Електронний репозитарій Львівського державного університету безпеки життєдіяльності
Not a member yet
11736 research outputs found
Sort by
Штучний інтелект у культурі: між творчістю і маніпуляцією
No full textДудич Д., Саламін Н. А.Штучний інтелект у культурі: між творчістю і маніпуляцією VIІ Міжнародна наукова конференція курсантів, студентів, аспірантів та ад’юнктів «Культура як феномен людського духу» (багатогранність і наукове осмислення) ЛДУ БЖД. 2025. С. 277–28
-
No full textПроблема сміттєзвалищ залишається одним із найбільш критичних екологічних викликів сучасності, особливо в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну. Ця ситуація не лише загострила екологічні проблеми, а й ускладнила їхнє вирішення через руйнування інфраструктури, переміщення населення та збільшення кількості відходів. Наразі в Україні нараховується понад 600 сміттєзвалищ, більшість з яких не відповідають екологічним стандартам і становлять значну загрозу для довкілля та здоров’я людей.
Туристично-рекреаційні зони, такі як Львівська область, зіштовхуються з додатковими викликами в умовах війни, коли ресурси спрямовуються на гуманітарні та оборонні потреби, а екологічні проблеми відходять на другий план. Незважаючи на це, підтримання екологічної безпеки залишається надзвичайно важливим для збереження природних ландшафтів, біорізноманіття та соціально-економічного потенціалу регіону.
Сміттєзвалища є джерелом тривалого забруднення ґрунтів, водних ресурсів та повітря через накопичення токсичних речовин, таких як важкі метали, органічні та неорганічні сполуки. Забруднення підземних вод та атмосферного середовища створює значні екологічні ризики для здоров’я населення і сприяє деградації екосистем, особливо в умовах недостатнього контролю та зруйнованої інфраструктури. Війна підвищує ризики неконтрольованого поширення забруднюючих речовин, що ще більш погіршує екологічну ситуацію в регіоні.
У цих умовах системний екологічний моніторинг сміттєзвалищ та впровадження інноваційних підходів до управління відходами стають ключовими для підтримки сталого розвитку Львівської області.
Метою цієї монографії є комплексне дослідження впливу сміттєзвалищ на екосистеми туристично-рекреаційних територій регіону, зокрема на ґрунти, підземні води та повітряне середовище. Важливим аспектом є оцінка ризиків, спричинених війною, та розробка практичних рекомендацій для покращення екологічної ситуації.
Монографія базується на багаторічних дослідженнях, які охоплюють фізико-хімічний аналіз забруднень, дослідження механізмів впливу сміттєзвалищ на екосистеми та пропозиції щодо нових підходів до екологічного моніторингу. Ця робота має на меті не лише оцінити сучасний стан забруднення, а й запропонувати дієві рішення для зменшення негативного впливу на довкілля в умовах воєнного часу, що є важливим кроком для забезпечення екологічної та соціальної стійкості регіону
STUDY OF THE EFFECTIVENESS METHODS OF FIXING OF THE LIFELINE TO THE STRUCTURE
No full textПостановка проблеми. Одним з елементів підготовки пожежно-рятувальних підрозділів є навчальні
вправи з рятувальною мотузкою. Мотузка пожежна рятувальна призначена для використання під час
проведення рятувальних робіт на висоті, саморятування пожежника, роботи в обмеженому просторі,
організації страхування під час роботи в безопорному просторі та проведення інших аварійно-ряту-
вальних робіт на висоті. Для ефективного застосування мотузки пожежної рятувальної у кожному
із зазначених випадків необхідне її швидке та надійне закріплення за конструкцію (опору). Особо-
вий склад пожежно-рятувальних підрозділів використовує чотири способи закріплення рятувальної
мотузки за конструкцію, які регламентовані законодавством. Вони є ефективними, простими у в’язанні
та доволі надійними. Проте нормативний час навчальної вправи «закріплення рятувальної мотузки за
конструкцію», що максимально складає 5 с, є складним, а поспіх виконання призводить до неправиль-
ного в’язання та ненадійності вузла. Також слід зауважити, що на правильність та швидкість виконання
цієї вправи будуть впливати рівень підготовки особового складу та температура довкілля (зимовий/
літній період).
Враховуючи важливість правильного та надійного закріплення мотузки за конструкцію (опору),
що справлятиме безпосередній вплив на ефективність роботи рятувальника та якість виконання про-
фесійних обов’язків, маємо обґрунтувати значення нормативного часу виконання навчальної вправи
«закріплення рятувальної мотузки за конструкцію».
Мета роботи. Встановлення залежності часу виконання вправи «закріплення рятувальної мотузки
за конструкцію» від рівня підготовки особового складу та температури довкілля (зимовий/літній
період).
Методи досліджень. Проведено практичне дослідження виконання вправи «закріплення рятуваль-
ної мотузки за конструкцію» 1, 2, 3 та 4 способами із здобувачами освіти спеціальності «Пожежна
безпека» Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Ці дослідження проводились
у літній та зимовий період із тими самими групами здобувачів освіти.
Основні результати. Ґрунтуючись на проведених дослідженнях, встановили, що під час виконання
вправи у літній період 12 % здобувачів освіти усіх груп не виконали вправу, при цьому 40 % від загаль-
ної кількості виконали вправу на межі зарахування нормативу. У зимовий період незадовільні оцінки
отримали 56 % здобувачів, а на межі зарахування нормативу – 27 %. Ці відсоткові значення свідчать
про значний вплив температури довкілля на час виконання навчальної вправи «закріплення рятуваль-
ної мотузки за конструкцію. У літній період студенти виконали норматив на 45 %, а курсанти на 54 %
краще відносно слухачів. У зимовий період студенти та курсанти показали рівень підготовки вищий за
слухачів на 85 % та 149 % відповідно, що свідчить про вагомий вплив рівня підготовки.
