DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
The evolution of price policy within the marketing mix in the context of inflationary trends: a statistical analysis of the ATB RETAIL company in Ukraine
No full textВесь випуск: https://econp.com.ua/index.php/journal/issue/view/20Резюме. Інфляційний тиск упродовж останніх років став одним із ключових чинників, що визначає розвиток роздрібної торгівлі в Україні. У таких умовах ціноутворення в межах комплексу маркетингу набуває особливого стратегічного значення, адже воно одночасно відображає реакцію підприємства на макроекономічні виклики та формує конкурентні переваги. Метою дослідження є виявлення особливостей трансформації цінової складової комплексу маркетингу під впливом інфляційних тенденцій на прикладі національної мережі дискаунтерів АТБ-МАРКЕТ.
Дослідження охоплює період з 2021 року по перший квартал 2025 року та ґрунтується на кількісних методах статистичного аналізу. Емпіричну базу склали середньорічні ціни 100 товарних позицій, розподілених на чотири категорії: (1) продукти харчування та безалкогольні напої; (2) алкогольні напої та тютюнові вироби; (3) одяг і взуття; (4) предмети домашнього вжитку, побутова техніка та витрати на поточне утримання житла. Для оцінки інфляційної динаміки індекси цін АТБ-МАРКЕТ зіставлялися з офіційним індексом споживчих цін (ІСЦ) Національного банку України, що дозволило здійснити порівняльний аналіз та розрахувати коефіцієнти кореляції.
Результати показали помірну (r ≈ 0,6) та статистично значущу позитивну залежність між ціновими трендами компанії та загальнонаціональними інфляційними показниками, що свідчить про загальну узгодженість цінової стратегії з макроекономічними процесами. Водночас, у 2024 році зафіксовано випадки перевищення темпів зростання цін над середнім показником по країні, що може вказувати на застосування стратегії максимізації прибутку в умовах підвищеного попиту або коливань пропозиції. Одержані результати підкреслюють необхідність подальших досліджень у напрямі комплексної оцінки взаємодії цінової політики з іншими елементами комплексу маркетингу для підвищення стійкості роздрібних мереж до інфляційних ризиків.Abstract. In recent years, persistent inflationary pressure has emerged as one of the most significant macroeconomic factors influencing the development of Ukraine’s retail sector. Within this context, the pricing component of the marketing mix acquires strategic importance, as it simultaneously reflects a company’s adaptive response to macroeconomic instability and determines its long-term competitive positioning. This study aims to explore the transformation of pricing strategies under the influence of inflationary dynamics, using the case of ATB-MARKET, Ukraine’s largest national discount retail chain.The research examines the period from 2021 through the first quarter of 2025, applying quantitative statistical methods to an empirical dataset comprising the average annual prices of 100 representative goods. These items are grouped into four categories: (1) food and non-alcoholic beverages; (2) alcoholic beverages and tobacco; (3) clothing and footwear; and (4) household goods, home appliances, and ongoing housing maintenance. Comparative analysis was conducted between ATB-MARKET internal price indices and the official Consumer Price Index (CPI) published by the National Bank of Ukraine, enabling the identification of correlation patterns and statistical dependencies
Вплив української лексики на угорську педагогічну термінологію на Закарпатті
Get PDFhttp://perspectives.pp.ua/index.php/vno/issue/view/392Abstract. This article investigates the unique pedagogical terminology
used by Hungarians in Transcarpathia, a multilingual minority context where
languages are in constant contact. Sociolinguistic research suggests that
professional terminologies are highly susceptible to second-language influence,
largely due to a lack of native-language vocational training. The study examines
how historical political shifts—from the dissolution of the Austro-Hungarian
Monarchy to Soviet and then to Ukrainian rule—have shaped the linguistic
environment, creating significant terminological diversity and compelling
linguistic adaptation.
