Socio-economic relations in the digital society
Not a member yet
407 research outputs found
Sort by
СЕМАНТИКА ІННОВАЦІЙ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: АНАЛІЗ УЯВЛЕНЬ, СТАВЛЕНЬ І МОДЕЛЕЙ ВПРОВАДЖЕННЯ
Get PDFThe article presents a comprehensive analysis of university faculty and students’ perceptions of educational innovations implemented within the context of national education system transformation. It has been established that the perception of innovations is influenced by a broad range of socio-psychological, conceptual-methodological, and systemic factors which together form an unfavourable innovation climate in Ukrainian educational environments.Key barriers to innovation implementation are identified, including systemic instability, resource deficits, managerial disintegration, lack of strategic vision, low awareness among educational participants, insufficient motivational readiness for change, and a dominant instrumental approach to innovations. The article describes the semantic structures of both positive and negative perceptions of innovation, which significantly affect the dynamics of innovation processes. Positive attitudes are shown to be based on perceptions of appropriateness, safety, modernity, transparency, and the democratic nature of innovations, while negative attitudes emerge in conditions of unpredictability, authoritarianism, inadequate resource support, and the perception of innovations as externally imposed.A five-step technological model of innovation implementation is proposed, including awareness-raising, involvement, feedback and adjustment, resistance management, and outcome evaluation. The use of integrated information, psychotechnological, and interventional methods is substantiated as an effective strategy for shaping a positive image of innovations, activating participation in innovation processes, and ensuring their successful realization.The findings are significant for the development of innovation management strategies in educational settings, particularly in terms of fostering motivational readiness for change and enhancing the overall innovative capacity of Ukraine’s educational system.У статті здійснено комплексний аналіз уявлень викладачів і студентської молоді щодо освітніх інновацій, які запроваджують в умовах трансформації національної системи освіти. Установлено, що сприйняття інновацій детермінується широким спектром соціально-психологічних, концептуально-методологічних і системних чинників, які в сукупності, формують несприятливий інноваційний клімат у вітчизняному освітньому середовищі.Виділено ключові бар’єри впровадження інновацій, серед яких: системна нестабільність, ресурсна недостатність, управлінський хаос, дефіцит стратегічного бачення, низький рівень інформування учасників освітнього процесу, відсутність мотиваційної готовності до змін і переважання інструментального підходу до нововведень. Окреслено змістові характеристики позитивного та негативного образу інновацій у свідомості студентів і викладачів, які істотно впливають на динаміку інноваційного процесу. Позитивне ставлення, як доведено, базується на уявленнях про доцільність, безпечність, сучасність, прозорість і демократичність інновацій, водночас негативне – формується в умовах непрогнозованості, авторитаризму, недостатнього ресурсного забезпечення та сприйняття інновацій як зовнішньо нав’язаних.Запропоновано модель п’ятиетапного технологічного впровадження інновацій, що включає: інформування, залучення, зворотний зв’язок, подолання спротиву та оцінку результатів. Обґрунтовано доцільність використання системи інформаційно-комунікаційних, психотехнологічних та інтервенційних методів як засобу формування позитивного образу інновацій, активізації участі в інноваційних процесах і забезпечення їх ефективної реалізації.Результати дослідження мають значення для розробки стратегій управління інноваціями в освітньому середовищі, зокрема в контексті формування мотиваційної готовності до змін і зміцнення інноваційного потенціалу системи освіти України
МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ПІД ЧАС КРИЗИ (COVID-19, ВІЙНА): СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ НАВЧАННЯ
No full textThe article explores the methods of change management implemented in Ukrainian educational institutions during unprecedented crises: the COVID-19 pandemic and full-scale war. The author substantiates the relevance of the studied issues within the framework of both the urgent need to respond quickly to new challenges and threats and to create conditions for lifelong learning by supporting the provision of educational services in conditions of limited access to full-fledged education and taking into account the direct effect of the legal regime of martial law in Ukraine. Based on a comprehensive review of the current literature and case studies, the paper analyzes the adaptation strategies that have been used to ensure continuity of learning and build resilience. The key findings highlight the rapid digital transformation, the creation of physical security measures, the integration of broad psychosocial support, as well as the dynamic adaptation of curricula and teaching methods, which will