CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Zmieniające się ramy prawne dopuszczalności zawierania umów przez zamawiających publicznych w UE — uwarunkowania normatywne i systemowe
No full textKształtowanie form organizacyjno-prawnych jednostek sektora finansów publicznych od dnia przystąpienia Polski do Unii Europejskiej
No full textPeculiarities of the functioning of the labor market of Ukraine under the conditions of war
No full textThe article examines the nature and fiction-related features of the labor market theoretically and during the war in Ukraine. Characterised are the theoretical aspects of how the labor market functions. In particular, the character of the main concepts related to the labor market — such as the meaning of employment and the labor market salaries — were considered. Ukrainian labor market functions were identified. The main problems of the labor market in Ukraine are emphasized. In the pre-war economy, they included lack of motivation, the shadow labor market, and a high level of labor migration abroad. The Ukrainian labor market in the years 2018–2023 was analyzed. It was concluded that it had undergone significant changes from the start of the full-scale invasion until now. Despite efforts of the authorities and international support, and due to the continuation of military operations, the problems of the Ukrainian labor market are worsening. 4.8 million jobs were lost due to the destruction of production facilities and infrastructure. Because of the demand drop for goods and services of enterprises within the national economy and war damages, operating businesses suffer losses and are unable to provide a decent level of wages to employees. Due to forced migration and mobilization of the population, there is a shortage of labor in certain sectors of the national economy. The main risks of such problems are identified as a decrease in the qualifications of the labor force, an increase in the employment of women, involvement of women in physically difficult and harmful jobs, an increase in the involvement of disabled people, and the use of child labor. As a result of the research, several steps were proposed to restore the labor market and bring it out of the crisis. It is recommended to implement government programs for the reintegration of internally displaced persons, incentivise enterprises towards motivation and self-development of personnel, intensify participation in international programs and projects, as well as promote the development of startups.
 
Cybersecurity in elderly care institutions — challenges and conditions
No full textIntroduction: In the era of increasing digitization of the long-term care sector and increased exposure to cyber threats, it is necessary to identify the main risks and barriers in the implementation of effective protective solutions and to provide recommendations for IT system security policies. Objective: The aim of the article is to analyze the key challenges and conditions related to cybersecurity in senior care institutions. Research methodology: A literature review methodology was used, analyzing scientific papers and industry reports (including ENISA, NIST, CERT Polska). The review included both sources from databases and regulatory documents (GDPR, NIS2 Directive). The analysis included guidelines from healthcare institutions, as well as cybersecurity supervisory bodies. Results: Senior care institutions such as social welfare homes, family care homes, nursing and treatment facilities and nursing and care facilities, multifunctional social service centers are particularly vulnerable to cyberattacks. The most common attacks include ransomware attacks (e.g., blocking electronic medical records systems); leaks of sensitive data (resulting from, among others, improper configuration of cloud computing); phishing aimed at staff (due to low level of digital awareness). Conclusions: The main factors increasing the risk of cyberattacks in senior care institutions are underfunding of IT, lack of specialized staff and fragmented implementation of standards. Based on the literature review, it can be assumed that institutions using regular security audits, employee training and cooperation with CSIRT should record a smaller number of effective attacks. It is necessary to develop a sectoral cybersecurity standard for senior care institutions, considering strengthening legal requirements regarding the protection of critical infrastructure; introducing mandatory educational programs for staff; creating mechanisms for financing the modernization of IT systems (e.g., within the framework of EU funds). The importance of intersectoral coordination is also increasing, e.g., through platforms for exchanging information on threats. Close cooperation with supervisory authorities and the use of cloud solutions with advanced encryption mechanisms is therefore recommended.
