Слово і Час
Not a member yet
1009 research outputs found
Sort by
Кафедра історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історія, сьогодення, перспектива
No full textThe essay traces the foundation of Kamyianets-Podilskyi Ivan Ohiyenko National University and deals with the history of formation and development of the Department of History of Ukrainian Literature and Comparative Studies. Attention is focused on the significant stages of the unit’s work. Three periods of its development were substantiated: 1) 1920s–1940s – formation of the department, solving the problem of pedagogical staff, activities in the conditions of national-cultural revival and gradual establishment of a totalitarian model of society; 2) 1950s-1980s – this period is characterized by the strengthening policy of the state reform of education, with its Russification strategy resulting in temporary integration of the department with different units. The lecturers of Ukrainian literature worked within the department of Ukrainian language and literature (1955–1965), the department of Ukrainian, Russian and foreign literature and Ukrainian and Russian languages (1965–1974). 3) 1990s – early 21st century – the rise of activity in the conditions of the national-cultural uplift of the early 1990s, which was a logical continuation of the Ukrainian revival of 1918–1920 in the Kamyanets region. It is characterized by the expansion of thematic and ideological spectra of research, deepening comparative aspects, effective practical application of the department members’ research achievements in the fields of studying literature and folklore. The most important works of the scholars who formed and developed the literary studies in Podillia region are named and briefly characterized in the essay. The current state of the department’s activity is analyzed from the perspective of its development in the conditions of Ukrainian state building.У статті, приуроченій до століття заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, викладена історія становлення й розвитку кафедри української літератури та компаративістики. Увага акцентується на знакових етапах функціонування підрозділу, визначаються його здобутки і втрати на тлі епохи. Схарактеризовано науковий набуток учених-філологів, які сформували й розвинули літературознавчий дискурс у подільському регіоні. Сучасний стан діяльності кафедри проаналізовано з погляду перспектив її розвитку в умовах українського державотворення
Інтермедіальна парадигма роману Володимира Винниченка “Cонячна машина”
Get PDFThe article considers specificity of such artistic phenomenon as intermediality (interaction of arts) in creative work of V. Vynnychenko-expressionist (painting, cinema, theater). Based on analysis of systemic elements of intermediality the author defines main poetic dominants of «The Sun Machine» and using non-verbal methods of artistic comprehension of life as a characteristic feature of artistic thought of the Ukrainian writer.У статті розглянуто специфіку такого художнього явища, як інтермедіальність (взаємодія мистецтв) у творчості В. Винниченка-експресіоніста (малярство, кіно, театр). На основі системного аналізу елементів інтермедіальності визначено основні поетикальні домінанти роману “Сонячна машина”, абсорбування елементів інших, несловесних способів мистецького осмислення життя як прикметну рису художнього мислення українського письменника
Ходіння до раю в контексті середньовічних утопій: до питання жанрової природи
Get PDFThe paper dwells upon the reception mechanisms of the motif of the journey to the earthly paradise in Ukrainian medieval literature. The author attempts to solve the problem of the genre nature of walking into Paradise in the light of Derrida’s theory of “trace” and proves its relevance to literary medievistic studies in general and definitive questions of genealogic classification of medieval texts in particular. The article characterizes the “trace” of ancient and medieval utopias, posthomeric “Odysseys” and geographical treatises about the wonders of India in the text corpus – “The Walk of Agapius to Paradise”, “Zosima’s Walking to Rahmans”, “The Tale of Macarius of Rome” – and the ways of adapting mythological, literary and folk plot elements in its narrative structure.У статті простежено механізми рецепції мотиву мандрівки до земного раю в українській середньовічній літературі. Зроблено спробу визначити жанрову природу ходінь до раю крізь призму теорії “сліду” Ж. Дерріда та довести її релевантність щодо літературної медієвістики загалом і дефінітивних питань генологічної класифікації середньовічних текстів зокрема. У межах розвідки схарактеризовано “слід” античних і середньовічних утопій, постгомерівських “одіссей” і географічних трактатів про чудеса Індії в корпусі текстів – “Ходіння Агапія до раю”, “Повість про Макарія Римлянина” – та окреслено шляхи адаптації міфологічних, літературних і фольклорних сюжетів у його наративну структуру
Шевченко, Кирило-Мефодіївське братство, “Книги буття українського народу”
No full textThe paper focuses on “Books of Genesis of the Ukrainian People”, the main document of Cyril and Methodius Brotherhood. It reflects Ukrainian spiritual climate of the mid-1840s being a quintessence of the Ukrainian thought, inspired by the vision of the national revival. The private discussions (Hulak, Bilozerskyi, Shevchenko) and letters (those by Kulish to Kostomarov in particular) affected the ideas of the treatise. The main prerequisite for its occurrence was the atmosphere of spiritual revival, which began with the publication of “Kobzar”. “Books of Genesis...” was also a response to the spread of Slavic ideas in Ukraine that acquired the meaning of the national revival.У статті розглядається головний твір (документ) Кирило-Мефодіївського братства “Книги буття українського народу” – відображення української духовної ситуації середини 1840-х, квінтесенція української думки, наснаженої візією національного відродження. “Книги буття” – чи не найпізніший документ Кирило-Мефодіївського братства, напрацювання, написане М. Костомаровим під кінець 1846 р. На його ідеології відбилися дискусії у вузькому колі братчиків (Гулак, Білозерський, Шевченко), їх листування (зокрема, листи Куліша до Костомарова), а найбільше – літературні твори Шевченка і Куліша. Головною передумовою його постання була атмосфера духовного піднесення, що почалося з виходом “Кобзаря”. “Книги буття” – це також відгук на ширення в Україні слов’янської ідеї, що набувала смислу національного відродження
