Bukovinian State Medical University
Цифровий Репозиторій - Інтелектуальні Фонди Буковинського державного медичного університетуNot a member yet
25814 research outputs found
Sort by
Forensic medical determination of identifying features of the primary traumatic factor in gunshot injuries through three-dimensional digital modeling
No full textДисертаційна робота направлена на дослідження основних характеристик, морфологічних особливостей та лінійних розмірів всіх елементів ранового каналу, що утворюється внаслідок пострілу з вогнепальної зброї та можливість встановлення за цими характеристиками властивостей основного травмуючого фактора засобом використання комп’ютерних програм «Agisoft Photoscan» та «3DsMax» та розробку практичних методичних рекомендацій і алгоритмів 3D моделювання для впровадження їх у практику судово-медичної експертизи, що дозволить підвищити рівень точності та наочності експертних висновків у випадках вогнепальних тілесних ушкоджень та привести ці висновки до вимог сучасного світу. The dissertation focuses on the study of the key characteristics, morphological features, and linear dimensions of all elements of the wound channel formed as a result of a gunshot. It also explores the possibility of determining the properties of the primary traumatic factor based on these characteristics using the computer programs «Agisoft Photoscan» and «3DsMax». Additionally, the research aims to develop practical methodological guidelines and 3D modeling algorithms for their implementation in forensic medical examinations. This approach is expected to enhance the accuracy and clarity of expert conclusions in cases of firearm-related injuries, aligning them with modern forensic standards
Optimization of Skin-Fascial Surgical Techniques in Pediatric Pilonidal Cyst Treatment
No full textРобота присвячена проблемі лікування пілонідальної кісти у дітей. На теперішньому етапі розвитку наукової думки питання механізмів розвитку хвороби досить дискутабельне. Серед фундаментальних причин виникнення пілонідальної кісти виділяють: рясне оволосіння крижово-куприкової ділянки та міжсідничної складки, вростання волосся в шкіру, вразливість шкіри в ділянці міжсідничної складки. Немає визначеності щодо природженої та набутої теорій його виникнення. В класифікації та діагностиці пілонідальної кісти у дітей відсутня стандартизація. У практичній діяльності медичних закладів спостерігається значна варіативність: різні клініки притримуються різних класифікацій, використовують неоднакові діагностичні алгоритми та підходи до лікування даної патології у дітей. The dissertation is dedicated to the problem of Pediatric Pilonidal Treatment. At the current stage of scientific development, the mechanisms underlying the disease remain debatable, with no clear consensus regarding its congenital or acquired origin. Among the fundamental causes of pilonidal cyst development are profuse hair growth in the sacrococcygeal region and intergluteal fold, ingrown hairs penetrating the skin, and increased skin vulnerability in the intergluteal area
Simulation-based training has become an essential component of medical education, bridging the gap between theoretical knowledge and practical application
No full textАналіз літературних джерел щодо використання віртуальної реальності в симуляційній медицині
No full textМатематичне та комп’ютерне моделювання епідемій як фактор для прийняття рішень у галузі охорони здоров'я
No full textIn vitro fertilization as a method for treating endometriosis-associated infertility
No full textМета дослідження. Підвищити ефективність лікування ендометріоз-асоційованої безплідності.
Висновки. Екстракорпоральне запліднення є ефективним методом лікування ендометріоз-асоційованої безплідності у 77,5%.
Aim of the study. To improve the effectiveness of treatment for endometriosis-associated infertility.
Conclusions. In vitro fertilization is an effective treatment for endometriosis-associated infertility, with a success rate of 77.5%
Навчально-методичні матеріали до практичних занять з гігієни та екології
Get PDFНавчально-методичний посібник на електронному носії. Рекомендовано до видання Вченою радою Буковинського державного медичного університету (протокол № 7 від 27.03.2025 р.).У електронному навчально-методичному посібнику представлені всі необхідні методичні матеріали для підготовки студентів до практичних занять з гігієни та екології.
