Актуальні проблеми духовності
Not a member yet
759 research outputs found
Sort by
Модернізація постмодерну: причини та перспективи
The author treats the postmodern as a dominant sect in the philosophy of the second half of XX c, the main conceptions of which is in need of revision. Such a revision is going to be undertaken within the modernization of the postmodern or postpostmodern. The paper explicates the causes and the prospects of such a modernization.Постмодерн розглядається автором статті як домінуючий напрямок у філософії другої половини XX ст., головні концепти якого потребують перегляду. Подібний перегляд відбувається в рамках модернізації постмодерну, або постпостмодерну, виявленню причин та перспектив якого і присвячена стаття
Проблема збереження суспільної толерантності в аспекті особливостей етнічної ситуації в Україні
The paper considers inter-ethnical relationships from the standpoint of their influence to tolerance/intolerance of Ukrainian society. The author displays some factors which hamper the establishing tolerance in Ukraine.Проблема збереження суспільної толерантності в аспекті особливостей етнічної ситуації в Україні
«Темна природа» у Бога як проблема богословсько-фiлософської теодицеї
The author considers the conception of the God’s «dark Ground» formulated by F.W.J. Schelling in the context of the historical development of the theologicophilosophical theodicy. By contrasting the Christian-theological and philosophical views on the problem of human freedom and presence of evil in the world, the author concludes that the problem of the good and the evil can be actualized only within a religious world-view.Розглядається концепцiя «темної природи» Бога Ф.В.Й.Шеллiнга в контекстi iсторичного розвитку фiлософсько-богословської теодицеї. На основi порiвняння християнсько-теологiчних i суто фiлософських поглядiв на проблему людської свободи та iснування у свiтi зла автор приходить до висновку, що питання добра i зла може мати мiсце тiльки в рамках релiгiйногосвiтогляду
Анти-апологетизм и начало современной историологии философии
The paper is devoted to the movement of anti-apologetism emerged in the second half of XVII cent. within the protestant theology, and its influence to the formation of the modern historiology of philosophy. The author explains this formation by striving for demarcation philosophy from what only looks like it, being not connected to a rational criticism.Стаття присвячена впливу руху анти-апологетизму, що виник у другiй половинi XVII столiття в рамках протестантської теологiї, на формування сучасної iсторiологiї фiлософiї. Автор обгрунтовує iдею, що її становлення пов’язане з намаганням вiдмежувати вiд фiлософiї усе те, що фiлософiєю тiльки здається, але не пов’язане з рацiональною критикою
Застосування методологiї марксизму до аналiзу iнтелектуальної працi
The paper analyses the process of intellectual (mental) labor from a standpoint of the Marxists methodology and its consequences to the social production. The author states that expansion of intellectual labor forces a reworking of the Marxists political economy, since this component of the social production was not subject to a systematic analysis within «classical» Marxism.У статтi з точки зору методологiї марксизму аналiзується процес iнтелектуальної (розумової) працi та його наслiдки для суспiльного виробництва в цiлому. Автор вважає, що поширення i стрiмкий розвиток iнтелектуальної працi вимагає вiд марксизму переосмислення окремих категорiй методу полiтичної економiї, оскiльки ця складова суспiльного виробництва не була предметом системного аналiзу в рамках «класичного» марксизму
Антропологiчнi проблеми технологiчного свiту
The paper is devoted to an analysis of the metamorphoses which are unpredictably emerging in the technically modified world, as well as in a human being that is realizing himself in the new reality. The author tells us something about «anthropothechnics» which presumably should be the main condition of the existence in the modern informational space.Стаття присвячена аналiзу тих метаморфоз, що вiдбуваються непрогнозованим чином у технiчно модифiкованому свiтi та iз самою людиною, яка реалiзує себе у новiй реальностi. Головний висновок автора полягає у тому, що принципом сучасного iснування i умовою буття у глобальному iнформацiйному просторi стає антропотехнiка