DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
An Analysis of Grant Funding and Support Programs in the Zakarpattia Region (2022–2024)
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8A tanulmány Kárpátalja finanszírozási forrásait és támogatási programjait vizsgálja
a 2022–2024-es időszakban, a hadiállapot okozta nehéz körülmények között. A kutatás aktualitását az
a kritikus szerep határozza meg, amelyet Kárpátalja tranzit-, humanitárius és gazdasági központként
tölt be a belső menekültek tömeges megjelenése kapcsán, valamint a régió gazdasági
fenntarthatóságának szükséges támogatása. 2022 elején a megye példátlan kihívásokkal szembesült,
amelyek komplex pénzügyi forrásbevonást követeltek mind az állami költségvetésből, mind a nemzetközi
donorok és szervezetek részéről.
A tanulmány két fő támogatási irányt elemez részletesen: a szociális-humanitáriust (a belső
menekültek támogatása, lakhatási programok finanszírozása, szociális infrastruktúra fejlesztése és a
belső menekültek integrációja), valamint a gazdaságit (kis- és középvállalkozások támogatása, az
agrárágazat fejlesztése, technológiai startupok és ipari parkok létrehozása). Részletesen vizsgálja a
nemzetközi szervezetek (ENSZ, EU, USAID és mások), humanitárius alapok, illetve a szomszédos
országok, különösen Magyarország szerepét, amely jelentős anyagi és pénzügy támogatást nyújtott
ebben a nehéz időszakban, különösen az Egán Ede program révén (kis- és középvállalkozások,
gazdálkodók támogatása), a Hungary Helps programmal (humanitárius segély, generátorok, iskolák és
kórházak támogatása), a Magyar Ökumenikus Segélyszervezet (HIA), valamint az éves szociális
támogatási program révén, amely a pedagógusokat, egészségügyi dolgozókat és kulturális
szakembereket segíti.
Külön figyelmet szentel az ukrán állami programok elemzésének, többek között a kedvezményes
üzleti hitelprogram („Elérhető hitelek 5–7–9%”), a vállalkozók és gazdálkodók számára nyújtott
„eMunka” támogatási program, az „eLakás” lakhatási program, a belső menekültek lakhatási
költségeinek támogatását szolgáló „Menedék” program, illetve az ipari parkok létesítésének
támogatása kerül bemutatásra.
A tanulmány megállapítja, hogy a nemzetközi donorok és állami programok aktív támogatásának
köszönhetően sikerült mérsékelni a társadalmi feszültségeket, elősegíteni a belső menekültek
adaptációját, valamint megerősíteni a helyi gazdaságot. Bebizonyosodott, hogy a támogatási
programok komplex megvalósítása kedvezően hatott a régió társadalmi-gazdasági stabilitására, és
megteremtette a további fejlődés alapjait.Резюме. Стаття присвячена дослідженню джерел фінансування та програм грантової
підтримки Закарпатської області у складних умовах воєнного стану протягом 2022–2024 років.
Актуальність дослідження зумовлена критичною роллю Закарпаття як транзитного,
гуманітарного та економічного центру в умовах масштабних внутрішніх переміщень населення
та необхідності підтримки економічної стійкості регіону. На початку 2022 року область
зіткнулася з безпрецедентними викликами, що вимагали комплексного підходу до залучення
фінансових ресурсів як із державного бюджету, так і міжнародних донорів і організацій.
У статті здійснено аналіз двох основних напрямів підтримки регіону: соціальногуманітарного (допомога внутрішньо переміщеним особам, фінансування житлових програм,
соціальна інфраструктура та інтеграція ВПО) і економічного (фінансування малого та
середнього бізнесу, підтримка аграрного сектору, розвитку технологічних стартапів та
індустріальних парків). Детально розглянуто роль міжнародних організацій (ООН, ЄС, USAID
та інших), гуманітарних фондів, а також сусідніх країн, особливо Угорщини, яка надала значну
фінансову й матеріальну підтримку у цей складний період через програму Egán Ede (гранти для
малого та середнього підприємництва, фермерських господарств), програму Hungary Helps
(гуманітарна допомога, генератори, підтримка лікарень і шкіл), Угорську Екуменічну службу
(HIA) а також щорічну програму соціальної підтримки педагогів, медиків та культурних
працівників.
