Слово і Час
Not a member yet
1009 research outputs found
Sort by
Опис некрополя в “Чорній Раді”: питання про джерела
Get PDFBoth in the magazine publication of 1846 (“Kyivan Pilgrims of the 17th Century”) and in the Russian 1857 version of “The Commoners’ Council” Panteleimon Kulish claimed that the epitaphs from the Assumption Cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra were taken from Afanasii Kalnofoyskyi’s “Teraturgema” (1638) and translated into Russian. However, the comparison of the texts shows that the translations were actually taken from Mykhailo Maksymovych’s paper “On Tombstones in Pechersk Monastery” (1840). Other quotations with references to the “Teraturgema” were borrowed from the work of metropolitan bishop Yevhenii (Bolkhovitinov) “Description of Kyiv Perchersk Lavra” (1826).
The Kyivan episodes of “The Commoners’ Council” were mainly based on two Maksymovych’s papers from “Kiievlianin” (“The Kyivan”) almanac (1840), the aforementioned one and “Overview of Old Kyiv”. Kulish did not mention any of these sources in the novel’s footnotes. This fact should be considered in the context of the system of references that the writer built in “The Commoners’ Council”. Unlike many authors who worked in Walter Scott tradition, Kulish didn’t use footnotes in “The Commoners’ Council” in order to acknowledge and justify certain anachronisms and time distortions.
The writer referred to the testimonies of the witnesses of historical events, even after he had received an information from the people of the 19th century (Shevchenko, for instance), to the folkloric texts, and his own observations. The works of historians were important for him as far as they offered published collections of the authentic documents, but not as the sources of concepts. No intermediaries could stand between the historian novelist and the depicted age.
У російській версії “Чорної ради” П. Куліш твердив, що наведені в романі епітафії з надгробків Успенського собору Києво-Печерської лаври він узяв із книжки Атанасія Кальнофойського “Тератургіма” (1638) і сам їх переклав. Однак порівняння текстів показує, що переклади взяті з праць Михайла Максимовича та Євгенія Болховітінова. Так само Куліш не посилається на працю Максимовича, використану в київських епізодах роману. Цей факт треба розглядати в контексті системи покликань, яку письменник вибудовує в “Чорній раді”: між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників
“Яд спраги” та “яд придушеної ненависті” (Пантелеймон Куліш на державницьких терезах Євгена Маланюка)
Get PDFThe paper focuses on Y. Malaniuk’s search for the national-state criteria of evaluating the activities of prominent figures in the national history, in particular, the classics of the Ukrainian literature. Most clearly this issue was raised in the article “On the Anniversary of Kulish”, written in 1947 in the DP camps. Y. Malaniuk criticized a number of fundamental scales in interpreting P. Kulish’s social activity and creative work, which were used by such critics as S. Yefremov, D. Dontsov, Yu. Lypa, and V. Petrov. Y. Malaniuk was skeptical about attempts to find a ‘unifi ed universal formula’ that would cover ‘all Kulish’ emphasizing his ‘vacillations’ and ‘treasons’. At the same time, in those attempts Y. Malaniuk saw the subconscious belief of such researchers that P. Kulish still held the ‘integrity’ of some kind. On the contrary, for those who assess P. Kulish’s personality Y. Malaniuk suggested taking into account not ‘small’, but ‘considerable facts’ of his great social life and creative work. In Malaniuk’s opinion, P. Kulish’s entire activity was ‘state-forming’, and he himself was a politically conscious ‘cultural activist’. Even when his words sounded as disclosure, in the sonnet “Kulish”, Y. Malaniuk emphasized the writer’s “poison of thirst” for the national statehood. Instead, in the writings of some Soviet scholars-emigrants, among which were the researchers of the works by P. Kulish, in particular, V. Petrov, Y. Malaniuk felt ‘infernal poisonous breath of suppressed hatred, devilish lie’ ‘disguised under scholarly forms’, which was aimed at political demoralization of Ukrainians. Y. Malaniuk urged to reveal it ‘slowly reading’ the publications of some critics whom he considered to be the agents of the Kremlin influence.У статті порушена проблема пошуків Є. Маланюком державницьких критеріїв оцінки діяльності, зокрема П. Куліша. Поет і есеїст піддавав критиці засадничі мірила тих науковців, котрі бажали віднайти “єдину універсальну формулу”, що охопила б “цілого Куліша”, при цьому постійно наголошували на його “борсаннях” та “зрадах”. На переконання Є. Маланюка, уся діяльність П. Куліша була “державницькою”, а сам він був політично свідомим “культурником”. Навіть у його інвективах Є. Маланюк убачав “яд спраги” за національним державництвом. Натомість у працях деяких емігрантів, зокрема й дослідників творчості П. Куліша, Є. Маланюк відчував “дихання пекельним ядом придушеної ненависті”, “замаскованої під “науковість” та спрямованої на політичну деморалізацію українства
