CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Principal component analysis and multidimensional scaling as methods for studying financial condition: A case study of Ryanair
No full textInvestors who wish to invest their capital in the stocks of a given company have to know its financial condition and environment. They should comprehensively analyse the business in both microeconomic and macroeconomic terms. To this end, a fundamental analysis is used, which consists of several stages. One of its elements is a ratio analysis, which allows indicators to be compared with the relevant norms and conclusions to be drawn. However, the results are limited to singular aspects of financial condition. A wider view of the company and a comparison with others similar to it can be obtained through statistical multivariate methods. Such a non-classic approach is proposed in this article. A ratio analysis of financial condition is performed using the example of Ryanair and the results of principal component analysis and multidimensional scaling. Two hypotheses are proved: the financial condition of Ryanair is similar to other low-budget airlines and the values of variables describing the same aspect of the company’s financial condition are correlated. The software program Statistica was used to analyse the data
What can Austrian and post-Keynesian monetary economists learn from each other?
No full textThe two prominent heterodox schools of economics are the Austrian and post-Keynesian schools. For this reason, they are sometimes analyzed together. This article continues this tradition, focusing on monetary economics. Both schools share certain features, especially an emphasis on the non-neutrality of money. The aim of this article is to compare Austrian and post-Keynesian monetary economics to determine whether both schools would benefit from an intensified intellectual exchange. The author shows that although the non-neutrality of money plays a crucial role for both schools, they have interpreted this concept differently. The differences between the Austrians and the post-Keynesians are significant, but there is some potential to learn from each other. The author argues that the Austrian school could reject the money multiplier model and look more favorably on the idea of endogenous money, while the post-Keynesians could enrich Minsky’s financial-instability hypothesis with the insights of the Austrian business cycle theory.
 
Enhancing investment management amid demographic shifts: Leveraging Fintech, internal control, internal audit and management systems
No full textThe study is dedicated to analyzing the impact of population aging on economic systems, particularly in the countries of the European Union, and to identifying innovative mechanisms for adapting business and public governance to these changes. The article examines the key consequences of population aging, such as a declining share of the working-age population, increased pressure on social and pension systems, and slower economic growth. Special attention is given to the development of the silver economy, financial technologies (Fintech), and digital healthcare (telemedicine, wearable devices) as tools to support the quality of life of the elderly. Based on a SWOT analysis, the strengths, weaknesses, opportunities, and threats of implementing digital technologies in healthcare for the older generation are identified. The article substantiates the need to transform internal control, audit, and risk management systems within enterprises in response to demographic challenges. Proposed adaptation strategies include the introduction of flexible forms of employment, knowledge transfer programs, motivational mechanisms for older employees, as well as the integration of demographic risks into corporate management systems. The role of the state is emphasized in providing incentives for continued employment among retirees, developing telemedicine infrastructure, and supporting retraining programs. The findings of the study demonstrate that population aging, in addition to posing challenges, also creates new opportunities for innovative development. An effective combination of financial technologies, adaptive management approaches, and social policy can turn these challenges into a source of stability and competitiveness amid global changes
The importance of periodic evaluation in the IT industry for shaping employee motivation and their development
