CNS Czasopisma Naukowe w Sieci
Not a member yet
16863 research outputs found
Sort by
Simp czy sigma? Wizerunek Stanisława Wokulskiego w memach
No full textThis article discusses the image of Stanisław Wokulski presented in selected memes and determines its connections with the present-day cultural imaginary regarding Bolesław Prus’s novel Lalka [The Doll]. The paper indicates that internet users usually refer two contemporary categories to describe certain episodes from the character’s life and the attitudes he displays: the simp and the sigma. These terms do not belong to scientific discourse, but correspond to it in a humorous parallel. The article notes the connection between the traits associated with manhood in the Romantic and positivist periods and those of the 21st century. The topicality of the issue of Prus’s Lalka in relation to certain social phenomena in recent years was also pointed out
Zofia Szczupaczyńska wobec wyzwań swoich czasów. Uwagi na marginesie lektury cyklu „krakowskich kryminałów” Maryli Szymiczkowej [właśc. Jacek Dehnel i Piotr Tarczyński]
No full textThe ‘Kraków series’ of detective stories by Maryla Szymiczkowa has been interpreted in various contexts. Among them, there were also considerations that situated the tetralogy against the backdrop of contemporary transformations of the ‘crime and punishment’ story (whether the cycle itself can be considered as representative to crime fiction is a separate issue). Most often, however, the stories about the adventures of the protagonist of the series, Zofia Szczupaczyńska, are situated in the context of nostalgic literature and games taken up by Szymiczkowa. Those in turn lead to the demythologization of the image of Kraków’s ‘Galician-ness’ at the turn of the 19th and 20th centuries, well established in Polish culture, along with the perception of social relations characteristic of that period. The tension that arises between artistic creation and historically attested information makes us look at the protagonist of the story as a person functioning in two mutually complementary — but also conflicting — social and moral realities. As a ‘citizen of two worlds,’ Szczupaczyńska remains torn between bourgeois traditionalism and the challenges of the new age
Odpowiedzialność karna za przestępstwa polegające na wyłudzaniu świadczeń z ubezpieczenia społecznego w razie choroby lub macierzyństwa
No full textExtortion of social insurance benefits in the event of illness or maternity is not uncommon. In Polish criminal law, such behaviour is a offence against property — fraud, qualified under Article 286 § 1 of the Penal Code. In its basic form, it is punishable by imprisonment from 6 months to 8 years. The penalty is more severe if the perpetrator’s act consists of two or more acts carried out with a premeditated intention, or if it results in an unfavourable disposition of property by the Social Insurance Institution in an amount exceeding PLN 200,000. The study provides a dogmatic and legal analysis of the legal elements of the prohibited act, the threat of punishment and the characteristics of criminal proceedings in such cases. The paper concludes by stressing the strict liability of those who extort benefits and the value of cooperation between the Social Insurance Institution and the Public Prosecutor’s Office in combating this type of crime.Wyłudzanie świadczeń z ubezpieczenia społecznego w razie choroby lub macierzyństwa nie należy do rzadkości. W polskim prawie karnym takie zachowanie nie stanowi odrębnego typu przestępstwa, lecz występek przeciwko mieniu — oszustwo kwalifikowane na podstawie art. 286 § 1 k.k. W typie podstawowym jest ono zagrożone karą pozbawienia wolności od sześciu miesięcy do ośmiu lat. Ustawowe zagrożenie karą jest większe, jeżeli czyn sprawcy składa się z dwóch lub więcej działań podjętych w wykonaniu z góry powziętego zamiaru lub spowoduje niekorzystne rozporządzenie mieniem przez Zakład Ubezpieczeń Społecznych w kwocie przekraczającej 200 tys. zł. W opracowaniu poddano dogmatycznoprawnej analizie ustawowe znamiona czynu zabronionego, zagrożenie karą oraz wskazano na charakterystyczne cechy postępowania karnego prowadzonego w tego typu sprawach. W konkluzjach podkreślono z jednej strony surową odpowiedzialność osób wyłudzających świadczenia, z drugiej zaś wartość współpracy Zakładu Ubezpieczeń Społecznych z prokuraturą w zwalczaniu tego rodzaju przestępczych praktyk
Rezygnacja z zatrudnienia lub innej pracy zarobkowej jako przesłanka przyznania prawa do świadczenia pielęgnacyjnego
