Archive of Clinical Medicine
Not a member yet
268 research outputs found
Sort by
СТРАТЕГІЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ЕСТЕТИЧНИХ ДЕФЕКТІВ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ У ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ
No full textThe aim. According to forecasts, by 2035, 50% of the world's population will suffer from obesity, and we aimed to develop an effective strategy for the surgical correction of its consequences, in the form of aesthetic defects of the anterior abdominal wall.
Materials and methods. For its implementation, from 2020 to 2024, a prospective study was conducted on the basis of the Postgraduate Surgery Department of IFNMU, which included 93 patients, divided into three homogeneous groups, depending on the surgical interventions performed: №1 – liposuction of the anterior abdominal wall, performed according to principles of the SAFE technique, №2 – traditional abdominoplasty, №3 – a combination of both techniques. The expression of pain syndrome was measured in the postoperative period on the first and seventh days using the Visual Analog scale. Treatment results were evaluated after 1, 6, and 12 months by determining patients' satisfaction with the aesthetic consequences of surgical interventions using the Global Aesthetic Improvement Scale, and the dynamics of psycho-emotional changes using the Ukrainian version of the Body Shape Questionnaire-34. The presence of postoperative complications was recorded.
Results. During analyzing the Visual analog scale, a statistically significant difference was observed between the results of groups 1 and 2 and groups 1 and 3. At the same time, it was absent between groups 2 and 3. The obtained results of patient satisfaction according to the GAIS showed a positive trend, as all study participants noted an improvement in the aesthetic parameters of the anterior abdominal wall, and this indicator was the most pronounced ("very significant improvement" in 45.2% of patients) was in group 3 for the 6th month from the moment of the surgical intervention. The treatment had a significant impact on the psycho-emotional state of the patients, since, according to the results of the questionnaire, 100% of the study participants demonstrated a positive trend in the perception of their own appearance. Already 1 month after the surgical intervention, a statistically significant difference with the data obtained before the start of treatment is observed in all studied groups. The development of postoperative complications was observed in 5.4% of patients. Among the most significant: seroma, infection of the postoperative wound and deformation of the postoperative scar.Згідно прогнозів, до 2035 року 50 % населення світу страждатиме ожирінням, розробку ефективної стратегії хірургічної корекції наслідків якого, у вигляді естетичних дефектів передньої черевної стінки, ми взяли за мету. Для її реалізації, з 2020 р по 2024 р на базі кафедри хірургії післядипломної освіти ІФНМУ було проведено проспективне дослідження, до якого включено 93 пацієнти, розподілені на три однорідні групи, залежно від проведених оперативних втручань: №1 – ліпосакція передньої черевної стінки, виконана згідно принципів SAFE-техніки, №2 – традиційна абдомінопластика, №3 – поєднання обох методик. Вираженість больового сидрому вимірювали у післяопераційному періоді на першу й сьому добу за допомогою Visual Analog scale. Результати лікування оцінювали через 1, 6, та 12 місяців шляхом визначення задоволеності пацієнтів естетичними наслідками оперативних втручань за допомогою анкетування Global Aesthetic Improvement Scale, динаміку психоемоційних змін – за допомогою української версії BSQ-34. Фіксували наявність післяопераційних ускладнень. При аналізі VAS спостерігалась наявна статистично достовірна різниця між результатами 1 та 2 й 1 та 3 групи. Водночас, вона була відсутня між групами 2 та 3.Отримані результати задоволеності пацієнтів за шкалою GAIS продемонстрували позитивну тенденцію, оскільки всі учасники дослідження відзначили покращення естетичних показників передньої черевної стінки, а найбільш вираженим цей показник («дуже значне покращення» у 45,2% пацієнтів) був у групі 3 на 6-ий місяць від моменту проведеного оперативного втручання. Лікування суттєво вплинуло на психоемоційний стан пацієнтів, оскільки, за результатами анкетування 100% учасників дослідження продемонстрували позитивну тенденцію у сприйнятті власної зовнішності. Вже через 1 місяць після оперативного втручання в усіх досліджуваних групах спостерігається статистично достовірна різниця з даними, отриманими до початку лікування. У 5,4% пацієнтів спостерігався розвиток післяопераційних ускладнень. Серед найбільш вагомих: серома, інфікування післяопераційної рани та деформація післяопераційного рубця.
