DSpace at Ferenc Rákóczi II. Transcarpathian Hungarian Institute
Not a member yet
5005 research outputs found
Sort by
Геодемографічні особливості формування людського потенціалу у країнах ЄС
No full texthttps://journals.kmf.uzhgorod.ua/index.php/geograph/article/view/39Редакційна колегія: https://journals.kmf.uzhgorod.ua/index.php/geograph/editorialЗміст: https://journals.kmf.uzhgorod.ua/index.php/geograph/issue/view/5Abstract. Relevance of the study. The issue of the formation of human potential under the influence of current demographic processes in EU countries is considered. It is found that there is a relationship between the formation of human potential, human development and the features of the demographic development of the region. The subject of the research: is the study of the demographic features of the formation of human potential at the level of the countries of the region and the identification of typical groups according to these characteristics. The purpose of the study: to identify modern trends in the formation of the natural base of human potential in EU countries under conditions of social upheavals and post-industrial trends in development. Research methodology: the methods of analysis, synthesis, theoretical generalization, comparative characteristics, statistical (grouping, typology) and geographical – in the grouping of EU countries by life expectancy were used. The results of the study: the problems of increasing the life expectancy of the population and population aging, their impact on the formation of human potential in the countries analyzed, groups of EU countries by life expectancy were identified, differences in the sex structure of the aging population were determined, the projected dynamics of the population, fertility processes and median age were analyzed from the point of view of the aging population of the European region. Practical significance: results were obtained that indicate that the trend towards an increase in the average life expectancy of residents of EU countries is long-term and will continue in the future; there is a significant impact of the age structure of the population on the formation of the human potential of the region, as well as a complex interdependence between human development, economic development and the structure of human potential. Conclusions: the modern demographic features of the formation of human potential in EU countries and their forecast prospects were clarified. Prospects for further research:the challenges for socio-economic development caused by the demographic trends identified in the study require further in-depth research in order to develop ways to overcome them.Резюме. Актуальність дослідження. Розглянуто питання щодо формування людського потенціалу під впливом актуальних демографічних процесів у країнах ЄС. З’ясовано, що існує взаємозв’язок між формуванням людського потенціалу, людським розвитком та особливостями демографічного розвитку регіону. Предмет дослідження становить вивчення демографічних особливостей формування людського потенціалу на рівні країн регіону та виокремлення типових груп за цими ознаками. Мета дослідження –виокремитисучасні тренди уформуванні природної бази людського потенціалу країн Європи за умов суспільних потрясінь та постіндустріальних тенденцій у розвитку. Методологія дослідження: використано методи аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення, порівняльну характеристику, статистичні (групування, типологія), географічний – у групуванні країн ЄС за тривалістю життя. Результати дослідження: розглянуто проблеми збільшення тривалості життя населення та старіння населення, їх вплив на формування людського потенціалу у країнах, що аналізувалися, виокремлено групи країн ЄС за тривалістю життя населення, визначено відмінності у статевій структурі старіючого населення, проаналізовано прогнозовані перспективи чисельності населення, процесів народжуваності та медіанний вік з точки зору старіння населення ЄС. Практичне значення: отримано результати, які засвідчують, що тенденція до збільшення середньої очікуваної тривалості життя жителів країн ЄС має тривалий характер та продовжуватиметься у майбутньому; наявний значний вплив вікової структури населення на формування людського потенціалу регіону, а також складна взаємозалежність між людським розвитком, економічним розвитком та структурою людського потенціалу. Висновки: з’ясовано сучасні демографічні особливості формування людського потенціалу країн ЄС та їхні прогнозні перспективи. Перспективи подальших досліджень: виклики длясоціально-економічного розвитку, що спричинені з’ясованими у дослідженні демографічними тенденціями, потребують подальшого ґрунтовного дослідження у напрямі розробки шляхів їх подолання
Gastronomic brand of Transcarpathia: economic potential and development opportunities