 
The gender effect on the duration of unemployment
No full textAbstrakt: In this article, the author examines the impact of gender on unemployment duration across different levels of education and age groups, with particular attention to changes observed during the first year of the COVID‑19 pandemic. The study aims to test the hypothesis that unemployed women are more susceptible to long-term unemployment than men and that this effect intensifies over time. The analysis is based on data published by the Statistics Poland on registered unemployment for 2019 and 2020. To model this relationship, the author employs the cumulative logit model without the proportional odds assumption, allowing for the analysis of variations in the cumulative odds ratio of exiting unemployment between women and men across different unemployment duration thresholds
Розвиток наукової та дослідницької діяльності в Україні як чинник, що сприяє інноваціям та економічному зростанню
No full textThe number of organizations engaged in scientific research and development (R&D) was analyzed, which is an important task for the development of scientific research and innovation activities in Ukraine for 2010-2024. A systematic decrease in the number of organizations engaged in R&D in the business sector was noted, which is a long-term trend. The public sector and the higher education sector also demonstrate a steady trend towards a decrease in the number of organizations engaged in scientific research, which indicates a general reduction in scientific activity in Ukraine. Despite certain fluctuations, the trend in total R&D spending is positive and indicates that Ukraine is gradually increasing investments in science and innovation. The share of R&D spending in GDP was calculated as an indicator of the level of R&D intensity. The decrease in the share of R&D in GDP indicates a decrease in the level of innovative activity in Ukraine, the priority of R&D in the overall economic strategy and is a challenge to maintain the country’s competitiveness at the global level, since investments in science and technology are becoming key for the long-term development of the state’s economy. Over the years 2010-2024, there was a significant decrease in the number of employees involved in scientific research and development, in particular researchers - more than 3 times, and technicians - more than 4 times, which indicates the dynamics of a catastrophic decline in scientific potential. Factors that determine the state of scientific research activity in Ukraine are identified and a set of measures is proposed to overcome the negative trend of decline in scientific research and innovation activity in Ukraine.Проаналізовано кількість організацій, що здійснюють наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи (НДР), які впливають на розвиток наукової, дослідницької та інноваційної діяльності в Україні в період 2010–2024 рр. Виявлено систематичне скорочення кількості організацій, що займаються НДР у корпоративному секторі, що свідчить про тривалий негативний тренд. Публічний сектор та сектор вищої освіти також демонструють стабільну тенденцію до зменшення кількості організацій, що займаються науковими дослідженнями, що в цілому вказує на загальне зниження наукової активності в Україні. Це негативно впливає на майбутнє економічне та технологічне становище країни. Водночас, незважаючи на певні коливання, тенденція змін загальних витрат на НДР є позитивною і свідчить про поступове збільшення інвестицій України в науку та інновації. Проведено розрахунки частки витрат на НДР у ВВП як показника рівня інтенсивності НДР. Зменшення цієї частки вказує на зниження рівня інноваційної активності в Україні, пріоритетності НДР у загальній економічній стратегії та є викликом для підтримки конкурентоспроможності країни на глобальному рівні, оскільки інвестиції в науку та технології є ключовими для довгострокового економічного розвитку. У 2010–2024 рр. спостерігалося значне скорочення кількості працівників, залучених до проведення наукових досліджень та НДР, зокрема дослідників — більш ніж утричі, а техніків — більш ніж учетверо, що відображає різке погіршення наукового потенціалу країни. Вказано на фактори, що визначають стан науково-дослідної діяльності в Україні, та запропоновано низку заходів для подолання негативного тренду зменшення науково-дослідної та інноваційної активності. Основними причинами такого зниження є недостатнє фінансування, політична нестабільність, економічні кризи та війна. Водночас витрати на НДР загалом демонструють позитивну динаміку, що свідчить про певну зацікавленість у розвитку інновацій та науково-технічного потенціалу. Проте нестабільність інвестиційного клімату, слабка підтримка з боку приватного сектору та мінливість фінансування з боку державних інституцій залишаються серйозними проблемами, що потребують вирішення. Для покращення ситуації необхідно збільшити інвестиції в науку та інновації, стимулювати приватний сектор до більш активного фінансування НДР, розвивати міжнародну співпрацю та підтримувати комерціалізацію результатів наукових досліджень