Окрему увагу приділено аналізу державних українських програм, серед яких програми
пільгового кредитування бізнесу «Доступні кредити 5–7–9%», грантові програми для
підприємців та аграріїв «єРобота», житлова програма «єОселя», програма компенсацій витрат на проживання внутрішньо переміщених осіб «Прихисток», створення індустріальних
парків.
Встановлено, що завдяки активній підтримці міжнародних донорів і державних програм
вдалося зменшити соціальну напругу в регіоні, створити умови для адаптації ВПО і посилити
місцеву економіку. Обґрунтовано, що комплексна реалізація програм підтримки мала
позитивний вплив на соціально-економічну стабільність та створила основу для подальшого
розвитку регіону.Abstract. This article investigates funding sources and grant-support programs implemented in
Zakarpattia region under the challenging conditions of martial law during 2022–2024. The relevance
of this research is determined by Zakarpattia's critical role as a transit, humanitarian, and economic
center amidst large-scale internal population displacement and the necessity to support regional
economic sustainability. At the beginning of 2022, the region faced unprecedented challenges,
demanding a comprehensive approach to attracting financial resources from the state budget, as well
as from international donors and organizations. The study analyzes two main areas of regional support: the socio-humanitarian dimension
(assistance to internally displaced persons, housing programs funding, social infrastructure
development, and integration of IDPs) and the economic dimension (support for small and mediumsized businesses, agriculture sector assistance, technological startup development, and industrial parks
creation). The role of international organizations (the UN, EU, USAID, and others), humanitarian
funds, and neighboring countries, particularly Hungary, is thoroughly examined. Hungary provided
substantial financial and material support during this challenging period through the Egán Ede
program (grants for small and medium-sized enterprises and farming households), the Hungary Helps
program (humanitarian aid, generators, support for hospitals and schools), the Hungarian Interchurch
Aid (HIA), and an annual social-support program aimed at educators, healthcare workers, and cultural
specialists.
Special attention is paid to the analysis of Ukrainian state-run programs, such as preferential
loan programs for businesses ("Affordable Loans 5–7–9%"), grant programs for entrepreneurs and
farmers ("eRobota"), the housing program ("eOselya"), the IDP accommodation cost-compensation
program ("Prykhystok"), and the creation of industrial parks.
The study concludes that, owing to active support from international donors and state-run
programs, social tensions in the region were reduced, conditions for IDP adaptation were created, and
the local economy was strengthened. It is substantiated that comprehensive implementation of support
programs has positively impacted socio-economic stability and laid foundations for further regional
development
Обчислення визначених інтегралів методом Монте-Карло
Get PDFA Monte-Carlo módszer egy olyan szimulációs módszer, amely a valószínűségszámítás és statisztika elemeit használva numerikusan értékeli ki az eredményt [4, 2]. A módszer a véletlenszerű mintavételen alapul, ennek segítségével pedig elég nagy elemű minta esetén meg lehet becsülni határozott integrálok értékét [3, 16]. Használható továbbá kockázati faktorok becslésére a gazdasági életben [17], illetve számos becsléshez, például a π értékének becsléséhez is [6].