Our research is based on two primary approaches: participant observation
and the analysis of pedagogical texts. We examine both written and spoken
pedagogical language, analyzing professional texts from local Hungarianlanguage
publications like Közoktatás and local newspapers, supplemented by
tracking loanwords and code-switching in teachers' conversations. A key finding
is the notable distinction between written and spoken terminology. Written texts
show less influence from other languages and rarely include direct loanwords,
while spoken language frequently incorporates them.
The article defines and details specific terminological variations for
educational institutions, such as the evolution of terms like gimnázium
(gymnasium) and líceum (lyceum) under new Ukrainian legislation. It also
explores unique terms for administrative roles and classroom practices, such as
the dual meanings of the word módszerész (methodologist) and the use of the term
kabinet for a classroom, both of which are directly influenced by Ukrainian. We
also analyse the adoption of direct translations and Hungarian-adapted
abbreviations for key educational reforms and exams, including the NUS (New
Ukrainian School) and the ZNO (External Independent Testing). This study
contributes to a deeper understanding of the complex interplay between language,
politics, and education in a minority context. It demonstrates how external forces
compel linguistic adaptation and innovation, leading to a hybrid linguistic system
that is both a product of historical change and a tool for professional
communication.Резюме. Ця стаття досліджує унікальну педагогічну термінологію,
яку використовують угорці на Закарпатті — у багатомовному середовищі
меншин, де мови перебувають у постійному контакті. Соціолінгвістичні
дослідження свідчать, що професійна термінологія дуже сприйнятлива до
впливу другої мови, головним чином через відсутність професійної
підготовки рідною мовою.
Коротко описано, як історичні політичні зміни — від розпаду Австро-
Угорської монархії до радянської, а потім української влади — формували
мовне середовище, створюючи значне термінологічне різноманіття та
спонукаючи до мовної адаптації.
Наше дослідження ґрунтується на двох основних підходах:
спостереженні та аналізі педагогічних текстів. Досліджено як письмову, так
і усну педагогічну мову, аналізуючи професійні тексти з місцевих
угорськомовних видань, таких як Közoktatás, та місцевих газет. Також
відстежено запозичення та перемикання кодів у розмовах учителів.
Ключовим висновком є помітна відмінність між письмовою та усною
термінологією. У письмових текстах спостерігається менший вплив інших
мов, і вони рідко містять прямі запозичення, тоді як усна мова часто їх
використовує.
У статті визначено та деталізовано специфічні термінологічні
відмінності для навчальних закладів, наприклад, еволюцію термінів
gimnázium (гімназія) та líceum (ліцей) відповідно до нового українського
законодавства.
Також розглядаються унікальні терміни для адміністра-тивних посад
і навчальних практик, як-от значення слова módszerész (методист) і
використання терміна kabinet для позначення навчального класу, обидва з
яких зазнали прямого впливу української мови. Проаналізовано
використання прямих перекладів та адаптованих угорських скорочень для
ключових освітніх реформ та іспитів, зокрема NUS – НУШ (Нова українська
школа) та ZNO – ЗНО (Зовнішнє незалежне оцінювання). Це дослідження
сприяє глибшому розумінню складної взаємодії між мовою, політикою та
освітою в контексті меншини. Воно демонструє, як зовнішні сили
спонукають до мовної адаптації та інновацій, що призводить до гібридної
мовної системи, яка є одночасно продуктом історичних змін та
інструментом професійного спілкування
Training of future masters of «Preschool Education» in a modern university through implementation of scientific and research activities and creation of effective conditions for the practical application of innovations
Get PDFhttps://opac3.brff.monguz.hu/hu/record/-/record/bibBRF00015727 Весь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-13Резюме. Стрімкий розвиток людської цивілізації, глобалізаційні процеси в суспільстві, його
інформатизації підвищують вимоги до професійної, зокрема методичної, компетентності
фахівців, майбутніх педагогів у системі дошкільної освіти. Студенти магістратури
спеціальності А2 «Дошкільна освіта» повинні опанувати науковий стиль критичного
мислення, а також такі його властивості, як системність, цілісність, логічність,
аналітичність; бути готовими до проєктно-інноваційної діяльності, до здійснення
науково-дослідної діяльності та створення ефективних умов для практичного
застосування інновацій, вибудовувати нові концепції, траєкторію професійного розвитку;
організовувати й проводити на високому науково-методичному рівні наукові дослідження.Abstract. The rapid development of human civilization, globalization processes in society, its
informatization increase the requirements for professional, in particular methodological,
competence of specialists, future teachers in the preschool education system. Students of the
master’s degree in the specialty A2 «Preschool Education» must master the scientific style of critical
thinking, as well as its properties such as systematicity, integrity, logic, and analyticity; be ready for
project-innovative activities, for carrying out scientific and research activities and creating effective
conditions for the practical application of innovations, build new concepts, a trajectory of professional development; organize and conduct scientific research at a high scientific and
methodological level.