require all stakeholders to rapidly mobilize technical and state-of-the-art educational opportunities. The high importance of international cooperation in supporting the educational landscape is emphasized. Applying established models of change management (ADKAR, Kotter, Levine) to the Ukrainian context, this article emphasizes the unique factors of sustainability, offering practical recommendations for political and educational actors facing complex, protracted crises. In this context, it is necessary to clearly take into account the possibility of psychological and pedagogical support for both higher education students and research and teaching staff (including pedagogical and scientific workers), since crisis challenges lead to constant stress, uncertainty, doubts, and, therefore, “distance relations” provoke non-compliance with the conditions for the provision of educational services. Based on the study, the understanding of crisis management in education has been further developed, emphasizing the interaction of technological, pedagogical and human-centred approaches in ensuring the smooth functioning of educational systems under extreme pressure.У роботі досліджуються методи управління змінами, впроваджені в українських закладах освіти під час безпрецедентних криз: пандемії COVID-19 і повномасштабної війни. Обґрунтовується актуальність досліджуваної проблематики в межах і крайньої необхідності швидкого реагування на нові виклики та загрози, і створення умов безперервної освіти з підтримкою надання освітніх послуг в умовах обмеженого доступу до повноцінного навчання та з урахуванням безпосередньо дії правового режиму воєнного стану в Україні. На основі всебічного огляду сучасної літератури й тематичних досліджень аналізуються адаптаційні стратегії, що застосовувалися для забезпечення безперервності навчання та формування стійкості. Ключові результати висвітлюють швидку цифрову трансформацію, ужиття заходів фізичної безпеки, інтеграцію широкої психосоціальної підтримки, а також динамічну адаптацію навчальних програм і методик забезпечення освітнього процесу, що вимагатиме від усіх учасників здобуття освіти стрімкої мобілізації технічних і надсучасних можливостей здобуття освіти. Підкреслюється високе значення міжнародної співпраці в частині підтримки освітнього ландшафту. Застосовуючи встановлені моделі управління змінами (ADKAR, Коттер, Левін) до українського контексту, у цій статті автори акцентують увагу на унікальних факторах стійкості, пропонуючи практичні рекомендації для суб’єктів політичних й освітніх відносин, які стикаються зі складними, тривалими кризами. У цьому контексті необхідно чітко враховувати й можливість психолого-педагогічного супроводу й здобувачів вищої освіти, і науково-педагогічних працівників (педагогічних і наукових працівників у тому числі), оскільки кризові виклики призводять до постійного стресу, невизначеності, сумнівів, а відтак, «дистанційні стосунки» провокують недотримання умов надання освітніх послуг. На основі проведеного дослідження набуло подальшого наукового розвитку розуміння кризового управління в освіті, підкреслюючи взаємодію технологічних, педагогічних і людиноцентричних підходів до забезпечення безперервного функціонування освітніх систем в умовах надзвичайного тиску
ЕКОНОМІЧНА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА АСИМІЛЯЦІЯ МІГРАНТІВ У ЄС: РОЛЬ РІЗНИХ ЕКОНОМІЧНИХ МОДЕЛЕЙ
No full textThe European Union (EU) is made up of several economic systems, each affecting migration policies and integration processes uniquely. Though some economies value welfare protections and social stability, others focus on market liberalisation and labour flexibility. Especially in the context of post-crisis economic reorganization, this research examines the effects of mixed economic, social market, and neoliberal policies on migrant integration.The study uses qualitative comparative analysis to investigate information mainly from Eurostat and policy reports of 2007-2023. Classified into three economic models (neoliberal, social market, and mixed), the study evaluates how institutional support, social expenditure, and labour market structures help to define migrant inclusion among member states of the EU. The results point to major variations in migrant employment stability, access to social benefits, and possibilities for long-term integration across various economic systems.The outcomes imply that social market economies (e.g., Germany, Sweden, France) have the most complete support systems, therefore resulting in better long-term integration rates even in the face of initial labour market rigidities and significant financial costs. Quick access to work but at the expense of unstable employment and scant social protection characterizes neoliberal economies, which sometimes keep immigrants stuck in low-wage, unstable jobs (e.g., Estonia, Ireland, pre-Brexit UK). Mixed economies (e.g., Greece, Poland, Italy) suffer from erratic policies and financial limitations, hence high employment disparities and ongoing migratory poverty levels.The research emphasizes from a policy point of view the need for varied EU policies that match the structural facts of every economic model. One should consider the role of public debt in funding integration programs, strengthening welfare mechanisms in mixed economies, and incorporating migration metrics into national budget development. Given the changing demographics and economic currents in the EU, a flexible but coordinated strategy is vital to negotiate sustainable social inclusion with economic development.