A sztochasztikus szimulációk egy szorosan kapcsolódó kifejezés, ami ugyanazt jelenti, mint a Monte-Carlo szimuláció – nem mellesleg sokkal leíróbb is –, azonban a Monte-Carlo elnevezés szélesebb körben használatos [5]
Пам'ятки родини Царо Фогараші в історичному Угочанському комітаті
No full textA Szovjetunióban és a környező szocialista országokban nem volt lehetséges a nemesi családok kutatása. Az államalakulat felbomlása után, a rendszerváltásnak köszönhetően, mindezek a megkötések megszűntek. Magyarországon ellenben vidékünkkel, egyre többen kezdtek el nemesi családok történetével foglalkozni. A nemesi családok szerteágazó birtokrendszerekkel rendelkeztek a történelmi Magyarország területén. A 20. századi események kapcsán többször is előfordult, hogy e famíliák birtokaikat elveszítették, mivel megváltoztak az államhatárok, a közigazgatási felosztások, az adók befizetésének rendszere. A szocialista rendszer egyenesen üldözte őket, titulusaik használatát betiltották, birtokaikat kisajátították, így sokan az emigráció mellett döntöttek. A Kárpátalján maradt nemesi családok, sokszor méltatlan bánásmódban részesültek, s gyakran a helyi lakosok jóindulatára hagyatkozhattak. Mindezek ellenére, átvészelve a történelem viharait, a Czáró Fogarassy család emléke a történelmi Ugocsában élénken él még napjainkban is a kollektív emlékezetben. A Kárpátaljai Területi Állami Levéltár beregszászi osztályán található évköri leírásai alapján, illetve a kollektív emlékezetre hagyatkozva fokozatosan rajzolódik ki, a tiszaháti kisnemesi vidék egyik meghatározó középnemesi családjának birtokrendszere és családfája, az egykori történelmi Ugocsa vármegyében a 18. századtól kezdve 1975-ig.Резюме. У Радянському Союзі та сусідніх соціалістичних державах дослідження історії
аристократичних та дворянських родів було неможливим. Після падіння радянського режиму та проголошення незалежності колишніх соціалістичних республік ці заборони скасували. Як в Угорщині, так і в нашому регіоні все більшу увагу викликає дослідження історії місцевих дворянських родів. Дворянські родини мали розгалужену систему володінь по всій території колишньої Угорщини. Проте унаслідок подій ХХ століття неодноразово траплялося, що ці фамілії втрачали свої маєтки, оскільки змінювалися державні кордони, адміністративно-територіальні устрої, системи оподаткування. А соціалістичний режим прямо їх переслідував, забороняв використання титулів, націоналізував їхню власність. Тож багато з дворян обрали шлях еміграції. Дворянські родини, що залишилися на території сучасної Закарпатської області, часто зазнавали репресій та негідного поводження, неодноразово їм доводилося
покладатися на добру волю місцевих жителів. Попри це, переживши історичні
катаклізми, пам’ять про родину Царо Фогараші до тепер яскраво збереглася в
колективній свідомості населення колишнього Угочанського комітату.
Завдяки дослідженню записів Державного архіву Закарпатської області в м.
Берегово та зразків колективної пам’яті вдалося поступово з’ясувати мережу володінь та родинне дерево одного з визначальних дворянських родів Затисянщини на території колишнього Угочанського комітату, починаючи з середини XVIII століття до 1975 року
«Осінні кольори» з точки зору візуального розвитку дітей у різних вікових групах ДНЗ, з увагою на дослідження ефективності різних форм візуальних прикладів та ілюстрації
Get PDFAz aktuális problémák művészi értelmezése Max Kidruk „Kolónia. Új sötét korszak” műveiben
No full textРезюме. Сучасна українська література все активніше реагує на виклики доби, пропонуючи читачеві не лише художнє відображення дійсності, а й глибокі філософські узагальнення, що охоплюють соціальні, культурні, техногенні, етичні та екзистенційні проблеми. На тлі глобальних змін, військових конфліктів, кризи довіри до інституцій, інформаційного перевантаження та морального виснаження особистості постає необхідність осмислення майбутнього людства. Одним із найбільш яскравих прикладів художнього осмислення цих процесів є роман Макса Кідрука «Колонія. Нові темні віки» – футурологічний твір, у якому автор змальовує апокаліптичне майбутнє та водночас гостро піднімає актуальні проблеми сьогодення.
Макс Кідрук є представником нової хвилі українських письменників, які активно впроваджують у літературний простір наукову фантастику, технотрилер і соціально ангажовану літературу. Його творчість вирізняється поєднанням глибокої науковості, інтелектуалізму й емоційного напруження. Роман «Колонія. Нові темні віки» є яскравим прикладом того, як художнє слово може стати інструментом критичного осмислення сучасних загроз: зміни клімату, дегуманізації суспільства, занепаду моральних цінностей, втрати довіри до інституцій, технологічного контролю та ізоляціонізму
A Methodological Approach to Conceptualizing the Nature of Agro-Industrial Market Systems
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/8Резюме. Товарні ринки та їх системи відіграють провідну роль у продукуванні
національної доданої вартості, як головного ресурсу економічного відродження держави.