The article highlights a number of properties inherent in the system of training masters to
ensure the quality of the educational process in a preschool education institution. It is proven that
one of the tasks of master’s training is the formation of methodological competence in future
teachers, which is considered a component of professional competence.
The positions necessary for the effective training of future masters of preschool education in a
modern innovative higher education institution are listed. Requirements for the selection of the
content of training masters in preschool education for innovative professional activity are
formulated.
The main ones in the preparation of future masters of preschool education in a modern higher
education institution in order to ensure the quality of the educational process in a preschool
education institution by carrying out scientific and research activities and creating effective
conditions for the practical application of innovations are the principles of forming the readiness of
masters to ensure the quality of the educational process in a preschool education institution, which
are shown in the article.
In order for education seekers to have the opportunity to conduct high-quality and effective
research in the conditions of an educational institution, areas of scientific and research activity are
distinguished depending on the content and nature of the conduct, which are presented in the
article.
It is emphasized that special attention in higher education institutions is paid to the study of
the issue of researcher ethics, as well as the peculiarities of the phenomenon of academic integrity,
which is fundamental in writing a high-quality and independent research.
For effective professional activity, the future educator is facilitated by the formed research
skills presented in the article
Складовi iнновацiйних методик сучасного вищого навчального закладу
No full textРезюме. Головна мета освiтньої дiяльностi вищої школи полягає в особистiсному зростаннi студентiв та їх висококвалiфiкованiй професiйнiй пiдготовцi з акцентом на самоствердження та морально-духовне вдосконалення.
З рiзних мiжнародних рейтингiв унiверситетiв випливає, що Україна, хоча i рухається вперед в галузi освiти i наукових дослiджень, але
ще суттєво вiдстає за рядом показникiв вiд провiдних унiверситетiв.
Одна з причин полягає в тому, що вже четвертий рiк триває вiйна i
заняття в унiверситетах вимагають специфiчних умов їх проведення
та застосування iнновацiйних методик навчання [1].
Тема невiдворотностi змiн у вищiй освiтi нашої держави обговорюється давно. З одного боку потрiбно оптимiзувати кiлькiсть вищих навчальних закладiв шляхом їх укрупнення, а з другого боку створенi
потужнi вищi заклади повиннi пiднести професiйну пiдготовку здобувачiв освiти на рiвень провiдних унiверситетiв свiту.
Потрiбно вiдмiтити, що у середовищi пiдприємцiв останнiм часом
активно застосовується поняття менеджменту знань, яке доцiльно, на
наш погляд, поширити на заклади освiти. Для характеристики iнновацiйних методик можемо видiлити чотири основнi складовi: менеджмент знань, культура створення вiдкритого середовища спрямованого на обмiн знаннями, лiдерство освiтнього середовища, технологiї.