Посібник рекомендовано студентам 2-3 курсів другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань: 1 «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» зі спеціальності 222 Медицина (12 Медицина)
Сучасний перебіг сальмонельозної інфекції у госпіталізованих дітей
Get PDFМагістерська кваліфікаційна робота за спеціальністю 222 Медицина. Керівник: професор закладу вищої освіти кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, д.мед.н. Іванова Л.А. Рецензенти: професор закладу вищої освіти кафедри інфекційних хвороб та епідеміології, д.мед.н. Москалюк В.Д.; доцент закладу вищої освіти кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, к.мед.н. Гарас М.Н.Мета дослідження: Оптимізувати ранню діагностику та лікувальну тактику сальмонельозу шляхом вивчення клінічно-параклінічних особливостей його сучасного перебігу у госпіталізованих дітей різного віку
Development of placentar dysfunction on the background of genital infections
No full textРезюме. Ускладнений перебіг вагітності урогенітальними інфекціями відзначається, за даними різних авторів, у 59-81% вагітних жінок. У структурі ускладнень вагітності переважають невиношування вагітності (до 24%), внутрішньоутробне інфікування (до 42%), анемії (до 15%). Проблеми дисфункції плаценти, в основі якої лежить порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів і вплив геніальних інфекцій на сьогоднішній день є актуальними, що пов’язано з великою кількістю ускладнень в пологах, високою перинатальною смертністю. Основним джерелом перинатальної патології є вагітні високого ризику, у яких весь період внутрішньоутробного розвитку плода триває на тлі геніальних інфекцій.
Внутрішньоутробні інфекції є центральним патологічним синдромом, який призводить до розвитку перинатальних уражень ЦНС плода. Метою нашого дослідження було дослідити розвиток плацентарної дисфункції у вагітних з генітальними інфекціями. Вивчено перебіг вагітності і проведена оцінка стану фетоплацентарного комплексу у 30 вагітних з генітальними інфекціями в другій половина вагітності.
В обстеженій групі середній вік жінок становив 27,5±3,1 роки. Серед обстежених вагітних які народжували вперше було 76%, які народжували повторно – 24%. У всіх вагітних дослідної групи при обстежені визначались генітальні інфекції: у 16 вагітних виявили хламідіоз (53,3%), уреаплазмоз – у 8 (26,6%), цитомегаловірус – у 14 (46,6%), вірус простого герпесу – у 11 (36,6%). У вагітних дослідної групи в анамнезі спостерігалося порушення оваріально-м енструального циклу, а також репродуктивні втрати зумовлені відмерлою вагітністю (в 15%), звичним невиношуванням (в 22%). Характерним ускладненням вагітності на тлі геніальних інфекцій є розвиток дисфункції плаценти (у 26 жінок – 86,6%). При проведенні УЗД в терміні 20-21 тиждень задовільний стан фетоплацентарного комплексу визначався у 12 вагітних (40%). У решти вагітних групи дослідження визначалося передчасне старіння плаценти в 18 жінок (60%), а також гіперплазія плаценти у 12 вагітних (40%). При проведенні УЗД в третьому триместрі вагітності в терміні 34-35 тижнів задовільний стан фетоплацентарного комплексу визначався лише у 8 вагітних (26,6%). У решти вагітних спостерігалися різні патологічні зміни: гіперплазія плаценти (15%), багатоводдя (8%), передчасне старіння плаценти (62%). Слід зазначити, що у вагітних дослідної групи було виявлено затримку внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУР) в 12 випадках (40%). Всі випадки були представлені симетричною формою ЗВУР. Перша ступінь мала місце у 8 випадках (26,6%), друга ступінь – у 4 (13,3%). Так, об’єм, площа та товщина плаценти у вагітних дослідної групи були значно меншими, ніж у вагітних групи контролю. Особливі зміни спостерігалися в плацентах вагітних з проявами ЗВУР, що свідчить про прояви дисфункції плаценти за наявності генітальних інфекцій.
