CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Les visions millénaristes et joachimites au sein de la Grande Émigration polonaise
No full textThe article is a study of the main millenarian visions of Joachimite inspiration that appeared within the Great Polish Emigration in the 1840s: evoking the coming of the era of the Spirit at the end of time, after the eras of the Father and the Son. Particular focus is put on the visions outlined by three authors. Firstly, by Adam Mickiewicz in his lectures at the Collège de France. Secondly, by Zygmunt Krasiński in The Vision of Christmas Eve, also interpreted by Mickiewicz in his lectures. Finally, in contrast to the previous two, by August Cieszkowski, representing a rare case of Polish messianism that affirmed rationalism and liberal modernity
Retoryka walki jako odbicie relacji interpersonalnych w tak zwanej czarnej pentalogii Vladimíra Párala
No full textThe topic of this article is the narrative strategy chosen by Vladimír Páral, a Czech writer popular in the 1960s and 1970s, whose literary output is sometimes characterised as a “scientific experiment”. This can be observed in his work, especially since the publication of his novella Veletrh splněných přání [Fair of granted wishes] from 1964. This prose became the first part of the so-called back pentalogy (a cycle of three novellas and two novels) criticising “mechanised consumerist life” in contemporary socialist society. The protagonists of these books are usually young men with technical education. Their work consists of mechanically performed tasks. However, they do not believe in the meaning of the things they do. The same scepticism marks their private life. Páral’s protagonists do not believe in love so they replace it with cold, calculated sex, which fulfillfs the same kind of physiological need as food or sleep. Relationships with other people are a constant struggle for a position in the herd. Such a presentation of human existence would become the defining feature of Páral’s idiostyle.Przedmiotem artykułu jest strategia narracyjna obrana przez popularnego w latach sześćdziesiątych i siedemdziesiątych XX wieku czeskiego pisarza Vladimíra Párala, którego twórczość literacka ma niekiedy cechy „eksperymentu naukowego", co obserwujemy w jego twórczości wraz z wydaniem w 1964 roku noweli Targowisko spełnionych życzeń (1964). Proza ta stała się pierwszą częścią tak zwanej czarnej pentalogii (cyklu trzech nowel i dwóch powieści) krytykującej „zmechanizowane konsumpcyjne życie” we współczesnym społeczeństwie socjalistycznym. Bohaterem tych książek jest najczęściej młody mężczyzna z technicznym wykształceniem, którego praca polega na mechanicznym wykonywaniu zadań, w których sens nie wierzy. Tym samym sceptycyzmem naznaczone jest jego życie prywatne. Bohater Párala nie wierzy w miłość, dlatego zastępuje ją chłodnym, wyrachowanym seksem, który jest taką samą potrzebą fizjologiczną, jak jedzenie czy sen, a związki z innymi ludźmi są nieustanną walką o miejsce w stadzie. Taka prezentacja ludzkiego bytowania stanie się wyznacznikiem idiostylu Párala.---
Narodotwórcza strategia reprezentacji katastrofy czarnobylskiej w baśni „Kістяк з Чорнобиля” Antona Mucharskiego
No full textThe author of the article attempts to determine the strategy of representing the Chernobyl disaster in Antin Mukharskyi’s work Кістяк з Чоробиля [A skeleton from Chernobyl] (2019), referring to observations of Tamara Hundorova, who distinguished and named the strategies of representation of the Chernobyl disaster in works of literature and culture (apocalyptic, post-apocalyptic, catastrophic and nation-generating). The fairy tale genre and the world presented in a post-apocalyptic convention seem to suggest that we are dealing with a post-apocalyptic strategy. However, a closer look at the structure of the characters, the issues and the plot leads to the conclusion that Mukharskyi’s work is clearly an example of a nation-generating strategy, as it contains a patriotic message and promotes an attitude of readiness to defend family and homeland.Autorka artykułu podejmuje próbę określenia strategii reprezentacji Czarnobyla odzwierciedlonej w utworze Antona Mukharsky'ego Кістяк з Чоробиля (2019), odwołując się do obserwacji Tamary Hundorovej, która wyróżniła i nazwała cztery strategie reprezentacji Czarnobyla w dziełach literatury i kultury: apokaliptyczną, postapokaliptyczną, katastroficzną i narodotwórczą. Gatunek baśni i świat przedstawiony utworu charakterystyczny dla konwencji postapokaliptycznej zdają się sugerować, że mamy do czynienia ze strategią postapokaliptyczną, jednak analiza struktury postaci, problematyki i fabuły pozwala stwierdzić, że twórczość Mucharskiego jest ewidentnie przykładem narodotwórczej strategii reprezentacji Czarnobyla, gdyż zawiera przekaz patriotyczny i promuje postawę gotowości do obrony rodziny i ojczyzny
