Socio-economic relations in the digital society
Not a member yet
407 research outputs found
Sort by
ВИМІРЮВАННЯ ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В АЛЖИРІ ПОРІВНЯНО З ГРУПОЮ АРАБСЬКИХ КРАЇН (2010-2023)
No full textThis study explores the influence of digital technology on the growth of e-commerce in Algeria compared to selected Arab countries—Tunisia, Egypt, Saudi Arabia, and the United Arab Emirates—over the period 2010 to 2023.It examines the role of key technological advancements, including the Internet of Things (IoT), artificial intelligence (AI), machine learning, digital payment systems, and big data analytics, in shaping the expansion of business-to-consumer (B2C) e-commerce.Using an econometric approach, the study employs panel models and analyzes the outputs generated by the EVIEWS 12 software. After conducting selection tests, the analysis determined that the fixed effects model is the most suitable for capturing the underlying relationships within the dataset.The study concluded that a strong and positive correlation exists between the adoption of modern technologies and the evolution of e-commerce.Among these technologies, artificial intelligence and machine learning emerged as pivotal drivers of growth in this sector. Following closely in significance, the Internet of Things (IoT) plays a crucial role in enhancing the operational efficiency of connected devices. Additionally, the study underscored the importance of e-wallet technology and big data analysis, albeit to a relatively lesser extent, in facilitating and optimizing electronic transactions.These insights highlight the necessity of reinforcing digital infrastructure, advancing AI-powered solutions, and broadening the adoption of digital payment technologies to accelerate e-commerce development in Arab economies.У цьому дослідженні вивчається вплив цифрових технологій на зростання електронної комерції в Алжирі порівняно з вибраними арабськими країнами — Тунісом, Єгиптом, Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами — за період із 2010 по 2023 рік.Розглянута роль ключових технологічних досягнень, у тому числі Інтернету речей (IoT), штучного інтелекту (AI), машинного навчання, цифрових платіжних систем і аналітики великих даних, у формуванні розширення електронної комерції від бізнесу до споживача (B2C).Використовуючи економетричний підхід, дослідження звертається до панельних моделей та аналізує результати, створені програмним забезпеченням EVIEWS 12. Після проведення тестів відбору аналіз визначив, що модель фіксованих ефектів є найбільш придатною для охоплення базових зв’язків у наборі даних.Дослідження дійшло висновку, що між упровадженням сучасних технологій і еволюцією електронної комерції існує тісний і позитивний зв’язок.Серед цих технологій штучний інтелект і машинне навчання стали ключовими рушійними силами зростання в цьому секторі. Услід за значенням вирішальну роль у підвищенні ефективності роботи підключених пристроїв відіграє Інтернет речей (IoT). Крім того, дослідження підкреслило важливість технології електронного гаманця та аналізу великих даних, хоча й відносно меншою мірою, для сприяння електронним транзакціям та їх оптимізаціїх.Ці висновки підкреслюють необхідність зміцнення цифрової інфраструктури, удосконалення рішень на основі штучного інтелекту та розширення впровадження цифрових платіжних технологій для прискорення розвитку електронної комерції в арабських країнах
ВПЛИВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА АКТУАЛІЗАЦІЮ МОТИВАЦІЇ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
No full textThe article is devoted to the administrative and legal analysis of the positive results of civil society\u27s influence on the establishment of legal reality in modern conditions. The modern civil society is a complex system based on social inequality and social differentiation. Social differentiation is accompanied by the separation and isolation of various social groups, which construct social reality in their own way and significantly influence the consciousness and behavior of citizens. It has been substantiated that in modern Ukraine, there is an alienation of the individual from society and of society from the authorities, which is expressed in the so-called phenomenon of "negative morality." Law is not the only regulator of social relations; in any social system, it functions alongside morality, culture, spirituality, and religion. And given that legal values are the most important element of legal activity, then at the level of the functioning of a specific social system, values must project a specific form of legal obligation.Attention is focused on the professional culture and qualities of lawyers, the effectiveness of legal institutions, and the need to form a model of a professional community that ensures law, order, and the “health” of the social system in a risk society. Within the scope of this research, it has been proven that the motivational resources of a state that implements the law are a dialectical synthesis of the dominant motives at the personal and group levels, the motives that dominate in civil society institutions, as well as the motives of self-development and self-actualization of the state itself, which differ from the motives of other subjects of law implementation. The boundaries of these differences reflect, in a certain sense, the legal content of the state, the level of representation of personal, community-group, and social principles in its functional and legal activities.