Слово і Час
Not a member yet
1009 research outputs found
Sort by
Образ княгині Ольги в “Синопсисі Київському”
Get PDFThe paper analyzes the historical and literary image of Princess Olha in “Synopsis of Kyiv”.
“Synopsis of Kyiv” was repeatedly criticized for its strongly marked pro-Russian motives. The analysis of all versions of this work may expose new facts that will help us to take an open-minded look at it. The ambiguous political tendencies of “Synopsis of Kyiv” can’t overshadow its high literary value and originality against the background of contemporary literature of Ukraine. Anyway, it is one of the last works of the Old Ukrainian literature that offers rather unbiased view on the medieval history of Ukraine and provides arguments for talking about its independence.
Amongst all Kyiv princes the author marks out the prince Volodymyr the Great and his grandmother, the first Christian woman in Kyivan Rus, Princess Olha of Kyiv.
Princess Olha might be the only woman of power in Ukrainian history, therefore being a distinct personality in the old literature. No other woman of the world was honored so highly by the Kyivan Rus authors, and no other woman was awarded with such amount of literary information, even though most ‘facts’ of her biography were legends and exaggerations. After all Olha is one of the few women in Ukrainian history who are known abroad, where, of course, she doesn’t have such a fame not being a sacred historical figure.
Of course, the stories about Olha in “Synopsis of Kyiv” are not original; the work was greatly influenced by “The Tale of Past Years”, hagiographical stories from the Hustynia Chronicle, and “Chronicle” by F. Sofonovych. But having gathered all that material the author created a new version of the story. It is discovered that the portrayal of Olha, which was close to the one in the Russian “Book of Royal Genealogy”, is created by the author with much attention to her role in history and even her personal character traits. It is also proved that the author, being the 17th century monk, portrayed Olha, who lived in the 10th century, from his own point of view.У статті проаналізовано художньо-історичний образ княгині Ольги в “Синопсисі Київському”. Хоча ця пам’ятка другої половини XVII ст. рясніє промосковськими мотивами, однак образи руських правителів цікаві з літературного погляду. Зокрема, виявлено, що зображення княгині Ольги, близьке до російської “Ступеневої книги”, тяжіє до художнього осмислення її постаті, ролі в історії й навіть рис характеру. Також з’ясовано, що автор змалював Ольгу, яка жила у Х ст., крізь призму свідомості монаха-книжника XVII ст
Інтертекстуальність як вияв поетики модернізму в доробку Ірини Жиленко
Get PDFThe paper deals with the nature of intertextual relations of the texts by Iryna Zhylenko with the works by Ukrainian classical authors (T. Shevchenko, Lesia Ukrayinka, H. Skovoroda, etc.), the world literature (J. Joyce, Wang Wei, R. M. Rilke, B. Brecht, etc.), and also folklore works. The echo of images, styles, motives, the usage of quotations, and the forms of borrowing some plot details have been explained by the peculiarities of the poetic self-expression of the writer, dictated by her awareness of the world and national literature and folklore. The quotation is a frequent form of the writer’s borrowings, while the most often are reminiscences and allusions that refer to the known samples from the works of her predecessors, saturating the text with additional meanings and demonstrating continuity in the ways of creating the model of the artistic world. The further research intends to clarify the peculiarities of intertextual parallels in I. Zhylenko’s texts and interpret them. Zhylenko consciously used the intertext in her works, bringing a potent spirit of her personal ‘ego’ into the works. The mentioned aspects helped the writer in creating her individual style. The author’s peculiar lyricism, the features of existentialism, the realism of depicted reality, the usage of folklore elements and intertextuality as a specific element of Zhylenko’s discourse constitute an individual creative manner of the multifaceted works by the poet. Zhylenko’s individual style was worked out on the basis of a personal worldview and philosophical foundations of the 1960s. The author of the research states that the usage of the elements of intertextuality in the works by the writer speaks of interrelation of the tradition and innovations.