No full textThe purpose of this article is to analyse the challenges of periodic employee evaluation in the IT sector, with a particular focus on its impact on employee motivation, engagement and development. The IT industry is characterized by high dynamics, rapid change and the growing importance of soft skills, which places specific demands on evaluation systems. Classic, annual periodic evaluations often prove insufficient especially in an environment based on agile methodologies, where flexibility, ongoing feedback and an individual approach to professional development are important. The paper presents the results of a survey of 67 IT employees, varying in age, experience, job role and project management methodology used. Aspects such as transparency, fairness, objectivity, frequency of evaluations and their impact on motivation, efficiency and team relations were analysed. The results indicate significant differences in the perception of appraisal systems depending on the sector (e.g., R&D, Software House, IT Services) and the age of employees. Major barriers to effective appraisals were also identified, such as subjectivity of appraisals, unclear criteria, failure to adapt tools to the realities of project work, or inconsistency in communication of goals. Based on the analysis, recommendations were made for adapting appraisal systems to the specifics of the IT industry. Differences due to the age of employees and, consequently, their changing needs in the context of increasing digitization and generational differences were pointed out
Охорона сірої вовчиці в Польщі з особливим акцентом на прикордонних територіях зі Словаччиною та Україною
No full textThe paper discusses the organisation of the protection of the grey wolf as a key predator affecting the balance of the Carpathian ecosystems, including transboundary and national solutions in the borderland between Poland, Slovakia, and Ukraine. The study synthetically presents historical changes in wolf populations which, in the context of legal protection, gave rise to the introduction of species protection for this predator. It analyses current legal regulations which determine the strict protection of the wolf in Poland, considering exceptional situations in which, based on a decision of environmental protection authorities, it is possible to shoot a wolf. The international part discusses, inter alia, the Bern Convention, the Habitats Directive, and the Carpathian Convention, which oblige countries to joint conservation measures. In this context, legal solutions in Slovakia and Ukraine were also highlighted, with their similarities and fundamental differences to Polish legal measures. Finally, the necessity of creating a transboundary protection system ensuring a balance between wolf protection and human use of a given area was emphasized, with reference to social mechanisms related to compensation or preventive measures, especially in the context of moving the wolf to the less stringent appendix of the Bern Convention, which may lead to a misunderstood liberalization of wolf protection.Сіра вовчиця (Canis lupus) є ключовим елементом трофічної рівноваги Карпатських лісів та одночасно одним із найуразливіших видів великих хижаків у Центрально-Східній Європі. На основі аналізу правових джерел та наукової літератури можна обґрунтовано стверджувати, що майбутнє вовка залежить від координованої охорони на стику Польщі, Словаччини та України. Вступна частина статті окреслює історичні коливання чисельності вовків — від інтенсивного та планового скорочення у XX ст. до успіху реституції, розпочатої в Польщі рішенням про частковий, а згодом суворий захист у середині 1990-х років. Нині популяція оцінюється більш ніж у дві тисячі особин і розповсюдилася майже по всій країні, а її основним осередком залишаються прикордонні території з Україною та Словаччиною. Транскордонний характер карпатського коридору, що простягається від Бещад до Гір Буковських і Полонін, означає, що успіх однієї юрисдикції може бути знівельований слабшою охороною в сусідній державі. У частині, присвяченій польським нормативним актам, розглянуто, зокрема, Закон про охорону природи 2004 р., який разом з постановою Міністра довкілля від 16 грудня 2016 р. щодо видового захисту тварин встановлює режим суворого захисту. Вказано винятки, які відповідно до ст. 56 закону можливі лише за рішенням генерального або регіонального директора з охорони довкілля. Автор підкреслює, що мисливське право посилює охорону, оскільки вовк не належить до мисливських тварин, а органи самоврядування не можуть самостійно ухвалювати рішення про відстріл. Водночас правові механізми передбачають гнучкість у надзвичайних ситуаціях, зокрема, якщо вовк постійно наближається до людських поселень, що дає можливість проводити інтервенційний відстріл лише у виняткових і строго формалізованих випадках. У другій частині статті увага зосереджена на