“Труди і дні” Валерія Шевчука (до 80-ліття від дня народження)
Get PDFThe essay is focused on the classic of the 20th century Ukrainian literature Valerii Shevchuk and his complex and diverse literary work in various genres. He is a writer (poet, prose writer, play writer), historian of culture, literary scholar, archivist, translator, memoirist, prominent representative of Kyiv Sixtiers, leader of ‘Zhytomyr prose school’ and forerunner of Ukrainian postmodernists. Special attention is paid to the sources of the author’s work, its metaphysical connection with Zhytomyr where he was born, and Kyiv where he has been living and writing and endured a decade of forced solitude remaining free, where he truly established himself as a Ukrainian writer. His research activity and translation work, focused on Ukrainian history and Old Ukrainian literature (particularly of the 16th–18th centuries), provoked the writer’s interest in Ukrainian Baroque tradition and its transformation in his own works.
It all started with poetry, which he never stopped writing. That is why the subjective stuff is also important in his prose, which is rational in its neo-baroque basis. The essay provides a general overview of the specific features of Shevchuk’s individual style, which is characterized by combination of realistic authenticity with convention or irreality, ‘high’ and ‘low’ narration style, travesty of storylines and images, parabolic technique, historiosophy, irony, etc. Worthy of separate attention and high esteem is the scholarly work of the writer and his contribution to the general field of culture. This activity includes preparation of different anthologies and collections, numerous translations of Kyivan Rus texts into modern Ukrainian, many articles, prefaces, extensive historical and cultural studies, etc. The work of Valerii Shevchuk is important for the humanities and promotes self-consciousness and self-empowerment of Ukrainians, as well as their communication with the world cultural heritage.У статті йдеться про класика української літератури ХХ ст. Валерія Шевчука – письменника (поета, прозаїка, драматурга), історика-культуролога, літературознавця, упорядника-архівіста, перекладача, мемуариста, представника київського шістдесятництва, лідера “житомирської прозової школи”, предтечі українських постмодерністів та про його різногранну літературну творчість. Увагу зосереджено на її витоках, метафізичній пов’язаності з містами Житомиром і Києвом, із українською бароковою традицією. Здійснено огляд особливостей його індивідуального стилю, великої історико-літературної, культурологічної діяльності та її значення в національному гуманітарному просторі
Характер Василя Стуса як основа психотипу письменника
Get PDFIn the present paper the scholar refers to the first part of her theoretical concept “psychotype – creator – image” and focuses on the peculiarities of Vasyl Stus’s character. This approach helps to defi ne the psychological type of the poet. Psychic ways of adaptation always leave a mark on the character of the individual. The coincidence between indirect observations of friends, acquaintances and psychological self-characteristics of the writer gives especially important information for the researcher. The analyzed materials include literary texts and different everyday life records that contain psychologically mediated observations and self-observations on the character of Vasyl Stus. These data allow identifying the specific psychological structure of personality based on many characteristics. The attributes ‘strong-willed’, ‘vulnerable’, ‘sensitive’, ‘quicktempered’, ‘uncompromising’, and ‘intellectual’ may be recognized as key features of this personality. The psychological exclusivity of Vasyl Stus is presented by the characteristics ‘self-suffi cient’, ‘intellectually deep man of strong will’, ‘inclined to expansive reaction and unsuited for compromise’. The scrupulous attention to the moral, volitional, emotional and intellectual components of Vasyl Stus’s character brings the researcher closer to determining the author’s model of the world order. The defined psychotype of the writer helps to understand the interdependence of the psychological nature of the author and his literary styleСтаття є логічним продовженням низки міркувань, висловлених у дослідженнях “Наукова інтерпретація творчої особистості письменника: інтердисциплінарна стратегія”, “Психотип Василя Стуса: до постановки проблеми”. У цій науковій публікації унаочнено першу частину теоретичної концепції “психотип – креатор – образ”. Авторка пропонує свій підхід для встановлення психологічного типу Василя Стуса, виявляє специфіку характеру письменника, на якому завжди лишають відбиток психічні способи адаптації. Аналіз літературно-побутових матеріалів, що містять опосередковані спостереження й самоспостереження над характером В. Стуса, дає змогу виявити особливості психологічної структури індивідуальності на основі багатьох ознак. Психологічна винятковість поета як цілісності визначена так: самодостатня, інтелектуально глибока людина сильної волі, схильна до експансивної реакції і в обхід компромісів. Осягнення морально-вольового, емоційного й інтелектуального складників Стусового характеру наближає до авторської моделі світоустрою
