Socio-economic relations in the digital society
Not a member yet
407 research outputs found
Sort by
ПОСЕРЕДНИЦЬКА РОЛЬ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ В РОБОТІ У ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ГНУЧКИМИ УМОВАМИ ПРАЦІ ТА РОЗШИРЕННЯМ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ
No full textHigher education institutions play a critical role in economic growth by moulding the human capital necessary for driving innovation, change, and transformation. Despite their critical role in contributing to the economy, these institutions are experiencing high labour turnover, which subsequently impacts efficiency and productivity. Thus, the global demand for highly skilled professional employees has significantly contributed to the skills flight from Zimbabwe’s institutions of higher learning to other economies. This study evaluated the mediating role of job engagement in the relationship between flexible work arrangements and employee empowerment within the Zimbabwean Higher Education sector.A quantitative research design was employed to collect data from a convenience sample of 200 respondents in this sector. In addition to being quantitative, the researchers used an explanatory case study and a cross-sectional research design for this investigation. The data were analysed using the Pearson Product-Moment Correlation coefficient via the Statistical Package for the Social Sciences (SPSS). The findings reveal robust interrelationships amongst the variables, emphasising their substantial contributions to explaining the variances in the measured constructs. The findings of this study show a significant relationship between flexible work arrangements, job engagement, and employee empowerment.The findings suggest that university administrators should develop comprehensive, flexible work strategies to address the challenges faced by their personnel. Furthermore, they should enhance the working conditions of their staff as a means of improving the overall quality of higher education (HE). This study also offers insights for government policies concerning the labour requirements of the higher education sector.Заклади вищої освіти відіграють важливу роль в економічному зростанні, формуючи людський капітал, необхідний для стимулювання інновацій, змін і трансформацій. Незважаючи на важливу роль у розвитку економіки, ці заклади стикаються з високою плинністю кадрів, що негативно позначається на їхній ефективності й продуктивності. Отож, глобальний попит на висококваліфікованих фахівців значною мірою сприяв відтокові кваліфікованих кадрів із закладів вищої освіти Зімбабве до інших країн. У цьому дослідженні оцінена посередницька роль залученості до роботи у взаємозв\u27язку між гнучкими умовами праці та розширенням повноважень працівників у секторі вищої освіти Зімбабве.Для збирання даних було використано кількісний дизайн дослідження на зручній вибірці з 200 респондентів у цьому секторі. Окрім кількісного підходу, дослідники використовували пояснювальне тематичне дослідження та перехресний дизайн дослідження. Дані були проаналізовані за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона з використанням пакета статистичних програм для соціальних наук (SPSS). Результати показують міцні взаємозв\u27язки між змінними, підкреслюючи їхній істотний внесок у пояснення відмінностей у вимірюваних конструкціях. Результати цього дослідження показують значний взаємозв\u27язок між гнучкими умовами праці, залученістю до роботи та розширенням повноважень співробітників.Результати дослідження свідчать про те, що адміністрація університетів повинна розробити комплексні стратегії гнучкої організації праці для розв’язання проблем, із якими стикається їхній персонал. Крім того, вони повинні поліпшити умови праці своїх співробітників як засіб підвищення загальної якості вищої освіти. Це дослідження також пропонує ідеї для державної політики щодо вимог до робочої сили в секторі вищої освіти
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ТА ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ІННОВАЦІЙНО-АКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ
No full textThe article substantiates the theoretical and methodological foundations of managing financial stability and financial risks of innovation-active enterprises during the transition to a circular economy. It is argued that innovation activity significantly shapes a specific risk profile, which differs markedly from that of traditional enterprises, and a detailed list of such risks is provided. The principles of managing financial stability and financial risks under circular economy conditions are outlined. The analysis shows that in the current economic environment, the role of integrating environmental, social, and governance (ESG) factors, innovation potential, digital maturity, and access to green finance is increasing as essential components of the mechanism for ensuring enterprise financial stability.Based on empirical data from three Ukrainian innovation-active