Статтю присвячено адміністративно-правовому аналізові позитивних результатів впливу громадянського суспільства на утвердження правової реальності в сучасних умовах. Сучасне громадянське суспільство – це складна система, в основі якої лежить соціальна нерівність і соціальна диференціація. Соціальна диференціація супроводжується відокремленням і ізоляцією різних соціальних груп, які по-своєму конструюють соціальну реальність і істотно впливають на свідомість і поведінку громадян. Обґрунтовано, що в сучасній Україні відбувається відчуження особистості від суспільства та суспільства від влади, що виражається в так званому феномені «негативної моралі». Право не є єдиним регулятором суспільних відносин. У будь-якій соціальній системі вона функціонує поряд із мораллю, культурою, духовністю й релігією. А враховуючи, що правові цінності є найважливішим елементом правової діяльності, то на рівні функціонування конкретної соціальної системи цінності повинні проєктувати конкретну форму юридичного обов\u27язку.Тому автор акцентує увагу на тому, що професійна культура та особистісні риси адвокатів, ефективність правових інститутів в умовах ризикового суспільства ставлять питання формування та відтворення моделі професійної спільноти, яка забезпечувала би правопорядок і «здоров\u27я» всієї соціальної системи в цілому. У межах цього дослідження доведено, що мотиваційними ресурсами держави, яка реалізує право, є діалектичний синтез домінуючих мотивів на особистісному та груповому рівнях, мотивів, які домінують в інститутах громадянського суспільства, а також мотивів саморозвитку та самоактуалізації самої держави, які відрізняються від мотивів інших суб\u27єктів реалізації права. Межі цих відмінностей відображають у певному розумінні правовий зміст держави, рівень представництва особистих, громадсько-групових, соціальних принципів у його функціонально-правовій діяльності
ДЕТЕРМІНАНТНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ЮРИСТА: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
No full textThe article examines, within the framework of administrative and legal discourse, the determinants of the formation of a lawyer\u27s professional motivation. It is found that the characterization of a lawyer\u27s professional motivation covers a wide range of factors which influence the desires and needs of future legal professionals. One of the key elements is the motivational core of legal education students. It is also substantiated that the motivation for obtaining a legal profession may vary, since some young people may see their future profession as a source of material well-being, while for others, the priority is the opportunity to “find” themselves in a certain type of legal activity, and, having decided on the future specialization, to embark on the path of professional development and career growth. That is why, already during their studies, the vast majority of applicants seek to find and further expand the scope of practical skills necessary for future work in the legal industry. The analysis shows that the gradual introduction of professionally oriented training into the system of higher legal education in Ukraine creates opportunities to overcome this discrepancy by modelling the elements of professional activity of future lawyers during the educational process. In particular, innovative methods of organizing and conducting moot courts, various types of business games, interactive learning, participation in legal clinics, etc. are effective. Moreover, future lawyers try their hand at public debates, learn to defend clients\u27 interests in courts and gain negotiation skills. As mediators, they become involved in dispute resolution, counselling, conducting interviews, empirical research, etc. Such training gives a good result, and under the guidance of a research and teaching staff member of a higher education institution, it creates new opportunities for more active use of the knowledge gained, while showing the depth of its assimilation and the level of development of creative thinking. In interaction with the teacher, the higher education student learns to build business relationships, understand the requirements of professional ethics, the essence of the corporate culture of a lawyer, etc.