Ключові слова: ліпосакція, абдомінопластика, ожиріння, передня черевна стінка, естетичні дефект
Features of Trace Element Imbalance of Tissues of Tooth-Jaw System under Conditions of Zinc Deficiency Against the Background of Hypothyroid Dysfunction, Insulin Resistance and Obesity of Rats
Full text linkThe relevance of the study is due to the prevalence of periodontal lesions, which may be associated with environmental factors (including deficiency or excess of bioelements in nature), the prevalence of general somatic pathology. Endocrine disorders deserve a special attention due to the constant increase the incidence of diabetes mellitus, obesity, thyroid pathology.
The aim of the study – to determine the features of zinc, calcium and magnesium distribution in the cementum of the tooth root, the alveolar process and part, the erythrocytes mass under conditions of zinc and iodine deficiency, high-carbohydrate and high-fat diet.
Materials and methods. The study was carried on white outbred mature male rats weighing 150-180 g. Rats of the 1st research group (n=12) received products with a reduced zinc content, 2nd (n=12) – were on an iodine-deficient ration, 3rd (n=12) – were on a high-fructose diet to model insulin resistance, 4th (n=12) – were given a high-fat diet to reproduce obesity. The animals of a control group were on a standard diet and drinking regime of the vivarium. The animals were withdrawn from the experiment after eight weeks of being on the diets. The content of zinc, calcium and magnesium was determined in the cementum of the tooth root, the alveolar process and part, the erythrocyte mass of animals by atomic absorption spectrophotometry after preliminary mineralisation of tissue samples by dry ashing. Thyroid profile and carbohydrate metabolism markers were also determined, and the insulin resistance index was calculated, as well as body mass index.
Results. The study found that under conditions of zinc deficiency in the cementum of the tooth root and the alveolar process and part, the zinc content decreases, but the magnesium level increases. Iodine-deficient diet and high-carbohydrate loading causes a decrease of trace elements in the alveolar process and part, a decrease of calcium in the cementum of the tooth root against the background of an increase the level of zinc and magnesium compared to the control. Under the conditions of a high-fat diet, the content of zinc and calcium decreases, but the level of magnesium in the cementum of the tooth root increases.
Conclusions. Limited intake of zinc or iodine to organism, excessive carbohydrate or fat loading are the risk factors for trace element imbalance, metabolic disorders, development of endocrine pathology, and significantly increase the risks of periodontal tissue damage
Etiology and Pathogenesis of Caries and Gingivitis in Young People. Prevention and Medicinal Treatment in the Complex Therapy of Caries and Gingivitis
Full text linkThe prevalence of periodontal diseases is extremely high, and in recent decades its significant increase in young people has been noted, and a more aggressive course of periodontal diseases has been identified. The development and progression of periodontal disease and caries in younger individuals exhibit distinctive peculiarities. Today, special attention is paid to the condition of microbiocenosis in the oral cavity, which can be both a consequence of various diseases and a contributing factor in the exacerbation and aggravation of dental diseases such as caries, gingivitis, periodontitis, stomatitis and others. The oral microflora is a highly sensitive indicator system that responds with qualitative and quantitative shifts to changes in the state of various organs and systems of the body, and requires further study. The control of dental plaque also serves to reduce gingivitis, which, in turn, helps to prevent the development of periodontitis in later life. Good oral hygiene, primarily through effective tooth brushing, reduces plaque and is crucial for the prevention of caries. Good oral hygiene habits, formed at an early age, thus help to lay the foundation for maintaining dental health. Oral hygiene with antimicrobial and remineralizing agents, in addition to the mechanical plaque removal, could be used to treat and prevent dental diseases.