Назви обрядових різдвяних хлібів у лемківських говірках: типи мотивації
No full textThis article is devoted to one of the thematic groups of ritual vocabulary — dialectal names of bread prepared during Christmas in the Lemko region. The main goal of the article was to determine the motivation behind the studied termsand to determine their etymology, if it has not been clearly stated in the available studies so far. Six types of motivation have been identified: the appearance of bread; how to prepare it; the name of the holiday on which it was baked; the addressee for whom it was intended; bread functions; mythological images and the main theme of the holiday. Loanwords constitute a separate group. An etymology was proposed for the name кітя and the previously unrecorded names кутіўка and патен’а written during own field research. Parallels were established with the neighboring Ukrainian Carpathian, Slovak and Polish dialects, most similarities were found in the Boyko and Eastern Slovak dialectsУ статті розглянуто одну з тематичних груп обрядової термінології — діалектні назви хлібів, які випікали до свят Різдвяного циклу на Лемківщині. Основна мета дослідження — визначити мотивацію досліджуваних термінів, а також етимологію, якщо досі вона не була однозначно окреслена. Виділено 6 типів мотивації: зовнішній вигляд хліба; спосіб його приготування; назва свята, з нагоди якого випікали хліб; адресат, якому хліб призначався; обрядові функції; міфологічні уявлення або ж основний мотив свята. Окрему групу становлять запозичення. Запропоновано етимологію назви кітя, а також не фіксованих раніше кутіўка i патен’а, записаних під час польових досліджень. Установлено паралелі з сусідніми українськими карпатськими говорами, а також польськими та словацькими
Electronic Database of Words and Forms in the Dalimil Chronicle as a Potential Basis for Researching Its Sources
No full textVe studii představujeme elektronickou databázi indexu slov a tvarů Dalimilovy kroniky. Pozornost je věnována několika základním problémům, které byly řešeny při zpracování jazykového materiálu a které se mohou stát podnětem pro další zkoumání. Zároveň se zaměřujeme na dílčí problém substantivizace adjektiva dobrý. Na základě stanovených kritérií (kritérium motivace, kritérium syntaktické platnosti adjektiva, kritérium sémantické, kritérium variantního vyjádření na témže místě Dalimilovy kroniky) sledujeme, zda lze na základě shromážděného materiálu rozlišit jednotlivá stadia procesu přechodu adjektiva v substantivum. Analýza dokladů ukázala, že jako substantivizovaná adjektiva jsou nejčastěji doložena neutra, dále nacházíme rozdíly v motivaci doložených substantivizovaných adjektiv. Hodnocení adjektiv jako substantivizovaných je podporováno tím, že jsou dále determinována.This paper introduces an electronic database indexing the words and forms in the Dalimil Chronicle. Attention is given to several fundamental problems encountered during the processing of the linguistic material, which may serve as a stimulus for further research. Additionally, the paper focuses on the specific issue of the substantivization of the adjective dobrý (good). Based on established criteria (the criterion of motivation, the criterion of syntactic admissibility of the adjective, the semantic criterion, and the criterion of variant expression in identical contexts within the Dalimil Chronicle), we investigate whether the collected material allows us to distinguish individual stages in the process of the transition from an adjective to a noun. The analysis of the evidence showed that the most frequently attested substantivized adjectives are neuter. Furthermore, differences in the motivation behind the substantivized forms are observed. The evaluation of adjectives as substantivized is supported by the fact that they receive further syntactic determination.