У роботі в межах адміністративно-правового дискурсу проведене дослідження детермінантних засад формування професійної мотивації юриста. З’ясовано, що характеристика професійної мотивації юриста охоплює широкий спектр факторів, які впливають на бажання й потреби майбутніх працівників юридичної галузі. Одним із ключових елементів є саме мотиваційний стрижень здобувачів юридичної освіти. Також обґрунтовано, що мотивація здобуття юридичного фаху може бути різною, адже окремі молоді люди, навчаючись, можуть бачити в майбутній професії джерело матеріального добробуту; водночас для інших пріоритетною є можливість «знайти» себе в певному виді юридичної діяльності та, визначивши майбутню спеціалізацію, стати на шлях професійного розвитку й кар’єрного зростання. Власне тому вже під час навчання переважна кількість здобувачів прагне віднайти й надалі розширювати царину застосування практичних навичок, необхідних для майбутньої роботи в юридичній галузі. У межах проведеного аналізу констатовано, що поступове впровадження в систему вищої юридичної освіти в Україні фахово спрямованого навчання створює можливості подолання цієї невідповідності за рахунок моделювання елементів професійної діяльності майбутніх юристів під час освітнього процесу. Зокрема, результативними є інноваційні методики, за допомогою яких організовують і проводять навчальні судові процеси, різні види ділових ігор, інтерактивне навчання, участь у роботі юридичних клінік тощо. Ба більше, майбутні юристи пробують свої сили в публічних дебатах, навчаються захищати інтереси клієнтів у судах, виробляють навички ведення переговорів. Як медіатори, стають учасниками розв’язання суперечок, консультування, а також – проведення інтерв’ю, емпіричних досліджень і т.д. Така підготовка дає добрий результат, а під керівництвом науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти створює нові можливості більш активного використання здобутого знання, одночасно показує глибину його засвоєння й рівень розвитку творчого мислення. У взаємодії з викладачем здобувач вищої освіти навчається вибудовувати ділові відносини, розуміти вимоги професійної етики, суть корпоративної культури юриста тощо
НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТРАНСФЕРТНИХ ЦІН ТА ЕТАПІВ РОЗВИТКУ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ У СВІТІ
Get PDFToday, the use of transfer pricing by transnational corporations is an established world practice that plays a key role in the formation of global tax policy. The use of transfer pricing mechanisms has a complex impact both on the business structures themselves and on the national economies of the countries within which the relevant corporate entities operate. In an effort to optimize their own financial burden, transnational corporations often resort to strategies that, although they contribute to increasing corporate efficiency, can have negative socio-economic consequences for the jurisdictional countries where the corresponding tax revenues should be accumulated. As a result, there is a threat of deepening financial inequality and a decrease in the level of social protection of the population in these states.Generalization of scientific approaches to the definition of the definitions of “transfer price” and “transfer pricing” made it possible to offer the author\u27s vision of the categorical apparatus of the study The use of methods of grouping, analysis and synthesis, as well as the method of data interpretation contributed to the specification of the periods of emergence and development of transfer pricing in world practice.The study substantiates a list of commonly used and specific functions inherent in transfer pricing, as well as a list of goals, the achievement of which should be ensured by transfer pricing.The conclusions and recommendations made in the article will be useful to practitioners in the field of taxation, as well as to the heads of transnational corporations or enterprises engaged in foreign economic activity.На сьогодні використання трансфертного ціноутворення транснаціональними корпораціями є усталеною світовою практикою, що відіграє ключову роль у формуванні глобальної податкової політики. Застосування механізмів трансфертного ціноутворення чинить комплексний вплив і на самі бізнес-структури, і на національні економіки країн, у межах яких відбувається діяльність відповідних корпоративних утворень. Прагнучи до оптимізації власного фінансового навантаження, транснаціональні корпорації нерідко вдаються до стратегій, які, хоч і сприяють підвищенню корпоративної ефективності, можуть мати негативні соціально-економічні наслідки для країн-юрисдикцій, де мали б акумулюватися відповідні податкові надходження. У результаті виникає загроза поглиблення фінансової нерівності та зниження рівня соціальної захищеності населення в цих державах.Стаття присвячена уточненню сутності трансфертного ціноутворення шляхом конкретизації категорії «трансфертна ціна», а також виокремленню та характеристиці основних етапів його розвитку у світі.Узагальнення наукових підходів до визначення дефініцій «трансфертна ціна», «трансфертне ціноутворення» дозволило запропонувати авторське бачення категорійного апарату дослідження. Застосування методів групування, аналізу й синтезу, а також методу інтерпретації даних сприяло конкретизації періодів виникнення й розвитку трансфертного ціноутворення у світовій практиці.У дослідженні обґрунтовано перелік загальновживаних і специфічних функцій, притаманних трансфертним цінам, а також сформовано перелік цілей, досягнення яких повинно забезпечити трансфертне ціноутворення.Сформульовані в статті висновки й рекомендації будуть корисні практикам у царині оподаткування, а також керівникам транснаціональних корпорацій чи підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ В УКРАЇНІ