Поширеність захворювань пародонта є надзвичайно великою, а в останні десятиліття відзначено її значне зростання в осіб молодого віку, виявлено більш агресивний перебіг захворювань пародонта. Розвиток і перебіг захворювань пародонта та карієсу у молодому віці має свої особливості. Сьогодні особлива увага приділяється стану мікробіоценозу в ротовій порожнині, який в свою чергу може бути як наслідком різних захворювань, так і призводити до загострення та обтяження перебігу карієсу, гінгівіту, пародонтиту, стоматиту та інших стоматологічних захворювань. Мікрофлора ротової порожнини є високочутливою індикаторною системою, яка реагує якісними та кількісними зрушеннями на зміни в стані різних органів і систем організму, та потребує подальшого вивчення. Контроль зубного нальоту також зменшує гінгівіт, що, у свою чергу, допомагає запобігти розвитку пародонтиту в подальшому житті. Правильна гігієна ротової порожнини, насамперед шляхом ефективного чищення зубів, зменшує зубний наліт і має вирішальне значення для профілактики карієсу. Хороші звички до гігієни ротової порожнини, сформовані в ранньому віці, таким чином, допомагають створити основу для збереження стоматологічного здоров’я. Гігієна ротової порожнини за допомогою антимікробних та ремінералізуючих засобів, крім механічного видалення зубного нальоту, може бути використана для лікування та профілактики стоматологічних захворювань
The Modern Concept of the Problem of Short Clinical Crowns
Full text linkShort clinical crowns of teeth significantly complicate the qualitative restoration of functional and aesthetic indicators of the dentofacial system. Often, therapeutic, orthopedic treatment of patients with low clinical crowns becomes impossible without prior surgical correction.
This study was aimed to analyze domestic and foreign literary sources to identify the main problems associated with low clinical crowns of teeth and modern approaches to solving them.
Results. It was analyzed that the causes of short clinical crowns include eruption anomalies, occlusal disorders, diseases of hard dental tissues (caries and its complications, especially in the case of subgingival defects of the tooth crown, non-carious lesions), injuries (tooth fracture, abrasion), iatrogenic effects during dental interventions (reduction of a superfluous tooth, creation of wide endodontic access). A short clinical crown makes it impossible to have a high-quality fixation of the orthopedic structure and causes a violation of the occlusal curve and aesthetic parameters - the relief of the gum line. Preserving the dental crown, a fundamental aspect of prosthetics, depends on tooth preparation, choice of cement, and crown-tooth contact. For high-quality dental restoration, the placement of the tooth in the dental arch, its strategic importance, the state of the periodontium, the ratio of the crown to the root, the state of occlusion, the feasibility of endodontic treatment, and aesthetics are assessed. A thorough examination includes a clinical examination, assessment of the periodontal biotype, radiographic examination, and analysis of the diagnostic impression with the condition of further visualization of the desired treatment result. In each case, the problem of apical displacement of the gingival margin arises, which can be both within the soft tissues and with the capture of hard ones - removal/alignment of the edge of the bone walls or simultaneous interventions. Important factors are the "biological width" of the dentogingival junction, the level of gingival keratinization, and the height of the clinical crown when deciding on the type and depth of intervention. Today, surgical lengthening of the tooth crown is used as a guided preparation of soft and hard tissues to expose a greater height of the tooth structure. Among modern techniques, a diode laser and piezosurgery are considered, characterized by minimally traumatic surgical interventions and rapid healing.
