CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Європейська інтеграція України і транснаціональна стандартизація прав людини
No full textThe relevance of the study is determined by the real prospect of granting Ukraine EU membership, which makes it necessary to reflect on the theoretical and methodological foundations of understanding the European integration process and reveal the heuristic potential of socio-philosophical approaches as means of such understanding. The purpose of the article is to identify the conceptual and methodological possibilities of non-classical sociological approaches development to solve the task of describing the political and legal aspects of Ukraine’s European integration and the connections between this process and transnational standardization in the field of human rights and freedoms in the EC. Basic research methods. The investigation has been carried out based on the methodology of Pierre Bourdieu’s constructivist structuralism, supplemented by categories of needs and interests as a generative mechanisms of struggle and cooperation in the field of power, politics and law; as well as the concept of identity, which enables a more versatile sociological and legal understanding of Ukraine’s European integration process. The necessity of supplementing the conceptual toolkit of Bourdieu concept is argued. Firstly, this toolkit must be supplemented with the category of needs and interests as real driving forces and generative mechanisms of struggle and cooperation in the field of power, politics and law. Secondly, Bourdieu concept needs to be supplemented with notions of identifi cation and identity as auxiliaries. Such a methodological step provides a socio-essential orientation and versatility of the sociological and legal understanding of Ukraine’s European integration proces.
It has been proven that geopolitical interests and political expediency become important factors in the official authoritative interpretation of human rights standards by EU bodies.
Democracy, human rights and rule of law are terminological designations of the sphere of human rights standardization. They are forms and, at the same time, symbolic means of building the the EU legal identity and its legal field. The socio-content filling of these symbolic forms occurs in the interpretation process of the mentioned European legal standards by EU bodies. The principle of rule of law implementation in the supranational interpretation of EU bodies, is the condition for access of the state to the EU political, legal and economic field. The normative meaning and content given to the principle of the rule of law and human rights by the EU bodies has normative and evaluative signifi cance regarding the practice, decisions and actions of the state authorities of Ukraine as a candidate for EU membership. This normative meaning and content is the European (EU) human rights standard, which, along with other conditions, allows Ukraine to be included in the structure of the EU political and legal field.
At the same time, the existing institutional system of ensuring human rights standards in combination with the consumerist type of habit contribute to the formation of the EU member states citizens not so much as a collective but as an individual identity of the liberal type.Zasadność niniejszego opracowania wynika z realnej perspektywy przyznania Ukrainie członkostwa w UE, co rodzi konieczność refleksji nad teoretycznymi i metodologicznymi podstawami rozumienia procesu integracji europejskiej oraz ujawnienia heurystycznego potencjału podejść społeczno-filozoficznych jako narzędzi takiego zrozumienia. Celem artykułu jest identyfikacja koncepcyjnych i metodologicznych możliwości rozwoju nieklasycznych podejść socjologicznych do zadania opisu polityczno- prawnych aspektów integracji europejskiej Ukrainy oraz powiązań tego procesu z ponadnarodową standaryzacją w dziedzinie praw i wolności człowieka w UE. Badania przeprowadzono w oparciu o metodologię konstruktywistycznego strukturalizmu Pierre’a Bourdieu, uzupełnioną kategoriami potrzeb i interesów jako generatywnym mechanizmem walki i współpracy w obszarze władzy, polityki i prawa, a także pojęcia tożsamości, które umożliwia bardziej wszechstronne socjologiczne i prawne zrozumienie procesu integracji europejskiej Ukrainy. Konieczność uzupełnienia narzędzi pojęciowych z koncepcji Bourdieu argumentowana jest po pierwsze, kategorią potrzeb i interesów jako realnych sił sprawczych oraz generatywnych mechanizmów walki i współpracy w obszarze władzy, polityki i prawa, a po drugie, pomocniczym wykorzystaniem pojęć identyfikacji i tożsamości. Taki krok metodologiczny umożliwia przyjęcie orientacji społeczno-esencjalnej oraz wszechstronne socjologiczno-prawne zrozumienie procesu integracji europejskiej Ukrainy.
Udowodniono, że interesy geopolityczne i celowość polityczna stają się ważnymi czynnikami oficjalnego, autorytatywnego interpretowania standardów praw człowieka przez organy UE.