No full textThe relevance of the research topic is driven by the need to develop an effective strategy for ensuring the long-term growth of sunflower oil enterprises in Ukraine. The paper analyzes the current state of sunflower oil production. It establishes that, despite wartime challenges, Ukraine remains one of the world leaders in producing and exporting sunflower oil. Sunflower oil enterprises’ macro-, meso-, and internal environments are analyzed and evaluated using expert methods. To assess the macro-environment of domestic enterprises, their components are identified, analyzed, and evaluated, considering their indirect yet significant influence on business performance. It is settled that the political, economic, and technological components exert the greatest influence on sunflower oil enterprises, and the overall evaluation indicates a satisfactory state of the macroenvironment. In studying the meso-environment, key elements are identified that should be considered when formulating development strategies. Competitors and consumers are the most influential components, and the integral assessment of the meso-environment indicates favourable conditions for the development of sunflower oil enterprises. The internal environment analysis is conducted using the case of a private company (PC) “Oliyar”, one of Ukraine’s largest sunflower oil producers. The SWOT analysis method is used to determine internal strengths, external opportunities, and threats. Based on the research findings, a matrix for selecting development strategies for sunflower oil enterprises is constructed, encompassing three types: growth strategies, market position retention strategies, and retrenchment strategies. It is determined that PC “Oliyar” is currently employing a market position retention strategy to maintain its market share, increase sales volumes, and boost profits. Considering possible future events and emerging external trends, there is a likelihood of a shift in the enterprise’s strategic direction. It is emphasized that sunflower oil enterprises must continuously monitor the external environment, systematically analyze business processes, assess performance indicators, and, when necessary, develop new strategies.Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю формування ефективної стратегії для забезпечення розвитку підприємств-виробників соняшникової олії в Україні в довгостроковій перспективі. У статті проаналізовано стан олійної галузі та встановлено, що, незважаючи на воєнні виклики, Україна залишається одним зі світових лідерів із виробництва та експорту соняшникової олії. Аналіз і оцінку макро-, мезо- та внутрішнього середовища підприємств олійної галузі здійснено з використанням експертних методів. Для визначення стану макросередовища вітчизняних підприємств ідентифіковано, проаналізовано та оцінено вплив його складових, які опосередковано, але помітно впливають на результати діяльності суб’єктів господарювання. Установлено, що найбільший вплив на діяльність підприємств олійної галузі мають політична, економічна й технологічна складові, а узагальнювальна оцінка макросередовища відображає його задовільний стан. У процесі дослідження мезосередовища визначено елементи, безпосередній вплив яких доцільно враховувати при формуванні стратегії розвитку. Установлено, що найбільший вплив мають конкуренти й споживачі, а узагальнювальна інтегральна оцінка мезосередовища вказує на задовільні умови для розвитку підприємств-виробників соняшникової олії. Дослідження внутрішнього середовища підприємств-виробників соняшникової олії здійснено на прикладі ПП «Оліяр», яке є одним із найбільших виробників соняшникової олії в Україні. Для визначення внутрішніх переваг, зовнішніх можливостей і загроз використано метод SWOT-аналізу. За результатами проведеного дослідження побудовано матрицю для вибору стратегії розвитку підприємств-виробників соняшникової олії, яка містить такі три її види: стратегія зростання, стратегія збереження позицій і стратегія скорочення. Установлено, що ПП «Оліяр» протягом поточного періоду використовує стратегію збереження позицій на ринку задля утримання частки ринку, збільшення обсягів продажу та прибутку. У зв’язку з можливими майбутніми подіями та новими тенденціями в зовнішньому середовищі існує ймовірність зміни вектора стратегічного розвитку підприємства. Наголошено, що підприємства-виробники соняшникової олії повинні постійно відстежувати стан зовнішнього середовища, систематично аналізувати бізнес-процеси, оцінювати показники своєї діяльності та за потреби розробляти нову стратегію