Європейський Союз (ЄС) складається з кількох економічних систем, кожна з яких по-своєму впливає на міграційну політику та інтеграційні процеси. У той час як деякі економіки цінують захист добробуту й соціальну стабільність, інші зосереджені на лібералізації ринку та гнучкості праці. Особливо в контексті посткризової економічної реорганізації, це дослідження вивчає вплив змішаної економічної, соціальної ринкової та неоліберальної політики на інтеграцію мігрантів.Дослідження використовує якісний порівняльний аналіз для вивчення інформації, переважно з Євростату й політичних звітів за 2007-2023 роки. Розподілене на три економічні моделі (неоліберальна, соціальний ринок і змішана), дослідження оцінює, як інституційна підтримка, соціальні витрати й структура ринку праці допомагають визначати рівень інтеграції мігрантів у країнах-членах ЄС. Результати вказують на значні відмінності в стабільності зайнятості мігрантів, доступі до соціальних виплат і можливостях довгострокової інтеграції в різних економічних системах.Результати свідчать про те, що країни з соціальною ринковою економікою (наприклад, Німеччина, Швеція, Франція) мають найповніші системи підтримки, що призводить до кращих показників довгострокової інтеграції, навіть незважаючи на початкову негнучкість ринку праці та значні фінансові витрати. Швидкий доступ до роботи, але за рахунок нестабільної зайнятості й мізерного соціального захисту, характерний для неоліберальних економік, що іноді змушує іммігрантів застрягати на низькооплачуваних, нестабільних робочих місцях (наприклад, Естонія, Ірландія, Великобританія до Брекзиту). Змішані економіки (наприклад, Греція, Польща, Італія) страждають від нестабільної політики та фінансових обмежень, що призводить до високої нерівності в царині зайнятості й постійного зростання рівня міграційної бідності.Дослідження підкреслює необхідність різноманітних політик ЄС, які б відповідали структурним особливостям кожної економічної моделі. Необхідно враховувати роль державного боргу у фінансуванні інтеграційних програм, зміцнювати механізми соціального забезпечення в країнах зі змішаною економікою, а також ураховувати міграційні показники при розробці національних бюджетів. Ураховуючи мінливу демографічну ситуацію та економічні течії в ЄС, гнучка, але скоординована стратегія є життєво важливою для узгодження стійкої соціальної інтеграції з економічним розвитком
ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ МЕТОДІВ ПРОТИДІЇ СОЦІАЛЬНІЙ НЕРІВНОСТІ В ШКОЛАХ: ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ШКОЛЯРІВ
No full textIt should be noted that the problem of social inequality in schools is becoming particularly relevant today since education is considered a key component of the formation of human capital. In our opinion, ensuring a safe environment in school cannot be effective without taking into account various manifestations of discrimination and bullying, as well as without proper psychological support for students from socially vulnerable categories. As part of this study, we identified six potential methods for combating social inequality (in particular, in-depth programs for the development of empathy and tolerance, the introduction of an "equality code", strengthening psychological services, and others). The results were obtained with the involvement of 40 experts (school principals, experienced teachers, psychologists, social workers and safety specialists) who participated in a two-stage survey using the Delphi method. The second stage of the analysis used the Analytical Hierarchy Process (AHP) method, which allowed for pairwise comparisons of criteria (effectiveness in reducing bullying and discrimination, impact on psycho-emotional state, economic feasibility, institutional support) and alternatives. It should be emphasized that the obtained quantitative data make it possible to assess the relative priority of each method taking into account the agreed expert assessments. The highest integral weights were given to measures to expand psychological support for students, the "equality code" and financial assistance for vulnerable families, which indicates the need to combine both psycho-emotional and material-institutional instruments. It can be argued that such results have significant applied potential since a comprehensive approach to combating social inequality can be integrated into school curricula, regulatory documents and educational development strategies at the state and local levels. In our opinion, further research should focus on developing step-by-step methodological recommendations and monitoring the implementation of the described tools in different types of schools.