Archive of Clinical Medicine
Not a member yet
268 research outputs found
Sort by
Comprehensive assessment of intestinal anastomosis viability in rectal cancer: fluorescence angiography, inflammatory biomarkers, and morphological verification
Full text linkIntroduction. Anastomotic leakage (AL) remains one of the most severe postoperative complications in the surgical treatment of rectal cancer. Ischemic microcirculatory disturbances in the anastomotic zone represent a leading factor in the development of this complication and may be exacerbated after neoadjuvant radiotherapy (NRT). Conventional methods for assessing bowel perfusion are largely subjective; therefore, objective intraoperative techniques, particularly indocyanine green (ICG) fluorescence angiography, are gaining increasing importance. In addition, monitoring early inflammatory markers-procalcitonin (PCT) and C-reactive protein (CRP)-in combination with morphological tissue assessment has significant prognostic value for the timely detection of AL.
Aim. To evaluate the relationship between intraoperative intestinal wall perfusion, inflammatory biomarker levels, and morphological signs of ischemia in predicting anastomotic leakage after rectal resection.
Materials and Methods. A prospective cohort study was conducted involving 107 patients with stage I-III rectal cancer who underwent anterior or low anterior resection with colorectal anastomosis. Patients were divided into two groups according to the method of perfusion assessment: the ICG(-) group, which underwent standard visual evaluation, and the ICG(+) group, in which indocyanine green fluorescence angiography was applied. Clinical, morphological, and laboratory parameters (CRP, PCT), as well as instrumental data from intraoperative angiography, were analyzed. Statistical analysis was performed using the Mann–Whitney U test, correlation analysis, and ROC analysis, with a significance level set at p<0.05.
Results. Intraoperative indocyanine green (ICG) fluorescence angiography enabled objective assessment of intestinal wall perfusion and allowed adjustment of resection margins in 20.8% of patients. The use of ICG angiography was associated with a lower incidence of anastomotic leakage (5.6%) compared with the control group (18.1%). In patients with low relative fluorescence intensity (ΔI<25%), morphological signs of ischemic injury of the mucosa were more frequently detected, including edema, crypt destruction, and fibrin thrombi in the submucosal layer, corresponding to grade 2-3 according to the Ischemic Injury Score. Elevated procalcitonin levels above 0.5 ng/mL and C-reactive protein levels above 100 mg/L on the third postoperative day were significantly associated with the development of anastomotic leakage. The combined use of ICG angiography parameters, CRP, PCT, and morphological assessment of ischemia demonstrated high prognostic accuracy for predicting the risk of complications (AUC=0.92).
Conclusions. Intraoperative indocyanine green fluorescence angiography is an effective method for assessing intestinal wall perfusion during rectal resection. The integration of ICG angiography data with procalcitonin and C-reactive protein levels, as well as morphological signs of ischemia, allows a comprehensive evaluation of anastomotic viability and improves the accuracy of predicting anastomotic leakage. This approach contributes to early risk identification in patients and may reduce the incidence of postoperative complications
Individualized selection of surgical strategy for thyroid microcarcinoma: clinical and cytological criteria for decision-making
Full text linkIntroduction. Papіllary thyroіd mіcrocarcіnoma (PTMC) іs the most common form of dіfferentіated thyroіd cancer and usually has a favorable prognosіs; however, іn 8-15% of cases іt demonstrates features of aggressіveness [1, 2]. The bіologіcal behavіor of the tumor іs determіned not only by іts sіze but also by clіnіcal and іnstrumental characterіstіcs that reflect іnvasіve potentіal and the rіsk of regіonal metastasіs [2, 3]. Key predіctors of an aggressіve course іnclude young age, male sex, hypoechogenіcіty, іll-defіned margіns, the presence of mіcrocalcіfіcatіons, as well as changes іn the expressіon of іmmunocytochemіcal markers-cytokeratіn-17 (CK17) and thyroіd peroxіdase (TPO) [2-4, 7-9]. Іncreased CK17 expressіon and decreased TPO expressіon correlate wіth a lower degree of tumor dіfferentіatіon and a more aggressіve clіnіcal behavіor [4-6]. Accordіng to the recommendatіons of the Amerіcan Thyroіd Assocіatіon (ATA, 2015), takіng іnto account later offіcіal posіtіon statements, consensus documents and clіnіcal updates of the ATA, as well as the current recommendatіons of the Natіonal Comprehensіve Cancer Network (NCCN 2024-2025), hemіthyroіdectomy may be a suffіcіent radіcal іnterventіon іn the absence of sіgns of aggressіveness, whіch underscores the need for comprehensіve preoperatіve rіsk stratіfіcatіon of patіents [3, 4, 7].