"Відкрий Україну українською": розробка дидактичних матеріалів для ефективного навчання мови
No full textThe full-scale invasion, despite its devastating impact, has sparked a global surge of interest in Ukraine’s history, culture, traditions, language. Since 2022, over a million people worldwide have begun learning Ukrainian. This trend compels educators to adopt modern approaches and best practices to ensure effective language acquisition. There is now a pressing need for research into instructional materials that meet the educational demans of Ukrainian as a foreign language learners and optimize learning outcomes. Drawing on both theoretical frameworks for textbook development and personal teaching experience—including Crash Courses held in spring 2022 and 2023, as well as regular instruction at the University of Innsbruck— we developed an online manual titled “Discover Ukraine in the Ukrainian language” (“Відкрий Україну українською”) for German-speaking beginners at A1 level.The textbook is structured into into two main components : (1) a phonetic introduction with explanations and exercisers, and (2) a core course comprising nine lessons, along with a glossary. The textbook was piloted during the summer semester of 2023 at the University of Innsbruck, receiving positive feedback from both students and Slavonic language lecturers. The results of this implementation suggest that the manual effectively supports UFL instruction by fostering an engaging, content-rich learning environment.Повномасштабне вторгнення разом з усим негативом викликало величезний інтерес до України, її історії, культури, традицій та української мови. Понад мільйон людей в усьому світі почали вивчати українську мову з 2022 року. Це спонукає освітян шукати нові підходи та вивчати найкращі практики, щоб зробити навчання мови ефективним. Наразі цей процес потребує досліджень, які містять матеріали, котрі можуть задовольнити освітні потреби для досягнення найкращих результатів у вивченні української мови як іноземної. На основі проведеного дослідження з теоретичних засад побудови змісту підручника та, спираючись на власний практичний досвід викладання української мови як іноземної у форматі курсу-інтенсиву (весна 2022 та 2023 рр.) та регулярних курсів в університеті Інсбрука, ми розробили онлайн-посібник «Відкрий Україну українською» для німецькомовних студентів-початківців (рівень А1). Пропонований посібник складається з двох частин: фонетичного вступу з коментарями та вправами, основного курсу, який містить 9 уроків, та глосарію. Усі рубрики та соціокультурна інформація подані українською та німецькою мовами, аби зробити навчання доступним для початківців. Фонетичний вступ та основна частина завершуються тестовими завданнями з ключами для самооцінювання. Аудіосупровід доповнює академічний контент, а розроблені методичні рекомендації забезпечують необхідну підтримку викладання. Дидактичні матеріали були впроваджені в мовному класі (літній семестр 2023 року, університет Інсбрука) і отримали позитивні відгуки від його учасників. Викладачі, які викладають слов'янські мови, позитивно оцінили посібник. Результати апробації доводять, що посібник може бути використаний на заняттях з української мови як іноземної для створення ефективного навчального середовища та забезпечення змістовного наповнення навчання. Крім того, теоретичні та практичні положення посібника можуть бути застосовані при створенні навчальних матеріалів для інших курсів іноземних мов
O zaleceniach konstruowania wstępu do mowy w II księdze „De oratore” Marka Tulliusza Cycerona
No full textThe subject of this article are the recommendations for constructing introductions to speeches, contained in Book II of Marcus Tullius Cicero’s “De oratore” (55 BC) – an extensive treatise and dialogue on rhetorical theory and practice, which strongly infl uenced the development of the Roman art of eloquence. These recommendations belong to the dispositio, and in the discussion of famous orators held in Tusculum, they are conveyed by Marcus Antonius, one of the two protagonists of the dialogue, a master of words who trusts his oratorical experience and is skeptical of the rules of rhetoric derived especially from Greek elocution manuals. In the first part of the article, the author characterizes the source, in the second part interprets the significance of the authentic figure of Antonius in the work, and in the third part examines the content of selected instructions for speakers, i.e. Cicero’s methodology of introducing a speech, taking into account the historical, literary and communicative context. Analysis and interpretation of fragments of the text allowed to capture the unique character of the entire work of the Arpinate and to present his concept of the art of persuasion. In the summary, the author opens up new research topics: she indicates the connection between the theory of exordium in “De oratore” and the practice of creating elaborate introductions by Marcus Tullius, the greatest orator of the Republican period, and the continuation of the issue in “Institutio de oratoria” by Marcus Fabius Quintilian
Rosyjscy myśliciele o przemocy i wojnie: Nikołaj Fiodorow i Iwan Iljin
No full textThe article presents the views of two Russian thinkers, Fedorov and Ilyin, on violence and war. Its aim is to indicate the differences in their interpretations of these phenomena, despite the religious inspiration of their thought. N. Fedorov postulated the harnessing of military resources to the implementation of the work of regulating nature and resurrecting the dead, while I. Ilyin believed that war can, under certain conditions, have a certain spiritual meaning and justified the controversial view that in some situations it is permissible to oppose evil with force
„Temu, kto chce zabrać ci tunikę, oddaj także płaszcz”. Kazanie na Górze z perspektywy filozofii religii
No full textThe subject of the article is a passage from the Sermon on the Mount which commands one to give their cloak should someone want their tunic. It presents the main interpretations of the passage: social, legal, cynic, mystic, apocalyptic, soteriological, Christological, elitist and rhetoric. None of them are correct because they are all based on an unfair asymmetry – one should abandon everything they own in their earthly life for the benefit of other people or Christ in exchange for a mere hope of a reward after death. Since the hope for an afterlife is illusory, Jesus’ commands should be rejected as unfair (they justify the powerful preying on the weak)