У статті розглянуто особливості інтертекстуальної взаємодії текстів Ірини Жиленко з доробком класиків української (Т. Шевченко, Леся Українка, Г. Сковорода та ін.) і світової літератури (Дж. Джойс, Ван Вей, Рільке, Б. Брехт та ін.), а також фольклорними творами. Відлуння образів, стилів, мотивів, залучення цитат, форма сюжетних запозичень пояснюється особливостями поетичного самовираження мисткині, що продиктовано вподобаннями Ірини Жиленко, обізнаністю на світовій та вітчизняній літературах, фольклорі. Основні форми “чужого” слова в її творчості – цитати, а найчастіше – ремінісценції й алюзії із творів попередників, які при введенні в текст відсилають до відомого зразка, насичують твір додатковим смислом, демонструють шляхи наслідування ідеї, спадкоємності в засобах творення художньої моделі світу. Подальші дослідження покликані з’ясувати особливості інтертекстуальних паралелей у доробку Ірини Жиленко, їх ідентифікацію та інтерпретацію
Принципи фотографії як складники поетики літературного твору
Get PDFThe paper surveys development of photographic art in the 19th – 20th centuries and analyzes some of its principles used in creating images and psychological pictures in the literary works. The analysis of the embodiment of photographic thinking in the literature is based on the material of F. Dostoyevsky’s novels. The development of photo technologies determined the appearance of photographic thinking as an aesthetic phenomenon. This phenomenon combines the specific artistic and imaginative reflection of reality and the world of man. By means of photographic thinking the artist was able to move away from the realistic understanding of life, he ceased to reflect the world and began to express it, now being able to show the variability of different entities. The focus on this way of thinking helps to explain the changes in the choice of topics, in the ways of presenting images, the dynamics of space, the artist’s impressions and attitude. The photo technique evolved into a way of thinking that considerably changed the entire order of perception, relations and reproduction. It is shown that the creative style of Dostoevsky contains obvious signs of such thinking. Among others, the distinctive features of photographic thinking in the writer’s style are cropping, content visualization, reduced importance of eventfulness and focus on a descriptive manner, which is a series of consecutive frame images. Such general characteristics of photography as dramatization and attempts to demonstrate the human emotions in the peak of their development are inherent in Dostoevsky's literary style.У статті досліджено виникнення та розвиток фотографічного мислення в ХІХ – ХХ столітті, а також відображення цього мислення в літературі. Проаналізовано стилетвірні принципи фотомистецтва у створенні образів та психологічних картин у художніх творах. Аналіз втілення фотографічного мислення в літературі проведено на матеріалі творчості Ф. Достоєвського
Анаграматизм та криптографія в ліриці Михайля Семенка
Get PDFThe article analyzes anagrams and cryptograms in Mykhayl Semenko’s poetry. It has been proved that anagrams and cryptograms became the formative factor in the poet’s love lyrics, requiems for his comrades and in the works of other lyrical genres by the leader of Ukrainian Futurism.У статті проаналізовано анаграми та криптограми в поезії Михайля Семенка. Доведено, що в інтимній ліриці Семенка, у його поетичних реквіємах на загибель товаришів, у творах інших ліричних жанрів лідера українського футуризму анаграми та криптограми стали формотворчим чинником
Подолання культурної дистанції через поетичну інтерпретацію форми (“Книга пісень” Г. Гейне в перекладах В. Кобилянського)
Get PDFThe paper investigates how the poetic interpretation of form overcomes cultural distances in translation. Based on the theory of E. Betty on a representative form, the hypothesis of the paramount importance of the form in interpreting literary works has been actualized. It is noted that the form of a literary work not only embodies its content, but also produces an associative and semantic field that goes beyond the text. The form experiences inevitable changes during the translation, but its meaningful content becomes a unifying link between two cultures.