Уроки майстра: до 100-річчя Юрія Івакіна
Get PDFThe essay considers scholarly heritage of Yuriy Ivakin, who was a famous Ukrainian scholar, writer, a fellow of Taras Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. The main ideas of his works have been named and analyzed, with emphasis on their innovation in studying poetics of Shevchenko’s works including issues of comparative analysis, stylistics, genre studies, historicism, textual studies and connection with folklore.У статті розглядається науковий доробок Юрія Івакіна, відомого українського вченого, письменника, співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Названо і проаналізовано ключові ідеї його літературознавчих праць, продемонстровано новаторство дослідника у вивченні поетики Шевченкової творчості, зокрема проблем компаративістики, стилістики, жанрології, історизму й текстології, а також її зв’язку з фольклором
Аксіологічні домінанти наукового світогляду професора Романа Гром’яка
Get PDFBased on the analysis of research works by Professor Roman Hromyak the essay outlines main parameters of the scholar’s critical outlook. The main attention has been drawn to the sphere of aesthetics (particularly the scale of values in literature, art and culture at large), and to such categories as critic’s responsibility, free choice, professionalism, humanism which were the most important for the researcher. The foundations of the scholar’s views have been analyzed in the context of Soviet and Post-Soviet paradigms of humanities.У статті на основі аналізу літературознавчих праць професора Р. Гром’яка окреслюються аксіологічні параметри його наукового світогляду. Основна увага звернена на царину естетики, зокрема на шкалу цінностей у літературі, мистецтві та культурі загалом, а також такі поняття як відповідальність критика, свобода вибору, професіоналізм, гуманізм, що були основними для вченого. Засадничі постулати його наукових переконань розглянуті в контекстах радянської та пострадянської наукових парадигм
Нарис Г. Успенського “Випрямила” і новела В. Винниченка “Ланцюг” крізь призму наратології
Get PDFThe paper determines typological similarity and correspondence of the applied narrative means in works with homodiegetic narration and probable genetic and contact relations. Functionality of literary means has been analyzed with regard to communicative orientation of the works and their cultural context.У статті з’ясовано типологічну подібність і функціональну відповідність застосованих наративних засобів у творах із першоособовою розповіддю й вірогідними контактно-генетичними зв’язками. Художні структури проаналізовано з урахуванням комунікативної спрямованості творів і їхнього літературного й культурного контексту
Омани Сходу в паломницькій перспективі Мелетія Смотрицького (за матеріалами трактату “Apologia peregrinatiey do kraiów wschodnich”, 1628)
Get PDFMeletij Smotryc’kyj’s work “Apologia” (1628) is regarded as a landmark event in the development of Ukrainian baroque prose. Its genre nature is defined by the interaction of apologetic treatise and pilgrim notes. Description of frustration experienced by the author during his pilgrimage to the Hellenistic East grows into discovering dynamics of spiritual growth within his own life course. This course becomes a part of the artistic consciousness of the author, as the archetypal model of overcoming illusions and approaching Christ – “the way and the truth and the life” (Jn. 14:6).Твір Мелетія Смотрицького “Apologia” (1628) розглянуто як етапну подію в розвитку української барокової прози. Його жанрова природа визначена взаємодією апологетичного трактату й паломницьких записок. Опис розчарувань, пережитих автором під час паломництва на елліністичний Схід, трансформується у відкриття динаміки духовного зростання у вимірах власної життєвої дороги. Цей шлях уходить у художню свідомість автора як архетипна модель подолання оман і зустрічі з Христом – “дорогою, і правдою, і життям” (Ін. 14:6)
Медальйон на книжкових оправах ювілейних видань
Get PDFThe article deals with the medal design of books. Medal portraits, mostly of Ukrainian literature classics, were widely used on book covers, mostly in anniversary multivolume editions of 1930s – 1960s. The author followed principles of making portraits, their correspondence with literal inscriptions and color characteristics.У статті розглянуто медальєрне оформлення книжок. Медальєрні портрети класиків української літератури широко використовувалися на обкладинках переважно ювілейних багатотомних видань 1930–1960-х років. Простежено типологію виконання портретів, їх зв’язок зі шрифтовими написами, кольорове вирішення
Пасинок Росії. Максиміліан Волошин у силовому полі катастроф початку ХХ ст. (продовження)
No full textThe article offers a new sight which interprets creativity of Maksimilian Voloshin in the light of his reactions to the key events of the early 20th century. His perception of the cultural and political life of Europe is connected with his ideological reference points of a poet, an artist, and a critic, as well as with his fidelity to European humanistic values, and self-perception specifics. By positioning himself as a ‘European’ and a ‘stepson of Russia’ Voloshin made a comprehensive assessment of the disasters striking the mankind — from the First World War to the Russian Revolution of 1917 with its further terror, hunger, seizure of territories. In his poetry and journalistic essays he offered an original concept of Russian history and presented provocative and debatable point of view on civilization development in whole.У статті запропоновано трактування постаті М. Волошина у світлі його реакцій на визначальні історичні події початку ХХ ст. Рецепція ним культурного й суспільно-політичного життя Європи й Росії пов’язана зі світоглядними орієнтирами поета, художника, критика, з його відданістю гуманістичним європейським цінностям, а також зі специфікою саморецепції. Позиціонуючи себе як “європеєць” та “пасинок Росії”, М. Волошин дав широку й вичерпну оцінку катастрофам, що спіткали людство – від Першої світової війни до російського перевороту 1917 р. з його подальшим терором, голодом, захопленням територій. У публіцистичних статтях та поезії він висунув оригінальну концепцію російської історії, виклав провокативно-дискусійний погляд на цивілізаційні процеси