Socio-economic relations in the digital society
Not a member yet
407 research outputs found
Sort by
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БАНКІВСЬКІЙ СПРАВІ: КОМПЛЕКСНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ ЗАСТОСУВАНЬ, ВИКЛИКІВ І СТРАТЕГІЧНИХ НАСЛІДКІВ
No full textArtificial intelligence is rapidly reshaping the banking sector, creating opportunities for efficiency, innovation, and sustainability while introducing new regulations and financial stability risks. This research aims to systematically examine and categorise AI applications across the full spectrum of banking functions to assess their transformative potential and implications. The study employs a structured review methodology, combining academic literature, industry case studies, and regulatory reports, and applies thematic classification to map AI use into nine core domains of banking activity. The findings demonstrate that AI permeates all levels of banking operations. In customer-facing services, it supports personalisation, chatbots, biometric onboarding, and voice-gesture banking to enhance user experience. In risk management and compliance, AI improves fraud detection, AML/CFT monitoring, credit scoring, and regulatory reporting. Operational efficiency is advanced through robotic process automation, document processing, workflow optimisation, and predictive maintenance. AI also drives innovation in lending, enabling automated loan origination, dynamic pricing, and personalised debt collection. Cybersecurity and infrastructure benefit from AI intrusion detection, adaptive authentication, phishing prevention, and blockchain integration. Furthermore, human resources, marketing, ESG finance, and strategic management functions increasingly rely on AI for decision support, customer analytics, sustainability assessments, and scenario forecasting. Collectively, these results highlight AI’s holistic role in transforming banking while underscoring the importance of explainability, governance, and regulatory alignment to ensure trust, inclusivity, and resilience.Штучний інтелект швидко змінює банківський сектор, створюючи можливості для ефективності, інновацій і стійкості, одночасно впроваджуючи нові регуляції та ризики фінансової стабільності. Це дослідження спрямоване на систематичне вивчення та класифікацію застосувань штучного інтелекту в усьому спектрі банківських функцій для оцінки їхнього трансформаційного потенціалу та наслідків. У дослідженні використана методологія структурованого огляду, що поєднує академічну літературу, галузеві приклади та регуляторні звіти, а також застосована тематична класифікація для відображення використання штучного інтелекту в дев\u27яти основних галузях банківської діяльності. Отримані дані демонструють, що штучний інтелект проникає на всі рівні банківських операцій. У послугах, орієнтованих на клієнтів, він підтримує персоналізацію, чат-ботів, біометричний онбординг і голосовий банкінг для покращення користувацького досвіду. У царині управління ризиками та дотримання вимог штучний інтелект покращує виявлення шахрайства, моніторинг AML/CFT, кредитний скоринг і регуляторну звітність. Операційна ефективність підвищується завдяки роботизованій автоматизації процесів, обробці документів, оптимізації робочих процесів і прогнозованому обслуговуванню. Штучний інтелект також стимулює інновації в кредитуванні, забезпечуючи автоматичну видачу кредитів, динамічне ціноутворення та персоналізоване стягнення боргів. Кібербезпека та інфраструктура виграють від виявлення вторгнень штучного інтелекту, адаптивної автентифікації, запобігання фішингу та інтеграції блокчейну. Крім того, функції управління людськими ресурсами, маркетингом, фінансами ESG й стратегічним управлінням усе більше покладають на штучний інтелект для підтримки ухвалення рішень, аналітики клієнтів, оцінки сталого розвитку та прогнозування сценаріїв. У сукупності ці результати підкреслюють цілісну роль штучного інтелекту в трансформації банківської справи, водночас наголошуючи на важливості зрозумілості, управління та узгодження нормативних актів для забезпечення довіри, інклюзивності й стійкості
СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВПЛИВ НА СТРУКТУРУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Get PDFThe ageing of the population is one of the key demographic challenges in Ukraine, significantly impacting the economy, social systems, and labour market. This article examines the dynamics of this process and its consequences for the state budget, pension provision, and social policy. The primary objective of the study is to analyse the dynamics of population ageing in Ukraine and assess its impact on key economic indicators to determine strategies for mitigating its negative effects on the country\u27s economy. The main method chosen for the study is correlation analysis, although comparative analysis, systematization, and formalization methods