Opportunities for interpreting the meaning of forms are demonstrated on the example of the translations of «The Book of Songs» by H. Heine made by V. Kobylianskyi. The research focuses on the characteristic features of strophic and metrical organization, phonics, melodic basis of poetry, means of creating imagery, features of punctuation. It shows the high mastery of V. Kobylianskyi as an insightful interpreter. Kobylianskyi demonstrates the world of German culture to the Ukrainian reader finding images that are close to the national and ethnic tradition. The interpreter throws a bridge between different cultural and historical realities, draws parallels between them. Working on the form of translation, V. Kobylianskyi quite resolutely departs from the formal signs of the original. However, such steps bring him closer to the most complete disclosure of the internal form, that may be most fully rendered on the verge of subjectivity of the author, the interpreter, and the reader. Taking into account the literary taste and cultural experience of the Ukrainian reader, V. Kobylianskyi opens for his people the creativity of H. Heine as a distinctive and at the same time intercultural heritage of mankind.У статті простежується роль поетичної інтерпретації форми в подоланні культурної дистанції через художній переклад. Можливості інтерпретації смислу форми продемонстровані на прикладі художніх перекладів “Книги пісень” Г. Гейне, зроблених В. Кобилянським. Предметом вивчення стали характерні риси строфічної, метричної організації, фоніки, мелодійна основа віршів, засоби створення образності, особливості пунктуації. Авторка доводить, що В. Кобилянський долає культурну дистанцію між українською і німецькою національно-етнічними традиціями через майстерну інтерпретацію форми “Книги пісень” Г. Гейне
Особливий погляд (огляд романів українських письменниць про події Революції Гідності та війну на Сході України)
Get PDFA new trend prevailed in modern literature for several years: there were many works about the events of the Revolution of Dignity and the Russian-Ukrainian war in Donbass. These topics became a challenge for contemporary authors - well-known masters of the word and novice writers. Ukrainian women authors, in particular M. Matios, I. Rozdobudko, H. Vdovychenko, O. Zakharchenko, L. Orliak, H. Kyrpa and others accepted the demand of the present day. In their novels and stories they expressed their own vision of the Revolution victims of 2013–2014, when Ukrainians defended their right of free choice on Maidan, as well as the Donbass War (since 2014). The ordinary citizens, yesterday's civilians then became an army and went to defend Donbass from militants and Russian mercenaries. The paper analyzes these works in the context of other editions on Maidan and ATO, and investigates the literary-critical discourse around the texts. The researcher points out several stages in the development of the mentioned topic, exploring and describing its specifics and transformations, paying special attention to the characters of heroes-contemporaries. According to the author, it is they who are capable of destroying the myths and stereotypes of domestic literature from previous decades, and presenting a new hero – a socially active Ukrainian who is able to resist and ready for changes in the name of the new Ukraine. The author also draws attention to the so-called non-fiction, ‘trench prose’ literature, fact sheet, and documentary literature. There is an attempt to convincingly argue and prove that the present inclination to documentary in fiction is not a mere personal author’s preference, but a regular feature of modern literature. In addition, having adopted the rules of fiction and a traditional literary plot, writers were able to artistically summarize the facts and real life stories that embody humanistic pathos and a national idea.У статті розглянуто романи сучасних українських письменниць (М. Матіос, І. Роздобудько, Г. Вдовиченко, О. Захарченко, Л. Орляк, Г. Кирпи), присвячені подіям на Майдані 2013 – 2014 рр. та російсько-української війни на Донбасі 2014 – 2015 рр. Твори проаналізовано в контексті літератури про Майдан та АТО, висвітлено літературно-критичний дискурс навколо текстів
Спогади і містерія життя Віри Вовк
Get PDFThe paper provides general description of memories by Vira Vovk named “Boat on the Horizon” and “Lunar Web”. The first is defined as more structured, with biography and biographical notes alternating. The biography is full of external events; biographical notes represent the person's spiritual biography (thoughts, impressions, emotions). The author's biographical notes often tend to the character of parable, and, therefore, appear in the context of the New Testament parables. The typical feature of parables is a dialogue between the author-teacher and the reader-student, and the mystery play contains elements of the dialog instruction as well. The latter also features a spiritual life of the characters thus being approached to the biographical notes. There are almost no external biographical events in the ‘mystery play’ of Vira Vovk. The existing ones follow the content of mystery play, they reveal the drama of temptation, fall and redemption. ‘Universal mystery play’ by Vira Vovk also can be studied in respect of its formal characteristics. The common and distinctive features with the medieval mystery have been pointed out.