Conclusions. The literature review demonstrates the relevance of the issues and possibilities of modern methods of surgical correction in the case of a short clinical crown of the tooth. Scientists focus on the prevalence of such clinical conditions of the teeth and consider the anatomical, functional, and aesthetic characteristics of dental treatment. However, the issues of a differentiated approach in the case of choosing a method of implementation - gingivectomy/resection of soft and hard tissues around the tooth, as well as individualized methods of their implementation, taking into account effective methods of postoperative healing in order to prevent soft tissue recession, remain insufficiently studied
Attitudes of Gynecologists on Oral Health Care During the Pregnancy in the Republic of North Macedonia
No full textObjective: The aim of the study was to determine the attitudes and the knowledge of gynecologists in the Republic of North Macedonia on oral health care during the pregnancy.
Materials and methods: The specialists and residents of obstetrics and gynecology in Republic of North Macedonia were involved in this cross-sectional study. The survey was conducted by a questionnaire which consisted the questions on general demographic data and issues related to the attitudes of gynecologists to oral health care of pregnant women. The data were collected from January to May 2022 using Google Form, a link to which questionnaire was send via available social media platforms.
Results: Out of the total number of 120 respondents, 86 (71.64%) were specialists and 34(28.33%) residents of obstetrics and gynecology. As many as 116 (96.67%) gynecologists answered that they advise their patients to visit the dentist for an examination. However, of these 116 gynecologists, 16 (13.33%) responded by advising their patients to postpone a visit to the dentist until the end of the pregnancy. 79 (65.83%) gynecologists answered that their patients complained of gingival bleeding during pregnancy. 48 (40.33%) gynecologists answered that their patients complained about tooth mobility during pregnancy. When respondents were asked where they get information about the connection between oral health and pregnancy, only 27 respondents answered correctly that they receive information from all the above sources. Only 7 (5.83%) respondents, 5 specialists and 2 residents of obstetrics and gynecology know that breastfeeding a child can cause dental caries.
Conclusion: Additional collaboration between gynecologists and doctors of dental medicine is essential in order for every pregnant woman to receive a satisfactory level of dental care and proper education on the preservation of oral health
Processes of Lipid Peroxidation, Antioxidant Protection and Membrane Destruction of Renal Epithelium in the Pathogenesis of Dysmetabolic Nephropathy in Children
Full text linkIt should be noted that oxidative stress, as a universal mechanism of tissue hypoxia at the cellular level, accompanied by non-enzymatic free radical oxidation and accumulation of lipid peroxidation products (LPO) in the blood, has attracted particular interest among medical professionals in our time. Research in the last decade has shown that there are all reasons to consider the activation of free radical LPO as a nonspecific component of physiological and pathological reactions characterizing the stress of activation of homeostasis maintenance systems.
The aim of stady to establish the relationship between the impact of LPO processes, antioxidant defense, and membrane destruction of renal epithelium in children with dysmetabolic nephropathy.
Materials and methods. Two groups of examined children were formed from the examined group, including those with dysmetabolic nephropathy and secondary urinary tract infections: Group I - 52 individuals in whom dysmetabolic nephropathy was complicated by the superimposition of inflammatory processes in the kidneys and urinary tract - complicated DN (I-UDN), and Group II - 56 children with uncomplicated course of DN (II-DN), (a total of 108 children). The control group consisted of 65 healthy children. In children of all groups, the indicator of LPO process activity and the indicator of catalase activity in blood and urine were determined as a mechanism for regulating the antioxidant system of the body.
Results. Against the intensification of lipid peroxidation and membrane destruction processes in the bodies of children with DN, the possibilities of antioxidant protection are exhausted, which, in turn, leads to even greater intensity of the LPO process. The catalase activity indicator in urine is an informative, reliable, and sensitive marker not only for the result of the impact of epigenetic factors on a child's body but also a prognostic marker for a more severe course of dysmetabolic nephropathy in children.