Філософські казки Емми Андієвської та байки Григорія Сковороди: діалоги текстів
Get PDFThe paper compares Hryhorii Skovoroda’s fables and Emma Andiievska’s tales. These works proved to be thematically and stylistically related. They refl ect the dominant literary features of both authors, such as philosophical, didactic, symbolic, and aphoristic accents. The analysis is focused on the collections “Fables of Kharkіv” and “Tales” (30 and 18 texts respectively). The researcher explores the similarity of the works within their plots, ideas, and stylistics. Both fables and fairy tales show dialectical understanding of the antagonism hidden in the visible and invisible facets of the human life and world. Friendship, creativity, and courage of being oneself are common topics for these texts, where they are interpreted in the light of cordocentric philosophy and by means of the allegorical language of symbols. Despite the similarity of motives, the works by Emma Andiievskа keep considerable originality in content. She elaborates the themes of good and evil, faith, hope, and freedom, while Hryhorii Skovoroda is focused on the symbolic understanding of the Bible. The similar features urge to relate the writers’ texts at the stylistic level as well. A dialogue, a parable, a moral conclusion are inherent both in the fables and fairy tales. In addition, the works may be related due to the form of expression, the allegories, the symbolic imagery, and common prototext. The fairy tales by Andiievska, like the fables by Skovoroda, are rooted both in the folklore and the Bible. However, while the fairy tales reveal the prototext mainly through the interpretation of the plots, in the fables it is reflected at the lexical level. The compared works also have an extensive system of aphorisms (the folk and the authors’ ones), which reflect their main ideas.Стаття присвячена порівняльному аналізу байок Григорія Сковороди й казок Емми Андієвської. Суголосся текстів висвітлено на ідейно-змістовому та художньо-стильовому рівнях. Показано, що твори об’єднує спільний спектр тематики, зокрема втілення мотивів дружби й творчості, відваги бути собою, діалектики видимого й невидимого. У казках і в байках ці теми окреслені алегорично та передані образною мовою символів. Схожі риси спостережено також на стильовому рівні текстів обох авторів. Насамперед це притчевість, алегоричність, спільна фольклорно-біблійна прототекстова основа. Творам притаманна багата палітра афоризмів (народних і авторських). Усе це дає підстави для компаративного аналізу в контексті діалогізму художніх технік і аксіологічних орієнтирів авторів
Між соціальною утопією і тоталітарною реальністю: “Діти Чумацького Шляху» Докії Гуменної
Get PDFThe paper considers the novel “Children of Milky Way” by Dokiia Humenna in the context of the postwar Ukrainian diaspora’s literary process. The focus is on the issues of relations between fiction and documentary writing, the individual and collective experiences. The literary Kyiv, being one of the central images in Dokiia Humenna’s novel, appears not only as a page from individual or national histories, a sample of the Kyiv text in the Ukrainian diaspora’s prose, but also as a generalization based on such texts and made due to various forms of intertextuality, which absorb the history and atmosphere of the Kyiv 1920s. The problem of interrelations between the writer and government, art, politic, and ideology is one of the most essential in the novel: Dokia Humenna reveals various aspects of the writer’s life and work in conditions of the totalitarian state and culture – from suicide to madness, from resistance to adaptation and collaboration. A future person and society in “Children of Milky Way” are represented in a commune. The histories of the two characters-antipodes Taras Saragola and Seraphym Carmalita are connected to its progress and decline; in the world of totalitarian repressions and control they choose different life strategies and roles. The memory about Soviet terror and repressions, as well as the Holodomor-genocide, “killing the Ukrainian peasantry as a foundation of the nation and destructing intellectuals as a brain of the nation” is important in the novel. The history of collectivization is related to the traumatic memory of the serfdom times, which affects the second and third generations and deepens the trauma caused by disintegration of a family, destruction of the patriarchal peasant world. This process was accompanied by desacralization of the Father’s figure as a personification of power, by infantilization of masculinity. The writer associates totalitarian reality with the metaphor of Night, which acquires different ambiguous meanings in the Ukrainian anti-totalitarian discourse.