міжнародних основах охорони природи. Розглянуто Бернську конвенцію, де вовк до березня 2025 р. був записаний у Додатку II як вид під суворим захистом, а пізніше — у Додатку III, що потенційно полегшує державам застосування дерогацій. Директива 92/43/ЄЕС зобов’язує підтримувати «належний стан збереження» популяцій та проводити циклічний моніторинг. Важливим доповненням є Рамкова Карпатська конвенція 2003 р., яка зобов’язує сторони створювати транскордонну мережу охоронюваних територій та підтримувати великих хижаків. У статті порівняно правові системи сусідніх країн: у Словаччині до 2021 р. вовк був мисливською твариною, потім майже чотири роки підлягав цілорічному захисту, а з 1 січня 2025 р. знову став мисливським із квотами та зонами повного захисту. В Україні вовк ніколи не перебував під видовим захистом, а мисливське право визнавало його шкідливим хижаком, якого можна вбивати без обмежень, часто навіть у заповідниках. Проєкт закону 2024 р. передбачає обмежений захист виду. Аналіз показує, що ефективна охорона карпатської популяції вовка потребує уніфікації організації охорони за трирівневою системою: ядро з повною забороною втручання, буферна зона з допустимим збалансованим господарством та міграційні коридори з пріоритетом зв’язності середовищ. Важливим є соціальний аспект конфлікту людина–вовк, зокрема система відшкодувань за шкоду та доступ до запобіжних заходів (електропастки, акустичні відлякувачі), що критично впливає на прийняття хижака місцевими громадами. Розглянуто також різницю між «мисливством» та «інтервенційним відстрілом» у польському мисливському праві, де, попри формальну монополію Польського мисливського союзу, відстріли можуть проводитися поза планами мисливства за рішенням органів охорони природи, що вимагає суворого процедурного контролю. Порівняно представлені практики Словаччини та України, де відстріли менш формалізовані, що підвищує ризик дестабілізації структури зграї та конфліктів. Незважаючи на те, що вовка записали до менш жорстких додатків Бернської конвенції, залишається обов’язок підтримувати належний стан популяції та доводити відсутність альтернатив перед дерогацією. Через транскордонний характер виду будь-яке послаблення режиму в одній країні впливає на сусідні популяції. Автор підкреслює, що охорона вовка у прикордонній зоні Польщі, Словаччини та України входить у нову фазу, де первинна мета реституції популяції поступається необхідності управління успіхом охорони через гармонізацію законодавства та контрольовані дерогації. Пропонована система транскордонних охоронюваних територій, заснована на спільних правових стандартах, інтегрованому моніторингу та солідарному фонді відшкодувань, є найбільш ефективним способом поєднати охорону виду з безпекою людей та економічними інтересами Карпатського регіону.
 
Галичина і Західна Україна в словенській мемуарній прозі про Першу світову війну
No full textPrvní světová válka, její zhoubná, nelidská povaha a tragické následky se nemohly nestát tématem bezprostředních citových reakcí a bolestných reflexí účastníků či svědků těchto událostí - spisovatelů i obyčejných vojáků. Cílem tohoto článku je ukázat, jak se v deníkových zápiscích a vzpomínkách slovinských vojáků (I. Matičič, V. Mole, J. Hameršak, J. Hacin, A. Horiup, F. Zupančič, F. Bevk a další) zachovala vzpomínka na dobu jejich působení na haličské frontě, přičemž se zaměříme na jeden aspekt - jak a do jaké míry se Slovinci zajímali o ukrajinský rozměr této tragédie. Tato svědectví zůstávají ukrajinským historikům i literárním vědcům neznámá, přestože obohacují a doplňují naše znalosti o průběhu bojů na našem území a utrpení západoukrajinských zemí a upozorňují na tragédii ukrajinských rolníků prizmatem vidění vojáků jiných slovanských národností.The First World War, its destructive, inhuman nature and tragic consequences could not but become the subject of direct emotional responses and painful reflections of the participants or witnesses of these events—writers and ordinary soldiers. The purpose of this article is to show how the diaries and memoirs of different Slovenian soldiers (I. Matičič, V. Mole, J. Hameršak, J. Hacin, A. Goriup, F. Zupančič, F. Bevk, etc.) preserved the memory of their time on the Galician front, focusing on one aspect—how the Slovenes were interested in the Ukrainian dimensions of this tragedy. These testimonies remain unknown to both Ukrainian historians and literary critics, although they enrich and supplement our knowledge about the course of military operations in our territory and the suffering of the western Ukrainian lands, and highlight the tragedy of Ukrainian peasants through the prism of the vision of soldiers of other Slavic nationalities.
