CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Patent gap—a case study of Czech biotechnology companies
No full textThe publication addresses the problem of the patent gap from a regional perspective. For the purposes of the publication, it is understood as the time difference between the inventions of Czech companies and technologically advanced solutions patented by the foreign companies. The patent gap problem is particularly important in the field of biotechnology, which is characterized by high dynamics and compatibility of entities’ inventive activity. It is therefore important that the absorption and diffusion of knowledge necessary for its implementation proceed quickly and at a similar level. The aim of the article is to determine the degree of patent gap between the inventions of Czech biotechnology companies and patented solutions of foreign entities. The research method used for the purpose of this article is the method of patent citation analysis. It consists of quantitative and qualitative analysis of patent citations, i.e. references contained in the technical documentation, and more precisely relation between the description of a new invention and previously known technical solutions, or the source literature. For the purpose of the research, it was assumed that the shorter the time elapsed between the release of a solution or publication and their citation in another patented invention, the smaller the degree of patent gap. The Espacenet patent information database was used as a source for obtaining the necessary technical documentation of inventions. The research results lead to the following conclusions. First, they point to a significant geographical diversification of the sources for obtaining technical knowledge—Czech biotechnological companies use both domestic and foreign solutions in developing inventions. Secondly, they suggest a high degree of internationalization, as to a large extent the basis for patented inventions involves foreign solutions. Thirdly, the observed patent gap is the strongest in the case of the scientific research results and the knowledge contained in the technical documentation of domestic and American companies’ inventions. However, these inventions have to be entered in the WO patent database. The research results also indicate that using external sources of technical knowledge requires not only the creation of appropriate technical potential (research and commercial infrastructure), but also the time necessary to acquire and process new knowledge (absorption capacity)
Patient attitudes toward e-health innovations in Poland: An interregional comparative analysis
No full textSince the beginning of the 21st century, the medical services market has been undergoing a process of digital innovation, contributing to its improved performance. The growing demand for healthcare services further motivates decision-makers to adopt technologies that facilitate patient access to digital healthcare services — referred to both globally and in Poland as the e-health tools. This article aims to present the results of an analysis of regional disparities both in Poland and internationally in the use of e-health services, self-assessed usefulness of e-health tools, and perceived advantages, disadvantages as well as risks of using the e-health system. As part of a multi-centre project, a questionnaire-based study titled “Patient Behaviors in the E-Health Market” was conducted at the end of 2023. Its purpose was to compare the application of e-health tools in selected European countries and to identify the level of acceptance and barriers to implementation. The study included 3,500 respondents from Finland, Estonia, Spain, and Poland.
 
Age-diverse team management from the perspective of 50+ employees
No full textIn the context of an ageing workforce and increasing representation of employees aged 50+, managing age-diverse teams has become a growing challenge for organizations. This article explores the factors that facilitate or hinder the effective inclusion of older employees in multigenerational teams, drawing on their own perspectives. The study was conducted among 61 employees aged 50 and over from various sectors. A quantitative approach was adopted, based on an original questionnaire. Three research hypotheses were tested regarding the role of leadership style, trust and communication climate, and opportunities for professional development and knowledge sharing in shaping engagement and team integration among older workers. Findings confirm that a participative leadership style, high levels of trust, and clear communication significantly contribute to the motivation and sense of belonging of employees aged 50+. The importance of professional development was only partially confirmed, with interpersonal collaboration and recognition emerging as more decisive. These insights offer a foundation for developing inclusive workplace practices that promote the full participation of older workers in multigenerational teams
Progress towards achieving goals of Open Method of Coordination for pensions — international comparison