Висновки. На основі досліджень встановлено залежність часу виконання вправи «закріплення
рятувальної мотузки за конструкцію» від рівня підготовки особового складу та температури довкілля
(зимовий/літній період). Зокрема, встановлено, що студенти та курсанти краще виконують норматив
відносно слухачів на 45 % та 54 % у літній період та 85 % та 149 % у зимовий період. На основі результатів практичних тестувань здобувачів освіти обґрунтовано необхідність поділу виконання вправи на
літній та зимовий період, оскільки більше половини здобувачів освіти усіх груп не виконала вправу
за температури повітря від 0 °С до +5 °С.
Обґрунтовано та запропоновано значення нормативного часу виконання навчальної вправи «закрі-
плення рятувальної мотузки за конструкцію» для підготовки особового складу пожежно-рятувальних
підрозділів (частин)
Насадка-заспокоювач для подавання вогнегасного порошку та компресійної піни при гасінні пожеж класу А, В, D та фосфорних сполук
No full textПобудова інтервального ряду розподілу у задачах статистики із застосуванням функцій програми Excel.
No full text
Evacuation of persons with modular lower limb prostheses in case of fire: Current state, problems and research prospects.
No full textПроблема. Війна в Україні призвела до значного збільшення кількості осіб з ампутаціями нижніх кінцівок. Ця категорія населення стикається з додатковими труднощами під час евакуації з будівель під час пожеж чи інших надзвичайних ситуацій. Основними викликами є зниження швидкості руху, нестабільність через втрату рівноваги, а також обмеження функціональних можливостей, пов’язаних з різними типами протезів. Відсутність у науковій літературі та практичних підходах до організації евакуації релевантних досліджень, що враховують мобільність осіб з протезами в критичних умовах, є актуальною проблемою, що потребує оперативного вирішення. Метою статті є аналіз досліджень щодо впливу протезів нижніх кінцівок на мобільність і швидкість евакуації в разі пожежі та виявлення ключових факторів, що впливають на її ефективність, а також визначення перспективних напрямів подальших наукових розвідок, спрямованих на покращення евакуаційних стратегій для маломобільних груп населення. Методи досліджень. У роботі застосовано систематичний підхід до аналізу літератури, що охоплює наукові публікації, нормативні акти та звіти з реабілітаційної практики. Для уточнення практичних аспектів мобільності проведено консультації з реабілітологами та користувачами протезів. Виконано порівняння характеристик різних типів протезів та їх впливу на швидкість руху. Результати. Визначено, що рівень ампутації та тип протеза є ключовими факторами, які впливають на швидкість евакуації в разі пожежі. Для осіб з ампутацією стопи швидкість руху не зазнає істотних змін (максимальне зменшення швидкості не перевищує 20 %), тоді як за ампутації стегна або вичленення в тазостегновому суглобі втрати швидкості під час руху сходами можуть досягати 50–70 %. Протези з біонічними компонентами демонструють значно кращі результати в умовах евакуації завдяки адаптивності до змін рельєфу й темпу руху. При цьому моделювання евакуації осіб з протезами суттєво ускладнено через відсутність адаптованих моделей мобільності в програмному забезпеченні. Висновки. За результатами проведеного аналізу визначено три ключові напрями вдосконалення евакуаційних стратегій, а саме проведення експериментальних досліджень для оцінки швидкості та витривалості осіб з протезами залежно від типу протезу та евакуаційного шляху; деталізація індивідуальних і потокових моделей руху учасників евакуації з протезами для інтеграції в програмні комплекси моделювання; створення рекомендацій для проєктування евакуаційних маршрутів з урахуванням потреб осіб з протезами для забезпечення безбар’єрності
Emergency Speaking Communication: Experience from the USA and Europe
No full textAbstract : For coordination of emergency services, minimizing panic and fast response, effective
voice communication in an emergency is critical. However, the approaches toward crisis
communication are being changed by modern technologies, such as the use of artificial intelligence,
automated alert systems, as well as multilingual platforms, yet there are still a few challenges, and
these are mainly connected to the human factor on one side and intercultural adaptability of
messages on the other. It is a study to analy ze peculiarities of emergency speech communication
in general, and American and European experience respectively. Based on a comparative analysis
of crisis communication models, content analysis of scientific publications, statistical analysis of
effectiveness of digital communication technologies and cognitive analysis of the influence of stress
conditions on emergency service operators, the empirical and research methodology is proposed.
The research indicates that the ways in which AMERICANs and EUROPEANS communicate in
crises utilize different communication approaches such as centralized automated alert systems for
AMERICANs and more intercultural adaptation due to the social aspects of communication that
applies to EUROPEANS. Further, the level of stress and emotional burnout of dispatchers
significantly impacts the accuracy and speed of information transmission, and thus these dispatchers
need of psychological aid and training preparation. It is also proved that the introduction of artificial
intelligence and fake news detection algorithms can significantly reduce disinformation during crisis
situations. The practical significance of the study is to formulate recommendations for improving
crisis communication by integrating digital technologies, increasing the resilience of communicators
to stress, and improving the adaptation of messages to the cultural characteristics of the population.
Promising areas for further research are the development of adaptive models of crisis
communication for a multilingual environment, the integration of artificial intelligence for
personalized crisis communication, and the improvement of mechanisms to combat disinformatio