Слово і Час
Not a member yet
1009 research outputs found
Sort by
Історична проза Юрія Косача 1940 – 1980-х років
Get PDFThe paper offers a detailed examination of the historical literary texts by Y. Kosach “Rubicon of Khmelnytskyi”, “Day of Anger”, “Mistress of Pontis”, “Devil Rock” etc. The historical novels have been interpreted with emphasis on their themes, images, genre and stylistic modifications. As the novels written by Y. Kosach in 1960-1980 haven’t been studied yet, the main attention is paid to them.
The researcher observes the change of genre and composition features in the works by Y. Kosach from the 1960s to 1980s. It was a period of active compositional search of the writer who used such techniques as psychological portrait of the hero, the combination of historical background with fictional episodes. The paper investigates alternative versions of historical events, used by the writer, the ways of reproducing the epoch of the 17th-18th centuries at different levels: ideological, cultural, political. Y. Kosach wrote his intellectual prose for a thoughtful educated reader. Numerous refined dialogues in the novel remind the works of such ‘Executed Renaissance’ authors as V. Pidmogylnyi, M. Ivchenko. The analysis of the compositional features of structure, the images, the stylistic and artistic tasks of the author allows us to speak about such varieties of historical novels by Y.Kosach, as historical adventure, historical-philosophical, historical-psychological and historical-social novel. The stylistics of Y.Kosach’s works is synthetic and extremely diverse: it is a combination of impressionistic, expressionist and baroque elements in the individual style of the writer.
In general, the author of the novels “Mistress of Pontis” and “Devil Rock” was guided by the traditions of European prose, in particular the French one. The Kosach’s knowledge of psychology and philosophy played the basic role in writing historical novels. Undoubtedly, these works may be considered as a true achievement of the modern intellectual prose, written by the Ukrainian diaspora of the 2nd half of the 20th century.У статті проаналізовано історичні твори Ю. Косача “Рубікон Хмельницького”, “День гніву”, “Володарка Понтиди”, “Чортівська скеля” та ін. Історичні романи розглянуто з позиції появи нових тем, образів, жанрово-стильових інновацій. Оскільки на сьогодні романістика Ю. Косача 1960 – 1980-х років практично не вивчена, то увага зосереджується саме на ній
Український поет із Румунії Кирило Куцюк-Кочинський у світлі мемуарів та поетичного самовираження
Get PDFThe paper offers the first attempt of summarizing and interpreting the life history and poetic heritage of Kyrylo Kutsiuk-Kochyns’kyi (1910–1991). Born in Ukraine, a qualified engineer, at the time of the Second World War he found himself in Romania and lived there to the end. The researcher traces the formation of human and creative individuality of this author, his patriotic sentiments, humanistic beliefs, artistic and aesthetic tastes, his reading interests, as they significantly influenced the writer’s self-expression. Debuting in 1974, K. Kutsiuk-Kochynskyi worked intensely in the field of writing and published more than a dozen books. They enriched the Ukrainian poetry with complex, metaphorical, maybe sometimes excessively complicated presentation of the inner world of a person in exile, full of peculiar and often very individual and subjective associations. It is a lyric of feeling, but also thoughts, although almost without descriptive or narrative components. Kutsiuk-Kochynskyi also worked as a translator. This part of his legacy includes a wide range of historical and literary works that represent a literature of many foreign countries. Kutsiuk-Kochynskyi’s poem «Long Wanderings of Odysseus» (1988) stands separately as a kind of autobiography and vivid literary reflection. The traditional (Homeric) plot, motifs and images of the original were rethought in accordance with the new sociocultural reality of the 20th century. They were compared with his own life path shown as a myth. Writing down this myth and the history in the all-Ukrainian and world dimension, the author thus expressed a number of overwhelming problems. They relate to war and peace, the moral, existential essence of man, his life, existential choice, complex relations with other people and civilization.
