CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Pragmatemas en las condolencias expresadas por los usuarios hispanohablantes de Facebook
No full textThis article examines pragmatemes used in condolences posted on Facebook by Spanishspeaking users. To identify them, 340 comments on death-related threads published on this social media platform have been analyzed. The analysis of the collected material, applying a broad definition of pragmateme, shows that imperative-enunciation pragmatemes prevail, with a notable emphasis on those commonly presented in the form of acronyms. The article also notes that the detected pragmatemas represent two types of discursive components in the act of condolence: communication and evaluation of the event, as well as the expression of solidarity with the bereaved.En el presente artículo se investigan los pragmatemas utilizados en las condolencias por los usuarios hispanohablantes de Facebook. Para identificarlos, se han analizado 340 comentarios de las noticias de fallecimiento publicadas en dicha plataforma de redes sociales. El análisis del material recolectado, al aplicar la definición amplia de pragmatema, demuestra que prevalecen los pragmatemas de enunciación imperativa y que destaca el uso de los que comúnmente se presentan en forma de siglas. En el artículo también se observa que los pragmatemas detectados representan dos tipos de componentes discursivos del acto de condolencias: la comunicación y la evaluación de lo ocurrido, así como la expresión de solidaridad con los deudos
Acerca de las formas de (re)enmarcación (reframing) de la traducción: el caso de “En la España roja” de Ksawery Pruszyński
No full textThe article analyzes the forms of reframing the Spanish translation of the work En la España roja by Ksawery Pruszyński. It begins by examining the concept of frame, as proposed by Erving Goffman, and its influence on the interpretation and communication of experiences. The analysis focuses on paratexts, such as cover and editorial notes, to underscore their role in contextualizing the target text for Spanish readers. Additionally, it highlights the main narrative time change in the translation, from present to past, which affects the reader’s perception of the work as a testimony. The article discusses how these translators’ decisions impact the reception and interpretation of the work within the Spanish context, taking into account the popularity of narratives of the Spanish Civil War and the demand for texts related to historical memory. In conclusion, it argues that the process of translation framing significantly shapes the perception and interpretation of the work, advocating for an ethical approach to its reading.El artículo analiza las formas de reenmarcación (reframing) en la traducción al español de la obra En la España roja de Ksawery Pruszyński. Comienza explorando el concepto de marco, basándose en la teoría de Erving Goffman, y cómo este influye en la interpretación de la experiencia y su comunicación. El análisis se centra en los paratextos, como la portada y las notas editoriales, para destacar su papel en la contextualización de la obra para el lector del texto meta. A continuación, se destaca el cambio de tiempo narrativo principal en la traducción, que pasa del presente al pasado, influyendo en la percepción del lector sobre la obra como testimonio. Se discute cómo estas decisiones de los traductores afectan la recepción y la interpretación de la obra en el contexto español, considerando la popularidad de las narrativas de la guerra civil española y la demanda de textos relacionados con la memoria histórica. En conclusión, se argumenta que el proceso de enmarcación de la traducción influye significativamente en cómo se percibe y se interpreta la obra, sugiriendo su lectura en clave ética
Entre lo formal y lo informal: los límites de la (des)cortesía verbal en el español peninsular