Слід зазначити, що проблема соціальної нерівності в школах сьогодні набуває особливої актуальності, оскільки освіту розглядають як ключову складову формування людського капіталу. На нашу думку, забезпечення безпекового середовища в школі не може бути ефективним без урахування різних проявів дискримінації та булінгу, а також без належної психологічної підтримки учнів із соціально вразливих категорій. У рамках цього дослідження ми визначили шість потенційних методів протидії соціальній нерівності (зокрема поглиблені програми з розвитку емпатії й толерантності, запровадження «кодексу рівності», посилення психологічних служб та інші). Результати було отримано із залученням 40 експертів (директорів шкіл, учителів із великим стажем, психологів, соціальних працівників і фахівців із питань безпеки), які брали участь у двоетапному опитуванні за Методом Дельфі. На другому етапі аналізу застосовано метод аналізу ієрархій (AHP), що дозволив провести парні порівняння критеріїв (ефективність у зменшенні булінгу й дискримінації, вплив на психоемоційний стан, економічна доцільність, інституційна підтримка) та альтернатив. Слід підкреслити, що отримані кількісні дані дають змогу оцінити відносну пріоритетність кожного методу з урахуванням узгоджених експертних оцінок. Найвищі інтегральні ваги отримали заходи з розширення психологічної підтримки учнів, «кодекс рівності» й фінансова допомога для вразливих сімей, що свідчить про необхідність поєднання й психоемоційних, і матеріально-інституційних інструментів. Можна стверджувати, що такі результати мають значний прикладний потенціал, оскільки комплексний підхід до протидії соціальній нерівності може бути інтегрований у шкільні програми, нормативні документи й стратегії розвитку освіти на державному й локальному рівнях. На нашу думку, подальші дослідження мають зосередитися на розробці покрокових методичних рекомендацій і моніторингу впровадження описаних інструментів у різних типах шкіл
СПРИЙНЯТТЯ КЛІЄНТАМИ МАРКЕТИНГУ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ЯК РУШІЙНОЇ СИЛИ КУПІВЕЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
No full textSocial media usage has increased tremendously in recent years, and the COVID-19 pandemic accelerated its uptake amongst customers. Furthermore, social media usage in advertising has not only transformed traditional advertising platforms but also assisted in the collection of information regarding consumer taste and consumer behaviour. This study analysed customer perceptions of social media marketing as a driver of buying behaviour.A non-probability sampling technique known as purposive sampling was adopted to select 10 respondents. Data was analysed using thematic analysis. The findings of this study show that social media plays an important role in promoting businesses, as an effective source of information, as a source of advertisements and reviews, and as a tool for engaging with brands, ultimately influencing customer purchasing decisions.Thus, managers should ensure consistency and quality in the content they put on social media platforms in order to remain relevant. In addition, social media content must not only be image-based and branded but value-generating, aimed at captivating the interest of current and prospective customers. The ethical usage of social media should be encouraged amongst employees because the modern customer is very wary about data misuse. In this regard, practising honesty and openness in the usage of social media can be a tool for managing sustainable consumer buying behaviour. This study has contributed to the literature on social media marketing in the developing world, where social media usage as a tool for marketing is still in the development phase as a result of infrastructural challenges and the high cost of data.Використання соціальних мереж надзвичайно зросло за останні роки, а пандемія COVID-19 прискорила його поширення серед клієнтів. Крім того, використання соціальних медіа в рекламі не тільки трансформувало традиційні рекламні платформи, а й допомогло збирати інформацію про смаки та поведінку споживачів. У цьому дослідженні було проаналізовано сприйняття клієнтами маркетингу в соціальних мережах як рушійної сили купівельної поведінки.Техніка неймовірної вибірки, відома як цілеспрямована, була прийнята для відбору 10 респондентів. Дані були проаналізовані за допомогою тематичного аналізу. Результати цього дослідження показують, що соціальні мережі відіграють важливу роль у просуванні бізнесу, як ефективне джерело інформації, як джерело реклами та відгуків і як інструмент для взаємодії з брендами, що врешті-решт упливає на рішення клієнтів про покупку.Отож, менеджери повинні забезпечувати послідовність і якість контенту, який вони розміщують на платформах соціальних мереж, щоб залишатися актуальними. Крім того, контент у соціальних мережах має бути не лише іміджевим і брендованим, а й ціннісним, спрямованим на привернення уваги поточних і потенційних клієнтів. Слід заохочувати співробітників до етичного використання соціальних мереж, оскільки сучасний клієнт дуже насторожено ставиться до неправильного використання даних. У зв\u27язку з цим, чесність і відкритість у використанні соціальних мереж може бути інструментом для управління стійкою купівельною поведінкою споживачів. Це дослідження робить свій вклад у літературу з маркетингу в соціальних медіа в країнах, що розвиваються, де використання соціальних медіа як інструмента для маркетингу досі перебуває на стадії розробки в результаті інфраструктурних проблем і високої вартості даних