There is a need to republish in Ukraine at least the selected works by K. Kutsiuk-Kochynskyi, which would contribute to faster return of this writer to his proper place in Ukrainian literature.У статті здійснено спробу наукового першопрочитання життєвої історії та поетичної спадщини Кирила Куцюка-Кочинського (1910 – 1991). Народжений в Україні, за фахом інженер, він під час Другої світової війни опинився в Румунії, де й прожив до останку; дебютував у літературі 1974 р. Лірика К. Куцюка-Кочинського, як і створена на основі гомерівського епосу фантастична поема “Довге блукання Одіссея” мають автобіографічний підтекст. Вони збагатили українське письменство показом складного внутрішнього світу людини, її суб’єктивних, багато в чому індивідуальних переживань. Батьківщину, рідне поет-емігрант сприймав як фундаментальні цінності, відповідно і страждання, пов’язані з ними, стали провідним лейтмотивом творчості
Композиційні особливості історичної повісті Марка Вовчка “Маруся”
Get PDFThe paper deals with the structural peculiarities of the story “Marusya” by Marko Vovchok. This text belonged to the periphery of the author’s literary work. The detailed analysis of its composition allowed restoring the balance between well-known author’s works of the 1850s–1860s and “Marusya”. The specifi city of the compositional transformation of the fairy tale, being the structural basis of the story, has been also explored. Special attention was given to the process of conscious violation of the fairy tale’s fable law and the realization of the author’s idea in the story.У статті розглянуто особливості казкової структури повісті Марка Вовчка “Маруся”, що через певні історичні обставини вийшла на периферію творчого доробку письменниці. Здійснено докладний аналіз композиції твору, і це дало змогу відновити баланс між творами-візитівками 1850 – 1860-х років та необтяженою літературознавчою й читацькою увагою повістю “Маруся”. Досліджено специфіку композиційної трансформації казки, покладеної в основу побудови твору. Також простежено процес свідомого порушення закону фабульної закритості казки та реалізації художнього задуму повісті
Українська перекладознавча думка другої половини ХІХ – початку ХХ століття у проекції сучасної компаративістики
Get PDFThe article surveys views and opinions on translation issues expressed by Ukrainian cultural fi gures of the 2nd half of the 19th – early 20th century (P. Kulish, M. Starytskyi, M. Drahomanov, I. Franko, B. Hrinchenko, P. Hrabovskyi, Olena Pchilka, Lesya Ukrayinka, V. Samiylenko, A. Krymskyi and others), in the context of modern comparative literature studies, in terms of receptive approach. It is shown that a conceptual view of Ukrainian scholars and translators, regarding translation as an integral part of the national literature and an important factor of its development (as an instrument of literary language progress, source of enrichment of the national literature and impulse for original writings) is consistent with the modern comprehension of translation functionality in the national literary process (D. Ďurišin, I Even-Zohar, T. Hermans, P. Torop, P. Toper).У статті розглянуто українську перекладознавчу думку другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (П. Куліш, М. Старицький, М. Драгоманов, І. Франко, Б. Грінченко, П. Грабовський, Олена Пчілка, Леся Українка, В. Самійленко, А. Кримський та ін.) у контексті сучасного порівняльного літературознавства, під кутом зору рецептивного підходу. У зв’язку з цим обґрунтовано суголосність концептуального погляду вітчизняних учених та перекладачів на переклад як на невід’ємну частину національної літератури та важливий чинник її поступу (як засіб розвитку літературної мови, джерело змістового й формального збагачення/поповнення й оновлення українського письменства, а також стимул/імпульс до оригінальної творчості на рідному ґрунті) із сучасним осмисленням функціональності перекладу в національному літературному процесі (Д. Дюрішин, І. Івен-Зогар, Т. Херманс, П. Тороп, П. Топер). Доведено актуальність думок тогочасних митців щодо художнього перекладу як загальнолітературної проблеми й нині
Українська національна ідентичність у романі “Сузір’я лебедя” Юрія Косача
No full textThe novel “Constellation of Cygnus” (“Suzirya Lebedia”) by Yuriy Kosach is interpreted through discursive comprehension of the writer’s searches, as well as artistic and aesthetic factors of national identity, which became the driving force of Ukrainian philosophical thought and formation of national mentality. Identifying the philosophical and ideological basis of Yuriy Kosach’s creative work and the aesthetic contents of national ideas formulated by the artist, one may outline the special author’s concept of the national identity, based on romantic consciousness, and determine the place of the novel in the philosophical and cultural context of the 20th century.