Frantz Fanon i aporie dyskursu reparacji
No full textThe aim of this article is to discuss Frantz Fanon’s attitude to the idea of institutional reparations for colonialism and slavery. I compare the arguments of the Martinican thinker with contemporary CARICOM postulates. I will try to show how Fanon’s texts diagnose — often against the author’s intentions — important aporias of reparation projects. I also analyze the Hegelian contexts of Fanon’s considerations on reparations.Celem artykułu jest omówienie stosunku Frantza Fanona do idei instytucjonalnych odszkodowań za kolonializm i niewolnictwo. Tezy martynikańskiego myśliciela zestawiam ze współczesnymi postulatami CARICOM. Staram się pokazać, jak teksty Fanona diagnozują — często wbrew intencji autora — ważne aporie projektów reparacyjnych. Analizuję też Heglowskie konteksty rozważań Fanona na temat reparacji
Jak Gaja Grzegorzewska skampowała powieść kryminalną
No full textIn 2006 Gaja Grzegorzewska published the first novel (out of six, as per 2024) on the adventures of Julia Dobrowolska, a private eye. Polish critics have acknowledged the series for hybridizing the crime genre with romance and exploring the subject of gender and sexual identity within this generic framework. In my reading of the Dobrowolska series I argue that the way in which the female detective adapts to the gender stereotypes of this profession (traditionally considered as male-dominant) results in introducing camp aesthetics into the series by the means of play with the ‘male gaze’ that is intrinsic to the hard-boiled genre. The paper intends to investigate how Grzegorzewska dismantles the tradition of hard-boiled fiction and re-writes it accordingly to make her female character plausible in this particular literary context through the means of camp aesthetics
Konstytucyjność ograniczenia dostępu do świadczeń zdrowotnych a mechanizm szczepień obowiązkowych jako element współczesnego modelu przeciwdziałania zagrożeniom epidemicznym
No full textIn this article, the author analyses the issue of limiting access to health services in the event of failure to comply with the current vaccination mechanism. The aim is to indicate whether people who refuse to undergo compulsory vaccination mechanisms may be denied other health services or access to specific public services. By using a formal-dogmatic research method, analysing mandatory regulations and court judgments, the author points to constitutional problems related to the vaccination mechanism. As a result of the analysis, the author proves that although denial of access to certain public services is possible in the case of people who do not undergo compulsory vaccinations, such a situation cannot occur in the case of providing health services. Refusal to provide health services is regulated in detail by the legislator and the Medical Ethics Committee and does not include the right to refuse services to unvaccinated patients.Autorka analizuje kwestię ograniczenia dostępu do świadczeń zdrowotnych w przypadku niepoddania się mechanizmowi szczepień obowiązkowych. Celem jest wskazanie, czy osobom, które nie poddały się szczepieniom obowiązkowym, można odmówić realizacji innych świadczeń zdrowotnych lub dostępu do określonych usług publicznych. Poprzez wykorzystanie formalno-dogmatycznej metody badawczej oraz analizę obowiązkowych przepisów i wyroków sądowych, autorka wskazuje na problemy konstytucyjne związane z aktualnie obowiązującą metodą ustanawiania szczepień obowiązkowych. W wyniku przeprowadzonej analizy autorka udowadnia, że chociaż odmowa dostępu do określonych świadczeń publicznych jest możliwa w przypadku osób, które nie poddają się szczepieniom obowiązkowym, sytuacja taka nie może mieć miejsca w przypadku świadczeń zdrowotnych. Odmowa wykonania świadczeń zdrowotnych jest w sposób szczegółowy uregulowana przez ustawodawcę i Komisję Etyki Lekarskiej, i nie obejmuje prawa do odmowy wykonania świadczenia niezaszczepionym pacjentom
Порівняльно-правовий аналіз обмежувальних заходів за Кримінальним кодексом України та наказів за Кримінальним кодексом Республіки Австрія
No full textBadanie poświęcone jest analizie i porównaniu środków ograniczających przewidzianych w kodeksie karnym Ukrainy i nakazów wynikających z kodeksu karnego Republiki Austrii.