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З НАБУТТЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ
No full textThe article deals with theoretical and practical issues concerning obligations to acquire and preserve property without sufficient legal grounds. It analyzes the conditions for the emergence of obligations to acquire and retain property without sufficient legal grounds, the elements of a conditional obligation (object, subjects, and content), the relationship with other means of protection in the event of the invalidity of a transaction, violation of the owner\u27s right to possession, causing damage, etc. The defining feature of a conditional obligation is the absence of legal grounds for acquiring or retaining assets gained at someone else\u27s cost. For the sake of legal certainty, it is proposed to replace the wording “without sufficient legal grounds” with “without legal grounds.” It is also advisable to supplement Chapter 83 of the Civil Code of Ukraine with the provision: “in the event of the victim\u27s fault in acquiring or retaining property without legal grounds, the acquirer shall not be subject to the relevant obligations.” The acquirer\u27s good faith is irrelevant to the obligation to return the property, but is taken into account when deciding on compensation for income and expenses. It is specified that the provisions of Chapter 83 of the Civil Code of Ukraine apply: to claims for the return of property acquired under an invalid transaction, if only one of the parties to the invalid transaction has performed it; to the owner\u27s claim for the return of property from another person\u27s unlawful possession, if the object is an item that is identified by generic characteristics or if an item that is identified by individual characteristics has not been preserved in kind; for the return of performance by one of the parties to the obligation, for example, if there are no contractual obligations or they have ceased to exist.У статті здійснено теоретичний аналіз і розглянуті практичні аспекти відповідальності, що виникає через набуття або утримання майна без належних правових підстав. Проаналізовано умови виникнення зобов’язання з набуття, збереження майна без достатніх правових підстав; елементи кондиційного зобов’язання (об’єкт, суб’єкти й зміст), співвідношення з іншими способами захисту в разі недійсності правочину, порушення правомірності власника щодо володіння, заподіяння шкоди тощо. Визначальною рисою кондикційного зобов’язання є відсутність правомірної підстави, яка б легітимізувала набуття або утримання майна однією особою за рахунок іншої. З метою правової визначеності формулювання «без достатньої правової підстави» запропоновано замінити на «без правової підстави». Доцільно також доповнити главу 83 ЦК України положенням: «У випадку наявності вини потерпілого щодо набуття або збереження майна без законних підстав відповідні зобов’язання в набувача не виникають». Добросовісність набувача не має значення для виникнення обов’язку повернення майна, однак враховується при розв’язанні питань про відшкодування доходів і витрат. Визначено, що правове регулювання відносин, які виникають унаслідок повернення майна або компенсації його вартості у зв’язку з виконанням недійсного правочину, здійснюється на підставі положень глави 83 Цивільного кодексу України, якщо тільки одна зі сторін недійсного правочину здійснила його виконання; для витребування майна власником із чужого незаконного володіння, якщо об’єктом є річ, яка визначена родовими ознаками або за умови незбереження в натурі речі, яка визначена індивідуальними ознаками; для повернення того, що було виконано однією зі сторін за зобов’язанням, наприклад, якщо відсутні договірні зобов’язання або вони припинилися
БІТКОЇН У РЕЗЕРВАХ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ: НОВИЙ ВИМІР ПРОТИСТОЯННЯ США ТА КИТАЮ
No full textThe accelerating geopolitical rivalry between major powers has renewed interest in diversifying central bank reserves. Traditionally dominated by the US dollar and gold, global reserve composition is now being reconsidered amid de-dollarization trends and the growing relevance of crypto assets – particularly Bitcoin. This study examines the rationale, risks, and strategic implications of incorporating Bitcoin into sovereign reserve portfolios, with a focus on the financial confrontation between the United States (US) and the People’s Republic of China (China).Adopting an interdisciplinary approach, the paper integrates macroeconomic, legal, and geopolitical analysis. It explores the United States’ gradual institutional accommodation of Bitcoin, culminating in the 2025 establishment of a Strategic Bitcoin Reserve, contrasted with China’s prohibitive stance and promotion of the centralized digital yuan (e-CNY). The study further analyzes the legal instruments, regulatory strategies, and infrastructural controls through which the US exerts influence over crypto markets, including indirect market interventions and custodial frameworks.Findings