were also utilized. The research analyses major theories of population ageing, including the disengagement theory, activity theory, subcultural theory, age stratification theory, and symbolic interactionism theory. Special attention is given to the impact of war on demographic changes, particularly the decline in birth rates, increased mortality, and mass emigration. Forecast models of the impact of population ageing on the economy of Ukraine in war conditions have been developed under optimistic and pessimistic scenarios. The study\u27s findings highlight the need for pension system reform, stimulation of labour activity among older individuals, and the implementation of comprehensive socio-economic strategies to minimize the negative consequences of population ageing.Старіння населення є однією з ключових демографічних проблем України, що має значний вплив на економіку, соціальні системи та ринок праці. У статті досліджена динаміка цього процесу, його наслідки для державного бюджету, пенсійного забезпечення та соціальної політики. Основною метою наукової роботи є дослідження динаміки старіння населення України та оцінка його впливу на ключові економічні показники з метою визначення стратегій зниження негативного впливу на економіку країни. Основним методом було обрано кореляційний аналіз, однак використані також методи компаративного аналізу, систематизації та формалізації. Проаналізовано основні теорії старіння населення, серед яких теорія відчуження, теорія активності, теорія субкультури, вікової стратифікації й теорія символічного інтеракціонізму. Особливу увагу приділено впливу війни на демографічні зміни, зокрема зниженню народжуваності, зростанню смертності та масовій еміграції. Розроблено прогнозні моделі впливу старіння населення на економіку України в умовах війни за оптимістичним і песимістичним сценаріями. Результати дослідження вказують на необхідність реформування пенсійної системи, стимулювання трудової активності літніх людей і впровадження комплексних соціально-економічних стратегій для мінімізації негативних наслідків старіння населення
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ
No full textThe agricultural sector requires innovative management approaches to ensure competitiveness and sustainable development amid rising global food demand, resource constraints, and climate change. This paper analyzes the specific features of agricultural innovation management tools, focusing on three categories: digital technologies (such as precision farming systems and other AgriTech applications), financial instruments (including index-based crop insurance and fintech solutions), and organizational innovations (like clustering and modern cooperatives). The overarching goal is to evaluate how these innovations are being applied and their effects on the efficiency and resilience of agricultural production. The study adopts a mixed-method approach, combining a comprehensive literature review with an analysis of secondary statistical data. Data from international organizations (e.g., FAO, World Bank, USDA) were examined to assess current innovation adoption trends. The results indicate that innovations significantly improve agricultural productivity and resource efficiency. For example, precision farming tools can boost crop yields by around 4–6% and reduce input use (water, fuel, agrochemicals), lowering costs and environmental impacts while enabling producers to "do more with less." Likewise, modern financial instruments and organizational strategies (e.g., index insurance and farmer cooperatives) enhance producers\u27 resilience to climate and market risks. However, the adoption of innovations is uneven: large high-tech enterprises embrace new tools much faster, whereas small farms often lag behind due to limited capital, skills gaps, and inadequate infrastructure—creating a growing innovation divide in the sector. This study provides a novel integrated perspective by systematically comparing technological, financial, and managerial innovations in agriculture, including global trends and specific cases from Ukraine. It synthesizes previously fragmented knowledge, reveals interactions between technological and organizational factors that were overlooked in earlier studies, and addresses how its findings differ from those of prior research. Finally, the paper proposes several recommendations to accelerate digital transformation and innovative development in the agricultural sector.Аграрний сектор потребує впровадження інноваційних підходів до управління для забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку в умовах зростання світового попиту на продовольство, обмеженості ресурсів і змін клімату. У цій статті проаналізовано специфіку застосування інноваційних управлінських інструментів у сільському господарстві з акцентом на три основні категорії: цифрові технології (зокрема системи точного землеробства та інші рішення AgriTech), фінансові інструменти (зокрема індексне страхування врожаю та фінтех-рішення), а також організаційні інновації (такі як кластеризація та сучасні кооперативи). Основна мета полягає у визначенні особливостей упровадження цих інновацій та оцінці їхнього впливу на ефективність і стійкість аграрного виробництва.