No full textThe Open Method of Coordination for pensions proposes a reform of the entire pension system: public, occupational and private pension schemes. Its three main objectives are to ensure adequate pension benefits and sustainable and modernized pension systems. The achievement of the objectives can be monitored using a set of indicators published by Eurostat, including the risk of poverty rate for the old age, the pension replacement rate, the level of pension expenditure and the gender differences in the indicators. The aim of this article is to construct a measure that will allow to assess the progress of each EU country in achieving the three objectives and to rank countries each year in the period 2011–2023 based on the Eurostat data. The Hellwig measure of economic development, one of the linear ordering methods, is used. The second objective is to group countries according to the obtained values of measure of development for all years and thus indicate which of them are on a stable path towards achieving the objectives of the Open Method of Coordination
Парламентська діяльність Юліана Лаврівського в Галицькому Крайовому Сеймі
No full textThe article sheds light on the life and activities of Yulian Lavrosky, a famous lawyer, a graduate of Lviv University, and a person who made a great contribution to the development of Ukraine. He was responsible for creating the theater where the national anthem of Ukraine was performed for the first time. The character of Yuliana Lavrivskyi, who realized herself as a professional, was able to find rational proposals, establish new connections in society and the state, and was studied in various ways. The political views of Julian Lavrovsky have been analyzed and have not lost their relevance in our time. The contribution of an outstanding graduate to the development of the Faculty of Law of Lviv University has been revealed. The activity of a well-known lawyer in the work of the Galician Regional Diet was evaluated, and the achievements he managed to implement were presented. On the example of the cultural and educational life of Julian Lavrovsky, we can trace certain parallels with the present, because the ideas and actions that he embodied back in the 19th century are relevant to this day and are an example to follow.W artykule przedstawiono niektóre strony z życia i działalności znanego prawnika, absolwenta Uniwersytetu Lwowskiego, człowieka, który wniósł wielki wkład w rozwój Ukrainy. To dzięki Julianowi Ławrowskiemu udało się w XIX wieku stworzyć teatr, w którym po raz pierwszy wykonano hymn narodowy Ukrainy. Postać Juliana Ławrowskiego, który zrealizował się jako profesjonalista, potrafił wysuwać racjonalne propozycje, nawiązywać nowe powiązania w społeczeństwie i państwie, była badana w tym artykule jako wieloaspektowa osobowość. Analizie poddano poglądy polityczne Juliana Ławrowskiego, które nie straciły na aktualności nawet w naszych czasach. Julian Ławrowski studiował w Przemyślu w Gimnazjum Cesarsko-Królewskim i na studiach filozoficznych, których ukończenie pozwoliło mu na podjęcie studiów na Wydziale Prawa Uniwersytetu Lwowskiego. Historia Uniwersytetu Lwowskiego sięga 20 stycznia 1661 roku, kiedy to król Rzeczypospolitej Obojga Narodów Jan II Kazimierz wydał dekret o otwarciu uniwersytetu we Lwowie, który zezwalał na nauczanie prawa rzymskiego i kanonicznego. Jednocześnie pragniemy podkreślić, że w XVII wieku nie istniały jeszcze wydziały w nowożytnym tego słowa znaczeniu, a nauczanie odbywało się na wzór szkół jezuickich, w których studiowano także podstawy prawa. Dlatego też podjęcie nauki w tak znanej placówce edukacyjnej było dla Juliana Ławrowskiego wielkim osiągnięciem. Ponieważ nie każdy mógł sobie pozwolić na zdobycie wykształcenia prawniczego. Udało mu się tego dokonać, a zdobyta wiedza przydała mu się w przyszłości. Kompetencje ustawodawcze Sejmu, do którego należał Julian Ławrowski, otwierały możliwości rozwoju narodowych stosunków kulturalnych, społecznoekonomicznych i systemu samorządu lokalnego oraz koordynacji interesów różnych grup społecznych. Praca w Sejmie pokazała po raz kolejny, że wiedza zdobyta na Uniwersytecie Lwowskim pomogła mi podnieść kwalifikacje zawodowe i uczynić ze mnie specjalistę potrzebnego do rozwiązywania sporów. Znaczenie polityczne Sejmu przekraczało jego kompetencje: obradował on nad wszystkimi istotnymi problemami życia państwowego i regionalnego, był główną areną kształtowania stosunków ukraińsko-polskich, przyczyniał się do ustanowienia parlamentaryzmu. Warto również zauważyć, że Wydział Prawa Uniwersytetu Lwowskiego odegrał ważną rolę w kształtowaniu osobowości Juliana Ławrowskiego, gdyż studia pomogły ukształtować go jako profesjonalistę w swojej dziedzinie. Odczuwał to będąc ambasadorem w Sejmie Galicyjskim, organie, który miał w swoich kompetencjach również uprawnienia ustawodawcze. To właśnie wydział prawa stworzył podwaliny pod tę działalność w Sejmie i pomógł mu stać się jedną z najbardziej wpływowych postaci w polityce ukraińskiej w Galicji. W artykule ukazano wkład wybitnego absolwenta w rozwój Wydziału Prawa Uniwersytetu Lwowskiego. Oceniono działalność wybitnego prawnika w pracach Galicyjskiego Sejmu Krajowego i przedstawiono osiągnięcia, jakie udało mu się zrealizować. Na przykładzie życia kulturalnego i oświatowego Juliana Ławrowskiego możemy doszukać się pewnych paraleli ze współczesnością, ponieważ idee i działania, które ucieleśniał w XIX wieku, są aktualne do dziś i stanowią wzór do naśladowania.