ЕКОНОМІКА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ: МЕНТАЛЬНА КАРТА ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОГО, РЕГІОНАЛЬНОГО ТА ГЛОБАЛЬНОГО РІВНІВ
No full textThis study aims to develop a comprehensive analytical framework for investigating energy infrastructure economics across country, regional, and worldwide scales, establishing methodological foundations and empirical evidence necessary for coordinated decision-making in the face of climate change, technological transformation, and geopolitical disruption. The research addresses the inadequacy of traditional single-scale approaches by examining complex interconnections and cascading effects of infrastructure decisions across multiple geographical levels. The investigation develops distinct analytical structures at the country, regional, and worldwide levels. The analysis reveals that energy infrastructure economics operates within complex webs of interconnections across geographical scales, each presenting distinct analytical challenges and methodological requirements. Country-level investigations provide granular precision but are constrained by limited scope in addressing cross-border spillovers. Regional investigations emerge as critical intermediate scales that balance national specificity with broader coordination perspectives, achieving economies of scale through cooperation while facing significant coordination challenges. Worldwide investigations provide essential insights into global trends but operate with high abstraction levels and uncertainty that may limit direct policy applicability. The study identifies significant governance gaps in current cross-scale coordination approaches, particularly in policy harmonization, benefit-sharing mechanisms, and risk management. Traditional single-scale approaches to energy infrastructure economics are insufficient for addressing the multifaceted challenges of energy system transformation. The research establishes that effective energy infrastructure economics must account for complex interconnections between local, regional, and global considerations while addressing unique analytical challenges at each scale. Success in achieving sustainable and secure energy systems requires technological innovation and institutional innovation in analytical approaches, financing mechanisms, and coordination frameworks. The framework provides foundations for integrated approaches to energy infrastructure economics. However, substantial additional work is required to translate conceptual insights into practical decision-making tools for the unprecedented scale and urgency of required infrastructure transformation.Дослідження має на меті розробку комплексної аналітичної структури для вивчення економіки енергетичної інфраструктури на національному, регіональному та глобальному рівнях із закладанням методологічних основ та емпіричних фактів, необхідних для узгодженого ухвалення рішень в умовах кліматичних змін, технологічних трансформацій і геополітичних потрясінь. Дослідження відповідає на виклики недостатньої ефективності традиційних підходів, аналізуючи складні взаємозв’язки та каскадні наслідки інфраструктурних рішень на різних географічних рівнях. У межах дослідження створено окремі аналітичні структури для трьох рівнів аналізу: національного, регіонального, глобального. Аналіз демонструє, що економіка енергетичної інфраструктури функціонує в складному мережевому середовищі міжрівневих взаємозв’язків, кожний із яких має свої особливі аналітичні виклики та методологічні вимоги. Дослідження на національному рівні забезпечують високу деталізацію, але мають обмеження щодо врахування транскордонних ефектів. Регіональний рівень виступає як критично важлива проміжна ланка, що поєднує національну специфіку з ширшими координаційними перспективами, дозволяючи досягати ефекту масштабу через співпрацю попри труднощі координації. Глобальні дослідження дають цінне розуміння світових тенденцій, однак вони мають високий рівень абстракції та невизначеності, що обмежує безпосереднє застосування їх у політиці. Дослідження виявляє суттєві прогалини в управлінні міжрівневою координацією, зокрема в питаннях гармонізації політик, механізмах розподілу вигод та управлінні ризиками. Традиційні підходи, зосереджені лише на одному рівні, виявляються недостатніми для виконання багатовимірних завдань трансформації енергетичних систем. Установлено, що ефективна економіка енергетичної інфраструктури повинна враховувати складні міжрівневі взаємозв’язки – від локального до глобального — та відповідати унікальним викликам кожного рівня. Успішне досягнення цілей сталого та безпечного енергопостачання вимагає не лише технологічних інновацій, а й інституційних — у підходах до аналізу, механізмах фінансування та рамках координації. Запропонована аналітична структура формує основу для інтегрованого підходу до економіки енергетичної інфраструктури, однак потребує подальшого розвитку для перетворення концептуальних висновків на практичні інструменти ухвалення рішень, здатні відповідати масштабам і терміновості необхідних змін
ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ОПОСЕРЕДКОВАНОГО ВИКОНАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Get PDFThe aim of this article is to offer a thorough analysis of the concept and types of indirect commission of a criminal offense and to identify its typical features. The practice of qualifying indirect commission of a criminal offense through the use of persons who are not subjects of a criminal offense is examined. Typical methods of indirect commission of a criminal offense using the capabilities of a legal entity are characterized. The process of committing a criminal offense through the use of individuals who possess the characteristics of a general subject of a criminal offense but act without guilt or under the influence of irresistible physical or psychological coercion is analyzed. The classification of indirect commission of a criminal offense through the use of animals, properties of plants, physical phenomena, production processes, mechanisms, and natural phenomena is also described. Typical objective and subjective characteristics of the indirect commission of a criminal offense are identified.It has been established that indirect commission of a criminal offense refers to cases where a criminal uses the efforts of other persons who, for various reasons, are not liable for the offense committed to carry out the objective side of the act. Such cases complicate the investigation of a criminal offense and require establishing a causal link between the actions of the indirect perpetrator and the consequences that ensued. Accordingly, it is necessary to establish the appropriate legal grounds for bringing the guilty person to criminal responsibility, rather than those persons who actually committed the act. After all, it is the will of the criminal that causes the act to be committed and the consequences that are desirable for him to occur. Indirect commission of a criminal offense occurs when the guilty party does not carry out the objective elements of the offense either fully or partially. If the individual carries out even a portion of the objective elements, they are considered a perpetrator (or co-perpetrator) of the act, rather than an indirect perpetrator.Метою дослідження є комплексний аналіз поняття та видів опосередкованого виконання кримінального правопорушення, визначення його типових ознак. Проаналізовано судову практику щодо кваліфікації опосередкованого вчинення кримінального правопорушення через залучення осіб, які не мають статусу суб’єктів злочину. Охарактеризовано типові способи опосередкованого вчинення кримінального правопорушення з використанням можливостей юридичної особи. Досліджено механізм учинення кримінального правопорушення через залучення осіб, які мають ознаки загального суб’єкта злочину, але при цьому діють без вини або під впливом непереборного фізичного чи психічного примусу. Також охарактеризовано кваліфікацію опосередкованого виконання кримінального правопорушення шляхом використання тварин, властивостей рослин, фізичних явищ, виробничих процесів діяльності механізмів, природних явищ. Виділено типові об’єктивні та суб’єктивні ознаки опосередкованого виконання кримінального правопорушення. Установлено, що опосередковане виконання кримінального правопорушення – це випадки використання злочинцем для виконання об’єктивної сторони діяння зусиль інших осіб, які в силу різних причин не підлягають відповідальності за скоєне. Такі випадки ускладнюють процес розслідування кримінального правопорушення й потребують установлення причиново-наслідкового зв’язку між діями опосередкованого виконавця й наслідками, що настали. Відповідно потрібно встановити належні правові підстави притягнення саме винної особи до кримінальної відповідальності, а не тих осіб, які реально виконали діяння. Адже саме з волі злочинця вчиняється діяння й настають ті наслідки, які є бажаними саме для нього. Опосередковане вчинення кримінального правопорушення має місце тоді, коли об’єктивна сторона злочину не здійснюється винною особою ні повністю, ні частково. Якщо ж особа виконує хоч якусь частину об’єктивної сторони, її слід уважати виконавцем або співвиконавцем діяння, а не опосередкованим виконавцем