Пріоритетне завдання реалізації внутрішнього й зовнішнього потенціалу стратегічних ринків
для забезпечення їх національної укоріненості обумовлює необхідність розробки нової
методології дослідження систем агропромислових ринків. У роботі проаналізовано сучасні
методологічні підходи до визначення сутності продовольчих і ринкових систем, зокрема,
ланцюговий підхід ФАО, інклюзивний підхід розвитку систем ринків (MSD), що дозволило
встановити їх змістовні ознаки, переваги й недоліки застосування в наукових розробках.
Обґрунтовано сутнісний зв'язок теорії вертикально суміжних ринків з головними підходами до
визначення систем. На основі синтезу теорії суміжних ринків та деяких елементів системного
підходу ФАО й інклюзивного підходу MSD запропоновано авторське визначення категорії
«системи агропромислових ринків», що базується на врахуванні внутрішніх і зовнішніх
взаємовпливів різних ринків у єдиній системі. Наголошено, що базовий принцип відновлення
України «Build back better» доцільно покласти в основу розбудови систем ринків, яка передбачає
не просто довоєнне відновлення, а реконструкцію та появу нових структурних складових і
зв’язків між ними. Запропоновано типологію систем вертикально суміжних агропромислових
ринків за низкою ознак, зокрема, товарними межами, доступністю для малих виробників і
домогосподарств, домінуючим напрямом руху товарно-фінансових потоків, реакцією на виклики
й загрози. Визначено структуру системи вертикально суміжних ринків (на прикладі ринку зерна
й продуктів його переробки) та перспективні напрями її розбудови. Обґрунтовано іманентні
характеристики систем агропромислових ринків, які доцільно враховувати в ході розроблення й
впровадження комплексних механізмів їх розбудови в умовах безпекових загроз. Наукова новизна
дослідження полягає у вдосконаленні методології розбудови систем агропромислових ринків на
основі відтворювального та резильєнтного підходів шляхом визначення сутності, взаємодій і
взаємовпливів суміжних і пов’язаних ринків у системах. Отримані результати дослідження
формують наукове підґрунтя для модернізації державної агропромислової політики на засадах
національно укоріненого розвитку у воєнно-повоєнний період.Az árupiacok és rendszereik vezető szerepet töltenek be a nemzeti hozzáadott érték
előállításában, mint az állam gazdasági fellendülésének fő erőforrásaként. A stratégiai piacok belső és
külső potenciáljának kiaknázása és nemzeti gyökereik biztosítása kiemelt feladat az agráripari
piacrendszerek kutatásához és új módszertan kidolgozását tesziszükségessé. A cikk elemzi az élelmiszerés piaci rendszerek lényegének meghatározásáit modern módszertani megközelítés által, különös
tekintettel a FAO láncszemléletre, a piaci rendszerek fejlesztésének inkluzív megközelítésére (MSD),
amely lehetővé tette azok érdemi jellemzőinek, előnyeinek és hátrányainak megállapítását a tudományos
kutatásokban. A vertikálisan szomszédos piacok elmélete lényegi kapcsolata a rendszermeghatározás
főbb megközelítéseivel van összhangbant. A szomszédos piacok elméletének szintézise, valamint a FAO
rendszerszemlélet és az MSD inkluzív megközelítés egyes elemei alapján a szerző javaslatot tesz az
„agrár-ipari piaci rendszerek” kategória meghatározására, amely a különböző piacok belső és külső
kölcsönhatásainak egy rendszerben történő figyelembevételén alapul. Hangsúlyozzuk, hogy a piaci
rendszerek fejlesztésének középpontjába Ukrajna fellendülésének alapelvét, a "Build back better" elvét
kell helyezni, ami nemcsak a háború előtti fellendülést foglalja magában, hanem az újjáépítést és az új
szerkezeti elemek és ezek közötti kapcsolatok megjelenését is. A vertikálisan szomszédos agrár-ipari
piaci rendszerek tipológiáját javasoljuk számos jellemző alapján, különösen az áruk határain, a
kistermelők és a háztartások számára való hozzáférhetőségen, az áruk és a pénzügyi áramlások
domináns iránya, valamint a kihívásokra és veszélyekre adott válaszok alapján. Meghatározásra kerül
a vertikálisan szomszédos piacok rendszerének felépítése (a gabona és feldolgozott termékei piacán
példáján) és fejlesztésének ígéretes irányai. Az agráripari piaci rendszerek rejlő jellemzői
megalapozottak, amelyeket figyelembe kell venni a biztonsági fenyegetések körülményei között a
fejlesztésükre vonatkozó átfogó mechanizmusok kidolgozásakor és végrehajtásakor. A tanulmány
tudományos újdonsága abban rejlik, hogy az agráripari piaci rendszerek reprodukálható és rugalmas