No full textThe issues presented in the article revolve around the premise for the award of the nursing care benefit indicated in the title. Recognizing the multifaceted nature of the title premise, the author of the text explains how it is understood and presents its significance from the point of view of the legal possibilities of granting the benefit. In this context, the author also discusses the premise of not taking up employment or other gainful work as a parallel premise indicated by the legislature. An analysis of the relationship between the two premises proves that, despite the primary importance of the premise of not taking up employment or other gainful work, the premise of giving up employment may also be relevant in assessing the legitimacy of the application for a nursing care benefit. In formulating this thesis, the author relies on an analysis of the current judicial decisions issued by administrative courts in cases involving nursing care benefits. The author also draws on the body of legal literature on the subject.Zagadnienia przedstawione w artykule koncentrują się wokół wskazanej w tytule przesłanki przyznania świadczenia pielęgnacyjnego. Dostrzegając wieloaspektowy charakter tytułowej przesłanki, autorka tekstu wyjaśnia sposób jej rozumienia oraz przedstawia jej znaczenie z punktu widzenia prawnych możliwości przyznania tego świadczenia. W tym kontekście omawia również przesłankę niepodejmowania zatrudnienia lub innej pracy zarobkowej jako równolegle wskazaną przez ustawodawcę. Analizując relację między obiema przesłankami, dowodzi, że pomimo pierwszorzędnego znaczenia przesłanki niepodejmowania zatrudnienia lub innej pracy zarobkowej przesłanka rezygnacji z zatrudnienia może mieć również znaczenie przy ocenie zasadności wniosku o przyznanie świadczenia pielęgnacyjnego. Formułując tę tezę, autorka opiera się na analizie aktualnego orzecznictwa sądów administracyjnych w sprawach, których przedmiotem jest świadczenie pielęgnacyjne. Sięga również do dorobku piśmiennictwa prawniczego dotyczącego tej materii
The essence of domestic violence: Introductory issues
No full textThis article addresses the essence of domestic violence. A detailed analysis of the issue of domestic violence undoubtedly first requires an understanding of the mechanism of violence itself, in the common understanding of this phenomenon, and an indication of its types, because all domestic violence is a type of violence, but not all violence can be classified as domestic violence. The article includes, in particular, the definitions of domestic violence used by the authors of various legal publications, from the perspective of criminology, as well as those used by the legislator. The author also presents issues related to types of violence and characteristics of perpetrators of domestic violence, con-cluding with current statistics on the topic
Історіософія Августа Цєшковського у світлі інтерпретації феномену гнозису Еріка Вогеліна
No full textAugust Cieszkowski was a Polish philosopher who lived in 19th century, Eric Voegelin was an American scholar and political philosopher living in 19th century. According to A. Cieszkowski, the history of the world can be subdivided into three phases. The third, final phase shall be the era of the Holy Spirit, action, synthesis and realisation of the biblical Kingdom of God — but on earth. Eric Voegelin’s theory of gnosis describes a political phenomenon, which he attributes to certain ideologies and thinkers, e.g. to Joachim of Fiore (medieval monk and theologian), Marxism, pacifism. A belief in “immanentization of the Eschaton” and hubris are only two of many important aspects of political or philosophical gnosis in E. Voegelin’s theory. The following paper presents a further description of E. Voegelin’s and A. Cieszkowski’s theories. It’s final thesis is that A. Cieszkowski’s philosophy of history can be categorised as a “gnostic doctrine” according to the theory of E. Voegelin.Август Цєшковський був польським філософом, який творив у XIX столітті. Його часто кваліфікують як месіяніста та гегельянця. Окрім суто наукової діяльності, він також відзначався соціальною активністю. Ерік Вогелін був американським дослідником і політичним філософом, який жив у XX столітті. Одним з його основних наукових напрацювань є дослідження феномену гнозису в політиці.
Згідно з Августом Цєшковським, історія світу поділяється на три етапи, які послідовно змінюють один одного і мають історичний характер. Перша ера — це ера дії, яка відповідає постаті Бога Отця. Вона завершилася з народженням Ісуса Христа. Друга ера — це ера думки, що відповідає постаті Ісуса Христа. Це час відмови від зовнішності на користь внутрішності, ера споглядання і нехтування світськими справами, і, на думку A. Цєшковського, вона тривала ще за його життя. Третя і фінальна фаза в історіософії A. Цєшковського — це ера Святого Духа, ера дії, синтезу і реалізації на землі біблійного Царства Божого. З її приходом має відбутися також (майже якісна) зміна релігії — скасування традиційних ритуалів, заснування релігії на науці та мистецтві.