Окрiм цього, освiтнє середовище вищого навчального закладу повинно
спиратися на iншi двi додатковi складовi: дослiдження та розвиток на
основi навчального плану, а також дотримання механiзмiв контролю
якостi освiти
Innovative technologies in vocational education: global trends
No full texthttps://pedagogical-academy.com/index.php/journal/issue/view/21Резюме. Актуальність. У контексті глобальної цифрової трансформації освіти
професійна підготовка стикається з новими викликами, що вимагають
переосмислення традиційних підходів до навчання. Стрімкий розвиток
технологій – штучного інтелекту (AI), віртуальної та доповненої реальності
(VR/AR), Інтернету речей (IoT), аналітики великих даних (Big Data) – зумовлює
необхідність інтеграції інноваційних рішень у професійну освіту для
забезпечення її відповідності сучасним вимогам ринку праці. Актуальність
дослідження обумовлена потребою у формуванні цифрових компетентностей
здобувачів освіти та адаптації освітніх програм до умов цифрової
економіки. Метою статті є аналіз світових трендів впровадження інноваційних технологій у професійну освіту, виявлення особливостей їх
реалізації в різних країнах та обґрунтування можливостей адаптації
ефективних практик в українському освітньому середовищі. Методи. У
дослідженні застосовано порівняльний аналіз освітніх політик, контент-аналіз
наукових джерел, узагальнення практичного досвіду країн Європи та Азії, а
також систематизацію прикладних кейсів використання цифрових технологій
у професійній освіті. Результати. Встановлено, що інноваційні технології в
професійній освіті класифікуються на цифрові (AI, VR/AR, IoT, Big Data),
педагогічні (гейміфікація, змішане навчання, проєктний підхід) та організаційні
(дуальна освіта, навчальні кластери, Lifelong Learning). У країнах Європи та Азії
активно впроваджуються AI-системи для персоналізації навчання, VR/ARтренажери для моделювання виробничих процесів, smart-лабораторії з IoTінфраструктурою, EdTech-платформи з гейміфікованими модулями. Виявлено,
що ефективність цифрової трансформації залежить від технічного
забезпечення, рівня підготовки педагогів, державної підтримки та
партнерства з бізнесом. Висновки. Цифровізація професійної освіти є
ключовим чинником модернізації освітніх систем. Європейські моделі
орієнтовані на педагогічну інтеграцію інновацій та розвиток критичного
мислення, тоді як азійські – на централізовану цифрову інфраструктуру та
індустріальні партнерства. Для України важливо адаптувати найкращі світові
практики через участь у міжнародних проєктах, що сприятиме підвищенню
якості професійної підготовки та конкурентоспроможності випускників.Abstract. In the context of global digital transformation, vocational education
faces new challenges that require a rethinking of traditional teaching approaches. The
rapid development of technologies such as artificial intelligence (AI), virtual and
augmented reality (VR/AR), the Internet of Things (IoT), and big data analytics
necessitates the integration of innovative solutions into vocational training to meet the
demands of the modern labor market. The relevance of this study lies in the need to
develop digital competencies among learners and adapt educational programs to the
realities of the digital economy. Methodology. The article aims to analyze global
trends in the implementation of innovative technologies in vocational education,
identify the specific features of their application in different countries, and justify the
potential for adapting best practices within the Ukrainian educational context.
Methods. The study employs comparative analysis of educational policies, content
analysis of scientific literature, synthesis of international experiences from European
and Asian countries, and systematization of applied cases involving digital technologies in vocational training. Results. The research identifies three main
categories of innovative technologies in vocational education: digital (AI, VR/AR, IoT,
Big Data), pedagogical (gamification, blended learning, project-based learning), and
organizational (dual education, learning clusters, lifelong learning). Countries such
as Germany, Finland, South Korea, and the Netherlands actively implement AI systems
for personalized learning, VR/AR simulators for industrial training, IoT-equipped
smart labs, and gamified EdTech platforms. The effectiveness of digital transformation
is shown to depend on technical infrastructure, teacher training, government support,
and collaboration with industry. Conclusions. The digitalization of vocational
education is a key driver of educational modernization. European models emphasize
pedagogical integration of innovations and the development of critical thinking, while
Asian models focus on centralized digital infrastructure and industrial partnerships.