The novel “Constellation of Cygnus” turns into a certain family saga of one Ukrainian Cossack noble family of the Roslavеts (the Drahomanovs-Kosaches), in which the main values, goals and tasks of past, present and future life of Ukrainian people are described by means of literary symbols. This novel is not only a record of collective memory, it acquires a programmatic character defi ning and determining the very way of seeing certain phenomena of the historical, social, political, cultural and moral life of the Ukrainian nation. Consequently, the interpretation of its key symbols may be signifi cant while reconstructing the cultural heritage as a part of Ukrainian national identity. The further formation of the Ukrainian nation in the 20th century involved modelling of a new national identity oriented towards the realization of a cultural potential. Yuriy Kosach’s historiosophical conception based on the idea of orientation towards Europe was coherent with needs of modernizing the national literary and aesthetic consciousness in response to Soviet policy of making the Ukrainian literature provincial and colonially dependent. Thus Yuriy Kosach tried to modernize Ukrainian national ideal in its content and aesthetics interpreting it in the context of European cultural tradition.Роман “Сузір’я лебедя” Юрія Косача досліджено крізь дискурсивне осягнення пошуків письменника та художньо-естетичних чинників національної ідентичності, що стали рушійною силою українського філософського мислення та формування національного менталітету. Визначення філософсько-світоглядних засад творчості Ю. Косача та естетико-мистецького змісту національних ідей, сформульованих митцем, дозволили виокремити індивідуально-авторську концепцію національної ідентичності, що постала на засадах романтичної свідомості, а також визначити місце роману у філософсько-культурному контексті XX століття
Посттравматичне письмо і риторика відсутності: Бруно Шульц – Жорж Перек – Джонатан Фоєр
Get PDFThe article deals with a phenomenon of textualization of trauma and analyzes the post-traumatic writing in the works by Bruno Shultz, Geoges Perec and Jonathan Safran Foer. In particular, it explores the rhetoric of Bruno Shulz’s writing as well as re-textualization and thematization of memory in the works of the next generation of Jewish authors. The rhetoric of writing is analyzed in the aspect of post-traumatic writing and post-memory as one of the actual trends of contemporary cultural studies. Kabbalah myth that refers to the idea of Holy Book is taken as a pretext for thematization of trauma in the works of the author from Drohobych. In particular, his story “Street of Crocodiles” inscribes traces of ‘emptiness’, ‘white spots’ and splits of the modern world and rhetorically marks a figure of the author’s absence (D. Goldfarb) in Schultz’s writing. The figure of absence refers both to the tragic death of Schulz in 1943 and to the post-Second World War literature on the Holocaust. Using the idea of a double response to trauma, the researcher proposes to consider phenomenon of post-traumatic writing as an analogue to post-memory (the “oscillation between continuation and splitting” in term of M. Hirsch) in the works of the next generation of Jewish writers, in particular the descendants of victims of the Holocaust and migration trauma. Such an intertext is considered through the references to topoi of memory in the works by French writer Georges Perec and American writer Jonathan Foer. The main attention is paid to the analysis of post-traumatic narration form in Perec’s novel “W, or Memorial Childhood” (1975) and of intermediality in Foer’s “The Tree of Codes” (2010).