Aіm. To perform a comprehensіve assessment of papіllary thyroіd mіcrocarcіnoma characterіstіcs, іn partіcular the expressіon of CK17 and thyroіd peroxіdase (TPO) іn tumor aspіrates, іn order to determіne the prognostіc value of these markers when selectіng surgіcal treatment tactіcs.
Materіals and methods. The study was conducted at the Munіcіpal Nonprofіt Enterprіse «Precarpathian Clinical Oncology Centre» (2024-2025) and іncluded 58 patіents wіth cytologіcally confіrmed PTMC (sіze ≤10 mm). Clіnіcal, ultrasound, laboratory, and іmmunocytochemіcal testіng for CK17 and TPO was performed. Patіents were stratіfіed іnto two groups accordіng to features of potentіal aggressіveness.
Results. Sіgns of an aggressіve course were detected іn 21 patіents (36.2%), who were assіgned to the hіgh-rіsk group A; these іncluded cases wіth mіcrovascular іnvasіon, extrathyroіdal extensіon, and/or lymphogenous metastasіs. Іn thіs group, hіgh CK17 expressіon (≥10%) and reduced TPO expressіon (<25%) were sіgnіfіcantly more frequent, reflectіng a lower degree of tumor dіfferentіatіon and hіgher іnvasіve potentіal (p<0.05). Іn 37 patіents (63.8%) assіgned to group B, no sіgns of aggressіveness were detected; the dіsease was characterіzed by favorable clіnіcal and ultrasound features and a preserved іmmunocytochemіcal profіle. The combіnatіon of clіnіcal, ultrasound, and іmmunocytochemіcal crіterіa ensured a justіfіed choіce of the extent of surgery and made іt possіble to avoіd overtreatment, іn partіcular unjustіfіed extensіon of surgіcal іnterventіon іn patіents of group B.
Conclusіons. Іmmunocytochemіcal markers CK17 and TPO are іnformatіve predіctors of an aggressіve course of PTMC and іncrease the accuracy of preoperatіve prognosіs. The use of personalіzed surgіcal tactіcs wіth determіnatіon of CK17 and TPO reduces the rіsk of an excessіve extent of surgіcal іnterventіon. Іn addіtіon, іn patіents of group B after hemіthyroіdectomy there іs no need for suppressіve therapy, and іn some patіents for replacement therapy, whіch provіdes a pronounced economіc and socіal effect (reductіon of costs for medіcatіons, laboratory monіtorіng, and іmprovement of qualіty of lіfe)
Preparation of future physicians for participation in the identification of the deceased: justification of an educational need in wartime conditions
Full text linkIntroduction. The full-scale war against Ukraine has caused a dramatic rise in unidentified bodies and missing persons, placing exceptional strain on forensic services, DNA laboratories, and units responsible for documentation of the deceased. International INTERPOL DVI standards and post-conflict experience (e.g., Croatia, Cyprus) show that successful identification depends not only on forensic specialists but also on the broad involvement of physicians who provide high-quality antemortem data.
Methods. We reviewed international regulatory documents (INTERPOL, ICMP, ICRC), relevant literature (published between 2015 and 2024), and comparative educational models from countries with post-conflict identification programs. Content analysis, comparative analysis, structural-logical modelling, and elements of foresight were used to design a scalable educational framework suitable for Ukrainian medical universities.
Results. Evidence indicates that integrating physicians into DVI processes – through improved medical documentation, radiology, dental records, and ethical communication with families –substantially improves identification outcomes. Educational models from Croatia and Cyprus, which combine theoretical instruction with practical placements and multidisciplinary training, effectively prepare students for real-world identification tasks. Key systemic challenges for Ukraine include overloaded forensic services, a shortage of trained personnel, fragmentary medical records, weak interagency coordination, and insufficient psychological preparedness.