No full textThe present article analyzes certain uses of informal language in peninsular Spanish that ELE learners and speakers of other languages could interpret as impolite. The study covers three levels: the morphosyntactic (forms of treatment), the interactional and the lexical (malapropisms). Remarks on the potential contributions to the field that can be derived from analyzing the contrast between the Polish and Spanish languagesare also provided. The verbal politeness approach is applied, based on the distinction between the values of affiliation and autonomy, which seems to offer the necessary interpretive filter to understand why such uses are not only acceptable, but even desirable. Likewise, based on the concept of affiliation, speakers of other languages can better understand the pragmatic-cultural contexts and the cases of combination of formal and informal language in peninsular Spanish.El objetivo del presente artículo es mostrar determinados usos del lenguaje informal en el español peninsular que los aprendientes de ELE y hablantes de otros idiomas podrían interpretar como descorteses. El estudio abarca tres niveles: el morfosintáctico (formas de tratamiento), el interaccional y el léxico (expresiones malsonantes), además de brindar reflexiones acerca de los contrastes que pueden ofrecer en este campo el idioma polaco y el español. Se aplica el enfoque de cortesía verbal, basado en la distinción entre los valores de afiliación y autonomía, que parece ofrecer el filtro interpretativo necesario para entender por qué tales usos no solo son aceptables, sino, incluso, deseables. Asimismo, los hablantes de otros idiomas, al fundamentarse en el concepto de afiliación, pueden comprender mejor los contextos pragmático-culturales y los casos de combinación del lenguaje formal e informal en el español peninsular
Grounds for suspending the execution of a sentence under Article 15 of the Executive Penal Code: Selected issues and case law
No full textThis article addresses the issue of the grounds for suspending the execution of a sentence pursuant to Article 15 of the Executive Penal Code, taking into account selected issues of doctrine and case law. It is a contribution to a deeper analysis of the institution of suspending the execution of a sentence
Омбудсмен захисту тварин
No full textThe actual defenders of animal rights in Poland are mainly foundations and associations; the organisation of animal protection is largely grassroots, social and non-governmental. This fact arouses a lot of controversy, mainly because concrete actions are most often taken not by state authorities but by non-governmental institutions that have neither sufficient funds nor human resources for this purpose. The actions of state services, inspections and guards have been and still are assessed as insufficient, as a result of which the idea of establishing an Animal Ombudsman emerged. In March 2021, a bill authored by Left-wing MPs appeared in the Sejm, which concerns the independent institution of an Animal Ombudsman and proposes a systemic approach to the protection of the rights of farmed, wild and domestic animals. It is possible to act for animals in a formal, balanced and serious manner. There may indeed be a need for a specialised body that can consistently speak up for those who have no voice. However, as the research indicates, the main obstacle to improving animal welfare is a lack of political will.Faktycznymi obrońcami praw zwierząt w Polsce są przede wszystkim fundacje i stowarzyszenia, organizacja ochrony zwierząt w dużej mierze ma charakter oddolny, społeczny i pozarządowy. Ten fakt budzi wiele kontrowersji przede wszystkim dlatego, że konkretne działania najczęściej podejmują nie organy państwa, a instytucje pozarządowe, które nie posiadają ani wystarczających dla tego celu środków ani zasobów ludzkich. Działania państwowych służb, inspekcji i straży oceniane były i są jako niewystarczające, w efekcie czego idea pojawiła się idea powołania Rzecznika Zwierząt. W marcu 2021 roku w Sejmie pojawił się projekt ustawy autorstwa posłów Lewicy, który dotyczy niezależnej instytucji Rzecznika Praw Zwierząt oraz proponuje systemowe podejście do ochrony praw zwierząt hodowlanych, dzikich i domowych. Na rzecz zwierząt można występować w formalny, wyważony i poważny sposób. Być może faktycznie istnieje potrzeba powołania wyspecjalizowanego organu mogącego stale zabierać głos w imieniu tych, którzy głosu nie mają . Jednakże, jak wskazują badania, główną przeszkodą w poprawie dobrostanu zwierząt jest brak woli politycznej.Фактичними захисниками прав тварин у Польщі є насамперед фонди та товариства, програмною ціллю яких є допомога тваринам, моніторинг та запобігання порушення їхніх прав. У статті зазначено, що організації захисту тварин у Польщі все ще переважно сприймаються як громадські та неурядові ініціативи. Це створює основу для суперечностей насамперед через те, що конкретні дії найчастіше вживають не державні органи, а неурядові інституції, які не мають у своєму розпорядженні достатніх коштів чи людських ресурсів. Діяльність державних служб, інспекцій та правохоронних органів оцінюється як недостатня, через що ідея призначення Oмбудсмена захисту тварин могла б прийнятись на сприятливому ґрунті.