Теорія гнозису Еріка Вогеліна описує політичне явище, яке він приписує пев- ним ідеологіям та мислителям, таким як Йоахиму Флорському (середньовічному монаху і теологу), марксизму і пацифізму. Важливим аспектом є також пробле- ма ≪гностичного мислення≫, яке, на думку Вогеліна, приглушує здатність людей, яким воно властиве, до адекватного сприйняття реальності. ≪Гностик≫ не сприймає світ і історію через призму ритму ≪народження і занепаду≫ (Вогелін підтримує тут теорії Арістотеля і Платона). Натомість він шукає у подіях певний ейдос — сенс. Для ≪політичного гностика≫ сенсом історії є досягнення ≪спасіння в цьому світі≫, що на практиці дорівнює вірі в реалізацію утопічної політичної системи в практичній площині.
На думку автора цієї статті, тези, що визначають зміст історіософії Августа Цєшковського, вписуються в концепцію ≪політичного гностицизму≫ Еріка Вогеліна. Це підтверджується, зокрема, тим, що, згідно з A. Цєшковським, можливе якісне перетворення світського життя через втручання Святого Духа та завзяту працю людської спільноти, що входить у ≪Божий план≫. Виявом вогелінівської ≪гностичної позиції≫ у випадку A. Цєшковського є віра в те, що польський історіософ міг відкрити сенс історії через самостійне тлумачення Святого Письма, зокрема через ≪нетипову≫ і політичну по суті екзегезу молитви ≪Отче наш≫. Аналогії між теорією E. Вогеліна та концепцією A. Цєшковського свідчать про те, що теорія автора ≪Нової науки політики≫ має практичне застосування в контексті категоризації деяких політичних доктрин
Український спеціальний акт і дуалізм польської юриспруденції адміністративні суди
No full textThe entry into force of the Act of 12 March 2022 on assistance to citizens of Ukraine in connection with an armed conflict on the territory of this country was dictated by a higher raison d’etat, i.e. the need to provide support to neighbors (Ukrainians) due to the unexpected military attack of the Russian Federation on the inhabitants this country. Even though this act was created very quickly (within two weeks of the outbreak of the war), it defines its subjective scope precisely and clearly.
In the first part of the article, it was decided to describe the subjective scope of the aid act and although this legal act applies to Ukrainian citizens crossing the Polish border due to military operations carried out in Ukraine, not every citizen of this country is its addressee. This Act contains four legal conditions that must be met in order to be the recipient of the legal act in question, in particular:
be a citizen of Ukraine;
arrive in Poland after 24 February 24 2022;
declare your arrival due to the ongoing war in Ukraine;
obtain a PESEL number with the note “UKR”.
The absence of any of the above legal conditions deprives the foreigner of the opportunity to benefit from the aid act. The Ukrainian special act is dedicated (as its title states) to Ukrainian citizens who are seeking help from Poland in connection with the armed conflict caused by the Russian Federation on the territory of Ukraine.
In a short time, the Ukrainian special act underwent several changes, and the most important of them was the change of 15 April 2022, establishing Art. 100c and the amendment of 1 January 2023 establishing Art. 100d. Both of these legal provisions enabled voivods to suspend the deadlines for residence cases for foreigners, and deprived foreigners themselves of the right to submit reminders and court complaints regarding inactivity or excessive delay in the actions of voivods.
These changes to the Act on Assistance to Citizens of Ukraine gave rise to dualism in the jurisprudence of Polish administrative courts. Over the last year, court judgments have begun to be contradictory and contrary to the idea of a democratic state of law that implements the principles of social justice. The same issue is assessed differently by the Polish judiciary. On the one hand, administrative courts rightly stated that the Ukrainian special act and its legal provisions were established only for Ukrainian citizens who came to Poland after the outbreak of the war in Ukraine. On the other hand, administrative courts wrongly stated that parts of the Ukrainian special act, specifically Art. 100c and art. 100d, apply to all foreigners. It should be strongly emphasized here that the fragmentary application of the law is an incorrect practice. The positive premises of the aid act cannot be applied only to Ukrainian citizens and the negative premises cannot be applied to all foreigners.
Only proper understanding and interpretation of legal issues regarding the entry and stay in Poland of Ukrainian citizens and other foreigners gives a chance to respect the rule of law. The Ukrainian special act is intended to support and protect Ukrainian citizens, but cannot discriminate against foreigners from other countries of origin.Прийняття Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни було продиктовано найвищим державним інтересом, тобто необхідністю надання підтримки сусідам — українцям, які стали жертвами неспровокованого військового нападу Російської Федерації. Незважаючи на факт, що цей акт був створений дуже швидко (протягом двох тижнів після початку війни), він точно і чітко визначає свій суб’єктний обсяг.
У першій частині статті описано суб’єктну сферу акта про допомогу, і хоча цей нормативно-правовий акт поширюється на громадян України, які перетинають польський кордон у зв’язку зі збройною російською інвазією в Україні, при цьому не кожен її громадянин є його адресат. Цей Закон містить чотири юридичні умови, які повинні бути виконані для того, щоб підпадати під дію цього правового актa, зокрема:
Мати українське громадянствою
Прибути до Польщі після 24 лютого 2022 р.