megközelítéseken alapuló felépítésének módszertanát javítja a szomszédos és kapcsolódó piacok
rendszerekben való lényegének, kölcsönhatásainak és kölcsönös hatásainak meghatározásával. A kapott
kutatási eredmények tudományos alapját képezik az állami agrár-ipari politika korszerűsítésének a
háborús és a háború utáni időszak nemzeti gyökerű fejlődése alapján.Abstract. Commodity markets and their systems play a leading role in producing national added
value as the main resource for the economic revival of the state. The priority task of realizing the internal
and external potential of strategic markets to ensure their national roots necessitates the development
of a new methodology for studying agro-industrial market systems. The paper analyzes modern
methodological approaches to defining the essence of food and market systems, in particular, the FAO
chain approach, the inclusive approach to market systems development (MSD), which allowed us to
establish their substantive features, advantages and disadvantages of application in scientific
developments. The essential connection of the theory of vertically adjacent markets with the main
approaches to defining systems is substantiated. Based on the synthesis of the theory of adjacent markets
and some elements of the FAO system approach and the MSD inclusive approach, the author's definition
of the category of "agro-industrial market systems" is proposed, which is based on taking into account
the internal and external mutual influences of different markets in a single system. It is emphasized that
the basic principle of the restoration of Ukraine "Build back better" should be put as the basis for the
development of market systems, which involves not just pre-war restoration, but reconstruction and the
emergence of new structural components and connections between them. A typology of vertically
adjacent agro-industrial market systems is proposed based on a number of characteristics, in particular,
commodity boundaries, accessibility for small producers and households, the dominant direction of
commodity and financial flows, and response to challenges and threats. The structure of the system of
vertically adjacent markets (using the example of the grain and processed products market) and
promising directions for its development are determined. The inherent characteristics of agro-industrial
market systems are substantiated, which should be taken into account during the development and
implementation of complex mechanisms for their reconstruction in conditions of security threats. The scientific novelty of the study lies in improving the methodology for the reconstruction of agro-industrial
market systems based on reproducible and resilient approaches by determining the essence, interactions
and mutual influences of adjacent and related markets in the systems. The obtained research results
form a scientific basis for the modernization of state agro-industrial policy on the basis of nationally
rooted development in the war and post-war period.Статтю підготовлено в межах виконання Науково-дослідної роботи «Розбудова систем агропромислових ринків України в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграції» (державний реєстраційний номер 0124U003609)
A közép-polisszjai nyelvjárás fonetikai sajátosságainak aktualizálása Olena Lototska „Ангели в намистах” című kisprózagyűjteményében: vokalizmus
No full texthttps://aab-philologica.kmf.uz.ua/aabpРезюме. Статтю присвячено проблемі актуалізації фонетичних діалектних рис у царині
вокалізму середньополіської говірки в збірці малої прози Олени Лотоцької «Ангели в
намистах». Зауважено, що письменниця в художніх текстах, насамперед у мовленні
персонажів, продемонструвала всі основні особливості середньополіської системи
голосних, із-поміж яких – рефлексація *ě як [е] в ненаголошеній позиції та як [и] – у
наголошеній, хоча спорадично відзначено й [і], що свідчить про динамічні зміни в
діалектах; послідовність функціювання монофтонга [у] на місці етимологічного *о
здебільшого в наголошених новозакритих складах, натомість у відкритих збережено
[о]; наявність на місці давнього *е в новозакритому наголошеному складі майже
послідовно монофтонга [у] з пом’якшенням попереднього приголосного; збереження
давнього *і як [і], що має здатність пом’якшувати попередній приголосний;
реалізація *ę як монофтонга [е], перед яким [л] зберігає історичну м’якість.