The division of the mystery play into three parts, that symbolize temptation, the voice of conscience and restored harmony, is invariable. Therefore the devil appears in the first part of the mystery play, the devil and the angel fight for the soul in the second, and only the angel appears in the third. There are three or four acting characters in the drama. The angel and the devil represent all the incorporeal powers, while the girl and the boy represent all humanity. Nominal quantity of characters is much larger, which is due to portrayal of the girl and the boy in time perspective and in social roles.У статті подано загальну характеристику спогадів В. Вовк “Човен на обрію” та “Місячне павутиння”. Перші визначено як більш структуровані, з чергуванням біографії та біографічних нотаток. Біографія сповнена зовнішніми подіями, біографічні нотатки подають духовний життєпис особи (думки, вражання, емоції). Біографічні нотатки авторки часто тяжіють до притчі, а отже, постають у контексті новозавітних притч. Притчі передбачають діалог автора-вчителя з читачем-учнем. Елементи діалогу-повчання містить і містерія. Також у ній зображено духовне життя персонажів, це наближає містерію до біографічних нотаток. Зовнішніх біографічних подій у містерії В. Вовк майже нема. Ті, що є, підпорядковані змісту містерії – розкриттю драми спокуси, гріхопадіння й відкуплення. Вивчається “ Вселенна містерія” В. Вовк і за формальними ознаками. Встановлено спільні й відмінні риси із середньовічною містерією
“Гоголь” як інтертекст у простороні українського модернізму 20-х років (троє з кола “Розстріляного відродження”)
Get PDFThe totality of the pre-modern elements of Gogol’s poetics, defi ned in the article by the metaphorical concept of ‘Gogol’, is viewed as the Gogolian intertext in Ukrainian modernism of the 1920s, the era of passionate rise of the national cultural revival. The analysis of Gogolian intertextual elements – structurally and semantically signifi cant components of poetics in works by Mykola Khvyliovyi, V. Domontovych, Mykola Kulish – is carried out on the empirical, hermeneutical and associative levels. Thus, the paper reveals inspirational potential of Gogol’s intertext and its role of a creative factor in modernizing the artistic means of Ukrainian literature, strengthening its positions in the European literary community, and generally in the worldwide spiritual and cultural space.Сукупність премодерністичних за своєю естетичною природою елементів поетики Гоголя, що її (сукупність) означено в статті метафоричним поняттям “Гоголь”, розглядається як гоголівський інтертекст в українському модернізмі 20-х років, доби пасіонарного піднесення національного культурного відродження. На емпіричному, герменевтичному та асоціативному рівнях проаналізовано гоголівські інтертекстеми – структурно та семантично значущі компоненти поетики творів Миколи Хвильового, В. Домонтовича, Миколи Куліша. Оприявнюється інспіраційний потенціал гоголівського інтертексту, який виступає креативним чинником модернізації художнього арсеналу вкраїнської літератури, укріплення її позицій у європейській літературній спільноті, ширше – у світовій духовно-культурній простороні
Українські письменники-просвітники про природне право особистості
Get PDFThe paper concentrates on the specifi c of interpreting natural right in the works by Ukrainian writers representing the age of Enlightenment. The researchers give defi nition of the national idea and offer an attempt of applying this concept to the theoretical framework of the Enlightenment. The corresponding ideas and ways of presenting them in the works by Semen Klymovskyi, Mykhailo Kozachynskyi, Yakiv Kozelskyi have been analyzed. The authors’ comprehension of the idea of natural human rights must be considered taking in the account the real status of the Ukrainian territories at the time. The authors describe an ideal ruler in the poetic visions based on the foreign history, with a projection on Ukrainian life. Much attention was paid to the necessary character traits of the ruler. A special emphasis was made on wisdom and honesty. The wise rulers promote the state’s development in a progressive way, beneficial to the people.