Get PDFhttps://journals.kmf.uzhgorod.ua/index.php/geograph/article/view/48Редакційна колегія: https://journals.kmf.uzhgorod.ua/index.php/geograph/editorialЗміст: https://journals.kmf.uzhgorod.ua/index.php/geograph/issue/view/5Резюме. Актуальність дослідження: висока конкурентність, що притаманна туристичним ринкам, спонукає дестинації формувати унікальні пропозиції, які б приваблювали туристів, і не могли швидко копіюватися іншими. Таку можливість забезпечує традиційна гастрономія. Закарпаття відоме науковцям своїми муль-тиетнічною кухнею, багатою кулінарною культурою, харчовими традиціями, гастрономічними фестива-лями та дегустаціями. Проте в свідомості більшості споживачів асоціюється лише з вином та бограчем. Предмет дослідження: гастрономічний бренд Закарпаття. Мета дослідження: визначити рівень сфор-мованості гастрономічного бренду Закарпаття, проаналізувавши його складові елементи. Методологія дослідження: системно-структурний підхід, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, прогнозуван-ня, систематизації та наукового узагальнення. Результати дослідження: встановлено, що Закарпаття для формування гастрономічного бренду має унікальні місцеві продукти, три з яких отримали географічне зазначення; страви автентичної кухні, що представлені в регіональних переліках, національних та світових реєстрах; культуру харчування, що відтворюється на гастрономічних івентах різного рівня; ресторан-ні заклади, які пропонують страви місцевої кухні; систему підготовки фахівців, які обізнані з локальною гастрономією; виробників місцевої продукції та магазини крафту, де її можна придбати. Розглянуто існу-ючі варіанти візуальної ідентичності регіону та окремих його локацій тощо. Практичне значення: по кожній з названих складових гастрономічного бренду визначено наявні позитивні результати та слабкі сторони, що потребують подальшої роботи. Висновки: встановлено, що гастрономічний бренд Закарпат-тя, незважаючи на значний гастрономічний потенціал, відсутній. Гастрономічний образ регіону, який існує у свідомості споживачів, сформувався стихійно. Великий обсяг роботи та отримані результати поки що мають несистемний характер. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні питання доціль-ності створення єдиного гастрономічного іміджу Закарпаття, який об’єднає різні кулінарні традиції регі-ону, чи просування різних локальних кухонь (як частини загального бренду регіону), посилюючи цим турис-тичну привабливість кожної конкретної території.Abstract. Relevance of the study: the high competitiveness inherent in tourism markets encourages destinations to create unique offers that would attract tourists and could not be quickly copied by others. This opportunity is provided by traditional gastronomy. Transcarpathia is known to scientists for its multiethnic cuisine, rich culinary culture, food traditions, gastronomic festivals, and tastings. However, in the minds of most consumers, it is associated only with wine and bograch. Subject of research: gastronomic brand of Transcarpathia. The purpose of the study: to determine the level of formation of the gastronomic brand of Transcarpathia by analysing its constituent elements. Research methodology: system-structural approach, methods of analysis and synthesis, induction and deduction, forecasting, systematization and scientific generalization. Research results: it was found that Transcarpathia has unique local
products for the formation of a gastronomic brand, three of which have received geographical indications; authentic cuisine dishes presented in regional lists, national and world registers; food culture reproduced at gastronomic events of various levels; restaurants that offer local cuisine; a system of training specialists who are familiar with local gastronomy; producers of local products and craft stores where you can buy them. Existing options for the visual identity of the region and its individual locations, etc., are considered. Practical significance: for each of the mentioned components of the gastronomic brand, existing positive results and weaknesses that require further work have been identified. Conclusions: it was established that the gastronomic brand of Transcarpathia, despite its significant gastronomic potential, is absent. The gastronomic image of the region that exists in the minds of consumers was formed spontaneously. The large amount of work and the results obtained are still non-systematic. The prospect of further research is to study the feasibility of creating a single gastronomic image of Transcarpathia, which would unite the various culinary traditions of the region, or the promotion of various local cuisines (as part of the overall brand of the region), thereby enhancing the tourist attractiveness of each specific territory