Conclusions. We propose a four-level integration model – basic, advanced, clinical-forensic practicum, and postgraduate training – to develop physician competencies in human identification. Implementing structured DVI modules across medical curricula will improve documentation quality, strengthen interdisciplinary cooperation, and enhance national capacity for searching and identifying the deceased – an essential humanitarian and state responsibility during wartime and the post-war period.Повномасштабна війна проти України призвела до безпрецедентного зростання кількості невстановлених тіл та зниклих безвісти, що створило надмірне навантаження на систему судово-медичної експертизи, ДНК-лабораторії та підрозділи, залучені до документування загиблих. Стандарти INTERPOL DVI та досвід країн, які постраждали від масштабних конфліктів, зокрема Хорватії та Кіпру, демонструють, що ефективна ідентифікація загиблих залежить не лише від судово-медичних експертів, а й від широкого залучення лікарів різних спеціальностей, які формують якісні анте-морем дані. У статті висвітлено ключові міжнародні підходи до ідентифікації та підготовки медичних фахівців, з акцентом на міждисциплінарні моделі, що поєднують навчання, практичні навички та гуманітарний компонент у роботі з родинами зниклих осіб.
Автори обґрунтовують необхідність інтеграції структурованих модулів із основ ідентифікації особи до навчальних програм медичних університетів України на всіх рівнях — від додипломної підготовки до післядипломної освіти. Запропонована модель включає теоретичні курси, симуляційні тренінги, практику в судово-медичних установах та навчання принципам роботи в DVI-командах. Її впровадження сприятиме підвищенню якості медичної документації, формуванню міждисциплінарних компетентностей та зміцненню національної системи пошуку й ідентифікації загиблих — важливої складової гуманітарної відповідальності держави як під час війни, так і в період післявоєнного відновлення
Neuroendocrine tumor masquerading as vague breast lump: a rare case report with treatment updates
Full text linkIntroduction. Neuroendocrine tumor (NET) of the breast is a rare and poorly understood subtype of breast cancer, predominantly seen in postmenopausal females. According to the available literature, the overall incidence is as low as 2%.
Case presentation. Our aim is to represent and highlight the diagnostic and therapeutic challenges associated with a rare case of primary neuroendocrine tumor of the breast, and to contribute to the growing body of clinical experience and literature on this uncommon disease entity.
Diagnosis relies on histopathological evaluation supported by immunohistochemistry (IHC) specific to neuroendocrine markers. Due to the rarity of this tumor, there is no consensus on the optimal adjuvant chemotherapeutic regimen, and prognosis remains controversial. Existing literature, based largely on small retrospective studies, suggests worse outcomes compared to more common breast cancers. This case underscores the diagnostic complexity and therapeutic uncertainty associated with primary neuroendocrine tumors of the breast.
Conclusion. Given the lack of standardized treatment protocols, multidisciplinary discussion is essential for individualizing management. Reporting such rare cases is crucial to enhance understanding and guide future treatment strategies
Epulis as a Manifestation of Periodontal Pathology: Clinical Case and Treatment
Full text linkEpulis is a clinical term that refers to a reactive localized proliferation of connective tissue in the gingiva, the specific histologic basis of which is not defined. Epulis can affect individuals of any gender and age, but is more common in women and young adults. Clinically, most epulis lesions look similar and are difficult to distinguish from other tumor-like lesions. Since a large number of gingival lesions are macroscopically similar to epulis, the literature has not yet defined an official classification of such lesions.
The aim of the work is to present a clinical case of giant cell epulis in a 25-year-old woman, which was removed by mucosal flap detachment and complete periosteum curettage and bone revision after two previous unsuccessful surgical interventions.
Woman A., 25 years old, complained of an aesthetic defect, namely, gingival enlargement between the 23rd and 24th teeth in the maxilla for 1 year. It is known from the anamnesis that 2 years ago, gingival enlargement in this area first appeared, which was removed by diathermocoagulation. After 6 months, there was a second gingival overgrowth, which was removed by surgical excision of soft tissue, but a few months later there was a recurrence. In the course of our treatment, we excised the growth by detaching the mucous flap from the palatal side, completely removing the granulation tissue in the interdental space up to the unaffected bone, followed by suturing the wound. The material was taken for histological examination, which resulted in the following diagnosis - giant cell epulis. The patient was prescribed accompanying medical treatment in the postoperative period and given recommendations for oral care. Dispensary observation for six months.Епуліс – це клінічний термін, який позначає реактивне локалізоване розростання сполучної тканини в яснах, специфічна гістологічна основа якого не визначена. Епуліс може вражати осіб будь-якої статі та віку, проте частіше зустрічається у жінок та молодих людей. Клінічно більшість уражень епулісу виглядають схоже і їх важко відрізнити від інших пухлиноподібних утворень. Оскільки велика кількість уражень ясен макроскопічно подібна на епуліси, в літературі досі не визначена офіційна класифікація таких уражень.