For Ukraine, adapting global best practices through participation in international
initiatives such as Horizon Europe and Erasmus+ is essential for improving the quality
of vocational training and enhancing graduates’ competitiveness in the global labor
market
LLM-ek alkalmazhatósága beadott feladatok kiértékelésében
No full textBevezetés. A mesterséges intelligencia (MI) rohamos fejlődése az oktatási szektort sem hagyta érintetlenül, különösen a számonkérések és az
értékelések támogatása és automatizálása terén. A nagy nyelvi modellek
(LLM-ek), a GPT-alapú rendszerek ígéretes lehetőségeket kínálnak a szöveges feladatok kiértékelésére, de alkalmazhatóságuk és megbízhatóságuk
továbbra is kutatás tárgyát képezi [1]. Jelen tanulmány célja, hogy megvizsgálja, milyen mértékben alkalmasak az LLM-ek az instrukciók alapján
elvégzett szövegszerkesztési feladatok helyességvizsgálatára, és milyen mértékben helyettesíthetik vagy egészíthetik ki az emberi értékelést.
Kutatási háttér. A mesterséges intelligencia oktatás és számonkérés támogatási alkalmazása és elemzése szerteágazó, dinamikusan fejlődő
kutatási irány [5]. A számonkérések területén kiértékelés tekintetében a
feleletválasztós tesztek kisebb kihívást jelentenek, ezek automatikus generálása is számos kutatás célja [4]. Az esszé jellegű feladatok automatikus kiértékelése már korábban is az oktatáskutatás fókuszában állt. Az
Automated Essay Scoring (AES) rendszerek fejlődésével párhuzamosan az
LLM-ek is egyre nagyobb szerepet kapnak az írásbeli feladatok kiértékelésében [6], a szabad szöveges dolgozatok automatikus értékelése aktív
kutatási terület [3]. Bár az MI-alapú kiértékelési módszerek bizonyítottan
hatékonyak az alapvető nyelvi struktúrák, a helyesírás és a mondatszerkesztés ellenőrzésében, a komplexebb szemantikai és érvelési összefüggések
felismerése továbbra is kihívás számukra [2]. Az instrukciók alapján végrehajtott szövegszerkesztési és -formázási feladatok értékelése nem ilyen
aktívan kutatott téma, ennek keretein belül vizsgálom a generatív MI modellek alkalmazhatóságát.A Kulturális és Innovációs Minisztérium EKÖP-24 kódszámú Egyetemi Kutatói
Ösztöndíj Programjának a Nemzeti Kutatási, Fejlesztési és Innovációs Alapból
finanszírozott szakmai támogatásával készült
A jövő iskolája: innovatív digitális technológiák integrációja a tanításban
No full textAz előadás az innovatív digitális technológiák iskolai oktatásba történő
integrációjának lehetőségeit és kihívásait vizsgálja. Középpontjában az
adaptív tanulási rendszerek alkalmazása áll, melyek révén személyre szabott, dinamikusan módosítható tanulási útvonalak alakíthatók ki, így elősegítve a tanulói motiváció és aktív részvétel növelését. Prezentációnk bemutatja a legújabb technológiai eszközök, például a mesterséges intelligencia,
virtuális és kiterjesztett valóság, valamint a nagy nyelvi modelleken alapuló, generatív mesterséges intelligencia- megoldások lehetséges szerepét az
oktatási folyamatokban, miközben rávilágít az ezekkel kapcsolatos integrációs kihívásokra és jövőbeni kutatási irányokra is
Structure, means and skills of conscious self-regulation of musical-performing activity of instrumental musicians
Get PDFВесь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-16?authuser=0Резюме. У статті здійснено спробу дослідити процес саморегуляції як активність суб’єкта,
спрямована на створення та деталізацію образу майбутнього (бажаного, потрібного)
стану в системі виконавської діяльності, на адекватне оцінювання реального
(теперішнього) стану, а також на знаходження ресурсів, засобів, способів, шляхів з’єднання
теперішнього з майбутнім, реального з бажаним.Abstract. The article attempts to investigate the process of self-regulation as an activity of the subject
aimed at creating and detailing the image of the future (desired, necessary) state in the system of
performing activity, at adequately assessing the real (present) state, as well as at finding resources,
means, methods, ways of connecting the present with the future, the real with the desired.The content of regulatory processes in relation to musical and performing activities is specified,
specific circles of skills are highlighted that are necessary for its effective self-regulation, namely:
the ability to work on the image of the desired future (the image of oneself as a specialist, the
performing image, the image of the desired functional state), to create, transform, enrich, and
specify it; the ability to optimally (depending on one’s capabilities and objective circumstances)
determine, clearly formulate the goal, specify the conditions for its achievement, determine the
necessary and available resources and means of achievement, plan the process of moving towards
it; the ability to realize and analyze the current state both in one’s professional and personal
development as a specialist musician, and in the situation of real performing activities (the ability to
listen to oneself, to realistically evaluate one’s own performance, the ability to perceive and
evaluate one’s own psychophysiological state).
We consider these skills to be basic, since they ensure the functioning of the regulatory circuit,
the fullness of its structural and functional aspect. However, it is also necessary to ensure the
fullness of the substantive side of the regulatory process, that is, the brightness, affective coloring,
stability, controllability, structural complexity of images, which are the main means of selfregulation of performing activity. This is ensured by a range of skills that we have called additional,
namely: the ability to create a polymodal, complex, emotionally colored, meaningful image in the
imagination; the ability to purposefully focus on the perceptual-imaginary image, its sides, details;
to switch attention to the necessary sides, to distribute it; the ability to use images to regulate
emotional states
A monitoring mint a minőségbiztosítás eszköze a középfokú oktatási intézmények alapiskoláiban
No full textMethodological model of forming performing culture of teenagers in the process of singing activities
Get PDFВесь випуск: https://sites.google.com/uica.education/nayka/%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8-16?authuser=0Резюме. У статті здійснено аналіз наукової літератури з метою визначення методичної
моделі виконавської культури підлітків в процесі співацької діяльності. Розглянуто
відмінності та особливості дефініцій педагогічні принципи та педагогічні умови. Зважаючи
на специфіку музичного мистецтва, була звернута увага на наступні педагогічні принципи:
емоційної зацікавленості та емпатійності; інтеграції мистецьких знань; опори на
художньо-естетичний досвід; орієнтації на художньо-естетичні потреби і смаки учнів;
творчої свободи в художній інтерпретації вокального твору.Abstract. The article analyzes the scientific literature with the aim of defining a methodological model of
the performing culture of adolescents in the process of singing activities. It examines the differences
and peculiarities of definitions, educational principles, and pedagogical conditions. Considering the
specifics of musical art, attention was paid to the following principles: emotional engagement and
empathy; integration of artistic knowledge; reliance on artistic-aesthetic experience; orientation
towards the artistic-aesthetic needs and tastes of students; creative freedom in the artistic
interpretation of vocal works.
It is stated that pedagogical principles and conditions work in close interaction,
comprehensively. Important pedagogical conditions noted are: creating a pleasant and creative
atmosphere; maintaining a balance between educational and recreational functions in the
educational process; actively involving students in concert practice; stimulating the practical
implementation of musical and creative products in artistic works. Further research on the
phenomenon of performing culture among adolescents in the process of singing activity is
mentioned.
Thus, we have considered the appropriate pedagogical principles and conditions for the
formation of the performing culture of adolescents in the process of singing activity. The highlighted
pedagogical principles and conditions are focused on the need to develop the emotional sphere of
students, maintain a creative and friendly environment, maintain a balance of educational and
entertainment functions in the educational process, activate students in concert practice and
creative freedom in interpretative activity