W celu kompleksowego przedstawienia tego tematu artykuł zawiera przede wszystkim krótki opis kodeksów karnych wyżej wymienionych państw. Ustalono, że kodeks karny Ukrainy i kodeks karny Republiki Austrii mają podobną strukturę, podzieloną na dwie części (część ogólną i część szczególną), rozdziały, artykuły, części, paragrafy, a w kodeksie karnym Republiki Austrii w niektórych przypadkach na litery. W kontekście analizy prawnoporównawczej konkretnych środków karnych, środków ograniczających i nakazów w tych dwóch krajach, istotne było określenie miejsca takich środków w przepisach kodeksów karnych.
W związku z tym stwierdzono, że przepisy dotyczące tych środków prawa karnego są zawarte w częściach ogólnych, ale strukturalnie restrykcyjne środki w kodeksie karnym Ukrainy są umieszczone w oddzielnej sekcji, podczas gdy nakazy są umieszczone obok środków probacyjnych. Pod względem treści środki ograniczające i nakazy mają podobne i charakterystyczne cechy. Przede wszystkim stwierdzono, że celem środków ograniczających jest ochrona ofiary przed sprawcą i zapobieganie popełnianiu nowych czynów zabronionych przeciwko takiej osobie, podczas gdy nakazy mają na celu wyłącznie zapobieganie popełnianiu nowych przestępstw przez daną osobę, a zatem cel środków ograniczających jest szerszy. Drugą istotną kwestią, która ujawnia istotę tych środków, jest to, że kodeks karny Ukrainy przewiduje wyczerpującą listę ich rodzajów (pięć), podczas gdy kodeks karny Republiki Austrii podaje jedynie przykłady takich nakazów, a zatem ustalono, że lista ta jest przybliżona i otwarta dla sądu do zastosowania wobec sprawcy nakazów, które są odpowiednie w konkretnym postępowaniu karnym.
Kontynuując podkreślanie istoty powyższych środków, ustalono również, że środki ograniczające przewidziane w art. 91-1 Kodeksu karnego Ukrainy są stosowane wobec osoby tylko w przypadku popełnienia przestępstwa związanego z przemocą domową, podczas gdy nakazy mogą być stosowane wobec osoby za popełnienie jakiegokolwiek przestępstwa.
Autor analizuje również warunki, w których sąd może zastosować wobec danej osoby środki ograniczające w prawie karnym na Ukrainie i nakazy w Republice Austrii. Tak więc środki ograniczające są stosowane wobec osoby w trzech przypadkach: jednocześnie z nałożeniem kary pozbawienia wolności, jednocześnie ze zwolnieniem osoby z odpowiedzialności karnej lub jednocześnie ze zwolnieniem osoby z kary. Kodeks karny Republiki Austrii przewiduje węższy zakres przypadków, w szczególności, jeśli wykonanie kary lub środka zapobiegawczego jest warunkowo zawieszone lub jeśli osoba jest warunkowo zwolniona z odbywania kary lub środka zapobiegawczego, sąd jest zobowiązany do nałożenia na osobę nakazów lub zawieszenia.
Inną cechą środków ograniczających przewidzianych w kodeksie karnym Ukrainy jest to, że mogą one być stosowane wobec osoby, która osiągnęła pełnoletność (osiemnaście lat), podczas gdy austriackie prawo karne zasadniczo nie przewiduje takich ograniczeń, ale w przypadku stosowania nakazów wobec osoby, która popełniła przestępstwo w wieku od czternastu do osiemnastu lat, sąd musi również kierować się ustawą Republiki Austrii o sądach dla nieletnich. Stwierdzono również, że ustawodawca krajowy ustanowił jasne terminy, w których środki ograniczające mogą być stosowane wobec danej osoby, a mianowicie na okres od jednego do trzech miesięcy, a w razie potrzeby mogą być przedłużone na okres określony przez sąd, ale nie dłuższy niż 12 miesięcy, podczas gdy okresy stosowania nakazów przewidzianych w Kodeksie karnym Republiki Austrii zależą od warunków ich stosowania, a zatem od warunków warunkowego zawieszenia lub zwolnienia z odbywania kary lub środka zapobiegawczego.