enterprises – PromEkoInvest, TechnoResurs, and Biointech Group – a multiparametric model of financial risk management was developed. The model incorporates key variables: circularity level (CE), innovativeness (IN), ESG integration, digital maturity (DS), and the share of sustainable finance (RS). A general indicator, FRA (Financial Risk Adaptability), was introduced to quantitatively assess an enterprise\u27s capacity to adapt to risks in the context of circular transformation.The modeling results show that Biointech Group has the highest FRA value, which reflects the effective combination of a high level of innovation, ESG integration, and circular practices. In contrast, TechnoResurs demonstrates lower FRA values due to limited internal resources and less flexible management strategies. This confirms the importance of not only introducing circular economy elements but also undertaking comprehensive management modernization.Thus, to achieve financial stability, innovation-active enterprises should implement a holistic financial risk management model that integrates circular principles, innovation, digitalization, and sustainable finance practices. The proposed model can serve as a strategic management tool and a basis for informed decision-making in the financial policy of enterprises aiming for sustainable development amid post-industrial economic transformation.У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади управління фінансовою стійкістю та фінансовими ризиками інноваційно-активних підприємств в умовах переходу до циркулярної економіки. Обґрунтовано, що інноваційна активність значною мірою зумовлює специфічний профіль фінансових ризиків, які суттєво відрізняються від ризиків традиційних підприємств, і сформовано перелік цих ризиків. Визначено принципи управління фінансовою стійкістю та фінансовими ризиками інноваційно-активних підприємств в умовах циркулярної економіки. Проведений аналіз засвідчив, що в нових економічних умовах зростає роль інтеграції екологічних, соціальних та управлінських факторів (ESG), інноваційного потенціалу, цифрової зрілості залучення зеленого фінансування як складових механізму забезпечення фінансової стійкості підприємств.На основі емпіричних даних трьох інноваційно-активних українських підприємств – PromEkoInvest, TechnoResurs та Biointech Group – побудовано багатопараметричну модель управління фінансовими ризиками. Модель ураховує ключові змінні: рівень циркулярності (CE), інноваційність (IN), інтеграцію ESG-принципів, цифрову зрілість (DS) і частку фінансування зі сталих джерел (RS). Визначено узагальнений показник FRA (Financial Risk Adaptability), який дозволяє кількісно оцінювати здатність підприємства адаптуватися до ризиків у контексті циркулярної трансформації.Результати моделювання показали, що найвищий рівень FRA має Biointech Group, що свідчить про ефективне поєднання інноваційності, ESG-інтеграції та циркулярних практик. Натомість TechnoResurs демонструє нижчі значення FRA через обмеженість внутрішніх ресурсів і меншу гнучкість управлінських стратегій. Це підтверджує важливість не лише впровадження елементів циркулярної економіки, а й комплексної модернізації управління.Отож, для досягнення фінансової стійкості інноваційно-активним підприємствам необхідно впроваджувати цілісну модель управління фінансовими ризиками, яка інтегрує циркулярний підхід, інновації, цифровізацію та сталі фінансові практики. Запропонована модель може стати інструментом стратегічного управління та слугувати основою для ухвалення рішень у галузі фінансової політики підприємств, орієнтованих на сталий розвиток в умовах постіндустріальної трансформації економіки
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
No full textThe rapid development of information technology has led to the global informatization of society and the use of artificial intelligence systems in many areas of human activity. The integration of artificial intelligence into law enforcement has the potential to revolutionize the field by streamlining operations, enhancing precision, minimizing human error and bias, supporting more objective decision-making, enabling smarter resource distribution, fostering better community engagement, and playing a significant role in crime prevention. It is noted that the use of artificial intelligence in law enforcement involves the use of algorithms, machine learning, and big data analysis to identify patterns, anomalies, and unusual behavior patterns that may indicate possible violations. Foreign experience shows that law enforcement agencies have increasingly begun to shift from prevention to prediction and prevention of crime. The study identifies the main trends, problems, and prospects for the implementation of artificial intelligence in law enforcement. Attention is drawn to numerous examples of the successful implementation of artificial intelligence in the activities of law enforcement agencies in the United States, the United Kingdom, Israel, France, Spain, and other countries. It is argued that the use of artificial intelligence and machine learning in law enforcement raises certain concerns. As these technologies develop, it is extremely important to recognize their potential benefits and problems and to use them in a way that respects individual rights and complements human decision-making processes. A balanced approach is crucial to ensure that the advantages of artificial intelligence are fully realized while minimizing risks of misuse. The findings of this study can serve as a foundation for shaping national policy on AI, guiding the creation of legal frameworks for its application, and facilitating the responsible integration of AI technologies into the operations of domestic law enforcement agencies.