Мета наукової праці – схарактеризувати фонетичні особливості середньополіської
говірки в царині вокалізму, актуалізовані в новій збірці зразків малої прози Олени
Лотоцької «Ангели в намистах».
У студії проаналізовано фонетичні риси в системі голосних, виокремлені методом
суцільного відбору із зазначеної збірки; виявлено регулярність функціювання
середньополіських фонетичних особливостей системи вокалізму в мовленні персонажів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що збірка прозових мініатюр Олени
Лотоцької «Ангели в намистах» досі не була об’єктом системного лінгвістичного
дослідження з огляду на функціювання в ній фонетичних діалектних особливостей
середньополіської системи вокалізму. Подальшого розвитку набуло питання
важливості актуалізації говіркового мовлення, насамперед архаїчних діалектних
ареалів, у художньому дискурсі сучасних письменників.
У перспективі передбачено дослідження морфологічних особливостей
середнополіської говірки, актуалізованих у збірці Олени Лотоцької «Ангели в
намистах», а також вивчення вербально представленого в ній світогляду поліщуків.Abstract. The article addresses the issue of the actualization of phonetic dialectal features in the field
of vocalism characteristic of the Central Polissian dialect, as found in Olena Lototska’s short
prose collection Ангели в намистах [Angels in Necklaces]. It is noted that the author,
especially through the speech of her characters, demonstrates all the main features of the
Central Polissian vowel system. Among these are the occurrences of *ě as [е] in unstressed
positions and as [и] in stressed ones, with sporadic occurrences of [i], indicating dynamic
changes in the dialects; the consistent use of the monophthong [у] in place of the
etymological *o, mostly in stressed newly closed syllables, while [o] is preserved in open
syllables; the presence of the monophthong [у] with softening of the preceding consonant in
place of the old *e in newly closed stressed syllables; the preservation of the old *i as [i],
which tends to soften the preceding consonant; and the realization of *ę as the monophthong
[e], with the consonant [л] before it retaining its historical palatalization.
The aim of the study is to characterize the phonetic features of the Central Polissian
dialect in the field of vocalism as actualized in Olena Lototska’s recent collection of short
prose Angels in Necklaces.
The study analyses the phonetic features of the vowel system identified through
continuous sampling from the collection. It reveals the regularity of the functioning of Central
Polissian phonetic traits in the speech of the characters.
The scientific novelty of the research lies in the fact that Lototska’s collection of prose
miniatures Angels in Necklaces has not previously been the subject of a systematic linguistic
study with regard to the phonetic dialectal features of the Central Polissian vocalism
system. The study also further develops the discussion of the importance of actualizing
dialectal speech, especially that of archaic dialectal areas, in the literary discourse of
contemporary authors.Future research is expected to focus on the morphological features of the Central Polissian
dialect as actualized in Lototska’s collection Angels in Necklaces, as well as on the worldview
of the Polissian people as represented in the verbal content of the texts.A tanulmány a közép-polisszjai nyelvjárásra jellemző vokalizmus terén megjelenő fonetikai
nyelvjárási sajátosságok irodalmi szövegekben történő aktualizálásának kérdését tárgyalja,
Olena Lototska „Ангели в намистах” című kisprózagyűjteménye alapján. Megállapítást
nyert, hogy az írónő – különösen szereplőinek beszédén keresztül – a közép-polisszjai
magánhangzórendszer minden főbb vonását bemutatja. Ezek közé tartozik például a *ě
reflektálása [е]-ként hangsúlytalan pozícióban, [и]-ként hangsúlyos pozícióban, időnként
[i]-ként, ami a nyelvjárási változások dinamizmusára utal; az [у] monoftongus
következetes használata az etimológiai *o helyett, főként hangsúlyos zárt szótagokban, míg
a nyitott szótagokban megmarad az [o]; az [у] megjelenése a régi *e helyén zárt
hangsúlyos szótagokban, az előző mássalhangzó lágyságával együtt; a régi *i [i]-ként való
megőrzése, amely hajlamos lágyítani az előtte álló mássalhangzót; valamint az *ę
realizációja [e] monoftongusként, ahol az előtte álló [л] megtartja történeti lágyságát.