Prvi svjetski rat, njegova razorna, neljudska priroda i tragične posljedice nisu mogle ne postati predmetom izravnih emotivnih odziva i bolnih promišljanja sudionika ili svjedoka tih događaja – književnika i običnih vojnika. Svrha našeg članka je pokazati kako se sjećanje čuvalo u dnevničkim zapisima i memoarima slovenskih vojnika (I. Matičič, V. Mole, J. Hamershak, J. Hacin, A. Goriup, F. Zupančič, F. Bevk , itd.) o boravku na galicijskoj fronti, fokusirajući se na jedan aspekt - kako su i u kojoj mjeri Slovenci bili zainteresirani za ukrajinske dimenzije ove tragedije. Ova svjedočanstva ostaju nepoznata i ukrajinskim povjesničarima i književnim kritičarima, iako obogaćuju i nadopunjuju naše spoznaje o tijeku vojnih operacija na našem teritoriju i stradanju zapadnoukrajinskih zemalja, osvjetljavaju tragediju ukrajinskog seljaka kroz prizmu vizije vojnika drugih slavenskih narodnosti.Первая мировая война, её губительная, антигуманная сущность и трагические последствия не могли не стать темой непосредственных эмоциональных откликов и болезненных размышлений участников или свидетелей этих событий - писателей и обычных воинов. Целью нашей статьи является показать, как в дневниковых записях и мемуарных текстах словенских воинов (И.Матичич, В.Моле, Й.Хамершак, Я.Хацин, А.Гориуп, Ф.Зупанчич, Ф.Бевк и др.) сохранилась память о пребывании на Галицком фронте, сосредоточив внимание на одном аспекте - как и насколько словенцы интересовались именно украинскими измерениями этой трагедии. Эти свидетельства остаются неизвестными и для украинских историков, и для литературоведов, хотя обогащают и дополняют наши знания о ходе военных действий на нашей территории и страдания западноукраинских земель, освещают трагедию украинских крестьян сквозь призму видения воинов других славянских национальностей.Перша світова війна, її згубний, нелюдський характер і трагічні на- слідки не могли не стати предметом безпосередніх емоційних реакцій і болісних роздумів учасників або свідків цих подій – як письменників, так і простих військових. Метою цієї статті є показати, як щоденникові записи та спогади словенських вояків (І. Матічича, В. Моле, Я. Хамер- шака, Я. Хаціна, А. Горюпа, Ф. Зупанчича, Ф. Бевка та ін.) зберігають пам'ять про перебування на галицькому фронті, акцентуючи увагу на одному аспекті – наскільки словенці цікавилися українським виміром цієї трагедії. Ці свідчення залишаються невідомими як українським іс- торикам, так і літературознавцям, хоча вони збагачують і доповнюють наші знання про перебіг воєнних дій на нашій території та страждання західноукраїнських земель, а також висвітлюють трагедію українських селян крізь призму бачення воїнів інших слов'янських національностей
Macedonica biblijne – od prototekstu do testimonium narodowego
No full textThe paper discusses certain ethnohistorical and religious interpretations of biblical motifs—developed since the 1990s—as evidence of the Macedonian identity of selected cultural phenomena, places, and figures associated with the Old and New Testament. These interpretations particularly emphasize the civilizing influence of the Macedonians on ethnic communities with whom they came into contact (especially Jewish and Greek), the beginning of the Christianization of Europe, and the development of local cults. The arguments specified here, enriched with semantic, textual, and theological foundations, form part of what may be described as “testimonies of identity” that appear credible to contemporary audiences. Their main purpose is to link the logic and authority of canonical narratives with the historiosophy of continuity of the Macedonian existence—thus reaffirming the modern national ideology of “biblical country and nation”.W artykule rozpatruje się niektóre – pochodzące z okresu od końca XX wieku – etnohistoryczne i religijne interpretacje motywów biblijnych jako dowodów macedońskiej tożsamości wybranych zjawisk kulturowych, miejsc oraz postaci związanych ze Starym i Nowym Testamentem. Dotyczą one w szczególności wpływu cywilizacyjnego Macedończyków na stykające się z nimi wspólnoty etniczne (zwłaszcza żydowską i grecką), początków procesu chrystianizacji Europy czy rozwoju lokalnych kultów. Przedstawione tu określone argumenty, wzbogacone o zaplecze semantyczno-tekstowe i teologiczne, wpisują się w strukturę wiarygodnych dla dzisiejszego odbiorcy „świadectw tożsamości”. Ich podstawowym zadaniem jest połączenie logiki kanonicznych przekazów jako autorytetu z historiozofią ciągłości macedońskiego bytu, mającą potwierdzić współczesny sens narodowej ideologii „kraju i narodu biblijnego”
-