Ostatnią, ale nie mniej ważną kwestią było zbadanie podmiotów kontroli nad wdrażaniem analizowanych środków prawnokarnych. Na terytorium Ukrainy ustawodawca stosunkowo niedawno usunął z kodeksu karnego Ukrainy przepis, który upoważniał organy kuratorskie lub, w niektórych przypadkach, dowódcę jednostki wojskowej do sprawowania takiej kontroli, a kwestia ta pozostaje nierozwiązana na poziomie legislacyjnym. Jednocześnie stwierdzono, że chociaż kodeks karny Republiki Austrii również nie wymienia podmiotów kontroli nad wykonywaniem poleceń przez osobę, państwo nadaje takie uprawnienia odpowiednim organizacjom i kuratorom sądowym w ramach zawartych między nimi umów.Дослідження присвяченo вивченню та порівнянню обмежувальних заходів, які передбачені в Кримінальному кодексі України, та наказів за Кримінальним кодексом Республіки Австрія.
Установлено, що в Кримінальному кодексі Республіки Австрія наявні змістово схожі кримінально-правові заходи до вітчизняних обмежувальних заходів, що йменуються ≪накази≫. Ці кримінально-правові заходи мають схожі та відмінні риси. Насамперед виявлено, що мета обмежувальних заходів є ширшою і включає в себе не лише запобігання вчиненню особою нових протиправних діянь, а й убезпечення потерпілої особи від винного. Другим істотним моментом, який проявляє сутність цих заходів, це є те, що в Кримінальному кодексі України передбачено вичерпний перелік їх різновидів (п’ять), у Кримінальному кодексі Республіки Австрія передбачено лише приклади таких наказів, а відтак установлено, що цей перелік є приблизний та відкритий. Виявлено, що обмежувальні заходи, передбачені статтею 91-1 Кримінального кодексу України, застосовуються до особи лише у разі вчинення нею злочину, пов’язаного з домашнім насильством, у той час, як накази можуть бути застосовані до особи за вчинення будь-якого кримінального правопорушення.
Досліджено й умови, одночасно з якими суд може застосувати до особи кримінально-правові обмежувальні заходи в Україні та накази в Республіці Австрія. Тож обмежувальні заходи застосовуються до особи у трьох випадках, одночасно з призначенням покарання, яке не пов’язано з позбавленням волі, одночасно зі звільненням особи від кримінальної відповідальності чи покарання. У Кримінальному кодексі Республіки Австрія виявлено більш вужче коло випадків, зокрема, якщо виконання покарання чи запобіжного заходу умовно відстрочено або якщо особу умовно звільнено від відбування покарання чи запобіжного заходу.
Наступною особливістю обмежувальних заходів, які передбачені в Кримі- нальному кодексі України, є те, що такі можуть бути застосовані до особи, яка досягла 18-річного віку, австрійське кримінальне законодавство загалом не передбачає таких обмежень. Також виявлено, що обмежувальні заходи можуть застосовуватися до особи на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців, у той час як строки застосування наказів, передбачених у Кримінальному кодексі Республіки Австрія, залежать від умови їх застосування.
Останнім, але не менш важливим, стало дослідження суб’єктів контролю за виконанням аналізованих кримінально-правових заходів. В Україні відносно нещодавно законодавець виключив із Кримінального кодексу України положення, яке уповноважувало органи пробації або в певних випадках командира військової частини здійснювати такий контроль, досі це питання залишається неврегульованим на законодавчому рівні. Водночас виявлено, що хоч і у Кримінальному кодексі Республіки Австрія також немає згадки про суб’єктів контролю за виконанням особою призначених їй наказів, проте держава такими наділяє відповідні організації, офіцерів пробації в межах укладених між ними договорів