Demokracja, prawa człowieka i rządy prawa to terminy określające sfery standaryzacji praw człowieka, form i jednocześnie symbolicznych środków budowania tożsamości prawnej UE oraz jej pola prawnego. Społeczno-treściowe wypełnienie tych symbolicznych form następuje w procesie interpretacji wspomnianych europejskich standardów prawnych przez organy Wspólnoty. Wdrożenie zasady rządów prawa w ponadnarodowej interpretacji unijnych organów jest warunkiem włączenia państwa w polityczny, prawny i gospodarczy obszar UE. To właśnie treść normatywna i znaczenie nadawane zasadom praworządności i praw człowieka przez organy Unii mają normatywne i wartościujące znaczenie wobec praktyk, decyzji i działań władz Ukrainy jako państwa kandydującego do UE. Ową normatywną treścią i znaczeniem jest europejski (unijny) standard praw człowieka, który wraz z innymi warunkami pozwala na włączenie Ukrainy w struktury polityczno-prawnego pola UE.
Jednocześnie instytucjonalny system gwarantowania standardów praw człowieka w połączeniu z nawykami konsumpcyjnymi przyczynia się do kształtowania wśród obywateli państw członkowskich UE nie tyle tożsamości zbiorowej, ile indywidualnej typu liberalnego
Сфера дисциплінарної відповідальності судового професійного куратора у світлі змін, унесених законом від 1 грудня 2022 року
No full textThis article addresses the issue of the amendment of disciplinary provisions in light of the recent amendment of the Probation Act, which came into force in April 2023. Attention has been drawn to the abandonment of disciplinary responsibility in favour of orderly responsibility. In this respect, an attempt has been made to clarify the scope of the professional superintendent’s duties, the breach of which may lead to disciplinary liability. It also discusses the changes that the legislator has introduced on the ground of disciplinary penalties, introducing, among other things, the penalty of a warning, while abandoning the previous penalty of a reprimand with a warning.
The summary draws attention to the need to re-analyze the provisions shaping the disciplinary proceedings of probation officers, so that they take into account not only the intentions of the legislator, but also the voices of the experienced probation community, which in many places does not agree with the solutions introduced by the Act of December 1, 2022 on amending the Act on probation officers.У статті розглянуто проблематику сфери дисциплінарної відповідальності судо- вого професійного куратора у світлі останньої зміни закону про судових кураторів, яка набрала чинності у квітні 2023 року. У вступі роботи порівняно позицію судових професійних кураторів щодо внесених змін із позицією законодавців. Представники кураторського самоврядування запропонували повернутися до попередньої моделі дисциплінарної відповідальності, вказуючи на те, що нові рішення суттєво збільшують репресивність цього процесу.
У статті насамперед розглянуто проблематику відмови від відповідальності за порядком на користь дисциплінарної відповідальності, обмежуючи її обсяг виключно до очевидних і грубих порушень обов’язків куратора або професій- ної етики. У зв’язку з цим було зроблено спробу окреслити (широке та вузьке визначення) та уточнити обсяг обов’язків професійного куратора, порушення яких може призвести до виникнення дисциплінарної відповідальності. Автор відзначає, що ≪обов’язки≫, порушення яких може призвести до дисциплінарної відповідальності, можуть випливати не лише із Закону про судових кураторів, але й з інших правових актів, наприклад, тих, що мають ранг закону, і тих, що мають підзаконний ранг. У цьому контексті закцентовано увагу не тільки на наукові праці, але й на судову практику.
Покликання на очевидне і грубе порушення принципів професійної етики вимагало аналізу Рішення Національної ради кураторів від 6 травня 2004 року — Кодекс етики судового куратора, який містить стандарти етичної поведінки щодопідопічних та колег. Зазначено, що Рішення умовно поділяється на три незалежні категорії принципів, якими має керуватися куратор під час виконання своїх обов’язків: загальні принципи; принципи, якими має керуватися куратор щодо підопічних; принципи, що регулюють поведінку куратора стосовно колег.
Обговорено також зміни, які законодавці внесли у сферу дисциплінарних покарань, зокрема запровадження покарання у формі зауваження при відмові від покарання у формі догани з попередженням. У цій частині роботи поетапно розглянуто різні дисциплінарні покарання, що були врегульовані в статті 52 Закону про судових кураторів, відповідно до ступеня їхньої тяжкості. Особливу увагу приділено покаранню у формі догани з позбавленням можливості отримати вищий службовий ступінь протягом 2 років, зокрема в аспекті застосування цього покарання щодо стажера-куратора. У цьому контексті описано контраверсії, що з’являються в літературі з цієї теми.