Мета роботи – висвітлити клінічний випадок гігантоклітинного епулісу у 25-річної жінки, який був видалений шляхом відшарування слизового клаптя та повним кюретажем окістя й ревізії кістки після двох попередніх невдалих хірургічних втручань.
Жінка А., 25 років, звернулася зі скаргами на естетичний дефект, а саме на збільшення ясен між 23 та 24 зубами на верхній щелепі протягом 1 року. З анамнезу відомо, що 2 роки тому вперше виникло збільшення ясен в цій ділянці, яке було вилучене шляхом діатермокоагуляції. Через 6 місяців відбулось повторне розростання ясен, яке видалили шляхом хірургічного висікання м’яких тканин, однак за декілька місяців відбувся рецидив. В ході проведеного нами лікування було висічено розростання шляхом відшарування слизового клаптя з піднебінної сторони, повного видалення грануляційної тканини у міжзубному проміжку аж до неураженої кістки, з подальшим ушиванням рани. Матеріал був взятий на гістологічне дослідження, за результатами якого поставлений наступний діагноз – гігантоклітинний епуліс. Призначено супровідне медикаментозне лікування в післяопераційний період та дано рекомендації щодо догляду за ротовою порожниною. Диспансерне спостереження протягом шести місяців.
Ключові слова: епуліс, доброякісне новоутворення, ротова порожнина. ясна, лікування епулісу, рецидив епулісу, пародонтологія
Poisoning with phosphorus-containing chemical warfare agents: expert case
Full text linkIntroduction. Poisoning with chemical warfare agents remains a relevant problem in the modern world due to the threat of chemical warfare and terrorism. Cases of poisoning in conditions of full-scale combat operations are not uncommon and require a special approach to forensic medical examination.
Main Concerns and Expert Findings. A case is presented of the death of a serviceman as a result of poisoning with a chemical substance dropped by an enemy drone. External examination revealed marked pupillary dilation and conjunctival hyperemia with multiple hemorrhages. Internal examination demonstrated a generalized hemorrhagic syndrome with damage to the respiratory, nervous, and digestive systems.
Expert Assessment. A comprehensive forensic medical examination was conducted, including forensic histological and forensic toxicological investigation. An unknown phosphorus-containing substance was detected in the organs and on a fragment of the victim's clothing.
Conclusions. Death occurred from acute poisoning with an unknown phosphorus-containing chemical substance. The case emphasizes the importance of comprehensive forensic medical investigation when poisoning with chemical warfare agents is suspected and the necessity of developing methods for identifying unknown toxic agents.Анотація. Отруєння хімічними бойовими речовинами залишається актуальною проблемою в сучасному світі через загрозу хімічної війни та тероризму. Випадки отруєнь в умовах повномасштабних бойових дій не є рідкістю і потребують особливого підходу до судово-медичної експертизи.
Основні аспекти та експертні висновки: Представлено випадок загибелі військовослужбовця внаслідок отруєння хімічною речовиною, скинутою ворожим дроном. Зовнішній огляд виявив виражене розширення зіниць та гіперемію кон'юнктиви з множинними крововиливами. Внутрішнє дослідження продемонструвало генералізований геморагічний синдром з ураженням дихальної, нервової та травної систем.
Експертна оцінка: Проведено комплексну судово-медичну експертизу, що включала судово-гістологічне та судово-токсикологічне дослідження. В органах та на фрагменті одягу потерпілого виявлено невідому фосфорвмісну речовину.
Висновки: Смерть настала від гострого отруєння невідомою фосфорвмісною хімічною речовиною. Випадок підкреслює важливість комплексного судово-медичного дослідження при підозрі на отруєння хімічними бойовими речовинами та необхідність розробки методів ідентифікації невідомих токсичних агентів.