The Role of Social Capital in the Investment Activities of the Ukrainian Entrepreneurs in the Czech Republic
No full textЗміст: https://ukrgeojournal.org.ua/en/node/838Редакційна колегія: https://ukrgeojournal.org.ua/uk/node/21Резюме. У статті з географічних позицій проаналізовано роль соціального капіталу серед українських мігрантів-підприємців, що ведуть бізнес у Чехії, що є новизною в українській (та в угорській) суспільній
географії. Метою цього дослідження є вивчення ролі неформальних та формальних етнічних зв’язків
у діяльності їхнього бізнесу та в їхній просторовій організації. У ході дослідження було застосовано
індивідуальний підхід до капіталу соціальних відносин. Врахувавши специфіку досліджуваної теми,
було введено власний термін етнічного соціального капіталу. Результати дослідження ґрунтуються на
тих інтерв’ю, що були записані з українськими підприємцями, котрі проживають у Чехії, та з ключовими представниками українського суспільно-економічного життя у цій державі. Використавши дані,
взяті з реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, вдалося укласти карту просторового розміщення місць їхнього ведення бізнесу. Отримані результати дозволяють стверджувати, що в середовищі опитаних підприємців соціальний капітал концентрується переважно на дружніх та родинних
зв’язках, водночас в економічній діяльності проявляється менше. Також було встановлено, що соціальний капітал відіграє опосередковану роль в просторовій організації підприємництва українців.Abstract. This research presents the concept of social capital. It highlights its use in the economic performance of the
Ukrainian migrant entrepreneurs in the Czech Republic from a geographical perspective, representing a novel
approach to Ukrainian (and Hungarian) social geography. The main goal of the present research was to find out
the role of informal and formal ethnic ties in their business and its spatial organization. In our analysis, we use
the individual approach of social capital, relying on existing academic publications but adapting it to the research
field, going in line with personal ties, which are closely connected with mutual trust, cooperation, contacts, and
mutual aid and solidarity. We concentrate on the first generation of Ukrainian entrepreneurs, even though the
whole group of Ukrainian immigrants formed the biggest minority group in the Czech Republic for years. Using
the data from the settlement-level company database obtained from the Czech State Register of Companies,
we could map the spatial organization of their business locations. The article’s results are based on qualitative
research from in-depth semi-structured interviews with Ukrainian entrepreneurs and key actors of the Ukrainian
migrant community. Using data taken from the Czech register of Ukrainian entrepreneurs, we were able to map
the spatial location of their businesses. Based on our investigation, we conclude that Ukrainian entrepreneurs do
not use their social capital to the available extent. A network of contacts exists among them, but their utilization
for economic cooperation is rather limited, which seems to be caused by the low level of trust. Ukrainian entrepreneurs cooperate more with Czechs or other Western entrepreneurs than with their co-ethnics. According to
our findings, negative experiences inherited from the culture of the USSR contribute to this, as does the current
situation with high corruption and bureaucratic system in the country of origin. The other reason for the low
willingness among co-ethnics for economic cooperation is the desire of Ukrainian entrepreneurs to integrate into
the Czech society. Mutual solidarity, presented in private life and economic activities, does not play a significant
role. It also turned out that social capital plays an indirect role in the spatial organization of Ukrainian businesses
«Минає, Боже наш...» Звичаї поховання та диктування пісень і рукописні пам'ятки реформaтських громад Угочі
No full textA kötet az ugocsai református paraszti közösségek halottkultuszát, temetkezési
szokásvilágát taglalja. A vallásgyakorlatukba beépülő énekdiktálás jelentőségére
világít rá, majd a temetési énektárak máig fellelhető darabjait mutatja be, részletezve
azok szövegeinek egyediségét és gazdagságát.Резюме. У монографії висвітлено культ померлих та похоронні звичаї реформатських селянських громадах Угочі. Підкреслено специфіку диктування пісень та їх значення під час релігійних обрядів, представлено частини похоронних пісенних збірок, що збереглися до сьогодні, детально описано унікальність та багатство їхніх текстів.A monográfia megjelenését a Kárpátaljai Magyar Akadémiai Tanács támogatta
Освіта та громадське життя в Мукачеві у 1860–1890-х роках