У статті представлено деякі сторони життя і діяльності відомого правника, випускника Львівського університету, людини, яка зробила великий внесок у розвиток України. Саме завдяки Юліану Лаврівському у XIX столітті вдалося створити театр, у якому вперше виконано національний гімн України. Постать Юліана Лаврівського, який реалізувався як професіонал, умів висувати раціональні пропозиції, встановлювати нові зв’язки в суспільстві та державі, у цій статті досліджено як багатогранну особистість. Проаналізовано політичні погляди Юліана Лаврівського, які не втратили актуальності навіть у наш час. Юліан Лаврівський навчався у Перемишлі в Цісарсько-Королівській гімназії та на філософських студіях, закінчення яких дало йому можливість продовжити навчання на юридичному факультеті Львівського університету. Історія Львівського університету сягає 20 січня 1661 року, коли король Речі Посполитої Ян II Казимир видав декрет про відкриття університету у Львові, який дозволяв викладати римське і канонічне право. Водночас варто підкреслити, що у XVII столітті ще не існувало факультетів у сучасному розумінні цього слова, а навчальний процес відбувався за зразком єзуїтських шкіл, де також вивчали основи права. Тому почати навчання у такому відомому освітньому закладі було для Юліана Лаврівського великим досягненням, адже не кожен міг собі дозволити отримати юридичну освіту. Йому це вдалося, і здобуті знання знадобилися йому в подальшому житті. Законодавчі компетенції Сейму, до складу якого входив Юліан Лаврівський, відкривали можливості розвитку національних культурних, соціально-економічних відносин, системи місцевого самоврядування та координації інтересів різних соціальних груп. Робота в Сеймі ще раз показала, що знання, здобуті у Львівському університеті, допомогли підвищити його професійні кваліфікації та зробити його фахівцем, необхідним для вирішення спорів. Політичне значення Сейму виходило за межі його компетенцій: він обговорював усі важливі проблеми державного та регіонального життя, був головною ареною формування українсько-польських відносин, сприяв становленню парламентаризму. Також варто зазначити, що юридичний факультет Львівського університету відіграв важливу роль у формуванні особистості Юліана Лаврівського, оскільки навчання допомогло сформувати його як професіонала у своїй галузі. Він відчував це, будучи послом у Галицькому крайовому Сеймі — органі, що мав у своїх компетенціях також законодавчі повноваження. Саме юридичний факультет заклав підвалини для цієї діяльності в Сеймі та допоміг йому стати однією з найвпливовіших постатей в українській політиці Галичини. У статті показано внесок видатного випускника у розвиток юридичного факультету Львівського університету. Оцінено діяльність видатного правника у роботі Галицького Крайового Сейму та представлено досягнення, яких йому вдалося досягти. На прикладі культурного та освітнього життя Юліана Лаврівського можемо знайти певні паралелі із сучасністю, оскільки ідеї та дії, які він утілював у XIX столітті, є актуальними й сьогодні та становлять взірець для наслідування.