Ключові слова: хімічні бойові речовини, фосфорвмісні сполуки, судово-медична експертиза, геморагічний синдром, судово-токсикологічна експертиза
 
Modernizing scholarly practice: policy changes and impact at the Archive of Clinical Medicine
Full text linkBackground: The Archive of Clinical Medicine has recently undertaken a series of strategic changes aimed at enhancing its quality, visibility, and adherence to international standards for publishing.
Objectives: This editorial outlines initiatives implemented from August to November 2025 and evaluates their initial effects on the journal’s profile and readership.
Key Initiatives: The journal introduced a redesigned website and updated visual identity, expanded indexing in databases such as DOAJ and Ulrichsweb, adopted DORA and COPE guidelines, and implemented an «Online First» publication model to accelerate research dissemination. The Aim and Scope were revised to encourage interdisciplinary submissions, and the Editorial Board was renewed to ensure broad expertise and global representation.
Results: These reforms coincided with increased reader engagement, as reflected in higher abstract views during the reporting period.
Conclusions: The recent changes demonstrate the journal’s commitment to transparency, accessibility, and scholarly excellence, laying a solid foundation for continued growth and positioning the Archive of Clinical Medicine as a dynamic platform for clinical and health sciences research.
Keywords: medical scientific journal, journal transformation, editorial policy, publication trends, reader engagement, academic publishing, open acces
Ultrastructural changes of macrophages in experimental systemic sclerosis and their modulation by vitamin D3 and α-tocopherol acetate
Full text linkBackground. Systemic sclerosis (SSc) is characterised by immune dysregulation, microvascular injury, and progressive fibrosis. Macrophages are increasingly recognised as key drivers of fibro‐inflammation, yet their ultrastructural responses in SSc-like conditions and the potential for micronutrient/antioxidant correction remain underexplored.
Objectives. To examine the electron-microscopic changes in macrophages in an experimentally induced SSc model and to evaluate whether vitamin D3 (VD3) plus α-tocopherol acetate (VE) mitigates macrophage injury.
Methods. Eighty-five adult Wistar rats were randomised to: intact (IG, n=15), vehicle control (CG, n=20), SSc-like induction (EG1, n=25), and induction plus corrective treatment (EG2, n=25). SSc-like changes were induced with subcutaneous 5% sodium hypochlorite (0.5 mL, three times weekly for six weeks). EG2 additionally received VD3 (1,000 IU/100 g, i.m.) and VE (10 mg/100 g, i.m.) during weeks 4-6. Electron microscopy processing, imaging, and analysis were performed in a blinded manner. At week 8, lungs were sampled under thiopental anaesthesia. Ultrastructure of alveolar macrophages was assessed by electron microscopy using standardised fixation, embedding, sectioning, and imaging protocols. The IFNMU Bioethics Committee approved all procedures.
Results. CG macrophages displayed preserved ultrastructure. EG1 showed marked injury, characterised by swollen, low-electron-density cytoplasm; severely deformed mitochondria with loss of cristae; dilated, granular endoplasmic reticulum with sparse ribosomes; and abundant lysosomes/phagosomes, consistent with oxidative and proteostatic stress. In EG2, ultrastructure improved relative to EG1. Visible nucleoli and shallow envelope indentations characterised the nuclei. Mitochondria were enlarged but structurally more coherent, and mildly dilated endoplasmic reticulum tubules were present. There were fewer lysosomes/phagosomes, indicating partial restoration of cellular organisation and a trend toward homeostatic recovery.
Conclusions. In an SSc model, alveolar macrophages undergo profound ultrastructural injury that is partially reversed by combined VD3 and VE. These data support macrophages as actionable targets and suggest that micronutrient/antioxidant modulation can attenuate immune-metabolic and oxidative stress–related damage, warranting translational studies on adjunctive strategies for systemic sclerosis (SSc)
Interleukin-33 in Comorbidity of Bronchial Asthma and Arterial Hypertension
Full text linkBronchial asthma (BA) ranks first in terms of prevalence, severity, difficulties in diagnosis, treatment and rehabilitation and continues to be one of the main health problems in the world. According to the latest WHO data, 235-300 million people worldwide are diagnosed with asthma. There is a forecast that this figure may reach 400 million by 2025. In recent years, asthma incidence rates in different countries of the world have ranged from 1 to 18%.
In this study, we aimed to evaluate the diagnostic significance of interleukin-33 in patients with bronchial asthma combined with arterial hypertension.