Стрімкий розвиток інформаційних технологій спричинив глобальну інформатизацію суспільства та широке впровадження систем штучного інтелекту в різні царини людської діяльності. Застосування штучного інтелекту в правоохоронній діяльності може підвищити ефективність і точність, зменшити людські помилки та упередженість, покращити процес ухвалення рішень, оптимізувати розподіл ресурсів, зміцнити зв’язки в громаді та громадську безпеку, а також сприяти зниженню рівня злочинності. Зазначено, що використання штучного інтелекту в правоохоронній діяльності передбачає використання алгоритмів, машинного навчання та аналізу великих обсягів даних для виявлення шаблонів, аномалій і незвичайних поведінкових моделей, які можуть указувати на можливі порушення. Зарубіжний досвід свідчить, що правоохоронні органи дедалі частіше переходять від реактивних заходів до прогнозування та профілактики злочинності. У дослідженні виокремлено ключові тенденції, проблемні питання та перспективи впровадження штучного інтелекту в діяльність правоохоронних структур. Звернуто увагу на чималі приклади успішного впровадження штучного інтелекту в діяльності правоохоронних органів США, Великобританії, Ізраїлю, Франції, Іспанії та інших держав. Обґрунтовано, що використання штучного інтелекту та машинного навчання в правоохоронній діяльності викликає певні застереження. По мірі розвитку цих технологій надзвичайно важливо визнавати їхні потенційні переваги та проблеми й використовувати їх так, щоб поважати індивідуальні права та доповнювати процеси ухвалення рішень людиною. Підкреслено необхідність збалансованого підходу, який максимізує переваги штучного інтелекту, мінімізуючи потенційне зловживання ним. Результати дослідження можуть бути застосовані при формуванні державної політики в царині штучного інтелекту, удосконаленні правового регулювання його застосування та інтеграції штучного інтелекту в роботу вітчизняних правоохоронних органів
ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ЦАРИНІ БЕЗПЕКОВОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРА
No full textThe article analyzes the features of choosing the optimal strategic direction for increasing the effectiveness of public-private partnership mechanisms in the field of security development of the agricultural sector in the context of modern challenges and threats. The study covers two main strategic directions (D1 and D2), which are considered from the perspective of potential benefits, costs, opportunities and risks. The basis of the methodological toolkit is the BOCR method, which makes it possible to assess not only the benefits and costs but also the risks and prospects for the development of selected strategic solutions. In the process of applying the BOCR approach, evaluation criteria were formed for each element (B - benefits, O - opportunities, C - costs, R - risks) and pairwise comparisons were conducted, which made it possible to determine the weight of each criterion. In parallel, the consistency of expert assessments was calculated by calculating the consistency ratio, which confirmed the relevance and reliability of the results obtained. According to the results of the assessment procedures, it was established that the direction of forming a mechanism for in-depth technological cooperation and accelerating digital transformation (D2) has a higher global priority despite the higher level of risks and higher costs. This is due to the fact that the D2 strategy, in addition to expanding innovative opportunities, contributes to the creation of favourable conditions for the implementation of advanced technologies, and infrastructure development and attracting more investors to projects in the agricultural sector. In parallel, D2 meets the needs of security development in the war and post-war periods, proposing the creation of comprehensive mechanisms for cooperation and accelerating adaptation to global challenges.