У статті аналізується феномен текстуалізації травми і зразки посттравматичного письма в доробку Б. Шульца, Ж. Перека та Дж. Фоера. Зокрема досліджено риторику письма Бруно Шульца, а також текстуальне втілення пам’яті у творах наступних генерацій єврейських письменників на тему Голокосту. Риторика пам’яті аналізується в аспекті посттравматичного письма й постпам’яті як одного з актуальних напрямків сучасних культурних студій. Значну увагу приділено аналізу форм посттравматичної нарації в романі “W, або Спомини дитинства” (1975) Ж. Перека і формам інтермедіальності у книзі Дж. Фоера “Дерево кодів” (2010)
Чеська літературна україніка: традиційне осмислення і сучасні візії
Get PDFThe paper investigates the literary reception of Ukraine in the Czech prose of the 20th - early 21st centuries. Such peculiarities as mental perception and literary interpretation of images and motives connected with Ukraine have been described in the context of historical and modern Czech-Ukrainian interethnic and intercultural relations. Based on a number of comparative principles, the researcher analyzes the key Ukrainian themes and the nature of their reflection in the Czech prose of the 20th century. These are the theme of Transcarpathia in the 1930s, the theme of emigration and reemigation of the Volyn Czechs, the theme of migrant workers. A range of works in different genres written by the authors of the interwar twenty years, as well as M. Stryjová, E. Kriseová, M. Viewegh, P. Hůlová and others, have been taken into consideration. The paper also traces and summarizes the traditions of studying and translating literary ukrainica by Czech scholars and translators with respect to the current state and the prospects of further studies. It was found that the biggest attention in Ukrainian and Czech literary studies was paid to the research of the Czech ucrainica of the 19th and early 20th centuries and the Czech-Ukrainian literary relations of this period. A special emphasis is placed on the loyalty of J. Hašek, K. Čapek, V. Vančura, Ivan Olbracht to the universal ethical values and ideas of humanism in the ethnocultural images of Ukrainians. Instead, the Czech prose of the late 20th century and early 21st century which raised the issues of the Volhynian Czechs and Ukrainian labor migrants in the Czech Republic remained beyond the attention of translators and critics. The author tried to consider the works of contemporary Czech writers about Ukraine and Ukrainians in the imagological perspective. It provides a new look at the literary image of Ukrainians in the paradigm of the Own and the Foreign.Стаття присвячена дослідженню художньої рецепції України в чеській прозі ХХ – початку ХХІ століть. З’ясовуються особливості ментального сприйняття й художнього прочитання пов’язаних з Україною образів і мотивів у контексті історичної та сучасної чесько-української міжнаціональної та міжкультурної взаємодії. Із застосуванням низки компаративістичних принципів аналізуються ключові українські теми та характер їх відображення в історії чеського прозопису ХХ століття: тема Закарпаття 30-х років, тема еміграції та рееміграції “волинських чехів”, тема заробітчанства. З цією метою розглядається низка різножанрових творів Я. Гашека, І. Ольбрахта, П. Гулової, інших письменників
Карнавальне колесо постмодерністської деконструкції в текстах-подорожах М. Кідрука “Мексиканські хроніки” та Я. Рудницького “Тричі так!”