Дослідження ґрунтується на змішаному методологічному підході, що поєднує ґрунтовний огляд наукової літератури з аналізом вторинних статистичних даних. Зокрема проаналізовано інформацію міжнародних організацій (зокрема FAO, Світового банку, USDA) з метою оцінки сучасних тенденцій у царині впровадження інновацій. Результати засвідчують, що інновації суттєво підвищують продуктивність аграрного сектора та ефективність використання ресурсів. Наприклад, використання технологій точного землеробства може збільшити врожайність на 4–6% і зменшити обсяги використання води, пального й агрохімікатів, водночас знижуючи витрати й зменшуючи екологічне навантаження. Так само сучасні фінансові інструменти й організаційні стратегії (зокрема індексне страхування та фермерська кооперація) підвищують стійкість виробників до кліматичних і ринкових ризиків.Водночас упровадження інновацій залишається нерівномірним: великі високотехнологічні господарства значно швидше впроваджують нові інструменти, а малі фермерські господарства часто відстають через обмеженість капіталу, нестачу відповідних знань і навичок, а також слабку інфраструктуру — що спричиняє посилення «інноваційного розриву» в галузі.Це дослідження пропонує новий інтегрований погляд на інновації, здійснюючи системне порівняння технологічних, фінансових і управлінських нововведень у сільському господарстві — і в глобальному контексті, і на прикладі України. Воно узагальнює раніше фрагментарні знання, виявляє взаємозв’язки між технологічними й організаційними факторами, які не були належно враховані в попередніх дослідженнях, і окреслює, чим отримані результати відрізняються від раніше опублікованих.Насамкінець стаття пропонує низку рекомендацій для прискорення цифрової трансформації та інноваційного розвитку аграрного сектора
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА КРЕДИТНОГО РИЗИКУ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ
No full textCredit risk is an integral element of banking activities, the identification and effective management of which is essential in today’s environment. The financial stability of both individual banks and the banking sector as a whole depends on the feasibility and effectiveness of risk management. The purpose of the study is to systematise the approaches approved at the state level to assessing the credit risk of banks, analyse the current state of the loan portfolio of the Ukrainian banking sector, and identify the most promising methods of optimising potential risks to its quality.The study examines the essential features of the bank credit risk as well as the most common methods for its assessment. On the basis of a deep analysis of the Resolution of the National Bank of Ukraine No. 351, a detailed algorithm for calculating the amount of bank credit risk is proposed, and its main principles, which are important for the activities of domestic banks, are described. A statistical study of the quality of the loan portfolio of the banking sector of Ukraine for the time horizon of 2018 – 2024 is carried out and a gradual adaptation of the sector’s entities to the unstable conditions of the operating environment is revealed. The results of the analysis also pointed to a deterioration in the level of credit risk coverage of non-performing customer debt in the period 2022 – 2024, which may have negative consequences for the banking sector’s resilience. Based on the results of the study, the possible methods of optimising credit risk have been proposed, which application will have a significant positive effect on the financial stability of the sector and, as a result, the development of the national economy.A promising area for further research is the study of the possibilities of introducing digital tools for monitoring, controlling and preventing the growth of credit risk in banks.Кредитний ризик є невід’ємним елементом банківської діяльності, визначення та ефективне управління яким у сучасних умовах є вкрай необхідним. Від доцільності та результативності ризик-менеджменту значною мірою залежить фінансова стабільність окремих банків і банківського сектору загалом. Метою цього дослідження є систематизація затверджених на державному рівні підходів до оцінки розміру кредитного ризику банків, аналіз сучасного стану кредитного портфеля банківського сектору України, а також визначення найбільш перспективних методів оптимізації потенційних загроз його якості.