Синдром затримки розвитку плода був діагностований у 12 вагітних (40%). У ранньому неонатальному періоді спостерігалася порушена адаптація новонароджених дітей, які народилися від матерів з урогенітальною інфекцією та клінічними ознаками гіпоксії: легкого ступеня – 15 (50%), середньої тяжкості – 5 (16,6%), тяжкого ступеня – 3 (10%). Залежно від ступеня тяжкості внутрішньоутробного інфікування у новонароджених дітей в ранньому неонатальному періоді спостерігалися основні синдроми порушення центральної нервової системи. Синдром гіперзбудливості виявлявся у 18 (60%) дітей. Синдром пригнічення ЦНС визначався у 3 (10%) дітей, який ускладнювався судомним синдромом. У вагітних з генітальними інфекціями дисфункція плаценти розвивається в 73,4% з 20 тижнів вагітності за рахунок порушення інвазії трофобласта. Це призводить до розвитку первинної дисфункції плаценти, що в подальшому прогресує і проявляється після 32 тижнів в синдромі затримки росту плода.
Abstract. Complicated course of pregnancy by urogenital infections is noted, according to various authors, in 59-81% of pregnant women. The structure of pregnancy complications is dominated by miscarriage (up to 24%), intrauterine infection (up to 42%), anemia (up to 15%).
The problems of placental dysfunction, the basis of which is a violation of compensatory and adaptive mechanisms and the influence of genial infections are relevant today, which is associated with a large number of complications in childbirth, high perinatal mortality. The main source of perinatal pathology is high-risk pregnant women, in whom the entire period of intrauterine development of the fetus continues against the background of genial infections. Intrauterine infections are a central pathological syndrome that leads to the development of perinatal lesions of the fetal CNS. The aim of our study was to study the development of placental dysfunction in pregnant women with genital infections. The course of pregnancy was studied and the state of the fetoplacental complex was assessed in 30 pregnant women with genital infections in the second half of pregnancy. In the examined group, the average age of women was 27.5+3.1 years. Among the examined pregnant women, there were 76% of first-time mothers, 24% of repeat mothers. Genital infections were detected in all pregnant women of the experimental group during the examination: chlamydia was detected in 16 pregnant women (53.3%), ureaplasmosis in 8 (26.6%), cytomegalovirus in 14 (46.6%), herpes simplex virus in 11 (36.6%). The first degree took place in 8 cases (26.6%), the second degree in 4 (13.3%). Thus, the volume, area and thickness of the placenta in pregnant women of the experimental group were significantly smaller than in pregnant women of the control group. Special changes were observed in the placentas of pregnant women with manifestations of ZVUR, which indicates manifestations of placental dysfunction in the presence of genital infections. Fetal retardation syndrome was diagnosed in 12 pregnant women (40%). All cases were represented by a symmetrical form of ZVUR. The first degree occurred in 8 cases (26.6%), the second degree in 4 (13.3%). Thus, the volume, area and thickness of the placenta in pregnant women of the experimental group were significantly smaller than in pregnant women of the control group. Special changes were observed in the placentas of pregnant women with manifestations of ZVUR, which indicates manifestations of placental dysfunction in the presence of genital infections. Fetal retardation syndrome was diagnosed in 12 pregnant women (40%). In the early neonatal period, there was impaired adaptation of newborns born to mothers with urogenital infection and clinical signs of hypoxia: mild-15 (50%), moderate-5 (16.6%), severe-3 (10%).
Depending on the severity of intrauterine infection, the main syndromes of central nervous system disorders were observed in newborn children in the early neonatal period. Hyperexcitability syndrome occurred in 18 (60%) children. CNS depression syndrome was determined in 3 (10%) children, which was complicated by a convulsive syndrome. Hyperexcitability syndrome occurred in 18 (60%) children. Central nervous system depression syndrome was identified in 3 (10%) children, which was complicated by a convulsive syndrome. In pregnant women with genial infections, placental dysfunction develops in 73.4% from 20 weeks of pregnancy due to disruption of trophoblast invasion. This leads to the development of primary dysfunction of the placenta, which further progresses and manifests itself after 32 weeks in the syndrome of fetal growth retardation