Статтю присвячено дослідженню роману “Діти Чумацького Шляху” Докії Гуменної, який розглянуто в контекстах літературного процесу повоєнної української діаспори загалом і прози Докії Гуменної зокрема. З’ясовано, що визначальними в романі постають проблеми взаємозв’язку митця та влади, літератури й політики, життя і творчості письменника в умовах тоталітарних держави й культури
З ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ ТА ВШАНУВАННЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА НА БУКОВИНСЬКІЙ ГУЦУЛЬЩИНІ
Get PDFThe paper informs about the cultural contribution of Chernivtsi University graduates, former S. Smal-Stotskyі’s students D. Lukiianovych, I. Doshchivnyk, S. Lakusta, and M. Pavlusevych, whose creative work and pedagogical activity played an important role in promoting and exploring the works by T. Shevchenko in the territories of Bukovyna. Focusing on Vyzhnytsia center, the paper clarifies fundamental views of the mentioned persons, their assessments of the poet’s works and main relevant ideas. The author evaluates critical writings and literary works of the Bukovynians in relation to the development of Shevchenko studies and promotion of his legacy.
At the late 19th and early 20th century none of the Ukrainian universities focused on Shevchenko’s works more than Chernivtsi University. Hnat Onyshkevych initiated a series of lectures on the study of T. Shevchenko’s poetic works. His project was continued by professor S. Smal-Stotskyi, who offered the course “Taras Shevchenko. Life and Works” and held a series of seminars on the theme “Shevchenko’s Poetry” at the beginning of the 20th century. Those who studied at the Philosophical Faculty of Chernivtsi University picked up the teachings of Professor S. Smal-Stotskyі and showed unceasing interest in the works by T. Shevchenko. In the conditions of the national cultural revival, Shevchenko’s poems were especially significant; the poet’s crystallized ideas passed from teacher to student and played an important role in forming a new generation of conscious Ukrainians who were concerned about the future of their country. There were two circles (Kitsman-Kolomyia and Vyzhnytsia) in Bukovyna where researchers and promoters of T. Shevchenko’s works made the poet’s legacy actual and contributed to Shevchenko studies. The paper summarizes the achievements of the Vyzhnytsia center representatives.У статті розглядається внесок випускників Чернівецького університету, колишніх учнів С. Смаль-Стоцького, а саме Д. Лукіяновича, І. Дощівника, С. Лакусти, М. Павлусевича, які своєю творчою й педагогічною діяльністю залишили помітний слід у справі популяризування та вивчення творчості Т. Шевченка на теренах Буковини. Виокремлено вижницький осередок, де розгорталася педагогічна і творча діяльність згаданих осіб. З’ясовано їхні погляди, оцінки творів поета, основні ідеї та цінність літературно-критичних матеріалів, художніх творів у розвиткові наукової та популяризаторської шевченкіани
“Пташиний базар” Григорія Сковороди
Get PDFThe article draws attention to a variety of bird images in the works of Hryhoriy Skovoroda. Giving a special catalog of these images, the author focuses on clarifying their allegorical and symbolic content as important point for the study of Skovoroda’s philosophical and ethical considerations. The images having invariably positive or mainly negative meaning when used for illustrating Skovoroda’s concept of “natural work” are pointed out. Besides, it is emphasized that some ‘bird’ characters (such as ‘Tetervak’) and a number of purely symbolic designs (‘bird Eternity’, ‘dove wings’ and others) are ambivalent.Стаття звертає увагу на різноманітні “пташині” образи у творах Г. Сковороди. Подаючи своєрідний каталог цих образів, автор статті зосереджується на з’ясуванні їх символічного й алегоричного наповнення, важливого для дослідження філософських і морально-етичних побудов Сковороди. У процесі аналізу виокремлено образи-ілюстрації з незмінно позитивним і переважно негативним для сковородинської концепції “сродної праці” змістом. Окремо акцентовано амбівалентність деяких “пташиних” персонажів (як-от тетервак) і низку суто символічних конструкцій (“птиця Вічність”, “голубині крила” й ін.)