 
Ślady normatywizmu w badaniach Macieja Starzewskiego nad ustrojami państw totalnych
No full textThe aim of this paper is to present the normativist perspectives of Maciej Starzewski, a lawyer from Krakow during the Second Polish Republic, on the basis of his research into the regimes of Nazi Germany, Fascist Italy and the Union of Soviet Socialist Republics, which he referred to as total states. It is also a starting point for thinking about the application of a strictly legal method to the analysis of states that reject the principle of the rule of law, and more broadly to some extent about the assumptions of pure legal theory. The field of research was limited to Starzewski’s consideration of positive law or the concept of that law. The study of total state systems using a strictly legal method is complicated by the assumptions of pure legal theory. According to pure legal theory, legal norms exist in the sphere of ought, so the science of law has no access to the sphere of being in which the source of power is located in states that reject the principle of the rule of law. There are two possible ways out of this problem. Firstly, it may be considered that pure legal theory incorrectly defines the subject matter of legal science. Secondly, perhaps the consideration of state systems should be excluded from the subject of the science of law in favour of sciences dealing with reality such as political science and sociology.
Мета цієї праці — представити нормативістські погляди краківського правника періоду Другої Речі Посполитої Польської Мацея Старжевського на підставі його досліджень устроїв гітлерівської Німеччини, фашистської Італії та Союзу Радянських Соціалістичних Республік, які він називав тоталітарними державами. Це також є відправною точкою для роздумів про застосування суто юридичного методу до аналізу устроїв держав, які не є правовими державами, а в ширшому сенсі — щодо певних засад чистої теорії права. Спроба виявлення способу мислення, характерного для нормативістського напряму в аналізах тоталітарних держав, обмежує належне поле досліджень розглядом польського професора права позитивного (встановленого) права або його проєкту. З цієї причини згадані аналізи становлять лише частину опису суспільних відносин у названих державах не тільки тому, що М. Старжевський не порушував у них усіх можливих питань. Про труднощі застосування нормативного методу до дослідження тоталітарних держав виразно свідчить той факт, що, описуючи Радянську Росію, краківський правник частково відмовляється від суто юридичного викладу та подає реальні владні відносини, які там панують. Правник-нормативіст, який досліджує правові норми, що існують у сфері належного з позиції науки права, не має доступу до сфери буття, у якій у державах, що відкидають концепцію правової держави, локалізується джерело влади. Виходом із цієї проблеми може бути або відмова від чистої теорії права як такої, що неправильно визначає предмет дослідження науки права, або ж вилучення з юридичних наук роздумів над державними устроями на користь інших соціальних наук, які займаються не чистою думкою, а реальністю, таких як політологія і соціологія.
 
Zakaz łowienia ryb jako naruszenie czci obywatela rzymskiego. Rozważania na gruncie D. 47.10.13.7
No full textThis article analyzes the prohibition of fishing in the sea as a potential infringement of dignitas under ancient Roman law. Through an examination of D. 47.10.13.7, the study engages with key issues that have been the subject of scholarly debate for decades. In addition to addressing these longstanding discussions, the analysis introduces a broader interpretation of the text to reinforce the recognition of the freedom to fish and access the seashore. This expanded perspective underscores the broader applicability of actio iniuriarum in this context, offering new insights into the protection of individual rights in relation to communal resources in Roman legal thought
Z kodeksem na grzyby, czyli o zbieraniu grzybów w prawie polskim
No full textCollecting is one of the oldest forms of human economy, known even before the development of proper agriculture. It includes, among others, picking mushrooms, one of the favorite activities of Poles, an important element of tradition that has only recently become popular in Poland, related to satisfying the needs of consumers. Acknowledgment of mushrooms growing in state forests as a commonly available good gives rise to the need to protect them and regulate the use of their resources, i.e. collecting them. In private forests, as a component of the land, mushrooms are the private property of the forest owner. Mushrooms are an extremely important element of the functioning of the natural environment, which is why they require protection. The acquisition of edible mushrooms by people is associated with the most destructive devastation of the forest floor, which includes mushrooms. Mushroom picking in Poland generally takes place outside of any control. As one of the elements of human food, mushrooms also require special legal regulations regarding their collection and processing for safety reasons. Mushrooms are also currently an important element of the secondary (non-wood) use of forests, significant from a financial point of view, not only the costs of obtaining, but also the benefits the mushrooms bring. Issues related to the picking and use of mushrooms are the subject of many legal regulations (e.g. acts: on forests and on nature protection and regulations: on the protection of species of mushrooms and on mushrooms allowed for trade or production of mushroom products), unfortunately still little known and even less observed by people picking mushrooms
Natura dokumentów z XVIII–XX wieku dotyczących rodu von Dyhrn (Dyherrn) zachowanych w Saskim Archiwum Państwowym w Dreźnie
No full textThe author returns after a long break to researching the Silesian family, which is called, depending on the line (House) von Dyhrn or von Dyherrn. This time he engaged in a search for relevant information in the Saxon State Archives in Dresden. These did not yield much information, only allowing him to trace the military careers, mainly of two generals. They will also make it possible to finally close the research on the House of Mildenau (Miłocice) in the Żary district, which will be discussed in the next publication.