A kutatás célja, hogy jellemezze a közép-polisszjai nyelvjárás fonetikai jellegzetességeit
a vokalizmus területén, Olena Lototska legújabb kisprózagyűjteménye, az „Ангели в
намистах” című kötet alapján.
A tanulmány a prózagyűjteményből folyamatos szövegkiválasztással feltárt
magánhangzórendszer fonetikai sajátosságait elemzi, és rávilágít a közép-polisszjai
nyelvjárás fonetikai vonásainak szabályszerű működésére a szereplők beszédében.
A kutatás újdonsága abban rejlik, hogy Lototska „Ангели в намистах” című
prózagyűjteménye korábban nem került a közép-polisszjai vokalizmus fonetikai
nyelvjárási sajátosságait vizsgáló rendszerszintű nyelvészeti kutatás középpontjába. A
tanulmány továbbá hozzájárul a dialektusok, különösen az archaikus nyelvjárási régiók
nyelvhasználatának aktualizálásához a kortárs irodalmi diskurzusban.
A kutatás jövőbeli folytatása a közép-polisszjai nyelvjárás morfológiai sajátosságainak
vizsgálatára irányul majd az „Ангели в намистах” című kötet alapján, valamint a polisszjai
emberek világszemléletének nyelvi megjelenítésére
Dara Kornij "Egy csillag neked", "Mert te vagy..." regényeinek stílusjegyei és kérdései
No full textРезюме. У сучасному українському літературному процесі творчість Дари Корній привернула увагу дослідників і читачів тим, що вона вдало поєднує традиції народної культури з елементами фентезі та глибокими психологічними мотивами. Її романи «Зірка для тебе» і «Тому що ти є» вирізняються унікальним стилем та емоційною насиченістю, не кажучи вже про тематичну глибину, що дає можливість аналізувати їх не лише як зразки художньої прози, а й як культурні та соціальні явища.
Авторка активно працює над міфологічним та фольклорним матеріалом, поєднуючи його з елементами фентезі, містичної дійсності та реалістичної прози. Популярність її творів серед широкого кола читачів, свідчить про затребуваність її літератури, та актуальність тем, які порушуються. Від глибоких пластів української міфології та вірувань до гострих соціальних і психологічних проблем сучасності
Socio-economic transformation of Transcarpathia during the war: migration, business relocation and ethnic dynamics
Get PDFhttps://journals.kmf.uzhgorod.ua/index.php/geograph/issue/view/6Резюме. Актуальність дослідження: повномасштабне російське військове вторгнення в Україну суттєво змінило повсякденне життя Закарпаття. Імовірно, тисячі місцевих жителів покинули свою батьківщину, а паралельно сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з охоплених війною територій знайшли притулок
у регіоні. Слідом за населенням на Закарпаття почав переїжджати й бізнес, майже 400 компаній перенесли
свою діяльність в область, яка вважається найбезпечнішим регіоном країни. Усі ці зміни позначаються на
етнічних та економічних процесах в області. Предмет дослідження: особливості соціально-економічних
змін на Закарпатті, а також міграційних тенденцій та етнічних процесів. Мета дослідження: виділити
основні міграційні тенденції, які мають значний вплив на соціально-демографічну трансформацію в області.