Репрезентація образу Іншого в художньому й публіцистичному дискурсі Олеся Гончара
Get PDFThe paper deals with the representation of other nations in fiction and journalism by O. Honchar. The specificity of reception and representation of the ethnic characters and other-culture realities is considered in the context of the paradigms “Me – Other”, “Own – Alien”. The paper surveys creative transformation of O. Honchar’s impressions from his trips in different countries, resulted in literary embodiment of perceptive peculiarities noticed by the writer in Hungarians, Slovaks, Czechs, Japanese, Chinese, Indians, Portuguese, Americans, Germans, Gypsies and others. The representation of the Other’s ethnic mentality in fiction and journalistic publications by O. Honchar helps in understanding the range of the writer’s literary paradigms, reveals his ideological and creative accents and contributes to considering the author as a writer of European tradition. Different imagological aspects in the texts by O. Honchar were interpreted using the markers of ethnic identification: mental values, history, culture, science, economy, nature. In the context of the war theme O. Honchar depicted ethnic peculiarities of Hungarians (“Spring behind Morava”, “Foothold”) and Slovaks (“Modry Stone”). The other-culture realities in Czechoslovakia, China, Japan, and America were described in the genres of essay and sketch. In essays “On the Land of Camões” and “The Shore of His Childhood” the reception of the Other is given in the characters of glorious writers representing their nations. Based on the analysis of text it may be stated that fictional and journalistic discourse of O. Honchar has such special features as distinctive author’s voice, stereotype-free reception and interpretation of the ethnic images and other-culture realities, destructed opposition in representation of the paradigms “Me – Other”, “Own – Alien”, emphasis on the main human values.У статті розкрито особливості зображення в художніх та публіцистичних творах О. Гончара представників інших народів. З’ясовано специфіку рецепції й репрезентації етнообразів та інокультурних реалій у контексті парадигми “Я – Інший”, “Свій – Чужий”. Простежено творчу трансформацію вражень О. Гончара від поїздок у різні країни, художнє втілення в його творах особливостей пізнання та сприйняття угорців, словаків, чехів, японців, китайців, індійців, португальців, американців, німців, ромів та ін
Культурно-мистецькі часописи в реаліях незалежної України
Get PDFDuring the years of independence the diversity in the opinions on many important issues – the role of an artist and art in the world, the solution of the crucial contemporary problems, the understanding of the national characteristics – became particularly acute. This contributed to the revival of some old journals and creation of many new ones. Unfortunately, today’s typical situation with an extravagant appearance of the next new edition and its short-term existence is reminiscent of the events that took place nearly hundred years ago. Numerous periodicals were born at that time and then quickly disappeared and went into oblivion. Over time, when it turned out that outstanding, though hidden from public, artists worked on their design and artistically determined the era, many journal covers were at last evaluated as achievement of Ukrainian art. However, the modern authors of the covers and the general concept of numerous journals remain on the margins of the artistic process as well. As a consequence, the question arises: do we really have to wait decades to properly evaluate their high art?
Despite the short age, artistic and other journals added a bright page in the cultural and educational life of independent Ukraine. They objectively covered the achievements of Ukrainian artists and will serve as an important material for further research on the history of the Ukrainian art. A skillfully designed logo accompanied by a well-chosen and composed work of art or its fragment became a true decoration of contemporary journals.
In this regard, the author of the paper considers the artistic designs of the covers used in Kyiv journals (from 1980s up to now) and identifies the best masters working in this field. Attention is paid to the time and circumstances of their release, the coordinated work of the authors and editors, the purposes and tasks of the editions. The important role of periodicals in the artistic and educational life of independent Ukraine is highlighted.У статті вперше розглянуто художнє вирішення обкладинок київських часописів (1980-ті й до теперішнього часу). Проаналізовано час і обставини їхнього виходу в світ, злагоджену роботу авторського колективу, визначено мету й завдання. Висвітлено важливу роль часописів у мистецькому й культурно-освітньому житті незалежної України