Задокументувати переїзд з причини війни в Україні
Отримати польський номер універсальної електронної системи реєстру населення — PESEL із позначкою UKR.
Відсутність будь-якої з вищезазначених правових умов позбавляє іноземця можливості скористатися законом про допомогу.
Незважаючи на короткий відрізок часу дії, до спецзакону про допомогу для українських біженців кількаразово вносились поправки, найголовнішою з яких стала зміна від 15 квітня 2022 року із встановленням нової статті 100с, а також поправка від 1 січня 2023 р., що встановлює статтю 100d. Обидві ці законодавчі норми дали змогу воєводам призупиняти строки розгляду справ про перебування іноземців, а самих іноземців позбавляли права подавати клопотання та судові скарги щодо бездіяльності чи надмірного затягування дій з боку воєвод.
Ці зміни до Закону про допомогу українським громадянам призвели до дуалізму в практиці польських адміністративних судів. За останній рік судові рішення почали набувати все більше протиріч та суперечити ідеям демократичної правової держави, яка реалізує принципи соціальної справедливості. Одне і те ж питання польське правосуддя оцінює по-різному. З одного боку, адміністративні суди слушно констатували, що український спеціальний закон та його правові положення були встановлені лише для громадян України, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни в Україні. З іншого — адміністративні суди неправильно вказали, що частини спецзакону України, зокрема стаття 100с та стаття 100d, стосуються всіх іноземців. Зауважимо, що фрагментарне застосування закону є неправильною практикою. Позитивні передумови Закону про допомогу… не можуть бути застосовані лише до громадян України, а негативні передумови не можуть бути застосовані до всіх іноземців.
Лише правильне розуміння та тлумачення правових положень, пов’язаних із в’їздом та перебуванням у Польщі громадян України та інших іноземців, дає можливість дотримуватись принципу верховенства права. Український спеціальний закон спрямований на підтримку та захист громадян України, але не може дискримінувати іноземців з інших країн походження
Croatian cultural policy in transition: a quarter of a century lost
No full textThis article deals with the reasons, possible causes, and manifest missed opportunities due to which Croatian culture did not have a successful transition. It especially focusses on the mechanisms and instruments used by the relevant authorities in the Republic of Croatia when it comes to decision-making in the field of culture. Implicit decisions with no strategic documents allow those in charge of cultural systems to continuously avoid setting up strategic planning, carrying out an analysis of the present situation and introducing professional criteria into practice – not to mention the unavoidable continuity of a bad practice from the past. The absence of all this unavoidably leads to non-transparency, which introduces harmful mechanisms such as conflict of interest and clientelism as the dominant levers of action at the highest levels of all procedures. There are many reasons for such a model, the foremost being that, like all the countries that came into existence within the territory of the former Yugoslavia, in times of political upheaval and the introduction of multi-party systems following the fall of the Berlin Wall and the wars that ensued, Croatia too has missed its chance to develop culture as a space for the enrichment of society, for expanding horizons and promoting tolerance, instead orienting it towards the sphere of ideological and political control and (self-)censorship. Acting in the mentioned ways, cultural policy stakeholders in Croatia have so far failed to build trust in cultural value that would enable development, innovation, reform, continuity, inter-cultural dialogue, pluralism, diversity, and something that is nowadays essential, yet wilfully ignored – the development of cultural management
Dekonstrukcja nacjonalizmu w wybranych pracach Milicy Tomić
No full textThe paper discusses the artistic and conceptual strategies of the deconstruction of nationalism in the selected works of contemporary Serbian artist, Milica Tomić (b. 1960) by interpreting them from a hitherto overlooked perspective of Derridian deconstructivism. It demonstrates that the analyzed performances and billboards made by Tomić offer a consistent and theoretically self-aware attempt at a critical dismantling of the nationalist narratives present in post-Yugoslav public discourse through their emphasis on the constitutive function of national languages and state militarism. It is due to this deconstructivist framework that the particular experiences on which Tomić bases her art gain universal significance for our understanding of all nationalisms
Ecolinguistics and Translation: A Case Study of “Saga of the Swamp Thing”
No full textEcolinguistics investigates relations between language and humans’ attitudes towards various environmental matters. The aim of this article is to find underlying messages related to the environment in Alan Moore’s Saga of the Swamp Thing which are important from the standpoint of ecolinguistics, analyze them by the use of Arran Stibbe’s theoretical framework of stories, and see whether the same message is retained in the Polish translation of the book. The article focuses on three of Stibbe’s stories: erasure, salience, and metaphor