У нині чинній правовій ситуації, з одного боку, тварини не є речами (як це прямо зазначено в 1-й статті Закону про захист тварин, а з іншого — тварини не мають статусу юридичної особи. Здається, окрім сліпого притримування певного мисленнєвого конструкту, немає протипоказань, щоб визнати цю субʼєктність, у контексті якої особливе значення має концепція так званої безособової правосубʼєктності, яку сформулювали А. Ельжановський і Т. П’єтшиковський.
Аналіз наявних у розпорядженні авторки зарубіжних досліджень указує на
те, що інститут омбудсмена захисту тварин або інший подібний до нього діє в системах багатьох країн світу (наприклад, США, Австралія, Німеччина, Фінляндія, Австрія, Данія, Бельгія, Хорватія, Угорщина, Італія, Нідерланди чи Словенія). Омбудсмен із захисту прав тварин був призначений 11 вересня 2018 року Польським товариством етики. Ініціатива, хоч і доречна та гідна похвали, має лише громадський вимір — функція омбудсмена PTE не закріплена загальноприйнятим правовим актом, а носить виключно характер престижу.
Насильство породжується віддчуттям зверхності над тим, хто є слабшим або залежний. Обʼєднувальним фактором тих, хто виступає проти цього насильства — незалежно від того, проти кого воно спрямоване — це співчуття та жодної згоди на заподіяну шкоду. Турбота про права людини та турбота про захист тварин не є конкурентними цінностями — емпатія до тварин не виключає емпатії до людей. Ми просто повинні бути далекі від ідеї будувати людські цінності на противагу тваринам і за їхній рахунок. У доктрині вже давно стверджено, що модель ідеальної формальної адвокації передбачає, що місце Омбудсмена міцно закріплено у Конституції як незалежного державниого адміністративного органу (з повноваженнями видавати адміністративні рішення) або знаходиться поза державною адміністрацією (з можливістю подавати ініціативи), але без можливості видавати адміністративні рішення); фінансування з державного бюджету; наділивши їх повноваженнями, аналогічними повноваженням Уповноваженого з прав людини (наприклад, право подавати надзвичайну скаргу до Верховного Суду або звертатися до Верховного Суду з правовими питаннями). Омбудсмен — з правом виступати із законодавчою ініціативою та проблемними виступами, керувати офісом (будівлею, штабом, працівниками), заступниками Уповноваженого, місцевими осередками, можливістю проводити перевірки — мав би шанс стати по-справжньому органом, що захищає тварин.
Тварини не мають можливості висловлюватись щодо себе, оскільки вони не належать до кола законотворчих суб’єктів. Ця ситуація характерна для всіх інших свого часу виключених груп. Отже, постала реальна, фактично та юридично обґрунтована потреба у встановленні інституційного представництва прав тварин. Наразі жоден орган державного управління не функціогнує безпосередньо від імені тварин — йдеться про представництво як на рівні законодавчої роботи, судових справ стратегічного значення, так і на рівні проведення перевірок та підготовки звітів про дотримання їхніх прав. Омбудсмен може представляти тварин у суді та в Сеймі, демонструвати турботу про їхні інтереси в законодавчому процесі, давати висновки та налагоджувати співпрацю з громадськими організаціями, керувати ≪зоополіцією≫ та підтримувати базу даних ідентифікації тварин. Як адміністративний орган, він мав би повноваження та ресурси, непорівняно кращі із тим, що мають громадські організації.