Багато місця в роботі також присвячено аналізу найсуворішого покарання, зокрема — покарання у формі звільнення з кураторської служби. Вказано, що це покарання рівнозначне звільненню куратора зі служби з одночасною втратою можливості повторно подаватися на цю посаду протягом 10 років. Було здійснено спробу конкретизувати поведінкові порушення, які можуть призвести до застосування найсуворішого покарання для куратора. Так само, як і у випадку з покаранням у формі зауваження з позбавленням можливості отримати вищий службовий ступінь протягом 2 років, автор спробував пояснити суперечності щодо можливості застосування цього покарання до стажера кураторської служби, вказуючи на два протилежні погляди, описані в спеціалізованій літературі.
У висновках звернено увагу на необхідність повторної ревізії норм, що регулюють дисциплінарне провадження для судових кураторів, щоб вони враховували не тільки наміри законодавців, але й думки досвідченого кураторського середовища, яке в багатьох аспектах не погоджується з рішеннями, введеними законом від 1 грудня 2022 р. про внесення змін до закону про судових кураторів
Guillelmus Durantis (1230/1237–1296)
No full textIn this article, the Author undertook the task of compiling a biography of Guillelmus Durantis, a bishop and legal scholar, and the characteristics of his work. The study reveals the author of Speculum iudiciale as a seasoned church official and a scholar in Roman and canon law. Because of his administrative and mediatorial talents, Durantis was often employed on matters requiring the Pope’s ongoing interventions. He organized and clarified the liturgy and presented the entire process now known as Roman-canonical process in a single work. Durantis’ findings closed many scientific and practical debates about the process for several centuries.
The special significance of Durantis ‚ Speculum Iudiciale, presented in this article, can be explained both by the excellence of the work and by the nature of the procedural law norms themselves. While substantive law deals with the most diverse aspects of life, often independent from the man, procedural law is an exclusive product of the man, entirely dependent on his actions, and therefore can and should be written precisely. Of course, difficult cases can arise even here, but its formation can be far more precise than the substantive law regulating an infinite variety of situations. For the purposes of the Roman-canonical process, such shaping has succeeded, as evidenced by the centuries-old authority of the Speculum Judiciale
„Modernizacja” i „społeczeństwo obywatelskie”: bojowe zawołania epoki post-radzieckiej
No full textThe concept of the words as “battle cries of an epoch” by Viktor Vinogradov constitutes theoretical frames for analyses of the changes that occur in linguistic-cultural space of Russia after 1991. The aim of the research is to create a linguistic map of the post-Soviet reality centered around the words: “modernization” and “civil society”. We will begin our reflections with a brief retrospective statement that the construction of the new order of the USSR, after the Bolshevik Revolution, began with a struggle for words. At that time, a new map of reality was created, in which some words were eliminated and others adopted changed semantics. The space of meanings defined the limits of the possibilities of the Soviet man. In the 1990s many of the earlier words lost their power to shape reality. The main hypotesis of this article is the statement that immediately after glasnost’ and perestroika, the words modernization and civil society became the main landmarks on the map of the new reality. The research material consists of the texts of the Messages to the Federal Assembly of Russian presidents: Boris Yeltsin, Dmitri Medvedev, and Vladimir Putin. The selection of the source material was made based on the criteria of rank, range, and repeatability
Análisis de las estrategias de mediación y el papel del hablante intercultural aplicado a la enseñanza de ELE
No full textThe present study analyzes the strategies of the learner’s mediating competence as an intercultural speaker in an inter- and pluricultural environment. The issue we focus on is based on analyzing the role and characteristics of the intercultural speaker as a mediator of meaning. We will use the mediation strategies offered by the updated version of the CEFR, which is the Complementary Volume (CEFR VC, 2020). Additionally, we would like to present the most relevant aspects of intercultural communicative competence which constitutes a fundamental support in the personal and textual mediating activities of a learner of Spanish as a foreign language. Textbooks on Spanish as a foreign language are our core interest. We will analyze how their authors propose to work with linguistic and cultural knowledge from the perspective of mediating strategies.El objetivo del presente estudio consiste en analizar las estrategias de la competencia mediadora del alumno como hablante intercultural en un entorno inter- y pluricultural. La problemática que nos planteamos se basa en analizar el rol y las características del hablante intercultural como mediador de significados. Para ello, recurriremos a las estrategias de mediación que nos ofrece la versión actualizada del MCER, que es el Volumen Complementario (MCER VC, 2020). También presentaremos los aspectos más relevantes de la competencia comunicativa intercultural que constituye un apoyo fundamental en las actividades mediadoras personales y textuales del alumno que aprende español como lengua extranjera. En el centro de nuestro interés se encuentran los manuales de español como lengua extranjera. Analizaremos cómo sus autores proponen trabajar con los conocimientos lingüísticos y culturales desde la perspectiva de las estrategias mediadoras