No full textMagiszteri dolgozatom Munkács oktatását és társadalmi életét járja körül a 19. század második felében, különös tekintettel az 1860–1890-es évek közötti időszakra. A tanulmány korábbi kutatásokra épít. Fő célja, hogy a város történelmének, társadalmának, közművelődésének megismerését minden érdeklődő számára elérhetővé tegye. A vizsgálat középpontjában az a kérdés áll, miként érvényesült a dualista magyar állam oktatáspolitikája Munkácson, előtérbe állítva az 1868. évi népoktatási törvény gyakorlati megvalósulását, valamint a magyar nyelv kötelező oktatásának helyi következményeit. Emellett a városi társadalom életének vizsgálatán keresztül arra is rá kívánok világítani, hogy milyen egyesületi formák működtek Munkácson a vizsgált időszakban. A dolgozat forrásbázisaként a szakirodalmi munkák mellett a kor sajtóanyagai, iskolaértesítők és levéltári dokumentumok szolgálnak, amelyek segítségével a város társadalom- és oktatástörténeti rekonstruálására törekszem.Резюме. Моя дисертація досліджує освіту та суспільне життя Мукачева у другій половині 19 століття, з особливою увагою до періоду між 1860-ми та 1890-ми роками. Дослідження базується на попередніх дослідженнях. Його головна мета – зробити вивчення історії, суспільства та громадської культури міста доступним для всіх зацікавлених сторін. У центрі уваги дослідження є питання про те, як освітня політика дуалістичної Угорської держави переважала в Мукачеві, зосередження уваги на практичному впровадженні закону про народну освіту 1868 року та місцевих наслідках обов'язкової освіти угорською мовою. Крім того, досліджуючи міське суспільство, я також хочу пролити світло на те, які форми об'єднання існували в Мукачеві протягом досліджуваного періоду. Окрім спеціалізованої літератури, джерельною базою дисертації є матеріали сучасної преси, шкільні бюлетені та архівні документи, за допомогою яких я прагну реконструювати соціальну та освітню історію міста
Az elektronikus vámrendszerek szerepe a határokon átnyúló kereskedelmi műveletek átláthatóságának és hatékonyságának biztosításában
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/9Abstract. On the background of unstable worldwide trade and rising significance of digital
technologies in public administration, customs procedures modernization gains a strategic importance
for many economies. As a geographically relevant crossroads of Western and Eastern markets,
adoption of electronic customs systems for Ukraine is essential for realization of openness, efficiency
and transparency in cross border trade operations. This article looks into the influence of the
electronic customs system implementation for Ukraine in respect to the trade openness and customs
efficiency during the time period of 2020-2024. The objective of the study is to assess the degree to
which the digital customs transformation adds to the improvement of the country's trade performance
in eliminating bureaucratic barriers and enhancing faster and reliable customs processes.
Methodology of this research is used to quantify the direct and indirect effects of electronic customs
penetration on the most important trade related outcomes: a simultaneous equations model is
designed and several dynamic panel estimation techniques are employed in order to improve
treatment of unobserved heterogeneity and to estimate with more precision the effects of interest. The
model consists of macroeconomic controls (GDP growth rate, exchange rate volatility, inflation and
FDI inflows) and structural variables (digital infrastructure, institutional readiness and government
policy incentives). The results indicate statistically significant positive relationship of an increase in
the proportion of electronically processed customs declarations on trade openness while reducing
customs clearance times. Also, digital readiness of infrastructure and quality of policy implementation
are proven to be vital mediating variables which contribute to the effect of electronic customs systems.
The empirical results are compared with the previous international research and show that Ukraine’s
digital customs reforms are state-of-the art in comparison with the global best practices and
theoretical expectations. These results are explained in frameworks of institutional and transaction
cost economics in order to explain how digital tools can reduce inefficiency, increase compliance, and
increase operational transparency. The statistical tests relevant to endogeneity and model
specification are shown to provide support for the robustness of the findings. Finally, this article
shows that the adoption of the electronic customs systems has greatly increased openness and
efficiency in Ukraine’s cross border trade during the studied period. These findings stress the need to
keep investing in customs digitalization, institution capacity building, and international cooperation.