Conclusions.The revealed facts allow us to assert that against the background of intensification of lipoperoxidation and membrane destruction processes in the body of children with DN, the possibilities of antioxidant protection are depleted, which in turn leads to an even greater intensity of the process of lipid peroxidation. And the index of catalase activity in urine is an informative, reliable and sensitive marker not only of the result of the impact of epigenetic factors on the child's body, but also a prognostic marker of a more severe course of dysmetabolic nephropathy in children
Дослідження протигрибкової активності антисептиків Хлоргекседину та Декасану відносно клінічних штамів Candida spp.
No full textTopicality. Diseases of the oral mucosa (OM) continue to be an urgent problem in modern dentistry. OM mycotic lesion is the most prevalent among them. Increased use and insufficient course of antifungal drugs administration, of both high-quality and low-quality ones, leads to the occurrence of more resistant Candida strains. Therefore, we studied an antimycotic effect of the most widely used antiseptics such as Chlorhexedine and Decasan on modern clinical strains of Candida selected from patients with OM candidiasis.
The aim. Studied an antimycotic effect of the most widely used antiseptics such as Chlorhexedine and Decasan on modern clinical strains of Candida selected from patients with OM candidiasis.
Materials and methods. The study of antiseptics antifungal activity was performed on clinical strains of yeast-like fungi (C.albicans and C. non-albicans) selected from the samples of the oral mucosa of patients with oral candidiasis. Agar diffusion test and broth microdilution were used to study the anti-candidal activity of Chlorhexidine and Decasan (decamethoxine) in relation to Candida spp. clinical strains selected from the patients with candidiasis.
Discussion of the results. Agar diffusion test demonstrated that the solutions of both mentioned antiseptics in the concentrations which were directly applied to the oral mucosa in the affected area had a pronounced fungicidal effect. According to the testing results, both antiseptics had rather low values of fungistatic and fungicidal concentrations.
Conclusions. Thus, despite the existence of antimycotic polyresistance as the main property of modern Candida strains, which are the causative agents of oral candidiasis in dental patients, the antiseptic agents Chlorhexidine and Dekasan retain a sufficiently high therapeutic potential. The conducted studies substantiate microbiologically the expediency of their inclusion in modern therapeutic regimens.Актуальність.Захворювання слизової оболонки ротової порожнини (СОРП) продовжують залишатися актуальною проблемою сучасної стоматології. Серед них одне з провідних місць займає грибкове ураження СОРП. Збільшення використання, і недостатній курс прийому протигрибкових препаратів, як якісних, так і неякісних, призводить до появи більш стійких штамів видів Candida.
Мета. Дослідити антимікотичний вплив найбільш застосовуваних антисептиків Хлоргекседину та Декасану на сучасні клінічні штами канидид, виділених від пацієнтів із канидозом СОРП.
Матеріали і методи. Дослідження протигрибкової активності антисептиків виконано на клінічних штамах дріжджоподібних грибів (C.albicans і C. non-albicans), виділених із мазків слизової оболонки ротової порожнини пацієнтів із кандидозом ротової порожнини.
Для вивчення антикандидозної активності Хлоргексидину і Декасану (декаметоксину) відносно клінічних штамів Candida spp., виділених від пацієнтів із кандидозом СОРП, застосовано методи дифузії в агар та мікророзведень у бульйоні.
Обговорення результатів. Метод дифузії в агар продемонстрував, що розчини обох згаданих антисептиків у концентраціях, які безпосередньо наносяться на слизову оболонку ротової порожнини в зоні ураження, проявляють виразну фунгіцидну дію.
Висновки. Не зважаючи на існування антимікотичної полірезистентності як основної властивості сучасних штамів кандид, що є збудниками кандидозу ротової порожнини у стоматологічних пацієнтів, антисептичні засоби Хлоргексидин і Декасан зберігають достатньо високий лікувальний потенціал. Виконані дослідження мікробіологічно обґрунтовують доцільність включення їх у сучасні терапевтичні схеми
Therapeutic natural factors of the Morshyn resort
Full text linkThe mild climate of Morshyn can be attributed to the factors that have a positive effect on the body of patients, this is facilitated by the absence of sharp temperature fluctuations, a picturesque area surrounded by heights completely covered with forests, clean, fresh air, silence and many other healing power of the Carpathians.