Obraz a ciało, obraz ciała — konsternacja: cielesność kina Yoshishige Yoshidy a filozofia Gilles’a Deleuze’a
No full textThis article explores the convergence of Yoshishige (Kijū) Yoshida’s cinema and Gilles Deleuze’s philosophy, delving into their respective bodies of work and their implications for the understanding of corporeality in Japanese cinema, particularly within the context of the Japanese New Wave—Yoshida is a prominent figure of the movement. The author argues that Deleuze’s philosophy provides a framework to analyze Yoshida’s films, particularly regarding the portrayal of corporeality and the feminist themes within them. By applying Deleuzian concepts, such as the body without organs, the thesis challenges prevailing Western interpretations of Japanese cinema, especially regarding the representation of sexuality and politics. Through an analysis of Yoshida’s films, especially Woman of the Lake (Onna no mizûmi, 1966) and Eros Plus Massacre (Eros Plus Gyakusatsu, 1969), the author demonstrates how Yoshida’s perspective diverges from Western scholarly discourse, offering a more nuanced understanding of corporeality and gender dynamics in Japanese cinema. Furthermore, the article examines the possibility of enriching Deleuze’s philosophy through Yoshida’s insights, particularly concerning the role of the female body as a subject-object in cinematic representation. By exploring the relationship between Yoshida’s cinematic legacy and Deleuze’s philosophical framework, the thesis aims to contribute to a broader understanding of Japanese cinema and its intersection with Western theoretical discourse
Tradycja a nowoczesność w sardyńskim filmie „Assandira” (2020) w reżyserii Salvatore Mereu
No full textThe subject of the research presented in the following article is the film Assandira (2020), directed by Salvatore Mereu, one of the representatives of the New Sardinian Cinema. The aim of this analysis is to attempt to identify elements in the film that strongly reflect the regional identity of the Sardinians, as well as elements of modernity in the narrative threads chosen by the director. Does the confrontation between the Sardinian protagonists and characters from different cultures in the film emphasize their distinctiveness? In many Sardinian films, there is a tendency to stereotype Sardinian pastoral culture, with the protagonists often being elderly Sardinian shepherds and farmers who live according to the laws of nature. This is also the case in Assandira, but the film deviates from the well-established narrative clichés that dominated traditional Sardinian cinema
Media education and developing media competence in foreign language teaching: Informative texts in German as a foreign language (DaF)
No full textMedienbildung umfasst die Vermittlung über Medien, mittels Medien und für Medien. Sie fördert die Entwicklung der notwendigen Medienkompetenz zur Verständigung und korrekten Nutzung von Medien. Dies schließt das Verstehen unterschiedlicher Inhalte ein, insbesondere informationsbetonter Texte. Der Fremdsprachenunterricht bietet eine herausragende Möglichkeit zur Förderung der Medienkompetenz. Die Arbeit mit typischen Aufgabenformaten der Medienbildung im DaF-Unterricht ermöglicht nicht nur die Entwicklung und Verbesserung der Sprachkompetenz, sondern auch der Medienkompetenz.Media education is the education about media, through media, and for media. It facilitates the development of essential media literacy to understand and use media properly. This also includes the understanding of various contents, particularly informative texts. Foreign language classes provide an excellent opportunity to foster media competencies/literacy. Working with typical task formats of media education in DaF (German as a foreign language) classes facilitates not only the development and enhancement of language proficiency but also of media literacy
The apparent charm of glocalisation. Polish Netflix and politics of representation
No full textIn this article Netflix is presented in the context of its global and glocal activities in Polish media market. Glocalisation is understood as local execution of global interests. Author regards Netflix Originals—productions identified by the streaming giant’s logo—as glocal strategy that creates specific criteria of representation. Analysis of Polish Netflix Originals enables locating inconsistencies, falsehoods and doubtful interpretations of local identity, including the identity of the members of the LGBT community. In order to better understand and problematise key issues of representation two paradoxical terms are introduced: exotic domestication and universal particularity