Further research prospects include the examination of regional differences in the adoption of the
system, the embedding of new technologies such as blockchain and the economic effects of the digital
customs reforms.Az instabil világkereskedelem és a digitális technológiák állami irányításban
betöltött szerepének növekedése miatt a vámeljárások modernizálása stratégiai jelentőséget nyer
számos gazdaság számára. Az elektronikus vámrendszerek bevezetése Ukrajna számára fontos a
nyitottság, a hatékonyság és a határon átnyúló kereskedelmi műveletek átláthatóságának
megvalósítása szempontjából, mivel az ország földrajzilag a nyugati és keleti piacok
kereszteződésében fekszik. A cikk az elektronikus vámrendszer bevezetésének hatását vizsgálja
Ukrajnában a kereskedelem nyitottságára és a vámhatóság hatékonyságára a 2020–2024 közötti
időszakban. A kutatás célja annak értékelése, hogy a digitális vámátalakítás milyen mértékben járul
hozzá az ország kereskedelmi mutatóinak javulásához a bürokratikus akadályok eltávolításával,
valamint a vámeljárások gyorsaságának és megbízhatóságának növelésével. A jelen tanulmány
módszertana az elektronikus vámkezelés közvetlen és közvetett hatásainak számszerűsítésére szolgál a
kereskedelem legfontosabb eredményeire: kidolgozták az egyidejű egyenletek modelljét és több
dinamikus panel értékelési módszert alkalmaztak a nem megfigyelhető heterogenitás kezelésének
javítása és a vizsgált hatások pontosabb értékelése érdekében. A modell makrogazdasági
kontrollindikátorokból (GDP-növekedés, árfolyam-volatilitás, infláció és közvetlen külföldi
befektetések beáramlása) és strukturális változókból (digitális infrastruktúra, intézményi felkészültség
és állami politikai ösztönzők) áll. Az eredmények statisztikailag szignifikáns pozitív összefüggést
mutatnak az elektronikus úton feldolgozott vámáru-nyilatkozatok arányának növekedése és a
kereskedelem nyitottsága között, a vámkezelés időtartamának csökkenésével. Ezenkívül
bebizonyosodott, hogy az infrastruktúra digitális felkészültsége és a politika végrehajtásának
minősége létfontosságú közvetítő változók, amelyek elősegítik az elektronikus vámrendszerek hatását.
Az empirikus eredményeket összehasonlítjuk korábbi nemzetközi tanulmányokkal, és azt mutatják,
hogy az ukrán digitális vámreformok a világ legjobb gyakorlataival és elméleti elvárásokkal
összehasonlítva a legkorszerűbbek. Ezeket az eredményeket az intézményi gazdaságtan és a
tranzakciós költségek gazdaságtana keretében magyarázzák, hogy a digitális eszközök hogyan
csökkenthetik a hatékonyság hiányát, javíthatják a megfelelést és növelhetik a működési
átláthatóságot. Kimutatták, hogy az endogenitásra és a modell specifikációjára vonatkozó statisztikai
tesztek megerősítik a következtetések megbízhatóságát. Végül, ez a cikk azt mutatja, hogy az
elektronikus vámrendszerek bevezetése jelentősen növelte Ukrajna határon átnyúló kereskedelmének
átláthatóságát és hatékonyságát a vizsgált időszakban. Ezek a következtetések aláhúzzák annak szükségességét, hogy továbbra is beruházzanak a vámhatóság digitalizálásába, az intézményi
kapacitás kiépítésébe és a nemzetközi együttműködésbe. A kutatás további perspektívái között szerepel
a rendszer bevezetésének regionális különbségeinek vizsgálata, új technológiák, például a blokklánc
bevezetése, valamint a digitális vámreformok gazdasági hatásainak elemzése.Резюме. В умовах нестабільної світової торгівлі та зростання значення цифрових
технологій у державному управлінні модернізація митних процедур набуває стратегічного
значення для багатьох економік. Впровадження електронних митних систем для України є
важливим для реалізації відкритості, ефективності та прозорості транскордонних
торговельних операцій, географічно розташовуючись на перехресті західних та східних ринків.
