага в освітній політиці розвинутих країн суспільства.Abstract. In connection with globalization and demographic changes, adult education is becoming
increasingly important in modern society, as similar social mechanisms operate in different
countries that determine the participation of adult education and the connection of this
participation with labor market results. But mainly those who are already highly educated and
occupy a fairly advantageous position in the labor market increase their education, which acts as a
mechanism for increasing social inequality. This is especially noticeable in relation to the
widespread informal education in all countries, which is organized at the expense of employers.
The problem of adult education is given significant attention in the educational policy of
developed countries. It is considered as a mechanism for achieving sustainable economic
development, guaranteeing civic progress and a democratic structure of public life; as a
manifestation of society’s responsibility for the formation of human and social capital, which is a
key element of the modern knowledge society. Recently, there has been a noticeable increase in the
number of relevant educational institutions and organizations that are directly involved in the
problems of adult education. The idea of adult education is guided by such international
organizations as UNESCO, the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD),
OOH, etc.
One of the newest forms of work with the elderly is the provision of a socio-pedagogical service called «University of the Third Age», which can be considered as one of the modern forms of social
integration of the elderly. The article analyzes information on international relations in the
development of the adult education system in different countries of the world. It is found that all
countries invest financial resources in the development of adult education. Courses and centers are
organized for adult education, which supplement previously acquired knowledge at different levels
or provide professional training without separation from production or with separation from
production. Universities and colleges also have advanced faculties in the form of evening and
correspondence studies
Strategic Alternatives for Risk Management of Enterprises’ Economic Activities
No full textВесь випуск: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/10Резюме. У статті досліджено питання удосконалення стратегічного ризикменеджменту економічної діяльності підприємств шляхом впровадження адаптивної моделі
посткризового моніторингу із фокусом на формування адаптивних управлінських механізмів,
здатних ефективно функціонувати в умовах підвищеної економічної невизначеності.
Підкреслено, що сучасне бізнес-середовище характеризується постійними коливаннями
ринкової кон’юнктури, геополітичними загрозами, технологічними зрушеннями та зміною
регуляторних вимог, що зумовлює необхідність інтеграції ризик-менеджменту в загальну
стратегію розвитку підприємства. Розкрито концепцію посткризового моніторингу як
ключового інструменту управління ризиками, який дозволяє систематично відстежувати
вплив раніше прийнятих рішень, виявляти приховані загрози та вчасно здійснювати
стратегічне коригування. Особлива увага приділена питанням створення єдиної інформаційної
бази для оцінки та прогнозування ризиків, що поєднує фінансові, виробничі, логістичні та
ринкові показники. Наголошено на важливості розвитку компетенцій персоналу у сфері
ідентифікації та реагування на ризики, при цьому акцент зроблено на пошуку ресурснооптимальних рішень для малого та середнього бізнесу, де високі витрати на навчання часто
обмежують можливість впровадження комплексних систем ризик-менеджменту.
Запропоновано адаптивну модель управління ризиками, яка передбачає взаємопов’язану
реалізацію чотирьох етапів: ідентифікація, оцінка, реагування та контроль. Модель враховує
галузеві особливості, масштаб підприємства та доступні ресурси, що робить її універсальним
інструментом для різних секторів економіки. Наведено приклади стратегічних альтернатив,
зокрема диверсифікацію напрямів діяльності, впровадження цифрових технологій моніторингу ризиків, страхування комерційних і виробничих загроз, створення партнерських альянсів та
розвиток антикризових резервів.
Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення системи
корпоративного управління, підвищення стійкості підприємств до кризових явищ та
формування стратегій довгострокового розвитку, що поєднують гнучкість та превентивний
підхід до управління ризиками.A cikk a vállalatok gazdasági tevékenység stratégiai kockázatmenedzsmentjének
fejlesztésével foglalkozik, az adaptív posztkrízis monitorozási modell bevezetésén keresztül, amely az
adaptív menedzsment mechanizmusok kialakítására összpontosít és amelyek képesek hatékonyan
működni a megnövekedett gazdasági bizonytalanság környezetében. Kiemelésre kerül, hogy a modern
üzleti környezetet a piaci konjunktúra folyamatos ingadozása, geopolitikai fenyegetések, technológiai
változások és a szabályozási követelmények változása jellemzi, ami szükségessé teszi a
kockázatmenedzsment integrálását a vállalat fejlesztési stratégiájába. Bemutatásra kerül a posztkrízis
monitorozás fogalma, mint a kockázatkezelés kulcsfontosságú eszköze, amely lehetővé teszi a
korábban hozott döntések hatásainak rendszeres nyomon követését, a rejtett fenyegetések azonosítását
és a stratégiai korrekciók időben történő végrehajtását. Különös figyelem lett fordítva egy egységes
információs alap létrehozására a kockázatok értékelésére és előrejelzésére, amely pénzügyi, termelési,
logisztikai és piaci mutatókat ötvöz. Kiemelésre kerül a személyzeti kompetenciák fejlesztésének
fontossága a kockázatok azonosításában és kezelésében, különös hangsúllyal a kis- és
középvállalkozások számára erőforrás-optimalizált megoldások keresésére, ahol a magas képzési
költségek gyakran korlátozzák a komplex kockázatkezelési rendszerek bevezetésének lehetőségét.
Javasoltatott egy adaptív kockázatkezelési modell, amely négy egymással összefüggő szakasz
végrehajtását tartalmazza: azonosítás, értékelés, reagálás és ellenőrzés. A modell figyelembe veszi az
iparági sajátosságokat, a vállalat méretét és az elérhető erőforrásokat, ezáltal univerzális eszközként
szolgál különböző gazdasági szektorok számára. Bemutatásra kerülnek a stratégiai alternatívák
példái, különös figyelmet fordítva a tevékenységi irányok diverzifikációjára, a kockázatok
monitorozására szolgáló digitális technológiák bevezetésére, a kereskedelmi és termelési fenyegetések
biztosítására, valamint a partnerségi szövetségek kialakítására és a válságellenálló tartalékok
fejlesztésére.
A tanulmány eredményei felhasználhatók a vállalatirányítási rendszer fejlesztésére, a
vállalkozások válsághelyzetekkel szembeni ellenálló képességének növelésére, valamint olyan hosszú
távú fejlesztési stratégiák kidolgozására, amelyek ötvözik a rugalmasságot és a preventív
megközelítést a kockázatkezelésben.Abstract. The article examines the improvement of strategic risk management in the economic
activities of enterprises through the implementation of an adaptive post-crisis monitoring model,
focusing on the development of adaptive management mechanisms capable of operating effectively
under heightened economic uncertainty. It is emphasized that the modern business environment is
characterized by constant market fluctuations, geopolitical threats, technological shifts, and changing
regulatory requirements, which necessitate the integration of risk management into the overall
enterprise development strategy. The concept of post-crisis monitoring is revealed as a key risk
management tool that allows systematic tracking of the impact of previously made decisions,
identifying hidden threats, and promptly implementing strategic adjustments. Special attention is paid to the creation of a unified information base for risk assessment and forecasting, combining financial,
production, logistical, and market indicators.
The importance of developing personnel competencies in risk identification and response is
underlined, with a focus on finding resource-optimal solutions for small and medium-sized businesses,
where high training costs often limit the ability to implement comprehensive risk management systems.
An adaptive risk management model is proposed, providing for the interconnected implementation of
four stages: identification, assessment, response, and control. The model takes into account industryspecific features, enterprise scale, and available resources, making it a universal tool for various
economic sectors. Examples of strategic alternatives are presented, including diversification of
activities, implementation of digital risk monitoring technologies, insurance against commercial and
production threats, creation of partnership alliances, and development of anti-crisis reserves.
The research results can be used to improve corporate governance systems, enhance enterprise
resilience to crisis phenomena, and develop long-term strategies that combine flexibility with a
preventive approach to risk management