ГЕНЕЗИС НАУКОВИХ КОНЦЕПЦІЙ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Get PDFThe article explores the genesis of scientific concepts of inclusive economic development. The topic\u27s relevance is driven by the need to rethink traditional economic models in the context of modern global challenges, such as rising social inequality, environmental threats, digital transformation, demographic changes, and the consequences of pandemics and military conflicts. It is determined that inclusive development encompasses not only quantitative economic growth but also its qualitative characteristics, including social justice, economic mobility, environmental sustainability, and technological innovation. The research methodology is based on the systematic approach, historical-logical analysis, structural-functional analysis, comparative method, and classification-typological analysis. These methods made it possible to identify the patterns of the formation of inclusive development concepts, trace their evolution, and determine the interconnections between the key components of this approach.The study analyzes the main stages of the formation of economic development concepts, from theories of linear growth stages, structural transformations, and external dependence to modern approaches to sustainable development and the circular economy. Special attention is given to the concept of inclusive development, which is formed through the integration of social, economic, and environmental aspects. The key theoretical prerequisites, implementation mechanisms, and possible directions for the further transformation of the inclusive economic model are identified. The findings contribute to the expansion of the scientific discourse on the integration of various socio-economic groups into economic development processes and the formulation of effective strategies for inclusive growth at both national and international levels.У роботі досліджено генезис наукових концепцій інклюзивного розвитку економіки. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення традиційних економічних моделей у контексті сучасних глобальних викликів, таких як зростання соціальної нерівності, екологічні загрози, цифрова трансформація, демографічні зміни та наслідки пандемій і воєнних конфліктів. Визначено, що інклюзивний розвиток передбачає не лише кількісне економічне зростання, а й його якісні характеристики: соціальну справедливість, економічну мобільність, екологічну стійкість і технологічні інновації. Методологія дослідження базується на використанні системного підходу, історико-логічного аналізу, структурно-функціонального аналізу, порівняльного методу та класифікаційно-типологічного аналізу. Це дозволило виявити закономірності формування концепцій інклюзивного розвитку, простежити їхню еволюцію та визначити взаємозв’язки між ключовими компонентами цього підходу. У межах дослідження проаналізовано основні етапи становлення концепцій економічного розвитку: від теорій лінійних стадій зростання, структурних трансформацій і зовнішньої залежності до сучасних підходів сталого розвитку та циркулярної економіки. Особливу увагу приділено концепції інклюзивного розвитку, що формується на основі поєднання соціальних, економічних та екологічних аспектів. Визначено ключові теоретичні передумови, механізми реалізації та можливі напрями подальшої трансформації інклюзивної економічної моделі. Отримані результати сприятимуть розширенню наукового дискурсу щодо інтеграції різних соціально-економічних груп у процеси економічного розвитку та вироблення ефективних стратегій інклюзивного зростання на національному та міжнародному рівнях
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
No full textThe article presents an assessment of the operational efficiency of the Sumy Regional Blood Service Center and the Kharkiv Regional Blood Service Center. The analysis was carried out considering key performance indicators of the institutions, encompassing economic, managerial, informational, technological, and social aspects. Based on the results of the efficiency evaluation of these blood service enterprises, a system of measures was developed and proposed to enhance the performance of the analyzed centres. These measures were structured according to the main determinants of functioning: managerial, informational, security-related, and economic, and aligned with modern requirements for business processes in the blood service sector, particularly at the stages of collection, processing, storage, quarantine, and distribution of blood components. The selection and prioritization of the recommended measures were based on consultations with key target audiences, including new and regular donors, healthcare institutions, and blood centre staff, as well as taking into account the components of the marketing mix (product, price, promotion, place, people, processes, physical environment). The development of proposals also incorporated comparative analysis data and the experience of leading countries in the field of blood donation, which made it possible to integrate best international practices into the national context. Special attention was given to identifying stakeholders, including the Ministry of Health of Ukraine, the Ministry of Energy, the Ministry of Digital Transformation, the Ministry of Education and Science, other government bodies, healthcare institutions, regional enterprises, associations and NGOs, media outlets, advertising and marketing agencies. The proposed measures aim to address current challenges in the blood supply sector, improve population access to safe, high-quality blood components, and enhance overall satisfaction with blood services. Implementation of these initiatives will significantly increase the competitiveness of blood service enterprises in the national healthcare market.