Literature data regarding the pathogenetic features of bronchial asthma in combination with arterial hypertension and the role of interleukin-33 in the comorbidity of these diseases today were analyzed.
An increase in IL-33 levels may be a harbinger of exacerbations of bronchial asthma or the development of hypertension. Measurement of IL-33 can help in the selection of therapeutic strategies, especially in cases where standard treatment does not give the desired result, and additional correction of inflammatory processes is required.
In general, IL-33 may be a useful biomarker for early detection and monitoring of patients with comorbidity of BA and AG, although its full use in clinical practice requires further studies confirming these results.
Taking into account the global data, IL-33 may be a useful biomarker for early detection and monitoring of patients with BA and AG comorbidity, although further studies confirming these results are necessary for its full use in clinical practice.Бронхіальна астма (БА) посідає одне з перших місць щодо поширеності, тяжкості перебігу, труднощів у діагностиці, лікуванні та реабілітації й продовжує залишатися однією із головних проблем охорони здоров’я у світі [1]. За даними ВOOЗ, БА - друга по поширеності після хронічної обструктивної хвороби легень патологія дихальної системи у людини. Поширеність БА в різних країнах світу коливається від 1 до 18% [2, 3]. Станом на 2011 рік у світі нараховувалось 235—300 мільйонів людей, хворих на астму, включаючи близько 250 000 смертельних випадків. Поширеність БА в Україні станом на 2019 рік становила – 1 268 398,99 осі
Digital Transformation of Medical Education: the Role of Artificial Intelligence
Full text linkThis article analyzes the impact of the digital transformation of medical education, particularly the integration of artificial intelligence (AI), on the development of professional competencies among medical students. It has been found that the systematic implementation of AI in learning processes, knowledge assessment, and clinical training promotes the personalization of education and reduces the risk of medical errors. At the same time, a low level of awareness is noted among students pursuing higher medical education regarding the possibilities of AI, especially in the context of the practical application of these technologies in clinical activities.
The article presents data from cross-sectional surveys which show that although most students recognize the potential of AI, they also highlight ethical risks, the danger of reduced empathy, and the need for standardized approaches to teaching digital technologies. Updates to educational programs in line with current digital trends are proposed, including theoretical modules on Machine Learning, large language models (LLMs), and generative AI (GenAI), as well as practical training under the guidance of competent faculty. Emphasis is placed on the importance of developing international regulatory and legal frameworks to govern AI usage in medical education and clinical practice, ensuring algorithmic transparency and adherence to ethical principles.
It is concluded that the proper integration of AI in medical education will not only significantly improve the quality of training for future physicians and enhance the effectiveness of the learning process but will also provide graduates with competitive advantages in the rapidly evolving technological landscape.Ця стаття аналізує вплив цифрової трансформації медичної освіти, зокрема інтеграції штучного інтелекту (ШІ), на формування професійних компетентностей студентів-медиків. З’ясовано, що систематичне впровадження ШІ у навчальні процеси, оцінювання знань і клінічну підготовку сприяє персоналізації освіти та знижує ризик медичних помилок. Водночас серед студентів, які здобувають вищу медичну освіту, відзначено низький рівень обізнаності щодо можливостей ШІ, особливо в контексті практичного застосування цих технологій у клінічній діяльності.
У статті наводяться дані крос-секційних опитувань, що показують: попри те, що більшість студентів визнають потенціал ШІ, вони також виокремлюють етичні ризики, небезпеку зниження емпатії та потребу в стандартизованих підходах до викладання цифрових технологій. Пропонуються оновлення навчальних програм відповідно до сучасних цифрових тенденцій, зокрема включення теоретичних модулів зі сфери машинного навчання, великих мовних моделей (LLMs) і генеративного ШІ (GenAI), а також проведення практичних тренінгів під керівництвом компетентного викладацького складу. Наголошується на важливості розроблення міжнародної нормативно-правової бази щодо використання ШІ в медичній освіті та клінічній практиці, яка забезпечуватиме прозорість алгоритмів і дотримання етичних принципів.
Зроблено висновок, що належна інтеграція ШІ в медичну освіту не лише істотно покращить якість підготовки майбутніх лікарів і підвищить ефективність навчального процесу, а й надасть випускникам конкурентні переваги в умовах стрімкого технологічного розвитку