У роботі розглянуто сутнісні ознаки та особливості категорії «кредитний ризик банку», а також найбільш поширені методи його оцінки. На основі ґрунтовного аналізу Постанови Національного банку України № 351 запропоновано детальний алгоритм розрахунку розміру кредитного ризику банку, а також охарактеризовано основні його засади, що мають важливе значення для діяльності вітчизняних банків. Проведено статистичне дослідження якості кредитного портфеля банківського сектору України на часовому горизонті 2018–2024 рр. і виявлено поступову адаптацію суб’єктів сектора до нестабільних умов середовища функціонування. Результати аналізу водночас указали на погіршення рівня покриття кредитним ризиком непрацюючої заборгованості клієнтів у період 2022–2024 рр., що може мати негативні наслідки для стійкості банківського сектору до дії екзогенних факторів. За результатами проведеного дослідження запропоновано ряд можливих методів оптимізації кредитного ризику, застосування яких матиме значний позитивний вплив на фінансову стабільність сектора і, як наслідок, розвиток національної економіки.Перспективним напрямом подальших досліджень уважаємо вивчення можливостей упровадження цифрових інструментів моніторингу, контролю та попередження зростання кредитного ризику банків
ОСОБИСТІСНА ПАРАДИГМА ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ У СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ВОЄННИХ РЕАЛІЯХ
No full textThe article focuses on substantiating the psychological and pedagogical characteristics of the socialization of orphaned children in society and revealing the theoretical essence of the personal paradigm as a methodological imperative for raising orphans in the context of Ukraine\u27s current military realities. The issue of the growing number of orphans in Ukraine due to the introduction of martial law is highlighted, along with new challenges in child rights protection, particularly for those who have lost parental care during the war. The main factors contributing to the spread of orphanhood are identified, including the deportation of Ukrainian children by the russian aggressor, among whom a significant proportion are orphans.The problems and consequences of integrating orphaned children who have experienced family deprivation into society are analyzed. The specific damages related to deprivation are discussed, depending on the child’s individual resilience, their experience, and ability to cope with adverse circumstances, as well as the severity of the deprivation. The importance of considering the individual experiences of orphaned children, particularly those who, after surviving traumatic wartime circumstances, end up in orphanages, is emphasized. The psychological trauma they have experienced affects their desires, interests, and behavior.The article stresses the need to update the system for training specialists in care and educational activities, develop criteria for classifying psychological trauma and its impacts, and implement correctional programs tailored to the needs of different categories of orphaned children. The personal paradigm of education is proposed as a methodological imperative that meets the needs of orphaned children’s development and self-realization. The alignment between educational demands and the child\u27s value system is crucial for fostering personal growth, as it turns educational content into an individual asset.Стаття присвячена обґрунтуванню психолого-педагогічних особливостей соціалізації дітей-сиріт у суспільстві та розкриттю теоретичної сутності особистісної парадигми як методологічного імперативу виховання дітей-сиріт в умовах українських воєнних реалій сьогодення. Актуалізовано проблему зростання кількості дітей-сиріт в Україні в умовах воєнного стану. Наголошено, на нових викликах у царині захисту прав дітей, особливо тих, які залишилися без батьківського піклування в умовах війни. Виокремлено основні чинники поширення феномену сирітства. Звернено увагу на проблему депортації російським агресором українських дітей, серед яких значну частину становлять сироти.Проаналізовано проблеми та наслідки процесу інтеграції дітей-сиріт, які перебувають в умовах родинної депривації, до суспільства. Розглянуто специфіку деприваційних уражень, які залежать від індивідуальної стійкості дитини, її досвіду та здатності протистояти несприятливим обставинам, а також від жорсткості умов депривації. Звернено увагу на важливість урахування індивідуального досвіду дітей-сиріт, які після пережиття травматичних обставин війни потрапили до дитячого будинку. Пережиті психотравми впливають на поточні бажання, інтереси й поведінку дитини. Наголошено, що для оптимізації виховання таких дітей необхідно оновлювати систему підготовки фахівців опікунсько-виховної діяльності, розробляти критерії для класифікації психотравм і впливів, розробляти та впроваджувати психокорекційні програми, що враховують особливості різних категорій дітей. Виховання дітей-сиріт має ґрунтуватися на особистісно орієнтованому підході, який виконує роль фундаментальної методологічної основи, здатної забезпечити умови для повноцінного розвитку, розкриття внутрішнього потенціалу та реалізації індивідуальних можливостей кожної дитини. Для ефективної соціалізації важливо враховувати взаємозв’язок між зовнішніми вимогами до виховання та ціннісною системою дитини-сироти. Ця узгодженість сприяє особистісному розвиткові, коли виховний зміст перетворюється на індивідуальне надбання дитини.