У роботі здійснено оцінювання ефективності функціонування обласних центрів служби крові на основі аналізу ключових показників діяльності, що охоплюють економічні, управлінські, інформаційні, технологічні та соціальні аспекти. Метою дослідження є виявлення основних проблем у роботі установ служби крові та розроблення системи заходів для підвищення їхньої ефективності відповідно до сучасних вимог медичної галузі. Розроблені рекомендації сформовано за основними детермінантами ефективного функціонування: управлінською, інформаційною, безпековою та економічною. Окрема увага приділена вдосконаленню бізнес-процесів на всіх етапах роботи центрів служби крові — від заготівлі та обробки до зберігання, карантинізації та розподілу компонентів крові. Вибір і пріоритезація заходів здійснені на основі погодження з основними цільовими аудиторіями, серед яких — нові та постійні донори, медичні установи, а також персонал центрів крові. До процесу розроблення пропозицій було залучено результати компаративного аналізу та досвід країн-лідерів у царині донорства крові. Це дозволило інтегрувати найкращі міжнародні практики в український контекст з урахуванням національних реалій і потреб. Запропоновані заходи спрямовані на розв’язання актуальних проблем у царині кровозабезпечення, підвищення рівня задоволеності потреб населення в компонентах крові, забезпечення їхньої безпеки, доступності та якості. Реалізація зазначених ініціатив сприятиме підвищенню конкурентоспроможності установ служби крові на національно-му ринку медичних послуг і зміцненню довіри з боку стейкхолдерів
РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО КЛІМАТИЧНОГО ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ
Get PDFThe study examines approaches to developing an effective climate finance system in Ukraine in the context of international commitments and post-war recovery needs. The aim of the study is to justify strategic directions for the development of state climate finance, taking into account national characteristics, climate change challenges, and the needs of economic decarbonization. Particular attention is paid to the analysis of international experience, the institutional structure of climate finance, and modern instruments for mobilizing financial resources for climate goals.The study analyzes the current state of climate finance in Ukraine and outlines the main sources and instruments for its mobilization, in particular, climate funds, green bonds, and public-private partnerships. It was found that the Ukrainian climate finance system needs comprehensive reform, in particular in terms of strengthening institutional capacity, introducing transparent monitoring, evaluating effectiveness, and adapting best international practices. The study also highlights the importance of integrating climate risks into financial regulation and the need to support green transformation through public policy.The main conclusions are the need to develop a Climate Finance Concept with state participation, improve climate finance in terms of taxation, and introduce corporate governance practices for environmental and climate risks by taking into account the medium and long-term climate goals of economic entities in corporate governance, risk management, risk appetite determination, improving the consideration of climate risks in macroprudential regulation, and strengthening cooperation with international climate funds.У дослідженні розглянуто підходи до формування ефективної системи кліматичного фінансування в Україні в контексті міжнародних зобов’язань і потреб післявоєнного відновлення. Метою роботи є обґрунтування стратегічних напрямів розвитку державного кліматичного фінансування з урахуванням національних особливостей, викликів зміни клімату та потреб декарбонізації економіки.У межах дослідження проаналізовано сучасний стан кліматичного фінансування в Україні, окреслено основні джерела та інструменти його залучення, зокрема кліматичні фонди, «зелені» облігації, державне та міжнародне партнерство. Виявлено, що українська система кліматичного фінансування потребує комплексного реформування, зокрема в напрямі посилення інституційної спроможності, запровадження прозорого моніторингу, оцінки ефективності та адаптації найкращих міжнародних практик. Дослідження також висвітлює важливість інтеграції кліматичних ризиків у фінансове регулювання та необхідність підтримки зеленої трансформації через державну політику.Основними висновками є потреба розробки Концепції кліматичного фінансування за участі держави, удосконалення кліматичного фінансування в частині оподаткування, запровадження практики корпоративного управління екологічними та кліматичними ризиками за допомогою врахування середньо- й довгострокових кліматичних цілей господарюючих суб’єктів у корпоративному управлінні, ризик-менеджменту, визначення ризик-апетитів, поліпшення врахування кліматичних ризиків у макропруденційному регулюванні та посилення співпраці з міжнародними кліматичними фондами