The paper also represents the authors’ views on modernizing and updating the Cossack traditions, adapting them to new circumstances. The attention is focused on a personality, on the observance and realization of one’s natural rights. Ukrainian people are characterized in the context of the state and its functioning. The literary heritage of the Enlightenment writers is integrated into the Western European tradition. To say in modern terms, they emphasized that the natural law and social contract were necessary for the construction of a new Ukrainian state and creating conditions for the development of individuality. The authors also paid attention to the importance of culture as a means of preserving national identity in public life. All these ideas, as they were considered in the works, involved the biblical accent due to the long tradition of Christian moral principles.У статті проаналізовано художні інтерпретації ідеї природного права особистості в доробку письменників-просвітників, зокрема Семена Климовського, Михайла Козачинського, Якова Козельського. Акцентовано на європейській спрямованості як їхньої творчості загалом, так і тлумачень природного права особистості
Літературознавчі зацікавлення Платона Лушпинського: погляд на творчість Т. Шевченка
Get PDFThe essay reveals literary achievements of a little-known figure in Ukrainian literary criticism, the student of S. Smal-Stotskyi – Platon Lushpynskyi. Special attention is paid to the biographical issues and literary methodology of the researcher. In this respect the author examines Lushpynskyi’s essay “Aesthetic analysis of poetic works” and considers his aesthetic concept applied to T. Shevchenko’s creative work.
Lushpynskyi developed as a literary critic while studying at the philosophical faculty of Chernivtsi University. The literary views of the researcher were formed not only under the influence of S. Smal-Stotskyi’s ideas and concepts, but also due to the good knowledge of the German language and literature. Lushpynskyi was interested in achievements of Western European literary and philosophical thought, which contributed to the development of his own approaches to analyzing and evaluating the works of art, and enriched his idea of art in general. The nature of the scholarly studies by P. Lushpynskyi testifies that the framework of his literary methodology is the philological method, the original idea of which is the aesthetic criterion as a basis for evaluating the piece of art. Lushpynskyi’s views on the categories of beauty, ethical and aesthetic ideals, the role and significance of poetry, its external form and internal content, and stylistic features as well are mainly embodied in his essay “Aesthetic analysis of poetic works”.
The research works dealing with T. Shevchenko’s writings form a considerable part of P. Lushpynskyi’s scholarly heritage. The worldview evolution of the author of “Kobzar” is considered by P. Lushpynskyi in the article “Shevchenko’s «Kholodnyi Yar»” (1930). Some significant changes in the poet’s mood were related here to the second trip of T. Shevchenko to Ukraine. P. Lushpynskyi argues that in “Kholodnyi Yar” the author achieves a true aesthetic ideal, where the “harmony between content and form” is present, and high artistic skills are realized. In his analysis of Shevchenko’s poetry P. Lushpynskyi emphasizes a special author’s ability to portray personalities, show their own experiences, feelings, depict the images, which appear in the characters’ own imagination. Shevchenko’s poems written in exile are evaluated by P. Lushpynskyi as the best examples of the poet’s style.У статті акцентовано на літературознавчих здобутках маловідомої постаті в українському літературознавстві, колишнього учня С. Смаль-Стоцького – Платона Лушпинського. Зокрема, розглядається питання біографії, літературознавчої методології дослідника. Відтак проаналізовано його науково-популярну працю “Естетична аналіза поетичних творів” та простежено естетичну концепцію П. Лушпинського на прикладі творчості Т. Шевченка