На основі аналізу психолого-педагогічних чинників свідомого оволодіння дитини духовними цінностями виокремлено низку пріоритетів сучасного виховання дітей-сиріт. Акцентовано увагу, що головним завданням особистісно орієнтованого виховання є забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії (реципрокності, гармонії) між учасниками процесу, де педагог передусім виконує роль фасилітатора, що сприяє особистісному зростанню дітей
МОЖЛИВОСТІ АДВОКАЦІЇ ТА ЛОБІЮВАННЯ НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ІНТЕРЕСІВ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
Get PDFThe article explores the possibilities of advocacy and lobbying of the interests of business entities by non-governmental organizations, in particular public organizations, public unions whose activities are aimed at supporting the development of entrepreneurship, employers\u27 organizations and their associations, chambers of commerce and industry. The functions of non-governmental business support organizations were considered: protection and representation of business interests in relations with authorities in order to improve the conditions for conducting business, legislation, and the elimination of regulatory barriers; legal support; informational support and training; establishment of relationships and communication support; resource support. The advocacy function of non-governmental organizations and the tools for its implementation, including participation in public councils at executive bodies, public examination of regulatory acts, and others, are analyzed in detail. The concepts of "advocacy" and "lobbying" have been thoroughly researched and delineated, in accordance with the legal definition, the subjects of implementation, and the difference in the purpose and content of the activity. The main methods of implementation of advocacy and lobbying of the interests of business entities by non-governmental organizations were analyzed, a problematic aspect was established, which consists in the fact that the methods of implementation of such activities have a lot in common, which in the future, with the introduction of the law from 2025, will lead to controversial issues in the process of detection by controlling bodies of manifestations of lobbying by non-governmental organizations, as well as the process of identification of commercial interest in the activities of non-commercial organizations when establishing the fact of lobbying is assumed to be debatable. An analysis of the legal regulation of the implementation of advocacy and lobbying in Ukraine, including by non-governmental organizations in accordance with the regulatory and legal framework of Ukraine, was carried out. The absence of the concept of "advocacy" and related concepts in the Law of Ukraine "On Lobbying" was established, which is positive, and it was clarified that the law does not apply to the activities of non-profit organizations and institutions, in particular public associations, except in cases when such activities relate to commercial interests. The possibility of implementing lobbying by non-governmental organizations was considered, provided they received the appropriate status.У роботі досліджено можливості адвокації та лобіювання інтересів суб’єктів підприємницва неурядовими організаціями, зокрема громадськими організаціями, громадськими спілками, діяльність яких націлена на підтримку розвитку підприємництва, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, торгово-промисловими палатами. Розглянуто функції неурядових організацій підтримки бізнесу: захист і представництво інтересів бізнесу у відносинах з органами владами з метою покращення умов ведення підприємництва, законодавства, усунення регуляторних бар’єрів; правова підтримка; інформаційна підтримка та навчання; налагодження взаємозв’язків та комунікаційна підтримка; ресурсна підтримка. Детально проаналізовано функцію адвокації неурядових організацій та інструменти її реалізації, в тому числі участь у громадських радах при органах виконавчої влади, проведення громадської експертизи нормативних актів та інші. Ґрунтовно досліджено та розмежовано поняття «адвокація» й «лобіювання», відповідно до юридичної визначенності, суб’єктів реалізації, різниці мети та змісту діяльності. Проаналізовано основні методи реалізації адвокації та лобіювання інтересів суб’єктів підприємництва неурядовими організаціями; установлено проблемний аспект, який полягає в тому, що методи реалізації таких діяльностей мають багато спільного, що в майбутньому, з набуттям чинності закону з 2025 