У статті розглядається вплив впровадження електронної митної системи в Україні на
відкритість торгівлі та ефективність митниці в період 2020-2024 років. Метою дослідження
є оцінка ступеня, до якого цифрова митна трансформація сприяє покращенню торговельних
показників країни через усунення бюрократичних бар’єрів і підвищення швидкості та
надійності митних процесів. Методологія даного дослідження використовується для
кількісного визначення прямих і непрямих впливів проникнення електронної митниці на
найважливіші результати, пов’язані з торгівлею: розроблено модель одночасних рівнянь і
застосовано декілька методів оцінки динамічної панелі, щоб покращити обробку
неспостережуваної неоднорідності та більш точно оцінити ефекти, що представляють
інтерес. Модель складається з макроекономічних індикаторів контролю (темп зростання
ВВП, волатильність обмінного курсу, інфляція та приплив прямих іноземних інвестицій) і
структурних змінних (цифрова інфраструктура, інституційна готовність і стимули
державної політики). Результати вказують на статистично значущий позитивний зв’язок
збільшення частки електронно оброблених митних декларацій із відкритістю торгівлі при
скороченні часу митного оформлення. Крім того, доведено, що цифрова готовність інфраструктури та якість впровадження політики є життєво важливими посередницькими
змінними, які сприяють ефекту електронних митних систем. Емпіричні результати
порівнюються з попередніми міжнародними дослідженнями та показують, що реформи
цифрової митниці в Україні є найсучаснішими порівняно з найкращими світовими практиками
та теоретичними очікуваннями. Ці результати пояснюються в рамках інституційної
економіки та економіки транзакційних витрат, щоб пояснити, як цифрові інструменти
можуть зменшити неефективність, підвищити відповідність і підвищити операційну
прозорість. Показано, що статистичні тести, що стосуються ендогенності та специфікації
моделі, підтверджують надійність висновків. Дослідження демонструє, що запровадження
електронних митних систем значно підвищило відкритість та ефективність транскордонної
торгівлі України протягом досліджуваного періоду. Ці висновки підкреслюють необхідність
продовжувати інвестувати в цифровізацію митниці, розбудову інституційного потенціалу та
міжнародну співпрацю. Подальші перспективи дослідження включають вивчення регіональних
відмінностей у прийнятті системи, впровадження нових технологій, таких як блокчейн, та
економічні наслідки цифрових митних реформ
Budget Deficit: Causes and Sources of Financing at the National and Local Levels
No full textРедакційна колегія: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/about/editorialTeamЗміст: https://aab-economics.kmf.uz.ua/aabe/issue/view/9Резюме. У статті досліджено сучасний стан дефіциту бюджетів країн
Європейського Союзу, державного та місцевих бюджетів в Україні, проаналізовано
взаємозв’язок дефіциту бюджету та державного боргу та їх тенденції в сьогоднішніх умовах.
У статті запропоновано узагальнене групування чинників, що ведуть до формування дефіциту
бюджету на національному та місцевому рівнях з урахуванням сучасних тенденцій
міжнародних та національних соціально-економічних та політичних викликів. Довгостроковий
характер дефіциту державного бюджету України дозволяє стверджувати про визначальне
значення незадовільної системи управління державними фінансами, низьку фінансову
дисципліну, нераціональне використання державних коштів, лобіювання інтересів окремих
груп та необґрунтовані преференції, високий рівень корумпованості та тіньового сектору, як
базові внутрішні чинники хронічного зростаючого дефіциту бюджету. Акцентовано на увагу
на доцільності формування дефіциту бюджету у окремих випадках для фінансування
державних потреб.
Визначено, що довгострокове збільшення фактичного дефіциту бюджету держави
виступає одним з чинників подальшого його зростання в результаті постійного нарощення
державного боргу та видатків на фінансування бюджету. Вивчено динаміку співвідношення
внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування державного бюджету України, наголошено на
негативних довгострокових тенденціях його динаміки. Досліджено показники дефіциту
місцевих бюджетів України загалом та зроблено висновок про їх відносну профіцитність, що
визначається результатами реформи децентралізації, укрупненням громад і як результат,
підвищенням їх фінансової спроможності, більш чітким дотриманням бюджетного
законодавства органами місцевого самоврядування, що у більшості випадків дозволяє
стверджувати про тимчасовий касовий характер дефіциту місцевих бюджетів. Наголошено, що в умовах стрімкого зростання дефіциту бюджету та державного
боргу, неможливо забезпечити його повноцінне обслуговування виключно ринковими
інструментами, тому буде використовуватися поєднання як політичних (повна або часткова
відмова від окремих зобов’язань, домовленості з кредиторами про повне або часткове
списання визначених зобов’язань, реструктуризація боргу для зменшення боргового тиску та
можливості його подальшого обслуговування), так і фінансово-економічних заходів.A cikk megvizsgálja az Európai Unió országainak költségvetési hiányának jelenlegi
helyzetét, az ukrajnai állami és helyi költségvetéseket, elemzi a költségvetési hiány és az államadósság
közötti kapcsolatot, valamint ezek tendenciáit a jelenlegi környezetben. A cikk vonalakban
csoportosítja azokat a tényezőket, amelyek a költségvetési hiányhoz vezetnek nemzeti és helyi szinten,
figyelembe véve a nemzetközi és nemzeti társadalmi-gazdasági és politikai kihívások jelenlegi
tendenciáit. Az ukrajnai költségvetés hiányának hosszú távú jellege lehetővé teszi, hogy a krónikusan
növekvő költségvetési hiány fő belső tényezőiként a nem kielégítő államháztartási gazdálkodási
rendszer, az alacsony pénzügyi diszciplína, a közpénzek irracionális felhasználása, egyes csoportok
érdekeinek lobbizása és indokolatlan preferenciái, a korrupció magas szintje és az árnyékszektor
döntő jelentőségét állapítsuk meg. A szerző hangsúlyozza a költségvetési hiány kialakításának
célszerűségét bizonyos esetekben a közszükségletek finanszírozása érdekében.