Analyzing the information, it is important to note the similarities in Dyherrn’s military path. This similarity can already be seen in the course of the promotion procedure, as they were most often promoted from the rank of second lieutenant, sometimes from a lower ensign, a large group ended up with the rank of second lieutenant, only a few climbed further: captain - major - lieutenant colonel - colonel. Only two Dyherrns made it to the leadership layer of the Saxon army, in two eras: 18th-century wars and the Napoleonic era. The first fought against Prussia in the Silesian wars (he fell in the third). The second fought battles in the Napoleonic era against Austria. The Dyherrns fought mainly in the first two Silesian wars, at Malujowice (1741) and at Dobromierz (1745). Some still in the clashes of the Seven Years’ War fought in various parts of Europe. The military formations in which the Dyherrns served are interesting, being both infantry and cavalry (cuirassiers, dragoons). These units were named after their commanders or patrons. If a unit served a ruler, this was emphasized by its name. And so we end up with Polonics, as the rulers of Saxony were kings of Poland. For this reason, the most interesting for us is the last Dyherrn, whose life path brought him to the regiment of Prince Lubomirski. It is a pity that we know little as a result of the razing of Dresden by the Allies
Jak Komisja Europejska osiąga wyznaczone cele w obliczu wyzwań politycznych i globalnych? Analiza nowych priorytetów i zawieranych kompromisów Komisji Europejskiej w kadencji 2024–2029
No full textThe aim of this article is to analyze the European Commission’s priorities for 2024– 2029 in the context of their implementation in a changing global and political environment. The article examines how political compromises, particularly in the European Parliament, affect the Commission’s ability to achieve these priorities. The analysis is based on a case study approach, focusing on three main research areas: (1) The negotiation processes related to the formation of the Commission, (2) The European Commission’s strategic priorities for 2024–2029, and (3) External factors influencing the achievement of the established objectives. The research verifies the thesis on the crucial role of institutional negotiations in implementing EU policies. The findings highlight the necessity of cohesive cooperation in the face of the complex and dynamic challenges confronting the European Union.Celem artykułu jest analiza priorytetów KE na lata 2024–2029 w kontekście ich wdrażania w zmieniającym się środowisku globalnym i politycznym. Artykuł analizuje, w jaki sposób kompromisy polityczne, szczególnie w Parlamencie Europejskim, wpływają na zdolność Komisji do realizacji tych priorytetów. Analiza została przeprowadzona na podstawie podejścia studium przypadku (case study), z uwzględnieniem trzech głównych obszarów badawczych: (1) procesów negocjacyjnych związanych z formowaniem Komisji, (2) priorytetów strategicznych Komisji Europejskiej na lata 2024–2029 oraz (3) zewnętrznych czynników wpływających na realizację wyznaczonych celów. Badania weryfikują tezę o kluczowej roli negocjacji instytucjonalnych w realizacji polityk UE. Wyniki te wskazują na konieczność spójnej współpracy w obliczu złożoności dynamicznych wyzwań, przed którymi stoi Unia Europejska