Крім того, особливу увагу приділили аналізу ділового життя Закарпаття, акцентуючи увагу на діяльності
угорських підприємців. Основна мета роботи полягає в тому, щоб дослідити, (1) як ці процеси сформували
соціальні, етнічні й економічні відносини в досліджуваному регіоні; (2) які основні характеристики мають
нові соціально-економічні процеси на Закарпатті; (3) як геополітична криза змінила становище угорського
бізнесу в області. Методологія дослідження: ґрунтується переважно на напівструктурованих інтерв’ю,
проведених із закарпатськими підприємцями, а також із представниками ділових і громадських організацій
та експертами в галузі. Результати дослідження: на основі емпіричного дослідження відзначається, що
частка угорців зменшилася переважно в міських районах, тоді як поселення ВПО концентруються саме
там, що призводить до зміни етнічного складу населення. Також стверджується, що оцінка прибуття
ВПО й переміщення компаній із постраждалих від війни територій на Закарпаття показує амбівалентну
картину. З одного боку, податки, які сплачують переміщені компанії, приносять більше коштів до місцевого бюджету й розвивають інфраструктуру. З іншого боку, через новоприбулих мешканців, багато з яких
мають кращі фінансові й інші соціальні ресурси, ніж місцеві жителі, ціни на нерухомість і на послуги значно зросли. Результати дослідження також указують на те, що закарпатці іноді побоюються, що ВПО
витіснять їх зі своїх місцевих соціально-економічних позицій. Практичне значення: отримані результати
є важливими для визначення поточних соціально-економічних процесів і проблем досліджуваного регіону,
а також для подальшого вивчення етносоціальних процесів, можливих майбутніх точок втручання і стратегічного планування. Висновки: хоча з розгорненням повномасштабної російсько-української війни Закарпаття не стало зоною бойових дій, соціально-економічні зміни фундаментально вплинули на всі сфери життя Закарпаття, але особливо на етнодемографічні процеси й обстановку бізнесу. Перспективи подальших
досліджень полягають у постійному й поглибленому моніторингу цих процесів, особливо вивченні інтеграції
нових жителів області й ефективності релокованих підприємств.Abstract. The relevance of the research: the full-scale Russian military invasion significantly transformed the everyday
lives of Transcarpathia, the westernmost county of Ukraine. Probably thousands of ethnic Hungarians and other
locals left their homeland, while – in parallel – hundreds of thousands of internally displaced persons (IDPs)
from the war-torned territories found refuge in the region. After the population, businesses have also started to
move to Transcarpathia, almost 400 companies have relocated their operations to the oblast, which is considered
the safest region in the country. All these changes have an impact on the ethnic processes and economic conditions
of the oblast. The subject of the research: peculiarities of socio-economic changes in Transcarpathia as well as
migration trends and ethnic processes. Main goals of the research are to highlight the primary migration trends that
have a significant influence on the socio-demographic transformation in the oblast. Furthermore, special attention
is paid to the analysis of business life in Transcarpathia, focusing on the activities of Hungarian entrepreneurs. The
further main aims of the present paper is to explore (1) how these processes shaped social, ethnic and economic
relations in the investigated region?; (2) what are the main features of the newly emerging socio-economic trends in
Transcarpathia?; (3) how has the geopolitical crises changed the situation of Hungarian businesses in the oblast?
Research methodology is founded on mainly semi-structured interviews conducted with the Transcarpathian
entrepreneurs as well as with the representatives of business and social organizations and experts in the field. The
interviews were analysed using content analysis. Main results: based on this empirical research it can be stated
that mostly in urban areas the proportion of Hungarians has fallen, while the settlement of IDPs concentrates there,
resulting in population change. The assessment of the arrival of IDP’s and relocation of companies from the waraffected areas to Transcarpathia shows an ambivalent picture. On the one hand, the taxes paid by the relocated
companies bring more resources to the county budget and improve the infrastructure. On the other hand, due to
the newcomers, many of whom have higher financial and other social resources than locals, real estate and service
prices have increased. Results also pointed out that Transcarpathians sometimes fearful of being excluded by IDP’s
from their local socio-economic positions. Practical significance: the results obtained are important for identifying
current socio-economic trends and problems of the studied region, as well as for the further investigations of ethnosocial processes, possible future points of public intervention, and strategic planning. Conclusions: although with
the outbreak of the full-scale Russian-Ukrainian war, Transcarpathia did not become a military zone, socio-economic
changes have fundamentally affected all spheres of life in the region, especially ethno-demographic processes
and the business environment