indicate that, despite high volatility and limited adoption, Bitcoin is increasingly perceived as a strategic hedge by states seeking to reduce dependence on traditional financial hegemony. While its formal inclusion in reserves remains marginal and politically constrained, its symbolic and geopolitical utility is growing – particularly for sanctioned or financially isolated economies.The article concludes that Bitcoin’s role in global finance may expand under specific conditions: market stabilization, regulatory convergence, and persistent geopolitical fragmentation. To support structured evaluation, the paper introduces two novel analytical concepts – the Sovereign Crypto Reserve Readiness Index (SCRRI) and the Bitcoin Reserve Exposure Threshold (BRET), which together provide a framework for assessing both institutional feasibility and risk-adjusted limits for sovereign Bitcoin integration.Загострення геополітичного суперництва між провідними державами актуалізувало питання диверсифікації міжнародних резервів центральних банків. Традиційно доміновані доларом США та золотом, резервні портфелі переглядають на тлі тенденцій дедоларизації та зростання значення криптоактивів – насамперед біткоїна. Це дослідження аналізує передумови, ризики та стратегічні наслідки включення біткоїна до державних резервів з особливим акцентом на фінансове протистояння між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою.Інтегруючи макроекономічний, правовий і геополітичний аналізи, стаття розглядає поступову інституційну адаптацію біткоїна в США, що досягла кульмінації у створенні Стратегічного біткоїн-резерву 2025 року на тлі жорсткої заборонної політики Китаю та просування централізованого цифрового юаня (e-CNY). Окрему увагу приділено аналізу правових інструментів, регуляторних стратегій і технічної інфраструктури, через які США здійснюють вплив на крипторинок, зокрема через непряме втручання в ринок і контроль кастодіальних механізмів.Результати дослідження свідчать, що попри високу волатильність і обмежене формальне впровадження, біткоїн дедалі частіше сприймають як стратегічний хедж для держав, які прагнуть зменшити залежність від традиційної фінансової гегемонії. Його роль у структурі резервів поки що залишається маргінальною та політично обумовленою, однак символічна й геополітична значущість зростає – особливо для країн, що перебувають під санкціями або в ізоляції від глобальної платіжної інфраструктури.У підсумку стаття робить висновок, що роль біткоїна в міжнародній фінансовій системі може посилюватися за умови стабілізації крипторинку, зближення регуляторних стандартів і подальшої геополітичної фрагментації. З метою структурованої оцінки запропоновано дві нові аналітичні концепції: Індекс готовності до суверенного крипторезерву (SCRRI) та Пороговий показник експозиції до біткоїна (BRET), – які разом формують рамку для аналізу інституційної спроможності й допустимих меж інтеграції BTC до державних резервів з урахуванням ризику
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОСТІ УРЯДОВИХ ДАНИХ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ У 2022-2024 РОКАХ
No full textThis article investigates the trends in the development of open government data in European countries between 2022 and 2024, based on the Open Data Maturity Report. The relevance of the study is driven by the growing role of open data in ensuring transparency in public administration and supporting digital transformation. The main objective of the study is to classify European countries according to the dynamics of open government data development and to identify key differences in digital maturity.The study applies the Time Series K-Means clustering method to normalized digital maturity indicators of countries for the period 2022–2024. As a result, three typical trajectories of open data development were identified: countries with an average starting point but dynamic growth; leading states with high and stable openness indicators; and countries with the lowest levels of digital openness and unstable progress. The analysis of average cluster indicators showed that the main differences between groups lie in the impact of open data on socio-economic processes and compliance with technical standards. At the same time, there is a trend toward narrowing the gap between countries in terms of political governance of open data.The study concludes that structural inequalities persist among European countries in the development of open data policies, while common vectors of digital transformation are being confirmed. The findings may be used for comparative analyses of digital policies, improvement of national open data strategies, and assessment of the effectiveness of digital reforms. Promising directions for further research include a deeper analysis of the impact of open data on public governance, economic development, and social trust, as well as interregional comparisons of openness policy implementation.У роботі досліджено тенденції розвитку відкритості урядових даних у країнах Європи у 2022-2024 роках на основі даних звіту Open Data Maturity Report. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі відкритих даних у забезпеченні прозорості державного управління, підтримці цифрової трансформації та формуванні інноваційних екосистем. Метою дослідження є класифікація європейських країн за динамікою розвитку відкритості урядових даних, а також виявлення ключових розбіжностей у цифровій зрілості.У дослідженні застосовано метод кластеризації часових рядів (Time Series K-Means) до нормалізованих індикаторів цифрової зрілості країн за період 2022–2024 років. У результаті сформовано три типові траєкторії розвитку відкритості урядових даних: країни з посереднім стартовим рівнем, але динамічним зростанням; держави-лідери з високими та стабільними показниками відкритості й країни з найнижчим рівнем цифрової відкритості та нестабільною динамікою змін. Аналіз середніх значень показників за кластерами показав, що ключовими відмінностями між групами є вплив відкритих даних на соціально-економічні процеси та відповідність технічним стандартам, водночас спостерігається тенденція до зменшення розриву між країнами в царині політичного управління відкритими даними.Основні висновки дослідження полягають у виявленні структурних нерівностей між країнами Європи щодо розвитку політик відкритих даних, а також у підтвердженні спільних векторів цифрової трансформації. Отримані результати можуть бути використані для порівняльного аналізу цифрової політики країн, удосконалення національних стратегій відкритих даних і оцінки ефективності цифрових реформ. Перспективними напрямами подальших досліджень є глибший аналіз впливу відкритих даних на публічне управління, розвиток економіки та соціальну довіру, а також міжрегіональне порівняння досвіду реалізації політик відкритості
ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ЯК ЧИННИКИ МОТИВАЦІЇ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЦАРИНІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ
No full textIn the article, within the framework of administrative and legal discourse, the author examines the content of value orientations as factors of motivation of legal activity in the field of public administration. It is found that the value aspects of motivation of legal activity are determined primarily by the level of understanding of the importance of its parameters which should record the state of lawyers\u27 awareness of the urgent need to form the features of legal behaviour which is determined by the factors which are considered as priorities in meeting the important needs of the individual in the relevant specific historical and social conditions. It is substantiated that the process of formation of legal motivation is a phenomenon which reflects important processes which can motivate a person to act within the framework of involvement of internal reserves of a personal nature, where psychological factors play a priority role, and a person effectively determines his/her organization and activity and contributes to the active satisfaction of personal needs, the issues of formation and realization of values occupy an important place. In analyzing this issue, the author states that values as criteria for evaluating real phenomena give an idea of how the world should be organized and what a person should be like. They define the goals to be pursued by an individual, group or society, the main means of achieving them, the meaning of purposeful activity, and regulate social relations and internally motivate activities in the field of public administration. Furthermore, they are not subject to doubt and are the standard and ideal for people who adhere to them. In this context, it is proved that the essential characteristics of human motivation are determined by a peculiar combination of subjectivities of this process with factors of external influence which are of a social nature, which is manifested in the natural process of combining personal activity with social support and incentives. In addition, the author notes that legal values in the formation of motivation for legal activity are realized as a phenomenon of the spiritual order since they play the role of a regulator exclusively as a manifestation of the subjective side of human activity. That is, it is summarized that values form the main priorities of human activity, inspire to perform actions which can maximally satisfy the needs of human existence, realizing the inner conviction that one\u27s behaviour is right.У роботі в межах адміністративно-правового дискурсу досліджено зміст ціннісних орієнтирів як чинників мотивації правової діяльності в царині публічного адміністрування. З’ясовано, що ціннісні аспекти мотивації правової діяльності визначаються перш за все рівнем розуміння важливості тих її параметрів, які повинні фіксувати стан усвідомлення правниками нагальної необхідності формування ознак правової поведінки, що детермінується факторами, які розглядають як пріоритетні у справі задоволення важливих потреб особистості у відповідних конкретно-історичних і соціальних умовах. Обґрунтовано, що в процесі формування правової мотивації як явища, що відображає важливі процеси, які здатні спонукати людину до дії в межах залучення внутрішніх резервів особистого єства, де пріоритетну роль відіграють психологічні фактори, а людина ефективно визначає свою організованість та