У статті проаналізовано особливості вибору оптимального стратегічного напряму підвищення ефективності механізмів державно-приватного партнерства в царині безпекового розвитку агропромислового сектора в умовах сучасних викликів і загроз. Дослідження охоплює два основні стратегічні напрями (D1 та D2), які розглянуті з позицій потенційних переваг, витрат, можливостей і ризиків. Основою методичного інструментарію є метод BOCR, що дає можливість оцінити не лише переваги та витрати, а й ризики та перспективи розвитку обраних стратегічних рішень. У процесі застосування підходу BOCR було сформовано критерії оцінювання для кожного елемента (B – переваги, O – можливості, C – витрати, R – ризики) та проведено парні порівняння, які дали змогу визначити вагу кожного критерію. Паралельно було розраховано узгодженість експертних оцінок шляхом обчислення відношення узгодженості, що підтвердило релевантність і достовірність отриманих результатів. За підсумками оціночних процедур було встановлено, що напрям формування механізму поглибленої технологічної кооперації та прискорення цифровізаційної трансформації (D2) має вищий глобальний пріоритет попри вищий рівень ризиків і більші витрати. Це зумовлено тим, що стратегія D2, окрім розширення інноваційних можливостей, сприяє створенню сприятливих умов для впровадження передових технологій, розвитку інфраструктури та залучення більшої кількості інвесторів до проєктів агропромислового сектора. Паралельно D2 відповідає потребам безпекового розвитку у воєнний та післявоєнний періоди, пропонуючи створення комплексних механізмів співпраці й прискорення адаптації до глобальних викликів
РОЛЬ ФІНАНСОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
No full textThis study aims to demonstrate how financial information systems improve the financial performance of banks and financial institutions in Iraq by analyzing revenue increases, cost reductions, and financial transparency. Financial information systems play a pivotal role in improving the financial performance of institutions by providing accurate and reliable data that supports the decision-making process. The study attempts to clarify how institutions invest in financial information systems to achieve their financial goals and enhance their competitiveness. It also seeks to determine how these methods are applied and the extent to which they improve financial performance. The basic hypothesis of the study is that current financial information systems improve institutions\u27 financial performance, enhance operational efficiency, reduce financial errors, and provide accurate data quickly. The research also indicates that institutions that invest in advanced financial information systems will be better able to expand financially and adapt to rapid economic changes than those that use traditional or inefficient systems. The results of the statistical analysis showed a statistically significant correlation and impact of financial information systems on the financial performance of the banks under study. Among the study\u27s most important conclusions is that the speed, timeliness, importance, originality, sophistication, and operational efficiency of the financial information system had a statistically significant impact on the financial performance of banks.Це дослідження має на меті продемонструвати, як фінансові інформаційні системи покращують фінансові показники банків і фінансових установ в Іраку, аналізуючи збільшення доходів, скорочення витрат і фінансову прозорість. Фінансові інформаційні системи відіграють ключову роль у покращенні фінансових показників установ, надаючи точні та надійні дані, які підтримують процес ухвалення рішень. У дослідженні зроблено спробу з\u27ясувати, як установи інвестують у фінансові інформаційні системи для досягнення своїх фінансових цілей і підвищення конкурентоспроможності. Воно також має на меті визначити, як ці методи застосовують і наскільки вони покращують фінансові показники. Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що сучасні фінансові інформаційні системи покращують фінансові показники установ, підвищують операційну ефективність, зменшують фінансові помилки та швидко надають точні дані. Дослідження також указує на те, що установи, які інвестують у сучасні фінансові інформаційні системи, матимуть більше можливостей для фінансового розвитку та адаптації до швидких економічних змін, ніж ті, які використовують традиційні або неефективні системи. Результати статистичного аналізу показали статистично значущу кореляцію та вплив фінансових інформаційних систем на фінансові показники досліджуваних банків. Серед найважливіших висновків дослідження є те, що швидкість, своєчасність, важливість, оригінальність, складність та операційна ефективність фінансової інформаційної системи мали статистично значущий вплив на фінансові показники банків
ПЕДАГОГІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