року, зумовлюватиме спірні питання в процесі виявлення контролюючими органами проявів реалізації лобіювання неурядовими організаціями; а також дискусійним може стати процес ідентифікації комерційного інтересу в діяльності некомерційних організацій при встановленні факту лобізму. Здійснено аналіз правового регулювання реалізації адвокації та лобіювання в Україні, в тому числі неурядовими організаціями відповідно до нормативно-правової бази України. Установлено відсутність у Законі України «Про лобіювання» поняття «адвокація» та споріднених понять, що є позитивним; з’ясовано, що дія закону не поширюється на діяльність неприбуткових організацій та установ, зокрема громадських об’єднань, крім випадків, коли така діяльність стосується комерційних інтересів. Розглянуто можливість реалізації лобіювання неурядовими організаціями за умови отримання ними відповідного статусу
ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО БЕЗВУГЛЕЦЕВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ОСНОВІ ТРАНСФЕРУ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ІННОВАЦІЙ
No full textThis study aims to analyze existing scientific approaches to developing roadmaps in energy and innovation, identify key challenges hindering the transition to a carbon-neutral economy, and develop practical recommendations for Ukraine. Particular emphasis is placed on identifying and integrating legislative, economic, technological, and social aspects into energy innovation transfer to ensure an effective and sustainable transition. A literature review was conducted using key terms such as "roadmap," "energy," and "innovation," which allowed for the identification of the most relevant trends and approaches in this field.The article outlines the main challenges Ukraine faces in transitioning to a carbon-neutral economic model based on the transfer of energy innovations. These challenges include legislative barriers, insufficient economic incentives, technological difficulties, and social factors that slow down the implementation of innovations.Based on the identified problems and existing trends, a roadmap for Ukraine\u27s transition to a carbon-neutral economy was developed, covering four key areas: legislative, economic, technological, and social. The sequence of steps and actions necessary to implement the transition scenario is detailed and presented visually.The article offers specific practical recommendations for Ukraine regarding the implementation of the roadmap, including necessary legislative changes, economic incentives, investments in technology, and measures to increase social awareness and support. Thus, this article makes an essential contribution to the scientific and practical discourse on the transition to a carbon-neutral economy, particularly in the context of Ukraine, and can serve as a foundation for further research and policy development in this area.Метою дослідження є аналіз існуючих наукових підходів до розробки дорожніх карт у царині енергетики та інновацій, виявлення основних викликів, що перешкоджають переходові до вуглецево нейтральної економіки та розробка практичних рекомендацій для України. Особлива увага приділена визначенню та систематизації законодавчих, економічних, технологічних і соціальних аспектів у процесі передачі енергетичних інновацій, щоб забезпечити ефективний сталий розвиток. У роботі проведено огляд літературних джерел у наукометричних базах за ключовими термінами: «дорожня карта», «енергетика» й «інновації», що дозволило виявити найактуальніші тенденції та підходи в цій царині.У статті описані основні виклики, з якими стикається Україна під час переходу до вуглецево нейтральної економічної моделі економіки на основі передачі енергетичних інновацій. До цих викликів відносяться законодавчі бар\u27єри, недостатні економічні стимули, технологічні труднощі та соціальні фактори, що вповільнюють упровадження інновацій. На основі виявлених проблем та існуючих розробок автори модернізували дорожню карту переходу України до вуглецево нейтральної економіки, яка охоплює чотири ключові сфери: законодавчу, економічну, технологічну та соціальну. Деталізовано та візуально представлено послідовність кроків і дій, необхідних для реалізації сценарію переходу.Стаття пропонує конкретні практичні рекомендації для України щодо реалізації дорожньої карти, включаючи необхідні законодавчі зміни, економічні стимули, інвестиції в технології та заходи для підвищення соціальної обізнаності й підтримки. Таким чином, стаття робить суттєвий внесок у науковий і практичний дискурс щодо переходу до вуглецево нейтральної економіки, зокрема в контексті України, і може слугувати основою для подальших досліджень і розробки політики в цій царині
ФІСКАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ УХИЛЯННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ
No full textThe article is devoted to the study of behavioural factors that influence the decision-making of business entities and the population regarding tax evasion. The problem of tax evasion from the point of view of the influence of psychological characteristics of the individual and external economic factors on the deviant behaviour of taxpayers is considered. The influence of these factors on the volume of the shadow economy in the country is proven.The research allowed us to outline the main models that explain the reasons and motivations of taxpayers when they decide to violate tax legislation. It is emphasized that tax offences as a component of the shadow economy are present in many countries of the world. It is noted that the volume of violations increases with the onset of destructive events in the economy, such as economic and social crises and war. It is stressed that a significant role in the presence of deviant behaviour of taxpayers is played by their financial and legislative ignorance. The main elements of taxes that pose the greatest risks of tax evasion are identified.It has been found that the level of corruption in the country and the insufficient severity of possible punishment for tax crimes play a significant role in the decision of economic entities to evade taxation. An analysis of the corruption perception index in some countries has been made. It is proved that in less corrupt countries, tax collection is higher than in countries with high levels of corruption. It is emphasized that the lack of proper control by tax authorities leads to a larger scale of tax evasion, so it is necessary to conduct all legally established types of tax audits, despite the martial law in the country.Стаття присвячена дослідженню поведінкових чинників, які впливають на ухвалення рішень суб’єктів господарювання та населення щодо ухиляння від оподаткування. Розглянуто проблематику ухиляння від оподаткування з точки зору впливу на девіантну поведінку платників податків психологічних особливостей особистості та зовнішніх економічних факторів. Доведено вплив цих факторів на обсяги тіньової економіки в державі.Дослідження дозволило окреслити основні моделі, що пояснюють причини та мотивацію платників податків при ухваленні ними рішення про порушення податкового законодавства. Підкреслено, що податкові правопорушення як складова тіньової економіки існують у багатьох країнах світу. Відзначено, що обсяги порушень зростають при настанні деструктивних подій в економіці, таких як економічні й соціальні кризи та війна. Підкреслено, що вагому роль у наявності девіантної поведінки платників податків відіграє їхня фінансова й законодавча необізнаність. У статті визначено основні елементи податків, щодо яких існують найбільші ризики ухилянь від оподаткування.Установлено, що вагому роль в ухваленні економічними суб’єктами рішення про ухиляння від оподаткування відіграють рівень корупції в країні та недостатня жорсткість можливого покарання за податкові злочини. Проведено аналіз індексу сприйняття корупції в деяких країнах. Доведено, що в менш корумпованих країнах обсяги збирання податків вищі, ніж у країнах із високим рівнем корупції. Наголошено, що відсутність належного контролю з боку податкових органів призводить до більших масштабів ухилянь від оподаткування, тому необхідним є проведення всіх законодавчо встановлених видів податкових перевірок, незважаючи на воєнний стан у країні
ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЯК ПЕРЕДУМОВА ПРОГРЕСУ В ДОСЯГНЕННІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
No full textIn this article, an attempt is made to explore the similarities and differences between the concepts of civilization development and sustainable development, considering various scientific and practical approaches to understanding the concept of sustainable development. A critical analysis of theoretical approaches to define the concepts of "sustainable development" and "civilizational development" revealed that dominant perspectives focus on the ecological component and balancing the needs of future generations. This analysis allowed the authors to formulate their vision, emphasizing the tri-vector structure of sustainable development and its dependence on the level of civilization development in society.Using the example of the degree of implementation of sustainable development principles across individual states, it has been demonstrated that countries and societal organizations based on the principles of civilizational order also show a higher degree of implementation of sustainable development goals. The article argues that achieving social and humanitarian goals is an integral component for both civilized societies and in the process of transitioning to the concept of sustainable development. Maintaining a focus solely on ecological or economic components cannot ensure the harmonious development of society at the level of individual states and on a planetary scale. Thus, consideration of civilizational development in the context of sustainable development opens up opportunities for a deeper and more comprehensive approach to solving modern problems of mankind.