Так, від імені тварин можна нині виступати формальнo, виваженo та серйознo. Однак основною перешкодою для покращення добробуту тварин на рівні ЄС, здається, досі залишається відсутність політичної волі
Co objawiła kultura Białorusi na przełomie XX i XXI wieku
No full textThe dynamics of the development of Belarusian culture at the turn of the 20th and 21st centuries can be divided into stages: up to 1990 (restoration of the independence of Belarus); until 1996 (a coup under the beautiful name of a referendum); 2010 (Ploshcha); 2020 (The Revolution of Truth). Since 1990, Belarusian culture has created a solid foundation for the development of a democratic Belarusian society, and has gone fast to a new free art. At the same time, the church was revived. The Belarusian language turned from the natural language of communication into the language of the intelligentsia and culture: it became a cipher, a code of freedom, and acquired an elite status. After the repressions in 2010, creative people organized themselves, created many independent non-state cultural platforms, Belarusian language courses, educational programs, radio stations, websites, and much more. In 2020–2021 there was a powerful political and artistic explosion that showed Belarusians’ clear desire for freedom and democracy. Since 2020, powerful repressions against the figures and organizations of culture have been underway and a cultural battle has begun: not for life, but for death
Slovak culture and literature after the Velvet Revolution of 1989
No full textIn this study we will focus on the connection of culture and art with historical and political processes in the twentieth century, which to a great extent affected developments in the Czechoslovak Socialist Republic after the Velvet Revolution of 1989 and the establishment of the independent Slovak Republic (1993). The complexity of Slovakia’s historical development provides sufficient discourses and ample artistic and literary works (of interest from a cultural point of view), which were the seismographs of this development, especially in the parallel culture, literature, and the visual (especially action) arts. We have tried, using specific works, to point out that free writers even under socialism were able to produce works that became a mirror of deviation and camouflage. The politics of the socialist system forced writers into internal emigration and onto the so-called “index” (blacklist), so that their works could not be published until after 1989. At the same time, we point out that some literary scholars – despite their own anchoring in solid academic institutions – respond to these publications and studies on the complex question of the existence of a parallel culture in a non-conceptual, ideological, and unscholar way
Standard języka prostego a komunikacja prawna w postępowaniu karnym — pouczenia dla pokrzywdzonych przestępstwem w Polsce i Francji
Get PDFThe article analyses victim information systems in Poland and France in the context of Directive 2012/29/EU, examining their compliance with plain language requirements. The existing solutions in both countries are compared, highlighting the importance of accessible information for crime victims. The study identifies the strengths and weaknesses of both systems and proposes improvements that could enhance the clarity and effectiveness of the information flow provided by the Polish criminal procedures.W artykule poddano analizie systemy pouczeń dla pokrzywdzonych w Polsce i Francji w świetle Dyrektywy 2012/29/UE, badając ich zgodność z wymogami prostego języka. Porównano rozwiązania istniejące w obu krajach, podkreślając znaczenie dostępności treści pouczeń dla ofiar przestępstw. Wskazano mocne i słabe strony obu systemów oraz zaproponowano ulepszenia, które mogłyby poprawić zrozumiałość i skuteczność przekazywanych informacji w polskim procesie karnym
Postulat upraszczania pism urzędowych i decyzji administracyjnych w prawie krajowym
Get PDFThe article outlines the sources of difficulties in fulfilling the demands of the plain language movement in Polish law. It also indicates why the demand for plain language is insufficient and under what conditions it can be realised. Simply put, it would be harmful to attempt the implementation of the model of simplification of official documents and administrative decisions without appropriate assessment of the impact of such simplicity on the application and creation of law, as understood by doctrine. In order to avoid this, it is necessary to clarify the theoretical and legal conditions that are likely to translate into legislative practice. The article discusses the possibility of reaching an agreement regarding the validity and content of these conditions.W artykule nakreślono przyczyny trudności w spełnieniu postulatów ruchu plainlanguage w prawie polskim oraz wskazano, dlaczego roszczenie o prosty język jest niewystarczające i przy założeniu jakich warunków aktualizuje się. Przeniesienie na system prawa modelu upraszczania pism urzędowych i decyzji administracyjnych, bez oceny tak ujętej prostoty w warunkach stosowania prawa i procesie jego tworzenia, byłoby działaniem po prostu szkodliwym. Aby tak się nie stało, konieczne jest doprecyzowanie warunków teoretycznoprawnych mających szansę przełożyć się na praktykę prawodawczą. Artykuł traktuje o możliwości porozumienia się co do ich słuszności i treści