Get PDFThe subject of the research is destruction of the grand narrators’ ideologemes of the modern era and the specific character of carnival in the analyzed texts. The paper outlines the key features in the authors’ attempt of making the artistic world look like carnival, and pays attention to the notional structure of their works. The researcher’s methodology combines comparative analysis with elements of deconstruction and semiotics. The novelty of the research consists in demonstrating the carnival way of thinking of postmodern writers in prose travel-texts. It is found out that the carnival postmodern way of writers’ thinking is shown in destructing the established hierarchy of the values and in constructing the new artistic meanings on their basis. The genre model of travelogue implements the postmodern carnival principle of non-selection. It includes various types of text (artistic, non-fiction, journalistic reports), media (word, visualization) and multifunctional narrator (narrator, traveler, interlocutor). Ukrainian (M. Kidruk) and Polish (Y. Rudnytskyi) writers also use the principles of carnival mixing of values and abundance. M. Kidruk pays much attention to the various types of information given to the reader by the narrator. Y. Rudnytskyi applies the principle of abundance for unfolding the plot and uses anecdotic episodes. Texts under analysis tend to focus on reproducing the subjective and versatile world of the mental journey of the narrator. Of course, this journey is connected to geographical reality and its emotional comprehension.Вияви деконструктивізму постмодерністської художньої прози спрямовані на деструкцію ідеологем і карнавально-ігрове конструювання нових текстів із їхніх уламків. Тексти про персонажа, який подорожує, використовують тип людини-номада та відповідають принципам безперервного руху без початку й кінця як основи життя й тимчасовості значень. Цими принципами вони перегукуються з бахтінським образом карнавального колеса змішування й додавання значень, їхньої аієрархічності. М. Кідрук (“Мексиканські хроніки”) переосмислює усталені поняття, зв’язки між поняттями та “грається” ролями, у яких виступає його наратор. Я. Рудницький (“Тричі так!”) більше уваги приділяє змішуванню ціннісних параметрів, понять сакрального і профанного, мертвого і живого, верху і низу
Вербально-зоровий “театр” Емми Андієвської: до проблеми психології творчості
Get PDFThe paper discovers the specifics of the psychology of Emma Andiyevska’s works, traces the visual ‘rhetoric’ of the artist’s world view as a synthesis / diffusion of the real and irreal, and elucidates the anthropological dimension of alternative existence in her artistic figurative system. The interdimensional invariant of anthropology of the artist’s alternative existence is interpreted as an intentional associative automatism of spiritual concentration.У статті розкрито специфіку психології творчості Емми Андієвської, простежено візуальну “риторику” її індивідуальної репрезентації картини світу як синтезу/дифузії реального та ірреального, з’ясовано антропологічний вимір інобуття в її художньо-образній системі. Інтермедіальний інваріант антропології інобуттєвості мисткині проінтерпретовано в контексті сюрреалізму й визначено як надрозумний асоціативний автоматизм духовної концентрації
Мухтар Ауезов про духовний і художній світ Тараса Шевченка (на матеріалі літературної критики й публіцистики)
Get PDFThe paper considers the latest reception of the artistic heritage of the outstanding Kazakh writer, Mukhtar Auezov. It discusses Taras Shevchenko’s problematic in the general array of his texts. An attempt is made to outline literary aspects concerning Shevchenko's spiritual, moral and artistic world in Mukhtar Auezov’s journalistic and literary critic works.
The author notes that Auezov regards Shevchenko’s creativity as continuation of the traditions of folk literature, emphasizes the writer’s contribution to the formation of the national identity of Ukrainian literature, analyzes the poet’s works in the context of the Artist and People issue. Auezov also focuses on oriental narratives in Shevchenko’s works.
The paper emphasizes that Mukhtar Auezov interprets Taras Shevchenko as the fi rst artist-painter of Kazakhstan; his stay in the ancient land of nomads is interpreted as a kind of mission. Summarizing, the paper accentuates Auezov’s special place in the Kazakh Shevchenko studies.У статті розглядаються нові інтерпретаційні підходи до творчого доробку відомого казахського письменника Мухтара Ауезова. Визначено місце шевченківської проблематики в загальному масиві його текстів. Здійснено спробу окреслити в публіцистичній і літературно-критичній спадщині вченого коло літературознавчих аспектів, які стосуються духовної іпостасі та мистецько-творчої діяльності Тараса Шевченка.
Зазначено, що М. Ауезов уважав Т. Шевченка спадкоємцем традицій усної народної словесності, наголошував на внеску літератора у формування національної своєрідності українського письменства; аналізував його твори в контексті проблеми художник слова і народ. У центрі уваги дослідника також були орієнтальні наративи в доробку поета.
У студії зауважено, що М. Ауезов характеризує Т. Шевченка як першого художника-живописця Казахстану. Його перебування на древній землі номадів письменник трактує як своєрідну місію. У висновках наголошено на особливому місці М. Ауезова в казахстанському шевченкознавстві