Megállapítható, hogy az állam tényleges költségvetési hiányának hosszú távú növekedése az
államadósság és a költségvetés finanszírozási kiadásainak folyamatos növekedése következtében
annak további növekedésének egyik tényezője. Megvizsgálják Ukrajna állami költségvetése belső és
külső finanszírozási forrásai arányának dinamikáját, és kiemelik a dinamikájában mutatkozó negatív
hosszú távú tendenciákat. A cikk megvizsgálja az ukrajnai helyi költségvetések hiányának mutatóit
általában, és arra a következtetésre jut, hogy azok viszonylag többletet mutatnak, amit a
decentralizációs reform eredményei, a közösségek konszolidációja és pénzügyi kapacitásuk
növekedése, a költségvetési jogszabályok pontosabb betartása a helyi önkormányzati szervek által,
ami a legtöbb esetben lehetővé teszi a helyi költségvetések hiányának ideiglenes készpénzes jellegének
megállapítását.
Meg állapítható, hogy a gyorsan növekvő költségvetési hiány és államadósság összefüggésében
lehetetlen kizárólag piaci eszközökkel biztosítani annak teljes kiszolgálását, ezért a hatóságoknak
politikai (bizonyos kötelezettségek teljes vagy részleges elengedése, megállapodás a hitelezőkkel
bizonyos kötelezettségek teljes vagy részleges leírásáról, adósságátütemezés az adósságnyomás
csökkentése és a további kiszolgálás lehetősége érdekében) és gazdasági intézkedések kombinációját
kell alkalmazniuk.Abstract. The article examines the current state of the budget deficit of the European Union, as
well as the State and local budgets in Ukraine, analyses the relationship between the budget deficit
and public debt and their trends in the present context. The article proposes a generalised grouping of
factors that cause budget deficits at the national and local levels, considering current trends in
international and national social, economic and political challenges. The persistent nature of
Ukraine's state budget deficit suggests that the poor public financial management system, low
financial discipline, wasteful use of public funds, lobbying of certain groups and unreasonable
preferences, high levels of corruption and the shadow sector are the main internal factors responsible
for the constant and growing budget deficit. The author highlights the relevance of budget deficits in
certain contexts to finance public services. It is determined that the long-term increase in the actual budget deficit of the state is one of the
factors of its further growth as a result of the constant increase in public debt and budget financing
expenditures. The dynamics of the proportion of internal and external sources of financing of the State
budget of Ukraine is examined, and negative long-term trends in its dynamics are highlighted. The
article examines the indicators of the local budgets deficit in general and makes a conclusion about
their relative surplus, which is determined by the implementation of the decentralisation reform,
consolidation of communities and increase of their financial capacity, more precise compliance with
the budget legislation by local authorities, which in most cases allows to state that the deficit of local
budgets is temporary.
It is emphasised that in the context of the fast-growing budget deficit and public debt, it is
impossible to ensure its proper financing by market instruments only, so the govermemt will have to
use a combination of both political (full or partial waiver of certain obligations, agreement with
creditors on full or partial write-off of certain obligations, debt restructuring to reduce debt pressure
and the possibility of further servicing) and economic measures
Порівнянльний аналіз досвіду подорожування поколінь «Y» та «Z» мешканців Косонської ТГ (Берегівський район) на основі анкетного опитування
No full textA dolgozat célja a Kaszonyi kistérség lakosainak utazási szokásainak generációs
összehasonlítása. A vizsgálat két fő csoportot különít el: az Y és a Z generációt. Ezen csoportok
utazási szokásainak elemzése rávilágít arra, hogy miként alakulnak a preferenciák, lehetőségek
és motivációk az életkor függvényében.