No full textThe article demonstrates the results of an empirical study on the formation of the image of a modern teacher as an important factor in the effectiveness of pedagogical activity. It is emphasized that the image of a teacher affects the success of the educational process, the motivation of students to learn, and the perception of a modern teacher by society. It is stated that the topic of image is generally studied in domestic scientific sources, in particular, this problematic issue is revealed through: the development of communication culture and the formation of emotional intelligence; ensuring stress resistance and transformation of the system of teacher training. The author analyzes various approaches to the definition of the concept of “conditions”, and, therefore, notes that in scientific sources, pedagogical conditions are interpreted as: a purposeful system that takes into account both external and internal factors that affect teaching and upbringing; interaction of circumstances under which the educational process is provided more effectively; a set of factors that favourably affect the pedagogical process, making it more effective. The article analyzes the results of an empirical study obtained through a survey of participants in the educational process (teachers and students) of Lviv schools. On the basis of these results, the article identifies the pedagogical conditions for the formation of the professional image of a modern teacher, in particular: creating an atmosphere of respect, understanding and support for each student in the educational environment of an educational institution; improving the personal qualities of a modern teacher; improving the professional training of a future teacher in a higher education institution; forming motivation for self-improvement, updating knowledge and skills; developing and improving digital competence; and enhancing legal awareness. Thus, the article clearly characterizes each of the identified conditions.У статті продемонстровані результати емпіричного дослідження, що стосуються формування іміджу сучасного вчителя як важливого чинника ефективності педагогічної діяльності. Наголошено, що імідж педагога впливає на успішність освітнього процесу, мотивацію учнів до навчання, сприйняття сучасного вчителя суспільством. Констатовано, що тему іміджу загалом вивчають у вітчизняних наукових джерелах, зокрема це проблемне питання розкрите через: розвиток комунікативної культури та сформованість емоційного інтелекту; забезпечення стресостійкості й трансформації системи підвищення кваліфікації педагогів. Проаналізовано різні підходи до визначення поняття «умови», а відтак зазначено, що в наукових джерелах педагогічні умови трактують як: цілеспрямовану систему, що враховує й зовнішні, і внутрішні фактори, які впливають на навчання та виховання; взаємодію обставин, за яких освітній процес забезпечується більш ефективно; сукупність факторів, які сприятливо впливають на педагогічний процес, роблячи його більш результативним. Запропоновано аналіз результатів емпіричного дослідження, отриманих у межах опитування учасників освітнього процесу (учителів та учнів) шкіл міста Львова. На основі цих результатів виокремлено педагогічні умови формування професійного іміджу сучасного педагога, зокрема: створення атмосфери поваги, розуміння та підтримки кожного учня в освітньому середовищі закладу освіти; удосконалення особистісних чеснот сучасного вчителя; удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя в умовах закладу вищої освіти; формування мотивації до самовдосконалення, оновлення знань і навичок; розвиток і вдосконалення цифрової компетентності; посилення правової обізнаності. Отож, у статті чітко схарактеризовано кожну з виокремлених умов
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
No full textThe aim of this article is to define the role of academic integrity as a key factor in ensuring the quality of higher education, to analyse the existing problems in this area and to develop recommendations for improving the level of integrity in the educational process.The article analyses the principles of academic integrity and its impact on the quality of educational processes. It was found that effective implementation of the integrity policy helps to reduce the level of academic misconduct, increase trust in educational institutions and improve the reputation of universities. The main mechanisms for ensuring academic integrity are considered, including regulatory control, digital technologies for checking plagiarism, educational programmes on academic writing and the creation of ethics commissions.Academic integrity is an essential component of high-quality education that ensures responsibility, transparency and fairness in the learning process. Prevention of plagiarism, falsification and other violations is possible only with a comprehensive approach that includes both preventive measures and responsibility for non-compliance with ethical standards. Further research should be aimed at improving the mechanisms of control and promoting a culture of integrity among students and university teachers.Метою дослідження є визначення ролі академічної доброчесності як ключового чинника забезпечення якості вищої освіти, аналіз існуючих у цій царині проблем і розробка рекомендацій щодо підвищення рівня доброчесності в освітньому процесі.