активність, сприяє діяльному задоволенню особистих потреб, питання формування та реалізації цінностей посідають важливе місце. У межах здійснення аналізу цієї проблеми, констатовано, що цінності як критерії оцінки реальних явищ дають уявлення про те, як саме має бути влаштований світ і якою має бути людина. Вони визначають цілі, яких повинні прагнути й окрема людина, і група чи суспільство; і основні засоби їх досягнення, сенс цілеспрямованої діяльності, та регулюють суспільні відносини й внутрішньо спонукають до діяльності в царині публічного адміністрування. Ба більше, вони не піддаються сумніву та є еталоном й ідеалом для людей, що їх дотримуються. У цьому контексті доведено: сутнісні характеристики мотивації людини визначаються своєрідним поєднанням суб’єктивації цього процесу з факторами зовнішнього впливу, які мають суспільний характер, що проявляється в закономірному процесі поєднання особистісної активності із соціальною підтримкою та стимулюванням. Крім того, відзначено, що правові цінності у формуванні мотивації правової діяльності реалізуються як феномен духовного порядку, оскільки відіграють роль регулятора виключно як прояв суб’єктивної сторони діяльності людини. Тобто підсумовано, що цінності формують основні пріоритети діяльності людини, надихають на вчинки, здатні максимально задовольняти потреби людської екзистенції, реалізуючи внутрішнє переконання в правоті своєї поведінки
МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ КРАЇН У ЦАРИНІ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ КОШТІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РАМОК ПОЛІТИКИ ТА ЕКОНОМЕТРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ
No full textAssessing country risk in Anti-Money Laundering and Counter-Terrorist Financing (AML/CFT) is increasingly significant in global financial integration, digitalisation, and persistent illicit financial flows. Despite international standards, the unobservable nature of laundering makes risk measurement highly dependent on proxies and methodological choices, creating both conceptual and practical challenges. This research aims to conduct a comparative analysis of AML/CFT country risk assessment methodologies, integrating policy frameworks with econometric and probabilistic models. The study employs a comparative analytical framework, synthesising official assessments (FATF mutual evaluation reports, NRAs, and IMF/World Bank tools), quantitative indexes (e.g., Basel AML Index), econometric approaches (Walker-Unger gravity model, Ferwerda’s black box, Schneider-Windisch MIMIC), qualitative frameworks, and emerging Bayesian/probabilistic methods. The findings indicate that no single methodology provides a definitive measure of country risk. Policy-driven tools ensure global legitimacy and comparability but are static, resource-intensive, and sometimes politicised. Composite indices and proprietary models offer usability and accessibility but often lack methodological transparency and risk oversimplification. Academic econometric approaches generate quantitative estimates and enhance analytical depth, though they remain sensitive to assumptions and limited in operational application. Probabilistic and Bayesian methods represent a promising frontier, explicitly incorporating uncertainty and diverse data sources, but their complexity and reliance on subjective priors constrain widespread adoption.Оцінка ризиків країн у царині протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) набуває все більшого значення в умовах глобальної фінансової інтеграції, цифровізації та постійних незаконних фінансових потоків. Незважаючи на міжнародні стандарти, неспостережуваний характер відмивання робить вимірювання ризиків значною мірою залежним від довірених осіб і методологічних виборів, що створює й концептуальні, і практичні проблеми. Це дослідження спрямоване на проведення порівняльного аналізу методологій оцінки ризиків у царині ПВК/ФТ в країнах, інтегруючи рамки політики з економетричними та ймовірнісними моделями. У дослідженні використана порівняльна аналітична структура, що синтезує офіційні оцінки (звіти про взаємну оцінку FATF, НРО та інструменти МВФ / Світового банку), кількісні індекси (наприклад, Базельський індекс AML), економетричні підходи (модель гравітації Волкера-Унгера, чорна скринька Ферверди, MIMIC Шнайдера-Віндіша), якісні рамки та нові баєсові / ймовірнісні методи. Отримані результати вказують на те, що жодна методологія не забезпечує остаточного вимірювання ризику країни. Інструменти, що ґрунтуються на політиці, забезпечують глобальну легітимність і порівнянність, але є статичними, ресурсомісткими та іноді політизованими. Композитні індекси та власні моделі пропонують зручність використання та доступність, але часто їм бракує методологічної прозорості й вони надмірно спрощують ризики. Академічні економетричні підходи генерують кількісні оцінки й збільшують аналітичну глибину, хоча вони залишаються чутливими до припущень та обмеженими в оперативному застосуванні. Імовірнісні та баєсові методи представляють перспективний рубіж, явно включаючи невизначеність і різноманітні джерела даних, але їх складність і залежність від суб\u27єктивних апріорі обмежують широке впровадження