No full textThe article presents the results of the first experiment in the field of Silesian and Polish studies using the matched-guise technique. The study addresses the pressing need for psycholinguistic and contact linguistic research in the Silesian context, especially regarding the status of a minority language still lacking official recognition. Recently, Silesian has attracted increasing attention from specialists, including members of the Silesian Language Council and public administration. Within this framework, the matched-guise method proves essential for investigating language preferences and attitudes among residents of the region. Findings suggest that the youngest generation of adult speakers does not exhibit a clear preference for the majority language (Polish), indicating a shift in communicative tendencies and possibly greater openness to the regional code.Artykuł przedstawia wyniki pierwszego na gruncie dyskursu silesianistycznego i polonistycznego eksperymentu z wykorzystaniem techniki przybieranych masek (matched-guise technique). Praca stanowi odpowiedź na pilną potrzebę przeprowadzenia badań w zakresie psycholingwistyki oraz lingwistyki kontaktowej w perspektywie śląskiej, co wiązać trzeba z aspirowaniem śląszczyzny do statusu języka mniejszościowego. W ostatnich latach specyfika sytuacji językowej na Górnym Śląsku przyciąga coraz większą uwagę specjalistów, w tym członków Rady Języka Śląskiego oraz przedstawicieli administracji publicznej. Powoduje to, że wykorzystana technika przybieranych masek okazuje się kluczowa dla badań nad postawami i preferencjami językowymi mieszkańców regionu. Uzyskane wyniki sugerują, że najmłodsze pokolenie dorosłych użytkowników nie cechuje jednoznaczne preferowanie języka większościowego (polskiego), co może wskazywać na zmianę tendencji komunikacyjnych i większą otwartość na kod regionalny
Idiolekt Józefa Szwejka?
No full textThis article, written by a Bohemist and linguist, explores selected linguistic, literary, and cultural aspects of The Good Soldier Švejk (originally Osudy dobrého vojáka Švejka za světové války) by Jaroslav Hašek—a seminal anti-war and anti-militarist novel. Particular attention is devoted to the Czech language as used in the narrative, especially the speech of the narrator and the protagonist, Josef Švejk. The author also examines the challenges of translating the novel into Polish, using three previous translations as case studies. The article aims to determine whether Švejk's idiolect can be seen as a distinct literary construct, identifying its key linguistic features and discussing its role as an individualized form of human expression.Artykuł ten, napisany przez bohemistę i lingwistę, analizuje wybrane aspekty językowe, literackie i kulturowe powieści Przygody dobrego wojaka Szwejka podczas wojny światowej (oryginalny tytuł: Osudy dobrého vojáka Švejka za světové války) autorstwa Jarosława Haszka – przełomowej powieści antywojennej i antymilitarystycznej. Szczególną uwagę poświęcono językowi czeskiemu używanemu w narracji, zwłaszcza mowie narratora i głównego bohatera, Józefa Szwejka. Autor analizuje również wyzwania związane z przekładem powieści na język polski, wykorzystując trzy wcześniejsze tłumaczenia jako studia przypadków. Artykuł ma na celu ustalenie, czy idiolekt Szwejka można uznać za odrębną konstrukcję literacką, identyfikując jego kluczowe cechy językowe i omawiając jego rolę jako zindywidualizowanej formy ludzkiej ekspresji
Sposoby wzbogacania leksyki (na przykładzie języka macedońskiego)
No full textThe article explores vocabulary trends encountered by Internet users when reading comments on Macedonian discussion forums. The author examines how new phenomena of modern social life are reflected in the linguistic consciousness of web users. The words that have become stabilized in the lexical inventory of the Macedonian language and neologisms as emerging linguistic structures are analyzed.Предмет на интерес во статијата се тенденциите за зборообразување со кои се среќаваат корисниците на Интернет кога ги читаат коментарите објавени на македонските форуми. Авторот анализира како новите феномени на современиот општествен живот се рефлектираат во лингвистичката свест на корисниците на Интернет. Анализирани се и стабилизирани зборови во лексичкиот фонд на македонскиот јазик, како и неологизми кои сочинуваат нови структури.Przedmiotem zainteresowania w artykule są tendencje słowotwórcze, z którymi użytkownicy Internetu spotykają się, czytając komentarze zamieszczane na macedońskich forach dyskusyjnych. Autorka analizuje, w jaki sposób w świadomości językowej użytkowników sieci odbijają się nowe zjawiska współczesnego życia społecznego. Analizie poddano zarówno wyrazy ustabilizowane w zasobie leksykalnym języka macedońskiego, jak również neologizmy, które stanowią nowe struktury