The aim of our work was to make the medical public more familiar with the natural therapeutic factors of the Morshin resort, which will contribute to the optimization of complex treatment and rehabilitation of patients with diseases of internal organs and, especially, the digestive system after exacerbations have faded out, and as a result – to popularize the use of natural resources of our region regarding the use of rich natural physical factors in such patients.
The main therapeutic agents of the resort – are the unique sulfate-magnesium-sodium chloride, potassium-magnesium-sodium chloride-sulfate and sodium chloride mineral waters – brines, the formation of which occurs at the outcrops of salt-bearing strata in the foothills of the Carpathian bend. In addition to drinking treatment, therapeutic drainage of the biliary tract and duodenal “drainage”, the internal use of mineral waters in the treatment of diseases of the hepatobiliary system includes washing-irrigation and underwater washing of the intestines, which are performed at the Morshyn resort with Morshyn mineral water. In the pathology of hepatobiliary system, in combination with other medical procedures, different showers (circular, ascending, underwater shower-massage) are used at the Morshyn resort.
Among other natural therapeutic factors, ozokerite from the Boryslav deposit of the Lviv region and peat mud from the Rozhnativ deposit of the Ivano-Frankivsk region are used in the treatment of diseases of the liver and biliary tract at the Morshyn resort. Extremely effective use of mud thermal procedures in the complex treatment of patients with chronic diseases of the liver and biliary tract.
Other therapeutic and rehabilitative factors in the treatment of patients with diseases of the liver and biliary tract at the Morshyn resort include therapeutic nutrition, various electrophysiotherapeutic procedures, physical therapy, climate therapy, and psychotherapy.
The use of physical therapy (PT) is especially indicated in those diseases of the hepatobiliary system, which are accompanied by disorders of the general metabolism, indigestion, congestion in the liver and disorders of the motor function of the gallbladder (chronic hepatitis, chronic cholecystitis, gallstone disease that passes without frequent attacks). The use of physical therapy adheres to the principle of gradualness and individuality of the load, systematicity, impact and efficiency accounting, and the necessity of positive emotions.
Conclusions. The use of non-medicinal methods of treating diseases of the gastrointestinal tract is an important component of successful complex treatment, which aims to fully restore the structure and functions of the digestive system. The therapeutic factors of the Morshyn resort are an invaluable natural resource that should be more actively used not only for treatment, but especially for the rehabilitation of patients with diseases of internal organs and, especially, the digestive system after exacerbations have subsided. Wider familiarization of the medical community will contribute to the popularization of treatment and rehabilitation with the use of natural physical factors in such patients
КОРЕКЦІЯ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРОМУ АЛКОГОЛЬНОМУ ПАНКРЕАТИТІ
Full text linkAbstract. Acute alcoholic pancreatitis (AAP) represents a significant cause of hospitalizations in surgical departments, with severe cases leading to multi-organ failure and high mortality rates, up to 30%. Effective management of AAP requires accurate patient condition assessment, which directly influences treatment strategies, including fluid resuscitation, pain relief, nutritional support, and antibiotic use. A key factor in AAP outcomes is the development of hypovolemia, caused by fluid loss into the peritoneal and retroperitoneal spaces, exacerbating systemic and local hypoperfusion, tissue ischemia, and pancreatic necrosis. Proper fluid therapy is essential to prevent both hypovolemia-related complications and fluid overload, which may lead to pleural effusion, cerebral edema, and cardiovascular dysfunction. Current guidelines for fluid therapy in AAP focus on maintaining specific physiological parameters such as mean arterial pressure, heart rate, central venous pressure, urine output, and hematocrit levels. However, the use of non-invasive methods like bioimpedance analysis, which measures tissue resistance to determine fluid distribution, may offer more precise insights into the patient's fluid status, enabling better management of infusion therapy.