|У роботі проведено аналіз принципів академічної доброчесності та її впливу на якість освітніх процесів. Виявлено, що ефективне впровадження політики доброчесності сприяє зниженню рівня академічних порушень, підвищенню довіри до освітніх закладів і покращенню репутації університетів. Розглянуто основні механізми забезпечення академічної доброчесності, серед яких нормативно-правове регулювання, цифрові технології для перевірки плагіату, освітні програми з академічного письма та створення етичних комісій.Академічна доброчесність є необхідною складовою якісної освіти, що забезпечує відповідальність, прозорість і чесність освітнього процесу. Запобігання плагіатові, фальсифікації та іншим порушенням можливе лише за умови комплексного підходу, який включає й превентивні заходи, і відповідальність за недотримання етичних норм. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення механізмів контролю та виховання культури доброчесності серед студентів і викладачів
СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ЯК ІНДИКАТОР ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Get PDFThe purpose of the article is to substantiate the theoretical foundations and develop a methodological approach to analyzing social conflict as an indicator of societal digital development, as well as to determine its role in shaping sustainable digital development strategies within the public governance system. The study established that the digital transformation of society creates new conditions for the emergence and escalation of social conflicts, which encompass economic, political, informational, and cultural spheres. Social conflicts in the digital environment arise due to unequal access to digital resources, algorithmic opacity, cybersecurity threats, manipulation in the information space, and violations of citizens\u27 digital rights. The key results of the study include identifying the specific features of digital social conflicts, their causes, forms of manifestation, and socio-economic consequences for societal development. It was found that social conflicts in the digital environment can perform both destructive and constructive functions – either increasing social tension and societal polarization or stimulating the adaptation of social institutions to digital changes, updating digital policies, and fostering a digital culture of dialogue. A methodological approach to monitoring social conflicts as indicators of societal digital development has been proposed, enabling the identification of digital stability threats, the prediction of potential risks, and the formation of effective mechanisms for their resolution based on the principles of inclusiveness, transparency, and digital ethics. It is concluded that social conflicts are a natural component of a digital society and serve as an indicator of the level of digital maturity, social equality, and the effectiveness of state regulation in the field of digital transformation.Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад і розробка методологічного підходу до аналізу соціального конфлікту як індикатора суспільного цифрового розвитку, а також визначення його ролі у формуванні стратегій сталого цифрового розвитку в системі публічного управління. У ході дослідження встановлено, що цифрова трансформація суспільства створює нові умови для формування та ескалації соціальних конфліктів, які охоплюють економічну, політичну, інформаційну та культурну царини. Соціальні конфлікти в цифровому середовищі виникають через нерівномірний доступ до цифрових ресурсів, непрозорість алгоритмів, загрози кібербезпеці, маніпуляції в інформаційному просторі та порушення цифрових прав громадян. Основними результатами дослідження є визначення специфічних особливостей цифрових соціальних конфліктів, їх причин, форм прояву та соціально-економічних наслідків для суспільного розвитку. Установлено, що соціальні конфлікти в цифровому просторі можуть виконувати й деструктивну функцію – посилюючи соціальну напругу та поляризацію суспільства, і конструктивну – стимулюючи адаптацію суспільних інститутів до цифрових змін, оновлення цифрових політик і розвиток цифрової культури діалогу. Запропоновано методологічний підхід до моніторингу соціальних конфліктів як індикаторів суспільного цифрового розвитку, що дозволяє ідентифікувати загрози цифровій стабільності, прогнозувати потенційні ризики та формувати ефективні механізми їх урегулювання на основі принципів інклюзивності, прозорості й цифрової етики. Зроблено висновок, що соціальні конфлікти є природною складовою цифрового суспільства та виконують роль індикатора рівня цифрової зрілості, соціальної рівності й ефективності державного регулювання в царині цифрових трансформацій
ЗВ’ЯЗОК МІЖ ОСВІТОЮ ТА ПРОЦЕСОМ ПЕРЕВІРКИ ПОДІБНОСТІ ТЕКСТУ В РІЗНИХ КРАЇНАХ: КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ
No full textThe relationship between education and societal similarity is crucial in understanding global academic and cultural trends. This study aims to examine the correlation between the Education Index (a subindex of the Human Development Index) and the Similarity Percentage across countries, assessing whether higher education levels influence similarity patterns. A quantitative research approach was employed, utilising descriptive statistics, correlation analyses (Spearman, Kendall, and Distance Correlation), and regression models (polynomial and Generalized Additive Models - GAM) based on data from 142 countries. The findings indicate a weak but statistically significant negative correlation between the Education Index and Similarity Percentage, suggesting that higher education levels are slightly associated with lower similarity. However, the Distance Correlation test (dCor = 0.24) implies a more complex, non-linear relationship between the variables. Regression models failed to significantly improve the justification of results, highlighting that the Education index alone does not strongly predict similarity percentages. These results suggest that other socio-economic, cultural, and geopolitical factors play a more substantial role in determining similarity patterns between nations.Взаємозв\u27язок між освітою та соціальною подібністю має вирішальне значення для розуміння глобальних академічних і культурних тенденцій. Це дослідження має на меті вивчити кореляцію між Індексом освіти (субіндексом Індексу людського розвитку) та відсотком подібності між країнами, оцінюючи, чи впливає рівень вищої освіти на моделі подібності. У роботі використано кількісний дослідницький підхід із використанням описової статистики, кореляційного аналізу (Spearman, Kendall та Distance Correlation) та регресійних моделей (поліноміальні й узагальнені адитивні моделі – GAM) на основі даних зі 142 країн. Отримані результати вказують на слабку, але статистично значущу негативну кореляцію між індексом освіти й відсотком подібності, що свідчить про те, що рівень вищої освіти дещо пов\u27язаний із нижчою схожістю. Однак тест кореляції відстаней (dCor = 0,24) має на увазі більш складний, нелінійний зв\u27язок між змінними. Регресійні моделі не змогли суттєво покращити обґрунтування результатів, підкреслюючи, що освіта сама собою не дає чіткого прогнозу відсотків подібності. Ці результати свідчать про те, що інші соціально-економічні, культурні та геополітичні фактори відіграють більш суттєву роль у визначенні закономірностей подібності між націями
МИСЛИВЦІ НА ШАХРАЙСТВО У СВІТІ: БОРОТЬБА З ОБМАНОМ У РІЗНИХ КРАЇНАХ
No full textAs financial fraud grows more sophisticated and global in scope, countries have developed diverse mechanisms to detect, investigate, and prosecute fraudulent activities. This article presents a comparative analysis of fraud-hunting institutions in seven countries: the United States, the United Kingdom, China, India, Germany, Nigeria, and Brazil. It explores the structure, powers, and operational strategies of government agencies and private auditors tasked with combating fraud, including the use of artificial intelligence, digital forensics, and inter-agency cooperation. The study draws on landmark investigations – such as the Enron scandal, LIBOR manipulation, the Wirecard collapse, and Brazil’s Operation Car Wash – to highlight differences in institutional responses, transparency, and whistleblower protection. While advanced economies benefit from robust regulatory oversight and legal safeguards, emerging markets face challenges such as limited forensic capacity, political interference, and weaker protections for informants. Despite these differences, there is a global trend toward enhanced technological tools and cross-border enforcement collaboration. The analysis concludes that no single model guarantees success. Instead, effective anti-fraud efforts rely on a combination of legal authority, institutional independence, technological integration, and political will to act decisively against financial misconduct.У відповідь на зростання кількості складних фінансових злочинів країни світу розробили різні антикорупційні та антишахрайські системи, адаптовані до їхніх правових, політичних і технологічних реалій. У статті представлено порівняльний аналіз інституцій боротьби з шахрайством у США, Великій Британії, Китаї, Індії, Німеччині, Нігерії та Бразилії. Розглянуто органи державного контролю та приватних аудиторів, які займаються виявленням, розслідуванням і переслідуванням випадків шахрайства із застосуванням таких інструментів, як штучний інтелект, цифрова криміналістика та міжвідомча співпраця. На основі аналізу резонансних справ – таких як скандали з Enron, маніпуляції LIBOR і операція «Автомийка» – автори висвітлюють відмінності в повноваженнях, захисті викривачів та ефективності систем. Розвинені країни демонструють високий рівень регулювання та інституційної незалежності, водночас країни, що розвиваються, стикаються з проблемами політичного тиску та обмеженими ресурсами. Особливу увагу приділено ролі міжнародної співпраці в боротьбі з транскордонним шахрайством. У результаті дослідження зроблено висновок, що ефективність боротьби з шахрайством залежить не лише від технологій, а й від законодавчих гарантій, прозорості та політичної волі