У статті досліджено подібне й відмінне між поняттями цивілізаційного розвитку та сталого розвитку. Розглянуто різні наукові та практичні підходи до розуміння концепції сталого розвитку. Критичний аналіз теоретичних підходів до визначення понять «сталий розвиток» показав, що домінуючі погляди на суть сталого розвитку фокусуються на екологічній складовій і збалансуванні потреб майбутніх поколінь. Проведений аналіз дозволив авторам сформулювати своє бачення, підкресливши тривекторну структуру сталого розвитку та його залежність від рівня цивілізаційного розвитку в суспільстві.На прикладі ступеня реалізації принципів сталого розвитку в окремих державах продемонстровано, що країни та суспільства, засновані на принципах цивілізаційного порядку, також демонструють вищий ступінь реалізації цілей сталого розвитку. У статті аргументовано, що досягнення соціально-гуманітарних цілей є невід\u27ємною складовою й для цивілізованих суспільств, і в процесі переходу до концепції сталого розвитку. Збереження орієнтації виключно на екологічну або економічну складові не може забезпечити гармонійного розвитку суспільства на рівні окремих держав і в планетарному масштабі. Таким чином, розгляд цивілізаційного розвитку в контексті сталого розвитку відкриває можливості для більш глибокого й комплексного підходу до розв’зання сучасних проблем людства
ІМПЛІЦИТНІСТЬ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ТРАНСПАРЕНТНОСТІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА ТА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД
Get PDFThe modern development of the global economy is associated with multiple transformational challenges that raise the issue of ensuring an appropriate level of mutual trust between banking and industrial businesses. This issue is especially relevant for Ukraine, which is facing a crucial task - the post-war reconstruction of the national economy on the basis of sustainability, integrity and environmental friendliness. The aim of the paper is to identify implicit links between the transparency of bank lending to the real sector and economic development over the past 15 years in twelve countries, including Ukraine. This study is based on the correlation and regression tools for analysing relationships. As a result, the article confirms the hypothesis of the existence of significant cause-and-effect relationships between improving banking transparency, reducing corruption, growing economic freedom, increasing lending to the real sector and ensuring economic growth for a number of countries, regardless of their level of economic development. It has been found that in countries with steadily high corruption and economic freedom perception indices, the significance of the correlation with the development of bank lending to the real sector is lost. The reasons for deviations from the natural dialectic of the studied relationships are revealed in the example of India and Turkey. The peculiarities of their formation, preconditions and prospects for strengthening in Ukraine are highlighted. The contribution of the National Bank of Ukraine to increasing the level of transparency of lending activities of second-tier banks is investigated.Сучасний розвиток світової економіки супроводжується множинними трансформаційними викликами, які актуалізують питання забезпечення належного рівня взаємної довіри між банківським і промисловим бізнесом. Ця проблематика є особливо актуальною для України, перед якою постає надважливе завдання – повоєнна реконструкція національної економіки на засадах сталості, цілісності та екологічності. Метою дослідження є ідентифікація імпліцитних зв’язків між транспарентністю банківського кредитування реального сектора та розвитком економіки за останні 15 років на прикладі дванадцяти країн світу, у тому числі й України. Це дослідження базується на кореляційно-регресійному інструментарії аналізу взаємозв’язків. У результаті підтверджено гіпотезу існування істотних причиново-наслідкових зв’язків між підвищенням транспарентності банківської діяльності, зниженням корупції, зростанням рівня економічної свободи, нарощенням обсягів кредитування реального сектора та забезпеченням економічного зростання для низки країн, незалежно від рівня їхнього економічного розвитку. З’ясовано, що в країнах з усталено високими індексами сприйняття корупції та економічної свободи істотність кореляційного зв’язку з розвитком банківського кредитування реального сектора втрачається. Розкрито причини відхилення від природної діалектики досліджуваних взаємозв’язків на прикладі Ірландії та Туреччини. Висвітлено особливості їхнього формування, передумов та перспектив посилення в Україні. Досліджено внесок Національного банку України в підвищення рівня транспарентності кредитної діяльності банків другого рівня