The aim to optimize fluid management in patients with moderate to severe AAP and reduce infectious complications through the use of bioimpedance analysis.
Materials and methods. A total of 110 patients were enrolled, including 101 men and 9 women. The patients were divided into two groups: one treated with standard fluid therapy using Ringer's lactate solution and the other receiving Sterofundin ISO solution, with infusion volumes adjusted according to bioimpedance measurements. Laboratory tests, including procalcitonin levels and the Limulus amebocyte lysate (LAL) test, were used to monitor inflammatory markers and endotoxin levels, while bioimpedance measurements were conducted on days 1, 3, 5, 8, 11, and 14 to dynamically assess fluid balance.
The results showed that patients treated with Sterofundin ISO and bioimpedance-guided fluid management experienced a significant reduction in extracellular fluid volume deviations and infectious complications compared to those receiving standard treatment. In the second group, the incidence of infectious complications in patients with moderate AAP decreased from 35.9% to 21.62%, and in severe cases, from 81.3% to 44.45%..
Key words: acute alcoholic pancreatitis, LAL-test, bioimpedance measurement, infusion, infectious complicationsАнотація
Гострий алкогольний панкреатит (ГАП) є однією із основних причин госпіталізацій у хірургічні відділення, причому тяжкі випадки призводять до поліорганної недостатності та високої смертності (до 30%). Ефективне лікування ГАП вимагає точної оцінки стану пацієнта, що безпосередньо впливає на стратегії лікування, включаючи регідратацію, знеболення, та застосування антибіотиків. Ключовим фактором у патогенезі ГАП є розвиток гіповолемії, викликаної втратою рідини, що посилює системну та локальну гіпоперфузію, ішемію тканин та панкреатичний некроз. Адекватна інфузійна терапія необхідна для запобігання ускладнень, пов'язаних з гіповолемією та перевантаженням рідиною, що може призвести до плеврального випоту, набряку мозку та поліорганної недостатності. Сучасні рекомендації щодо рідинної терапії при ГАП зосереджені на підтримці певних фізіологічних параметрів, таких як середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, центральний венозний тиск, діурез та рівень гематокриту. Однак використання неінвазивних методів, таких як біоімпедансометрія, що вимірює опір тканин для визначення розподілу рідини, може надати більш точні дані про склад організму пацієнта, що дозволяє краще корегувати терапію.
Метою дослідження є оптимізація рідинної інфузії у пацієнтів із ГАП середнього та важкого перебігу, а також зменшення інфекційних ускладнень за допомогою біоімпедансометрії
Матеріали та методи. У дослідження включено 110 пацієнтів, серед яких 101 чоловік та 9 жінок. Пацієнтів було розподілено на дві групи: перша група отримувала стандартизоване лікування відповідно до міжнародних протоколів, друга група отримувала інфузію розчином Стерофундин ISO, об'єм інфузії регулювався відповідно до результатів біоімпедансометрії. Лабораторні аналізи, включаючи рівні прокальцитоніну та ЛАЛ-тест, використовувалися для моніторингу запальних маркерів та рівнів ендотоксину, тоді як біоімпедансометрія проводилися у 1, 3, 5, 8, 11 та 14 доби стаціонарного лікування.
Результати показали, що пацієнти, які лікувалися Стерофундин ISO та біоімпеданс-керованою рідинною терапією, мали значне зниження відхилень позаклітинного об'єму рідини та інфекційних ускладнень порівняно з тими, хто отримував стандартне лікування. У даних пацієнтів частота інфекційних ускладнень із помірним ГАП зменшилася з 35,9% до 21,62%, а у тяжких випадках - з 81,3% до 44,45%.
Ключові слова: гострий алкогольний панкреатит, ЛАЛ-тест, біоімпедансометрія, інфузія, інфекційні ускладнення
Молекулярно-генетичні дослідження генів GSTM, GSTT і VDR
No full textAccording to the “threshold” model of multifactorial diseases, genetic and epigenetic factors determine each person's predisposition to developing a disease. If this total predisposition exceeds a certain threshold, the disease develops.