A választott térség – Kaszony és környéke – különösen érdekes terepe a kutatásnak, hiszen
egy olyan kistérségről van szó, ahol a turizmus nem tartozik a legfőbb gazdasági ágazatok közé,
mégis megfigyelhetők bizonyos fejlődési irányok és lehetőségek. A helyi lakosok utazási
szokásainak feltérképezése hozzájárulhat a térség turizmusának célzott fejlesztéséhez is
Gastronomic brand of a territory: essence and structure
No full textРезюме. Гастрономічний бренд території є одним із найбільш ефективних інструментів, який сприяє
зростанню туристичних потоків, економічному розвитку та підвищенню конкурентоспроможності регіону. В статті визначено сутність та розглянуто структуру гастрономічного бренду території. Виокремлено основні складові гастрономічного бренду території,
зокрема ті, які стосуються гастрономії (унікальні місцеві продукти, автентична кухня,
культура харчування, кваліфіковані кухарі та кулінари, місцеві виробники продуктів, наукові
дослідження та система підготовки кадрів), бренду (візуальна ідентичність та маркетингові стратегії), території (наявність туристичної інфраструктури, продовольчих ринків
та магазинів крафтової продукції, залученість місцевого населення). Наголошено на важливості етико-орієнтованості гастрономічного бренду території, що полягає в свідомому
виробництві та споживанні.Abstract. The gastronomic brand of a territory is one of the most effective tools that contribute to the growth
of tourist flows, economic development, and increased competitiveness of the region. Ukraine has
a rich and diverse gastronomic heritage, which allows us to predict the success of the development
of domestic and inbound gastronomic tourism, provided that the territory is properly branded. The
purpose of the study is to determine the conceptual foundations of the gastronomic brand of the territory
and its main components, based on the systematization and generalization of the results of existing
theoretical works and the analysis of successful practices. The research methodology is based on
the application of a systemic-structural approach focused on studying the gastronomic brand of a
territory as a complex system that has a number of interrelated elements, for the determination of
which such methods as analysis and synthesis, deduction and induction, comparison and juxtaposition
were used. The use of typology and classification allowed dividing gastronomic brands according to
certain criteria and identifying the characteristics of each group. As a result of the study, it was found
that the gastronomic brand of a territory, as a phenomenon, combines the characteristics of a brand,
a territory brand, a destination brand, and gastronomy. The gastronomic brand of a territory is a set
of ideas formed in people's minds about the uniqueness and consumer value of a certain destination
due to the offer of local and/or authentic dishes. The article highlights the main components of the
gastronomic brand of the territory, in particular those related to gastronomy (unique local products,
authentic cuisine, nutrition culture, qualified chefs and cooks, local producers of products, scientific
research and personnel training system), brand (visual identity and marketing strategies), territory
(availability of tourist infrastructure, food markets and craft shops, involvement of the local population).
Emphasis is placed on the importance of the ethical orientation of the gastronomic brand of the territory
which consists in conscious production and consumption: compliance with ethical standards, rejection
of principles that may harm society or the environment, and interaction with all stakeholders
A frazeologizmusok szintaktikai szerepe Myroslav Dochinets "Горянин. Води господніх русел" c. művében
No full textРезюме. Фразеологія як розділ сучасної української літературної мови посідає важливе місце у мовознавчій галузі. Як самостійна лінгвістична дисципліна виникла у 40-их роках ХХ століття. Фразеологія тісно пов’язана з усіма розділами сучасної української літературної мови, такими як фонетикою, лексикологією, лексикографією, морфологією, синтаксисом, текстологією. Найтісніший зв’язок із лексикологією, морфологією та синтаксисом. Вагомий внесок у розвиток фразеології внесли Шарль Баллі та Віктор Виноградов. Окрім них, фразеологізми сучаної української літературної мови досліджували вітчизняні вчені, а саме: Олександр Потебня, Леонід Булаховський, Михайло Кочерган, Лев Власенко, Лариса Азарова, Віктор Ужченко, Валерій Мокієнко, Петро Горецький, Олександр Чередниченко, Павло Плющ, Юрій Прадід, Наталія Венжинович та інші.
На сучасному етапі в українському мовознавстві опубліковано чимало праць з дослідження фразеології – монографії, статті