Актуальні проблеми духовності
Not a member yet
759 research outputs found
Sort by
Роль категорії знання в філософії Платона
No full textThe paper attempts in elucidating the knowledge understanding in various subdisciplines of the philosophical system by Plato, in particular, in his epistemology, ontology, political philosophy and ethics. The author concludes that the category of knowledge as knowledge of the essence takes a central place in the main subdisciplines of Plato’s philosophy.Стаття присвячена виявленню розуміння знання в різних розділах філософської системи Платона, зокрема в його гносеології, онтології, соціальній філософії, етиці. Автор робить висновок, що категорія знання як знання сутності предмета є центральною для всіх основних розділів ідеалізму Платона
До питання про специфику гуманітарних наук: проблема одиничного і загального
No full textThe paper investigates the problem of interrelations of the singular and the general in humanities. The authors concludes that humanities, as distinct from natural science, deals with singularity rather than generality.Стаття досліджує проблему співвідношення одиничного і загального в гуманітарному пізнанні. Автор доходить висновку, що гуманітарне пізнання, на відміну від природничонаукового, переважно має справу з вивченням одиничного
Феноменологiя як трансцендентальний емпiризм
Get PDFThe author formulates the foundational principles of a phenomenological theory of experience, which he calls «transcendental empiricism». Based of these principles he describes various levels of a phenomenological investigation of experience which are hierarchically organized.Автор статтi формулює засадничi принципи феноменологiчного вчення про досвiд, яке вiн називає трансцендентальним емпiризмом. На основi запропонованих принципiв окреслюються рiвнi феноменологiчного дослiдження досвiду, що надбудовуються один над одни
Що таке аналiтична фiлософiя?
Get PDFThe paper elucidates some characteristic features of analytic philosophy as a specific direction in modern philosophical thought. The initial point of the investigation is a definition of analytic philosophy by Michael Dummett and its critical consideration in the literature of last two decades.У статтi розглядаються деякi характернi риси аналiтичної фiлософiї як особливої течiї сучасної фiлософської думки. Вихiдним пунктом дослiдження є визначення аналiтичної фiлософiї Майклом Даммiтом i його критичне обговорення в рядi робiт останнiх двох десятилiть
Iсторичний наратив як форма органiзацiї та репрезентацiї iсторичного знання
Get PDFThe paper presents the main principles of a narrative philosophy of history which substantiates radically new understanding of a historical text (narrative). The author proposes to consider historical narrative as a form of organization and representation of historical knowledge analogous to theory in the natural and exact sciences, in accordance with specific standards of scientific rigor in history and humanities as such.Стаття розкриває основнi положення наративної фiлософiї iсторiї, яка обґрунтовує якiсно нове розумiння iсторичного тексту (наратива). Автор пропонує розглядати iсторичний наратив (оповiдь) як форму органiзацiї та репрезентацiї iсторичного знання, функцiонально аналогiчну теорiї в природничих i точних науках, й таку, що вiдповiдає особливим стандартам науковостi iсторико-гуманiтарного пiзнання в цiлому
К вопросу о киевском хронотопе, или как поссорились Исаак Моисеевич с Иваном Алексеевичем и что это дало Льву Исааковичу с Игорем Ивановичем
Get PDFThe author applies a metaphor of a Kievan chronotopos to considerations of a moral climate in Kiev at the end of XIX — beginning of XX cc. as exemplified in the life destinies of a psychiatrist and positivist philosopher I.A. Sikorsky and I.M. Schwarzman (the father of an existentialist philosopher L. Shestov).The keynote of the paper is the claim that the confrontation of the fathers has induced a number of geopolitical shifts and faults, and has led to the loss of homeland by their sons.Використовуючи метафору київського хронотопу, автор розглядає духовний клiмат Києва кiнця ХIХ — початку ХХ ст. на прикладi переплетення бiографiй психiатра i фiлософа-позитивiста I.О. Сiкорського та I.М. Шварцмана (батька фiлософа-екзистенцiалiста Л. Шестова). Головним лейтмотивом статтi є теза про те, що протистояння батькiв спричинило низку геополiтичних зсувiв i розломiв на київському грунтi, а також втрату батькiвщини їхнiми синами
Идея целостности как социокультурный императив современной общенаучной картины мира
Get PDFThe paper actualizes the problem of the construction of the holistic model of the world reality in the unity of physical, biotic, social and mental processes. The author claims that one can construct such a model on the basis of the logic of self-negation in a progressive promotion of the holistic world.Стаття актуалiзує проблему побудови цiлiсної моделi свiтової реальностi в єдностi фiзичних, бiотичних, соцiальних i духовних процесiв. Автор стверджує, що побудувати таку модель можна на основi логiки самозаперечення в поступальному розвитку свiтової цiлiсностi
Суспiльне та iндивiдуальне благо в соцiальних концепцiях Платона й Аристотеля
No full textThe paper proposes to differentiate between individual and social good in the philosophical systems by Plato and Aristotle. According to the author’s view it is difficult to indicate such a differentiation in the works of the ancient authors, nevertheless it can be rather productive if one takes into account that these works give rise to the tradition of an advantage of individual good over the social one.В статтi пропонується розрiзняти iндивiдуальне i суспiльне благо в фiлософських системах Платона та Аристотеля. На думку автора, таке розрiзнення чiтко не простежується в античних класикiв, але воно є продуктивним з огляду на те, що в їхнiх концепцiях започатковується традицiя надання переваги iндивiдуального блага перед суспiльним
Версии происхождения слова «философия»
Get PDFThe paper considers four versions of the origin of the word «philosophy». The first version: the word «philosophy» comes from Pythagoras. The second version: the word «philosophy» was already used in the second half of the 5-th century BC in Athens. Author proposes two versions of his own. The first one: to consider politician Pericles as a possible author of the word «philosophy». The second one: to consider historian Herodotus as a possible author of the word «philosophy».Розглядаються чотири версiї походження слова «фiлософiя». Перша версiя: Пiфагор є автором слова «фiлософiя». Друга версiя: слово «фiлософiя» вже була у вжитку у другiй половинi V столiття до н. е. в Афiнах. Автор пропонує двi власнi версiї. Перша версiя: можливим автором слова «фiлософiя» є полiтик Перикл. Друга версiя: можливим автором слова «фiлософiя» є iсторик Геродот