The aim of study to investigate the frequency of polymorphic loci TaqI and Apa I of the VDR-3 gene and deletion loci of the genes GSTM1 0 and GSTT1 0 (glutathione-S-transferases) in the genotype of children with dysmetabolic nephropathy.
Materials and methods. A molecular genetic study of the Taq I polymorphic locus was conducted in 55 children with different severity of dysmetabolic nephropathy: 35 children with complicated dysmetabolic nephropathy and 20 children with uncomplicated DN; the results were compared with the data of 44 healthy children.
Results. We have established an association of dysmetabolic nephropathy with the presence of deletion alleles of GSTM1 0/0 and GSTT1 0/0 in the child's genotype, a significant association of the frequency of simultaneous carriage of deletion alleles GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 with a more severe course of DN in children. The ability of the products of these genes to provide cellular resistance to lipid peroxidation free radicals and prevent damage to the HDC was investigated, and it was concluded that the null alleles of GSTM1 0/0 GSTT1 0/0 and, especially, their combination GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 may be modifier genes in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy in children.
Conclusions. Molecular genetic analysis of polymorphic variants of the VDR3 gene showed a difference in the frequency of VDR3 alleles and genotypes between children with dysmetabolic nephropathy and healthy children. This confirms that allelic variance in the VDR3 gene may be a risk factor for developing dysmetabolic nephropathy, and the gene itself may be considered a candidate gene in the pathogenesis of multifactorial inheritance of dysmetabolic nephropathy. The results obtained may further form the basis of screening tests for diagnosing dysmetabolic nephropathy in children.Анотація. Згідно з «пороговою» моделлю розвитку мультифакторіальних захворювань, сукупність генетичних і епігенетичних факторів визначають схильність кожної людини до розвитку хвороби. Якщо ця сумарна схильність перевищує певний поріг, розвивається захворюванн.
Мета. Дослідити частоту поліморфних локусів TaqІ і Apa I гена VDR-3 та делеційних локусів генів GSTM1 0 і GSTT1 0 (глутатіон-S-трансфераз) у генотипі дітей з дизметаболічною нефропатією.
Матеріали та методи. Проведено молекулярно – генетичне дослідження поліморфного локусу Taq I у 55-ти дітей із різним за важкістю перебігом дизметаболічної нефропатії: у 35 дітей – із ускладненим перебігом дизметаболічної нефропатії та у 20 дітей із неускладненим перебігом ДН, результати порівнювали із даними 44-х здорових дітей.
Результати. Встановлено асоціацію дизметаболічної нефропатії з наявністю делеційних алелів GSTM1 0/0 та GSTT1 0/0 у генотипі дитини, достовірну асоціацію частоти одночасного носійства делеційних алелів GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 з більш важким перебігом ДН у дітей. Досліджено здатність продуктів цих генів забезпечити резистентність клітин до перекисного окислення ліпідів, вільних радикалів та попереджати поломки ДHК, зробити висновок про те, що нульові алелі GSTM1 0/0 GSTT1 0/0 та, особливо, їх поєднання GSTT1 0/0+GSTM1 0/0 можуть бути генами-модифікаторами у патогенезі дизметаболічної нефропатії у дітей.
Висновок. Молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів гена VDR3 показало, що існує різниця частоти алелів та генотипів VDR3 між дітьми з дизметаболічною нефропатією і здоровими. Це підтверджує, що алельна дисперсія за геном VDR3 може бути фактором ризику розвитку дизметаболічної нефропатії, а сам ген може вважатись геном-кандидатом у патогенезі мультифакторного успадкування дизметаболічної нефропатії. Отримані результати у подальшому можуть лягти в основу скринінгових тестів для діагностики дизметаболічної нефропатії у дітей